ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ГЛУТАМІНОВА КИСЛОТА
(ACIDUMGLUTAMICUM)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Glutamic acid;
(S)-2-аміно пентан-1,5-дикарбонова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою, блакитного кольору;
склад: одна таблетка містить кислотиглутамiнової 0,25 г;
допоміжні речовини: полівінілпіролідон, кальцію стеарат, кислота стеаринова, крохмаль картопляний, цукор, борошно пшеничне, желатин, віск бджолиний, олія соняшникова, барвник індигокармін.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Амін окислоти. N07X X10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Замінна амін окислота. Бере участь у процесах пере амінування амін окислот в організмі. Азот більшості амін окислотпроходить через стадії включення в глутамінову, аспарагінову кислоти чиальфа-аланін. Глутамінова кислота бере участь у білковому і вуглеводному обмінах, стимулює окислювальні процеси, сприяє знешкодженню та виведенню з організму аміаку, підвищує стійкість організму до гіпоксії. Сприяє синтезу ацетилхоліну й АТФ, перенесенню іонів калію, відіграє важливу роль у діяльності скелетних м’язів.
Глутамінова кислота належить до нейромедiаторнихамін окислот, які стимулюють передачу збудження в синапсах центральної нервової системи.
Фармакокінетика. Глутаміновакислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Швидко елімінується з крові, накопичуючись переважно в м’язовій і нервовій тканинах, печінці та нирках, проникає через гематоенцефалічний бар’єр і мембрани клітин. Частковоглутамінова кислота під час всмоктування переамінується до аланіну. Під впливом ферменту глутаматдекарбоксил ази перетворюється в мозку на медіатор -гамма-аміномасляну кислоту. Близько 4 -7 % її виводиться з сечею в незміненому вигляді, решта утилізується в процесі метаболічних перетворень.
Показання для застосування. Глутамінову кислоту призначають при лікуванні епілепсії, в основному малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів зявищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку у дітей, хворобіДауна, дитячих церебральних паралічах, поліомієліті (гострий і відновний періоди), при прогресуючій міопатії, для усунення і попередження нейротоксичних явищ, що можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду та інших препаратів групигідразиду ізонікотинової кислоти.
Спосіб застосування та дози. Дорослим призначають уразовій дозі 1 г 2-3 рази на день.
Дітям разові дози становлять: у віці 3-6 років –0,25 г, 7-9 років - 0,5-1 г; у віці 10 років і більше – по 1 г. Кратність прийому - 2-3 рази на день.
При олігофренії призначають по 0,1-0,2 г на кг маситіла хворого протягом декількох місяців.
Приймають за 15-30 хвилин до їди, при розвитку диспепсичних явищ - під час чи після їди. Курс лікування від 1-2 до 6-12місяців.
Побічна дія. Звичайно Глутаміновакислота добре переноситься.
Можливі блювання, рідкі випорожнення, збудження центральної нервової системи.
При тривалому застосуванні можливе зниження вмісту гемоглобіну, лейкопенія.
Протипоказання. Гарячкові стани, підвищена збудливість, різко виражені психотичні реакції, захворювання органів кровотворення, печінки, нирок, травного тракту. Дитячий вік до 3 років.
Передозування. Можливе посилення проявів описаних побічних дій.
Особливості застосування. Під час лікування необхідно систематично досліджувати сечу і кров. При виникненні побічних ефектів рекомендується зменшення дози препарату. Глутамінову кислоту застосовують такождля зняття нейротоксичних явищ, пов’язаних з прийомом інших препаратів.
Після прийому Глутамінової кислоти слід прополоскати рот слабким розчином натрію гідро карбонату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У комбінації з тіаміном і піридоксином Глутамінову кислоту використовують для попередження та лікування нейротоксичних явищ, обумовлених препаратамигідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид, фтивазид та ін.).
При міопатії і м’язовій дистрофії Глутаміновакислота ефективніша у поєднанні з пахiкарпiном чи глікоколом. Источник
Умови та термін зберігання. У захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 4 роки.