Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЕГЛОНІЛ
Назва: ЕГЛОНІЛ | Шукати ЕГЛОНІЛ в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Sulpiride
Виробник: "Sanofi Winthrop Industria", Франція
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій по 2 мл (100 мг) в ампулах № 6
Діючі речовини: 1 мл розчину містить сульпіриду - 50.0 мг
Допоміжні речовини: Кислота сірчана, натрію хлорид, вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Нейролептики
Показання: Гострий і хронічний психози; невротичні, психофункціональні та психоафективні розлади, пов'язані з соматичними станами.
Термін придатності: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: Р.11.00/02480
Термін дії посвідчення: з 09.11.2005 до 09.11.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЕГЛОНІЛ
АТ код: N05AL01.
Наказ МОЗ: 589 від 09.11.2005


Інструкція для застосування ЕГЛОНІЛ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕГЛОНІЛ

(EGLONYL(R))

Загальна характеристика:

міжнародна назва: sulpiride;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина без запаху;

склад: 2 мл розчину містять сульпіриду 100 мг;

допоміжні речовини: кислота сірчана, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A L01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Еглоніл є вибірковим антагоністом допаміновихрецепторів D2/D3. Препарат виявляє нейролептичну дію та взв’язку з цим є ефективним при лікуванні гострих і хронічних психічних розладів.

Фармакокінетика. Після внутрішньом’язового введення 100 мгсульпіриду максимальна концентрація препарату в плазмі, тобто 2,2 мг/л, досягається через 30 хвилин.

Сульпірид швидко дифундує в тканини організму, в основному в нирки тапечінку; спостерігається невелика дифузія в мозок.

Менше 40% препарату зв’язується з білками; відношення розподілу між еритроцитами і плазмою становить 1. Кількість, що виділяється з грудним молоком, була оцінена в одну тисячну добової дози.

Сульпірид практично не метаболізується в організмі людини; 92% внутрішньом’язовоїдози виводиться із сечею у формі незміненої сполуки.

Період напів виведення з плазми становить 7 годин; об’єм розподілу врівноважному стані – 0,94 л/кг (0,6 – 1,5 л/кг). Повний кліренс – 126 мл/хв.

Сульпірид виводиться в основному нирками шляхом клуб очкової фільтрації. Його нирковий кліренс звичайно дорівнює повному кліренсу.

Показання для застосування. Гострий і хронічний психоз. Невротичні, психофункціональні та психоафективні розлади, пов’язані з соматичними станами.

Спосіб застосування та дози.

Препарат вводять внутрішньом’язово.

При невротичних, психофункціональних і психоафективних розладах, пов’язаних із соматичними станами.

Дорослі: 100 – 200 мг на добу.

Діти: 5 мг/кг маси тіла на добу (за необхідності ця доза може бути збільшена до 10 мг/кг маси тіла на добу).

При гострому та хронічному психозі.

Для початкового внутрішньом’язового лікування призначають 200 – 800 мгна добу, тобто 2 – 8 ампул на добу, застосовують звичайно протягом двох тижнів.

Побічна дія.

Неврологічні ефекти: седація або сонливість; рання дискінезія (спастична кривошия, окулогирні кризи, тризм), що зменшуєтся при застосуванніантихолінергічних антипаркінсонічних препаратів; екстра пірамідні симптоми, що частково зменшуються при застосуванні антихолінергічних антипаркінсонічнихпрепаратів; пізня дискінезія, яка може спостерігатись у ході тривалих курсів лікування всіма нейролептиками; в цьому випадку антихолінергічніантипаркінсонічні препарати неефективні та можуть погіршувати клінічні прояви.

Вегетативні прояви: постуральна гіпотензія.

Ендокринні та метаболічні ефекти: імпотенція, фригідність, аменорея, галакторея, гінекомастія, гіперпролактинемія, потенційно значне збільшення маситіла.

Протипоказання. Не рекомендується призначати Еглоніл прифеохромоцитомі, що діагностується або підозрюється, оскільки в ході лікуванняантидопаміновими препаратами, включаючи деякі бензаміди, були описані тяжкі випадки гіпертензії у хворих на феохромоцитому, а також при пролактин озалежних пухлинах (наприклад при таких як пролактин ома гіпофіза та рак молочної залози).

Передозування. При передозуванні можуть спостерігатися дискінетичніпрояви зі спазматичною кривошиєю, протрузією язика та тризмом. У деяких хворих можуть розвинутися прояви паркінсонізму, що являють собою небезпеку для життя, та кома.

Еглоніл частково виводиться при гемодіалізі.

Лікування – тільки симптоматичне: реанімація, інтенсивна терапія при ретельному контролі дихальної функції та постійному контролі серцевої діяльності (при пролонгації інтервалу QT), який повинен продовжуватися доповного одужання хворого. У разі розвитку тяжких екстра пірамідних симптомі вслід застосовувати антихолінергічні препарати.

Особливості застосування. При розвитку гіпертермії Еглоніл потрібно відмінити. Гіпертермія може бути проявом злоякісного нейролептичного синдрому (блідість, гіпертермія та вегетативна дисфункція).

Потрібно дотримуватись обережності при лікуванні пацієнтів похилого віку, які є більш сприйнятливими до дії препарату, а також при застосуванні високих доз препаратів.

Оскільки Еглоніл виводиться нирками, хворим з тяжкими порушеннями ниркової функції потрібно призначати зменшені дози та переривисті схеми лікування.

Хворі на епілепсію вимагають більш ретельного контролю (клінічного та, за необхідності, електроенцефалографічного), оскільки Еглоніл знижує поріг судом.

Хворим з агресивною поведінкою або ажитацією з імпульсивністю Еглонілпотрібно призначати разом із седативними препаратами.

Вагітність. Єксперименти на тваринах не виявили тератогенної дії препарату. У тварин, які отримували препарат, було виявлено зниження плодючості, яка ставала оборотною після відміни препарату. Цей ефект опосередкований пролактин ом.

При дослідженні, проведеному на невеликій групі жінок, які отримували низькі дози Еглонілу (приблизно 200 мг на добу), не спостерігалося збільшення ризику природжених ефектів. Відносно дії більш високих доз Еглонілу даних немає.

Немає також даних щодо потенційної дії нейролептичних препаратів, які приймаються в період вагітності, на розвиток мозку плоду.

У новонароджених, матері яких проходили тривале лікування нейролептиками у високих дозах, описано декілька випадків екстра пірамідногосиндрому (паркінсонізму).

Ці дані дозволяють припустити, що Еглоніл практично не має або має дуже низький потенціал індукції природжених дефектів. Однак уявляється доцільним знижувати тривалість лікування препаратом вагітних, якщо це можливо.

У період вагітності необхідно призначати, по можливості, в знижених дозах як нейролептичні препарати, так і препарати, які коригуютьантипаркінсонічні речовини, що мають атропіноподібний ефект.

Необхідно контролю вати неврологічні функції (і травні функції новонароджених, народжених від матерів, які отримували антипаркінсонічнізасоби) протягом деякого часу після народження.

Лактація. Сульпірид був виявлений в молоці жінок, які застосовували препарат. Тому годування груддю під час застосування препарату не рекомендується.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що вимагають підвищеної уваги. Водії транспорту та особи, які працюють з механізмами, повинні бути попереджені про те, що Еглоніл спричинює сонливість.

Несумісність. Немає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Алкоголь може потенціювати седативну дію нейролептичних препаратів, що спричиняють зниження концентрації уваги, що може порушувати здатність керувати транспортом або працювати з механізмами. Хворим потрібно утримуватися від вживання алкогольних напоїв і застосування лікарських препаратів, що містять спирт.

Леводопа виявляє антагоністичну дію відносно нейролептичних препаратів, і навпаки. Хворим з екстра пірамідними симптомами, пов’язаними із застосування мнейролептичних препаратів, не треба призначати леводопу (яка діє антагоністично по відношенню до нейролептиків). Якщо нейролептичний препарат потрібен хворому, який приймає леводопу у зв’язку з хворобою Паркінсона, рекомендується вибрати препарат з малими екстра пірамідними ефектами, такий як хлорпромазин аболевомепромазин.

Антигіпертензивні препарати: посилення гіпотензивної дії та збільшення можливості постуральної гіпотензії (адитивна дія).

Інші депресанти центральної нервової системи, таких як похідні морфіну (аналгетики та протикашльові), більшість антагоністів гіста мінових Н1-рецепторів, барбітурати, бензодіазепіни, транквілізатор небензодіазепінової структури, клонідин і споріднені з ним сполуки: виражена депресія ЦНС, яка може мати істотні наслідки на здатність керувати транспортом і механізмами. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі від 15 до 30°С. Термін придатності - 3 роки.

Смотрите также: Цены на Эглонил в аптеках




На сайті також шукають: Борна кислота, Цитраль інструкція, Клексан застосування, Моноприл побічні дії, Доксибене протипоказання