Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

НЕОФІЛІН
Назва: НЕОФІЛІН | Шукати НЕОФІЛІН в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Theophylline
Виробник: ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ, Україна
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії по 100 мг №50 (10х5) у контурних чарункових упаковках
Діючі речовини: 1 таблетка містить: теофіліну 100 мг
Допоміжні речовини: Лактоза моногідрат, амонію метакрилат сополімеру дисперсія, метакрилова кислота – етилакрилат сополімеру дисперсія, магнію стеарат, тальк
Фармакотерапевтична група: Спазмолітичні засоби, які розслаблюють гладкі м'язи кровоносних судин, а також бронхів та інших внутрішніх органів
Показання: Лікування та профілактика бронхоспазму, пов’язаного з астмою та хронічними обструктивними захворюваннями легень.
Термін придатності: 2 роки.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3793/01/01
Термін дії посвідчення: з 29.10.2010 по 29.10.2015
АТ код: R03DA04
Наказ МОЗ: 929 від 29.10.2010


Інструкція для застосування НЕОФІЛІН

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НЕОФІЛІН

(NEOPHYLLINE) 

Склад:

діюча речовина: theophylline;

1 таблетка містить теофіліну  100 мг або 300 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, амонію метакрилат сополімеру дисперсія,   метакрилова кислота – етил акрилат сополімеру дисперсія, магнію стеарат, тальк.


Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Теофілін. Код АТС R03D A04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування та профілактика бронхоспазму, пов’язаного з астмою та хронічними обструктивними захворюваннями легень.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого інгредієнта препарату, а також до ксантинових препаратів (наприклад, до кофеїну, теоброміну, пентоксифіліну), гострий період інфаркту міокарда, тахіаритмія, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, виражена артеріальна гіпертензія, епілепсія, гіпертиреоз, виразкова хвороба шлунка або дванадцяти палої кишки, тяжкі порушення функції печінки, порфірія. Дитячий вік до 12 років.


Спосіб застосування та дози.

Дозу встановлюють індивідуально, залежно від особливостей метаболізму, віку та маси тіла. Неофілін у таблетках по 100/300 мг слід приймати 1 раз на день вранці або ввечері. Препарат рекомендують приймати під час вживання їжі. Пацієнтів слід поінформувати, що в разі, якщо вони почали приймати препарат під час їжі або натщесерце, у подальшому необхідно дотримуватись цього режиму приймання препарату.  

Початкові дози та подальший підбір дози препарату.

А. Пацієнти з нормальним нирковим кліренсом.

Періоди зміни дозування препарату Діти  < 45 кг
(12-15 років)
Діти  > 45 кг та дорослі
(16-60 років)
1 Початкова доза 12-14 мкг/кг в день
з максимальною добовою дозою не більше 300 мг
300-400 мг/день
перорально
2 Через 3 дні при нормальній переносимості препарату підвищують дозу до: 16 мкг/кг в день
з максимальною добовою дозою не більше 400 мг
400-600 мг/день
перорально
3 Через 3 дні при нормальній переносимості препарату підвищують дозу до: 20 мкг/кг в день
з максимальною добовою дозою не більше 600 мг
при необхідності призначення препарату в дозі > 600 мг дозу необхідно підбирати, контролюючи концентрацію препарату в крові

B.   Пацієнти з погіршеним нирковим кліренсом, пацієнти літнього віку (> 60 років) та пацієнти, у яких неможливо провести моніторинг сироваткових концентрацій теофіліну.

У пацієнтів віком 12-15 років з ризиком погіршення ниркового кліренсу або при відсутності можливості моніторингу сироваткових концентрацій теофіліну доза препарату не має перевищувати 16мг/кг/день з максимальною добовою дозою не більше 400 мг.

У підлітків віком > 16 років та дорослих, у т. ч. з пацієнтами літнього віку з ризиком погіршення ниркового кліренсу теофіліну або за відсутності можливості моніторингу сироваткових концентрацій теофіліну добова доза препарату не має перевищувати 400 мг.

Підбір дозування препарату на основі сироваткових концентрацій теофіліну

Пікові сироваткові концентрації препарату

Підбір дозування
<9,9 мкг/мл При відсутності ефекту від застосування препарату і його переносимості слід збільшити дозу на 25 %. Через 3 дні після цього з метою визначення можливості подальшої корекції дози проводиться повторне визначення сироваткових концентрацій препарату.
10-14,9 мкг/мл При отриманні ефекту від приймання препарату та його переносимості слід продовжити застосування поточної дози з повторним визначенням сироваткових концентрацій препарату через кожні 6-12 місяців.* При відсутності ефекту від прийому препарату та його переносимості слід додати до схеми лікування інші лікарські засоби.
15-19,9 мкг/мл Потрібно розглянути можливість зменшення дози Неофіліну на     10 % з метою підвищення безпечності препарату навіть при його переносимості.
20-24,9 мкг/мл Необхідно зменшити дозу препарату на 25 % навіть у разі відсутності будь-яких побічних ефектів. Через 3 дні після цього з метою визначення можливості подальшої корекції дози проводиться повторне визначення сироваткових концентрацій препарату.
25-30 мкг/мл Необхідно пропустити наступну дозу препарату та зменшити наступні дози на 25 % навіть у разі відсутності будь-яких побічних ефектів. Через 3 дні після цього з метою визначення можливості подальшої корекції дози проводиться повторне визначення сироваткових концентрацій препарату. При наявності симптомів передозування слід вжити відповідних лікувальних заходів.
> 30 мкг/мл Загальне передозування. При подальшому призначенні Неофіліну дозу необхідно знизити щонайменше на 50 %, провести повторне визначення сироваткових концентрацій препарату через 3 дні з метою визначення можливості подальшої корекції дози.

*Зменшення дози та/або моніторинг сироваткової концентрації теофіліну показані при наявності побічних ефектів, при фізіологічних порушеннях,   здатних знизити кліренс теофіліну.


Побічні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, іноді повторне, гастроезофагеальний рефлюкс, печія, загострення виразкової хвороби, діарея, при тривалому прийомі – зниження апетиту.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія (в т. ч. у плода при прийомі в            III триместрі), аритмії, зниження артеріального тиску, кардіалгія, збільшення частоти нападів стенокардії.

З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, неспокій, збудження, порушення сну, тремор, марення, конвульсії, судоми.

Алергічні реакції: шкірний висип, еритема, ексфоліативний дерматит, кропив'янка, лихоманка.

Інші: алопеція, біль у грудях, тахіпное, відчуття припливів, альбумінурія, гематурія, посилення діурезу, підвищене потовиділення, підвищення температури тіла.

Лабораторні показники: під час лікування теофіліном концентрація калію в сироватці крові може зменшитись (гіпокаліємія), а концентрація кальцію, креатині ну, цукру і солей сечової кислоти може збільшитись (гіперкальціємія, гіперглікемія, гіперурикемія).

Побічні ефекти зменшуються при зниженні дози.


Передозування.

Передозування спостерігається, якщо концентрація теофіліну в сироватці крові перевищує   110 мкмоль/л.

Клінічні ознаки передозування включають тремор, нудоту, блювання, повторне блювання (іноді з кров'ю) що може призводити до дегідратації, розладів електролітів, включаючи гипокаліємію, гіперглікемію, метаболічний ацидоз, гіпофосфатемію, гіперкальціємію, дихальний алкалоз, гіпервентиляцію; біль у животі, діарею, марення, в особливо тяжких випадках – також порушення серцевого ритму (тахіаритмія), різке зниження артеріального тиску, деменцію, токсичний психоз, симптоми гострого панкреатиту, рабдоміоліз, пов'язаний з нирковою недостатностю, і судоми. Тахіаритмія і судоми можуть виникнути раптово, без попереджувальних ознак, типових для незначного передозування (наприклад, нудоти і блювання). У більшості випадків достатньо зменшити дозу або тимчасово припинити застосування препарату.                                

Після прийому надмірної кількості препарату можуть спостерігатися артеріальна гіпотензія, неспокій, тремор, марення, судоми і тяжки порушення серцевого ритму. У таких випадках треба негайно визначити концентрацію теофіліну в сироватці крові і відповідним чином зменшити дозу препарату.                                                          

Лікування інтоксикації: промивання шлунка і застосування активованого вугілля. Треба контролю вати стан пацієнта, особливо артеріальний тиск, серцевий ритм, дихання і концентрацію теофіліну і калію в сироватці крові. У тяжких випадках можна прискорити виведення теофіліну за допомогою гемосорбції або гемодіалізу. У випадку гіпокаліємії необхідна термінова внутрішньо венна інфузія розчину калію хлориду, моніторинг калію у плазмі крові.


Застосування в період вагітності або годування груддю.

Теофілін проникає крізь плаценту і в   грудне молоко. Вагітним можна приймати препарат тільки в тому разі, коли позитивний ефект для матері переважає ризик для плода. У вагітних треба частіше визначати концентрацію теофіліну в сироватці крові і відповідним чином коригувати дозу. Треба уникати застосування теофіліну наприкінці періоду вагітності, тому що він може пригнічувати скорочення матки.

Жінкам, які годують груддю, необхідно стежити за   появою реакції гіпер чутливості до теофіліну у немовляти, збудження або проблеми зі сном і звертатися до лікаря за консультацією з метою прийняття рішення про припинення годування груддю або про відміну препарату для матері.


Діти. Безпечність та ефективність застосування у дітям віком   до 12 років не з’ясовані.


Особливості застосування.

Препарат слід з обережністю призначати і тільки за гострої потреби хворим на нестабільну стенокардію, при захворюваннях серця, тахіаритмічних порушеннях серцевого ритму, хворим на артеріальну гіпертензію, з порушенням функції нирок і печінки, порфірією, а також пацієнтам з виразковою хворобою в анамнезі і пацієнтам старше 60 років.

Дозу теофіліну треба зменшувати пацієнтам із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки (особливо хворим на цироз печінки), із зниженою концентрацією кисню в крові (гіпоксемія), хворим на пневмонію, з вірусними інфекційними захворюваннями (особливо при захворюванні на грип). Теофілін може змінювати деякі лабораторні показники: збільшувати кількість жирних кислот і рівень катехоламінів у сечі. Потрібно проводити моніторинг сироваткових концентрацій теофіліну (кожні 6-12 місяців) навіть у пацієнтів без будь-якої симптоматики. Не слід продовжувати застосування препарату в дозі, що не переноситься пацієнтом. Прийом препарату з їжею посилює його абсорбцію.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Деякі побічні ефекти (наприклад, запаморочення) можуть впливати на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Необхідно уникати керування автомобілем і роботи з небезпечними механічними засобами при вищевказаних симптомах.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Під час лікування не слід вживати алкогольні напої, велику кількість їжі і напоїв, що містять метилксантин (кава, чай, какао, шоколад, кока-кола), споріднені з теофіліном препарати (кофеїн, теобромін, пентоксифілін), тому що ці речовини можуть посилити стимулюючу дію теофіліну на центральну нервову систему.

Дія теофіліну може посилитися при одночасному застосуванні алопуринолу, циметидину, дисульфіраму, фенілбутазону, флувоксаміну, фторохінолонів, фуросеміду, іміпенему, інтерферону альфа, ізоніазиду, антагоністів кальцію, лінкоміцину, макролідів, аміодарону, мікселітину, парацетамолу, пентоксифіліну, пероральних контрацептивів, пробенециду, пропафенону, пропранололу, ранітидину, такрину, тіабендазолу, тиклопідину, вілоксазину або вакцини проти грипу. У пацієнтів, які паралельно з теофіліном приймають один або кілька із зазначених вище препаратів, треба контролю вати концентрацію теофіліну в сироватці і зменшити дозу, якщо це необхідно.

При одночасному прийомі ципрофлокса цину дозу теофіліну треба зменшити як мінімум на   60 %, а при одночасному прийомі еноксацину – на 30 %.

Ефект теофіліну може зменшитись при одночасному прийомі проти епілептичних засобів (наприклад фенітоїну, карбамазепіну, примідону), барбітуратів (особливо фенобарбіталу і пентобарбіталу), ізопротеренолу, магнію гідроксиду, морацизину, рифампіцину, ритона віру або сульфінпіразону. Ефект теофіліну може бути меншим також у курців. У пацієнтів, які одночасно з теофіліном приймають один або кілька із зазначених вище препаратів, треба контролю вати концентрацію теофіліну в сироватці і збільшити дозу, якщо це є необхідним.

Теофілін може посилити ефект агоністів бета-рецепторів, діуретиків і резерпіну. Теофілін може зменшити ефективність аденозину, літію карбонату і антагоністів бета-рецепторів.

Треба уникати паралельного застосування теофіліну і антагоністів бета-рецепторів, тому що теофілін може втратити свою ефективність. Наркоз галотаном може спричинити серйозні порушення серцевого ритму у пацієнтів, які приймають теофілін.

Під час лікування теофіліном може виникнути гіпокаліємія, особливо при комбінованому лікуванні агоністами альфа-рецепторів, ті азидними діуретиками, фуросемідом, кортикоїдами, а також при гіпоксемії; тому рекомендується періодично перевіряти рівень калію у сироватці крові.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Теофілін –   бронхолітичний засіб групи метилксантинів. Механізм дії зумовлений переважно блокуванням аденозинових рецепторів, пригніченням фосфодіестераз, підвищенням вмісту внутрішньоклітинного цАМФ, зниженням внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію, унаслідок чого розслаблюється гладка мускулатура бронхів, шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, матки, коронарних, церебральних і легеневих судин, зменшується периферичний судинний опір; підвищується тонус дихальної мускулатури (міжреберних м’язів та діафрагми), знижується опір легеневих судин і поліпшується оксигенація крові, активується дихальний центр довгастого мозку, підвищується його чутливість до вуглекислого газу, поліпшується альвеолярна вентиляція, що призводить до зниження тяжкості та частоти епізодів апное; усуває ангіоспазм, підвищує колатеральний кровотік та насичення крові киснем, зменшує пери фокальний і загальний набряк мозку, знижує лікворний і, відповідно, внутрішньо черепний тиск; поліпшує реологічні властивості крові, зменшує тромбоутворення, гальмує агрегацію тромбоцитів (пригнічуючи фактор активації тромбоцитів і простагландин F), нормалізує мікро циркуляцію; виявляє проти алергічний ефект, пригнічуючи де грануляцію опасистих клітин і знижуючи рівень медіаторів алергії (серотоніну, гістаміну, лейкотрієнів); підсилює нирковий кровотік, виявляє діуретичну дію, зумовлену зниженням канальцевої реабсорбції, збільшує виведення води, іонів хлору, натрію.

Фармакокінетика. При внутрішньому прийомі теофілін повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, біодоступність становить приблизно 90 %. При прийомі теофіліну у вигляді таблеток пролонгованої дії максимальна концентрація досягається   через 6 годин. Зв’язування з білками плазми крові становить: у здорових дорослих – приблизно 60 %, у хворих на цироз печінки – 35 %. Проникає крізь гістогематичні бар’єри, розподіляючись у тканини. Близько 90 % теофіліну метаболізується у печінці за участі кількох ізоферментів   цитохрому Р 450   до неактивних метаболітів – 1,3-диметил сечової кислоти, 1-метил сечової кислоти та 3-метилксантину. Екскретується в основному нирками у вигляді метаболітів; у незмінному стані виводиться у дорослих до 13 %, у дітей – до 50 % препарату. Частково проникає у грудне молоко. Період напів виведення   теофіліну залежить від віку та наявності супутніх захворювань і становить: у дорослих пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, – 6-12 годин, у дітей старше 6 місяців – 3-4 години, в осіб, які курять – 4-5 годин, в осіб літнього віку і при серцевій недостатності, порушенні функції печінки, набряку легенів, хронічних обструктивних хворобах легенів і бронхіті – понад 24 години, що потребує відповідної корекції інтервалу між введеннями препарату.

Терапевтичні концентрації теофіліну в крові становлять: для досягнення бронхолітичного ефекту – 10-20 мкг/мл, для збуджуючого ефекту на дихальний центр – 5-10 мкг/мл. Токсичні концентрації – понад 20 мкг/мл.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки  100 мг – білого кольору, плоско циліндричної форми, з фаскою;

таблетки  300 мг – білого кольору, плоско циліндричної форми, з фаскою і рискою.


Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище     25 °С.


Упаковка.  По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 5 контурних чарункових упаковок у пачці.


Категорія відпуску. За рецептом.


Виробник. ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Источник


Місцезнаходження. Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13.

Смотрите также: Цены на Неофиллин в аптеках




На сайті також шукають: Макропен, Урсохол інструкція, Кларитин застосування, Проноран побічні дії, Зинацеф протипоказання