ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПІРАЗИНАМІД
(PYRAZINAMIDЕ)
Склад:
діюча речовина: піразинамід;
1 таблетка містить піразинаміду 500 мг у перерахунку на 100 % суху речовину;
допоміжні речовини: повідон, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04A K01.
Клінічні характеристики.
Показання.
Лікування всіх форм туберкульозу (у комбінації з іншими туберкулостатичними препаратами).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до піразинаміду або до інших інгредієнтів препарату.
Тяжка печінкова недостатність.
Гостра подагра.
Безсимптомна гіперурикемія.
Період вагітності та годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки приймають цілими, запиваючи водою, у вигляді разової дози після їди. Для розрахунку добової дози завжди використовують ідеальну масу тіла.
Добова доза для дорослих та дітей віком від 15 років – 20-30 мг/кг маси тіла на прийом. Приймають 3 рази на день.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1,5 г.
Через можливе зниження функції нирок та печінки пацієнтам літнього віку застосовують у дозах, близьких до нижньої межі звичайної дози для дорослих, – 15 мг/кг маси тіла на добу.
Доза для пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок – 12-20 мг/кг маси тіла на день. Уникати застосування піразинаміду пацієнтам із кліренсом креатині ну нижче 50 мл/хв.
Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, призначають звичайну дозу для дорослих. Бажано застосовувати за 24 години до початку діалізу.
Пацієнтам з порушеннями функції печінки – 15 мг/кг маси тіла на добу. Необхідно проводити функціональні проби печінки перед початком терапії піразинамідом та кожні 2-4 тижні протягом застосування препарату.
Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання, переносимості препарату пацієнтом і визначається лікарем (зазвичай 6-8 місяців).
Побічні реакції.
З боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні явища, відсутність апетиту, нудота, блювання, діарея, пептична виразка, металевий присмак у роті.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, тимолової проби, гепатомегалія; у поодиноких випадках – виникнення гострої атрофії печінки, що залежить від дози, жовтяниця.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит; у поодиноких випадках – міоглобінурична ниркова недостатність внаслідок рабдоміолізу, дизурія, біль при сечовипусканні.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена збудливість, депресія; у поодиноких випадках – галюцинації, судоми, сплутаність свідомості, периферична нейропатія, парестезії.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцит опенія, еозинофілі я, анемія, сидеробластна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфірія, підвищення концентрації сироваткового заліза, гіперкоагуляція, схильність до утворення тромбів, спленомегалія.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: артралгія, міалгія, рабдоміоліз, подагричні напади.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, фото сенсибілізація, акне, дерматит.
З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіо невротичний набряк, гарячка; у поодиноких випадках – анафілактичний шок.
Інші: загальна слабкість, нездужання, гіперурикемія, пелагра.
Передозування.
В окремих випадках − порушення функції печінки та підвищення рівня трансаміназ. Ці порушення приходили до норми після відміни препарату.
Також спостерігалися збудження, диспептичні явища, порушення функції печінки, гіперурикемія, посилення проявів побічних реакцій.
Лікування. Необхідно промити шлунок, прийняти активоване вугілля, провести моніторинг функції печінки та визначити рівень уратів у сироватці крові. Лікування симптоматичне. Важливо, щоб пацієнт вживав багато рідини. Гемодіаліз ефективний.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
У період вагітності і годування груддю препарат протипоказаний.
Діти.
У даній лікарській формі піразинамід призначають дітям віком від 15 років.
Особливості застосування.
При лікуванні препаратом необхідно стежити за функцією печінки, проводити біохімічні проби кожні 2-4 тижні (тимолова проба, визначення білірубіну, дослідження глутаміно-щавелевої аміноферази, АлТ та АсТ сироватки крові), а також визначення сечової кислоти у крові. При змінах функції печінки слід негайно припинити застосування препарату.
Для зменшення токсичної дії піразинаміду призначають метіонін, ліпокаїн, глюкозу, вітамін В12. Піразинамід може посилити токсичну дію алкоголю, тому під час прийому препарату не слід вживати алкоголь. Піразинамід слід з обережністю призначати пацієнтам з гіперчутливістю до етіонаміду, ізоніазиду, ніацину або до інших подібних за хімічною структурою препаратів, оскільки у таких пацієнтів можлива підвищена чутливість також до піразинаміду. У хворих на порфірію піразинамід може спричинити гострі напади порфірії.
Піразинамід слід з обережністю застосовувати пацієнтам із порушеннями функції печінки та пацієнтам, які мають підвищений ризик ураження печінки, пов’язаного з прийомом препарату (наприклад, хворі на алкоголізм). Під час терапії препаратом слід проводити регулярні функціональні проби печінки кожні 2-4 тижні. Якщо виникають будь-які клінічні ознаки або симптоми печінкової недостатності, прийом препарату слід припинити.
Піразинамід затримує екскрецію уратів нирками, що може призвести до гіперурикемії, яка може протікати безсимптомно. Якщо гіперурикемія супроводжується гострим подагричним артритом, лікування піразинамідом слід припинити.
У пацієнтів із нирковою недостатністю може відбуватися накопичення піразинаміду в організмі.
Піразинамід необхідно з обережністю призначати хворим на цукровий діабет через складність підтримувати бажані концентрації цукру у крові.
Вибір дози піразинаміду для пацієнтів літнього віку потребує обережності та має розпочинатися в самому низькому дозовому діапазоні (див. «Спосіб застосування та дози»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування препаратом виникають побічні реакції з боку нервової системи, тому в цей період слід утримуватися від керування авто транспортом або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Під час прийому Піразинаміду не рекомендується вживання алкоголю, оскільки піразинамід може посилити токсичну дію алкоголю.
Сумісне застосування Піразинаміду та ізоніазиду може зменшити концентрацію ізоніазиду в сироватці, особливо у пацієнтів з уповільненим метаболізмом ізоніазиду.
При хронічних деструктивних формах рекомендується поєднувати піразинамід з рифампіцином (виражений ефект) або етамбутолом (краща переносимість).
При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що блокують канальцеву секрецію, можливе зниження їхнього виведення і посилення токсичних реакцій.
Посилює протитуберкульозну дію офлокса цину і ломефлокса цину. Піразинамід може підвищувати ефект гіпоглікемічних лікарських засобів.
Одночасний прийом Піразинаміду та етіонаміду збільшує ризик уражень печінки, особливо у діабетиків. Під час лікування комбінацією цих ліків потрібно робити регулярні функціональні проби печінки. Якщо виникнуть будь-які ознаки порушення функції печінки, лікування такою комбінацією ліків треба припинити.
Піразинамід може знижувати метаболізм циклоспорину і тим самим зменшувати рівень циклоспорину в сироватці та його імунодепресивний ефект. У пацієнтів, які лікуються циклоспорином, слід контролю вати рівні циклоспорину в сироватці від початку терапії піразинамідом і після її припинення.
Паралельне застосування Піразинаміду і фенітоїну може збільшити концентрацію фенітоїну в сироватці і, відповідно, можуть виникнути ознаки інтоксикації фенітоїном. Якщо під час супутнього прийому Піразинаміду та фенітоїну мають місце побічні ефекти з боку ЦНС (наприклад, атаксія, гіперрефлексія, ністагм, тремор), препарати слід відмінити, визначити концентрації фенітоїну в сироватці та відповідно коригувати дозу фенітоїну.
Піразинамід може зменшувати ефективність препаратів, які сприяють виведенню сечової кислоти з організму (алопуринол, колхіцин, пробенецид, сульфінпіразон). Це може підвищити рівні сечової кислоти в сироватці крові пацієнтів, які лікуються Піразинамідом, тому дози препаратів, які сприяють виведенню сечової кислоти з організму, мають бути збільшені відповідно.
Сумісне застосування з алопуринолом може уповільнити подальше перетворення метаболітів піразинаміду. Метаболізм самого піразинаміду при цьому суттєво не змінюється.
Зидовудин може значно зменшити рівень піразинаміду в сироватці крові і збільшити ризик анемії.
Піразинамід може підвищити ефект гіпоглікемічних препаратів.
Піразинамід знижує достовірність тестів для визначення кетонів у сечі за допомогою тестових смужок (Ацетон тест та ін.), оскільки він робить колір проби червоно-коричневим.
Піразинамід може заважати визначенню концентрації заліза у сироватці крові за допомогою приладу Феррохем® ІІ, оскільки рівні заліза в сироватці крові виглядають меншими.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Піразинамід належить до фармакотерапевтичної групи протитуберкульозних препаратів ІІ ряду. Препарат добре проникає в осередки туберкульозного ураження. Його активність не знижується у кислому середовищі казеозних мас, тому його часто призначають при казеозних лімфаденітах, туберкул омах і казеозно-пневмонічних процесах.
При лікуванні одним препаратом Піразинамід можливий швидкий розвиток стійкості до нього мікобактерій туберкульозу, тому його призначають, як правило, у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.
Фармакокінетика. Піразинамід майже повністю всмоктується в травному тракті. При прийомі внутрішньо 1 г препарату концентрація у плазмі становить 45 мкг/мл через 2 години, 10 мкг/мл – через 15 годин. Піразинамід гідролізу ється в активний метаболіт – піразинову кислоту, а потім у неактивний метаболіт. Період напів виведення препарату при нормальній нирковій функції становить 9-10 годин. 70 % піразинаміду виділяється нирками. Препарат виводиться протягом 24 годин, в основному у формі метаболітів.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, круглої форми, з плоскою поверхнею, зі скошеними краями та рискою.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у пачці; по 500 таблеток у контейнері.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ЗАТ НВЦ " Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод". Источник
Місцезнаходження. Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.