ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТЕБРИС
(TABRIS)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: gatifloxacin, (±)-1-циклопропіл-6-флоро-1, 4-дигідро-8-метокси-7-(3-метил-1-піперазиніл)-4-оксо-3-квінолінекарбоксилінкислоти сесківігідрат;
основні фізико-хімічні властивості: світло-жовтого кольору прозорий розчин;
склад: 1 флакон 200 мл містить гатифлокса цину 400 мг або 1 мл розчину містить 2 мг гатифлокса цину;
допоміжні речовини: декстроза безводна, вода для ін’єкції.
Форма випуску.
Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Фторхінолони. Код АТС J01MA16.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гатифлоксацин – це 8-метоксифлороквінолон, щомає антибактеріальну активність проти широкого діапазону грам негативних іграм позитивних мікро організмів. Протибактеріальна дія гатифлокса цинузабезпечується завдяки пригніченню ДНК-гірази та топоізомерази IV. ДНК-гіраза єважливим ферментом, який бере участь у редуплікації ДНК-збудників. Топоізомераза IV є ферментом, який відіграє провідну роль у реплікації хромосомДНК при редуплікації бактеріальної клітини. Виявилося, що С-8-метоксичнаполовина має більшу активність і повільніший розвиток резистентності у порівнянні з неметоксичною С-8-половиною.
До гатифлокса цину чутливі такі збудники: грам позитивні мікро організмиStaphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes та відносно чутливі грам позитивні мікро організми Streptococcus milieri,Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae,Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючиметицилінрезистентні штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcushominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans, Corynebacteriumdiphtheriae;
чутливі збудники - грам негативні мікро організми Haemophillus influenzae(включаючи штами, що продукують β-лактамази), Haemophilias раrаinfluenzae:Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукуютьβ-лактамази), Escherichia coli,
Enterobacter cloacae, Neisseria gonorrhoеae (включаючи штами, що продукують β-лактамази);
та відносно чутливі - грам негативні мікро організмиBordetella pertussis, Klebsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacteragglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteusmіrabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providenciastuartii;
відносно чутливі анаероби Bacteroides distasonis,Bacteroides eggerthiі, Bacteroides fragilis, Bacteroides ovatus, Bacteroidesthetaiotaomicron, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Porphyromonasspp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonasmagnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Ctostridium perfringens,Clostridium ramosum;
чутливі збудники атипової форми Сhlamydia pneumoniae, Сhlamydiatrachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Legionella pneumophila,Ureaplasma;
та відносно чутливі атипові форми - Caxiellaburnettii.
До гатифлокса цину чутливі такі збудники, як мікобактерії туберкульозу,H. Pylori.
Гатифлоксацин ефективний відносно бактерій резистентних доβ-лактамних і макролідних антибіотиків.
Фармакокінетика. Абсолютна біологічна доступність гатифлокса цину у пацієнтів – 96%. Пік концентрації в плазмі гатифлокса цину настає через 1-2години після перорального застосування.
Зв’язування з білками плазми крові для гатифлокса цину становить приблизно 20 %.
Гатифлоксацин добре проникаєу більшість тканин організму та швидко розподіляється по біологічних рідинах, високі концентрації утворюються в легеневій тканині, слизовій бронхів, придаткових порожнинах носа, в альвеолярних макрофагах, тканинах середнього вуха, тканинах шкіри, тканинах і секреті простати, слині, жовчі, сім’явивіднійрідині, піхві, матці, ендо- та міометрії, маткових трубах, яєчниках.
Гатифлоксацин в організмі біотрансформується з < 1 % виділеннядози у сечу.
Гатифлоксацин виводиться нирками. Середнє видалення гатифлокса цину –від 7 до 14 годин і не залежить від дози та режиму застосування.
При експериментах з тваринами гатифлоксацин вільно проходить крізь плаценту та потрапляє у грудне молоко.
Відмінності у фармакокінетиці гатифлокса цину були виявлені у жінок. Жінки похилого віку мали 21 % збільшення Смакс і 32 % збільшення AUCі більш повільне виведення, ніж п жінки молодшого віку.
Педіатрія: фармакокінетика гатифлокса цину у дітей до 18 років не була визначена.
Ниркова недостатність: знижений кліренс гатифлокса цину та системний вплив більш виражений у людей з нирковою недостатністю.
Показання для застосування.
Гатифлоксацин показаний пацієнтам старше 18 років для лікування інфекційно-запальних процесів, спричинених чутливими до препарату мікро організмами, таких як
інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія);
інфекція ЛОР-органів (загострення хронічних отитів, загострення хронічних синуситів) ;
урогенітальні інфекції, спричинені Сhlamydia trachоmatis, Mycoplasmahominis, Ureaplasma;
ускладнені урогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae Mycoplasmahominis, Ureaplasma, Сhlamydia trachоmatis, анаеробною флорою в різноманітних комбінаціях);
інфекція сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, хронічний простатит, хронічний цистит; хронічний уретрит, хронічний ендоцервіцит, інші хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями);
інфекції шкіри та м’яких тканин;
інфекції кісток і суглобів;
інфекції травного тракту;
після операційні інфекційні захворювання, сепсис, перитоніт;
лікування офтальмологічних захворювань (кератити, бактеріальнікон’юнктивіти).
Лікування інфекцій в онкологічних хворих.
Лікування туберкульозу при неефективності протитуберкульозних засобів першої лінії.
Спосіб застосування та дози.
- Інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, абсцес легенів, загострення хронічних захворювань легеневих шляхів, кістозний фіброз, пневмонія) – 400 мг - 200 мл один раз на добу 7 -10 діб, або 400 мг - 200 млодин раз на добу протягом 5 -7 діб з переходом на таблетки по 400 мг, один разна добу, або по 200 мг два рази на добу протягом 5 – 10 діб;
- інфекції ЛОР-органів (загострення хронічних отитів, загострення хронічних синуситів) – 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 1-3 діб з переходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази на добу протягом 5 – 10 діб;
- урогенітальні інфекції, спричинені Сhlamydia trachоmatis, Mycoplasmahominis – 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 7 -10 діб, або 400 мг - 200мл один раз на добу протягом 5 -7 діб з переходом на таблетки по 400 мг, одинраз на добу, або по 200 мг два рази на добу протягом 5 – 10 діб;
- ускладненіурогенітальні інфекції (інфікування Neisseria gonorrhoeae, Mycoplasma hominis, Сhlamydia trachоmatis, анаеробною флорою) - 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 10 -14 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7 діб зпереходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази на добу протягом 5 – 10 діб, за необхідності в поєднанні з анти анаеробними препаратами;
- інфекція сечовидільної системи та ускладнені інфекції сечовидільної системи (гострий та хронічний пієлонефрит, гострий та хронічний простатит, хронічний цистит; хронічний уретрит, інші гострі та хронічні захворювання сечовидільної системи, у тому числі з ускладненнями) – 400 мг - 200 мл один разна добу протягом 7 -10 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7діб з переходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два разина добу, протягом 5 – 10 діб;
- інфекції шкіри та м’яких тканин – 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 7 -10 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7 діб зпереходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази надобу, протягом 5 – 10 діб;
- інфекції кісток і суглобів – 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 7 -10 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7 діб зпереходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази надобу, протягом 5 – 10 діб;
- інфекції травного тракту – 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 7 -10 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7 діб з переходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази на добу, протягом 5 – 10 діб;
- після операційні інфекційні захворювання, сепсис, перитоніт – 400 мг -200 мл два рази на добу протягом 1-5 діб, пізніше – 400 мг - 200 мл один раз надобу протягом 2 -10 діб;
- лікування офтальмологічних захворювань (кератити, бактеріальнікон’юнктивіти) - 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 3-5 діб, або 400 мг- 200 мл один раз на добу протягом 1-3 доби з переходом на таблетки по 400 мгодин раз на добу, або по 200 мг два рази на добу, протягом 5 – 7 діб;
- інфекції в онкологічних хворих – 400 мг - 200 мл один раз надобу протягом 7 -10 діб, або 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 5 -7 дібз переходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази надобу, протягом 5 – 10 діб;
- лікування туберкульозу при неефективності протитуберкульозних засобів першої лінії – 400 мг - 200 мл один раз на добу протягом 7 -10 діб з переходом на таблетки по 400 мг, один раз на добу, або по 200 мг два рази на добу, курсова доза добирається індивідуально.
Коригування дозидля пацієнтів з нирковою недостатністю.
Оскільки гатифлоксацин виводиться за допомогою нирок, дозагатифлокса цину повинна бути змінена для пацієнтів з кліренсом креатині ну <30 мл \ хв, включаючи пацієнтів на перитонеальному діалізі (CAPD). Рекомендована доза гатифлокса цину для таких пацієнтів – 400 мг кожні 1 і 2 дні, на 3-й день -перерва , потім 400 мг кожні 48 годин, починаючи з 4-го дня. Для пацієнтів нагемодіалізі дозу призначають після проведення сеансу діалізу. При застосуванні одноразової дози немає необхідності проводити корекцію режиму дозування.
Хронічна печінкова недостатність: немає необхідності проводити корекцію режиму дозування Тебрису для пацієнтів з порушеннями печінки.
Побічна дія.
Найбільш поширені побічні ефекти гатифлокса цину - блювота, діарея, вагініт, абдомінальний біль, головний біль, запаморочення. Інші побічні ефекти– порушення смаку, алергічні реакції, озноб, жар, біль у спині, біль у груді, серцебиття, абдомінальний біль, запор, диспепсія, глосит, ротовий кандидоз, стоматит, ротова виразка, периферичні набряки, неспокійний сон, безсоння, парестезія, тремор, розширення судин, диспное, фарингіт, пітливість, порушення зору, дзвін у вухах, дизурія та гематурія.
Фото токсичність була не більшою, ніж при застосуванні плацебо. Подовження тривалості QT-інтервалів не була виявлена при застосуваннігатифлокса цину.
Хінолони можуть бути причиною порушень центральної нервової системи (ЦНС), включаючи нервозність, хвилювання, безсоння, галюцинації та параною.
Призначати гатифлоксацин треба з обережністю за наявності ниркової недостатності. Детальне клінічне обстеження та відповідні лабораторні аналізи необхідно зробити перед і проводити протягом курсу лікування та за необхідності знизити дозу гатифлокса цину. Для пацієнтів з порушеною нирковою функцією (кліренс креатині ну < 40 мл\хв) корекцію дози необхідно зробити для запобігання накопиченню гатифлокса цину через понижений кліренс.
Як і при застосуванні інших хінолонів, порушення вмісту глюкози укрові, включаючи симптоматичні гіпер- та гіпоглікемію, були виявлені здебільшого у хворих на діабет, які отримують паралельне лікування, застосовуючи перорально гіпоглікемічні препарати (наприклад глібенкламід, глібурид) чи інсулін. У цих пацієнтів рекомендується проводити контроль рівня глюкози у крові.
Протипоказання.
Гатифлоксацин протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю догатифлокса цину, хінолонових протибактеріальних компонентів та інших компонентів цього препарату.
Вагітні та жінки, які годують груддю: клінічні дослідження стосовно застосування не проводились.
Педіатрія: клінічні дослідження щодо безпеки та ефективностігатифлокса цину у пацієнтів до 18 років не проводились.
Передозування.
Симптомами передозування можуть бути зміни з боку ЦНС:
- сплутаність свідомості,
- запаморочення,
- судомні нападки,
- психози.
У разі передозування гатифлокса цину необхідно зробити промивання шлунка. Пацієнт повинен знаходитись під контролем та отримувати симптоматичне та підтримуюче лікування. Потрібно застосовувати відповідну до стану гідратаційну терапію. Гатифлоксацин недостатньо ефективно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 14 % протягом 4 годин) або за допомогою форсованого гемодіалізу (приблизно 11 % через 8 днів).
Особливості застосування.
Гатифлоксацин може спричинити збільшення QT-інтервалів електрокардіограми у деяких пацієнтів. Через недостатній клінічний досвідгатифлоксацин не призначають пацієнтам з подовженими QT-інтервалами, пацієнтам з неадекватною гіперкальціємією та пацієнтам, які отримують клас І А (наприкладквінідин, процаїнамід) або клас ІІІ (наприклад аміодарон, соталол) проти аритмічних препаратів.
Фармакокінетичні дослідження не були проведені для гатифлокса цину та препаратів, які подовжують QT-інтервали, таких як цисапрайд, еритроміцин, протипсихотикс, і трициклічних антидепресантів. Гатифлоксацин повинен застосовуватися з обережністю при паралельному використанні з цими препаратами. Препарат необхідно призначати з обережністю пацієнтам із захворюваннями серця, такими як брадикардія та гостра ішемія міокарда.
У разі підвищеної чутливості до препарату та при розвитку анафілактичного шоку спостерігались серйозні та летальні випадки у пацієнтів, які пройшли лікування хінолоном.
Гатифлоксацин не повинен застосовуватися при перших проявах підвищеної чутливості - висипу на шкірі чи інших алергічних реакціях.
Як і при застосуванні інших хінолонів, порушення вмісту глюкози укрові, включаючи симптоматичні гіпер- та гіпоглікемію, були виявлені здебільшого у хворих на діабет, які отримують паралельне лікування, застосовуючи перорально гіпоглікемічні препарати (наприклад глібенкламід, глібурид) чи інсулін. У цих пацієнтів рекомендується проводити контроль рівня глюкози у крові.
Розчин гатифлокса цину для ін’єкцій не можна використовувати, якщо він каламутний або якщо є осад. Якщо флакон ушкоджений, тобто порушена стерильність, розчин застосовувати не можна. Оскільки до складу препарату невходять антикоагулянти та бактеріостатичні компоненти, необхідно дотримуватисьправил асептики при приготуванні розчину для введення. Приготовлений розчингатифлокса цину використовують одразу після приготування.
Немає інформації щодо сумісності гатифлокса цину з іншимивнутрішньо венними розчинами, тому необхідно обмежити використання додаткових згатифлоксацином препаратів, а також введення їх через один катетер. При введенні через один катетер інших препаратів послідовно його необхідно промитидо та після введення гатифлокса цину для ін’єкцій за допомогою розчину, який єсумісним з гатифлоксацином для ін’єкцій та іншими препаратами.
Швидкість внутрішньо венного введення - 200 мл – 400 мг гатифлокса цинупротягом 40 – 60 хв.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Прийом гатифлокса цину за годину після циметидину (один раз на день, перорально, у дозі 200 мг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати говорять про те, що на всмоктування гатифлокса цину не впливають антагоністи Н 2-рецепторів, такі як циметидин і фамотидин.
Застосування гатифлокса цину не впливає на систематичний кліренсвнутрішньо венного мідозоламу. Добова внутрішньо венна доза мідазоламу (0,0145мг/кг) не впливає на фармакокінетику гатифлокса цину. Ці результати можуть бути враховані при недостатній ефективності гатифлокса цину при проведенні досліджень з ізоферментом CYP3A4 у людей.
Паралельне застосування гатифлокса цину та теофіліну не впливало на фармакокінетику жодного з препаратів.
Паралельне застосування гатифлокса цину та варфарину не впливало на фармакокінетику жодного з препаратів, протромбі новий час не змінювався.
Паралельне застосування гатифлокса цину та дигоксину не дало значного ефекту стосовно зміни фармакокінетики гатифлокса цину. Пацієнти, які приймаютьдигоксин, повинні перевірятися на ознаки та симптоми токсичності. У пацієнтів вяких виявилися ознаки чи симптоми інтоксикації дигоксином, концентраціядигоксину для них у сироватці повинна бути перевірена та доза дигоксину відповідно відкоригована.
Системне виведення гатифлокса цину значно підвищується при паралельному застосуванні гатифлокса цину та пробенециду.
Під час до клінічних і клінічних досліджень виявилось, що при паралельному застосуванні з не стероїдними протизапальними препаратами, такимияк хінолін може підвищити ризик розладів ЦНС і судом.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі 15 - 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Источник
Термін придатності – 2 роки