Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

БІСЕПТОЛ®
Назва: БІСЕПТОЛ® | Шукати БІСЕПТОЛ® в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Co-trimoxazole
Виробник: "Polfa" Pabianice Pharmaceutical Works JSC, Польща
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки, 100 мг/20 мг № 20, № 1000
Діючі речовини: 1 таблетка містить: сульфаметоксазолу - 100.0 мг, триметоприму - 20.0 мг
Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат, спирт полівініловий, метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, пропіленгліколь
Фармакотерапевтична група: Сульфаніламідні препарати
Показання: Інфекційні захворювання дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, абсцес легенів), сечостатевої системи (пієлонефрит, уретрит, простатит та ін.), шлунково-кишкового тракту (дизентерія, холера, черевний тиф, паратиф, діарея), шкіри та м'яких тканин, менінгіт.
Термін придатності: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3027/01/01
Термін дії посвідчення: з 07.04.2005 до 07.04.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату БІСЕПТОЛ®
АТ код: J01EE01
Наказ МОЗ: 230 від 25.05.2005


Інструкція для застосування БІСЕПТОЛ®

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БІСЕПТОЛ®

(BISEPTOL®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: co-trimoxazole;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглої форми, пласки з обох боків, з гладкою поверхнею, гравіровані з одного боку літерами “Bs”, таблетки Бісептол 400/80 мг додатково мають розділову ризку;

склад: 1 таблетка Бісептол 100/20 мг містить: сульфаметоксазолу 100мг, триметоприму 20 мг;

1 таблетка Бісептол 400/80 мг містить: сульфаметоксазолу 400 мг, триметоприму 80 мг;

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат, спирт полівініловий, метилу гідроксибензоат, пропілугідроксибензоат, пропіленгліколь.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Код АТС J01E E01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований бактерицидний препарат, який містить сульфаметоксазол – сульфаніламід із середньою тривалістю дії, що інгібує синтез фолієвої кислоти шляхом конкурентного антагонізму зпара-аміно бензойною кислотою, і триметоприм – інгібітор бактеріальної редуктазидегідрофолієвої кислоти, відповідний за синтез біологічно активноїтетрагідрофолієвої кислоти.

Сполучення компонентів, що діє на один ланцюг біохімічних перетворень, приводить до синергізму протибактеріальної дії і повільнішому розвитку нечутливості бактерій.

Ко-тримоксазол активний in vitro проти E. Coli (утому числі ентеропатогенних штамів), індол опозитивних штамів Proteus spp. (утому числі P. vulgaris), Morganella morganii, Klebsiella spp., Proteusmirabilis, Enterobacter sp., Hemophilus influenzae, Str. рneumoniae, Shigellaflexneri, Shigella sonnei.

Фармакокінетика. Обидва компоненти препарату швидко всмоктуються у кров з травного тракту. Максимальна концентрація обох складових у сироватці досягається через 1–4 години після перорального прийому. Триметоприм зв’язується із білками сироватки на 70%, сульфаметоксазол – на 44-62%.

Розподіл обох компонентів відрізняється: сульфаметоксазолрозподіляється виключно в позаклітинному середовищі, триметоприм – в усіх рідинах організму.

Висока концентрація триметоприму визначається у секреті бронхіальних залоз, передміхуровій залозі та в жовчі. Концентраціясульфаметоксазолу у рідинах організму дещо нижча. Обидві сполуки у високих концентраціях з’являються у мокротинні, виділеннях піхви та в рідині середнього вуха.

Об’єм розподілу сульфаметоксазолу складає 360 мл/кг, триметоприму – 2000 мл/кг. Обидва компоненти метаболізуються у печінці: сульфаметоксазол – шляхом ацетилювання і зв’язування з глюкуроновою кислотою, триметоприм – шляхом окислення та гідроксилювання.

Виводиться в основному нирками шляхом фільтрування та активної канальцевої секреції. Концентрація активних сполучень у сечі значно вища ніж у крові. Протягом 72 годин із сечею виводиться 84,5% прийнятої дозисульфаметоксазолу і 66,8% – триметоприму.

Період напів виведення складає 10 годин длясульфаметоксазолу і 8–10 годин – для триметоприму. У разі недостатності нирок період напів виведення обох компонентів подовжується.

Сульфаметоксазол і триметоприм проникає у жіноче молоко та надходить до кровообігу плода.

Показання для застосування.

Інфекції сечовивідних щляхів, спричинені чутливими до препарату штамами E. Coli, Klebsiella spp., Enterobacter sp., Morganellamorganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris.

Гостре запалення середнього вуха спричинене чутливими до препарату H. influenzae, Str. Рneumoniae.

Загострення хронічного бронхіту спричинене чутливими до препарату H. influenzae, Str. Рneumoniae.

Бактеріологічно підтверджене запалення легенів, збудником якого є Pneumocystis carinii, і профілактика заражень циммікро організмом у хворих з ознаками ризику ( наприклад, інфіковані ВІЛ).

Інфекції травного тракту, спричинені чутливими до препарату Shigella flexneri, Shigella sonnei.

Діарея мандрівника, спричинена ентеротоксигеннимиштамами E. Coli.

Токсоплазмоз.

Нокардіоз.

Спосіб застосування та дози.

Запалення сечових шляхів, інфекції травного тракту, спричинені Shigella і загострення хронічного бронхіту у дорослих: середня пероральна доза – 960 мг (2 таблетки Бісептолу 400/80 мг, 8 таблеток Бісептолу 100/20 мг) 2 рази на добу.

При запаленнях сечових шляхів препарат приймають протягом 10–14 днів, при загостренні хронічного бронхіту – протягом 14 днів, при інфекціях травного тракту, спричинених Shigella – 5 днів.

У хворих з кліренсом креатині ну 15–30 мл/хв. дозутреба зменшити наполовину. Якщо кліренс креатині ну менше 15 мл/хв., застосування препарату не показано.

Запалення сечових шляхів, інфекції травного тракту, спричинені Shigella і гострий отит у дітей: 48 мг/кг (40/8 мг/кг) маси тіла надобу в 2 прийоми через 12 годин. Доза для дітей не повинна перевищувати дозидля дорослих.

При запаленнях сечових шляхів і гострому запаленні середнього вуха препарат приймають протягом 10 днів, при інфекціях травного тракту, спричинених Shigella – 5 днів.

При діареї мандрівника призначають 960 мг (2таблетки Бісептолу 400/80 мг, 8 таблеток Бісептолу 100/20 мг) через 12 годин.

Пневмонія спричинена Pneumocystis carinii у дорослих та дітей:

пропонована доза в осіб з підтвердженим запаленням становить 90–120 мг/кг (75/15 мг/кг – 100/20 мг/кг) маси тіла препарату на добуу дозах, які треба приймати кожні 6 годин протягом 14–21 днів.

Профілактика пневмонії, яка викликаєтьсяPneumocystis carinii, для дорослих – 900/60 мг препарату один раз на добу.

Добова доза не повинна перевищувати 1920 мг (16таблеток по 100/20 мг, 4 таблетки по 400/80 мг).

Побічна дія.

Найчастіші небажані дії під час лікування Бісептолом з боку травного тракту (нудота, блювання, відсутність апетиту) та шкірні алергічні реакції (висип, кропив’янка).

Рідко можуть виникати симптоми небезпечні для життя: синдром Стівенса-Джонсона, токсично-розпливчастий некроз шкіри (синдром Лайєлла), гострий некроз печінки, а пластична анемія.

Крімцього серед небажаних ефектів є:

-система кровотворення: гемолітична анемія, мегалобластична анемія, еозинофілі я, метгемоглобінемія, гіпопротромбінемія;

-підвищена чутливість: міокардит алергічної природи, озноб, підвищена температура після застосування препарату, світлобоязнь, анафілактичні реакції, судинні набряки, свербіж шкіри, хвороба Шенлейн-Геноха, кропів’янка, поліморфна еритема, загальні шкірні реакції, відшароване запалення шкіри, алергічні висипи, сироваткова хвороба.

Рідко– вузликовий пері артеріїт, вовчаковий синдром.

-травний тракт: пронос, біль у животі, відсутність апетиту, нудота, псевдо дифтерійне запалення кишок, блювання, збільшення рівнів печінкових ензимівта креатині ну у сироватці крові, запалення слизової оболонки порожнини рота, язика, підшлункової залози, гепатит (інколи з холестатичною жовтяницею);

-сечостатева система: ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефротоксичний синдром, анурія, збільшення небілкового азоту та креатині ну у сироватці;

-метаболізм: гіперкаліємія, гіпонатріємія;

-нервова система: апатія, менінгіт, атаксія, головний біль, депресія, судоми, галюцинації, знервованість, шум у вухах, запалення периферичних нервів;

-система внутрішньої секреції: сульфаніламіди мають хімічну спорідненість додеяких антитиреоїдних препаратів, сечогінних (ацетазоламіду і тіазиду), а такождо пероральних протидіабетичних ліків, що може бути причиною перехресної алергії. Рідко – гіпоглікемія, збільшення діурезу.

-скелетно-м’язова система: біль у суглобах, м’язах;

-органи дихання: задишка, кашель, інфільтрати у легенях.

-різне: слабкість, відчуття втоми, безсоння.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до сульфаметоксазолу аботриметоприму.

Мегалобластична анемія, викликана нестачею фолієвоїкислоти.

Вагітність та годування груддю.

Вік до 2 місяців життя.

Тяжка ниркова і печінкова недостатність.

Передозування.

Невідомо, яка доза Бісептолу може бути небезпечною для життя. При передозуванні сульфаніламідів спостерігається відсутність апетиту, колікоподібний біль, нудота, блювання, запаморочення, головний біль, сонливість, втрата свідомості. Може з’явитися пропасниця, гематурія, такристалурія, пригнічення функції кісткового мозку, гепатит.

При гострому передозуванні триметоприму може виникнути нудота, блювання, запаморочення, головний біль, психічна депресія, сплутаність свідомості, пригнічення функції кісткового мозку.

Припояві симптомів передозування необхідно припинити застосування препарату, викликати блювання, прийняти велику кількість рідини, якщо діурез недостатній, а функція нирок нормальна. Підкислення сечі прискорить виведення триметоприму, але може збільшити ризик кристалізації сульфаніламіду в нирках. Слід контролю вати картину крові, електроліти сироватки та інші біохімічні показники хворого. Припояві пошкодження кісткового мозку або симптомів гепатиту слід застосувати типове в таких випадках лікування. Гемодіаліз мало ефективний.

При хронічному отруєнні спостерігається тромбоцит опенія, лейкопенія абомегалобластна анемія. В такому випадку слід застосовувати лейковорин (5 – 15 мгна добу).

Особливості застосування.

Застереження і спеціальні заходи при застосуванні.

Треба обережно застосовувати Бісептол при лікуванні хворих з недостатньою функцією печінки або нирок, нестачею фолієвої кислоти (наприклад, люди похилого віку, хворі на алкоголізм, хворі, які лікуютьсяпроти судомними препаратами, хворі на синдром зниженого всмоктування або особи, що недоїдають), з тяжкими алергічними симптомами, хворих на астму та при порушенні кровотворення.

Пацієнти повинні споживати достатню кількість рідини для попередження кристалурії і закупорки канальців нирок.

При більш тривалому лікуванні необхідно ретельно слідкувати за картиною крові, функцією печінки і нирок.

У хворих літнього віку при лікуванні Бісептоломзбільшується ризик ушкодження нирок або печінки, тяжкі шкірні реакції, загальмованість утворення кров’яних тілець.

У хворих на СНІД, що застосовують Бісептол у зв’язкуз пневмоцистним зараженням, частіше виникають такі симптоми, як: висип, пропасниця, лейкопенія, збільшення рівнів амінотрансфер аз, гіперкаліємія тагіпонатріємія.

Під час лікування необхідно уникати прямого сонячного опромінювання (у зв’язку з фотосенсібілізацією).

Не застосовувати для лікування тонзилітів, викликаних β-гемолітичними стрептококами.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати механізми

Препарат не викликає зниження психофізичної активності на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати механізми.

Впливна результати лабораторних досліджень

Триметопримможе впливати на результати визначення концентрації метотрексату у сироватці ензиматичним методом, але не впливає на них при радіо імунологічному методі визначення.

Ко-тримоксазол може підвищувати приблизно на 10% результати тесту Яффе з основним пікратом на креатинин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Не стероїдні протизапальні засоби, протидіабетичніпохідні сульфонілсечовини, дифенін, непрямі антикоагулянти, барбітурати посилюють ризик виникнення побічних ефектів.

Аскорбінова кислота підвищує кристалурію.

Ухворих літнього віку поєднання Ко-тримоксазолу з деякими сечогінними ліками, особливо тіазидами, збільшує ризик тромбоцит опенії.

Ко-тримоксазолможе підвищувати концентрацію дигоксину в сироватці крові, особливо у літніх хворих.

При одночасному застосуванні препарату з трициклічними антидепресантами знижується активність останніх.

Препарат знижує надійність пероральної контрацепції.

Ко-тримоксазолможе посилювати дію ліків, які гальмують згортання крові, що потребує зменшення дози цих ліків.

Препарат гальмує метаболізм фенітоїну: в осіб, які вживають обидва препарати, тривалість періоду напів виведення фенітоїну збільшується приблизно на 39%, а кліренсфенітоїну знижується приблизно на 27 %.

Ко-тримоксазолзбільшує концентрацію вільної фракції метотрексату у сироватці за рахунок витиснення його із зв’язків з білками.

При одночасному застосуванні препарату хворими, які приймають піримітамін для профілактики малярії в дозі вище 25 мг/тиждень, у них може розвитисямегалобластична анемія.

Умови та термін зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному длядітей місці.

Термін придатності – 5 років. Источник

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Смотрите также: Цены на Бисептол в аптеках




На сайті також шукають: Вітрум, Декстроза інструкція, Застосування препарату Декарис, Інструкція з використання Вітамін а+е, Показання для застосування Омез, Корвалтаб побічні дії, Еналаприл протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Лоприл