ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТЕТУРАМ
(TETURAM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Disulfiramum –тетраетилтіурамдисульфід;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білогоз слабким жовтувато-зеленуватим відтінком кольору;
склад: 1 таблетка містить дисульфіраму 0,15 г;
допоміжні речовини: крохмаль картопляний, аеросил, кислота стеаринова.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовують при алкогольній залежності. Код АТС N07B B01.
Фармакологічні властивості. Дія тетураму ґрунтується найого специфічному впливі на обмін в організмі алкоголю. Останній зазнає окислювальних перетворень через фазу ацетальдегіду та оцтової кислоти (під впливом альдегіддегідрогенази ацетальдегід швидко окислюється). Тетурамперетворюється в організмі в N,N-диетилдитіокарбамінову кислоту та інші метаболіти, що блокують іони металів і сульфгідрильні групи ферментів, якіберуть участь у знешкодженні алкоголю. Після вживання алкоголю тетурам блокує ензиматичну біотрансформацію алкоголю, що призводить до накопичення ацетальдегіду в крові. Останній сприяє виникненню відчуття жару, стиснення угрудях, утрудненню дихання, серцебиття, відчуття жаху, і т. ін. Тому прийом алкоголю на фоні вказаних явищ виробляє негативний умовний рефлекс на органолептичні властивості спиртних напоїв (запах і смак) і при тривалому лікуванні виробляє часткову або повну непереносимість алкоголю. Після прийому всередину відбувається швидка, але неповна (70-90 %) абсорбція активної речовини з травного каналу. Дисульфірам швидко метаболізується шляхом відновлення в діетилтіокарбамат і виводиться у вигляді глюкуронідів або трансформується в діетиламін і сірковуглець. Діетиламін виводиться головним чином із сечею і через кишечник, сірковуглець - через легені.
Показання для застосування. Лікування хронічного алкоголізму, якщо не вдається досягти терапевтичного ефекту іншими методами терапії (психотерапія, вітамінотерапія, апоморфін, лазерно-магнітна терапія таін.).
Спосіб застосування та дози. Тетурам призначають усередину. Дози препарату підбирають індивідуально.
Оптимальні дози препарату становлять 0,15 - 0,45 г надобу. У дозах нижче 0,15 г на добу препарат швидко виводиться із організму і не справляє необхідного ефекту, тобто сенсибілізації до алкоголю.
Звичайна схема терапії така: 1-шу тетурамалкогольну пробу здійснюють через 7-10 днів від початку лікування (після прийому препарату вранці, у дозі 0,45-0,75 г, хворий випиває 20-30 мл 40% спирту етилового (горілки) або іншого алкогольного напою).
Повторні проби в умовах стаціонару - через 1-2 дні, в амбулаторних умовах - через 3-5 днів. При слабкій реакції дозу алкоголю при наступних пробах збільшують на 10-20 мл. Максимальна доза горілки становить 100-120 мл.
Побічна дія. При лікуванні Тетурамом, насамперед тривалому, можуть розвинутись різні порушення діяльності серцево-судинної, периферичної та центральної нервової системи, травного каналу, печінки. Можливі алергічні реакції (свербіж, висип та ін.), загострення хронічних захворювань органів травного каналу, судин і т. ін. У окремих хворих можуть розвинутися гострі психози, що нагадують алкогольний параноїд, галюциноз, делірій.
Протипоказання. 1. Абсолютні протипоказання: ендокринні захворювання (тиреотоксикоз, цукровий діабет), різко виражений кардіосклероз, атеросклероз судин мозку, тяжкі судинні та інфекційні захворювання мозку, перед- та постінфарктні стани, аневризма аорти, стенокардіяII-IV функціональних класів, артеріальна гіпертензія, інші захворювання серцево-судинної системи у стадії декомпенсації, епілепсія та епілептиформнісиндроми, туберкульоз легенів із кровохарканням, свіжий туберкульозний інфільтрат, бронхіальна астма, виражена енфізема легенів, кровоточива виразка шлунка, хвороби печінки та нирок, захворювання кровотворних органів, психічні захворювання, полі неврити, неврити слухового та очного нервів, глаукома, злоякісні пухлини, вагітність, ідіосинкразія до Тетураму.
2. Відносні протипоказання: залишкові явища органічного ураження мозку, залишкові явища після інфекційного ураження мозку та інсульту, вік старше 60 років, ендартеріїт, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки устадії загострення, травматична хвороба, раніше перенесені тетурамові психози.
Передозування. Оскільки тетурамалкогольні реакції розвиваються у легкій, середній та тяжкій формах, особливо при останній необхідне застосування комплексу лікарських засобів. Тяжка форма тривалістю 1-1,5 години характеризується вираженим зниженням артеріального тиску, психомоторним збудженням, судомами, затьмаренням свідомості, різким головним болем із відчуттям розпирання, пульсації та утрудненням дихання. У цьому випадку (хворий знаходиться у горизонтальному положенні) вводять у вену 1% водний розчин (15-20мл) метиленового синього і, залежно від симптоматики: підшкірно - один із препаратів (кордіамін, етимізол, камфора, сульфокамфокаїн), внутрішньом’язово -цититон або лобелін, проводять кисневу інгаляцію. Внутрішньо венно вводять також розчин глюкози з кислотою аскорбіновою. При болях у серці призначають валідол, корвалол, за необхідності - нітрогліцерин.
При розвитку вираженої гіпотензії призначають мезатон або ефедрин. При різкому порушенні діяльності серця внутрішньо венно вводять 0,05% розчин строфантину (0,25-0,5 мл) у 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або інші глікозидні та не глікозидні кардіотоніки.
При виникненні судом внутрішньом’язововводять 10 мл 25% розчину магнію сульфату. При судомних явищах також вводять уклізмі 15-20 мл 6% водно-крохмального розчину хлоралгідрату або призначаютьтранквілізуючі засоби (діазепам, феназепам). При психомоторному збудженні вводять - 1-2 мл 2,5% розчину аміназину внутрішньом’язово. У разі виражених нудоти та блювання вводять внутрішньо венно 10 мл 10% розчину кальцію хлориду або кальцію глюконату, всередину - 0,015 г екстракту беладони, підшкірно - 0,5мл 0,1% розчину атропіну сульфату.
Особливості застосування Лікування Тетурамом проводять піднаглядом лікаря. В зв’язку з тим, що лікування препаратом супроводжується вираженими побічними ефектами, звертатися до нього слід лише у разі недоступності або неефективності інших методів лікування. Дозу препарату підбирають індивідуально. Перед початком лікування пацієнт підлягає пильному обстеженню і виявленню відсутності у нього протипоказань для терапії. Крім того, хворого попереджують про небезпеку вживання алкоголю в період лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Тетурам може посилювати токсичні ефекти антипірину, хлозепіду та діазепаму шляхом пригнічення їх метаболізму. Тетурам інгібує окислення та ниркову екскрецію рифампіцину. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігають у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від 15до 250 С. Термін зберігання – 4 роки.