ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МЕБЕНДАЗОЛ

(Mebendazolum)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: mebendazole;

метил N-(5-бензил-1Н-бензимідазол-2-іл) карбамат;

основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки з плоскими поверхнями світло-рожевого кольору з білими та темно-рожевими вкрапленнями, з одного боку- риска;

склад: 1 таблетка містить 100 мг мебендазолу;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, повідон, натрію гліколят крохмальний, магнію стеарат, барвник (Sunset Yellow Lake15510).

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антигельмінт ні засоби. Код АТС P02CA01.

Фармакологічні властивості. Синтетичний протиглисний засіб, який має широкий спектр дії. Впливає на енергетичні процеси гельмінтів. Мебендазол викликає дегенерацію цитоплазматичних мікротубул гельмінтів, блокує таким чином засвоювання глюкози та гальмує синтез гельмінтами АТФ в організмі гельмінта.

Найбільшу активність мебендазол виявляє відносно кишкових нематод, хоча ефективний і при деяких інших гельмінтозах. Висока терапевтична ефективністьпрепарата спостерігається при лікуванні інвазій, викликаних наступними гельмінтами:Enterobius vermicularis – 95%, Trichuris trichiura – 68%, Ascaris lumbricoides– 98%, Ancylostoma duodenale, Necator americanus – 96%

Фармакокінетика. Мебендазол майже не всмоктується у шлунково-кишковому тракті, невелика частина препарату (5-10%), що абсорбується, зазнає інтенсивного пре системного метаболізму в печінці. Період напів виведеннямебендазолу складає 2,5-5,5 год. У крові він на 90% зв’язується з білками. Мебендазол нерівномірно розподіляється по всіх органах. Накопи чується у жировій тканині печінці. В печінці мебендазол біотрансформується до 2-аміно похідних. За 48 годин лише невелика кількість (2% введеної дози) мебендазолу виводяться зсечею у незмінному стані і вигляді метаболітів. Не абсорбований мебендазолвиділяється з калом у незмінному стані.

Метаболіти мебендазолу не мають специфічної активності.

Показання для застосування. Ентеробіоз, аскаридоз, анкілостомі доз, стронгілоїдоз, трихоцефалоз, нематодози, ехінококоз, теніоз, трихінельоз, атакож змішані глисні інвазії.

Спосіб застосування та дози. Застосовують внутрішньо.

При ентеробіозі - дорослим та підліткам призначають по 100 мг, дітям 2-10 років - по 25-50 мг одноразово і повторюють через 2-4 тижні у тих самих дозах.

При аскаридозі, трихоцефальозі, анкілостомі дозі, теніозі, стронгілоїдозіта змішаних гельмінтозах- дорослим та дітям старше 2 років - по 100 мг 2 разина добу (вранці та ввечері) протігом 3 днів.

При теніозі та стронгілоїдозі- дорослим рекомендують приймати по 200 мг 2 рази на добу протягом 3 днів. Дітям старше 2 років – по 100 мг 2 рази на добутакож протягом 3 днів.

При трихінельозі - дорослим та підліткам - по 200-400 мг 3 рази на добу протягом 3 днів, а з 4 по 10 день по 400-500 мг 3 рази на добу.

При ехінококозі – дорослим та підліткам - по 500 мг 2 рази на добуперші 3 дні і 3 рази на добу наступні 3 дні. Далі препарат призначають по 25-30мг/кг маси тіла на добу за 3-4 прийоми.

Таблетку можна проковтнути цілою, розжувати або подрібнити і додати доїжі.

Під час лікування мебендазолом не треба дотримуватися дієти та застосовувати проносні засоби.

Лікування повторюють, якщо через 3 тижні знову з’являються ознаки гельмінтозу.

Побічна дія. Запаморочення, головний біль; розлади з боку шлунково-кишкового тракту (біль у животі, пронос); при застосуванні великих доз- випадіння волос. Іноді можливі алергічні реакції: збільшення температури тіла, кропив’янка, ангіо невротичний набряк, в поодиноких випадках - судоми.

При тривалому застосуванні мебендазолу в дозах, які перевищують рекомендовані, може спостерігатися нейтропенія та порушення функцій печінки, атакож в поодиноких випадках може розвинутися і гепатит.

Протипоказання. Підвищена чутливість до мебендазолу, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, значні порушення функції печінки. Період вагітності, годування груддю. Дитячий вік до 2-х років.

Передозування. При передозуванні спостерігаються шлунково-кишкові розлади. Специфічного антидоту немає. Промивають шлунок та дають активоване вугілля.

Особливості застосування. У період вагітності, здебільшого у першому триместрі, мебендазол слід застосовувати тільки у випадку, коли потенціальний ризик від призначення препарату менший за очікувану терапевтичну дію.

Матерям, які годують груддю, бажано припинити вигодовування у разі використання препарату.

При застосуванні мебендазолу не потрібно дотримуватися дієти, призначати проносні засоби.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Циметидин може гальмувати руйнуваннямебендозолу в печінці, призводячи до його накопичення в організмі, що підсилює його дію.

Фенітоїн і карбамазепін, навпаки, знижують концентрацію мебендазолу вплазмі крові, можливо, за рахунок індукції мікросомальних ферментів. Прийом препарату зменшує потребу в інсуліні у хворих на цукровий діабет. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25^оС, у недоступному для дітей місці. Термін придатності – 4 роки.