Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ТІАМІНУ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ (ВІТАМІН В1-ДАРНИЦЯ)
Назва: ТІАМІНУ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ (ВІТАМІН В1-ДАРНИЦЯ) | Шукати ТІАМІНУ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ (ВІТАМІН В1-ДАРНИЦЯ) в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Thiamine
Виробник: ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м.Київ, Україна
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 50 мг/мл по 1 мл в ампулах № 10
Діючі речовини: 1 мл розчину містить тіаміну хлориду - 0.05 г
Допоміжні речовини: Унітіол, вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Група вітаміну В1
Показання: Гіпо- та авітаміноз В1, при зниженому надходженні вітаміну в організм, при підвищеній потребі у вітаміні; для терапії невритів, поліневритів, радикулітів, невралгій, атонії кишечнику, при екземі, псоріазі.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/5489/01/01
Термін дії посвідчення: з 28.11.2006 до 28.11.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ТІАМІНУ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ (ВІТАМІН В1-ДАРНИЦЯ)
АТ код: A11DA01.
Наказ МОЗ: 777 від 28.11.2006


Інструкція для застосування ТІАМІНУ ХЛОРИД-ДАРНИЦЯ (ВІТАМІН В1-ДАРНИЦЯ)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТІАМІНУХЛОРИД-ДАРНИЦЯ (ВІТАМІН В 1-ДАРНИЦЯ)

(THIAMINЕCHLORIDE-DARNITSA, VITAMIN B1-DARNITSA)

Склад:

Діюча речовина: thiaminе, 1 мл розчину містить тіамінугідро хлориду у перерахуванні на 100 % безводну речовину 50 мг;

допоміжні речовини: унітіол, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати вітамінів. Тіамін.

Код АТС А 11D A01.

Клінічні характеристики.

Показання. Гіповітаміноз і авітаміноз B1, у т. ч. у пацієнтів, що знаходяться на зондовому харчуванні, гемодіалізі, із синдромоммальабсорбції.

У складі комплексної терапії при лікуванні опіків, тривалої пропасниці.

У неврології при лікуванні невритів і полі невритів, радикулітів, невралгій, периферичних парезів і паралічів, енцефалопатіїВерніке-Корсакова.

У гастроентерології у складі комплексної терапії при лікуванні хронічних захворювань печінки, різних інтоксикацій, виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, атонічних запорів, атонії кишечнику, спру.

У кардіології у складі комплексної терапіїміокардіодистрофії, порушень коронарного кровообігу.

В ендокринології у складі комплексної терапії тиреотоксикозу, цукрового діабету.

У дерматології при лікуванні екзем, а топічногодерматиту, псоріазу, червоного плескатого лишаю, що перебігають знейротрофічними змінами і порушеннями обміну речовин, піодермії.

Тривале фізичне і психологічне напруження, у період вагітності і годування груддю, ендартеріїт.

Протипоказання. Гіпер чутливість до компонентів препарату. Перед клімактеричний і клімактеричний період у жінок.

Спосіб застосування та дози.

При гіповітамінозі у дорослих починаютьпарентеральне введення з малих доз – 25 мг (не більше 0,5 мл розчину) і тількипри добрій переносимості надалі вводять більш високі дози – по 50 мг тіаміну хлориду (1 мл розчину) 1 раз на день, щодня. Препарат вводять внутрішньом’язовоглибоко в м’яз. Курс лікування – 10–30 ін’єкцій.

При енцефалопатії Верніке тіамін призначають по 50–100 мг (1–2 мл розчину) два рази на день внутрішньом’язово до клінічного поліпшення. Варто врахувати імовірність розвитку алергічної реакції на введення вітаміну В1.

Дітям при гіповітамінозі В1 парентеральнопрепарат призначають із розрахунку 1-2мг/кг маси тіла щодня протягом 2 тижнів.

Побічні реакції. Можливі алергічні реакції: анафілактичний шок, набряк Квінке, кропив’янка, макульозно-папульозні висипання, шкірний свербіж.

Ураження зорового нерва. Кишкова геморагія. Напади бронхіальної астми із судомами. Підвищене потовиділення. Тахікардія.

Тіамін сприяє виробленню резистентності стафілокока до антибіотиків.

Явище синаптоплегії – здатність тіаміну утворювати комплекси з різними медіаторами – може супроводжуватися падінням артеріального тиску, виникненням серцевих аритмій, порушенням скорочення скелетних (у томучислі дихальних) м’язів, пригніченням ЦНС.

Вітамін В1 може порушувати активність ферментів печінки.

Передозування. Передозування тіаміну хлориду або гіпервітаміноз В1характеризується підвищенням активності ацетилхоліну, що відіграє важливу рольу патогенезі алергії, дисбалансом ферментних систем печінки і її жировою дистрофією, порушенням функції нирок.

Лікування. Відміна препарату. Подальше лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат застосовують у період вагітності або годування груддю.

Особливі заходи безпеки.

Ін’єкції тіаміну бажано робити не раніше, ніж через 12 годин післяін’єкції піридоксину.

Особливості застосування.

Внутрішньом’язові і підшкірні ін’єкції болючі через низький рН розчину.

Парентеральне введення препарату необхідно починатиз мінімальних доз і на великі дози переходити лише при добрій переносимостіперших.

Якщо виявляється алергія до вітаміну В1, то хворому відміняють рис, гречку, м’ясо, хліб (сорти, випечені з борошна грубого помелу).

Препарат (при прийманні високих доз) може викривляти результати при визначенні теофіліну в сироватці крові спектрофотометричним методом, уробіліногену за допомогою реагенту Ерліха.

Анафілактична реакція розвивається частіше після внутрішньо венного введення великих доз.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або іншими механізмами. У період лікування немає обмежень на керування авто транспортом і заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами таінші форми взаємодій.

Не рекомендується одночасне парентеральне введення тіаміну з піридоксином або ціанокобаламіном: піридоксин утруднює перетворення тіаміну в біологічно активну форму, ціанокобаламін підсилює алергізуючу дію тіаміну.

Послаблює ефект деполяризуючих міо релаксантів (суксаметонію йодиду та ін.). Тіамін нестабільний у лужному і нейтральному розчинах; призначення з карбонатами, цитратами, барбітуратами Cu2+не рекомендовано. При внутрішньо венному введенні одночасно з розчинами, щомістять натрію гідросульфіт як антиоксидант або консервант, тіамін нестабільний.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тіамін – вітамін, що несинтезується в організмі людини. Після фосфорилювання в тіамінпірофосфат стає активним як коензим і може відповідно впливати на залежні від тіаміну ферменти. Серед безлічі функцій регулювання обміну речовин в організмі основною є підтримка оптимального рівня окислювання продуктів обміну вуглеводів, забезпечення їхнього повного згорання. Тіамін підсилює перетворення вуглеводів у жири, бере участь у жировому, білковому й азотистому обміні, сприяє передачі нервового збудження, впливає на функцію органів травлення, діяльність серцево-судинної, ендокринної і нервової систем.

Захищає мембрани клітин від токсичного впливу продуктівперекисного окислювання.

Фармакокінетика. Тіамін застосовується в основному шляхом парентерального введення, тому що для гідрофільного тіаміну хлориду існує бар’єр всмоктування, що обмежує його біодоступність. У низьких концентраціях тіамін всмоктується активно за механізмом насичення, на який прибільш високих дозуваннях нашаровується пасивна дифузія, що менш ефективна.

Після внутрішньом’язового введення препарат вжечерез 15 хв. виявляється в крові, а через 30 хв. – у тканинах внутрішніх органів. У крові концентрація порівняно низька, при цьому в плазмі циркулює переважно вільний тіамін, в еритроцитах і лейкоцитах – його фосфорні ефіри. Накопи чується в скелетних м’язах, печінці, серці, нирках, селезінці, нервовій тканині. До 50 % загальної кількості міститься в поперечносмугастих м’язах іміокарді, 40 % припадає на внутрішні органи, залишок – у нервовій тканині.

Біотрансформацію проходить у печінці, де шляхомфосфорилювання утворюються активні фосфорні ефіри тіаміну. Найбільш активним єтіаміндифосфат, що має коензимну активність.

Виводиться через кишечник і нирки, біля 8–10 % – у незміненому стані.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або злегка жовтувата рідина зі слабким характерним запахом.

Несумісність. Не слід змішувати в одному шприці тіамін збензилпеніциліном або стрептоміцином (руйнування антибіотиків), тіамін і нікотинову кислоту (руйнування тіаміну).

Розчин тіаміну хлориду не слід змішувати з розчинами, що містять сульфіти, оскільки в них він повністю розпадається.

Термін придатності. Термін придатності становить 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Источник

Упаковка. По 1 мл в ампулі; по 10 ампул в упаковці.

Смотрите также: Цены на Тиамина хлорид в аптеках




На сайті також шукають: Евкаліпт, Утрожестан інструкція, Андріол застосування, Сульфадимезин побічні дії, Шавлія протипоказання