ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДИМЕКСИД

(Dimexidum)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: dimethyl sulfoxidе; сульфінілбіс[метан];

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідинаабо безбарвні кристали без запаху або зі слабким специфічним запахом, гігроскопічні;

склад: 1 флакон міститьдиметилсульфоксиду 50 мл або 100 мл.

Форма випуску. Рідина.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються місцево при суглобовому і м'язовому болях. Код АТС М 02А Х 03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Диметилсульфоксид має особливість проникати через біологічні мембрани, включаючи шкіру, реалізую чисвої специфічні ефекти, до яких належить протизапальний, аналгетичний, антисептичний, фібринолітичний. Препарат также підсилює проникнення через неушкоджену шкіру лікарських засобів (транспортуюча здатність).

Фармакокінетика. При аплікації розчину (90%) димексиду на шкіру він виявляється у крові через 5 хв, досягаючи максимальної концентрації через 4 - 6 год із збереженням майже незміненого рівня протягом 1,5 - 3 доби.

Диметилсульфоксид виділяється зсечею і калом як у незміненому вигляді, так і у вигляді диметилсульфону.

Показання для застосування. Димексид призначають при лікуванні запальних захворювань опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, хвороба Бехтєрева, деформуючий остеоартроз, артропатії, розтягнення зв'язок), при забоях, травматичних інфільтратах, запальних набряках, гнійних ранах, абсцесах, гострих і хронічних остемієлітах, при лікуванні вузлової еритеми, стрептодермії.

Спосіб застосування та дози. Димексид застосовують переважно увигляді водних розчинів (30 - 50%) для тампонів, компресів. Компрес слід накладати на уражені ділянки, захоплюючи прилягаючі здорові шкірні покриви. При лікуванні бешихового запалення і трофічних виразок препарат застосовують увигляді 30 - 50% водного розчину по 50 - 100 мл 2 - 3 рази на добу. При екземі, дифузних стрептодерміях рекомендуються компреси з 40 - 90% розчином Димексиду. При гнійних захворюваннях шкіри застосовують 40% розчин. Для місцевогознеболю вання рекомендують 25 - 50% розчин препарату для компресів по 100 - 150мл 2 - 3 рази на добу. При лікуванні глибоких опіків застосовують пов'язки з 20- 30% розчином Димексиду (за необхідності – у дозі до 500 мл). Ушкірно-пластичній хірургії використовують пов'язки з 20 - 30% розчином препарату на ауто- і гомо трансплантати безпосередньо після операції та унаступні дні до стійкого приживлення трансплантата. При після операційних гнійних ускладненнях, спричинених стафілококом і синьо гнійною паличкою, препарат накладають на рани, що гнояться, та інфільтрати.

Побічна дія. Димексид звичайно добре переноситься, але у частини хворих можливе виникнення еритеми, свербежу, запаморочення, безсоння, адинамії, дерматитів, діареї. У деяких випадках при поганому сприйнятті Димексидуспостерігаються нудота, позиви на блювання, бронхоспазм.

Протипоказання. Димексид протипоказаний при вираженій серцево-судинній недостатності й атеросклерозі, стенокардії, порушеннях функцій нирок і печінки, інсульті, коматозних станах, при вагітності, у період годування груддю (під час лікування варто припинити грудне вигодовування), глаукомі, катаракті. З обережністю призначають особам похилого віку. Діти до 12 років.

Передозування. При передозуванні можуть виникнути алергічні реакції (кропив’янка, набряк). У таких випадках застосування препарату слід припнити.

Особливості застосування. Через можливу індивідуальнунепереносимості Димексиду рекомендується проводити пробу на переносимість: препарат наносять на шкіру змоченим ним ватним тампоном. Різка гіперемія ісвербіж є протипоказанням для застосування Димексиду.

Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і механізмами.

У разі, що у деяких пацієнтів при застосуванніДимексиду можуть виникнути запаморочення й адинамія, під час прийому препарату краще утриматися від керування транспортними засобами і механізмами, а також виконувати роботи, що вимагають концентрації уваги.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Димексид підсилює дію етанолу (алкоголь гальмує виведення препарату) і інсуліну (при тривалому застосуванні препарату дозу інсуліну зменшують), кислоти ацетил саліцилової, бутадіону, препаратів дигіталісу, хінідину, нітрогліцерину, антибіотиків (стрептоміцин, мономіцин і ін.), сенсибілізує організм до засобів для наркозу.

Можна застосовувати разом з гепарином, антибактеріальними і не стероїдними протизапальними засобами.

Димексид можна застосовувати разом з не стероїдними протизапальними засобами в комплексній терапії деформуючого остеоартрозу і ревматоїдного артриту, у комбінації з антимікробними засобами місцевого типу дії (лінімент синтоміцину) – для лікування склеродермії, акне, бешихового запалення, фурункульозу, фолікулітів та інших шкірних захворювань, разом з гепарином – при тромбофлебітах. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному длядітей, сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності - 2 роки.