Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЛІПРАЗИД 10
Назва: ЛІПРАЗИД 10 | Шукати ЛІПРАЗИД 10 в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Comb drug
Виробник: ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м.Київ, Україна
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки № 10х3, № 10х5, № 20х5 у контурних чарунових упаковках
Діючі речовини: 1 таблетка містить: лізиноприлу - 10.0 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг
Фармакотерапевтична група: Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Показання: Артеріальна гіпертензія всіх ступенів важкості
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: Р.09.02/05314
Термін дії посвідчення: з 17.09.2002 до 17.09.2007
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЛІПРАЗИД 10
АТ код: C09BA03.
Наказ МОЗ: 343 від 17.09.2002


Інструкція для застосування ЛІПРАЗИД 10

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЛІПРАЗИД 10

(Liprazidum 10)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: лізиноприл, 1[N-(S)-1-карбокси-3-феніл пропіл]-L-лізил]-; L-проліну дигідрат, гідрохлортіазид-6-хлоро-3,4-дигідро-2Н-1,2,4-бензотіадіазин-7-сульфонамід-1,1-діоксид;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки кремового кольору з двоопуклою поверхнею. На поверхні таблеток допускається мармуровість і вкраплення від жовтого до коричневого кольору;

склад: одна таблетка містить лізиноприлу дигідрату – 0,01 г тагідрохлортіазиду – 0,0125 г;

допоміжні речовини: манітол, крохмаль кукурудзяний, магніюстеарат, заліза окис жовтий, кальцію гідро фосфату дигідрат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на ренін-ангіотензинову систему. Комбінований препарат інгібітора АПФ і діуретика. Код АТС С 09Ва 03.

Фармакологічні властивості. Комбінований антигіпертензивний препарат, щомістить інгібітор АПФ (лізиноприл) і тіазидний діуретик (гідрохлортіазид). Лізиноприл блокує утворення ангіотензину II, що зменшує його судинозвужувальну дію, а також стимулюючий вплив на продукцію альдостерону в наднирниках. На фоні дії препарату знижується артеріальний тиск, зменшується загальний периферичний опір судин (ЗПОС), перед навантаження насерце, знижується тиск в малому колі кровообігу, незначно посилюєтьсявнутрішньо нирковий кровообіг. Лізиноприл практично не впливає на частоту серцевих скорочень (ЧСС) та хвилинний об’єм крові. Гідрохлортіазид чинить діуретичну та натрійуретичну дію і потенціює антигіпертензивну дію лізиноприлу. Тривалістьантигіпертензивної дії ліпразиду становить 36 год після одноразового прийому.

Фармакокінетика. після прийому внутрішньо пік концентрації лізиноприлу спостерігається на 6 – 7-й год. Біодоступність становить 25 - 50%. Лізиноприл практично не зв’язується з білками сироватки крові і не зазнає метаболізму в організмі, виводиться з сечею в незміненому вигляді. Період напів виведення становить не менше 12,6 год, період повного виведення - 30 год. Гіпотензивний ефект відзначається вже через 1 годпісля прийому і зберігається протягом 24 год. Прийом їжі не впливає на показники абсорбції. При ослабленій нирковій функції спостерігається зменшення виведення лізиноприлу (це зниження стає клінічно важливим при клуб очковій фільтрації нижче за 30 мл/хв). У літніх хворих може зменшуватися нирковий кліренс препарату. Гіпотензивна діялізиноприлу зберігається при тривалому застосуванні, при різкому припиненні лікування лізиноприлом синдром відміни не розвивається.

Гідрохлортіазид після прийому внутрішньо всмоктується на 60 - 80%. Пік максимальної концентрації у плазмі спостерігається через 1,5 - 3 год. Гідрохлортіазид мало метаболізується. Виведення гідрохлортіазиду у пацієнтів з нормальною функцією нирок здійснюється майже виключно нирками. Загалом 50 - 75% введеної всередину дози виділяється з сечею в незміненому вигляді. У літніх пацієнтів та у хворих із порушенням функції нирок кліренс гідрохлортіазиду суттєво знижується, що призводить до значного збільшення його концентрації в плазмі крові. У хворих на цироз печінки змін у фармакокінетиці гідрохлортіазиду не відзначається.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія всіх ступенів тяжкості (есенціальна, втому числі реноваскулярна). Може застосовуватися якзасіб для моно- та комбінованої терапії.

Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо, дозування має бути індивідуальне. Звичайна доза - 1 або 2 таблетки один раз на добу. Тривалість лікування визначає лікар.

Побічна дія. Побічні явища рідко вимагають припинення лікування. Можливі сухий кашель, запаморочення, головний біль, почуття втоми, нудота. Рідше - ортостатичнагіпотензія, астенія, висипання на шкірі алергічного генезу, тахікардія, біль у животі, діарея, сухість у роті. В окремих випадках: набряк Квінке, лабільність настрою, сплутаність свідомості, порушення функції нирок, імпотенція, гіперкаліємія, підвищення активності печінкових трансаміназ, підвищення концентрації креатині ну, білірубіну в крові, нейтропенія, агранулоцит оз, зниження рівня гемоглобіну та еритроцитів. Описані випадки розвитку гострої ниркової недостатності, артралгії, міалгії, лихоманки. При тривалому застосуванні можливий розвиток гіпокаліємії, гіпонатріємії, слабкості м’язів, затримка виділення азоту у вигляді сечової кислоти.

Протипоказання. підвищена чутливість до лізиноприлу та гідрохлортіазиду, виражені порушення функції нирок, двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, ангіо невротичний набряк після прийому інших інгібіторів АПФ в анамнезі, період вагітності, лактація.

Передозування. препарат практично нетоксичний, але при передозуванні можливе виникнення гіпотензії, яку усувають застосуванням внутрішньо венної інфузіїізотонічного розчину натрію хлориду. Можливі сухість у порожнині рота, слабкість, сонливість, олігурія, розлади кислотно-лужного стану.

Особливості застосування. при реноваскулярнійгіпертонії у деяких пацієнтів, особливо з білатеральним ренальним стенозом або стенозом артерії єдиної нирки, може спостерігатися виражена реакція особливо на першу дозу Ліпразиду 10, тому рекомендується початкова доза 2,5 або 5 мг (в перерахуванні на лізиноприл). Прийом діуретиків необхідно припинити за 2 - 3 добидо призначення Ліпразиду 10. Якщо це неможливо, початкова доза препарату не повинна перевищувати 5 мг (у перерахуванні на лізиноприл) через можливий розвиток артеріальноїгіпотензії. З обережністю призначають препарат хворим на подагру, з порушеннями функції печінки та хворим на цукровий діабет, особливо тим хто одержує інсулін або пероральні гіпоглікемічні засоби.

Досвіду застосування у дітей немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Гіпотензивна дія Ліпразиду 10 посилюється при одночасному призначенні інших антигіпертензивнихпрепаратів. При одночасному застосуванні із калій зберігаючи мидіуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид) можливий розвиток гіперкаліємії, лізиноприл зменшує дію діуретиків на екскрецію калію, з солями літію -підвищує рівень літію в плазмі крові. Не стероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність Ліпразиду 10 при одночасному застосуванні. Препарат може посилювати дію алкоголю.

Гідрохлортіазид може посилювати токсичність серцевих глікозидів, антидеполяризуючих міо релаксантів, зменшувати ефект пероральних контрацептивів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 º С. Источник

Термін придатності 3 роки.

Смотрите также: Цены на Липразид в аптеках




На сайті також шукають: Осарбон, Векта інструкція, Мезим форте застосування, Спіруліна побічні дії, Бетасерк протипоказання