Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЛОЗАП ПЛЮС
Назва: ЛОЗАП ПЛЮС | Шукати ЛОЗАП ПЛЮС в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Comb drug
Виробник: "Zentiva" a.s., Чеська Республіка
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, № 10 (10х1), № 28 (14х2), № 30 (10х3), № 90 (10х9)
Діючі речовини: 1 таблетка містить: лозартану калію - 50.0 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг
Допоміжні речовини: Целюлоза мікрокристалічна, манітол, кроскармелоза натрію, повідон 30, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6000, тальк, емульсія диметикону, барвник жовтий Опаспрей М-1-22801
Фармакотерапевтична група: Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Показання: Артеріальна гіпертензія у хворих, яким рекомендована комбінована терапія.
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/2012/01/01
Термін дії посвідчення: з 15.10.2004 до 15.10.2009
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЛОЗАП ПЛЮС
АТ код: C09DA01
Наказ МОЗ: 412 від 17.08.2005


Інструкція для застосування ЛОЗАП ПЛЮС

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛОЗАП ПЛЮС

(LOZAP® PLUS)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: жовті овальні таблетки, вкриті оболонкою, з розподільчою рискою, що розділяє таблетку навпіл по обидва боки;

склад: 1 таблетка містить лозартану калію 50 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, манітол, натрію кроскармелоза, повідон 30, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 6 000, тальк, диметиконуемульсія, барвник жовтий ОпаспрейМ-1-22801.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антагоністи ангіотензину ІІ і діуретики. Код АТС CO9DA01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Було доведено, що комбінація складників препарату Лозап Плюс справляє адитивну дію на зниження кров’яного тиску, знижуючи кров’яний тиск вбільшій мірі, ніж кожна діюча речовина самостійно. Припускається, що ця дія є результатом дії обох складників, які взаємно доповнюють одне одного.

Гідрохлортіазидявляє собою діуретичний і антигіпертензивний засіб. Він діє на дистальний нирковий тубулярний механізм ре адсорбції електролітів. Гідрохлортіазид підвищує екскрецію натрію та хлориду приблизно в однаковій кількості. Завдяки діуретичній дії гідрохлортіазид підвищує плазматичну активність реніну, збільшує секрецію альдостерону, знижує сироватковий рівень калію і підвищує рівень ангіотензину II.

Після введення внутрішньо діурез починається не пізніше, як через 2години, з піком приблизно через 4 години і зберігається протягом 6-12 годин.

Введеннялозартану блокує всі фізіологічно важливі дії ангіотензину II і шляхом пригнічення альдостерону може знижувати втрати калію, спричинені діуретиками.

Лозартан являє собою антагоніст рецептора (типу AT1) ангіотензину II. Ангіотензин II зв’язується з AT1-рецептором, який міститься в багатьох тканинах (напр. гладкі м’язи судин, надниркові залози, нирки та серце). Ангіотензин II також стимулює проліферацію клітин гладкихм’язів. Як лозартан, так і його фармакологічно активний метаболіт карбоксильноїкислоти (E-3174), блокують як in vitro, так і in vivo всі фізіологічні діїангіотензину II.

Фармакокінетика. Після введення внутрішньо лозартан добре всмоктується і при метаболізмі першого проходження через печінку створює активний метаболіткарбоксильної кислоти та інші неподільні метаболіти. Системна біологічна доступність при застосуванні таблеток з вмістом лозартану становить близько 33%. Середньої максимальної концентрації лозартану досягається протягом 1години, а активного його метаболіту – протягом 3-4 год. Не було відмічено ніякої клінічно достовірної дії на профіль концентрації лозартану в плазмі, якщо лікарський засіб вводили зі звичайною їжею.

Гідрохлортіазид проникає крізь плацентарний бар’єр та не проникає крізьгематоенцефалічний бар’єр і виводиться з материнським молоком. Гідрохлортіазидне піддається метаболізму. Якщо плазматичний рівень досліджували не менше 24годин, то відмічали коливання плазматичного періоду напіввиделення між 5,6 і 14,8 години. Не менше 61% внутрішньо введеної дози виводиться в незміненій формі.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози. Початковою дозою препарату Лозап Плюс (лозартану 50 мг /гідрохлортіазиду 12,5 мг) є одна таблетка на день. У випадку недостатньоїантигіпертензивної дії терапевтичного ефекту можна досягти за рахунок прийом удвох таблеток на день. Максимальна доза становить дві таблетки один раз надень. Стабільного гіпотензивного ефекту досягають через три тижні від початку курсу лікування.

Препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Таблетку слід ковтати цілою, запиваючи рідиною.

Побічна дія. Можуть виникати побічні реакції у вигляді анафілактичної реакції, ангіо невротичного набряку, в тому числі набряку гортаніта голосової щілини, що призводить до закупорки дихальних шляхів та/або набряку обличчя, губ, глотки та/або язика. В контрольованих клінічних дослідженнях первинної артеріальної гіпертензії запаморочення було єдиною небажаною дією, про яку повідомлялось у деяких випадках у хворих, що лікувалися лозартаном, відмічались гепатит, пронос. При лікуванні лозартаном відмічали сухий кашель.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-яких складників препарату.

Анурія.

Підвищена чутливість до похідних від сульфаніламідних засобів.

Тяжкі порушення функції печінки.

Вагітність і період лактації.

Дитячій вік до 16 років.

Передозування. Уразі передозування (інтоксикації) препарату можлива поява таких симптомів: нудота, блювання, печінкова кома, артеріальна гіпотензія.

Лікування проводять залежно від тяжкості проявів інтоксикації. Необхідно зробити промивання шлунка, призначити активоване вугілля. Подальше лікування – симптоматичне і допоміжне, спрямоване на підтримку діяльності серцево-судинної системи, корекцію водно-електролітного балансу.

Особливості застосування.

Функціональний розлад нирок.

У результаті пригнічення системи “ренін – ангіотензин” у сприйнятливих осіб можуть відмічатися зміни ниркових функцій, в тому числі і ниркова недостатність, причому ці зміни можуть бути оборотними після припинення курсу лікування.

Лікарські засоби, які впливають на систему “ренін – ангіотензин”, можуть підвищувати сироватковий рівень сечовини і креатині ну у хворих з білатеральним стенозом ниркової артерії чи стенозом ниркової артерії одиночної нирки. Цізміни можуть бути оборотними після припинення курсу лікування.

Гіпотензія і порушення водно-сольової рівноваги. У деяких хворих може відмічатися симптоматична гіпотензія.

Метаболічні та ендокринні дії

Лікування тіазидами може знижувати толерантність до глюкози, внаслідок чого може стати необхідним коригування доз антидіабетичних лікарських засобів, утому числі й інсуліну.

Тіазиди можуть знижувати виділення кальцію сечею і сприяти помірному і своєчасному підвищенню його сироваткового рівня. Виражена гіперкальціємія можебути ознакою латентного гіпертиреозу. Тіазиди треба відмінити до випробувань нафункцію навколо щитовидних тілець.

З терапією ті азидними діуретичними засобами може бути пов’язанопідвищення рівня холестерину і три гліцеридів.

Лікування тіазидами може в деяких хворих раптово спричинитигиперурикемію і/або подагру. Оскільки лозартан знижує урикемію, в комбінації згідрохлортіазидом знижується гіперурикемія, спричинена діуретичними засобами.

Інші

Після прийому тіазидних засобів відмічали загострення або активування системної lupus erythematodes.

Терапію препаратом Лозап Плюс не можна призначати хворим з дефіцитомвнутрішньо судинного об’єму (наприклад тим хворим, яких лікували високими дозамидіуретиків). Препарат не рекомендується хворим з тяжким ушкодженням функції нирок (кліренс креатині ну < = 30 мл/хв) або хворим з ушкодженням печінки.

Препарат може негативно впливати на активну діяльність, яка вимагає підсиленої уважності, здатності концентруватися та координувати рухи (наприклад керувати транспортними засобами, обслуговувати машини чи працювати на висоті).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Лозартан

У клінічних фармакологічних дослідженнях не було відмічено жодної клінічно важливої взаємодії з дигоксином, варфарином, циметидином, фенобарбіталом, кетоконазолом та еритроміцином. Рифампіцин і флуконазолзнижують рівні активних метаболітів. Як і щодо інших препаратів, які блокуютьангіотензин чи його дії, одночасне введення діуретичних засобів, що містять калій (наприклад спіронолактону, триамтерену, амілориду), домішок калію чи замінників солі з вмістом калію, може призвести до підвищення сироваткових концентрацій калію.

Які щодо інших гіпотензивних препаратів, гіпотензивна дія лозартану може бути знижена не стероїдною проти запальною лікарською речовиною індометацин.

Гідрохлортіазид

Нижченаведені лікарські засоби можуть взаємно потенціювати ся, якщо їх вводять водночас зті азидними діуретичними засобами:

- алкоголь, барбітурати чи загальні анестетики – може відмічатися підсилення ортостатичноїгіпотензії;

- інші гіпотензивні засоби – адитивна дія;

- кортикостероїд ні засоби підвищують виснаження електролітів, спричиняючи гіпокаліємію;

- пресорні аміни (наприклад адреналін) – може відмічатися зниження відповіді на пресорні аміни, однак не такою мірою, щоб можна було виключити їх застосування;

- недеполяризуючі речовини, що розслаблюють м’язи (наприкладтубо курарин), – потенційне збільшення сприйнятливості до засобів, що розслабляють м’язи;

- літій – діуретичні речовини знижують кліренс літію нирками та призводять до високого ризику токсичності літію. Спільне застосування не рекомендується;

- не стероїдні протизапальні засоби – введення не стероїднихпротизапальних лікарських засобів може у деяких хворих знижувати діуретичну, натрійуретичну та гіпотензивну дію діуретичних лікарських засобів. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній внутрішній упаковці, недоступному для дітей місці при температурі до 30 °С. Термін придатності – 2роки.

Смотрите также: Цены на Лозап в аптеках




На сайті також шукають: Деприм, Аевіт інструкція, Застосування препарату Бонефос, Інструкція з використання Серміон, Показання для застосування Джаз, Га-40 побічні дії, Вазар н протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Гастро-норм