ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АЦЕКАРДИН

(ACECARDIN)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: acetylsalicylic acid; ацетил саліцилова кислота; 2-(ацетилокси) бензойна кислота;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, верхня і нижня поверхні плоскі, край з фаскою. На поверхні таблеток допускається мармуровість;

склад: 1 таблетка містить 100 мг ацетил саліцилової кислоти;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид, кислота стеаринова, крохмаль картопляний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему крові і гемопоез. Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Кислота ацетил саліцилова. Код АТС В 01АС 06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антиагрегаційний засіб. Антиагрегаційна дія препарат узумовлена необоротним пригніченням циклооксигенази тромбоцитів з порушенням уних синтезу тромбоксану А₂, завдяки чому відбувається зниженняагрегаційної активності тромбоцитів, тривалість якого дорівнює часу життя тромбоцитів в організмі – 3 - 5 діб. У високих дозах (0,5 г і більше) ацетил саліцилова кислота пригнічує синтез судинорозширюючого проста цикліну І₂в стінках ендотелію, що може підвищувати ризик тромбоутворення. У високих дозах виявляє також протизапальну, аналгетичну і жарознижуючу дію.

Фармакокінетика. Після перорального прийому швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту в кров. Інтенсивно метаболізується, перетворюючись на саліцилову кислоту. Ступінь зв’язування з білками плазми крові залежить від концентрації і становить для ацетил саліцилової кислоти – 49- 70%, для саліцилової – 66 - 98%. Підлягає ефекту “першого проходження” крізь печінку, на 50% метаболізуючись з утворенням гліцинкон’югату саліцилової кислоти, гентизинової кислоти та її гліцинкон’югату. Виведення відбувається нирками. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр, спинномозкову рідину ігрудне молоко.

Показання для застосування. Ішемічна хвороба серця: стабільна і нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда, вторинна профілактика інфаркту міокарда, тромбозу і емболії після операцій на судинах (аортокоронарне шунтування, через шкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика); профілактика транзиторних порушень мозкового кровообігу і ішемічного інсульту.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовують після їди, запиваючи½ склянки рідини.

При стабільній і нестабільній стенокардії, для профілактики тромбозу іемболії після операцій на судинах, для профілактики порушень мозкового кровообігу: по 1 - 3 таблетки (100 -300 мг ацетил саліцилової кислоти) на добу. Для кращої переносимості перевагу надають дозі – 1 таблетка на добу. Оптимальний термін початку терапії після аортокоронарного шунтування – через 24години з моменту проведення операції.

При гострому інфаркті міокарда: по 1 - 2 таблетки на добу або по 3таблетки (300 мг ацетил саліцилової кислоти) через день.

Препарат призначений для тривалого прийому, тривалість терапії встановлюють індивідуально.

Побічна дія.

З боку системи кровотворення: нейтропенія, тромбоцит опенія, залізо дефіцитна анемія (зумовлена прихованими кровотечами шлунково-кишкового тракту).

З боку центральної і периферичної нервових систем: головний біль, запаморочення, парестезії.

З боку системи травлення: болі в животі, мікрогеморагії у травному тракті, нудота, блювання, діарея, рідко – виразки шлунка і дванадцяти палої кишки, у поодиноких випадках – порушення функції печінки, які супроводжуються підвищенням рівня трансаміназ у крові.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, набряк гортані, бронхіальна астма, яка виникає на застосування ацетил саліцилової кислоти та також еозинофільний риніт, рецидивуючий поліпоз носа, гіперпластичний синусит.

Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж, кропив’янка, у поодиноких випадках – реакції гіпер чутливості, тяжкі шкірні реакції аж до розвитку мультиморфноїеритеми.

Інші: у поодиноких випадках – порушення функції нирок, гіпоглікемія.

Протипоказання. Знижена функція згортуваності крові, геморагічнийдіатез, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту у фазі загострення, розшаровуюча аневризма аорти, декомпенсована серцева недостатність, геморагічний інсульт та ризик його розвитку, гіперурикемія, нефролітіаз, вагітність, період лактації, підвищена чутливість до компонентів препарату і саліцилатів.

Передозування.

Симптоми: при легкому отруєнні (при прийомі менше 150 мг/кг) –запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, загальне нездужання, пропасниця; при помірному і тяжкому отруєнні (при прийомі 150 - 300 мг/кг і вище) – ступор, судоми, кома, некардіогенний набряк легенів, різка дегідратація, порушення кислотно-лужного балансу, ниркова недостатність, шок. При помірній і важкій інтоксикації необхідна госпіталізація якнайменше на 24 години. Лікування: припинення прийому препарату, промивання шлунка (якщо після прийому препарату пройшло не більше 1 години), прийом активованого вугілля і проносних засобів, симптоматична терапія, включаючи корекцію кислотно-лужного балансу. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. З обережністю слід застосовувати для лікування пацієнті віз зазначеннями в анамнезі на гіпер чутливість до не стероїдних протизапальних засобів, бронхіальну астму, ерозивно-виразкові і запальні захворювання шлунково-кишкового тракту, порушення функції нирок, важкі порушення функції печінки.

Не рекомендується застосовувати у дітей для купірування гарячкового синдрому при вірусній інфекції у зв’язку із випадками гепатогенноїенцефалопатії (синдрому Рея).

Частота появи дозозалежних побічних реакцій з боку травного тракту у пацієнтів зі схильністю до них може бути знижена шляхом проведення одночасної терапії антацидними або цитопротекторними засобами (ранітидин, фамотидин, алмагель, препарати вісмуту).

Ацетил саліцилова кислота зменшує виведення сечової кислоти з організму, що може стати причиною гострого нападу подагри у схильних до неї пацієнтів.

Хворим на цукровий діабет необхідно враховувати, що прийомацетил саліцилової кислоти у окремих випадках може призводити догіпоглікемічного стану внаслідок пригнічення синтезу простагландинів і усунення їх гальмуючого впливу на вивільнення інсуліну.

При необхідності хірургічного (або стоматологічного) втручання (увипадках, коли антиагрегаційна дія небажана) слід повідомити лікаря про застосування препарату.

При проведенні тривалої терапії та/або застосуванні препарату у високих дозах необхідний регулярний контроль зсідання крові і рівня гемоглобіну.

При застосуванні препарату у пацієнтів літнього віку бажано знизити дозу до 2/3 від звичайної рекомендованої.

Препарат не застосовують під час вагітності. В період лікування препаратом годування груддю необхідно припинити.

Оскільки препарат може спричинити такі побічні явища, як запаморочення та головний біль слід утримуватися від керування автотранспортними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Препарат підсилює дію антикоагулянтів (гепарину, похідних кумарину та ін.), потенціює дію і побічні ефекти іншихне стероїдних протизапальних і протиревматичних засобів, підсилює ефект пероральних гіпоглікемічних препаратів (похідних сульфонілсечовини), дію іпобічні ефекти метотрексату, дію сульфаніламідів, трийодтіроніну.

При одночасному прийомі глюкокортикоїдів або етанолу і етанолвміщуючихпрепаратів підвищується ризик розвитку шлунково-кишкових ускладнень. Препарат підвищує концентрацію дигоксину, барбітуратів і солей літію в плазмі крові.

Препарат знижує клінічну ефективність антагоністів альдостерону (у томучислі спіронолактону), петлевих діуретиків (у тому числі фуросеміду), гіпотензивних препаратів, урикозурічних препаратів (у тому числі пробенециду ісульфінпіразону).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі 15 - 25^оС. Термін придатності – 2 роки. Источник

Упаковка. По 100 таблеток у контейнері; по 50 таблеток у контурній чарунковій упаковці.