ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МАГНЕВІСТ
(MAGNEVIST)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: гадопентетова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий водний розчин;
| Концентрація контрастної речовини
| 469,01 мг/мл (0,5 ммоль/мл)
|
| Осмоляльність при 37°С
| 1,96 Осм/кг Н2О
|
| Густина при
| 20°С
37°С
| 1,210 г/мл
1,195 г/мл
|
| В’язкість при
| 20°С
37°С
| 4,9 мПа•с
2,9 мПа•с
|
| Значення рН
| 7,0 – 7,9
|
склад: 1 мл розчину для ін’єкцій містить 469,01 мг димеглумінової солі гадопентетової кислоти (що відповідає 0,5 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти);
допоміжні речовини: кислотадіетилентриамінпентаоцтова, меглумін, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Парамагнітні контрастні засоби. Код АТС: V08C A01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Магневіст –парамагнітний контрастний засіб, призначений для магнітно-резонансної томографії. Його посилююча контрастність дія завдячує ди-N-метилглукаміновійсолі гадопентетової кислоти, комплексу гадолінію з пентетовою кислотою (діетилентриамінпентаоцтовою кислотою = ДТПА).
При застосуванні у магнітно-резонансній томографії відповідної послідовності сканування (наприклад, Т 1-зваженого методу спін-ехо), індуковане іонами гадолінію скорочення часу спін-гратковоїрелаксації збуджених атомних ядер спричинює підвищення інтенсивності сигналу і, як наслідок, збільшення контрастності зображення певних тканин.
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти являє собою високо парамагнітну сполуку, що спричинює суттєве скорочення часів релаксації навіть при низькій концентрації. Парамагнітна ефективність, вплив на релаксацію, що визначається із впливу на час спін-граткової релаксації протоніву плазмі, становить приблизно 4,95 л/ммоль/сек. і лише незначно залежить відсили магнітного поля.
ДТПА утворює міцний комплекс із парамагнітним іоном гадолінію, що має надзвичайно високу стабільність in vivoта in vitro (log K = 22 - 23). Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти єдобре розчинною у воді та надзвичайно гідрофільною сполукою, коефіцієнт розподілу якої між н-бутанолом і буфером при рН 7,6 становить 0,0001. Речовина не виявляє жодного специфічного зв’язування із протеїнами або інгібуючої діїщодо ензимів (наприклад, Na+ і K+ АТФази міокарда). Препарат Магневіст не активує систему комплементу і, зважаючи на це, можливість індукції анафілактичних реакцій є дуже низькою.
При вищих концентраціях або тривалій інкубації димеглумінова сіль гадопентетової кислоти чинить незначний вплив invitro на морфологію еритроцитів. Після внутрішньо венного введення Магневістузворотній процес може спричинити слабкий внутрішньо судинний гемоліз, що пояснює незначне зростання рівня білірубіну і заліза в сироватці, що інколи спостерігається в перші декілька годин після ін’єкції.
Фармакокінетика.
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти поводить себе в організмі подібно до інших біологічно інертних сполук ізвисокою гідрофільністю (наприклад, манітол або інулін).
Фармакокінетичні властивості, що вивчалися улюдей, не залежали від дози.
Розподіл
Після внутрішньо венного введення сполука швидко потрапляє у позаклітинний простір. Аж до дози 0,25 ммоль димеглуміновоїсолі гадопентетової кислоти/кг маси тіла (∆ 0,5 мл препаратуМагневіст/кг) після фази раннього розподілу, що триває декілька хвилин, рівень контрастного засобу у плазмі знизився у відповідності зі швидкістю його виведення нирками з періодом напів виведення, що становить приблизно 90 хвилин. При дозі 0,1 ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/кг маси тіла (∆0,2 мл препарату Магневіст/кг маси тіла), через 3 хвилини після ін’єкції рівень препарату в плазмі становив 0,6 ммоль димеглумінової солігадопентетової кислоти/л плазми, а через 60 хвилин після ін’єкції - 0,24ммоль димеглумінової солі гадопентетової кислоти/л плазми.
Через сім днів після внутрішньо венного введення радіо активно міченої димеглумінової солі гадопентетової кислоти, в організмі пацюків і собак було виявлено значно менше, ніж 1% введеної дози. Більш висока концентрація сполуки була виділена з нирок у виглядіне розкладеного комплексу гадолінію.
Сполука не проникає через непошкодженігематоенцефалічний і гематотестикулярний бар’єри. Незначна кількість препарату, що проникає через плацентарний бар’єр у кров плода, швидко елімінується.
Метаболізм
Відщеплення парамагнітного іона або метаболічного розкладу не спостерігалось.
Виведення з організму
Димеглумінова сіль гадопентетової кислоти виводиться з організму в незмінному вигляді через нирки шляхом клуб очковоїфільтрації. Частка речовини, що елімінується екстраренально є надзвичайно малою.
В середньому 83 % дози виводилось з організму через нирки через 6 годин після ін’єкції. Приблизно 91 % дози визначався в сечі у першу добу. На 5ий день після ін’єкції доза, щовиводилась із організму з фекаліями, складала менше, ніж 1%. Нирковий кліренсдимеглумінової солі гадопентетової кислоти складав 120 мл/хв на 1,73 м2, що співставляється із кліренсом інуліну або 51Cr-ЕДТА.
Характеристики у пацієнтів
Димеглумінова сільгадопентетової кислоти повністю виводиться з організму через нирки навіть при порушенні функції нирок (кліренскреатині ну становить більше 20 мл/хв); період напів виведення із плазми збільшується в залежності від ступеню порушення функції нирок, зростання обсягупоза печінкової елімінації не спостерігалося.
Через тривалий період напів виведення із сироватки (до 30 годин) при вираженому зниженні функції нирок (кліренскреатині ну становить менше 20 мл/хв), димеглумінову сіль гадопентетової кислоти можна вивести з організму шляхом екстракорпорального діалізу.
Показання для застосування.
Препарат використовується для діагностики виключно шляхом внутрішньо венного введення.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного та спинного мозку
Здійснюється в першу чергу для виявлення пухлин та наступної диференційної діагностики за підозри на менінгіому, невриному, у тому числі слухового нерва, інвазивні пухлини (наприклад, гліома) та метастази; для виявлення невеликих пухлин та/або пухлин, які погановізуалізуються; за підозри на рецидив пухлини після операції або променевої терапії; для диференційованого зображення таких рідкісних новоутворень, якгемангіобластоми, епендімоми та невеликі аденоми гіпофізу; для поліпшення визначення розповсюдження пухлин не мозкового походження.
Додатково при спінальній МРТ: диференційна діагностика інтрамедулярних та екстра медулярних пухлин, виявлення у патологічно змінених ділянках солідних пухлин, оцінка розповсюдження інтрамедулярнихпухлин.
МРТ усього тіла
Включаючи лицьовий череп, область шиї, грудну та черевну порожнини, молочні залози, органи тазу, опорно-руховий апарат, а також візуалізацію судин всього тіла.
За допомогою препарату Магневіст можна отримати діагностичну інформацію, що дозволяє, зокрема:
– виявити або виключити наявність пухлин, запалень та судинних ушкоджень;
– визначити поширеність та межі цих процесів;
– диференціювати внутрішню структуру цих ушкоджень;
– оцінити кровопостачання нормальних та патологічно змінених тканин;
– відрізнити пухлинні тканини від рубцевих після терапії;
– виявити рецидив грижі між хребцевого диска після операції;
– здійснити напівкількісну оцінку функції нирок у поєднанні із зональною анатомічною діагностикою.
Спосіб застосування та дози.
Загальні вимоги
Необхідно дотримуватися загальноприйнятих запобіжних заходів при проведенні магнітно-резонансної томографії: лікар повинен переконатися, що у пацієнта відсутній кардіостимулятор, феромагнітніімплантанти тощо.
У діапазоні від 0,14 до 1,5 Тл рекомендації для застосування Магневісту не залежать від напруженості магнітного поля.
Необхідна доза Магневісту вводиться струминновнутрішньо венно у вигляді болюсної ін’єкції. Відразу після ін’єкції можна розпочинати МРТ-обстеження.
Як і у випадку інших діагностичних процедур із застосуванням контрастних засобів, рекомендується після дослідження спостерігати за пацієнтом.
Оскільки нудота і блювання є можливими побічними реакціями на всі контрастні засоби для МРТ, за 2 год до обстеження пацієнт має утриматися від вживання їжі для зниження ризику аспірації.
Новонародженим (віком менше 1 місяця) і дітям раннього віку (віком від 1 місяця до 2 років) необхідну дозу слід вводити вручну.
Виражені стани збудженості, тривоги, а також біль можуть підвищувати ризик виникнення побічних ефектів або посилювати реакції, пов’язані з контрастним засобом. Цим пацієнтам можна призначати седативні засоби.
Краніальна та спінальна МРТ
Для дорослих, підлітків та дітей (у тому числі новонароджених та дітей раннього віку) рекомендуються такі дози препарату:
у звичайних випадках для посилення контрастності й вирішення клініко-діагностичних питань достатньою є доза з розрахунку 0,2 млМагневісту на 1 кг маси тіла пацієнта.
У випадках, коли після введення вказаної дозиМагневісту за даними МР-томографії не виявляються ураження, але при цьому існує серйозна клінічна підозра на їх наявність, для більш точної діагностики є доцільним повторне введення 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла пацієнта. Для дорослих препарат може бути введений з розрахунку 0,4 мл на 1 кг маси тіла протягом 30 хв після 1-го МРТ-дослідження. Подальше сканування здійснюють безпосередньо після введення.
Введення дорослим підвищеної дози Магневісту (з розрахунку 0,6 мл на 1 кг маси тіла) дає можливість більш точної діагностики для виключення наявності метастатичних уражень або рецидиву пухлини.
Максимальна доза: 0,6мл (для дорослих) препарату на 1 кг маси тіла.
МРТ усього тіла
Для дорослих, підлітків та дітей рекомендується нижчезазначене дозування. У звичайних випадках для отримання доброго контрастування й вирішення клініко-діагностичних задач є достатньою доза з розрахунку 0,2 мл Магневісту на 1 кг маси тіла.
В особливих випадках, наприклад, при патологічних утвореннях із малим ступенем васкуляризації та/або невеликим ступенем проникнення до екстра целюлярного простору, для досягнення належного контрастування може бути необхідним введення 0,4 мл Магневісту на 1 кг маситіла пацієнта, особливо при застосуванні відносно слабких Т 1-зважених послідовностей сканування.
Для виключення ураження або рецидиву пухлину дорослих можна ввести дозу з розрахунку 0,6 мл Магневісту на 1 кг маси тіла зметою підвищення точності діагностики.
Для візуалізації судин в залежності від області, що досліджується та методу дослідження, для дорослих може бути необхідним введення до 0,6 мл на 1 кг маси тіла.
Максимальна доза: 0,6 мл (для дорослих) препарату на 1 кг маси тіла.
Діти (до 2 років): накопичений досвід застосування препарату Магневіст для МРТ усього тіла у дітей до 2 років поки що обмежений.
Побічна дія.
Побічні ефекти, пов’язані з використаннямМагневісту, зазвичай легкого або помірного ступеню тяжкості і транзиторні засвоєю природою. Однак, повідомлялося про випадки реакцій важкого ступеню аботакі, що загрожували життю чи смертельні випадки. Серед реакцій, про які найчастіше повідомлялось, нудота, блювання, головний біль, запаморочення, відчуття болю, відчуття тепла, а також відчуття тепла або холоду в місціін’єкції.
Відстрочені реакції, пов’язані із введенням контрастних засобів, спостерігаються рідко.
Частота побічних ефектів на підставі даних клінічного дослідження:
Зазначені нижче побічні ефекти спостерігалися у клінічному досліджені за участю більш, ніж 2000 пацієнтів (у тому числі 32 здорових добровольців).
Негативні побічні ефекти, про які повідомлялось, наведені в таблиці відповідно до уражених органів та систем і частоти їх виникнення.
| | Часті
(≥ 1/100)
| Нечасті
(≥ 1/1000, <1/100)
| Поодинокі (<1/1000 )
|
| Нервова система
| головний біль
(n=32)
| Запаморочення (n=9), парестезія (n=6)
| Стан збудженості (n=1), мігрень (n=1), дзвін у вухах (n=1), конвульсії (n=2), вертиго (n=1)
|
| Органи зору
| | | Порушення поля зору (n=1), кон’юнктивіт (n=1)
|
| Органи слуху
| | | Біль у вухах (n=1)
|
| Серцево-судинна система
| | вазодилатація (n=5)
| стенокардія (n=1), гіпертензія (n=1), гіпотензія (n=1), флебіт (n=1), приплив жару
до обличчя (n=1)
|
| Дихальна система
| | | ринорея (n=1), задишка (n=1), подразнення горла (n=2)
|
| Шлунково-кишковий тракт
| | блювання (n=9), порушення смаку (n=3), нудота (n=18)
| Біль у шлунку (n=1), сухість у роті (n=2), відчуття спраги (n=1), шлунково-кишкові розлади (n=2)
|
| Шкіра та підшкірні тканини
| | висипка (n=3)
| кропив’янка (n=1), локалізований набряк (n=1), пітливість (n=2)
|
| Скелетно-м’язова система
| | | Порушення рухливості суглобів (n=1)
|
| Загальні розлади та стан місця ін’єкції
| відчуття холоду в місці ін’єкції (n=23)
| локалізоване печіння (n=4), локалізоване відчуття теплоти (n=5), відчуття теплоти в місці ін’єкції (n=3), печіння у місці ін’єкції (n=3), біль у руці, в яку здійснювалася ін’єкція (n=6)
| Біль у грудях (n=1), слабкість (n=1), гарячка (n=2), відчуття холоду (n=1), блідість (n=2), біль (n=1), втома (n=1), локалізований біль (n=1), відчуття жару (n=1), реакція в місці ін’єкції (n=2)
|
Частота побічних ефектів на підставі даних клінічних досліджень та спонтанних повідомлень про побічні ефекти:
| | Часті
(≥ 1/100)
| Нечасті
(≥ 1/1000, <1/100)
| Поодинокі (<1/1000 )
|
| Анафілактичні реакції/реакції гіпер чутливості
| | | Ангіо невротичний набряк, кон’юнктивіт, кашель, свербіж, риніт, чхання, кропив’янка, бронхоспазм, ларингоспазм, набряк гортані/глотки, гіпотензія, шок
|
| Кровоносна система
| | | Транзиторні зміни показників заліза та білірубіну в сироватці
|
| Нервова система
| | запаморочення,
головний біль,
парестезія
| Збудженість, сплутаність свідомості, порушення зору, нюху, слуху або мовлення, конвульсії, тремор, біль у вухах, біль в очах, астенія, кома, сонливість
|
| Органи зору
| | | Сльозотеча, біль в очах
|
| Серцево-судинна система
| | | Клінічно значущі транзиторні порушення частоти скорочень серця та артеріального тиску, порушення серцевого ритму або серцевої функції, зупинка серця, циркуляторні реакції, що супроводжуються периферійною вазодилатацією з гіпотензією та непритомністю, рефлекторна тахікардія, диспноє, стан збудженості, сплутаність свідомості і цианоз, що можуть призвести до втрати свідомості
|
| Дихальна система
| | | Транзиторні порушення частоти дихання, диспноє, розлад зовнішнього дихання, кашель, зупинка дихання, набряк легенів
|
| Шлунково-кишковий тракт
| | Нудота, блювання
| Абдомінальний біль, діарея, порушення смаку, сухість у роті та слинотеча
|
| Гепато-біліарна система
| | | Транзиторні зміни рівня печінкових ферментів
|
| Шкіра та підшкірні тканини
| | | Ангіо невротичний набряк, збільшення кровонаповнення з вазодилатацією, кропив’янка, свербіж, висипка
|
| Нирки та сечові шляхи
| | | Нетримання сечі, раптові поклики до сечовипускання, у пацієнтів з нирковою недостатністю в анамнезі: підвищення рівня креатині ну в сироватці та гостра ниркова недостатність
|
| Загальні розлади та стан місця ін’єкції
| | відчуття жару, головний біль
| Біль у спині, біль у суглобах, біль у грудях, нездужання, лихоманка, гарячка, посилене потовиділення, вазовагальні реакції, зміни температури тіла, екстравазація (вихід за межі судини), локальний біль, відчуття холоду, помірне відчуття теплоти і набряк, запалення і некроз тканин, флебіт і тромбофлебіт
|
Оцінка частоти виникнення побічних ефектів ґрунтується на даних, що отримані у клінічних дослідженнях, які проводилися доі після реєстрації препарату за участю більш, ніж 13000 пацієнтів, а також наданих спонтанних повідомлень про побічні ефекти.
Протипоказання. Жодних абсолютних протипоказань длявикористання препарату Магневіст не встановлено.
Передозування.
Передозуванням вважається введення препарату у концентрації, що перевищує 0,3 ммоль діючої речовини на 1 кг маси тіла.
До цього часу не спостерігалося і не повідомлялося про жодну ознаку інтоксикації внаслідок передозування під час клінічного використання.
Через гіперосмоляльність препарату Магневістненавмисне передозування може спричинити нижчезазначені побічні ефекти: підвищення тиску легеневої артерії, осмотичний діурез, гіперволемія іде гідратація.
У пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно контролю вати ниркову функцію.
При ненавмисному передозуванні або значно зниженій функції нирок, препарат Магневіст можна вивести з організму шляхомгемодіалізу.
Особливості застосування
Гіпер чутливість
При призначенні Магневісту пацієнтам із відомою підвищеною чутливістю до препарату або будь-якого з його компонентів слід особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь.
Можливий розвиток алергоподібних реакційгіпер чутливості аж до реакцій важкого ступеню, включаючи шок (див. розділ“Побічна дія”). Більшість цих реакцій виникає приблизно у межах півгодини після введення препарату. Хоча як і у випадку застосування інших контрастних засобів цього класу, рідко можуть спостерігатися відстрочені реакції (що виникаютьчерез декілька годин або днів після введення).
Застереження при застосуванні
При призначенні препарату Магневіст слідбути особливо уважним у зазначених нижче випадках:
Реакції гіпер чутливості
Як і у випадку з іншими внутрішньо веннимиконтрастними засобами, введення препарату Магневіст може бути пов’язаним із анафілактичними реакціями/реакціями гіпер чутливості або іншими реакціями ідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів.
Ризик розвитку реакцій гіпер чутливості євищим за наявності зазначених нижче станів та захворювань:
реакція на попередні введення контрастних засобів;
бронхіальна астма або інші алергійні розладив анамнезі.
Зважаючи на це, перед введенням будь-якої контрастної речовини, слід з’ясувати наявність в анамнезіу пацієнта алергійних реакцій (наприклад, алергії на морепродукти, сінної гарячки, кропивниці), чутливості до контрастних засобів і бронхіальної астми. Уразі наявності в анамнезі пацієнта таких станів, можна розглянути питання про проведення премедикації антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами.
- прийом бета-блокаторів
Пацієнти, що приймають бета-блокатори і у яких розвинулися реакції гіпер чутливості, можуть бути нечутливими до терапії бета-агоністами.
серцево-судинні захворювання
У пацієнтів, що страждають насерцево-судинні захворювання, більша ймовірність розвитку серйозних або навіть фатальних наслідків реакцій гіпер чутливості важкого ступеню.
Якщо спостерігаються реакції гіпер чутливості (див. “Побічна дія”), введення контрастної речовини повинне бути негайно припинене і - якщо це необхідно -слід провести внутрішньо венно специфічну терапію. Тому для внутрішньо венного введення контрастної речовини рекомендують використовувати гнучкі постійніканюлі (катетери). Через можливість розвитку важких реакцій гіпер чутливостіпісля внутрішньо венного введення контрастного засобу, завжди повинні бути напоготові засоби невідкладної допомоги (відповідні медикаменти, трубка дляендотрахеальної інтубації і респіратор).
Виражене зниження функції нирок
У разі, якщо у пацієнта значно порушена функція нирок, слід ретельно зважити співвідношення користь/ризик від застосування препарату, оскільки у таких випадках виведення контрастного засобу з організму сповільнюється. Препарат Магневіст може бути виведений з організму шляхомгемодіалізу.
Судоми
У пацієнтів, що схильні до виникнення судом або пацієнтів з внутрішньо черепними ураженнями може бути підвищена судомна активність, про що повідомлялось у поодиноких випадках у зв’язку із введеннямМагневісту. За станом пацієнтів, що мають схильність до виникнення судом, слід ретельно спостерігати, необхідно заздалегідь підготувати обладнання і медикаменти, необхідні для припинення судом у випадку їх виникнення.
Вагітність та лактація
На цей час не доведено, що введенняМагневісту вагітним не пов’язане з певним ризиком. Тому до призначенняМагневісту вагітним слід поставитися з особливою обережністю.
Результати досліджень репродукції і токсичності на тваринах із застосуванням Магневісту не вказують на існування тератогенної або іншоїембріотоксичної дії після введення препарату під час вагітності.
Мінімальна кількість Магневісту (щонайбільше 0,04% введеної дози) виділяється з молоком у процесі лактації. З отриманого на теперішній час досвіду відомо, що це не є загрозою для грудної дитини.
Вплив на здатність керувати машинами і механізмами
Не виявлено жодного впливу на здатність керувати машинами і працювати з механізмами.
Вказівки щодо використання/поводження.
Магневіст треба набирати у шприц безпосередньо перед застосуванням. Невикористані при обстеженні залишки контрастного засобу для подальшого застосування непридатні.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Не відомо жодних взаємодій з іншими лікарськими засобами.
Взаємодія з діагностичними тестами
Після введення Магневісту у поодиноких випадках можливе незначне збільшення вмісту заліза та білірубіну у сироватці крові. Протягом наступних 24 год ці показники безсимптомно зменшуються до вихідних величин. При визначенні вмісту заліза у сироватці кровікомплекс онометричними методами (наприклад, за допомогою батофенантроліну) протягом першої доби кількісний показник може бути зниженим, що пояснюється наявністю у розчині контрастного засобу вільної ДТПК (діетилентриамінпентаоцтової кислоти). Источник
Умови та термін зберігання: Зберігати в недоступному для дітей та захищеному від світла місці, при кімнатній температурі. Термін придатності 5років.