ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛАНСОПРОЛ
(LANSOPROL)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: lansoprazolum;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули №2 (15 мг) з кришечкою та корпусом оранжевого кольору, та тверді желатинові капсули №1 (30 мг) з кришечкою зеленого та корпусом оранжевого кольору, що містять сферичнімікропелети білого або майже білого кольору;
склад: 1 капсула містить 15 або 30 мг лансопразолу;
допоміжні речовини: нейтральні пелети, манітол, натрію крохмальгліколят, магнію карбонат, полівінілпіролідон К 30, сахароза, полоксамер 407, гіпромелоза, 30% дисперсія сополімеру метакрилової кислоти таетил акрилату (1:1), тальк, триетилцитрат, емульсія симетикону.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори“протонного насоса”. Код АТС А 02В С 03.
Фармакологічні властивості. Лансопразолпригнічує активність Н+/К+-АТФ-ази “протонного насоса” впарієтальних клітинах слизової оболонки шлунка. У такий спосіб Лансопролпригнічує кінцеву стадію утворення кислоти шлункового соку, зменшує кількість і кислотність шлункового соку, внаслідок чого знижується шкідливий вплив шлункового соку на слизову оболонку.
Ступінь пригнічення визначається дозою і тривалістю лікування. Навіть разова доза
30 мг лансопразолу пригнічує секрецію кислоти шлункового соку на 70 - 90 %. Початок дії спостерігається протягом однієї абодвох годин і триває протягом доби.
Фармакокінетика. Лансопразол абсорбується в кишечнику. У здорових пацієнтів при прийомі 30 мг лансопразолу максимальна концентрація в плазмі становить 0,75 – 1,15 мг/л і досягається протягом 1,5 – 2год. Максимальна концентрація в плазмі і біодоступність залежать від конкретних особливостей пацієнта і не змінюються залежно від частоти прийому препарату.
Зв’язування препарату з білками плазми становить 98%.
Лансопрозол виводиться з організму з жовчю і сечею (тільки у вигляді метаболітів - лансопразолсульфон і гідроксилансопразол), при цьому за добу зсечею виводиться 21% дози препарату. Період напів виведення становить 1,5 год.
Період напів виведення подовжується у хворих з вираженими порушеннями функції печінки і у пацієнтів старше 69 років. У хворихз порушеннями функції нирок абсорбція лансопразолу практично не змінюється.
Показання для застосування. Пептична виразка шлунка та дванадцяти палої кишки, гастро-езофагальна рефлюксна хвороба, синдромЗоллінгера-Еллісона, для ерадикації Helicobacter pylori (у комбінації з антибіотиками), хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення, не виразкова диспепсія.
Спосіб застосування та дози.
Внутрішньо, вранці та (або) ввечері до прийому їжі. Капсули слід ковтати цілими, не розжовуючи.
Пептична виразка шлунка: 30 мг 2 рази на добу протягом 2-6 тижнів.
Пептична виразка дванадцяти палої кишки: по 30 мг 2 рази на добу протягом 2-4 тижнів.
Гастро-езофагальна рефлюксна хвороба: по 30 мг 2 рази на добу протягом 4-8 тижнів, потім підтримуюча терапія 30 мг 1 раз на добу терміном до 12місяців.
Синдром Золлінгера-Еллісона: початкова доза препарату становить 30 мг 3рази на добу, при необхідності дозу підвищують, тривалість лікування визначають індивідуально.
Ерадикація Helicobacter pylori:
однотижнева потрійна терапія –
Лансопразол 30 мг, 2 рази на добу разом з метронідазолом 500 мг, 2 разина добу (або тинідазолом 500 мг, 2 рази на добу) та кларитроміцином 500 мг, 2рази на добу або амоксициліном 1000 мг, 2 рази на добу;
Лансопразол 30 мг, 2 рази на добу разом із кларитроміцином 500 мг, 2рази на добу та амоксициліном 1000 мг, 2 рази на добу.
Однотижнева “квадро"-терапія, яка дає змогу досягнути ерадикаціїHelicobacter pylori: Лансопразол по 30 мг, 2 рази на добу разом із препаратами вісмуту (вісмуту субцитрат) 120 мг, 4 рази на добу (доза в перерахуванні наоксид вісмуту) разом з тетрацикліном 500 мг, 4 рази на добу та метранідазолом 500 мг, 3 рази на добу або тинідазолом 500 мг, 3 рази на добу.
Не виразкова диспепсія: 15-30 мг 1-2 рази на добу протягом 2-3 тижнів.
При печінковій недостатності та пацієнтам похилого віку лікування починають з половинних доз поступово підвищуючи їх до рекомендованих, але небільше 30 мг/добу.
Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка встадії загострення: по 30 мг 1-2 рази на добу протягом 2-3 тижнів.
Побічна дія. Можуть спостерігатися: діарея, нудота, запор, головний біль, висипання на шкірі, рідко можуть спостерігатисьзапаморочення, сухість у роті, втомлюваність.
Протипоказання. Гіпер чутливість до Лансопрозолу абодо будь-якого іншого компонента препарату.
Передозування. Немає повідомлень про випадки передозування лансопразолом. У разі прийому надлишкової дози проводиться симптоматичне лікування.
Особливості застосування.
Застереження.
Перед призначенням Лансопролу треба виключити можливість злоякісних новоутворень у шлунку та стравоході.
Безпечність для лікування дітей не підтверджена.
Пацієнти з недостатністю печінки або зі зниженою функцією нирок не повинні приймати більше 30 мг лансопразолу на добу.
Вагітність та лактація.
Вагітні жінки можуть приймати препарат у II та IIIтриместрах вагітності лише у разі крайньої необхідності, якщо очікувана користь переважає можливий ризик для плода.
Годування груддю треба припинити під час лікування препаратом.
Взаємодія з лікарськими засобами. Лансопразолзнижує кислотність шлункового соку, тому він може впливати на всмоктування кетоконазолу, ефірів ампіциліну, солі заліза та дигоксину.
Лансопразол може прискорити виведення теофіліну, тому слід призначати його обережно, під наглядом лікаря. Якщо пацієнт приймає сукралфат паралельно з Лансопразолом, приймати його слід не раніше, ніж через 30 хвилин після Лансопрозолу.
Антациди слід приймати за годину до прийомуЛансопразолу або через годину після його прийому, оскільки вони можуть знизити всмоктування лікарського засобу в організмі.
Умови та термін зберігання. Зберігайте при температурі не вище 25°C, всухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 2 роки.