І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

ЛЕВОСИН

 (Levosin)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: мазь білого з жовтуватим відтінком кольору;

склад: у 100 г мазі міститьcя левоміцетину – 1,0 г, сульфадиметоксину- 4,0 г, метил урацилу - 4,0 г, тримекаїну – 3,0 г;

допоміжні речовини: основа – полі етиленоксид 1500, поліетиленоксил 400.

Форма випуску. Мазь.

Фармакотерапевтична група. Антибіотики у комбінації з хіміотерапевтичними засобами. D06С.

Фармакологічні властивості. Левосин - комбінований препарат, який має антимікробну, протизапальну (дегідратуючу), некролітичну та болезаспокійливу дію. Виявляє активність до стафілококів, кишечних паличок, протею та паличок синьо-зеленого гною. Водорозчинна основа мазі – полі етиленгліколь підсилює та пролонгує її антибактеріальну дію. Мазь легко проникає глибоко у тканини, не пошкоджуючи біологічних мембран, транспортуючи зв”язані з полі етиленгліколемлевоміцетин та сульфадиметоксин. Мазь “Левосин” виявляє сильні дегідратуючівластивості, завдяки цьому за короткий час забезпечує ліквідацію пери фокальногонабряку і очищення рани від гнійно-некротичного вмісту. Левосин не має кумулятивної та місцево подразнювальної дії.

Фармакокінетика. Дія препарату визначається властивостями компонентів, які входять до його складу. Левоміцетин (D-(-)-трео-1-пара-Нітрофенил-2-дихлорацетил аміно-пропандіол-1,3) - антибіотик широкого спектра дії, ефективний по відношенню до багатьох грам позитивних таграм негативних бактерій, рикетсій, спірохет та деяких вірусів, діє на штами бактерій, стійких до пеніцеліну, стрептоміцину, сульфаніламідів. Механізм антимікробної дії пов”язаний з порушенням синтезу білків мікро організмів. Левоміцетин добре всмоктується при місцевому застосуванн, потрапляє в органи ірідини організму, проникає через гематоенцефалічний бар”єр, проходить через плаценту, виявляється у материнському молоці. Препарат виводиться здебільшого зсечею у вигляді неактивних метаболітів.

Сульфадиметоксин (4-(пара-Амінобензол сульфамід о)-2,6-диметоксипіримідин) - антибактеріальний препарат широкого спектра дії, ефективний по відношенню до грам позитивних таграм негативних бактерій. Механізм дії пов”язаний з порушенням утвореннямікро організмами необхідних для їх розвитку ростових факторів, у молекулу яких входить пара-аміно бензойна кислота. Сульфадиметоксин, близький за структурою допара-аміно бензойної кислоти, захоплюється мікробною клітиною замістьпарааміно бензойної кислоти і тим самим порушує у ній обмінні процеси. Сульфадиметоксин при місцевому застосуванні легко всмоктується, добре проникаєчрез шкіру та слизові оболонки, швидко накопи чується у крові і органах у бактеріостатичних концентраціях. Препарат проходить через гематоенцефалічнийбар”єр, плаценту, потрапляє у грудне молоко. Біо трансформація відбуваєтья упечінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напів виведення 8-16 годин. Шлях виведення - через нирки у незміненому вигляді та у вигляді метаболітів.

Метил урацил (2,4-Діоксо-6-метил-1,2,3,4-тетрагідропіримідин)- за хімічною структурою належить до похідних піримідину. Препарат відзначається анаболічною таантикатаболічною активністю, прискорює процеси клітинної регенерації, загоювання ран, стимулює клітинні та гуморальні фактори захисту. Препарат такожмає протизапальну дію, його характерною особливістю є стимуляція еритро- іособливо лейкопоезу. Вважається, що терапевтичний ефект препарату пов”язаний з нормалізацією нуклеїнового обміну у слизових оболонках. Тримекаїн (альфа-Діетиламін о-2,4,6-триметилацетаніліду гідро хлорид) - активниймісцево анестезуючий засіб, зумовлює швидку та довготривалу анестезію. Відносно малотоксичний, не має подразнювальної дії. Препарат блокує ініціацію та провідність нервових імпульсів, зменшує проникність мембран нервових клітин дляіонів натрію. Тримекаїн добре абсорбується, проникає через шкіру та слизові оболонки і потрапляє у загальний кровотік. Рівень абсорбції залежить від наявності кровоносних судин у місці застосування, кількості препарату, а також тривалості застосування. Біо трансформація відбуваєтья у печінці і у нирках. Тривалість дії– 30 - 60 хвилин, виводиться через нирки здебільшого у вигляді метаболітів.

Показання для застосування. Мазь «Левосин» застосовують при гнійних ранах у першій (гнійно-некротичній) фазі ранового процесу.

Спосіб застосування та дози. Маззю «Левосин» покривають стерильні серветки, якими пухко наповнюють рану після її стандартної обробки (механічне видалення некротичних тканин, промивання розчином перекису водню). Можливе введення препарату у гнійні порожнини через катетер (дренажну трубку) за допомогою шприца. У цих випадках Левосин спочатку підігрівають до 35 - 36°С. Перев”язки роблять кожного дня до повного очищення рани.

Побічна дія. Можливе виникнення алергічних реакцій у виглядівисипів на шкірі. При появі побічних реакцій слід припинити застосування препарату і звернутися до лікаря.

Протипоказання. Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.

Передозування. Зовнішнє застосування препарату у вказаних дозах не призводить до передозування. При тривалому та частому застосуванні мазі можлива поява та посилення описаних побічних ефектів. При появі побічних ефектів слід припинити застосування мазі. Подальше лікування симптоматичне.

Осбливості застосування. Вагітним жінкам та під час годування груддю слід проконсультуватися з лікарем щодо застосування мазі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні мазі «Левосин» не було відзначено взаємодії з іншими лікарськими засобами або станами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, прохолодному, темному, недоступному для дітей місці. Источник

Термін придатності - 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення теміну придатності, зазначеного на упаковці.