Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

СИБАЗОН
Назва: СИБАЗОН | Шукати СИБАЗОН в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Diazepam
Виробник: Одеське ВХФП "Бiостимулятор" у формі ТОВ, м.Одеса, Україна
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 0,005 г № 10, № 10х2 у контурних чарункових упаковках, в пачку
Діючі речовини: 1 таблетка містить діазепаму - 0.005 г
Допоміжні речовини: Лактоза, крохмаль картопляний, кальцію стеарат, тальк
Фармакотерапевтична група: Транквілізатори
Показання: Стани страху, в т.ч. пов'язані з соматичними захворюваннями; синдром алкогольної абстиненції; розлади сну з супровідним страхом; епілепсія.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/1610/01/01
Термін дії посвідчення: з 26.07.2004 до 26.07.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату СИБАЗОН
АТ код: N05BA01
Наказ МОЗ: 372 від 26.07.2004


Інструкція для застосування СИБАЗОН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

СИБАЗОН

(SIBAZON)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: diazepam; b–диметил аміноетилового ефірубензгідролу гідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоско циліндричної форми, з фаскоюі рискою, білого або білого із жовтуватим відтінком кольору;

склад: 1 таблетка містить діазепаму 0,005 г;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, кальцію стеарат, тальк.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Анксіолітики. Похідні бензодіазепіну. Код АТС N05BA01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Транквілізатор групи бензодіазепінов. Маєанксіолітичну, седативну, снодійну, центральну міорелаксуючу і проти судомнудію, потенціює ефекти ГАМК-ергічної системи за рахунок стимуляції центральної дії ГАМК-основного гальмівного медіатору головного мозку. Похіднібензодіазепіну діють так само, як агоністи бензодіазепінових рецепторів, що формують компонент функціональної супрамолекулярної одиниці, відомої як рецепторний комплекс бензодіазепін-ГАМК-хлоріонофор, розташований на мембрані нейрона.

За рахунок вибірної стимулюючої дії на рецептори ГАМК висхідної ретикулярної формації стовбура мозку зменшує порушення кори, лімбічної ділянки, таламуса і гіпоталамуса і справляє анксіолітичну і седативно-снодійну дію. Зарахунок гальмуючого впливу на полісинаптичні спінальні рефлекси справляєміорелаксуючу дію.

Фармакокінетика. Сибазон швидко і повністю всмоктується в травному тракті; максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 30 - 90 хвпісля прийому внутрішньо. Крива елімінації Сибазону має двофазний характер: за початковою фазою швидкого і повного розподілу з періодом напіврозпаду до 3 годнастає тривала термінальна фаза виведення (з періодом напів виведення до 48год). Сибазон метаболізується у фармакологічно активний нордіазепам (періоднапів виведення 96 год), гідроксидіазепам і оксазепам. Сибазон і його метаболітизв’язуються з білками плазми крові (Сибазон - на 98%); виводяться головним чином із сечею (близько 70%) у вигляді вільних або кон’югованих метаболітів.

Період напів виведення може збільшуватись у немовлят, хворих літнього віку та у пацієнтів із захворюваннями печінки або нирок; при цьому для досягнення рівноважної концентрації в плазмі крові може знадобитися більш тривалий час. Сибазон і його метаболіти проходять через гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри. Вони також визначаються в грудному молоці в концентрації, яка становить приблизно 1/10 від концентрації в плазмі крові матері.

Показання для застосування. Симптоматична терапія тривожних станів (які виявляються вираженим тривожним настроєм, поведінкою та/або її функціональними, вегетативними або руховими еквівалентами), ажитації і напруження при неврозах ітранзиторних реактивних станах; як допоміжний засіб при виражених психічних і органічних розладах.

Усунення рефлекторних м’язових спазмів при місцевому ушкодженні (травма, рани, запалення); як допоміжний засіб для купіровання спастичних станів, зумовлених ушкодженням спінальних і супраспінальних проміжних нейронів (наприклад при церебральному паралічі і параплегіях, при атетозі і синдромі заклякання).

Спосіб застосування та дози. Для досягнення оптимального ефекту дозу добирають індивідуально.

Внутрішньо дорослим призначають починаючи з дози 0,0025 - 0,005 г (½ - 1 таблетка) 1 - 2 рази на день, потім дозу поступово збільшують. Разова доза для дорослих становить 0,005 - 0,01 г (1 - 2 таблетки). В окремих випадках (страх, тривожність, підвищена збудливість) разову дозу збільшують до 0,02 г (4 таблетки). При лікуванні в стаціонарі і ретельному лікувальному контролі доза може становити 0,045 г (9 таблеток). Максимальна добова доза (у 2- 3 прийоми) - 0,05 г (10 таблеток). При амбулаторному лікуванні добова доза неповинна перевищувати 0,025 г (5 таблеток). При порушенні сну дорослим призначають по 1 - 2 таблетки перед сном.

Ослабленим і літнім пацієнтам препарат призначають у зменшених дозах -0,0025 г (½ таблетки) 1 - 2 рази на день.

Дітям старше 7 років призначають внутрішньо у разовій дозі 0,025 -0,005 г (½ - 1 таблетка). Добова доза - 0,005 - 0,01 г (1 - 2 таблетки).

Побічна дія. Найчастіше – млявість, сонливість і м’язоваслабкість; рідко – сплутаність свідомості, запор, депресія, притуплення емоцій, погіршання пам’яті, дизартрія, збудження, галюцинації, марення.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату; алкогольна та наркотична залежність (за винятком лікування гострогоабстинентного синдрому); тяжка форма хронічної геперкапнії, виражена печінкова недостатність, міастенія, церебральна та спінальна атаксія, закрито кутоваглаукома; вагітність (I триместр), годування груддю; діти до 7 років.

Передозування.Виявляється вираженим седативним ефектом, м’язовою слабкістю, глибоким сном або парадоксальним порушенням. Навмисне або випадкове передозуванняСибазону рідко становить небезпеку для життя. Значне передозування, особливо у сполученні з іншими засобами центральної дії, може спричинювати кому, арефлексію, пригнічення серцевої і дихальної діяльності і припинення дихання.

Лікування: у більшості випадків потрібно тільки забезпечення контролю за життєво важливими функціями. При вираженому передозуванні необхідно вжити відповідних заходів (промивання шлунка, штучна вентиляція легенів, заходи для підтримки серцево-судинної діяльності). Як специфічний антидот рекомендується антагоністбензодіазепінів – флумазеніл.

Особливості застосування. Застосування похідних бензодіазепіну і подібних засобів може призвести до формування фізичної і психічної залежності, ризик розвитку якої зростає при використанні у високих дозах і тривалому лікуванні. Він також підвищується у хворих з обтяженим анамнезом (зловживання алкоголем і лікарськими препаратами). У хворих, які приймають Сибазон у рекомендованнихдозах, імовірність розвитку фізичної залежності невелика. Різка відмінаСибазону після тривалого застосування може спричинити симптоми абстиненції (головний біль і міалгії, виражений тривожний стан, напруження, занепокоєння, сплутаність свідомості і дратівливість). У тяжких випадках можуть виникнути такі симптоми: дереалізація, деперсоналізація, гіперакузія, відчуття затерплості і поколювання в кінцівках, світлова, звукова і тактильнагіпер чутливість, галюцинації та епілептичні напади. Тому дозу Сибазонурекомендують знижувати поступово.

При призначенні Сибазону хворим на тяжку псевдопаралітичну міастенію слід враховувати наявність у них м’язової слабкості.

З обережністю застосовують при серцевій і дихальній недостатності, оскільки седативні засоби можуть збільшувати пригнічення дихання; однак седативний ефект може виявитися для деяких хворих корисним, оскільки зменшує дихальну натугу.

Як і при застосуванні інших психотропних засобів, дозу Сибазону слід підбирати з урахуванням індивідуальної переносимості у хворих з органічними змінами головного мозку (особливо атеросклерозом) або із серцевою і дихальною недостатністю.

Необхідно застерегти хворих від вживання алкоголю в період прийомуСибазону, оскільки таке сполучення може потенціювати негативну дію кожного зних.

Перед призначенням Сибазону в період вагітності необхідно зіставити очікуваний терапевтичний ефект для матері і потенційну шкоду для плода. Слід враховувати, що у немовлят ферментна система, яка бере участь у метаболізміСибазону, розвинена недостатньо (особливо в недоношених) і що Сибазон і його метаболіти через плацентарний бар’єр і проникають у грудне молоко. Тому по можливості слід уникати тривалого застосування Сибазону в періоди вагітності і годування груддю.

Хворі повинні утримуватися від керування транспортом і роботи зпотенціально небезпечними механізмами, що вимагає концентрації уваги і швидкої реакції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування циметидину знижує кліренс Сибазону. Існують також повідомлення про те, що Сибазон порушує метаболізм фенітоїну. Нема даних про взаємодію з протидіабетичними засобами, антикоагулянтами та діуретиками.

При комбінованому застосуванні Сибазону і нейролептиків, транквілізаторів, антидепресантів, снодійних, проти судомних, аналгетиків іанестетик ів можливо взаємне потенціювання ефектів. Рифампіцин знижує концентрацію діазепаму. Еритроміцин уповільнює його метаболізм у печінці.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі 15 - 25°С. Источник

Термін придатності – 3 роки.

Смотрите также: Цены на Сибазон в аптеках




На сайті також шукають: Артифлекс, Стамло інструкція, Застосування препарату Бензонал, Інструкція з використання Венза, Показання для застосування Едем, Артрофон побічні дії, Лаферобіон протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Раунатин