ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МІРАПЕКС®
(MIRAPEX®)
Склад:
діюча речовина: праміпексол;
1 таблетка містить праміпексолу дигідро хлориду моногідрату
0,25 мг, що відповідає 0,18 мг праміпексолу,
або 1 мг, що відповідає 0,7 мг праміпексолу;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат.
Лікарська форма.
Таблетки.
Фармакотерапевтична група.
Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.
Код АТС N04B C05.
Клінічні характеристики.
Показання.
Ідіопатична хвороба Паркінсона (як моно терапія або у комбінації з леводопою).
Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг.
Протипоказання.
Гіпер чутливість до праміпексолу або до будь-якого іншого компонента препарату.
Спосіб застосування та дози.
(Вся інформація щодо дозування стосується форми праміпексолу у вигляді праміпексолу дигідро хлориду)
Хвороба Паркінсона
Таблетки необхідно приймати перорально, запиваючи водою, під час прийому їжі чи без неї.
Добову дозу призначають у 3 прийоми однаковими частками.
Початкове лікування
Як наведено нижче, дозу препарату необхідно збільшувати поступово, з початкової 0,375 мг на добу кожні 5 - 7 днів. У випадках, коли у пацієнтів не виникає непереносимих побічних явищ, дозу необхідно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту.
Таблиця 1
| Розклад збільшення дози МІРАПЕКСу |
| Тиждень |
Доза (мг) |
Загальна добова доза (мг) |
| 1-й |
3 x 0,125 |
0,375 |
| 2-й |
3 x 0,25 |
0,75 |
| 3-й |
3 x 0,5 |
1,5 |
У разі необхідності подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на 0,75 мг щотижня до максимальної, яка становить 4,5 мг на добу.
Пацієнтів, які вже приймають таблетки МІРАПЕКС, можна перевести звечора на МІРАПЕКС, таблетки пролонгованої дії, зі збереженням тієї ж самої денної дози.
Підтримуюча терапія
Індивідуальна доза коливається від 0,375 мг до максимальної 4,5 мг на добу. Під час збільшення дози у трьох основних дослідженнях ефект лікування як у початковій, так і у розгорнутій стадії хвороби спостерігали, починаючи з денної дози 1,5 мг. Це не перешкоджає тому, що в окремих хворих дози понад 1,5 мг на добу можуть мати додатковий терапевтичний ефект.
Це стосується насамперед пацієнтів із захворюванням у розгорнутій стадії, яким планується зменшення використання леводопи.
Переривання лікування
Зменшення дози праміпексолу відбувається протягом кількох діб.
Дозування для хворих із супутнім прийомом леводопи
Пацієнтам, які застосовують як супутню терапію леводопу, рекомендується зменшення дози леводопи під час як збільшення дози, так і проведення підтримуючої терапії МІРАПЕКСом. Це може бути необхідним для запобігання надлишковій допамінергічній стимуляції.
Дозування для хворих із порушенням функції нирок
Виділення праміпексолу залежить від функції нирок. Нижченаведена схема дозування пропонується для початкової терапії.
Пацієнти з кліренсом креатині ну понад 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози або частоти дозування.
Хворим з кліренсом креатині ну 20 - 50 мл/хв початкову добову дозу МІРАПЕКСу призначають у два прийоми, починаючи з 0,125 мг двічі на добу (0,25 мг/добу). Не можна перевищувати максимальну денну дозу праміпексолу 2,25 мг.
Хворим з кліренсом креатині ну нижче 20 мл/хв добову дозу МІРАПЕКСу призначають в один прийом, починаючи з 0,125 мг/добу. Не можна перевищувати максимальну денну дозу праміпексолу 1,5 мг.
При погіршенні ниркової функції на фоні підтримуючої терапії добову дозу МІРАПЕКСу зменшують на стільки відсотків, на скільки відбулося зменшення рівня кліренсу креатині ну, наприклад, за умови зниження кліренсу креатині ну на 30 % добову дозу МІРАПЕКСу зменшують на 30 %. Добову дозу можна призначати у два прийоми, якщо кліренс креатині ну знаходиться в межах 20 - 50 мл/хв, і в один, якщо кліренс креатині ну нижче 20 мл/хв.
Дозування для хворих із порушенням функції печінки
Для хворих із порушенням функції печінки зменшення дози не є необхідним.
Синдром неспокійних ніг
Таблетки необхідно приймати перорально, запиваючи водою, під час прийому їжі чи без неї.
Рекомендована початкова доза МІРАПЕКСу становить 0,125 мг один раз на добу за
2 - 3 години до сну. Для пацієнтів, які потребують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4 - 7 днів до максимальної дози 0,75 мг на добу (як зазначено нижче у таблиці 2):
Таблиця 2
| Схема збільшення дози МІРАПЕКСу |
| Етап титрування |
Одноразова добова вечірня доза (мг) |
| 1 |
0,125 |
| 2* |
0,25 |
| 3* |
0,50 |
| 4* |
0,75 |
| * уразі потреби |
Переривання лікування
Застосування МІРАПЕКСу можна переривати без поступового зменшення дози. У
26-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні спостерігалося поновлення симптомів синдрому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів у порівнянні з початковим рівнем) у 10 % пацієнтів (14 із 135 пацієнтів) після раптового припинення застосування праміпексолу. Такий ефект спостерігався для всіх доз.
Дозування для хворих із порушенням функції нирок
Виведення МІРАПЕКСу з організму залежить від функції нирок та тісно пов’язане з кліренсом креатині ну. Згідно з даними фармакокінетичного дослідження пацієнтів з порушенням функції нирок, немає потреби у зменшенні добової дози для хворих із кліренсом креатині ну вище 20 мл/хв. Застосування МІРАПЕКСу у пацієнтів із синдромом неспокійних ніг та порушенням функції нирок не вивчалося.
Дозування для хворих із порушенням функції печінки
Для хворих із порушенням функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного препарату виводиться нирками.
Дозування для дітей та підлітків
Безпека та ефективність МІРАПЕКСу у дітей не встановлена.
Побічні реакції.
Під час застосування МІРАПЕКСу були зафіксовані такі побічні ефекти:
Інфекції та інвазії:
пневмонія.
Психічні розлади:
розлади поведінки (рефлекторні симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка), зокрема переїдання, патологічний потяг до відвідування магазинів, гіперсексуальність і патологічний потяг до азартних ігор; порушення сну, сплутаність свідомості, манія, галюцинації, гіперфагія, безсоння, розлади лібідо (збільшення або зниження), параноя, занепокоєння.
З боку нервової системи:
амнезія, запаморочення, дискінезії, головний біль, гіперкінезія, сонливість, раптовий напад сонливості, непритомність.
З боку органа зору:
порушення зору, включаючи неясність зору і погіршення гостроти зору.
З боку серцево-судинної системи:
артеріальна гіпотензія.
З боку дихальної системи:
задишка.
З боку травної системи:
запор, нудота, блювання.
З боку шкіри і підшкірної клітковини:
свербіж, висипання та інші алергічні реакції.
Загальні захворювання:
втомлюваність, периферичні набряки.
Дослідження:
зменшення маси тіла, збільшення маси тіла.
Передозування.
Симптоми.
Клінічний досвід значного передозування відсутній. Очікувані побічні ефекти, пов’язані з фармакодинамічним профілем допамінового агоніста, включають нудоту, блювання, гіперкінезію, галюцинації, збудження та гіпотензію.
Лікування.
Антидот при передозуванні допаміновим агоністом не встановлений. У випадку появи ознак збудження центральної нервової системи можуть бути призначені нейролептики. Лікування пацієнтів з передозуванням може потребувати загальних підтримуючих заходів разом із промиванням шлунка, внутрішньо венним введенням рідини та контролем електрокардіограми.
Користь гемодіалізу не доведена.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вплив на вагітність і лактацію у людей не досліджувався. Праміпексол не мав тератогенного впливу на тварин, але був ембріотоксичним у щурів у дозах, що виявилися токсичними для матері.
МІРАПЕКС можна застосовувати під час вагітності тільки у випадку, коли потенційна користь більша за потенційний ризик для плода.
Екскреція МІРАПЕКСу у материнське молоко не вивчалась у жінок. У щурів концентрація препарату у грудному молоці була вищою за таку у плазмі. Оскільки лікування МІРАПЕКСом пригнічує секрецію пролактину, може мати місце зменшення лактації. Внаслідок цього МІРАПЕКС не рекомендують застосовувати протягом періоду годування груддю.
Діти.
Препарат протипоказаний дітям.
Особливості застосування.
Призначення МІРАПЕКСу, таблеток хворим із порушенням функції нирок у зменшених дозах пропонується відповідно до розділу «Спосіб застосування та дози».
Галюцинації і сплутаність свідомості – відомі побічні ефекти лікування допаміновими агоністами і леводопою у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Галюцинації були більш частими за умови застосування МІРАПЕКСу у комбінації з леводопою у хворих із розгорнутою стадією хвороби, порівняно з моно терапією у пацієнтів з початковими її проявами. Під час клінічного вивчення застосування МІРАПЕКСу при синдромі неспокійних ніг з метою його реєстрації повідомлено про один випадок галюцинацій. Хворих необхідно проінформувати, що можуть виникнути галюцинації (у більшості випадків зорові).
Пацієнтам слід враховувати можливість появи галюцинацій, що може небажано вплинути на їхню здатність керувати авто транспортом.
Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що у пацієнтів, яких лікували допамінергічними засобами, повідомлялося про розлади поведінки (рефлекторні симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка), зокрема переїдання, патологічний потяг до відвідування магазинів, гіперсексуальність і патологічний потяг до азартних ігор. За таких обставин необхідно розглянути можливість зменшення дози/переривання прийому препарату.
Патологічні зміни (дегенерація та втрата фото рецепторних клітин) спостерігалися у сітківці щурів-альбіносів протягом дворічного дослідження канцерогенності. Не виявлено схожих змін при оцінці сітківки мишей-альбіносів, пігментованих щурів, мавп і карликових свиней. Потенційна значимість цього ефекту для людей не була встановлена, але нею не можна нехтувати, тому що такий ефект може призвести до руйнування механізму, присутнього у хребетних тварин (тобто - порушення дисків).
У випадку тяжкої серцево-судинної патології необхідно особливо обережно призначати препарат. Рекомендується моніторинг артеріального тиску, особливо на початку лікування, з урахуванням загального ризику постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.
Пацієнтів слід попередити про потенційний седативний ефект, пов’язаний із застосуванням МІРАПЕКСу, включаючи сонливість та можливість заснути при виконанні будь-якої діяльності впродовж дня. Особливо приймаючи до уваги, що сонливість є частим побічним ефектом з потенційно серйозними наслідками, пацієнтам не слід керувати ні автомобілем, ні іншим складним обладнанням до часу набуття достатнього досвіду використання МІРАПЕКСу для оцінки наявності чи відсутності негативного впливу препарату на їх розумову та/або рухову функцію. Слід порадити пацієнтам, щоб у разі збільшення кількості епізодів сонливості або засинання під час виконання звичайної щоденної діяльності (наприклад, під час розмови, споживання їжі тощо) протягом лікування вони не керували автомобілем або не приймали участі у потенційно небезпечній діяльності, та звернулися до свого лікаря.
Епідеміологічні дослідження продемонстрували, що пацієнти з хворобою Паркінсона мають вищий ризик (у 2-6 разів) розвитку меланоми, ніж у звичайній популяції. Не встановлено, чи був такий підвищений ризик пов’язаний з хворобою Паркінсона або з іншими факторами, такими як застосування лікарських засобів для лікування хвороби Паркінсона.
У зв’язку з вищенаведеним слід рекомендувати пацієнтам та медичним працівникам необхідні обстеження на меланому під час застосування праміпексолу або інших допамінергічних засобів.
Хвороба Паркінсона
Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігали після різкої відміни допамінергічного лікування.
Аугментація при синдромі неспокійних ніг
Повідомлення у літературі вказують на те, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними препаратами може спричинити аугментацію.
Аугментація проявляється у формі ранньої появи симптомів ввечері (або навіть вдень), підсиленням симптоматики та поширенням симптомів на верхні кінцівки. Аугментація спеціально досліджувалась у контрольованому клінічному дослідженні впродовж 26 тижнів. Аналіз часу до аугментації за Капланом-Мейером не продемонстрував жодної суттєвої різниці між групами праміпексолу (N = 152) та плацебо (N = 149).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Пацієнтам слід враховувати можливість появи галюцинацій, що може небажано вплинути на їхню здатність керувати авто транспортом.
Пацієнтів слід попередити про потенційний седативний ефект, що пов’язаний із застосуванням МІРАПЕКСу, включаючи сонливість та можливість заснути при виконанні будь-якої діяльності впродовж дня. Особливо приймаючи до уваги, що сонливість є частим побічним ефектом з потенційно серйозними наслідками, пацієнтам не слід керувати ні автомобілем, ні іншим складним обладнанням до часу набуття достатнього досвіду використання МІРАПЕКСу для оцінки наявності чи відсутності негативного впливу препарату на їх розумову та/або рухову функцію. Слід порадити пацієнтам, щоб у разі збільшення кількості епізодів сонливості або засинання під час виконання звичайної щоденної діяльності (наприклад, під час розмови, споживання їжі тощо) протягом лікування вони не керували автомобілем або не приймали участі у потенційно небезпечній діяльності, та звернулися до свого лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Праміпексол у людей зв’язується з білками плазми дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодія з іншим препаратом, який впливає на зв’язування білків плазми або елімінацію шляхом біо трансформації, є малоймовірною.
Препарати, що інгібують активну ренальну канальцеву секрецію лужних (катіонних) лікарських засобів, такі як циметидин, або самі елімінуються шляхом активної ренальної канальцевої секреції, можуть взаємодіяти з МІРАПЕКСом, результатом чого є зменшення кліренсу одного або обох препаратів. У разі застосування супутнього лікування такими групами лікарських засобів (з амантадином включно) необхідно звертати увагу на ознаки допамінової над стимуляції, а саме: дискінези, збудження чи галюцинації. У таких випадках необхідно зменшити дозу препарату.
Селегелін і леводопа не впливають на фармакокінетику праміпексолу. Загальний ступінь всмоктування чи виведення леводопи не змінюється на фоні застосування праміпексолу. Взаємодію з антихолінергічними засобами та амантадином не досліджували.
Оскільки антихолінергічні засоби елімінуються переважно шляхом метаболізму у печінці, фармакокінетична взаємодія з праміпексолом малоймовірна. Стосовно амантадину, взаємодія є можливою через ту саму систему екскреції у нирках.
Під час збільшення дози МІРАПЕКСу пацієнтам з хворобою Паркінсона рекомендується зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишають незмінними.
Внаслідок існування можливих адитивних впливів необхідно звернути увагу на пацієнтів, які приймають інші седативні препарати чи вживають алкоголь у комбінації з МІРАПЕКСом, та супутнє лікування, яке призводить до збільшення рівнів праміпексолу у плазмі (наприклад, циметидин).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Праміпексол, активний компонент МІРАПЕКСу, є допаміновим агоністом з високою селективністю та специфічністю до допамінових рецепторів підтипу D2, та має переважну спорідненість з D3-рецепторами, він відзначається повною внутрішньою активністю.
МІРАПЕКС полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла). Дослідження на тваринах продемонстрували, що праміпексол пригнічує синтез, вивільнення та обіг допаміну. Праміпексол захищає допамінові нейрони від дегенерації у відповідь на ішемію чи метамфетамінову нейро токсичність.
Точний механізм дії МІРАПЕКСу при лікуванні синдрому неспокійних ніг невідомий. Хоча патофізіологія синдрому неспокійних ніг загалом невідома, нейрофармакологічні дані вказують на залучення первинної допамінергічної системи. Дослідження з використанням позитронної емісійної томографії (ПЕТ) вказують на можливість впливу незначної дисфункції стріарної пресинаптичної допамінергічної системи на патогенез синдрому неспокійних ніг.
Дослідження іn vitro показали, що праміпексол захищає нейрони від нейро токсичного впливу леводопи.
На добровольцях спостерігали дозозалежне зниження рівня пролактину.
Хвороба Паркінсона
У контрольованих клінічних дослідженнях ефективність МІРАПЕКСу зберігалася протягом їх тривалості, приблизно 6 місяців. У відкритих продовжених дослідженнях, що тривали більше 3 років, ознак зменшення ефективності не спостерігали.
Ефективність та переносимість у пацієнтів, переведених звечора з таблеток МІРАПЕКС на таблетки пролонгованої дії МІРАПЕКС з такою самою щоденною дозою, оцінювалась упродовж подвійного сліпого клінічного дослідження пацієнтів на ранній стадії хвороби Паркінсона. Ефективність підтримувалася у 87 з 103 пацієнтів, переведених на таблетки пролонгованої дії МІРАПЕКС. З 87 пацієнтів дозу не було змінено у 82,8 % пацієнтів, у 13,8 % пацієнтів дозу збільшили, а для 3,4 % пацієнтів – зменшили. Половина з 16 пацієнтів, які не задовольнили критерій підтримуваної ефективності за балами уніфікованої шкали оцінки симптомів хвороби Паркінсона, частина II+III, зміна від базового рівня не вважалася клінічно релевантною. В одного пацієнта, якого перевели на таблетки пролонгованої дії МІРАПЕКС, спостерігалося небажане явище, пов’язане з прийомом лікарського засобу, яке призвело до його виключення з дослідження.
Синдром неспокійних ніг
Оцінка ефективності МІРАПЕКСу проводилася у 4 плацебо-контрольованих дослідженнях за участю приблизно 1000 пацієнтів із синдромом неспокійних ніг від середнього до тяжкого ступеня тяжкості. Ефективність була продемонстрована під час проведення контрольованих досліджень у пацієнтів, лікування яких тривало до 12 тижнів, а довготривала ефективність спостерігалася протягом 9-місячного періоду. Ефективність МІРАПЕКСу зберігалася у ході відкритих продовжених досліджень, що тривали до 1-го року. Ефективність праміпексолу була доведена у пацієнтів із синдромом неспокійних ніг від середнього до тяжкого ступеня тяжкості у плацебо-контрольованому дослідженні, що тривало понад 26 тижнів.
Фармакокінетика.
Праміпексол швидко та повністю всмоктується після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить понад 90 %.
Максимальні концентрації у плазмі реєструються між 1-ою та 3-ою годиною. Швидкість всмоктування зменшується на фоні прийому їжі, але не загальний рівень всмоктування.
Праміпексолу притаманна лінійна кінетика і незалежно від лікарської форми відносно незначні коливання плазмового рівня у різних пацієнтів.
У людей зв’язування праміпексолу з білками є дуже низьким (< 20 %), а об’єм розподілу – великим (400 л). Серед щурів спостерігали високі концентрації препарату у мозковій тканині (приблизно у 8 разів вищі порівняно з плазмовими).
Праміпексол метаболізується у людей тільки у незначній кількості.
Виведення нирками незміненого праміпексолу – найважливіший шлях елімінації і становить близько 80 %. Приблизно 90 % дози, міченої 14C, виводиться нирками, тоді як менше 2 % визначається у калі. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий – приблизно 400 мл/хв. Період напів виведення (t ½) – від 8 годин у молодих осіб до 12 годин в осіб літнього віку.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки по 0,25 мг – білі, овальні, плоскі з обох боків таблетки зі скошеними краями та маркуванням: Р 7/глибока розподільча риска/Р 7 з одного боку, логотип компанії Берінгер Інгельхайм/глибока розподільча риска/логотип компанії Берінгер Інгельхайм з іншого боку;
таблетки по 1 мг – білі, круглі, плоскі з обох боків таблетки зі скошеними краями та маркуванням: Р 9/глибока розподільча риска/Р 9 з одного боку, логотип компанії Берінгер Інгельхайм/глибока розподільча риска/логотип компанії Берінгер Інгельхайм з іншого боку.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла і недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина.
Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co.KG, Germany.
Місцезнаходження.
Бінгер Штрассе 173, D-55216 Інгельхайм-на-Рейні, Німеччина.
Binger Strasse 173, D-55216 Ingelheim am Rhein, Germany.
Заявник.
Берінгер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.
Boehringer Ingelheim International GmbH, Germany.
Місцезнаходження.
Бінгер Штрассе 173, D-55216 Інгельхайм-на-Рейні, Німеччина. Источник
Binger Strasse 173, D-55216, Ingelheim am Rhein, Germany.
Смотрите также: Цены на Мирапекс в аптеках