Відповідно до Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326, та з метою дотримання рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я і вдосконалення ведення первинної медичної облікової документації

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити форми первинної облікової документації та інструкції щодо їх заповнення та видачі (додаються):
- медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
- медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о);
- лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о);
- фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);
- лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о).

2. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) від 03.07.95 № 124 "Про вдосконалення ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.95 за № 266/802 (зі змінами ).

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, начальникам Головного управління охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації та управління охорони здоров'я Севастопольської міської державної адміністрації: 3.1. Забезпечити впровадження нових зразків форм первинної облікової документації лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), лікарського свідоцтва про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), фельдшерської довідки про смерть (форма № 106-1/о), медичної довідки про народження (форма № 103/о), медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) з 01.01.2007 в усіх закладах охорони здоров'я незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.

3.2. Організувати проведення інструктивних нарад для лікарів лікувально - профілактичних закладів, бюро судово-медичної експертизи, середнього медичного персоналу фельдшерсько-акушерських пунктів про порядок заповнення і видачі медичних документів, що засвідчують народження та смерть.

3.3. Забезпечити призначення в кожному лікувально-профілактичному закладі лікаря, відповідального за перевірку правильності заповнення лікарських свідоцтв про смерть, лікарських свідоцтв про перинатальну смерть і фельдшерських довідок про смерть, медичних свідоцтв про народження.

4. Керівнику Центру медичної статистики МОЗ України Голубчикову М. В., директору Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню Моісеєнко Р.О. забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Весельського В. Л.

 

Міністр

Ю.В.Поляченко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

08.08. 2006 № 545

Інструкція

щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва

про народження (форма №103/о)

    Інструкція обов’язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності.

1. Загальні положення

    1.1. Для забезпечення реєстрації народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану  заклад охорони здоров’я видає “Медичне свідоцтво про народження”, форма № 103/о.

    1.2. Медичне свідоцтво про народження видається будь-кому з батьків або іншим особам, які провадитимуть реєстрацію народження дитини, усіма закладами охорони здоров’я, де приймаються пологи.  

У разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я при реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану факт народження дитини підтверджується медичною довідкою про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) та двома свідками (уразі їх наявності) . 

1.3. При багатоплідних пологах медичне свідоцтво про народження заповнюється на кожну дитину окремо.

    1.4. Перший примірник медичного свідоцтва про народження видається будь-кому з батьків або іншим особам, які будуть провадити реєстрацію народження дитини,  другий примірник медичного свідоцтва про народження залишається в закладі охорони здоров’я.

У разі смерті дитини в період 0-6 діб після народження заповнюються медичне свідоцтво про народження дитини  (форма №103/о) та лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма №106-2/о). У разі мертвонародження видається  медичне свідоцтво про перинатальну смерть, медичне свідоцтво про народження  не видається.    

       У  разі, якщо була знайдена  померла дитина віком 0-6 діб, для реєстрації її народження в органах реєстрації актів цивільного стану медичне свідоцтво про народження видає лікувально - профілактичний заклад, на території якого розташовано бюро судово-медичної експертизи. Медичне свідоцтво про народження видається на підставі повідомлення про знайдену дитину, яке  направляє бюро судово-медичної експертизи в лікувально – профілактичний  заклад. Судово – медичний експерт видає медичне свідоцтво про перинатальну смерть (форма №106-2/о).

    1.5. Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я забезпечує контроль за правильним заповненням і своєчасною видачею медичних свідоцтв про народження.

    1.6.  У разі втрати медичного свідоцтва про народження видається нове свідоцтво з поміткою “дублікат”. Дублікат медичного свідоцтва про народження видається на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка проводитиме реєстрацію дитини.   Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними. Другий примірник дубліката та заява про його отримання залишаються в закладі охорони здоров’я.

    1.7. Неправильно заповнені примірники медичних свідоцтв про народження закреслюються і залишаються в книзі. Робиться запис “анульовано”.

2. Порядок заповнення медичних свідоцтв про народження

2.1. Бланки медичних свідоцтв про народження брошуруються і у вигляді книги зберігаються в головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я або його заступника.

    2.2.   При   заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

         2.3. Медичне свідоцтво про народження заповнюється у 2 примірниках формату А5 кульковою ручкою розбірливим почерком.

         2.4. У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

2.5. Медичні свідоцтва про народження нумеруються шляхом зазначення   порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

    2.6. У медичному свідоцтві про народження лікар (фельдшер, акушерка) записує повне найменування медичного закладу, його місце -знаходження, прізвище, ім’я, по батькові лікаря (фельдшера, акушерки), який видав медичне свідоцтво.

    2.7. Особа, яка заповнює медичне свідоцтво про народження,  записує прізвище, ім’я по батькові матері дитини та місце її проживання, місце народження дитини, докладно дату народження (рік, місяць, число, година), стать, вагу дитини.

    2.8. Записи в обох примірниках медичного свідоцтва про народження  мають бути ідентичними.

    2.9. До медичного свідоцтва про народження згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я уведені пункти 1-9  розділу II.

    Ці відомості заповнюються на підставі документів, що використовуються в закладах охорони здоров’я, а саме: “Історії пологів” – форма № 096/о, “Карти   розвитку  новонародженого”  –  форма № 097/о, які затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально - профілактичних закладів”.

    2.10. Якщо батьки належать до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у пункті 10 розділу II для кожного з батьків треба вказати категорію та серію посвідчення. У разі непричетності одного з батьків до осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, у пункті 10 робиться відмітка “не постраждав”. Категорія та серія визначена в посвідченні згідно  із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    2.11. Запис про видачу медичного свідоцтва про народження із зазначенням його номера і дати видачі повинен бути зроблений в “Карті розвитку новонародженого” (форма № 097/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184,  “Акті судово-медичного дослідження (обстеження)” (форма  171/о),  який затверджено  наказом  МОЗ  України від 05.08.99 № 197 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я”.

    2.12.Своїм  підписом на бланку медичного свідоцтва про народження мати дає згоду на використання інформації щодо її медичних даних. У разі її відмови II частина свідоцтва не заповнюється. На бланку робиться відмітка “не згодна”.        

2.13. Свідоцтво заcвідчується підписом лікаря (фельдшера, акушерки), одержувача та круглою печаткою закладу, де приймали пологи.

Начальник Центру медичної

статистики МОЗ України                                                                   М.В. Голубчиков

Інструкція

    щодо заповнення та видачі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу

(форма №103-1/о)

    Інструкція обов’язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності.

1. Загальні положення

    1.1. Для забезпечення  реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану народження дитини, яка народилася поза лікувальним закладом, а також для забезпечення реєстрації народження дитини після закінчення 1 року з дня народження і до досягнення нею 16 років (у разі якщо дитина перебувала під наглядом медичного закладу) заклад охорони здоров’я видає  “Медичну довідку про  перебування  дитини  під  наглядом  лікувального  закладу”,  форма  № 103-1/о (далі - медична довідка).

    1.2. Медична довідка видається будь-кому з батьків або іншим особам, які провадитимуть  реєстрацію дитини, закладом охорони здоров’я, на обліку якого перебував новонароджений. 

    1.3. При багатоплідних пологах медична довідка заповнюється на кожну дитину окремо.

    1.4. Перший примірник медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу видається будь-кому з батьків або іншим особам, які будуть провадити реєстрацію дитини, другий примірник залишається в закладі охорони здоров’я.

У разі смерті дитини, яка народилася поза лікувальним закладом, у період 0-6 діб після народження  заповнюються медична довідка про перебування  дитини під наглядом лікувального закладу – форма №103-1/о та свідоцтво про перинатальну смерть – форма №106-2/о. У разі мертвонародження медична довідка не заповнюється, судово-медичний експерт  заповнює лікарське свідоцтво про перинатальну смерть – форма № 106-2/о.

    1.5. Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я  забезпечує контроль за правильним заповненням і своєчасну видачу медичних довідок.

     1.6.  У разі втрати медичної довідки видається нова медична довідка  з поміткою “дублікат”. Дублікат медичної довідки видається на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка  провадитиме реєстрацію дитини. Дублікат заповнюється в двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними. Другий примірник дубліката та заява про його отримання залишаються в закладі охорони здоров’я.

2. Порядок заповнення медичної довідки про перебування дитини під

наглядом лікувального закладу

    2.1. Бланки медичних довідок брошуруються і у вигляді книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я або його заступника.

 2.2. При заповненні  довідки підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

    2.3. Медична довідка заповнюється у 2 примірниках формату А5 кульковою ручкою розбірливим почерком, запис в обох примірниках медичної довідки має бути ідентичним.

         2.4. У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

2.5. Медичні довідки нумеруються шляхом зазначення порядкового номера довідки. Номери на обох примірниках довідки мають бути ідентичними.

    2.6. Неправильно заповненні примірники медичних довідок закреслюються і залишаються в закладі охорони здоров’я. Робиться запис “анульовано”.

    2.7. Медична довідка заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває дитина (новонароджений), засвідчується підписом керівника даного лікувального закладу. Особа, яка заповнює медичну довідку, записує паспортні дані матері дитини та місце її проживання за паспортом, зі слів матері, дату народження (рік, місяць, число), стать дитини. Відомості про дитину заповнюються на підставі “Історії розвитку дитини” (форма №112/о), дані щодо матері заповнюються з “Індивідуальної карти вагітної і породіллі“ (форма №111/о), ці форми затверджені  наказом  МОЗ  України  від  27.12.99 №302 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)” (зі змінами), або на підставі “Обмінної карти пологового будинку, пологового відділення лікарні” (форма №113/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 13.02.2006 №67 “Про затвердження форм первинної облікової документації в закладах, що надають медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям, та інструкції щодо їх заповнення”.

    2.8. У медичній довідці записуються  прізвище, ім’я, по батькові лікаря, який видав медичну довідку, керівника закладу та одержувача,  які завіряються особистим підписом кожного.

2.9. Запис про видачу медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу із  зазначенням її номера та дати видачі повинен бути зроблений в “Історії розвитку дитини” (форма №112/о), яка затверджена  наказом  МОЗ  України  від  27.12.99  № 302.

2.10. Своїм підписом на бланку медичної довідки   мати дає згоду на використання інформації щодо її медичних даних. У разі її відмови пункти 6,7 не заповнюються. На бланку робиться відмітка “не згодна”.

2.11.  При отриманні довідки проставляється дата її видачі. Довідка

засвідчується круглою печаткою закладу.

Лікарське свідоцтво про смерть № ___

(остаточне, попереднє, замість попереднього № ___     ,  замість остаточного №___)

(видається для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану)

Інструкція

щодо заповнення та видачі  лікарського свідоцтва  про смерть

(форма № 106/о)

Інструкція обов’язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, бюро судово-медичної експертизи, патолого-анатомічних бюро.

1. Загальні положення

    1.1.  Для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану  закладом охорони здоров’я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106-о).

1.2.    Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.

1.3.    У містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), фельдшером  видається  фельдшерська  довідка  про  смерть  (форма  № 106-1/о).

У випадках смерті дітей у віці 0-6 діб та мертвонародження закладами охорони здоров’я заповняються  лікарські  свідоцтва  про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), лікарське свідоцтво про смерть у цих випадках не видається.

2. Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть

2.1.    Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов’язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров’я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров’я – останній обов’язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті.

У разі загублення лікарського свідоцтва про смерть видається нове свідоцтво з поміткою “дублікат” на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка зобов’язалася поховати померлого. Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких повинні бути ідентичними. Перший примірник дубліката видається родичам померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого,  другий примірник разом із заявою про його отримання залишаються в закладі охорони здоров’я.

2.2.   Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

2.3. У разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під  медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається cудово-медичним експертом після розтину.  

2.4.    Забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті.  

Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів.

Патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України “Про поховання та похоронну справу”. У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.

2.5.    Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я забезпечує контроль за достовірністю заповнення лікарських свідоцтв про смерть, своєчасну їх видачу родичам померлого та особам, які мають право на його отримання,  передачу його в органи реєстрації актів цивільного стану у випадках поховання померлого закладом охорони здоров’я.

2.6.    Лікарське свідоцтво про смерть видається обов’язково з поміткою “остаточне”, “попереднє”, “замість попереднього”, “замість остаточного”.

Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою “попереднє” видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Після уточнення причини смерті заповнюється нове лікарське свідоцтво з поміткою “замість попереднього” теж у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, перший примірник якого пересилається закладом охорони здоров’я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “попереднього” лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладах охорони здоров’я.

Якщо було видано лікарське свідоцтво про смерть з поміткою “остаточне” та була виявлена  помилка в записі діагнозу, необхідно заповнити нове лікарське свідоцтво у двох примірниках “замість остаточного лікарського свідоцтва про смерть № - ” , перший примірник якого заклади охорони здоров’я направляють у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “остаточного” лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров’я.

На підставі письмової заяви дозволяється видача другого примірника лікарського свідоцтва про смерть, яке було заповнено з поміткою “замість попереднього”, родичам померлого в разі звернення їх у заклади охорони здоров’я протягом одного року після його смерті, якщо були  додаткові дослідження для уточнення причини смерті. В інших випадках  повторно лікарське свідоцтво про смерть  родичам не видається.

2.7.    Неправильно заповнені примірники лікарських свідоцтв про смерть закреслюються із записом “анульовано”  і  залишаються  в закладі охорони здоров’я.

2.8.    Лікар, який відповідає за якість заповнення  лікарських свідоцтв про смерть у разі, якщо  виявив помилки,  зобов’язаний:

а) уточнити розбіжності з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про смерть за первинною медичною документацією, забезпечити правильне заповнення лікарського свідоцтва про смерть. У цьому випадку видається лікарське свідоцтво про смерть (замість остаточного № __ ),  перший примірник якого направляється у відповідні органи статистики, другий примірник залишається у закладі охорони здоров’я;

б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про смерть на лікарських конференціях, нарадах.

Лікар, який відповідає за перевірку, не має права самостійно вносити зміни та доповнення у лікарські свідоцтва про смерть.

3. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про смерть

3.1.    Бланки обох примірників лікарських свідоцтв про смерть брошуруються і у вигляді книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я, його заступника або в завідувача районного, міжрайонного та міського відділу або відділення патолого-анатомічного бюро та бюро судово-медичної експертизи.

              3.2.   Лікарське свідоцтво про смерть заповнюється  у 2 примірниках формату А4 з обох боків.

3.3.   При   заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

    3.4. У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

3.5. Лікарські свідоцтва про смерть нумеруються шляхом зазначення порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

3.6. Заповнення лікарського свідоцтва про смерть провадиться шляхом  підкреслювання, вписання необхідних відомостей та заповнення вічок відповідними позначеннями.

          3.7. У пункті 7 лікарського свідоцтва про смерть указується місце постійного проживання померлого відповідно до паспортних даних або довідки про реєстрацію місця проживання чи місця перебування. У разі її відсутності потрібно зазначити: “невідомо”. Не можна вказувати місце тимчасового проживання померлого або місцезнаходження медичного закладу.  

3.8. Лікарське свідоцтво про смерть заповнюється  кульковою ручкою розбірливим почерком. Запис в обох примірниках має бути повністю ідентичним.

3.9.    Заповненню підлягають усі пункти лікарського свідоцтва про смерть. При відсутності тих чи інших відомостей потрібно зазначити: “невідомо”, “не встановлено”.

3.10.  Пункт 9 лікарського свідоцтва про смерть заповнюється таким чином:

- якщо основна причина смерті кодується в межах  I–XVII класів за  Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду (далі-МКХ-10), вибирається - 1 (захворювання);

- якщо  основна  причина  смерті  кодується  в  межах  XVIII класу за МКХ-10, вибирається  - 2 (неуточнені причини смерті);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класів V01-Х59 за МКХ-10, вибирається  - 3, 4 (нещасний випадок поза виробництвом, нещасний випадок  у зв’язку з виробництвом);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класу Х60–Х84 за МКХ-10, вибирається  - 5 (навмисне самоушкодження);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класів Х85–Y09 за МКХ-10, вибирається  - 6 (наслідки нападу);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y10–Y34 за МКХ-10, вибирається  - 7 (випадки ушкодження  з невизначеним наміром);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y35–Y36 за МКХ-10, вибирається  - 8 (ушкодження  внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y40–Y84 за МКХ-10, вибирається  - 9 (ускладнення  внаслідок терапевтичної та       хірургічної допомоги);

- якщо основна причина смерті кодується в межах класу Y85–Y89 за МКХ-10, вибирається  - 10 (віддалені наслідки зовнішніх причин захворюваності та смертності).

3.11.   У пункті 11 лікар указує свої прізвище, ім’я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті.

Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.

У частині І пункту 11 у рядку “а” записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках “б”, “в”, “г” зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу.                                                Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.

У деяких випадках основне захворювання і безпосередня причина смерті можуть збігатися.

У кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання або патологічний стан.

Зазначення приблизного інтервалу (хвилини, години, тижні, місяці або роки) між початком захворювання та  смертю допомагає лікареві правильно вибрати код причини смерті.

У частині ІІ свідоцтва записуються  інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов’язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.

Код за МКХ–10 у квадратику ліворуч на лікарському свідоцтві  про смерть проставляє той лікар, який безпосередньо заповнює  свідоцтво.

3.12.   При записі захворювання не можна допускати неточностей, обмежуватись загальними виразами або зазначенням симптомів замість повного діагнозу, а також  використовувати абревіатуру, скорочення тощо. Потрібно вказати форму, стадію, локалізацію захворювання.

3.13.   При заповненні пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть на померлу вагітну, роділлю чи породіллю рекомендується робити запис у такому порядку:

у випадках смерті внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів чи післяпологового періоду, а також унаслідок втручань, неправильного ведення пологів і таке інше відомості про причину смерті записуються в першій частині в рядках “а”, “б”,  “в”, “г”. Запис повинен чітко вказувати на зв’язок з вагітністю, пологами чи післяпологовим періодом;

у випадку смерті вагітної, роділлі чи породіллі внаслідок хвороби, яка існувала в неї раніше або виникла в період вагітності, яка не пов’язана    безпосередньо з акушерською причиною, але обтяжена фізіологічним впливом вагітності, або нещасного випадку, відомості про причину смерті записуються в  частині I, рядках  “а”, “б”,  “в”, ”г”, але при цьому в II частині обов’язково робиться запис про вагітність та  її термін;

у всіх випадках смерті жінок під час вагітності та в післяпологовому періоді в межах 42 днів після пологів у частині II пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть робиться запис: “________тиждень вагітності”, “_______ день післяпологового  періоду”, а якщо смерть жінки настала внаслідок причини, пов’язаної з пологами після 42-го дня до одного року, то робиться запис: “______тиждень після пологів”.

3.14.   У випадках смерті від травм у пункті 11 коди зовнішніх причин (V01-Y89) слід застосовувати як основні коди для кодування.

Рекомендується вживати коди з класу XIX (S00-T98) як додаткові з метою ідентифікації характеру травми. У свідоцтві про  смерть проставляються обидва коди.

Якщо у свідоцтві згадується більше ніж один різновид травми для тієї самої ділянки тіла в межах кодових діапазонів S00-S99, T08-T35, T66-T79 і при цьому не вказано чітко, яка саме травма стала причиною смерті, то слід застосовувати загальний принцип.

Приклад 1:

I.  а) Геморагічний шок

         б) Гостра крововтрата

         в)  Розрив печінки                                     (S36.1)

         г) Наїзд автобуса на пішохода на шосе   (V04.1)

2. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

    Основна причина смерті повинна бути зашифрована –  наїзд автобуса на пішохода на шосе (V04.1).

Приклад 2:

I.  а) Перитоніт

         б) Розрив шлунка та поперечної ободової кишки    (S36.3)

         в) Травмований пішохід                                              (V09.3)

         г) - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

2. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

Основна причина смерті – травмований пішохід (V09.3).

У пункті 12 потрібно точно вказати дату травми: рік, місяць, число, а також обставини і місце смерті.

3.15.   Якщо померлий належить до осіб, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи, у пункті 13 лікарського свідоцтва про смерть потрібно зазначити категорію та серію посвідчення. Ці відомості записуються на підставі посвідчення померлого, виданого у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

3.16.   Обидва примірники лікарського свідоцтва про смерть підписують лікар, який  особисто його заповнив,  і особа, яка  звернулась до закладу охорони здоров’я за документом. Обов’язково проставляється дата заповнення свідоцтва.

3.17.   Запис про видачу лікарського свідоцтва про смерть (його дата, номер, причина смерті) повинен бути зроблений у відповідних медичних документах: “Медичній карті стаціонарного хворого” (форма № 003/о), ”Історії пологів“ (форма № 096/о), “Протоколі/карті патолого-анатомічного дослідження” (форма № 013/о), які затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 “Про затвердження форм облікової медичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально – профілактичних закладів”, “Медичній  карті амбулаторного хворого” (форма  № 025/о),  яка  затверджена  наказом  МОЗ  України  від 27.12.99 № 302 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)”,  “Акті судово-медичного дослідження (обстеження)” (форма № 171/о), який затверджено наказом МОЗ України від 05.08.99 № 197  “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я”.

3.18. Свідоцтво засвідчується круглою печаткою закладу тільки після того, як воно було перевірено відповідальним лікарем, про що він робить запис у вищезазначених медичних документах.

    3.19. Довідку про причину смерті заповнює лікар і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Вона заповнюється в одному примірнику. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.

Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть №

(остаточне, попереднє, замість попереднього №_____, замість остаточного №______)

(видається для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану)

Начальник Центру медичної

cтатистики  МОЗ України                                                                 М.В. Голубчиков

Інструкція

щодо заповнення і реєстрації лікарського свідоцтва про

перинатальну смерть (форма №106-2/о)

    Інструкція обов’язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, бюро судово-медичної експертизи, патолого-анатомічного бюро.

1. Загальні положення

1.1. Для забезпечення реєстрації смерті в перинатальному періоді та мертвонародження закладом охорони здоров’я видається “Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть” (форма № 106-2/о).

    1.2.  Повідомлення в органи реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я, де   перебувала  мати під час пологів або  помер новонароджений:

    а) на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах удома або установили смерть новонародженого вдома;

    б) на керівника бюро судово-медичної експертизи – у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом (на вулиці, удома, коли медичного нагляду не було, та іншому місці).

2. Порядок видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть

2.1.  Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється та видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, лікарнями швидкої медичної допомоги, пологовими будинками, бюро судово-медичної експертизи, патолого-анатомічними бюро  на кожний випадок мертвонародження або смерті дитини на першому тижні життя (0-6 діб або 168 годин після народження).

    2.2. У разі смерті дітей (плодів) при багатоплідних пологах лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється на кожну дитину (плід) окремо.

    2.3. У всіх випадках перинатальної смерті дитини (плода) у стаціонарі, удома або в іншому місті для встановлення причини смерті дитини (плода) провадиться розтин.

    2.4. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється патологоанатомом у день розтину, клінічні дані про патологію матері дитини (плода) під час вагітності і пологів беруться з медичної документації: “Історії пологів” – форма № 096/о, “Карти розвитку новонародженого” – форма № 097/о, які затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів”.

Якщо дитина народилася поза лікувальним закладом, без надання медичної допомоги,  у випадку її смерті  на першому тижні життя, розтин проводить судово-медичний експерт, який саме заповнює лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.

    2.5. Забороняється заповнювати лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заочно, без особистого встановлення факту смерті та розтину.

    2.6. Реєстрація в органах реєстрації актів цивільного стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, провадиться закладом охорони здоров’я, у якому народився мертвонароджений, помер новонароджений. При пологах, які приймали вдома, реєстрація провадиться закладом охорони здоров’я, медичний працівник якого приймав пологи або констатував смерть новонародженого; у випадку, якщо була знайдена мертва дитина віком 0-6 діб – бюро судово-медичної експертизи. Мертвонароджений реєструється в органах  реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть. Дитина, яка померла на 1-му тижні життя, повинна бути зареєстрована в органах реєстрації актів цивільного стану як новонароджена на підставі медичного свідоцтва про народження (форма №103/о), потім, як померла, - на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть.

    У разі, коли провадиться розтин у централізованому патолого-анатомічному відділенні, місцеві органи охорони здоров’я спеціальним розпорядженням установлюють порядок передачі лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, заповнених лікарями вказаних відділень, у заклади охорони здоров’я, звідки були доставлені померлі (мертвонароджені), для того, щоб останні забезпечили їх реєстрацію в органах реєстрації актів цивільного стану.

Поховання трупів мертвонароджених і дітей, які вмерли на першому тижні життя, провадиться батьками або родичами дитини після реєстрації закладом охорони здоров’я її смерті (мертвонародження) в органах реєстрації актів цивільного стану. При відмові батьків провести поховання дитини, яка вмерла в перинатальному періоді (мертвонародженої), поховання провадиться закладом охорони здоров’я.

2.7. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть може бути подано в органи реєстрації актів цивільного стану з позначкою “остаточне”, “попереднє”, “замість попереднього”, “замість остаточного”. Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою “попереднє” видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Воно заповнюється у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, нове лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою “замість попереднього”, перший примірник якого пересилається закладами охорони здоров’я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “ попереднього”  лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров’я.

Якщо було видано лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою “остаточне”, але виявилась помилка, заповнюється нове лікарське свідоцтво про перинатальну смерть “взамін остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть №- ” теж у двох примірниках, і перший примірник направляється закладами охорони здоров’я у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення “остаточного”  лікарського свідоцтва. Другий - залишається в закладі охорони здоров’я.

    2.8. Неправильно заповнені обидва примірники лікарських свідоцтв про перинатальну смерть перекреслюються, робиться запис “анульовано”, і примірники залишаються в закладі охорони здоров’я.

    2.9. Номер лікарського свідоцтва про перинатальну смерть і причина смерті, яка записана в лікарському свідоцтві, повинні бути вказані в “Карті розвитку новонародженого” (форма № 097/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально

- профілактичних закладів”, “Акті судово-медичного дослідження (обстеження)” (форма №171/о), який затверджено наказом МОЗ України від 05.08.99 № 197 “Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров’я”, а у разі мертвонародження – в “Історії пологів” (форма № 096/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 № 184.

У цих самих документах повинно бути зазначено, якими органами реєстрації актів цивільного стану проведена реєстрація народження, смерті, з зазначенням  дати реєстрації  та номера відповідного актового запису.

2.10.   Головний лікар закладу призначає лікаря, який  відповідає за якість заповнення  лікарських свідоцтв про перинатальну смерть. У  разі виявлення дефектів він зобов’язаний:

а) уточнити дані з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про перинатальну смерть за первинною медичною документацією і забезпечити правильне заповнення остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть, перший примірник якого направляється в  органи статистики протягом 27 днів;

б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про перинатальну смерть на лікарських конференціях, нарадах;

в) лікар, який  відповідає за якість заповнення  лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, не має права самостійно вносити зміни та доповнення до них.

3. Порядок заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть

            3.1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється у 2 примірниках формату А4 з обох боків.

    3.2. Бланки лікарських свідоцтв про перинатальну смерть брошуруються і у вигляді книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров’я.

3.3.  При заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

         3.4. У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я.

3.5. Лікарські свідоцтва про смерть нумеруються шляхом зазначення порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

    3.6. Заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть провадиться шляхом  вписання необхідних відомостей, підкреслювання відповідних позначень та заповнення вічок.

        3.7.  Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється кульковою ручкою розбірливим  почерком. Запис в обох примірниках лікарського свідоцтва має бути ідентичним.

3.8. Перший примірник заповненого лікарського свідоцтва про перинатальну смерть для реєстрації смерті новонародженого та для реєстрації мертвонародження передається в органи реєстрації актів цивільного стану. Другий примірник лікарського свідоцтва про перинатальну смерть залишається в закладі охорони здоров’я.

    3.9.  На лікарському свідоцтві про перинатальну смерть робиться відмітка про характер свідоцтва: “остаточне”, “попереднє”, “замість попереднього”, “замість остаточного”.

    3.10. Слід заповнювати всі пункти лікарського свідоцтва,  за відсутності тих чи інших відомостей слід записати “невідомо”, “не визначено”.

Обов’язково вказується, чи народилася жива дитина, чи мертвонароджений. Якщо дитина народилася живою, обов’язково зазначається її стать.  

    Пункт 21 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть передбачає запис як причини смерті дитини (плоду), так і патології з боку материнського організму, яка несприятливо вплинула  на плід.

    Запис причини смерті дитини (мертвонародженого) провадиться в п’яти розділах пункту 21, зазначених літерами від “а” до “ґ”.

    У рядок “а” вносять основне захворювання або патологічний стан новонародженого (плода), які обумовили смерть; у рядок “б” – інші захворювання або патологічні стани в дитини, які сприяли смерті; у рядок “в” – основне захворювання (або стан) матері, яке виявило найбільш несприятливу дію на новонародженого (плід); у рядок “г” записують  інші захворювання матері (або стан матері, посліду), які могли сприяти смерті дитини (плоду). У рядок “а” і “в” записується тільки одне захворювання. Якщо неможливо встановити захворювання (стан) матері або стан посліду, які могли б виявляти несприятливу дію на дитину (плід), слід записати в рядки “в” і “г” – “не відомі”, “не встановлені”. Рядок “ґ” передбачений для констатації обставин, які призвели до  смерті, але не можуть бути класифіковані як хвороба або патологічний стан матері або дитини. У цьому рядку можуть бути записані дані про операції, оперативну допомогу, здійснені з метою розродження.

При смерті від сторонньої причини в рядку “а” наводиться безпосередня причина смерті дитини. У рядку “в” – обставини, які обумовили безпосередню причину смерті дитини.

    У пунктах “а” і “в” використовують тільки один код, а для кодування станів, записаних у пунктах “б” і “г”, слід використовувати стільки кодів, скільки вказано станів у свідоцтві.

Приклад :

У кожний рядок записується тільки одне захворювання або патологічний стан.                                              

    3.11. Якщо батьки належать до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потрібно в пункті 23 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть зазначити окремо для матері та батька категорію та серію посвідчення.

    Категорія та серія посвідчення встановлена згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

           У разі непричетності матері чи батька до осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, потрібно записати в пункті 23 “не постраждав”.

    3.12. Записи на обох бланках лікарського свідоцтва про перинатальну смерть повинні бути ідентичними. Документ підписується лікарем, який особисто його заповнив, та  засвідчується круглою печаткою закладу.

3.13. Своїм підписом на бланку медичного свідоцтва про перинатальну смерть   мати дає згоду на використання інформації щодо її медичних даних.  У разі її відмови  пункти 12, 13, 14, 15 та підпункти в, г пункту 21 свідоцтва про перинатальну смерть не заповнюються. На бланку робиться відмітка “не згодна”.        

    3.14. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть  лікар заповнює довідку про причину смерті  в одному примірнику і видає батькам або іншим особам   для поховання, у разі якщо ними провадиться поховання дитини. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про перинатальну смерть мають бути ідентичними. Довідка засвідчується круглою печаткою закладу.

Фельдшерська довідка про смерть  №

(видається для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану)

      Підпис одержувача  довідки                     __________________________________________             ________________  

                                                                                              (прізвище, ім’я, по батькові)                                         (підпис)

                                                                                                         “____”  ________________  200_ р.

Начальник Центру медичної

статистики МОЗ України                                                                  М.В. Голубчиков

Інструкція

щодо заповнення та видачі фельдшерської довідки про смерть                 (форма №106-1/о)

    Інструкція обов’язкова для всіх фельдшерів фельдшерсько-акушерських, фельдшерських пунктів.

1. Загальні положення

1.1. Фельдшер фельдшерсько-акушерського пункту має право заповнювати тільки фельдшерську довідку про смерть - форма № 106-1/о.

У сільських населених пунктах, де в закладах охорони здоров’я працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), як виняток, також видається фельдшерська довідка про смерть фельдшером, який замінює лікаря.

    Забороняється фельдшерам видавати лікарське свідоцтво про смерть – форму № 106/о, затверджену цим наказом.

2. Порядок видачі фельдшерської довідки про смерть

    2.1. У верхньому кутку штампа обов’язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я .

   2.2. Фельдшерські довідки нумеруються шляхом зазначення порядкового номера довідки. Номери на обох примірниках довідки мають бути ідентичними.

         2.3. Перший примірник фельдшерської довідки про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов’язалися поховати померлого. Другий примірник довідки залишається у фельдшерсько-акушерському пункті (лікарській амбулаторії, дільничній лікарні).

   У разі втрати фельдшерської довідки про смерть видається нова довідка з поміткою “дублікат” на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи. Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких повинні бути ідентичними.  Перший примірник видається родичам померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, другий примірник залишається  у фельдшерсько-акушерському пункті (лікарській амбулаторії, дільничній лікарні).

2.4. Фельдшерська довідка про смерть видається на підставі медичної документації, яка відображає стан хворого до його смерті, якщо немає підозри на насильницьку смерть і причина смерті може бути встановлена точно.

    2.5. При підозрі насильницької смерті або у випадках, коли смерть настала від механічної асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, після штучного аборту, проведеного за межами медичного закладу, при раптовій смерті дітей, які не перебували під медичним наглядом, а також на померлих, особистість яких не встановлена, фельдшерська довідка про смерть не видається.

    У цих випадках обов’язково провадиться патолого-анатомічний розтин або судово-медична експертиза, після чого видається лікарське свідоцтво про смерть закладом охорони здоров’я.    

За кожним таким випадком фельдшер повинен терміново повідомити вищий (відповідний) медичний заклад, у підпорядкуванні якого перебуває фельдшерський (фельдшерсько-акушерський) пункт.

    2.6. Забороняється видача фельдшерської довідки про смерть заочно, без особистого встановлення фельдшером (акушеркою) факту смерті.

2.7.    Неправильно  заповнені  примірники  фельдшерських  довідок про смерть перекреслюються із записом на них “анульовано” і залишаються в книзі.

3. Порядок заповнення фельдшерської довідки про смерть

3.1. Фельдшерська довідка про смерть заповнюється у 2 примірниках формату А4 з обох сторін.

         3.2. Бланки фельдшерських довідок про смерть брошуруються і у вигляді книги зберігаються у фельдшера.

3.3. Заповнення фельдшерської довідки про смерть провадиться шляхом підкреслювання і внесення необхідних відомостей та заповнення вічок відповідними позначеннями.

    3.4. Фельдшерська довідка про смерть заповнюється  кульковою ручкою, розбірливим  почерком. Записи в обох примірниках та медичній документації   повинні   бути  повністю    ідентичними.  Забороняється

використання скорочень, абревіатур тощо.

    3.5. Заповненню підлягають усі пункти фельдшерської довідки про смерть. При відсутності тих чи інших відомостей потрібно зазначити: “невідомо”, “не встановлено”.   

3.6. У пункті 7 фельдшерської довідки про смерть указується місце  постійного проживання померлого відповідно до паспортних даних або довідки про реєстрацію місця проживання чи  місця перебування. Не можна вказувати місце розташування медичного закладу.

    3.7.  У пункті 9 фельдшер вказує свої прізвище, ім’я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті.

    Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.

    Порядок запису причин смерті, передбаченого у фельдшерській довідці про смерть, повинен допомогти фельдшеру виділити той патологічний процес, який безпосередньо призвів до смерті, або те захворювання, яке негативно впливало на перебіг основного захворювання і тим самим сприяло смерті.

    У частині І пункту 9 у рядку “а” записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті; у рядках “б”, “в”  зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу.

    Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, який безпосередньо викликав смерть.

У кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання або патологічний стан.

У частині ІІ зазначаються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не пов’язані з хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. Також у цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, термін вагітності, якщо такі мали місце.

    У деяких випадках основне захворювання і безпосередня причина смерті можуть збігатися.

3.8. При записі причини смерті не можна допускати неточностей, обмежуватись загальними виразами або зазначенням симптомів замість повного діагнозу, а також  використовувати абревіатури, скорочення тощо.

    3.9. Приклади заповнення пункту 9 фельдшерської довідки про смерть.

    3.10. За наявності суперечливих причин смерті (наприклад, бронхопневмонія і хронічна ішемічна хвороба серця) у першій частині треба вказати те захворювання, яке більш вірогідно викликало основну причину смерті, а в другій частині – друге конкуруюче захворювання.

3.11. Зазначення приблизного інтервалу (хвилини, години, тижні, місяці або роки) між початком захворювання та часом смерті допомагає фельдшеру правильно вибрати код причини смерті.

    3.12. Якщо померлий належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у пункті 11 фельдшерської довідки про смерть треба зазначити категорію та серію посвідчення померлого.

     Категорія та серія визначені в посвідченні згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    У разі непричетності померлого до осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, потрібно зазначити “не постраждав”.

        3.13 До пункту 12 заносяться відомості щодо найменування медичного закладу, яким видано довідку, особистий підпис фельдшера, який заповнив довідку,  його прізвище, ім’я, по батькові, дата заповнення довідки. При  отриманні фельдшерської довідки про смерть особа, яка звернулась до закладу охорони здоров’я за документом, повинна поставити  свій особистий підпис на обох примірниках довідки. Довідка засвідчується печаткою закладу.

    3.14 Одночасно при видачі фельдшерської довідки про смерть фельдшер заповнює довідку про причину смерті  в одному примірнику  і видає родичам померлого, чи іншим особам для поховання. Довідка засвідчується  печаткою закладу.