Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

АТТЕНТО® 40/10
Назва: АТТЕНТО® 40/10
Міжнародна непатентована назва: Olmesartan medoxomil and amlodipine
Виробник: Даічі Санкіо Юроуп ГмбХ (виробництво in bulk, пакування, контроль та випуск серій), Німеччина БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (пакування, контроль та випуск серій), Німеччина
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг/10 мг № 14 (14х1), № 28 (14х2) у блістерах
Діючі речовини: 1 таблетка містить олмесартану медоксомілу 40 мг та амлодипіну бесилату 13,888 мг (що еквівалентно амлодипіну 10 мг)
Термін придатності: 4 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/13780/01/02
Термін дії посвідчення: з 07.08.2014 по 07.08.2019
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату АТТЕНТО® 40/10
АТ код: C09DB02
Наказ МОЗ: 545 від 07.08.2014


Інструкція для застосування АТТЕНТО® 40/10

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату


АТТЕНТО® 20/5, АТТЕНТО® 40/5, АТТЕНТО® 40/10

(АТТЕNТО® 20/5, АТТЕNТО® 40/5, АТТЕNТО® 40/10)


Склад:

діючі речовини:

1 таблетка містить олмесартану медоксомілу 20 мг та амлодипіну бесилату 6,944 мг

(що еквівалентно амлодипіну 5 мг) або

1 таблетка містить олмесартану медоксомілу 40 мг та амлодипіну бесилату 6,944 мг

(що еквівалентно амлодипіну 5 мг) або

1 таблетка містить олмесартану медоксомілу 40 мг та амлодипіну бесилату 13,888 мг

(що еквівалентно амлодипіну 10 мг);

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований (кукурудзяний), целюлоза мікрокриста-лічна силікована (містить  98% мікрокристалічної целюлози (Ph. Eur.) та 2 %  кремнію діоксиду колоїдного безводного (Ph. Eur.)), натрію кроскармелоза, магнію стеарат;  

плівкова оболонка:

таблетка 20/5 – Оpadry ІІ 85F18422 білий (спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь, тальк);

таблетка 40/5 – Оpadry ІІ 85F22093 жовтий (спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), поліетиленгліколь, тальк);

таблетка 40/10 – Оpadry ІІ 85F25467 червоний (спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), поліетиленгліколь, тальк).


Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.


Фармакотерапевтична група.

Антагоністи ангіотензину ІІ та блокатори кальцієвих каналів. Код АТХ С09D В02.


Клінічні характеристики.

Показання.

Есенціальна гіпертензія.

Препарат Аттенто® показаний пацієнтам, у яких монотерапія олмесартаном медоксомілом або амлодипіном не забезпечує необхідного контролю артеріального тиску.


Протипоказання.

  • Підвищена чутливість до діючих речовин, похідних дигідропіридину або до будь-якої з допоміжних речовин препрату;

  • ІІ та ІІІ триместр вагітності;

  • тяжка печінкова недостатність та непрохідність жовчних шляхів;

  • тяжка артеріальна гіпотензія;

  • шок (кардіогенний шок у тому числі);

  • порушення відтоку крові із лівого шлуночка (наприклад стеноз аорти тяжкого ступеня);

  • серцева недостатність з нестабільною гемодинамікою після гострого інфаркту міокарда.



Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Приймають по 1 таблетці 1 раз на добу незалежно від вживання їжі. Рекомендується приймати таблетки щоденно в один і той самий час. Таблетки ковтають цілими, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини, наприклад склянкою води.

Препарат Аттенто® 20/5 застосовують пацієнтам, у яких монотерапія олмесартаном медоксомілом або амлодипіном не забезпечує необхідного контролю артеріального тиску.

Препарат Аттенто® 40/5 застосовують пацієнтам, у яких застосування препарату Аттенто® 20/5 не забезпечує необхідного контролю артеріального тиску.

Препарат Аттенто® 40/10 застосовують пацієнтам, у яких застосування препарату Аттенто® 40/5 не забезпечує необхідного контролю артеріального тиску.

До застосування комбінованого препарату з фіксованою дозою діючих речовин рекомендується поетапний підбір доз цих речовин у вигляді монопрепаратів. За необхідності можлива пряма заміна монопрепаратів на комбінований препарат. Для зручності хворих, які застосовують олмесартан медоксоміл та амлодипін у вигляді окремих таблеток, можна перевеести на препарат Аттенто®, що містить ці діючі речовини в аналогічних дозах.

Хворі літнього віку (віком від 65 років).

Як правило, для хворих літнього віку змінювати рекомендовану дозу не потрібно. Слід ретельно контролювати артеріальний тиск у хворого при збільшенні дози олмесартану медоксомілу до      40 мг (максимальної добової дози).

Порушення функції нирок.

Максимальна доза олмесартану медоксомілу для хворих з легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 20-60 мл/хв) становить 20 мг на добу, оскільки досвід застосування більшої дози у цій групі хворих обмежений. Застосування препарату Аттенто® не показано хворим із тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 20 мл/хв). При застосуванні препарату хворим з легким або помірним порушенням функції нирок рекомендується контролювати рівень калію та креатиніну у крові.

Порушення функції печінки.

Препарат Аттенто® з обережністю призначають хворим з легким або помірним порушенням функції печінки. При помірному порушенні функції печінки олмесартан медоксоміл застосовують у початковій дозі 10 мг на добу. Максимальна добова доза для цієї групи хворих становить 20 мг на добу. При відповідній терапії діуретичними засобами та/або іншими антигіпертензивними засобами хворим з порушенням функції печінки рекомендується ретельне спостереження за рівнем артеріального тиску та функцією нирок. Досвіду застосування олмесартану медоксомілу хворим з тяжким порушенням функції печінки немає. Як і при застосуванні інших препаратів групи антагоністів кальцію, у хворих з  дисфункцією печінки подовжується час напіввиведення амлодипіну; рекомендації щодо дозування не встановлені, тому таким хворим препарат Аттенто® слід призначати з обережністю.


Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями, що виникали під час застосування препарату Аттенто®, були периферичні набряки (11,3 %), головний біль (5,3 %) та запаморочення (4,5 %).

Побічні явища, що спостерігалися під час клінічних досліджень та протягом післяреєстраційних досліджень з безпеки, а також побічні реакції, про які були спонтанні повідомлення, представлені у нижченаведеній таблиці. Крім цього, у таблиці наведені побічні реакції, що спостерігалися на тлі застосування кожного з діючих компонентів препарату окремо (олмесартану медоксомілу та амлодипіну) з урахуванням їх встановленого профілю безпеки.


Для класифікації частоти виникнення побічних реакцій використовувалася така термінологія: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від            ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); не встановлено (частоту встановити неможливо за наявними даними).





Органи або системи органів  (за MedDRA) Побічні реакції Частота
Комбінація олмесартану
та амлодипіну
Олмесартан Амлодипін
З боку крові
та лімфатичної системи
Лейкопеннія

Дуже рідко
Тромбоцитопеня
Нечасто Дуже рідко
З боку імунної системи Алергічні реакції/реакції гіперчутливості Рідко
Дуже рідко
Анафілактична реакція
Нечасто
Порушення обміну речовин та харчування Гіперглікемія

Дуже рідко
Гіперкаліємія Нечасто Рідко
Гіпертригліцеридемія
Часто
Гіперурикемія
Часто
З боку психіки Сплутаність свідомості

Рідко
Депресія

Нечасто
Безсоння

Нечасто
Дратівливість

Нечасто
Зниження лібідо Нечасто

Зміна настрою, у тому числі стан тривоги

Нечасто
З боку нервової системи Запаморочення Часто Часто Часто
Розлади сприйняття смаку

Нечасто
Головний біль Часто Часто Часто (особливо на початку лікування)
Гіпертонус

Дуже рідко
Гіпостезія Нечасто
Нечасто
Сонливість Нечасто

Парестезії Нечасто
Нечасто
Периферична нейропатія

Дуже рідко
Постуральне запаморочення Нечасто

Порушення сну

Нечасто
Сонливість

Часто
Синкопе Рідко
Нечасто
Тремор

Нечасто
З боку органів зору Порушення зору (у тому числі диплопія)

Нечасто
З боку органів слуху та рівноваги Шум у вухах

Нечасто
Запаморочення Нечасто Нечасто
З боку серця Стенокардія
Нечасто Нечасто (у тому числі її загострення)
Аритмії (у тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія, миготлива аритмія)

Дуже рідко
Інфаркт міокарда

Дуже рідко
Відчуття серцебиття Нечасто
Нечасто
Тахікардія Нечасто

З боку судин Артеріальна гіпотензія Нечасто Рідко Нечасто
Ортостатична гіпотензія Нечасто

Припливи Рідко
Часто
Васкуліт

Дуже рідко

З боку органів дихання

Бронхіт
Часто
Кашель Нечасто Часто Дуже рідко
Диспное Нечасто
Нечасто
Фарингіт
Часто
Риніт
Часто Нечасто
З боку травної системи Біль у ділянці живота
Часто Часто
Порушення функції кишечнику (у тому числі запор)

Нечасто
Запор Нечасто

Діарея Нечасто Часто
Сухість у роті Нечасто
Нечасто
Диспепсія Нечасто Часто Нечасто
Гастрит

Дуже рідко
Гастроентерит
Часто
Гіперплазія ясен

Дуже рідко
Нудота Нечасто Часто Часто
Панкреатит

Дуже рідко
Біль у верхній частині живота Нечасто

Блювання Нечасто

З боку печінки та жовчовивідних шляхів Підвищення рівня ферментів печінки
Часто Дуже рідко (у більшості на тлі холестазу)
Гепатит

Дуже рідко
Жовтяниця

Дуже рідко
З боку шкіри та її похідних Алопеція

Нечасто
Ангіоневротичний набряк
Рідко Дуже рідко
Алергічний дерматит
Нечасто
Поліморфна еритема

Дуже рідко
Екзантема
Нечасто Нечасто
Ексфоліативний дерматит

Дуже рідко
Підвищене потовиділення

Нечасто
Фотосенсибілізація

Дуже рідко
Свербіж
Нечасто Нечасто
Геморагічні висипання

Нечасто
Набряк Квінке

Дуже рідко
Висипання Нечасто Нечасто Нечасто
Зміна кольору шкіри

Нечасто
Синдром Стівенса-Джонсона

Дуже рідко
Кропив’янка Рідко Нечасто Дуже рідко
З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини Набряк гомілок

Часто
Артралгії

Нечасто
Артрит
Часто
Біль у спині Нечасто Часто Нечасто
М’язовий спазм Нечасто Рідко Нечасто
Міалгія
Нечасто Нечасто
Біль у кінцівках Нечасто

Біль у кістках
Часто
З боку нирок та сечовивідних шляхів Гостра ниркова недостатність
Рідко
Гематурія
Часто
Збільшення частоти сечовипускання

Нечасто
Болючі позиви до сечовипускання

Нечасто


Ніктурія

Нечасто
Полакіурія Нечасто

Ниркова недостаність
Рідко
Інфекції сечовивідних шляхів
Часто
З боку статевої системи та молочних залоз Еректильна дисфункція/імпотенція Нечасто
Нечасто
Гінекомастія

Нечасто
Порушення загального характеру Астенія Нечасто Нечасто Нечасто
Біль у ділянці грудної клітки
Часто
Набряк обличчя Рідко Нечасто
Втомлюваність Часто Часто Часто
Грипоподібні стани
Часто
Сонливість
Рідко
Нездужання
Нечасто Нечасто
Набряк Часто
Часто
Біль
Часто Нечасто
Периферичні набряки Часто Часто
Набряк м’яких тканин Часто

Результати додаткових досліджень Підвищення рівня креатиніну у крові Нечасто Рідко
Підвищення рівня креатинінфосфокінази у крові
Часто
Зниження рівня калію у крові Нечасто

Підвищення рівня сечовини у крові
Часто
Підвищення рівня сечової кислоти у крові Нечасто

Підвищення рівня гама-глутамілтрансферази у крові Нечасто

Зменшення маси тіла

Нечасто
Збільшення маси тіла

Нечасто

Були повідомлення про кілька випадків рабдоміолізу, який за часом розвитку був пов’язаний із застосуванням блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ типу.


Передозування.

Симптоми. Випадки передозування препарату Аттенто® не зафіксовані. Найвірогіднішими ефектами передозування олмесартану медоксомілу є артеріальна гіпотензія та тахікардія, також може спостерігатися брадикардія у випадку парасимпатичної стимуляції. Передозування амлодипіну може призвести до значного розширення периферичних судин, що супроводжується значним зниженням артеріального тиску, та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Були повідомлення про тривалу тяжку генералізовану артеріальну гіпотензію, аж до шоку, з летальним наслідком.

Лікування. Якщо препарат був застосований нещодавно, показано промивання шлунка. У здорових добровольців призначення активованого вугілля негайно або протягом 2 годин після перорального застосування амлодипіну суттєво знижує його всмоктування. При виникненні клінічно значущої артеріальної гіпотензії внаслідок передозування препаратом Аттенто® необхідна активна підтримка серцево-судинної системи, у тому числі моніторинг функції серця та легень, переведення хворого у горизонтальне положення з трохи піднятими нижніми кінцівками, контроль об’єму циркулюючої крові та діурезу. Для відновлення судинного тонусу та артеріального тиску може бути корисним застосування судинозвужувальних засобів, якщо немає протипоказань. Для усунення блокади кальцієвих каналів рекомендується внутрішньовенне введення кальцію глюконату. Оскільки амлодипін значною мірою зв’язується з білками, його виведення шляхом гемодіалізу малоймовірне. Інформації про можливість виведення олмесартану медоксомілу шляхом гемодіалізу немає.


Застосування у період вагітності або годування груддю.

Даних про застосування препарату Аттенто® вагітними немає. Дослідження його токсичності стосовно органів репродукції на тваринах не проводилися.

Олмесартан медоксоміл. Антагоністи ангіотензину ІІ не рекомендується застосовувати у І триместрі вагітності. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності вони протипоказані. Епідеміологічні дані стосовно ризику тератогенної дії інгібіторів АПФ у І триместрі вагітності не дають змоги зробити конкретних висновків, однак ризик подібних ефектів повністю виключити не можна. Існування подібного ризику можна припустити і у препаратів класу антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, тому що контрольовані епідеміологічні дослідження стосовно них не проводилися. Хворим, які планують вагітність, рекомендується перейти на застосування інших антигіпертензивних препаратів, безпека застосування яких при вагітності доведена, якщо тільки немає нагальної потреби у застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Якщо вагітність діагностовано, слід негайно припинити застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ та у разі необхідності застосовувати альтернативне лікування. У ІІ та ІІІ триместрах вагітності антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ чинять токсичну дію на плід (пригнічення функції нирок, олігогідроамнія, затримка осифікації кісток черепа) та немовля (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).

Амлодипін. Дані, отримані під час спостереження за обмеженою кількістю вагітних, не засвідчили того, що амлодипін або інші препарати групи антагоністів кальцієвих каналів чинять шкідливий вплив на здоров’я плода. Однак при цьому є ризик подовження тривалості пологів. З огляду на вищенаведене, препарат Аттенто® не рекомендується для застосування у І триместрі вагітності, а у ІІ та ІІІ триместрах вагітності він протипоказаний.  

Олмесартан медоксоміл проникає у грудне молоко тварин у період лактації, однак невідомо, чи проникає він у грудне молоко у людини. Подібні до амлодмпіну препарати групи антагоністів кальцієвих каналів типу дигідропіридину проникають у грудне молоко, але невідомо, чи це стосується амлодипіну.  Дотепер немає досвіду застосування олмесартану медоксомілу та амлодипіну у період годування груддю, тому препарат Аттенто® не слід застосовувати жінкам, які годують груддю.


Діти.

Препарат Аттенто® не застосовують дітям (віком до 18 років) через недостатність даних щодо ефективності та безпеки застосування.


Особливості застосування.

Хворі з гіповолемією та/або дефіцитом натрію.

У хворих з гіповолемією та/або дефіцитом натрію, спричинених інтенсивною терапією діуретичними засобами, обмеженням вживання солі з їжею, діареєю, блюванням, може виникнути симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після застосування першої дози. Вищенаведені стани необхідно усунути до застосування препарату Аттенто®. В іншому випадку хворий підлягає ретельному спостереженню на початковому етапі терапії.

Інші стани, що супроводжуються стимуляцією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Хворі, у яких судинний тонус та функція нирок більшою мірою залежні від активності цієї системи (наприклад хворі на тяжку серцеву недостатність, хворобу нирок, у тому числі зі стенозом ниркової артерії), можуть реагувати на інші препарати, що впливають на цю систему (наприклад на антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ), розвитком гострої артеріальної гіпотензії, азотемії, олігурії або, у рідкісних випадках, гострою нирковою недостатністю.

Вазоренальна гіпертензія.

Застосування препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у хворих на двобічний стеноз ниркових артерій або зі стенозом ниркової артерії єдиної функціонуючої нирки  пов’язано з підвищеним ризиком розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності.

Порушення функції нирок/трансплантація нирки.

При застосуванні препарату Аттенто® хворим із порушенням функції нирок рекомендується періодичний контроль рівня калію та креатиніну в сироватці крові. Цей препарат протипоказаний для застосування хворим з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 20 мл/хв). Досвіду застосування препарату хворим, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, або з термінальною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну            < 12 мл/хв), немає.

Порушення функції печінки.

У хворих із порушенням функції печінки збільшується експозиція олмесартану медоксомілу та амлодипіну. Препарат слід з обережністю застосовувати хворим із легким або помірним порушенням функції печінки. У хворих з помірним порушенням функції печінки доза олмесартану медоксомілу не повинна перевищувати 20 мг. Препарат Аттенто® протипоказаний при тяжкому порушенні функції печінки.  

Гіперкаліємія.

Як і при застосуванні інших антагоністів ангіотензину ІІ та інгібіторів АПФ, при застосуванні препарату Аттенто® може виникнути гіперкаліємія, особливо при наявності у хворих порушення функції нирок та/або серцевої недостатності, тому у таких хворих рекомендується частий контроль рівня калію у сироватці крові. Препарат з обережністю застосовують одночасно із застосуванням добавок, що містять калій, з калійзберігаючими діуретичними засобами, замінниками солі, що містять калій, або з іншими лікарськими засобами, що можуть підвищити рівень калію (наприклад з гепарином). У таких випадках рекомендується регулярний контроль рівня калію у сироватці крові.

Препарати літію.

Як і при застосуванні інших антагоністів ангіотензину ІІ, одночасне застосування препарату Аттенто® та препаратів літію не рекомендується.

Стеноз устя аорти та мітрального клапана/обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія. Оскільки препарат Аттенто® містить амлодипін, як і стосовно інших судинорозширювальних засобів, потрібно бути особливо обережним при його застосуванні хворим зі стенозом устя аорти або стенозом мітрального клапана, або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

Первинний альдостеронізм.

Хворі на первинний альдостеронізм зазвичай не реагують на антигіпертензивні препарати, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, тому препарат Аттенто® їм не показаний.

Серцева недостатність.

Через пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у сприйнятливих хворих можлива зміна функції нирок. Хворі на тяжку серцеву недостатність, у яких можлива залежність функції нирок від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, лікування інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів ангіотензину може супроводжуватися олігурією та/або прогресуючою азотемією і рідко – гострою нирковою недостатністю з можливим летальним наслідком. Проведені клінічні дослідження засвідчили, що при застосуванні амлодипіну хворим із серцевою недостатністю ІІІ-IV стадії за NYHA неішемічного походження збільшується кількість повідомлень про розвиток набряку легень у групі амлодипіну, не дивлячись на відсутність значущої різниці за частотою наростання серцевої недостатності порівняно з плацебо.

Етнічна різниця.

Як і у випадку інших антагоністів ангіотензину ІІ, антигіпертензивна дія препарату Аттенто® у хворих негроїдної раси може бути дещо меншою, ніж у інших хворих, можливо, через більшу розповсюдженість низького рівня реніну у цієї групи хворих.

Хворі літнього віку.

Підвищувати дозу лікарського засобу хворим літнього віку потрібно з обережністю.



Інше.

Як і у випадку застосування будь-яких антигіпертензивних засобів, значне зниження артеріального тиску у хворих на ішемічну хворобу серця або з порушенням мозкового кровообігу може спричинити розвиток інфаркту міокарда або інсульту.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат Аттенто® впливає на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами. Швидкість реакції може знижуватися при можливій появі таких симптомів, як головний біль, запаморочення, нудота, підвищена втомлюваність.  


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Потенційні взаємодії при одночасному застосуванні з препаратом Аттенто®.

Антигіпертензивна дія препарату Аттенто® може посилюватися при його одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад з препаратами групи альфа-блокаторів чи діуретичними засобами.

Додаткова інформація щодо діючих речовин.

Олмесартан медоксоміл.

Комбінації, що не рекомендуються.

Не рекомендується одночасне застосування олмесартану медоксомілу з препаратами, що впливають на рівень калію у сироватці крові (наприклад з калійзберігаючими діуретичними засобами, добавками, що містять калій, замінниками солі, що містять калій, іншими препаратами, що можуть підвищити рівень калію у сироватці крові, такими як гепарин, інгібітори АПФ), через можливість збільшення рівня калію в сироватці крові. За необхідності одночасного застосування цих препаратів з олмесартаном медоксомілом  рекомендується контроль рівня калію в сироватці крові.

Не рекомендується одночасне застосування препаратів літію з інгібіторами АПФ та антагоністами ангіотензину ІІ через рідкісну можливість оборотного збільшення рівня літію у сироватці крові та посилення його токсичності. За необхідності одночасного застосування  препаратів літію з олмесартаном медоксомілом рекомендується контроль рівня літію в сироватці крові.

Комбінації, що вимагають обережності.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), у тому числі інгібітори ЦОГ-2, ацетилсаліцилова кислота (> 3 г на добу) та неселективні НПЗЗ можуть послабити дію антагоністів ангіотензину ІІ при їх одночасному застосуванні. Крім цього, підвищується ризик погіршення функції нирок та збільшення рівня калію в сироватці крові. Тому перед початком застосування такої комбінації спочатку потрібно оцінити функцію нирок, а також слідкувати за належною гідратацією хворого.

Додаткова інформація.

Було помічено помірне зниження біодоступності олмесартану медоксомілу після застосування антацидних засобів (магнієво-алюмінієво-гідроксидного типу).

Олмесартан медоксоміл не чинить значущої дії на фармакокінетику та фармакодинаміку варфарину та на фармакокінетику дигоксину. Одночасне застосування олмесартану медоксомілу з правастатином не спричинює значущих змін фармакокінетики цих препаратів у здорових добровольців.

Не було виявлено клінічно значущої пригнічувальної дії олмесартану медоксомілу на ферменти 1А/2, 2А6, 2С8/9, 2С19, 2D6, 2E1, 3A4 цитохрому Р 450 людини іn vitro та був помічений мінімальний/нульовий індукований ефект стосовно цитохрому Р 450 у тварин. Таким чином, можна не побоюватися клінічно значущих взаємодій між олмесартаном медоксомілом та лікарськими засобами, що метаболізуються вищенаведеними ферментами групи цитохромів        Р 450.

Амлодипін.

При одночасному застосуванні з інгібітором CYP3A4 еритроміцином у хворих молодого віку концентрація амлодипіну у плазмі крові підвищувалася на 22 %. При одночасному застосуванні з інгібітором CYP3A4 дилтіаземом у хворих літнього віку концентрація амлодипіну в плазмі підвищувалася на 50 %. Однак клінічне значення цього ефекту досить неоднозначне. Не можна виключити можливість того, що більш потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть підвищувати концентрацію амлодипіну значно більше, ніж дилтіазем. Застосовувати амлодипін одночасно з інгібіторами CYP3A4 потрібно з обережністю. Однак повідомлень про виникнення небажаних явищ на тлі описаних реакцій не було.

Даних про вплив індукторів CYP3A4 на амлодипін немає. Одночасне застосування з індукторами CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, звіробій дірчатий) здатне спричинити зниження концентрації амлодипіну у плазмі крові, тому застосування таких комбінацій вимагає обережності.

Проведені дослідження взаємодії довели, що сік грейпфрута, циметидин, алюміній/магній (антацидний засіб) та силденафіл не впливають на фармакокінетику амлодипіну.

Антигіпертензивна дія амлодипіну при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними засобами посилюється.

Клінічні дослідження довели, що амлодипін не впливає на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, етанолу, варфарину або циклоспорину.

Амлодипін не впливає на лабораторні показники.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Аттенто® – це комбінований лікарський засіб, до складу якого входить олмесартан медоксоміл – антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ – та амлодипін бесилат – блокатор кальцієвих каналів. Сполучення цих двох діючих речовин виявляє синергічний ефект та сприяє зниженню артеріального тиску більшою мірою, ніж кожна діюча речовина окремо.

Додаткова інформація про діючі речовини.

Олмесартан медоксоміл.  В організмі олмесартан медоксоміл швидко перетворюється у фармакологічно активний метаболіт олмесартан. Ангіотензин ІІ – це первинний вазоактивний гормон ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що відіграє важливу роль у патофізіології артеріальної гіпертензії. Ангіотензин ІІ призводить до звуження судин, стимуляції синтезу та вивільнення альдостерону, кардіостимуляції та ниркової реабсорбції натрію. Олмесартан пригнічує судинозвужувальну та альдостеронсекретуючу дію ангіотензину ІІ шляхом блокування рецепторів АТ1 у тканинах, у тому числі в гладких м’язах судин та надниркових залоз. Дія олмесартану не залежить від джерела і шляху синтезу ангіотензину ІІ. Вибірковий антагонізм стосовно рецепторів АТ1 ангіотензину ІІ призводить до збільшення рівня реніну у плазмі крові та концентрації ангіотензину І і ангіотензину ІІ, а також до деякого зменшення рівня альдостерону у плазмі крові. При артеріальній гіпертензії олмесартан медоксоміл спричинює тривале зниження артеріального тиску, що залежить від дози. При його застосуванні не відмічалося розвитку артеріальної гіпотензії після застосування першої дози, ознак тахіфілаксії при тривалому застосуванні та рецидиву артеріальної гіпертензії після припинення застосування. При застосуванні олмесартану медоксомілу хворим на артеріальну гіпертензію 1 раз на добу відбувається ефективне та плавне зниження артеріального тиску протягом               24-годинного інтервалу між застосуваннями. Рівень антигіпертензивної дії при застосуванні препарату 1 чи 2 рази на добу в одній і тій самій добовій дозі був однаковий. Максимальне зниження артеріального тиску досягається через 8 тижнів після початку лікування, хоча суттєвий гіпотензивний ефект спостерігається вже через 2 тижні лікування. Вплив олмесартану медоксомілу на захворюваність та смертність не встановлений.

Амлодипін. Блокада кальцієвих каналів, спричинена амлодипіном, призводить до гальмування трансмембранного переносу іонів кальцію через потенціалзалежні канали L-типу у серцевому та гладких м’язах. Амлодипін взаємодіє як з ділянками зв’язування дигідропіридину, так і з іншими ділянками. Амлодипін володіє відносною вазоселективністю та чинить значно більший вплив на клітини гладких м’язів судин, ніж на кардіоміоцити. Антигіпертензивний ефект амлодипіну обумовлений прямою розслаблювальною дією на клітини гладких м’язів артерій, що сприяє зменшенню периферичного опору судин та, відповідно, зниженню артеріального тиску. При артеріальній гіпертензії амлодипін спричинює тривале зниження артеріального тиску, що залежить від дози. При його застосуванні не було відмічено розвитку артеріальної гіпотензії першої дози, ознак тахіфілаксії при тривалому застосуванні та рецидиву артеріальної гіпертензії після раптового припинення застосування. Застосування терапевтичних доз амлодипіну пацієнтами з артеріальною гіпертензією забезпечує ефективне зниження артеріального тиску в горизонтальному положенні хворого, у положенні сидячи та стоячи. Тривале застосування амлодипіну не пов’язане із суттєвими змінами частоти серцевих скорочень або рівня катехоламінів у плазмі крові. У хворих на артеріальну гіпертензію та з нормальною функцією нирок амлодипін у терапевтичних дозах зменшував опір ниркових судин, підвищував швидкість клубочкової фільтрації та ефективну швидкість потоку плазми крові у нирках, не змінював фільтраційну здатність і не провокував розвиток протеїнурії. При дослідженнях гемодинаміки у хворих на серцеву недостатність, а також у ході клінічних досліджень зі стрес-тестом, у яких брали участь хворі на серцеву недостатність ІІ-IV стадії за NYHA, амлодипін не погіршував стан хворих, який оцінювався за здатністю переносити навантаження, за рівнем фракції викиду лівого шлуночка та за клінічною симптоматикою. Клінічні дослідження довели, що у хворих на серцеву недостатність ІІІ-IV стадії за NYHA, які отримували дигоксин, діуретичні засоби та інгібітори АПФ, амлодипін не збільшував смертність та захворюваність у цій категорії хворих. Подальше довгострокове плацебо-контрольоване дослідження амлодипіну за участю хворих  на серцеву недостатність ІІІ-IV стадії за NYHA без клінічних симптомів або об’єктивних даних, які б свідчили про ішемічну хворобу серця, при застосуванні інгібіторів АПФ, препаратів наперстянки та діуретичних засобів у постійних дозах показало, що амлодипін не впливав на смертність у цілому та смертність у результаті серцево-судинних захворювань зокрема. У цій групі пацієнтів відмічалося збільшення кількості повідомлень про розвиток набряку легень, пов’язаного із застосуванням амлодипіну, однак статистично значущої різниці частоти фактів посилення серцевої недостатності порівняно з плацебо не спостерігалося.

Фармакокінетика. Після перорального застосування препарату максимальна концентрація олмесартану медоксомілу та амлодипіну у плазмі крові досягається через 1,5-2 та 6-8 годин відповідно. Швидкість та ступінь всмоктування двох діючих речовин препарату Аттенто® відповідає швидкості та всмоктуванню при їх роздільному застосуванні. Біодоступність діючих речовин не залежить від вживання їжі.

Олмесартан медокоміл.

Всмоктування та розподіл. Олмесартан медоксоміл – це проліки. Він швидко перетворюється у фармакологічно активний метаболіт олмесартан під дією естераз у слизовій оболонці кишечнику та в портальній крові під час всмоктування у травному тракті. У плазмі крові або у продуктах виведення неперетворений олмесартан медоксоміл або боковий ланцюг медоксомільної групи не виявлялися. Середня абсолютна біодоступність олмесартану у вигляді таблеток становила 25,6 %. Середня максимальна концентрація (Сmax) олмесартану у плазмі крові досягається приблизно через 2 години після перорального застосування. Концентрація олмесартану у плазмі крові збільшується приблизно лінійно зі збільшенням одноразової дози до 80 мг. Їжа чинить мінімальну дію на біодоступність олмесартану, тому олмесартану медоксоміл можна застосовувати незалежно від її вживання. Клінічно значущої різниці у фармакокінетиці олмесартану залежно від статі не виявлено. Олмесартан активно зв’язується з білками крові (99,7 %), однак ризик клінічно значущої конкурентної взаємодії з іншими препаратами, що активно зв’язуються з білками крові, достатньо низький, підтвердженням цього є відсутність такої взаємодії між олмесартаном медоксомілом та варфарином. Олмесартан значною мірою зв’язується з клітинами крові. Середній об’єм розподілу після внутрішньовенного застосування невисокий (16-29 л).

Метаболізм та виведення. Загальний плазмовий кліренс олмесартану зазвичай становить        1,3 л/годину (коефіцієнт варіації 19 %) і відносно невеликий порівняно з печінковим кровотоком (приблизно 90 л/годину). Проведені дослідження довели, що нирками виводиться приблизно 40 % олмесартану, а гепатобіліарною системою – 60 %. Інших значущих метаболітів знайдено не було. Кишково-печінкова рециркуляція олмесартану мінімальна. Оскільки більша частина олмесартану виводиться з жовчю, то його застосування хворим із біліарною обструкцією протипоказано. Термінальний період напіввиведення олмесартану після багаторазового перорального застосування коливається від 10 до 15 годин. Стан рівноваги досягається після перших кількох доз, а після 14 діб багаторазового застосування подальшої кумуляції не спостерігається. Нирковий кліренс становив приблизно 0,5-0,7 л/годину та не залежав від дози препарату.

Амлодипін.

Всмоктування та розподіл. Після перорального застосування у терапевтичних дозах амлодипін повільно всмоктується у травному тракті. Вживання їжі на процес всмоктування не впливає. Абсолютна біодоступність незміненої сполуки становить приблизно 64-80 %. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 6-12 годин після застосування. Об’єм розподілу становить приблизно 20 л/кг. рКа (від’ємний десятинний логарифм константи дисоціації кислоти) амлодипіну дорівнює 8,6. Зв’язування з білками крові in vitro – приблизно 98 %. Метаболізм та виведення. Період напіввиведення з плазми крові коливається від 35 до             50 годин. Стадія рівноваги концентрації у плазмі крові досягається через 7-8 діб послідовного застосування. Амлодипін значною мірою метаболізується з утворенням неактивних метаболітів. Близько 60 % прийнятої дози виводиться із сечею, з них 10 % – у незміненому вигляді.

Олмесртан медоксоміл та амлодипін (препарат АТТЕНТО®).

Діти. Даних про фармакокінетику у дітей немає.

Хворі літнього віку (віком від 65 років). Доведено, що при артеріальній гіпертензії AUC (площа під кривою «концентрація-час») олмесартану у стадії рівноваги у хворих літнього віку (65-75 років) та старечого віку (віком від 75 років) більша на 35 % та приблизно на 44 % відповідно порівняно з більш молодими пацієнтами. Це можна пояснити наявністю ниркової недостатності середнього ступеня тяжкості у таких хворих. Однак для хворих літнього віку рекомендується той самий режим дозування, що й для інших пацієнтів, але при цьому рекомендується з обережністю підвищувати дозу препарату. Час досягнення максимальної  концентрації амлодипіну у плазмі крові у хворих літнього віку та у молодих пацієнтів однаковий. У хворих літнього віку спостерігається тенденція до зменшення кліренсу амлодипіну, що призводить до підвищення AUC та тривалості періоду напіввиведення. Підвищення AUC та тривалість періоду напіввиведення у хворих на застійну серцеву недостатність відповідало прогнозам стосовно хворих цієї вікової групи.

Порушення функції нирок. У хворих із порушенням функції нирок AUC у стані рівноваги була більшою приблизно на 62 %, 82 % та 179 % у випадку легкого, помірного та тяжкого порушення відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями. Амлодипін значною мірою метаболізується до неактивних метаболітів. 10 % препарату виводиться із сечею у незміненому стані. Зміна концентрації амлодипіну у плазмі крові не корелюється зі ступенем порушення функції нирок. Таким хворим амлодипін можна призначати у звичайних дозах. Амлодипін не виводиться за допомогою гемодіалізу.

Порушення функції печінки. Після одноразового перорального застосування значення AUC олмесартану були на 6 % та на 65 % вищими, ніж у хворих із порушеннями функції печінки легкого або помірного ступеня відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями. Незв’язана фракція олмесартану через 2 години після застосування у здорових добровольців, у хворих з легким або помірним порушенням функції печінки становила 0,26 %, 0,34 % та 0,41 % відповідно. При багаторазовому застосуванні середня AUC олмесартану у хворих з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості була на 65 % вищою, ніж у здорових добровольців. Середнє значення Сmax олмесартану у хворих з порушенням функції печінки та здорових добровольців були подібні. Олмесартан медоксоміл не оцінювали у хворих з тяжким порушенням печінки. У хворих з порушенням функції печінки спостерігається зниження кліренсу амлодипіну та подовження періоду напіввиведення, що призводить до збільшення AUC приблизно на 40-60 %.  


Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості.

Препарат Аттенто® 20/5 – білі круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням                «С 73» з одного боку.

Препарат Аттенто® 40/5 – кремові круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням  «С 75» з одного боку.

Препарат Аттенто® 40/10 – коричнювато-червоні круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «С 77» з одного боку.


Термін придатності. 4 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.


Умови зберігання.

Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Упаковка.

По 14 таблеток у блістері; по 1 або по 2 блістери у картонній коробці.


Категорія відпуску. За рецептом.


Заявник.

Менаріні Інтернешонал Оперейшонс Люксембург С.А.


Місцезнаходження.

1, Авеню де ла Гар, Л-1611 Люксембург, Люксембург.


Виробники.

Виробництво “in bulk”, пакування, контроль та випуск серій:

ДАІЧІ САНКІО ЮРОУП ГмбХ.


Місцезнаходження.

Луіпольдштрасе 1, 85276 Пфафенхофен, Німеччина.


Пакування, контроль та випуск серій:

БЕРЛІН-ХЕМІ АГ. Источник


Місцезнаходження.

Глінікер Вег 125, 12489 Берлін, Німеччина.


За ліцензією фірми ДАІЧІ САНКІО ЮРОУП ГмбХ.