Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

СІОФОР®-500
Назва: СІОФОР®-500 | Шукати СІОФОР®-500 в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Metformin
Виробник: "BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)", Німеччина
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг № 30 (10х3), № 60 (10х6), № 120 (10х12)
Діючі речовини: 1 таблетка містить метформіну - 500.0 мг
Допоміжні речовини: Повідон (значення К = 25), гіпромелоза, магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), макрогол 6 000
Фармакотерапевтична група: Пероральні протидіабетичні препарати
Показання: Інсулінонезалежний діабет (II типу) особливо у паціентів з надмірною вагою; інсулінозалежний діабет (I типу) у комбінації з інсулінотерапією; метаболічний синдром.
Термін придатності: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: П.12.00/02590
Термін дії посвідчення: з 09.11.2005 до 09.11.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату СІОФОР®-500
АТ код: A10BA02
Наказ МОЗ: 589 від 09.11.2005


Інструкція для застосування СІОФОР®-500

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату:

Сіофор(R) 500

 (Siofor® 500)

Загальна характеристика.

міжнародна та хімічна назви: метформін; 1,1-диметилбігуанідгідро хлорид;

основні фізико-хімічні властивості: білі круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить метформіну гідро хлориду 500 мг;

допоміжні речовини: повідон (значення К = 25), гіпромелоза, магніюстеарат, титану діоксид (Е 171), макрогол 6 000.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протидіабетичні засоби. Пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Код АТС: А 10 ВА 02

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Метформін – це бігуанід ізцукрознижуючою дією, який забезпечує зниження як базальної, так іпостпрандіальної концентрації цукру в крові. Метформін не стимулює секрецію інсуліну і тому не призводить до гіпоглікемії. Цукрознижуюча дія зумовлена декількома механізмами: підвищенням чутливості м’язів до інсуліну і, відповідно, покращfнням поглинання глюкози на периферії і її утилізації; пониженням вироблення глюкози в печінці за рахунок пригнічення глюконеогенезу іглікогенолізу; пригніченням всмоктування глюкози в кишечнику. Метформін за допомогою своєї прямої дії на глікогенсинтетазу стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену. Метформін підвищує транспортну ємність для глюкози всіх відомих дотепер мембранних транспортних протеїнів (GLUT). Метформін приводить до зниження загального холестерину, холестерину низької щільності ітри гліцеридів.

Фармакокінетика. Після перорально прийнятої дози метформіну його максимальна концентрація (Тmax) досягається через 2,5 години. Абсолютна біодоступність становить 50 – 60%. При перорально прийнятій дозі фракція, що не всмокталася і виведена з фекаліями, становить 20 – 30 %. При пероральному прийомі всмоктування метформіну неповне і має характер насичення. Вважають, що метформін має нелінійну фармакокінетику. При рекомендованих дозахі звичайних інтервалах прийому стан рівноваги відносно концентрацій в плазмі досягається через 24 – 48 годин. Останні звичайно становлять менше 1 мг/мл. Максимальні концентрації метформіну в плазмі (Сmax) при максимальному дозуванні не перевищують 4 мг/мл. Прийом їжі зменшує і злегка гальмує всмоктування метформіну. Зв’язуванням з білками плазми можна зневажити. Метформін виводиться в незміненому стані із сечею. Після перорального прийому час напів виведення становить приблизно 6,5 години. При зниженні ниркової функції ренальний кліренс знижується пропорційно кліренсу креатині ну, через щочас напів виведення подовжується і концентрація метформіну в плазмі підвищується.

Показання для застосування. Цукровий діабет ІІ типу у дорослих, особливоу пацієнтів з надлишковою масою тіла, в яких достатнє коригування цукру в кровіне досягається за умови дієти і фізичного навантаження.

Спосіб застосування та дози. Моно терапіяі комбінація з іншими пероральними протидіабетичними засобами. Звичайна, початкова доза Сіофору(R) 500 – 1 таблетка, вкрита оболонкою, яку приймають 2 або 3 рази на добу під час або після їди. Через 10 – 15 діб дозуслід відкоригувати залежно від показників рівня цукру в крові. Поступовість підвищення дози позитивно впливає на переносимість медикаменту. Максимальна добова доза становить 3 г метформіну на добу. При переведенні хворого з іншого перорального протидіабетичного засобу на метформін слід спочатку відмінити попередній медикамент і потім розпочати терапію метформіном. Комбінація з інсуліном. Для досягнення кращої корекції рівня цукру в крові метформін іінсулін можна комбінувати. Метформін призначають у звичайній початковій дозі, тоді як доза інсуліну залежить від обміряних показників цукру в крові. Хворі похилого віку. У зв’язку з часто обмеженою функцією нирок у хворих похилого віку дозу метформіну слід добирати, орієнтуючись на ниркову функцію.

Побічна дія. Скарги з боку травного тракту. Дуже часто (> 10%) спостерігається нудота, блювання, понос, біль у животі і втрата апетиту. Часто (1% - 10%) спостерігається поява металічного присмаку в роті. Функціональні порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини. Дуже рідко (<0,01%) спостерігається незначна еритема у хворих з підвищеною чутливістю. Порушення обміну речовин. Дуже рідко (< 0,01%) – зниження всмоктування вітаміну В12, аж до зниження його концентрації в сироватці крові при тривалому застосуванні. Дуже рідко (0,03 випадків/1 000 пацієнтів за рік) спостерігається лактат ацидоз.

Протипоказання. Підвищена чутливість до метформіну або доінших компонентів препарату; діабетичний кето ацидоз і діабетична прекома; ниркова недостатність або порушення ниркової функції (показники креатині нусироватки крові > 135 мкмоль/л у чоловіків і 110 мкмоль/л у жінок); гострі стани, які можуть призводити до погіршення ниркової функції, наприклад дегідратація, тяжка інфекція, шок; внутрішньо судинне введення йодовміснихконтрастних сполук; гострі або хронічні захворювання, які можуть призводити до гіпоксії тканин, наприклад серцева або дихальна недостатність, свіжий інфаркт міокарда, шок; печінкова недостатність; гостра алкогольна інтоксикація; алкоголізм; період лактації.

Передозування. При дозуванні до 85 г гіпоглікемія неспостерігалась, навіть якщо в цих умовах розвивався лактат ацидоз. При значному передозуванні або за наявності супутніх факторів ризику може розвиватисялактат ацидоз. У такому випадку потрібна екстрена госпіталізація хворого. Найефективніший метод видалення лактату і метформіну – гемодіаліз.

Особливості застосування. Пацієнткам, які хворіють на цукровий діабет ібажають завагітніти або вже вагітні, лікуватися метформіном не слід. За відсутності достатнього клінічного досвіду застосування призначати Сіофор(R)500 дітям не рекомендується. Препарат Сіофор(R) 500 призначається у вигляді моно терапії, в комбінації з іншими пероральними протидіабетичнимизасобами або з інсуліном. Терапія Сіофором(R) 500 можлива за умови нормальної функції нирок, тому перед початком лікування, а також під час лікування треба регулярно проводити контроль рівня креатині ну в сироватці крові. Хворим з нормальною функцією нирок – 1 раз на рік, а хворим похилого віку і тим, у яких рівень креатині ну знаходиться на межі норми, – 2-4 рази нарік. Особлива обережність потрібна при обмеженні ниркової функції наприклад напочатку лікування антигіпертензивними засобами, діуретиками чи не стероїдними протизапальними засобами. За 48 годин до запланованого хірургічного втручання, яке будепроводитись під наркозом, Сіофор(R) 500 треба відмінити. Під час лікування метформіном треба уникати вживання алкоголю і застосування ліків, доскладу яких входить спирт, оскільки останній значно підвищує ризик розвиткулактат ацидозу, особливо у поєднанні з голодуванням, недостатнім харчуванням і печінковою недостатністю. Сіофор(R) 500 не призводить догіпоглікемії і тому не впливає на здатність керувати транспортом або механічними засобами. Однак при його комбінації з іншими протидіабетичними препаратами єризик розвитку гіпоглікемії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Комбінації, що не рекомендуються. Йодовмісніконтрастні речовини можуть призводити до розвитку ниркової недостатності і, відповідно, до кумуляції метформіну, що підвищує ризик розвитку лактат ацидозу. Тому Сіофор(R) 500 треба відміняти перед проведенням дослідженням. Продовжити терапію можна лише через 48 годин після дослідження, за умови, що контрольними дослідженнями визначається нормальна функція нирок. Комбінації, які потребують особливої обережності. Глюкокортикоїди (системні і для місцевого застосування), b2-адреноміметики і діуретики мають ендогеннугіперглікемічну активністю. Тому треба проводити контроль рівня цукру в крові пацієнта перед їх призначенням і через короткі інтервали часу в період лікування. За необхідності проводиться коригування дози метформіну під час лікування іншим медикаментом і після його відміни. Інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту можуть призводити до зниження рівня цукру вкрові, що може потребувати коригування дози метформіну. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 30°С! Зберігати в недоступному для дітей місці! Термін придатності – 3 роки.

Смотрите также: Цены на Сиофор в аптеках




На сайті також шукають: Флуконазол, Терцеф інструкція, Застосування препарату Фортум, Інструкція з використання Мезатон, Показання для застосування Лінкоміцин, Серта побічні дії, Альдазол протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Строфантин к, Разол, Муколван інструкція, Застосування препарату Фексофаст, Інструкція з використання Велаксин, Показання для застосування Проктозан, Кетоконазол побічні дії, Мерсилон протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Лоспирин