Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ
Назва: ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ | Шукати ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Ceftriaxone
Виробник: ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м.Київ, Україна
Лікарська форма: Порошок для ін'єкцій
Форма випуску: Порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 1000 мг у флаконах № 5
Діючі речовини: 1 флакон містить: цефтріаксону натрієвої солі стерильної в перерахуванні на цефтріаксон 1000 мг
Фармакотерапевтична група: Антибіотики групи цефалоспоринів
Показання: Інфекційні захворювання нижніх дихальних шляхів (пневмонії, бронхіти), інфекційні захворювання нирок та сечових шляхів, інфекційні захворювання шкіри тощо.
Термін придатності: на упаковці
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4174/01/02
Термін дії посвідчення: з 07.02.2006 до 07.02.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ
АТ код: J01DA13
Наказ МОЗ: 56 від 07.02.2006


Інструкція для застосування ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕФТРІАКСОН-БХФЗ

(CEFTRIAXONE-BCPP)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Ceftriaxone; динатрій (6R,7R)-7-[[(Z)-(2-амінотіазол-4-іл)(метоксиіміно) ацетил]-аміно]-3-[[(2-метил-6-оксидо-5-оксо-2,5-дигідро-1,2,4-тріазин-3-іл) сульфаніл]метил]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4.2.0]окт-2-ен-2-карбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або жовтуватого кольору, злегка гігроскопічний;

склад: 1 флакон містить цефтріаксону натрієвої солі стерильної в перерахуванні на цефтріаксон 500 мг або 1000 мг.

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Цефтріаксон. Код АТС J01DD04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефтріаксон –напівсинтетичний антибіотик групи бета-лактамів, цефалоспорин ІІІ покоління, має бактерицидну дію, механізм якої пов’язаний з пригніченням активності ферменту транспептидази, порушенням біосинтезу пептидоглікану клітинної стінки мікро організмів; має широкий спектр дії.

Активний відносно грам позитивних аеробів: Staphylococcus aureus(включаючи штами, що продукують пеніцилін азу), S. epidermidis, Streptococcuspneumoniae, бета-гемолітичних стрептококів групи А (S. pyogenes), стрептококів групи В (S. agalactiae), групи Viridans, стрептококів неентерококової групи D; грам негативних аеробів: E.coli, Haemophilus influenzae, H. parainfluenzae,Klebsiella spp. (включаючи K. pneumoniae), Morganella morganii, Neisseriagonorrhoeae (включаючи і штами, що продукують пеніцилін азу), N. meningitidis,Proteus mirabilis., P.vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa,Salmonella spp. (у тому числі S. typhi), Serratia spp. (включаючи S.marcescens), Shigella spp., Yersinia spp. (у тому числі Y.enterocolitica),Treponema pallidum; анаеробів: Bacteroides spp. (включаючи деякі штамиB.fragilis), Clostridium spp. (однак більшість штамів C.difficile мають резистентність), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Fusobacterium spp.(крім F.mortiferum і F.varium). Препарат активний по відношенню домікро організмів, стійких до пеніциліні в, цефалоспоринів перших поколінь, аміноглікозидів.

До дії препарату стійкі: стафілококи, резистентні до метициліну; більшість штамів ентерококів ( у тому числі St. faecalis) і стрептококи групиD; багато штамів бета-лактамазопродукуючих Bacteroides spp. (B.fragilis).

Фармакокінетика. Післявнутрішньом’язового введення біодоступність Цефтріаксону становить 100%, його максимальна концентрація в плазмі крові визначається через 2 – 3 години. Після внутрішньо венного введення препарат швидко проникає в тканинну рідину, де протягом 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації по відношенню до чутливих мікро організмів. З білками плазми зв’язується на 85% - 95%, при цьому ступінь зв’язування зменшується зі збільшенням концентрації. Цефтріаксон добре проникає в органи і рідини організму (перитонеальну, плевральну, спинномозкову, синовіальну), у кісткові тканини, проникає крізь плаценту, у невеликій кількості (3 – 4%) виділяється з грудним молоком. При менінгіті у дітей, у томучислі новонароджених, препарат проникає в запалені мозкові оболонки, при цьому концентрація його в цереброспінальній рідині становить 17% від концентрації вплазмі.

Препарат виділяється у незміненому виглядіна 50 – 60% нирками і 40 – 50% – з жовчю. При недостатності нирок фармакокінетика препарату майже не змінюється, відзначається тільки незначне збільшення періоду напів виведення. Період напів виведення у здорових дорослих становить близько Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікро організмами: 8 годин, у новонароджених віком до 8 днів та улітніх людей старше 75 років збільшується в два-три рази.

Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікро організмами:

інфекції ЛОР-органів;

інфекції дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, абсцес легенів, емпіема плеври);

інфекції сечостатевої системи (пієліт, цистит, гострий і хронічний пієлонефрит, простатит, неускладнена гонорея таінші інфекції, що передаються статевим шляхом (м’який шанкр і сифіліс));

ранові інфекції, інфекційні захворювання шкіри та м’яких тканин;

менінгіт;

інфекції кісток і суглобів;

перитоніт, запалення жовчного міхура, шлунково-кишкові інфекції;

інфекційні хвороби: хвороба Лайма (спірохетоз), тифозна пропасниця, сальмонельоз, сальмонелоносійство.

Препарат застосовують для профілактики інфекцій, що можуть виникнути після хірургічних операцій.

 

Cпосіб застосування та дози. Цефтріаксон-БХФЗ вводять внутрішньом’язово або внутрішньо венно. Длявнутрішньом’язового введення з метою усунення болю у місці ін’єкції препарат розчиняють в 1% розчині лідокаїну в такому співвідношенні: вміст флакона з 500мг розчиняють у 2 мл 1% розчину лідокаїну, з 1000 мг – в 3 – 5 мл. Вводять глибоко в сідничний м’яз. Можливе використання стерильної води для ін’єкцій. Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньо венно.

Для внутрішньо венного струминного введення препарат розчиняють у стерильній воді для ін’єкцій в такому співвідношенні: вміст флакона з 500 мг розчиняють у 5 мл розчинника, з 1000 мг – у 10 мл. Вводять повільно протягом 2-4 хвилин.

Для приготування розчину длявнутрішньо венної інфузії розчиняють 2 г Цефтріаксону-БХФЗ в 40 мл одного із розчинників: 0,9% розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози, 10% розчин глюкози, стерильна вода для ін’єкцій. Інфузія повинна тривати не менше 30 хвилин.

Дорослим і дітям старше 12 років призначають у добовій дозі 1000 – 2000 мг (вводять 1 раз на добу або в половинній дозі 2рази на добу). У тяжких випадках добова доза становить до 4000 мг, і цю дозу вводять у 2 прийоми, з інтервалом у 12 годин.

Для профілактики після операційних ускладнень вводять одноразово, 1000 – 2000 мг (залежно від ступеня небезпеки зараження), за 30 – 90 хвилин до початку операції. Пацієнтам з порушенням функції нирок необхідна корекція дози лише при кліренсі нижче 10 мл/хв.

Для людей літнього віку дози відповідають дозам для дорослих хворих.

При неускладненій гонореї одноразово внутрішньо венно вводять 250 мг препарату.

Добова доза Цефтріаксону-БХФЗ для недоношених дітей та дітей до 2 тижнів становить 20 – 50 мг/кг маси тіла, длядітей від 2 тижнів до 12 років - 20 – 80 мг/кг, вводиться 1 раз на добу.

При бактеріальному менінгіті у немовлят ідітей до 12 років лікування починають з дози 100 мг/кг (але не більше 4000 мг)1 раз на добу. Після ідентифікації збудника та визначення його чутливості дозуможна відповідно зменшити.

Тривалість лікування Цефтріаксоном-БХФЗзалежить від характеру і ступеня тяжкості патологічного процесу і визначається, крім цього, даними бактеріологічних досліджень. Звичайно тривалість лікування становить 4 – 14 діб, але при тяжких інфекційних захворюваннях може знадобитисябільш тривала терапія. При більшості інфекційних хвороб лікування триває якмінімум ще 48 – 72 години після зникнення симптомів захворювання і підтвердження ефекту результатами бактеріологічного аналізу.

Побічна дія.

З боку ШКТ: нудота, блювання, стоматит, глосит, втрата смаку, біль у животі, діарея, дисбактеріоз, зміна біохімічних показників (підвищення активності печінкових трансаміназ і білірубіну в плазмі крові), холестатичнажовтяниця, рідко – псевдомембранозний коліт;

З боку системи кровотворення: еозинофілі я, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, тромбоцит опенія, рідко – гемолітична анемія; в окремих випадках знижується рівень плазмових факторів згортання крові (ІІ,VІІ, ІХ, Х), подовжується протромбі новий час;

З боку ЦНС: головний біль, запаморочення;

Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж, дерматит, сироваткова хвороба, бронхоспазм, набряки, мультиформна ексудативна еритема, анафілактичні реакції, у поодиноких випадках – анафілактичний шок;

Місцеві реакції: біль або інфільтрат у місці введення; у поодиноких випадках– флебіт або тромбофлебіт при внутрішньо венному введенні;

З боку сечостатевої системи: підвищення рівня креатині ну, поява циліндрів, олігурія, анурія;

Ефекти, зумовлені біологічною дією: можливий розвиток суперінфекції;

Інші: носові кровотечі, лихоманка, пропасниця, дуже рідко - гостра ниркова недостатність, аритмії.

Протипоказання. Гіпер чутливість до антибіотиківцефалоспоринового ряду та інших бета-лактамних антибіотиків, гіпер чутливість долідокаїну (внутрішньом’язове введення); вагітність.

Передозування. При передозуванні специфічного антидоту немає, лікування –симптоматичне. Гемо- або перитонеальний діаліз не знижує високі концентраціїЦефтріаксону-БХФЗ у плазмі крові.

Особливості застосування. Застосовують тільки в умовах стаціонару. При розвитку анафілактичного шоку необхідно внутрішньо венно вводити адреналін іглюкокортикоїди. Слід дотримуватися обережності при одночасному призначенні“петльових” діуретиків. При тривалому лікуванні слід регулярно контролю вати картину крові.

Необхідно пам’ятати про можливість розвитку перехресних алергічних реакций з іншими бета-лактам ними антибіотиками.

Внутрішньом’язові ін’єкції у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м’яза повинні бути глибокими. Перед введенням розчину препарату необхідно пересвідчитися, що голка міститься поза судиною.

Слід з обережністю застосовувати при кровотечах і захворюваннях травного тракту в анамнезі, особливо при виразковому неспецифічному коліті або ентериті.

При печінковій і нирковій недостатності зтяжкими порушеннями функцій цих органів дозу препарату зменшують. Для хворих з кліренсом креатині ну менше 10 мл/хв добова доза антибіотика не повинна перевищувати 2000 мг.

Хворим з нирковою та печінковою недостатністю, коли лікування проводиться з гемодіалізом, необхідно проводити корекцію дозицефтріаксону-БХФЗ та моніторинг його концентрації в плазмі крові.

При артеріальній гіпертензії і порушенні водно-електролітного балансу слід контролю вати вміст натрію в плазмі.

При тривалому застосуванні необхідні цитологічні дослідження для визначення дисбактеріозу.

У разі застосування препарату жінками, які годують груддю, годування слід припинити.

З обережністю призначають немовлятам з гіпербілірубінемією, немовлятам і пацієнтам, схильним до алергічних реакцій.

Особам літнього віку та ослабленим хворим доцільне призначення вітаміну К.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Цефтріаксону-БХФЗ у комбінації з аміноглікозидами внаслідок синергізму підвищується ефективність відносно грам негативних мікро організмів, але необхідний вибір їх оптимальних доз.

Не стероїдні протизапальні засоби, антиагреганти підвищують можливість кровотечі, петльові діуретики та нефротоксичні препарати (аміноглікозиди, полі міксин В) призводять до порушення функції нирок. РозчинЦефтріаксону-БХФЗ не слід змішувати або одночасно вводити з іншими антимікробними препаратами або розчинами у зв’язку з фармацевтичною несумісністю. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному відсвітла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 2 роки.

Смотрите также: Цены на Цефтриаксон в аптеках




На сайті також шукають: Цикломед, Сульфацил натрію інструкція, Застосування препарату Циклофосфан, Інструкція з використання Омнопон, Показання для застосування Мексидол, Гепарин побічні дії, Ципронат протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Амофаст