Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД
Назва: АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД | Шукати АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Amitriptyline
Виробник: ТОВ "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу", м. Харків, Україна
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 25 мг № 25, № 25х1 у контурних чарункових упаковках
Діючі речовини: 1 таблетка містить амітриптиліну - 0.025 г
Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, аеросил, магнію стеарат
Фармакотерапевтична група: Антидепресанти
Показання: Депресії різної етіології (ендогенні, інволюційні, реактивні, невротичні, медикаментозні), депресивний стан різного походження, шизофренічні психози, змішані емоційні розлади.
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/5160/01/01
Термін дії посвідчення: з 04.10.2006 по 04.10.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД
АТ код: N06AA09
Наказ МОЗ: 121 від 07.03.2008


Інструкція для застосування АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД

  1. ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

  1. АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД

(Amitriptyline hydrochloride)


Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: амітриптилін; 3-(10,11-дигідро-5Н-дибензо-[а,d]циклогептен-5-іліден)-N,N-диметил-пропіл аміну гідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею;

склад: 1 таблетка містить 25 мг амітриптиліну гідро хлориду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, цукор молочний, аеросил, магнію стеарат.


Форма випуску. Таблетки.


Фармакологічна група. Антидепресанти. Код АТС N06A A09.


Фармакологічні властивості. Препарат належить до групи трициклічних антидепресантів. Має виражену тимолітичну та седативну дію. Виявляє також антисеротонін ову, антигістамінну та антихолінергичну дію. Інгібує зворотне нейрональне захоплення норадреналіну та серотоніну, що призводить до накопичення в ділянці рецепторів медіаторів і посилення адренергічних і серотонінергічних ефектів. Інгібування МАО не викликає. Терапевтична дія виявляється через 10 днів лікування.

Фармакокінетика. Добре всмоктується з травного тракту та легко проникає через тканинні бар’єри. Накопи чується головним чином в паренхіматозних органах, меншою мірою – в серці і в мозку. До 90% зв’язується з білками плазми. Максимальний рівень в плазмі крові досягається через 2–8 годин. Період напіврозпаду становить 9–25 годин. Амітриптилін виводиться з сечею. Амітриптилін та його метаболіти проникають через плацентарний бар’єр, потрапляють в грудне молоко.


Показання для застосування. Депресії різної етіології (ендогенні, інволюційні, реактивні, невротичні, медикаментозні). Невротичні стани з переважною депресивною симптоматикою; депресивні стани у хворих на шизофренію (у комбінації з нейролептиками); хронічний больовий синдром; нічний енурез за умови відсутності органічної патології.


Спосіб застосування та дози. Амітриптилін приймають не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Препарат слід приймати у визначений час доби. Початкова доза для дорослих – 25–50 мг на ніч. Потім протягом 5–6 днів дозу індивідуально збільшують до 150 мг на добу (максимальну дозу приймають на ніч). Якщо протягом тижня покращання не спостерігається, добову дозу збільшують до 225 мг на добу в умовах стаціонару. При зникненні ознак депресії дозу зменшують до 50–100 мг на добу. Прийом препарату в такій дозі, як правило, продовжують не менше 3 місяців. Максимальна добова доза вище 150 мг призначається тільки госпіталізованим пацієнтам..

Пацієнтам похилого віку або хворим з легкими формами депресивних синдромів, які проходять курс лікування амбулаторно, призначають у більш низьких дозах – 50–100 мг на добу, в основному в один прийом на ніч.

При енурезі у дітей 7-12 років призначають по 12,5–25 мг, старше 12 років -50 мг за 30 хв. – 1 годину до сну. Тривалість терапії не більше 3 місяців.


Побічна дія. Може виникнути сухість слизової оболонки рота, дихальних шляхів, нудота, блювання, затримка сечовиведення, сонливість, запаморочення, порушення акомодації, розширення зіниць, загострення глаукоми, агранулоцит оз, тромбоцит опенія, лейкопенія, тремор рук, алергічні реакції, підвищення артеріального тиску, тахікардія, аритмія, порушення свідомості у формі марення, відчуття страху, безсоння, рухова загальмованість.


У переліку, що наведений нижче, використовуються такі умовні поняття.

Терміни MedDRA ВООЗ, за якими надається перевага, для класів систем органів.

Дуже часті (>1/10); часті (>1/100, <1/10); нечасті (>1/1000, <1/100); рідкісні (>1/10 000, <1/1000); дуже рідкісні (<1/10 000).


Класи систем органів за MedDRA Частота Прояви
Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи Рідкісні Пригнічення кісткового мозку, агранулоцит оз, лейкопенія, еозинофілі я, тромбоцит опенія
Розлади харчування й обміну речовин Рідкісні Знижений апетит
Психічні розлади Часті
Нечасті

Рідкісні
Стан сплутаності свідомості, зниження лібідо
Гіпоманія, манія, тривожний стан, безсоння, страшні сновидіння
Делірій (у літніх хворих), галюцінації (у хворих на шизофренію)
Розлади нервової системи Дуже часті
Часті
Нечасті
Сонливість, тремор, запаморочення, головний біль
Розлади уваги, дисгевзія, парестезії, атаксія
Судоми
Зорові порушення Дуже часті
Часті
Нечасті
Розлади акомодації

Мідріаз
Збільшення внутришньоочного тиску
Слухові і вестибюлярні порушення Нечасті Шум в вухах
Кардіологічні порушення Дуже часті
Часті



Рідкісні
Посилене серцебиття, тахікардія

Атріовентрикулярні блокади, блокади ніжок провідної системи, порушення показників електрокардіографії (подовження інтервалу QT та комплексу QRS)
Аритмія
Судинні розлади Дуже часті
Нечасті
Ортостатична гіпотензія

Гіпертензія
Шлунково-кишкові розлади Дуже часті
Нечасті
Рідкісні
Сухість у роті, запор, нудота

Діарея, блювання, набряк язика
Збільшення слинних залоз, паралітична кишкова непрохідність
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів Рідкісні Жовтуха, порушення показників функціонального стану печінки, підвищення активності фосфатази крові і трансаміназ
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітківки Дуже часті
Нечасті
Рідкісні
Гіпергідроз

Висипання, уртикарії, набряк обличча
Алопеція, реакції фото сенсибілізації
Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів Нечасті Затримка сечі
Порушення репродуктивної системи та молочних залоз Часті
Рідкісні
Еректильна дисфункція
Гінекомастія
Загальні розлади Часті
Рідкісні
Втома
Пірексія
Інші прояви Дуже часті
Рідкісні
Збільшення маси тіла

Зменшення маси тіла

Протипоказання. Гіпер чутливість до амітриптиліну або будь-якого зі складових препарату.

Нещодавно перенесений інфаркт міокарда. Будь-якого роду блокади або порушення ритму

серця, а також недостатність коронарних артерій. Одночасне лікування з використанням ІМАО (інгібіторів моноамін оксидази). Одночасне   призначення   амітриптиліну   й   інгібіторів   МАО   може   обумовити   розвиток серотонін ового синдрому (поєднання симптомів, що, можливо, включає тривожне збудження, сплутаність, тремор, міоклонус і гіпертермію). Лікування з використанням амітриптиліну можна починати через 14 діб після припинення прийому необоротних неселективних ІМАО, а також не менш ніж через  1 добу після припинення застосування препаратів оборотної дії моклобеміду і селегиліну.

Лікування з використанням ІМАО можна починати через 14 діб після припинення прийому

амітриптиліну. Період вагітності та годування груддю.


Передозування. Симптоматика може з'явитися поволі і замасковано, однак часом різко та раптово. У перші часи спостерігається сонливість або ж збудження та галюцинації. Антихолінергічні симптоми представлені мідриазом, тахікардією, затримкою сечі, сухістю слизових оболонок та пригніченням моторики кишечнику. Можливі судоми, пропасниця, раптовий розвиток пригнічення ЦНС. Зниження свідомості прогресує у кому із пригніченням дихальної функції. З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, аритмії, порушення провідності, зміни показників електрокардіограми (інтервалу ST, зубця T, інтервалу PQ, розширення комплексу QRS, блокада ніжок пучка Гіса).

Лікування: промивання шлунка та застосування активованого вугілля. У разі виникнення порушень серцевої діяльності проводять ЕКГ–моніторинг. При необхідності проводять симптоматичну терапію; не слід приймати дигоксин або блокатори b-адренорецепторів. При появі судом внутрішньо венно призначають діазепам, у тяжчих випадках – загальний наркоз. При наявності виражених антихолінергічних симптомів застосовують фізостигмін.

Особливості застосування. При прийомі препарату слід утримуватися від всіх видів діяльності, яка вимагає уваги і швидкості реакції, а також від вживання спиртних напоїв, сиру, вершків, кави. З обреженістю призначають пацієнтам з глаукомою, гіпертрофією передміхурової залози. При використанні високих доз препарату зростає імовірність розвитку порушень ритму серця і тяжкої гіпотензії. Розвиток таких станів можливий також при використанні звичайних доз у хворих із вже наявними захворюваннями серця. Амітриптилін варто призначати з обережністю хворим, які страждають на судомні розлади, затримку сечі, гіпертрофію передміхурової залози, гіпертиреоз, при наявності параноїдальних симптомів, а також тяжких захворювань печінки або серцево-судинної системи. Можливість суїцидальних спроб є характерною власне для депресії, може існувати аж до досягнення стійкої ремісії і виникати спонтанно протягом курсу терапії. На фоні лікування антидепресантами слід ретельно спостерігати за станом хворих, особливо на початку терапії, щодо клінічного погіршення та/або появи суїцидальних думок та поведінки. Така обережність також доречна при лікуванні хворих на інші психічні розлади з причини можливої наявності супутнього великого депресивного розладу. Хворі зі схильністю до суїциду не повинні мати доступ до великої кількості лікарських засобів. Особлива увага потрібна у випадку призначення амітриптиліну хворим на гіпертиреоз або ж тим з них, хто приймає препарати тиреоїдних гормонів, оскільки можливий розвиток порушень ритму серця. Хворі літнього віку особливо схильні до розвитку постуральної гіпотензії під час лікування амітриптиліном. У хворих, які страждають на маніакально-депресивні розлади, можливий перехід захворювання до маніакальної фази; з моменту початку маніакальної фази захворювання пацієнта необхідно припинити терапію амітриптиліном. При застосуванні амітриптиліну з приводу депресивного компонента шизофренії можливе посилення психотичних симптомів. Амітриптилін не слід призначати разом з нейролептиками. У пацієнтів з рідкісним станом малої глибини і вузького кута передньої камери ока можливе провокування нападів гострої глаукоми внаслідок дилатації зіниці. Застосування анестетик ів на фоні терапії три-/тетрациклічними антидепресантами може збільшувати ризик аритмій і гіпотензії. По змозі варто припинити застосування амітриптиліну за декілька діб до хірургічного втручання. При неминучості невідкладного оперативного втручання обов'язковим є інформування анестезіолога про лікування амітриптиліном. Так само як й інші психотропні засоби, амітриптилін здатний змінювати чутливість організму до інсуліну і глюкози, що потребує корекції протидіабетичної терапії у хворих на цукровий діабет; крім того, депресивне захворювання власне може проявлятися змінами балансу глюкози в організмі пацієнта. Повідомляється про випадки гіперпірексії на фоні застосування трициклічних антидепресантів у разі призначення одночасно з антихолінергічними або нейролептичними лікарськими засобами, особливо при спекотній погоді. Раптове припинення терапії після тривалого лікування здатне спричинити симптоми відміни у вигляді головного болю, нездужання, безсоння і дратівливості. Такі симптоми не є ознаками медикаментозної залежності. Амітриптилін не потрібно призначати під час вагітності. При використанні високих доз трициклічних антидепресантів протягом третього триместру вагітності можна отримати поведінкові порушення у новонароджених. У новонароджених, згідно з повідомленнями, встановлено випадки сонливості як результат впливу амітриптиліну та затримки сечі як результат впливу нортриптиліну (метаболіт амітриптиліну), якщо препарат був призначений вагітним жінкам до пологів. Амітриптилін   визначається   в   грудному   молоці   в   низьких   концентраціях.   Отримувана дитиною доза становить приблизно 2% від дози матері, віднесеної до маси дитини (у мг/кг).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.


Протипоказані комбінації

З інгібіторами МАО (неселективні, а також селективні А [моклобемід] і В [селегілін]) - ризик «серотонін ового синдрому».


Небажані комбінації

З симпатомім етичними засобами: амітриптилін здатний   потенціювати   кардіоваскулярні ефекти адреналіну, ефедрину, ізопреналіну, норадреналіну, фенілефрину і фенілпропаноламіну.

З блокаторами адренергічних нейронів: трициклічні антидепресанти можуть перешкоджати антигіпертензивним ефектам гуанетидину, бетанідину, резерпіну, клонідину і метилдопи. Рекомендується перегляд усієї схеми антигіпертензивної терапії під час лікування з використанням трициклічних антидепресантів.

З антихолінергічними засобами: трициклічні антидепресанти здатні потенціювати ефекти цих лікарських засобів стосовно ока, центральної нервової системи, кишечнику і сечового міхура; варто уникати одночасного з ними застосування через підвищений ризик паралітичної кишкової непрохідності, гіперпірексії тощо. Лікарські засоби, що спричиняють подовження інтервалу QТ електрокардіограми, в тому числі проти аритмічні препарати (хінідин), антигістамінні (астемізол та терфенадін), деякі антипсихотичні ліки (зокрема, пімозид та сертиндол), цизаприд, галофантрин та соталол можуть збільшувати ймовірність шлуночкових аритмій у разі прийому разом з трициклічними антидепресантами. Протигрибкові засоби, такі як флуконазол і тербінафін, зумовлюють збільшення концентрації в сироватці крові трициклічних антидепресантів і вираженості супутньої токсичності. Бувають випадки втрати свідомості та виникнення хаотичної поліморфної шлуночкової тахікардії.

З депресантами ЦНС: амітриптилін здатний посилювати ефекти алкоголю, барбітуратів та інших засобів що пригнічують ЦНС.


Вплив інших медикаментозних засобів на фармакокінетику трициклічних антидепресантів

Трициклічні антидепресанти, включаючи амітриптилін, метаболізуються ізоензимом СУР 2Б 6 цитохрому Р 450 печінки. СУР 2О 6 характеризується поліморфізмом у популяції і його активність може пригнічуватися багатьма психотропними, а також іншими лікарськими засобами, як наприклад, нейролептиками, інгібіторами зворотного захоплення серотоніну за винятком циталопраму (який є дуже слабким інгібітором ізоензиму), блокаторами β-адренорецепторів, а також проти аритмічними засобами. Також беруть участь у метаболізмі амітриптиліну ізоензими СУР 2С 19 і СУРЗА. Барбітурати, так само як інші стимулятори ензимів, наприклад, рифампіцин та карбамазепін, можуть посилювати метаболізм і тим самим обумовлювати зниження вмісту трициклічних антидепресантів у плазмі крові і зменшення антидепресивного ефекту. Циметидин і метилфенідат, а також препарати блокаторів кальцієвих каналів підвищують рівні трициклічних сполук у плазмі і відповідну токсичність. Трициклічні антидепресанти і нейролептики взаємно пригнічують метаболізм один одного; це може призвести до зниження судомного порогу і появи судом. Може бути необхідною корекція доз зазначених лікарських засобів.


Умови та строки зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 250 С. Термін придатності – 3 роки.


Умови відпуску. За рецептом.


Упаковка. По 25 таблеток у контурних чарункових упаковках. По 1 контурній чарунковій упаковці в пачці або, за погодженням із споживачем, упаковка контурних чарункових упаковок в коробці.


Виробник. ХДФП «Здоров’я народу» Источник


Адреса. Україна, 61013, Харків, вул. Шевченка, 22.


Смотрите также: Цены на Амитриптилина гидрохлорид в аптеках




На сайті також шукають: Фелодип, Сенаде інструкція, Гомеовокс застосування, Бетаметазон побічні дії, Натрію оксибутират протипоказання