Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ВІЛЬПРАФЕН®
Назва: ВІЛЬПРАФЕН® | Шукати ВІЛЬПРАФЕН® в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Jozamycin
Виробник: "Astellas Pharma S.p.A." для "Astellas Pharma Europe B.V.", Італія/Нідерланди
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг № 10
Діючі речовини: 1 таблетка містить джозаміцину 500 мг
Допоміжні речовини: Метилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, кремній осаджений, полісорбат 80, натрію карбоксиметилцелюлоза, тальк, магнію стеарат, поліетиленгліколь 6000, титану діоксид, алюмінію гідроксид, сополімер метакрилової килоти та її ефірів
Фармакотерапевтична група: Антибіотики-макроліди та азаліди
Показання: Інфекції вуха, горла, носа, інфекції дихальних шляхів, стоматологічні інфекції, інфекції шкірного покриву і м'яких тканин, інфекції сечостатевої системи, спричинені чутливими до прeпарату мікроорганізмами.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4350/01/01
Термін дії посвідчення: з 11.12.2003 до 11.12.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ВІЛЬПРАФЕН®
АТ код: J01FA07
Наказ МОЗ: 222 від 13.04.2006


Інструкція для застосування ВІЛЬПРАФЕН®

ІНСТРУКЦІЯ

  для медичного застосування препарату

ВІЛЬПРАФЕН®

(WILPRAFEN(R))

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: josamycin; 3-ацетат-4В-(3-метилбутаноат) лейкомі цин V;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, довгасті, двоопуклі з рискою посередині з обох боків. На зламі – білого кольору;

склад: 1 таблетка містить джозаміцину 500 мг;

допоміжні речовини: м етилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, кремній осаджений, полісорбат 80, натрію карбоксим етилцелюлоза, тальк, магнію стеарат, полі етиленгліколь 6000, титану діоксид, алюмінію гідроксид, сополімерметакрилової килоти та її ефірів.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. макроліди. Код АТС J01F A07.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Джозаміцин - антибіотик з групи макролідівширокого спектра дії. Активний відносно грам позитивних аеробних мікро організмів: коків – Staphylococcus spp. (у тому числі продукуючихпеніцилін азу), Streptococcus spp., у тому числі Streptococcus pneumoniae; неспороутворюючих бактерій – Corynebacterium diphtheriae; спороутворюючихбактерій - Bacillus anthracis; грам негативних мікро організмів: аеробних коків –Nesseria gonorrhoeae; аеробних бактерій – Haemophilus influenzae, Bordetellapertussis, Legionella pneumophila. Препарат активний також відносно Rickettsiaspp., Treponema spp., Mycoplasma spp. та Chlamydia spp.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо препарат швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1 год після прийому. Через 45 хв після прийому 1 г препарату середня концентрація джозаміцину в плазмі становить 2,4 мг/л.

Джозаміцин добре проникає через біологічні мембрани і накопи чується врізних тканинах: у легеневій, лімфатичній піднебінних мигдаликів, органах сечовидільної системи, шкірі і м’яких тканинах. Зв’язування з білками плазми не перевищує 15%.

Джозаміцин метаболізується в печінці і повільно виводиться з жовчю, а в незначній кількості (менше 15%) – з сечею.

Показання для застосування. Інфекційні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікро організмами:

інфекції вуха, носа, горла: ангіна та фарингіт, середній отит, синусит, ларингіт і дифтерія (як доповнення до лікування дифтерійним антитоксином), атакож скарлатина у випадку алергії на пеніцилін або його непереносимості;

інфекції дихальних шляхів: коклюш, гострий бронхіт, пневмонія, у томучислі атипова пневмонія, орнітоз;

стоматологічні інфекції: гінгівіт. Інші стоматологічні інфекції;

інфекції шкірного покриву та м’яких тканин: піодермія, фурункульоз, сибірка, бешихове запалення (у випадку алергії на пеніцилін або йогонепереносимості), вугри, лімфангіт, лімфаденіт;

інфекції сечостатевої системи: венерична лімфогранульома, уретрит, простатит, цервіцит, ендометрит, гонорея, хламідіоз, мікоплазмоз та сифіліс (увипадку алергії на пеніцилін або його непереносимості).

Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза для дорослих та підлітків старше 14 років становить 1-2 г (2-4 таблетки) у 2-3 прийоми. Початкова доза –1 г (2 таблетки).

Для лікування урогенітального хламідіозу – по 500 мг (1 таблетка) 2рази на добу протягом 12-14 днів.

Для лікування вугрів – по 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 10-15 днів.

Для лікування піодермії – по 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 10 днів.

Для лікування хронічного парадонтиту, при абсцедируванні парадонту – по 500 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 12-14 днів.

При звичайних та кулеподібних вуграх призначають по 500 мг (1 таблетка)1 раз на добу як підтримуючу терапію протягом 8 тижнів.

Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини, між прийомами їжі.

Зазвичай тривалість лікування визначає лікар. Відповідно до рекомендації ВООЗ щодо застосування антибіотиків тривалість лікування стрептококових інфекцій становить не менше 10 днів.

Немовлятам та дітям віком до 14 років препарат призначають у вигляді суспензії.

Побічна дія. З боку шлунково-кишкового тракту та печінки: втрата апетиту, нудота, печія, блювання, пронос, псевдомембранозний коліт, в окремих випадках спостерігалися підвищення активності печінкових трансаміназ.

Алергічні реакції: рідко-кропив’янка.

Протипоказання. Виражені порушення функції печінки; підвищена чутливість до еритроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також до компонентів препарату.

Передозування. Немає повідомлень.

Особливості застосування. У разі розвитку псевдомембранозного коліту препарат слід відмінити і призначити відповідну терапію. У хворих з порушенням функції нирок лікування слід проводити з урахуванням результатів відповідних лабораторних обстежень. З обережністю слід застосовувати препарат у першому триместрі вагітності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Оскільки бактеріостатичні антибіотики такіяк джозаміцин і бактерицидні антибіотики можуть взаємодіяти між собою, то слід детально зважувати необхідність одночасного застосування Вільпрафену® із зазначеними антибіотиками.

При одночасному застосуванні з лінкоміцином можливе зниження ефективності Вільпрафену®. Після одночасного застосування Вільпрафену® таантигістамінних препаратів, що містять терфенадин або астемізол, може спостерігатися уповільнення виведення антигістамінних препаратів, що, в своючергу, може спричинити загрозливі для життя порушення ритму серця.

При сумісному застосуванні вільпрафену з алкалоїдами ріжків слід враховувати можливість розвитку вираженого вазоконстрикторного ефекту.

Одночасне призначення Вільпрафену® і циклоспорину може призвести до підвищення рівня циклоспорину у плазмі крові. Збільшення концентраціїциклоспорину може спричинити порушення функції нирок.

При одночасному застосуванні Вільпрафену і дигоксину можливе підвищення рівня дигоксину в плазмі крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Источник

Термін придатності - 4 роки.

Смотрите также: Цены на Вильпрафен в аптеках




На сайті також шукають: Венза, Ломексин інструкція, Предуктал застосування, Лорано побічні дії, Грамокс-д протипоказання