Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

БЕТАК®
Назва: БЕТАК® | Шукати БЕТАК® в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Betaxolol
Виробник: "Medochemie Ltd", Кіпр
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг № 30 (10х3)
Діючі речовини: 1 таблетка містить бетаксололу - 20.0 мг
Фармакотерапевтична група: Бета-адреноблокатори
Показання: Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження, покою, інфаркт міокарда (вторинна профілактика), гіпертрофічна кардіоміопатія; синусова тахікардія, надшлуночкова та шлуночкова екстарсистолія; аритмії
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: Р.01.03/05774
Термін дії посвідчення: з 14.01.2003 до 14.01.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату БЕТАК®
АТ код: C07AB05
Наказ МОЗ: 7 від 14.01.2003


Інструкція для застосування БЕТАК®

 ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

БЕТАК®

(ВЕТАК®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Betaxolol; 1-[n-[2-(циклопропілметокси)-етил]фенокси]-3 - [ізопропіл аміно] -2-пропанол;

основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі білі або майже білі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;

склад: 1 таблетка містить бетаксололу гідро хлориду 20 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, спиртполівініловий, титану діоксид, тальк, лецетин, ксантан гум.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протиглаукомні та міотичні засоби. Блокаториβ-адренорецепторів. Код АТС: S01Е D02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Селективний блокатор β-адренорецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності. Мембраностабілізуюча активність виявляється мало. Препарат має гіпотензивну, анти аритмічну, антиангінальну дії. Блокує β-адренорецептори серця, зменшує утворення цАМФ з АТФ і внутрішньоклітинний потік іонів кальцію, зменшує частоту серцевих скорочень, пригнічує провідність, знижує скорочення міокарда. В перші 24 години після прийому зменшує серцевий викид, підвищує опір периферичних судин серця, якийчерез 1 - 3 дня відновлюється. Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок зниження частоти серцевих скорочень, подовження діастоли, покращення перфузії міокарда. Анти аритмічний ефект визначається пригнічу вальною дією на аритмогенні фактори. В терапевтичних дозахне має кардіодепресивної дії, не впливає на обмін глюкози і не викликає затримки іонів натрію в організмі. Практично не зменшує бронходилятуючогоефекту β-адреностимуляторів.

Попереджає підвищення артеріального тиску, пов'язаного з фізичним навантаженням, психоемоціональнимстресом та іншими факторами. Фармакокінетика. Препарат абсорбується в організмі на 100 %, біодоступність становить 80 - 90 %. У терапевтичних дозах зв'язується з білками плазми на 50 %, пікова концентрація в плазмі крові досягається через, 2 - 4 год. після перорального прийому. Препарат метаболізуєтьсяв печінці до двох неактивних метаболітів. Екстрагується з організму з сечею 15% незміненого препарату і решта - у вигляді метаболітів. Проходить через плацентарний бар'єр і виявляється у високих концентраціях в грудному молоці. Період напів виведення становить 14-22 год.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, стенокардія напруження, покою, інфаркт міокарда (вторинна профілактика), гіпертрофічна кардіоміопатія. Порушення ритму - синусова тахікардія, надшлунковаі шлункова екстрасистолія; аритмії на фоні пролапса мі трального клапану, тиреотоксикозу.

Спосіб застосування та дози. Дорослі препарат приймають 1 раз на добу. Час прийому препарату не залежить від прийому їди. Терапія повинна починатися з 10 мг (1/2 таблетки) препарату щоденно. При необхідності дозу можна збільшити до 20 мг (1 таблетка) після 7-14 днів лікування. Доза вища 20 мг не призводить до значного адитивного антигіпертензивного ефекту і добре переноситься. Дляхворих з тяжкою нирковою недостатністю, у тому числі для тих, які перебувають на діалізі (гемодіалізі або перитонеальному) доза становить 10 мг на добу, при необхідності, добову дозу збільшують через 14 днів до 20 мг на добу; час прийому препарату не залежить від режиму проведення діалізу. Гіпотензивний ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія відмічається через 1-2 міс. Відміну препарату проводять поступово (зниження дози на 1/4 в 3 - 4дні) протягом 2 тижнів під наглядом лікаря.

Побічна дія. Астенічний синдром, парестезія кінцівок, уповільнення серцевих скорочень, синусова брадикардія, атріовентрикулярнаблокада, артеріальна гіпотензія, серцева недостатність, синдром Рейно, іноді -бронхоспазм, псоріазоподібні шкірні висипи, порушення сну, депресія, галюцинації, головний біль, запор, імпотенція, пронос, запаморочення, втрата свідомості, нудота.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, бронхіальна астма, артеріальна гіпотензія, емфізема, хронічний бронхітз бронхообструктивним синдромом, синусова брадикардія, атріовентрикулярнаблокада серця II і III ступеня, гостра і хронічна серцева недостатність, кардіогенний шок, цукровий діабет, тиреотоксикоз, феохромоцитома, вагітність таперіод лактації, дитячий вік.

Передозування. Застосування препарату у великих дозах може викликати брадикардію, надмірну гіпотензію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм і гіпоглікемію. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне і підтримувальне. Показане внутрішньо венне введення атропіну вдозі 1-2 мг, бета-адреноміметиків (ізопреналін, ізадрин), у ряді випадків-глюкаген. Лікування проводити в спеціалізованому відділенні інтенсивної терапії.

Особливості застосування. При призначенні препарату внутрішньо при печінковій недостатності немає необхідності корегувати режим дозування, однак протягом перших декількох днів лікування слід проводити під наглядом лікаря, атакож враховувати в перші дні лікування можливість проявів симптомів серцевої недостатності. Перед початком лікування слід проводити дослідження функції зовнішнього дихання. Контроль ефективності рекомендовано проводити приблизно через 3-4 тижні після початку терапії. При необхідності проведення планового хірургічного лікування, відміну препарату проводять за 48 год. до анестезії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. З обережністю приймати Бетак одночасно з аміодароном, верапамілом, хінідином таіншими антиаретмічними засобами. При одночасному застосуванні Бетаку®з ніфедипіном та нейролептиками можливий розвиток ортостатичної гіпотензії. Бетак збільшує концентрацію лідокаїну в плазмі крові, а сульфасалазин збільшує концентрацію Бетаку® в плазмі крові. Резерпін при застосуванні одночасно з Бетаком® підвищує ризик виникнення надмірної гіпотензії та брадикардії. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати усухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі. Термін придатності - 2 роки.

Смотрите также: Цены на Бетак в аптеках




На сайті також шукають: Баклофен, Травокорт інструкція, Застосування препарату Ністатин, Інструкція з використання Вольтарен, Показання для застосування Пангрол 20000, Симватин побічні дії, Кверцетин протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Флюколд