ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Про затвердження Державних санітарних правил та норм
Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши рішення координаційної комісії Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів від 1999 року N ... щодо можливості затвердження Державних санітарних правил та норм для морських та річкових портів та керуючись Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ПОСТАНОВЛЯЮ:
1. Затвердити Державні санітарні правила та норми для морських та річкових портів.
2. Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних, колективних та приватних підприємств, організацій та установ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвесторам, громадянам інших держав прийняти вказані Державні санітарні правила та норми до керівництва та виконання.
3. Заступникам Головного державного санітарного лікаря України, Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, санепідустановам Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти вказані Державні санітарні правила та норми до керівництва та контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства.
4. Українському науковому гігієнічному центру Міністерства охорони здоров'я України (А.М.Сердюк) видати цей нормативний документ в необхідній кількості.
Перший заступник
Міністра охорони здоров'я,
Головний державний
санітарний лікар України |
О.О.Бобильова |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Головного
державного санітарного
лікаря України
01.12.1999 № 46
7. Гігієна
7.4. Гігієна транспорту
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА І НОРМИ ДЛЯ МОРСЬКИХ
ТА РІЧКОВИХ ПОРТІВ ДСанПіН 7.7.4.-046-99
Галузь застосування
Державні санітарні правила і норми для морських та річкових портів України призначені для керівництва в роботі працівників проектних установ, підприємств, здійснюючих проектування, будівництво, ремонт та експлуатацію морських і річкових портів. Правила являються керівним документом для працівників санітарно-епідеміологічних установ Міністерства охорони здоров'я України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на водному транспорті.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці Санітарні правила поширюються на морські та річкові порти, що проектуються, будуються, реконструюються і експлуатуються в Україні.
Ці Санітарні правила набувають чинності з моменту їх публікації.
1.2. Ці Санітарні правила укладені відповідно до законодавства України щодо охорони здоров'я та Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" й поширюються на всі морські і річкові порти.
1.3. Виконання вимог цих правил обов'язкове для організацій і підприємств Міністерства транспорту України, інших організацій, підприємств, установ незалежно від форм власності та державної приналежності.
1.4. Санітарні правила встановлюють гігієнічні вимоги та норми до морських та річкових портів, експлуатація яких може мати несприятливий вплив на стан здоров'я працюючих чи санітарні умови проживання населення у зонах їх розташування або обмеження чи зниження ефективності використання рекреаційних ресурсів.
1.5. Ці Санітарні правила та норми мають на меті попереджати і усувати існуюче забруднення акваторій морських та річкових портів, повітряного середовища над територіями, атмосферного повітря й грунту, яке може призвести до несприятливого впливу на здоров'я робітників, умови життя населення та використання рекреаційних ресурсів.
1.6. Контроль за додержанням вимог цих Санітарних правил здійснюється органами, установами і закладами санепідслужби України згідно із Законом України "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення".
1.7. Проектно-кошторисна документація на морські і річкові порти, що знаходяться у стадії будівництва, реконструкції або технологічного переобладнання, при наявності обгрунтованих відхилень від діючих норм, правил, ДСТів та інструкцій після набрання чинності цих Правил повинна бути узгоджена з органами держсаннагляду.
1.8. Внесення будь-яких змін до погоджених із держсаннаглядом проектів морських та річкових портів, що потребує додаткового рішення органів держсаннагляду, що погоджували проект, або вищих керівних органів держсаннагляду.
1.9. Приведення у відповідність із цими Правилами для морських та річкових портів, що введені в експлуатацію до набрання чинності даних Правил, здійснюється у плановому порядку, погодженому з Міністерством транспорту України, а також органами держсаннагляду.
1.10. Розташовані у морських і річкових портах об'єкти, аналогічні відповідним промисловим підприємствам (ремонтні майстерні, гаражі, вузли технологічного зв'язку, обчислювальні центри, електростанції, котельні тощо) проектуються за Санітарними нормами проектування промислових підприємств (СН № 245/71) та іншими діючими на території України санітарними нормами й правилами, якщо відносно таких об'єктів цими Правилами не обумовлені спеціальні вимоги.
1.11. Порядок приймання морських та річкових портів до експлуатації регламентується ДБН А.3.1.-3-94 "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов. Основные положения".
Відповідальність і контроль за виконанням Правил
1.12. Відповідальність за виконання вимог цих Правил покладається на відомства, що експлуатують порти, пристані та виробничі перевантажувальні комплекси (ВПК) і здійснюють їх проектування, будівництво та реконструкцію.
1.13. Контроль за виконанням даних Правил покладається на басейнові, портові і лінійні санітарно-епідеміологічні станції, а за їх відсутності - на територіальні органи держсаннагляду згідно з Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні .
1.14. Відомчий контроль за станом навколишнього середовища у портах здійснюють санітарно-промислові лабораторії згідно із Положенням про санітарну лабораторію промислового виробництва, а там, де обсяг робіт для їх створення малий, - портові СЕС та їх лабораторії.
2. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ, НОВОГО БУДІВНИЦТВА, РОЗШИРЕННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ПОРТІВ І ПРИСТАНЕЙ
2.1. Вимоги до території та генерального плану
2.1.1. Вибираючи територію для нового порту і розробляючи генеральний план, повинні братися до уваги вимоги БНіП "Генеральні плани промислових підприємств. Норми проектування", "Санітарні норми проектування промислових підприємств", "Вказівки щодо компонування морських портів", "Норми технологічного проектування морських портів" та ін.
2.1.2. Проектуючи річкові порти необхідно враховувати вимоги "Керівництва до проектування річкових портів" і "Галузеві вимоги наукової організації праці, обов'язкові при проектуванні річкових портів".
2.1.3. Вибір майданчиків і акваторії для будівництва морського і річкового портів, пристані та пов'язаних із ними обслуговуючих та допоміжних об'єктів, житлового і культурно-побутового будівництва повинен провадитись відповідно до проекту (схеми), планування та забудови даного населеного пункту, який існує або розробляється, або схеми планування і генерального плану даного промислового району.
2.1.4. Майданчик, що відводиться під будівництво порту і портових об'єктів, а також селища при них, повинен, як правило, відповідати санітарним вимогам із урахуванням:
- використання земельної ділянки у минулому;
- безперешкодного стоку атмосферних вод;
- розташування у незатоплюваній, підвищеній, незаболоченій місцевості;
- його прямого сонячного опромінення і природного провітрювання;
- розсіювання в атмосферному повітрі промислових викидів і умов туманоутворення.
Рівень стояння грунтових вод повинен бути нижче забудови підвалів (льохів) або ж повинні застосовуватись варіанти проектів для водонасичених грунтів.
2.1.5. При проектуванні спеціалізованих портів, пристаней і окремих ВПК, що переробляють вантажі, які характеризуються шкідливим впливом на людей, необхідно керуватися вимогами ДСТ 12.1.007-76 "Шкідливі речовини. Класифікація. Загальні вимоги безпеки", ДСТ 19433-81 "Вантажі небезпечні. Класифікація і знаки небезпеки, а також вимогами - у морських портах - Правил морського перевезення небезпечних вантажів; Правил перевезення вантажів у портах Укррічфлоту, керуючись вказівками Президента України від 1993 р. по перевезенню вантажів по р. Дніпро, а також вимогами Дунайської конвенції по портах р. Дунай.
2.1.6. При технологічному районуванні порту необхідно передбачити відокремлення ВПК для переробки вантажів, що пилять, вони повинні розташовуватися на достатній відстані від інших суховантажних дільниць, відстань між якими необхідно приймати не нижче значень, вказаних у додатку 1 (окремо для морських і річкових портів).
2.1.7. Взаєморозташування ВПК різного технологічного призначення по відношенню до напрямку пануючих вітрів рекомендується передбачити згідно з додатком 2.
2.1.8. Спільна переробка на одному ВПК вантажів, суміжне розташування яких не передбачено додатком 1, не припустима. У портах і пристанях із малим судноплавством (до 100 суден на рік) переробка різних вантажів на одному ВПК провадиться за домовленістю із місцевими органами держсаннагляду на водному транспорті.
2.1.9. При технологічному районуванні порту і встановленні спеціалізації ВПК слід враховувати, що для ряду вантажів можна приймати аналогічні санітарні умови переробки (вугілля, руда і таке ін.).
2.1.10. Санітарні розриви від відкритих складів вугілля або інших вантажів, які пилять, до підсобно-виробничих будівель (майстерні, гаражі та ін.) повинні бути не менш 70 м, а до побутових будівель, приміщень - 25 м.
2.1.11. Під час вибору території і проектування порту необхідно передбачити умови, при яких прилеглий до порту населений пункт мав би вихід до моря, озера або водосховища (вище за течією).
2.1.12. Річкові порти повинні розташовуватися поза зоною санітарної охорони господарсько-питних водозабірних споруд і місць організованого культурно-побутового водокористування, як правило, нижче житлової забудови за течією річки.
2.1.13. На майданчику, що вибраний під будівництво порту, повинні бути умови для забезпечення водою, відведення стічних вод, для тимчасового зберігання твердих відходів.
2.1.14. На території, що затоплюється, забороняється зводити будинки постійного типу (вокзали, майстерні і таке ін.)
2.1.15. Проект на будівництво нових, реконструкцію й розширення діючих портів повинен вміщувати матеріали щодо захисту навколишнього природного середовища, які передбачають заходи забезпечення гігієнічних норм і правил, санітарної охорони атмосферного повітря, води водоймищ і грунту від забруднення стічними водами, шкідливими промисловими викидами в атмосферу і промисловими відходами. Проект повинен передбачати сучасний рівень організації технологічного процесу, що полегшує працю й забезпечує найвищу продуктивність при вантажно-розвантажувальних роботах.
2.1.16. У проекті повинно бути передбачено випереджаюче будівництво будинків і приміщень медико-санітарного призначення, споруд, пов'язаних з їх захистом навколишнього середовища, приміщень для культурно-побутового призначення, приміщень і майданчиків для занять фізкультурою та виробничою гімнастикою.
2.1.17. За етапного введення в експлуатацію портових об'єктів окремими пусковими комплексами повинні бути передбачені на кожному етапі всі заходи для нормальних санітарно-побутових і безпечних умов праці й захисту оточуючого навколишнього середовища.
2.1.18. Територія порту, ВПК повинна відповідати вимогам БНіП "Правила виробництва і приймання робіт. Благоустрій території". Причали, складські майданчики, вантажно-розвантажувальні фронти автомобільного та залізничного транспорту, автошляхи, під'їзні та пішохідні смуги повинні мати тверде, рівне, неслизьке покриття з нахилами, що забезпечують стік води.
2.1.19. Генеральні плани пасажирських причалів, розміщення будівель вокзалів, павільйонів, а також місць стоянки плавучих пасажирських і вантажних дебаркадерів повинні розроблятися з урахуванням даних проекту планування порту та забудівлі міста або інших населених пунктів відповідно до Правил й норм планування і забудови міст, вимог БНіП "Генеральні плани виробничих підприємств. Норми проектування" вимог БНіП "Санітарні норми проектування промислових підприємств", тимчасових санітарних норм "Вокзали. Норми проектування".
2.1.20. На території порту не дозволяється зводити житлові, торгові, культурно-побутові і медичні та ін. будинки, що не пов'язані із виробничими процесами в порту та обслуговуванням працівників порту, екіпажів і пасажирів. Проживання будь-якого персоналу в порту та на пристані забороняється.
2.1.21. При проектуванні чи реконструкції порту повинно бути передбачене виділення території для спеціального карантинного причалу (дільниці), а також приміщення санітарно-карантинного відділу (пункту). Карантинний причал (дільниця) повинен бути ізольований від інших дільниць і розташований поблизу до входу в порт.
2.1.22. Величина санітарного розриву між сусідніми виробничими або службовими будинками порту, що освітлюються через віконні отвори, повинна бути не меншою за висоту найбільшого з цих будинків. Висотою будинку вважається висота від запланованої позначки території до карнизу будинку.
2.1.23. При компонуванні порту варто враховувати і необхідність постійного обміну води й попередження її застою в акваторії порту й окремих її ділянках (ковшах, гаванях та ін.).
2.1.24. Судноремонтні майстерні порту і майстерні по ремонту вантажно-розвантажувальних механізмів повинні розташовуватися на відстані від місць руху пасажирів і технологічних комплексів по переробці вантажів із додержанням відповідних санітарно-захисних зон.
Санітарно-захисні зони
2.1.25. Райони порту, технологічні комплекси, окремі будинки та споруди з технологічними процесами, які є джерелом шкідливих з неприємним запахом речовин, що виділяються у навколишнє середовище, а також джерелом підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних хвиль радіочастот, статичної електрики й іонізуючого випромінювання, належить відокремлювати від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ), розміри яких визначаються цими правилами.
СЗЗ розраховується від джерела, що генерує найнесприятливіший фактор (пил, шкідливі речовини, шум, електромагнітні хвилі і т. д.), до межі житлової зони у відповідності до розділів 2 "Санітарних норм проектування промислових підприємств" СН № 245-71.
2.1.26. При визначенні, уточненні розмірів кордонів СЗЗ від джерел пиловикиду у портах, що мають технологічні комплекси по переробці навалочних вантажів, необхідно враховувати співвідношення середньої швидкості вітру кожного напрямку до його середньорічної швидкості, яка характерна для конкретної місцевості за формулою:
V х X
сер.
l = l -------------
0 V
сер. річн.
де l - розмір СЗЗ, що визначається у напрямі конкретного румба;
l - встановлений розмір СЗЗ для портів, що мають
0
технологічний комплекс по переробці навалочних вантажів, згідно з
цими Правилами;
V X - середня швидкість вітру даного напрямку, характерна
сер.
для конкретної місцевості;
V - середньорічна швидкість вітру, що характеризує
сер. річн.
конкретну місцевість.
2.1.27. Порти й окремі портові об'єкти залежно від ступеня шкідливості, якими вони впливають на оточуюче середовище з урахуванням санітарної характеристики вантажів, що там переробляються, їх обсягу, технології перевантажування й заходів попередження шкідливих викидів в атмосферу, поділяються на 5 класів:
- I клас - СЗЗ шириною 1000 м;
- II клас - СЗЗ шириною 500 м;
- III клас - СЗЗ шириною 300 м;
- IV клас - СЗЗ шириною 100 м;
- V клас - СЗЗ шириною 50 м.
Клас I: СЗЗ розміром 1000 м:
1. Відкриті склади й місця розвантаження і зберігання апатитового концентрату фосфоритного борошна, цементу та інших вантажів, які пилять при вантажообігу понад 150 тис. т на рік (у першу групу I, II, III класів не входять транспортно-технологічні схеми із застосовуванням складських елеваторів, пневмотранспортних та ін. установок, що виключають винос пилу вантажів (указані в I групі I, II, III класів) у зовнішнє середовище).
2. Місця перевантаження і зберігання рідких хімічних вантажів із зріджених газів (метан, пропан, аміак та ін.), виробничих сполук галогенів, сірки, азоту, вуглеводнів (метанол, бензол, толуол та ін.), спиртів, альдегідів та інших сполук.
3. Зачисні та промивально-пропарювальні станції, дезінфекційно-промивальні підприємства, пункти зачистки суден, цистерн, приймальноочисні споруди, що слугують для приймання баластних і промивальних, що містять нафту, від спеціалізованих плавзбирачів.
4. Причали і місця виробництва фумігації вантажів і суден, газової дезінфекції.
Клас II: СЗЗ розміром 500 м:
1. Відкриті склади і місця розвантаження апатитового концентрату, фосфоритного борошна, цементу та інших вантажів, які пилять, при вантажообігу, меншому за 150 тис. т на рік.
2. Відкриті склади і місця перевантажування вугілля.
3. Відкриті склади і місця перевантажування мінеральних добрив, азбесту, вапна, руд (крім радіоактивних) та інших мінералів (сірки, сірчаного колчедану, гіпсу і т. ін.).
4. Місця перевантажування та зберігання сирої нафти, бітуму, мазуту й інших в'язких нафтопродуктів і хімічних вантажів.
5. Відкриті та закриті склади і місця перевантажування пеку і вантажів, які містять пек.
6. Місця зберігання і перевантажування дерев'яних шпал, просочених антисептиками.
7. Санітарно-карантинні станції.
Клас III: СЗЗ розміром 300 м:
1. Відкриті склади і місця розвантажування і навантажування вантажів, що пилять (апатитового концентрату, фосфоритного борошна, цементу і т. ін.), при вантажообігу, меншому за 5 тис. т на рік.
2. Закриті склади і місця розвантажування і зберігання тарованого хімічного вантажу (добрив, органічних розчинників, кислот та ін. речовин).
3. Наземні склади й відкриті місця перевантажування магнезиту, доломіту та ін. вантажів, які пилять.
4. Склади рідких вантажів і тих, що пилять (аміачна вода, добрива, кальцинована сода, лакофарбові матеріали і т. ін.).
5. Відкриті наземні склади і місця розвантажування сухого піску, гравію, каміння та ін. мінерально-будівельних матеріалів.
6. Склади й дільниці перевантажування шроту, жмихів, копри та іншої рослинної продукції, яка пилить, відкритим способом.
7. Склади перевантажування і зберігання утильсировини.
8. Склади перевантажування і зберігання мокросоленої необробленої шкіри (понад 200 шт.) та ін. сировини тваринного походження.
9. Дільниці постійного перевантажування худоби, тварин і птахів.
10. Склади для перевантажування риби, рибопродуктів та продуктів китобійного промислу.
Клас IV: СЗЗ розміром 100 м:
1. Склади і перевантажування шкірсировини (в тому числі мокросолених шкір до 200 шт.).
2. Склади і відкриті місця розвантажування зерна.
3. Склади і відкриті місця розвантажування кухонної солі.
4. Склади і відкриті місця розвантажування вовни, волосу, щетини та іншої аналогічної продукції.
5. Транспортно-технічні схеми перевантажування та зберігання апатитового концентрату, фосфоритного борошна, цементу та ін. вантажів, які пилять і перевозяться навалом із застосуванням складських елеваторів та пневмотранспортних або інших установок і сховищ, що виключають винос пилу у зовнішнє середовище.
Клас V: СЗЗ розміром 50 м:
1. Відкриті склади і перевантажування зволожених мінерально-будівельних матеріалів (пеку, гравію, щебеню, каменю та ін.).
2. Дільниці зберігання і перевантажування пресованого жмиху, сіна, соломи, тютюново-махорочних виробів та ін.
3. Склади, перевантажування харчових продуктів (м'ясних, молочних, кондитерських), овочів, фруктів, напоїв та ін.
4. Дільниці зберігання й наливу харчових вантажів (вино, олія, соки).
5. Дільниці розвантажування і навантажування рефрижераторних суден і вагонів.
2.1.28. При реконструкції портів і портових об'єктів, які розташовані у межах населених місць, розміри СЗЗ слід встановлювати за рішенням МОЗ України.
2.1.29. Вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі навколо портів у межах зовнішнього кордону санітарно-захисної зони не повинен перевищувати рівня ГДК для повітря населених місць і 0,8 ГДК у районах зон рекреації.
2.1.30. СЗЗ від портів, ВПК, пристаней до санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів, пляжів, лікувальних установ і т. ін. повинна прийматися із збільшенням у 1,5-2 рази за погодженням з місцевими СЕС або МОЗ України.
2.1.31. Розміри СЗЗ від ділянок порту, які є джерелом шуму, встановлюються відповідно до акустичних розрахунків, проведених згідно з БНіП "Захист від шуму", а від ділянок портів, які є джерелами електромагнітних випромінювань - за "Санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких і надвисоких частот" СН № 2963-84.
2.1.32. Територія СЗЗ повинна бути влаштована, озеленена відповідно до вимог БНіП "Генеральні плани промислових підприємств" і "Технічні умови щодо проектування зелених насаджень і санітарно-захисних зон промислових підприємств".
2.1.33. У ССЗ припускається розташування об'єктів порту, які не забруднюють навколишнє середовище (пожежні депо, лазні, пральні, приміщення охорони, гаражі, склади, службові будинки, їдальні, вузли технічного зв'язку, трансформаторні підстанції).
2.1.34. СЗЗ чи будь яку її частину не можна розглядати як резервну територію порту й використовувати для розширення промислового майдану (площі).
2.1.35. З метою зміцнення здоров'я працюючих і вимог БНіП "Спортивні споруди" у портах безпосередньо біля виробничих дільниці треба обладнувати: майданчики для гри у волейбол та занять виробничою гімнастикою і загально-фізичною підготовкою з розрахунку 1 майданчик на 250 чол.; майданчики для гри у настільний теніс (2 столи на 250 чол., 3 столи на 500 чол., і 10 - на 1000 чол.). На території портів або у безпосередній близькості від них слід передбачати баскетбольні майданчики (1 на 250 чол.), майданчики для підготовки до складання норм ГПО - 1 майданчик на 250 чол., 2 - на 1000; у великих і некатегорійних портах - плавальні басейни, спортзал, кабінет психологічного розвантаження.
2.2. Виробничі перевантажувальні комплекси (ВПК), склади, бази, інші служби й споруди, перевантажувальні машини, вокзали
Загальні вимоги
2.2.1. З метою зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу від суднових двигунів, портові причали повинні обладнуватися спеціально виділеними електроколонками для енергозабезпечення суден на період їх стоянок у портах.
2.2.2. Розриви між суховантажними ділянками різного технологічного призначення повинні прийматися згідно з додатком 1 (окремо для морських і річкових портів).
ВПК для перевантажування небезпечних і шкідливих вантажів
2.2.3. При проектуванні і будівництві портів, де здійснюватимуться вантажно-розвантажувальні роботи із небезпечними та шкідливими вантажами, необхідно враховувати вимоги для морських портів: Правил морського перевезення вантажів в портах Мінрічфлоту РРФСР і Правил безпеки праці на вантажно-розвантажувальних роботах в портах і на пристанях Мінрічфлоту РР. Крім того, необхідно враховувати "Методичні рекомендації щодо "Організації і проведення санітарно-гігієнічного нагляду при перевантажуванні і перевезенні навалочних вантажів, які пилять" № 3169-84.
2.2.4. У портах з великими нафтобазами при наявності причалів, що обслуговують газовози, хімовози та при регулярній переробці інших небезпечних вантажів, повинні передбачатися газорятувальні станції.
2.2.5. При проектуванні й експлуатації портів необхідно передбачати устаткування, які повністю або максимально виключають викид пилу (пару) і газів в атмосферу. При цьому повинні передбачатися:
- комплексна механізація, автоматизація і дистанційне керування перевантажувальними процесами, а також автоматична сигналізація про хід окремих робіт і операцій, пов'язаних із можливістю виділення шкідливостей;
- застосування уніфікованих спеціальних знепилюючих технічних засобів, захисних пристроїв, санітарно-технічних установок, високоефективних засобів очищення викидів, створювання СЗЗ;
- застосування пристроїв і приладів для вимірювання і постійної реєстрації кількості шкідливих речовин, що надходять в атмосферу й акваторію, і пристроїв для регулювання величин викидів за рахунок зміни ступеня очищення і технологічного режиму перевантажувального процесу;
- автоблокування перевантажувального обладнання з очищеними аспіраційними та іншими санітарно-технічними засобами.
2.2.6. При перевантажуванні навалочних і насипних вантажів грейферними кранами (установками циклічної дії) повинні дотримуватися такі умови:
- забезпечення плавності перевантажувального циклу;
- недопущення переповнення грейфера вантажем;
- наявність на грейферах, в ковшах та інших місткостях, у яких здійснюється переміщення вантажу, відповідних ущільнень, що запобігають висипанню вантажу;
- обмеження в межах 1,5 - 2,5 м висоти падіння вантажу у місцях його висипання з грейфера;
- використання спеціальних пилоприбивних насадок на бункери, в які висипається вантаж.
2.2.7. На установках конвейєрного транспорту для боротьби з пиловиділенням треба передбачити:
- автоматизацію процесів розвантажування (навантажування) залізничних вагонів і автотранспорту, при яких виключається присутність людей у запиленій зоні;
- локалізація пилу у вузлах розвантажування (навантажування) вагонів і автотранспорту, а також у вузлах пересипання шляхом улаштування відповідних укриттів із застосуванням аспіраційних установок з очищенням повітря, що виводиться;
- застосування спеціальних схем знепилення (гідрознепилення), обробка вантажу спеціальними речовинами, що знижують його пилоутворювальну здатність;
- пилоприбивні насадки на розвантажувальних рукавах у вузлах передачі вантажу на судно.
2.2.8. На пневмотранспортних установках по перевантаженню навалочно-насипних вантажів для боротьби з пиловиділенням повинні забезпечуватися такі умови:
- високий ступінь герметичності трубопроводів, відсутність у них внутрішніх шорсткостей, різних згинів і переходів;
- дотримання високоефективного режиму роботи повітредувних машин із можливістю регулювання параметрів пневмотранспортного процесу;
- ефективні пиловідокремлювачі.
2.2.9. У проектах портів, де будуть перевантажувати хімічні небезпечні і фуміговані вантажі, які пилять, необхідно передбачити установки для знепилювання, дезактивації, дегазації спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту, вантажних майданчиків і підйомно-транспортного устаткування згідно з правилами МОПНЕВ.
2.2.10. У ВПК, де є вантажі, які пилять, повинні передбачатися у санблоках знепилюючі пристрої.
2.2.11. У проектах нових портів, які розширюються, реконструюються повинні наводитися рівні прогнозного розрахунку забруднення атмосферного повітря населених місць з урахуванням існуючого (фонового) забруднення.
2.2.12. У проекті повинні бути передбачені рішення щодо забезпечення додержання ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць на період метеорологічних умов, несприятливих для розсіювання промислових викидів (штиль, інверсії, туманоутворення та ін.), коли може статися різке тимчасове зростання забруднення атмосферного повітря.
2.2.13. Для збирання й зберігання бочкотари, призначеної для паливно-мастильних матеріалів, у портах повинні виокремлюватися спеціально влаштовані майданчики.
2.2.14. Складування на портових ділянках і ВПК отруйних вантажів (клас 6.1 МОПНЕВ) і вантажів продовольчих, хлібофуражних, хіміко-фармацевтичних, одягу, посуду та інших речей домашнього вжитку - повинно бути роздільним.
2.2.15. При зберіганні отрутовантажів на відкритих майданчиках необхідно забезпечити їх охорону.
2.2.16. ВПК, майданчики, вантажні ділянки для перевантажування рідких небезпечних вантажів, а також зріджених токсичних газів повинні обладнуватися механізмами, які повністю виключають ручні операції.
2.2.17. У ВПК, де передбачається регулярна переробка небезпечних вантажів, повинні виділятися спеціально обладнані майданчики для ремонту тари й перетарювання цих вантажів. Місце для майданчика та його обладнання погоджується з органами держсаннагляду. Ремонт тари й перетарювання небезпечних вантажів у місцях складування і проведення вантажно-розвантажувальних робіт забороняється.
2.2.18. Розміщення обладнання на спеціальних ВПК для дроблення, змішування і сортування вантажів, які пилять, повинно проводитися з урахуванням максимального скорочення протяжності шляхів при їх транспортуванні за схемами, що забезпечують мінімальне виділення пилу.
2.2.19. Висота падіння вантажів, які пилять, у вузлах перевантажування і установок неперервної дії повинна бути мінімально можливою.
2.2.20. Штабелі навалочних вантажів, а також вантажів, які пилять, у тарі слід огороджувати переносними роздільними та підпірними стінками й щитами.
ВПК, ділянки для перевантажування харчових продуктів
2.2.21. У ВПК, де проектується постійне перевантажування харчових вантажів, необхідно виділяти спеціалізовані ділянки або ВПК по переробці цих вантажів.
2.2.22. У ВПК, де передбачається перевантажування харчових вантажів транспорту, який для цього використовується, на стоянці повинно виділятися спеціальне місце.
2.2.23. У портах, де передбачається перевантажування вантажів, що швидко псуються і не завжди перевантажуються прямим варіантом, повинні бути спроектовані приміщення холодильників, які забезпечуватимуть температурний режим згідно з вимогами "Санітарних правил для підприємств холодильної промисловості".
Контейнерні термінали
2.2.24. При проектуванні й експлуатації контейнерних терміналів необхідно керуватися вимогами КД "Контейнери багатотоннажні універсальні. Правила технічної експлуатації і безпеки праці в морських портах".
Склади
2.2.25. Складські приміщення портів повинні відповідати вимогам БНіП "Складські будови і споруди загального призначення".
2.2.26. Ворота й інші пристрої у складах, що відкриваються, повинні бути зроблені так, щоб виключити проникнення щурів, а на складах, які опалюються, облаштовані тепловими завісами.
2.2.27. Застосування автонавантажувачів, що не оснащені нейтралізаторами вихлопних газів у складах, які не обладнані примусовою вентиляцією, не допускається.
2.2.28. Пристрої і обладнання складських приміщень для зберігання небезпечних вантажів повинні відповідати вимогам Правил морського перевезення небезпечних вантажів і Правил безпеки праці в морських портах; у річкових - Правил перевезення вантажів в портах Мінрічфлоту РСФР, і Правил безпеки праці при вантажно-розвантажувальних роботах в портах і пристанях Мінрічфлоту РРФСР.
2.2.29. Об'єднувати складські приміщення й майданчики для харчових, отруйних вантажів, таких, що пилять, і небезпечних у санітарному відношенні - забороняється.
2.2.30. При об'єднанні в одному складському приміщенні, на одному майданчику різних шкідливих вантажів слід групувати вантажі з однаковою шкідливістю й розташовувати їх суміжно, відокремлюючи більш шкідливі речовини від менш шкідливих.
2.2.31. На спеціальних складах для зберігання отруйних, радіоактивних, небезпечних у санітарному відношенні вантажів та тих, що пилять, належить передбачати автоматизацію вентиляційних пристроїв, застосування сигналізаторів аварійного зростання концентрації у повітрі складу небезпечних речовин.
2.2.32. Проекти складського господарства новозбудованого чи реконструйованого порту, що подаються на затвердження і погодження з органами й установами санепідслужби, повинні зазначати пристрої та заходи щодо усунення можливого впливу шкідливих речовин і пилу на працюючих.
Перевантажувальні машини
2.2.33. Кабіни машиністів кранів повинні відповідати вимогам "Санітарних правил щодо влаштування і обладнання кабін машиністів кранів" та Змін до них.
2.2.34. Кабіни перевантажувальної техніки повинні відповідати вимогам "Санітарних норм і правил по обмеженню вібрацій і шуму на робочих місцях самохідних технологічних і транспортно-технологічних машин".
2.2.35. Кабіни перевантажувальної техніки повинні обладнуватися віброамортизуючими пристроями, заізольованими від проникнення вихлопних газів, пилу та шуму, обладнані піддашками, які захищають від прямих сонячних променів і сліпучого світла прожекторів.
2.2.36. Кабіни поста управління перевантажувальних машин повинні бути теплоізольовані, засклені, мати опалювальний прилад і механічну вентиляцію, що забезпечують мікроклімат у кабінах у межах нормативних вимог.
2.2.37. Температура підлоги та інших внутрішніх поверхонь кабіни у зимовий період повинна бути не більше як, на 3 град. C нижчою за температуру повітря у кабіні.
2.2.38. Кордонні контейнерні перевантажувачі контейнерних терміналів повинні бути оснащені ліфтами.
2.2.39. Конструкції й внутрішні габарити кабін перевантажувальних машин повинні забезпечувати працюючим зручне положення на сидінні, вільне й зручне управління важелями і педалями; повний огляд ділянки робіт і робочих органів машини, надійний захист від несприятливих метеорологічних умов, пилу, відпрацьованих газів, отрутохімікатів та інших несприятливих факторів.
2.2.40. Сидіння в кабінах перевантажувальних машин повинне відповідати вимогам ДСТ 21889-76 "Система "машина - людина". Крісло людини-оператора. Загальні ергономічні вимоги".
Продовольчі портові бази постачання флоту
2.2.41. При проектуванні морських і річкових портів або крупних транзитних пристаней для забезпечення громадського харчування екіпажів і пасажирських суден необхідно передбачати будівництво спеціальних продбаз постачання.
2.2.42. Проектування й експлуатація продовольчих баз здійснюється згідно із "Санітарними правилами для підприємств холодильної промисловості".
2.2.43. Продбази необхідно розташовувати на спеціально відведеній території порту.
Примітки:
1. В окремих випадках з дозволу органів держсаннагляду допускається експлуатація малих баз, що не мають прилеглої території, за умови наявності спеціального приміщення для зберігання тари й господарських матеріалів.
2. У малих портах (пристанях) допускається розташування малих продбаз у службових або житлових будинках. При цьому необхідно передбачити для них окремий вхід, не зв'язаний із входом у житлові, громадські, службові або виробничі приміщення, і який має під'їзні шляхи.
2.2.44. Не дозволяється розташовувати продбази у безпосередній близькості від причалів і складів, на яких переробляються отруйні, біологічно небезпечні вантажі та ті, які пилять, а також поблизу підприємств, пов'язаних із обробкою або застосуванням отруйних речовин або матеріалів, небезпечних щодо інфекції. Нові продбази (склади), які будуються, повинні мати відповідні санітарно захисні зони, передбачені у "Санітарних нормах проектування промислових підприємств № 245-71".
2.2.45. Територія подвір'я продбази повинна бути заасфальтована або мати тротуари. Незабруковані і незаасфальтовані частини території повинні бути озеленені.
2.2.46. В продбазі повинні бути передбачені такі приміщення:
- склади-рефрижератори для зберігання швидкопсувних товарів, у тому числі для окремого зберігання м'яса, птиці, м'ясних продуктів, рибних продуктів, молока й молочних продуктів, масла й жирів, фруктів, ягід і окремо овочів;
- камери (приміщення) для зберігання нешвидкопсувних продовольчих товарів (хліба, борошна, круп, солі, цукру та ін. бакалійних товарів);
- приміщення для зберігання солоних і квашених овочів (капусти, огірків, томатів, грибів і т. ін.);
- сховище для овочів і фруктів;
- експедиції (окремо для швидкопсувних продуктів, бакалійних товарів і плодоовочевої продукції);
- мийні для овочів, фруктів і для тари (окремо);
- складські приміщення для зберігання прохолодних напоїв, соків, вин;
- адміністративні й побутові приміщення.
2.2.47. Рідкі відходи та технологічні покидьки повинні спускатися у каналізацію, а при її відсутності збиратися у спеціальні водонепроникні помийні ями, що обладнуються на відстані не менш 25 метрів від виробничої території бази.
2.2.48. Для зберігання тари, палива, будматеріалів тощо продбази повинні мати спеціальні приміщення або відведені з цією метою на території подвір'я облаштовані майданчики.
2.2.49. Транспортування харчових продуктів та харчової сировини на продовольчу базу та з бази на судна і інші об'єкти порту повинне здійснюватися спеціалізованим транспортом (закритим і обладнаним відповідно до призначення - ізотермічним, і покритим з середини нержавіючим матеріалом, допущеним для застосування на це), що має санітарне свідоцтво на право виконання таких перевезень.
2.2.50. При проектуванні продбази належить передбачити максимальну механізацію виробництва, у першу чергу, підйомники (ліфти) для доставки вантажу на поверхи, а також візки (автокари) чи інший транспорт при переміщенні вантажів по поверху, розфасувальні і пакувальні машини та ін.
2.2.51. Підлога у всіх приміщеннях повинна бути без щілин і вибоїв; рекомендується облицьовувати їх метлахською плиткою світлих кольорів (або матеріалами, що її замінюють). Доцільно передбачити влаштування плінтусів і закруглювати міжстінні бути.
2.2.52. Виробничі приміщення продовольчих баз повинні бути забезпечені холодним та гарячим водопостачанням. Якість води повинна відповідати вимогам ДСТ "Вода питна". Продбази повинні мати холодне і гаряче водопостачання.
2.2.53. У всіх виробничих приміщеннях продбази повинна бути передбачена вентиляція природна, механічна або комбінована, а також опалення водяне або повітряне.
2.2.54. На крупних продбазах для зберігання й пересування м'яса повинні бути влаштовані підвісні шляхи, обладнані роликами, гаками (лудженими харчовим оловом або зробленими з нержавіючої сталі).
Диспетчерські
2.2.55. Площі приміщень диспетчерських слід проектувати висотою не меншою 3,2 м з розрахунку не менш 4,5 кв. м на одного працюючого у найбільш численній зміні.
2.2.56. Поруч із заскленими диспетчерськими слід передбачати у проекті порту суміжні з ними, теж засклені, приміщення, розташовані на висоті, що забезпечує найбільший огляд фронту робіт і акваторії порту, а також акустично ізольовані приміщення апаратного диспетчерського зв'язку оповіщення.
2.2.57. Диспетчерський зв'язок із портовим залізничним транспортом повинен бути радіофікований. Зв'язок відкритою гучномовною мережею заборонений.
Радіостанції
2.2.58. Портові радіостанції необхідно розташовувати в окремих приміщеннях. Влаштування їх і ефективність захисту від ВЧ і НВЧ-випромінювання повинні відповідати вимогам "Санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких і надвисоких частот" і "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань".
2.2.59. При роботі декількох передавачів необхідно вжити заходів, які виключають перевищення гранично допустимих рівнів, у результаті підсумовування енергії випромінювання від декількох передавачів (раціональне розміщення радіопередавачів, екранування, винесення комутаторів із залу передавачів і т. ін.).
2.2.60. Стоянка судна у порту, коли здійснюється ремонт або налагодження радіолокаційних станцій, з метою захисту портових робітників, які зайняті перевантажувальними роботами на суднах, належить встановлювати еквівалент на антену, спрямовувати радіопромені у бік моря.
Зачисні станції
2.2.61. Для виконання зачисних робіт нафтоналивних суден у порту (на пристані) проектується зачисна станція. Технологія зачисних робіт на станції повинна забезпечити ефективну зачистку суден та відсутність забруднення оточуючого середовища.
Зачисні роботи безпосередньо на нафтопаливних суднах регламентуються вимогами "Санітарних правил для морських суден".
2.2.62. На зачисних станціях, окрім виробничих приміщень, необхідних за технологією зачисних робіт, слід передбачати такі приміщення: адміністративне; чергове, для обігріву і відпочинку робітників, із числом місць відповідно до кількості мийників у найчисленнішій зміні; кімнату відпочинку, кімнату для паління, харчоблок, умивальники з холодною та гарячою водою, гардеробні з індивідуальними шафами для окремого зберігання брудного й чистого спецодягу на кожного працівника, сушарню й душові, туалети, приміщення для зберігання мийних препаратів, обладнане припливно-витяжною вентиляцією.
2.2.63. Виробничі та побутові приміщення зачинених станцій повинні бути обладнані вентиляцією, яка забезпечує у зоні перебування робочих склад повітряного середовища і температуру повітря згідно з вимогами "Санітарних норм проектування промислових підприємств" № 245-51 і ДСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".
2.2.64. Зачисна станція повинна бути обладнана спеціальними системами й засобами механізації для виконання всіх видів робіт на березі та на суднах без застосування ручної праці.
2.2.65. Для контролю за концентрацією шкідливих парів і газів у повітрі робочої зони та за вмістом слідів нафти у зливних водах на зачисних станціях повинні передбачатися хімічні лабораторії. Лабораторія повинна мати в устаткуванні витяжну шафу, прилади для відбору проб повітря і газоаналізатори.
Майстерні, гаражі, акумуляторні
2.2.66. У кузнях, майстернях порту для нагрівання печей, горна слід по можливості використовувати газ або електроенергію.
2.2.67. Верстати механічних цехів, майстерні порту повинні мати прозорі захисні екрани, стружковідбивачі, стружкозбірника, пристосування, що не допускають розбризкування охолоджуючих масел і емульсій у приймачі, місцеву витяжну вентиляцію.
2.2.68. У зварювальному відділенні постійні робочі місця зварників необхідно обладнати місцевими відсмоктувачами, розташованими на рівні 0,2 м над робочою поверхнею.
2.2.69. Приміщення для зарядки й зберігання акумуляторних батарей повинно бути у доповнення до загальнообмінної системи вентиляції обладнане відповідно до правил влаштування електроустановок спеціальними пристроями типу бортових відсмоктувачів з передувками від майданчиків для зарядки батарей.
2.2.70. Найменша висота акумуляторного приміщення при встановленні батарей повинна бути не меншою за 3 м. Ширина проходів між рядами стелажів в акумуляторній повинна бути не менш як 1 м, а між стелажами - не менш як 0,8 м. При встановленні стелажів безпосередньо біля стін відстань між стелажами повинна бути не менш як 0,20 м.
2.2.71. У гаражах автомашин і автонавантажувачів повинні бути організовані пости діагностики вмісту окису вуглецю у вихлопних газах автомашин із карбюраторними двигунами і димності дизельних двигунів із оснащенням їх необхідною вимірювальною апаратурою.
2.2.72. Гаражі для авто- і електронавантажувачів повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, розрахованою на виведення окису вуглецю та інших отруйних речовин, що утворюються при випробуванні й запуску автомашин (двигунів). Використання гаражів для ремонтних робіт забороняється.
2.2.73. Усі роботи, пов'язані з ремонтом автомашин, заміною окремих частин і т. ін., повинні бути механізовані таким чином, щоб виключити ручні операції, пов'язані з підніманням ваги і контактом з розчинниками.
Пасажирський район порту. Вокзали
2.2.74. У морських та річкових портах, які мають пасажирські райони, причали, дільниці, повинні бути пасажирські вокзали або павільйони, що відповідають ТСН "Вокзали. Норми проектування", "Тимчасовим нормам технологічного проектування річкових вокзалів" та посібнику до ТСН "Вокзали. Норми проектування" (розділ "Морські вокзали").
2.2.75. На території вокзалу повинен бути медичний пункт, який слід розташовувати не вище II поверху.
2.2.76. Проекти нових або реконструйованих пасажирських вокзалів повинні:
- враховувати природно-кліматичні й місцеві особливості районів будівництва;
- передбачати широке впровадження засобів механізації й автоматизації при виконанні операцій по обслуговуванню пасажирів, прибиранню приміщень, транспортуванню багажу і т. ін.;
- створити чіткий розподіл потоків пасажирів і транспорту, пасажирів далекого прямування і приміського, пасажирів прибуття й відправлення, пасажирів і багажу;
- для зручності обслуговування пасажирів, що не користуються пасажирським будинком (приміщенням) - 15-20% від розрахунку місткості вокзалу, передбачати навіси на перонах, широко використовувати вітрозахисні стінки і сонцезахисні пристрої (будови) на території пасажирських районів, враховуючи, що пасажирські райони є одночасно місцем відпочинку біля води.
2.2.77. Пасажирські вокзали і павільйони не дозволяється розташовувати на території вантажних причалів.
2.2.78. У невеличких портах і пристанях пасажирські судна, за згодою з органами держсаннагляду, можуть швартуватись до вантажних причалів.
2.2.79. Пасажирські райони (причали, дільниці) необхідно огороджувати від вантажних районів захисними зонами зелених насаджень.
2.2.80. Пасажирські дебаркадери, що встановлені при значних амплітудах коливань рівня води у ріках, не дозволяється встановлювати на необлаштованій території, а також біля вантажних причалів, де переробляються шкідливі у санітарному відношенні вантажі.
2.2.81. Усі приміщення пасажирських вокзалів повинні бути облаштовані системами опалення й вентиляції за БНіП "Опалення, вентиляція і кондиціонування" і ТСН "Вокзали. Норми проектування". Зовнішні входи повинні мати повітряно-теплові завіси, які ефективно працюють або опалювальні тамбури згідно з 4 розділом БНіП "Опалювання, вентиляція і кондиціонування".
2.2.82. Механічна припливна система вентиляції вокзалів згідно з ТСН "Вокзали. Норми проектування", повинна подавати у приміщення свіже повітря не менш як 30 на годину на 1 людину влітку і не менш як 20 на годину - взимку й перехідній період року. Швидкість руху повітря у зоні перебування людини не повинна перевищувати взимку 0,3 м/с. Відносна вологість повітря повинна бути 30-50 %.
2.2.83. Внутрішні мережі водопостачання і каналізації будинків вокзалів повинні бути виконані згідно із вимогами БНіП "Внутрішній водопровід і каналізація будинків". Мережі гарячого водопостачання повинні відповідати БНіП "Гаряче водопостачання".
2.3. Санітарно-побутові приміщення, приміщення медичного призначення, приміщення й майданчики для виробничої гімнастики та загально-фізичної підготовки
Загальні вимоги
2.3.1. Санітарно-побутові приміщення порту, підприємств громадського харчування, приміщення медичного призначення, культурного обслуговування, адміністративно-конторські, управлінь, конструкторських бюро, учбових занять і громадських організацій повинні відповідати вимогам БНіП "Адміністративні і побутові споруди", "Норми технологічного проектування морських портів", "Вказівок щодо компонування морських портів" та вимогам цих Правил.
2.3.2. Санітарно-побутові приміщення порту (ВПК, пристані) повинні обслуговувати робітників, зайнятих виконанням вантажно-розвантажувальних робіт (на основних і допоміжних роботах), складських працівників (приймально-здавальники, ваговики, завскладом та ін.), берегових матросів, служб капітана порту (портофлоту) та підмінних бригад.
2.3.3. Санітарно-побутові приміщення для робітників, що проводять будівельні роботи у портах (пристанях), повинні відповідати "Гігієнічним вимогам щодо влаштування і обладнання санітарно-побутових будинків і приміщень, пунктів харчування і здоровпунктів будівельно-монтажних організацій".
Наведені нормативні документи поширюються на будівельні об'єкти при кількості працюючих у найбільш чисельній зміні 15 і більше чол. із урахуванням осіб, які проходять виробничу практику. При меншій кількості робітників приміщення для обігріву працюючих і приймання їжі, туалет та душова, забезпечення іншими видами побутових приміщень вирішується за погодженням із органами санітарного нагляду у кожному окремому випадку залежно від характеру і умов праці.
2.3.4. Склад санітарно-побутових приміщень повинен визначатися залежно від санітарної характеристики вантажно-розвантажувальних процесів, згідно з вказівками додатка 3, а також вказівками, що наводяться нижче.
2.3.5. При проектуванні санітарно-побутових приміщень для портових робітників, зайнятих на основних і допоміжних роботах по перевантажуванню вантажу різної санітарної характеристики, склад побутових приміщень, їх влаштування й об'єднання повинні прийматися, виходячи з санітарної характеристики найнесприятливіших перевантажувальних робіт, які плануються на цьому ВПК порту, - відповідно до БНіП "Адміністративні і побутові споруди" і "Норм проектування морських портів".
Санітарно-побутові приміщення для робітників, які зайняті вантажно-розвантажувальними процесами із виразно шкідливими умовами праці (що відносяться до III групи), повинні бути відокремлені і обладнані санпропускниками.
2.3.6. При проектуванні порту, в якому передбачається виробниче навчання, при підрахунку площі санітарно-побутових приміщень та їх обладнання слід враховувати і практикантів навчальних закладів. Кількість практикантів повинна зазначатися у завданні на проектування.
2.3.7. Санітарно-побутові приміщення для робітників складів рекомендується обладнувати при складах.
2.3.8. Санітарно-побутові приміщення ВНК повинні, як правило, об'єднуватися (блокуватися) в одному будинку за умови дотримання санітарних норм.
Примітка. Санітарно-побутові приміщення можуть блокуватися із адміністративно-конторськими приміщеннями.
2.3.9. Блоки (комплекси) санітарно-побутових приміщень повинні розташовуватись по відношенню до обслуговуючого району так, щоб відстань від них до місць виконання вантажно-розвантажувальних робіт не перевищувала 500 м.
Примітки:
1. У портах, що реконструюються, скрутних умовах планування припустимо за узгодженням з органами охорони праці збільшення цієї відстані до 800 м,
2. Для санітарно-побутових приміщень, що обслуговують дільницю переробки шкідливих вантажів, указана відстань підлягає скороченню відповідно до вимог держсаннагляду.
2.3.10. Температура повітря у санітарно-побутових приміщеннях приймається згідно з таблицею 2.1.
Таблиця 2.1
Розрахункові температури повітря у санітарно-побутових приміщеннях
------------------------------------------------------------------
| Найменування приміщень | Температура, град. C |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Гардеробні, умивальні | 16 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Душові | 25 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Роздягальні при душовій | 23 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Туалети | 14 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Приміщення особистої гігієни жінок | 20 |
|--------------------------------------+-------------------------|
| Приміщення для обігріву робітників | 24-26 * |
------------------------------------------------------------------
---------------
* При наявності джерела місцевого обігріву - 24.
Приміщення для відпочинку
2.3.11. Приміщення для відпочинку передбачається, як правило, у кожному ВПК порту.
2.3.12. Площа приміщень відпочинку приймається виходячи з таких норм на одного працюючого у найчисельнішій зміні:
менш як 50 1,10 м
від 51 до 100 0,85 м
від 101 до 150 0,80 м
більш як 150 0,75 м
Кількість місць для сидіння приймається у відсотках до числа працюючих у найчисельнішій зміні:
до 100 100 %
від 101 до 150 85 %, але не менш як 100 місць
більше 150 75 %, але не менш як 130 місць
Гардеробні
2.3.13. Гардеробні для спецодягу при вантажно-розвантажувальних процесах груп II і III (дивись додаток 3) слід розташовувати у приміщеннях, відокремлених від гардеробних для вуличного та домашнього одягу. При вантажно-розвантажувальних роботах групи I гардеробна для спецодягу розташовується у приміщенні гардеробної для вуличного і домашнього одягу.
Примітки:
- Для вантажно-розвантажувальних процесів групи II гардеробну для сцецодягу на списочний склад працюючих до 50 чол. припускається розташовувати окремо у приміщеннях для вуличного і домашнього одягу.
- При вантажно-розвантажувальних процесах I групи домашній, вуличний і спеціальний одяг припустимо зберігати разом у спеціально влаштованих шафах, що забезпечують ізольоване зберігання кожного виду одягу.
2.3.14. При гардеробних для зберігання спецодягу слід влаштовувати комори окремо для зберігання чистого й брудного одягу, необхідно забезпечити транспортування його для знезараження, обезпилювання, прання і ремонту, минаючи побутові приміщення.
2.3.15. Одинарні і спеціальні шафи обладнуються припливно-витяжними вентиляційними пристроями, що забезпечують сушіння мокрого спецодягу не більш як за 14 годин.
У подвійних шафах (призначених для зберігання вуличного і домашнього одягу) повинні бути грати, жалюзі, отвори у дверцятах або інші пристрої для провітрювання.
2.3.16. На кожного працюючого, який користується гардеробною, передбачається дві закриті шафи: подвійна для вуличного і домашнього одягу й одинарна для спецодягу.
Примітки:
- При вантажно-розвантажувальних процесах групи I припускається на кожного працюючого одна шафа, пристосована для зберігання всіх видів одягу.
- При вантажно-розвантажувальних процесах груп II і III у закритих шафах (подвійних, одинарних) слід передбачати місця для зберігання білизни.
2.3.17. З метою економії площі гардеробних (на 15 - 20 %), покращання їх санітарного стану можна використовувати відкритий засіб зберігання одягу на відкритих вішалках з улаштуванням роздільних перегородок або екранів у залах із окремим зберіганням спецодягу і зберіганням вуличного і домашнього одягу із сітчастим огородженням і місцями перевдягання.
Приміщення для сушіння, знешкодження й обезпилювання спецодягу
2.3.18. Приміщення для сушіння, знешкодження й обезпилювання спецодягу слід передбачати згідно із вказівками додатка 3 до цих Правил.
2.3.19. Сушіння спецодягу, як правило, повинно проводитися у гардеробних шафах, обладнаних пристроями для подавання у шафи підігрітого повітря з наступною витяжкою зволоженого.
2.3.20. При влаштуванні групових сушарок площу приміщень для сушіння спецодягу слід визначати із розрахунку 0,2 кв. м на кожного, хто користується сушаркою у найчисельнішій зміні.
Опалювальні та вентиляційні установки у приміщеннях для сушіння спецодягу повинні бути розраховані на висихання його протягом часу, що не перевищує робочої зміни.
2.3.21. Приміщення для знезараження й обезпилювання спецодягу повинні бути окремі. Склад і площа цих приміщень встановлюється завданням на проектування за погодженням із органами держсаннагляду.
Вбиральні
2.3.22. Вбиральні слід розміщувати у складі блоків (комплексів) побутових приміщень, а, крім того, - на території ВПК.
2.3.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до вбиральні не повинна перевищувати 300 м.
2.3.24. Кількість унітазів у вбиральнях, розташованих у складі блоків побутових приміщень, встановлюється із розрахунку 70% працюючих у найчисельнішій зміні, а розташованих на території ВПК - у розрахунку 60% працюючих у найчисельнішій зміні.
Умивальні
2.3.25. Умивальні повинні розташовуватись у приміщеннях, суміжних із гардеробними.
Примітка. Умивальні адміністративно-господарських приміщень повинні розміщуватись у шлюзах при вбиральнях.
2.3.26. Кількість кранів в умивальнях визначається за кількістю людей на один кран, що працюють у найчисельнішій зміні, в залежності від групи вантажно-розвантажувальних робіт, згідно з таблицею 2.2.
Таблиця 2.2
Кількість людей на 1 кран умивальника
------------------------------------------------------------------
| Групи виробничих процесів | Кількість людей |
|------------------------------------+---------------------------|
| 1а | 7 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 1б, 3а, 3б | 10 |
|------------------------------------+---------------------------|
| 1в, 2а 2б, 2в, 2г | 20 |
------------------------------------------------------------------
Примітки:
1. Кількість кранів в умивальнях для адміністративно-конторського персоналу встановлюється за розрахунком - 40 чол. на 1 кран.
2. При встановленні кількості кранів і умивальних для робітників не враховуються крани в їдальнях і вбиральнях.
2.3.27. Вмивальні у ВПК, що переробляють пек, повинні бути обладнані дзеркалами при кожному умивальнику й столами.
2.3.28. В умивальнях рекомендується встановлювати прилади типу "фен" для сушіння рук підігрітим повітрям.
Душові
2.3.29. Душові повинні розташовуватися у приміщеннях, суміжних із гардеробними. Між душовою, що має більше 6 душових сіток, і гардеробною повинен бути тамбур. Розташування душових кабін біля зовнішніх стін будинку не припускається.
2.3.30. Кількість душових сіток встановлюється за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну, в залежності від групи виробничих процесів:
- при групах виробничих процесів 3б - 3 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 1в, 2в, 2г - 5 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 2а, 3а - 7 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 1б - 15 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 1а - 25 чол. на 1 сітку;
- при групах виробничих процесів 4 - згідно з вимогами відомчих нормативних документів.
2.3.31. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути не менш як 1,5 м, а між рядами кабін і стінкою або перегородкою приміщення - не менш 1,9 м.
Розташування душових кабін слід передбачати так, щоб при необхідності душову можна було використовувати як пропускник.
2.3.32. Душові кабіни повинні бути обладнані душовими сітками із регуляторами струменя, індивідуальними змішувачами з арматурою управління біля входу у душову кабіну, водонепроникними розсувними занавісками та поличками для мила.
Примітка. Припускається влаштування душових кабін централізованими змішувачами за умови автоматичного підтримання необхідної температури води.
2.3.33. У душових для працюючих на переробці вугілля та вантажів, які пилять і викликають забруднення тіла високодисперсним пилом, слід передбачати спеціальні місця для миття з милом, із розрахунку одне місце на одну душову сітку, з краном гарячої і холодної води із розрахунку один кран на 10 місць для миття з милом.
2.3.34. До складу приміщень душових при вантажно-розвантажувальних процесах групи I і II повинні входити приміщення, обладнані лавами (із гачками на спинках) для перевдягання завширшки 0,4 м і довжиною - 0,6 м.
2.3.35. Вбиральні при душових слід передбачати з розрахунку 1 унітаз на кожні 100 чол., що користуються душем, але не менше 1 унітазу.
Приміщення для обігріву
2.3.36. У кожному ВПК для працюючих на відкритих майданчиках у неопалювальних виробничих і складських приміщеннях порту з розрахунковою зимовою температурою (у навігаційний період) нижче -5 град. C, повинні бути передбачені на відстані не більше 150 м від робочих місць приміщення обігріву, обладнане опаленням, освітленням і вентиляцією.
Приміщення повинні бути оснащені вішалками для одягу, стільцями, жорсткими диванами або кріслами для відпочинку, столами і забезпечені питними та умивальними установками з повітряними осушниками рук. Площа цих приміщень встановлюється із розрахунку 0,1 кв. м на одного працюючою у найчисельнішій зміні (у районі обслуговування) і повинна бути не меншою за 3 кв. м.
Примітка.
У портах, де перевантажуються важкозмивні речовини (нафта, нафтопродукти, вугілля, пек, жири, рибні продукти, масла, фарби і т. ін.), умивальники повинні бути обладнані для миття рук спеціальними рідинами, дозволеними для цієї мети Головним санітарно-профілактичним управлінням.
Приміщення особистої гігієни жінки
2.3.37. Приміщення особистої гігієни жінки слід передбачати при кількості жінок більше 15, що працюють у найчисельнішу зміну. Вхід у приміщення повинен бути через окремий тамбур.
2.3.38. До складу приміщення особистої гігієни жінки повинні входити:
- роздягальня площею не менше 4 кв. м, з розрахунку 0,02 кв. м на одну робітницю у найчисельнішу зміну, із вбиральнею, облаштованою умивальниками (1 умивальник на 2 гігієнічних душа);
- процедурна з індивідуальними кабінами площею не менше 1,8 х 1,2 м кожна, що обладнані гігієнічними душами із розрахунку 1 душ на 100 жінок, які працюють у найчисельнішу зміну. Кількість місць для роздягання встановлюється з розрахунку 3 місця на 1 кабіну. Коли кількість кабін дорівнює 4 і більше, слід передбачати місце для паління.
2.3.39. Гігієнічні душі повинні бути обладнані змішувачами для регулювання температури води і мати педальне включення.
2.3.40. При кількості жінок менше 15 слід передбачати спеціальну кабіну з гігієнічним душем, розташовану в жіночій вбиральні при побутових приміщеннях.
Курильні
2.3.41. Курильні слід передбачати у тих випадках, коли за характером вантажу, що перевантажується у порту (причалах пристанях) і зберігається на складах, паління на території не припускається, а також, коли об'єм виробничого приміщення на одного працюючого менше 50 м.
2.3.42. Курильні слід розташовувати, як правило, суміжно із вбиральнями або приміщеннями обігріву працюючих.
2.3.43. Відстань від робочих місць до курильних, що розташовані на території порту, має бути не більш 150 м, розміщених в опалювальних будинках - не більш 75 м; в окремих випадках припускається 100 м при належному обгрунтуванні.
2.3.44. Площа приміщення курильні визначається з розрахунку 0,03 кв. м на 1 працюючого у найчисельнішу зміну, але не менше 9 кв. м.
Пральні
2.3.45. У портах слід, як правило, обладнувати механічні пральні для обезпилювання й прання спецодягу портових робітників, обслуговування суден портофлоту, дитячих установ, пунктів харчування, здоровпунктів. При пральнях повинні бути майстерні з ремонту спецодягу і взуття.
Примітки:
1. Пральні з обслуговування різних контингентів повинні проектуватися в окремих приміщеннях.
2. Портові пральні можуть бути розраховані також для обслуговування суден транспортною флоту.
3. При можливості можуть бути використані для прання спецодягу міські пральні.
2.3.46. Пропускна спроможність, склад, площа приміщень пралень встановлюється з урахуванням санітарної характеристики вантажно-розвантажувальних процесів за БНіП "Допоміжні будинки і приміщення промислових підприємств".
Обезпилювання, прання і ремонт спецодягу повинні здійснюватися не менше 1 разу на 10 днів. Указані строки коригуються за згодою з органами держсаннагляду в залежності від ступеня й характеру забруднення одягу.
Питне водопостачання
2.3.47. Питне водопостачання робочих місць повинно проводитися установками типу фонтанчика або сатуратора.
Відстань від робочих місць до питної установки повинна бути в залежності від місцевих умов 75-150 м.
2.3.48. У південних портах необхідно передбачати установки для постачання працюючих підсоленою газованою водою.
Пункти харчування
2.3.49. При проектуванні й експлуатації підприємств громадського харчування і торгівлі продовольчими товарами, розташованих у портах, вокзалах і на ВПК, необхідно керуватися "Санітарними правилами для підприємств громадського харчування, продовольчих магазинів і для торгівлі продуктами в дрібнороздрібних підприємствах", БНіП "Підприємства громадського харчування. Норми проектування" і вимогами цих Правил.
2.3.50. Пункти харчування у портах можуть бути таких типів:
- їдальні, що працюють на сировині;
- їдальні, що працюють на півфабрикатах;
- буфети з пристроями для підігріву їжі;
- кімнати приймання їжі;
- кіоски та пересувні пункти харчування.
Кожен ВПК порту повинен мати їдальню та буфет, а при їх відсутності повинна бути забезпечена доставка робочої зміни до найближчого пункту харчування на спеціальному транспорті.
Їдальні передбачаються для контингенту працюючих у найчисельнішу зміну (150 чол. і більше); буфети - відповідно для контингенту менше 100 чоловік.
Буфети незалежно від їдалень, необхідні для всіх змін, особливо для вечірньої та нічної.
2.3.51. Їдальні, що розташовані на портовій території, рекомендується розміщувати у блоках службово-допоміжних або побутових приміщень. Відстань від їдальні до найвіддаленіших місць виробничих робіт не повинна перевищувати 800 м.
Примітки:
1. За умови додержання зазначеної відстані припускається розміщення їдальні поза режимної території порту.
2. Їдальні повинні бути віддалені від зовнішніх санвузлів не менш як на 25 м.
2.3.52. Тип їдальні обирається з врахуванням числа працюючих у порту та загальної системи обслуговування порту продуктами харчування. Їдальня, що працює на сировині, проектується за числом працюючих у найчисельнішу зміну понад 500 чоловік, а також за меншим їх числом, коли у районі розташування порту немає піших їдалень, які можна використати.
Коли у порту передбачається будівництво декількох їдалень, то тільки одна з них проектується як їдальня, що працює на сировині, інші повинні бути їдальнями, які працюють на півфабрикатах. Їдальня, яка працює на сировині, як правило, повинна розташовуватись за межами режимної території порту.
2.3.53. Буфети слід розташовувати в одному будинку із побутовими приміщеннями ВПК.
2.3.54. При блоці побутових приміщень ВПК слід, незалежно від наявності їдальні або буфету, передбачати кімнату приймання їжі, яку рекомендується суміщати з буфетом, а при числі працюючих у найбільшу зміну менше 50 чол. суміщати із приміщенням відпочинку.
2.3.55. Кіоски і пересувні пункти харчування можуть бути розташовані на вільних майданчиках на шляхах руху працюючих поблизу ВПК і складів.
2.3.56. Число тих, хто користується пунктами харчування, приймається у відсотках від числа працюючих у найчисельнішу зміну:
- для їдалень - 100%
- для буфетів - 70%
- для кімнат приймання їжі - 40%.
2.3.57. Портові зали їдалень і буфетів, а також кімнати приймання їжі повинні проектуватися із розрахунку трьох посадок за обідню перерву.
Примітка. У їдальнях і буфетах слід передбачати самообслуговування.
2.3.58. Склад і площа приміщень їдалень і буфетів проектується згідно БНіП "Підприємства громадського харчування" з урахуванням додаткових вимог БНіП "Допоміжні будинки і приміщення промислових підприємств".
2.3.59. Їдальні і буфети повинні мати умивальники для відвідувачів із гарячою та холодною водою, змішувачами і повітряним сушильником рук із розрахунку 1 кран на 30 посадочних місць.
2.3.60. Пункти харчування робітників на дільницях, що відносяться за санітарною характеристикою вантажно-розвантажуваних робіт до III групи, повинні розташовуватись не ближче 200 м від місць проведення робіт. У пунктах харчування повинен бути передбачений пристрій спеціальних умивальників із подачею гарячої та холодної води. Умивальні повинні мати окремі входи й виходи та пристосування для чищення одягу і взуття.
2.3.61. Перебування у пунктах харчування у робочому одязі, що забруднений отруйними речовинами, з різким неприємним запахом, неприпустиме.
Приміщення медичного призначення
2.3.62. Для надання медичної допомоги працюючим у портах (пристанях) повинні передбачатися приміщення, в яких за погодженням із басейновими або територіальними органами охорони здоров'я організується робота амбулаторій, поліклінік, здоровпунктів, фотаріїв, інгаляторів. У портах медична допомога здійснюється за нормами МОЗ України.
2.3.63. Проектування здоровпунктів, поліклінік, інгаляторіїв, фотаріїв повинно здійснюватися згідно з БНіП 2.08.02-89 "Лікувально-профілактичні установи" та СанПіН 2956а-84 "Влаштування, обладнання, експлуатація амбулаторно-поліклінічних установ стоматологічного профілю, охорони праці та особистої гігієни".
2.3.64. Кожен порт за обліковим складом працюючих від 300 до 2000 повинен мати загальнопортовий здоровпункт.
2.3.65. У портах із числом працюючих менш 300 чоловік, здоровпункт організовується за умови віддаленості порту до найближчого лікувально-медичного закладу більш ніж на 2 км.
2.3.66. На дільницях, віддалених від загальнопортового здоровпункта більш як на 1000 м, слід передбачати додаткові фельдшерські здоровпункти (пункт першої допомоги). Для дільниць із шкідливими умовами праці додатковий здоровпункт передбачається при віддаленні цих дільниць від загальнопортового здоровпункту більш ніж на 800 м.
2.3.67. Приміщення для надання медичної допомоги повинні розташовуватися поблизу навантажувальних дільниць порту (із якомога найближчим розташуванням до дільниць та районів особливо небезпечних щодо травматизму у віддаленні від об'єктів підвищеного шуму). Здоровпункти можуть розташовуватися також біля прохідних.
Відстань від робочих місць до здоровпунктів повинна бути не більш 800 м.
2.3.68. Усі приміщення слід розташовувати в окремих будинках або на перших поверхах допоміжних або виробничих будівель. Із забезпеченням зручного під'їзду санітарного автотранспорту. Розташування і розміри дверей у приміщеннях повинні передбачати можливість перенесення хворого на ношах.
2.3.69. Принципи, методи, форми організації медичної допомоги робітникам порту визначаються органами охорони здоров'я на водному транспорті у залежності від місцевих умов, а кількість посад установлюється у межах народногосподарського плану і бюджету у порядку і за платними нормативами, затвердженими МОЗ України.
2.3.70. Інгалятори слід розташовувати разом з іншими приміщеннями для надання медичної допомоги робітникам. Їм потрібно передбачати додаткову допомогу з розрахунку 3 кв. м на кожне місце біля апарату, але не менш 12 кв. м, при камерному застосуванні аерозолей для профілактики пневмоконіозів, крім того, слід передбачати 3 кімнати:
для медичної сестри з метою спостереження за процедурами, кімната відпочинку площею не менш 24 кв. м і кімната компресорна.
2.3.71. У залежності від чисельності контингенту, якому надається медична допомога, кожен порт із числом працюючих до 4000 людей повинен мати наступне обладнання приміщень охорони здоров'я (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Приміщення медичного призначення
------------------------------------------------------------------
|Найменування |Набір приміщень при чисельності контингенту |
|приміщень |------------------------------------------------|
| |3001-4000|2001-3000|1501-2000|1201-1500|300-1200|
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Вестибюль | 24 | 12 | 12 | 12 | 12 |
|очікування і | | | | | |
|реєстратура | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Перев'язочна | 24 | 24 | 24 | 24 | 24 |
|(гнійна і |---------+---------+---------+---------+--------|
|чиста) | 2 кімн. | 2 кімн. | 2 кімн. | 2 кімн. | 2 кімн.|
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Зуболікувальне | 12 | 12 | 12 | 12 | 12 |
|приміщення | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Кабінет для | 48 | 36 | 24 | 24 | 12 |
|прийому хворих |---------+---------+---------+---------+--------|
| | 4 каб. | 3 каб. | 2 каб. | 2 каб. | 1 каб. |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Кімната для | 24 | 24 | 24 | 24 | 12 |
|фізіотерапії | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Кабінет зав. | 9 | | | | |
|здоровпунктом | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Кімната | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 |
|чергового | | | | | |
|медперсоналу | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Приміщення для | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 |
|автоклава та | | | | | |
|зберігання | | | | | |
|перев'язочного | | | | | |
|матеріалу | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Комора | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Кімната | 9 | 9 | 9 | 9 | 9 |
|тимчасового | | | | | |
|перебування | | | | | |
|хворих | | | | | |
|---------------+---------+---------+---------+---------+--------|
|Кімната | 12 | 12 | 12 | 12 | 12 |
|медпроцедур | | | | | |
|---------------+------------------------------------------------|
|Вбиральня | |
|чоловіча з | на 1 унітаз |
|умивальником у | |
|шлюзі | |
|---------------+------------------------------------------------|
|Вбиральня | |
|жіноча з | на 1 унітаз |
|умивальником у | |
|шлюзі | |
|---------------+------------------------------------------------|
|Душова | на 2 | |
| | душові | на 1 душову сітку |
| | сітки | |
|---------------+------------------------------------------------|
|Ванна кімната | на 1 ванну |
------------------------------------------------------------------
2.3.72. При чисельності контингенту понад 4000 чоловік слід передбачити для надання медичної допомоги приміщення з розрахунку чисельності персоналу, який визначається для цієї мети діючими штатними нормативами лікарень, поліклінік (амбулаторій). Набір приміщень встановлюється за погодженням з органами охорони здоров'я.
2.3.73. Особи, що влаштовуються на роботу, та ті, що працюють у порту, повинні проходити медичні огляди згідно із наказом Міністра охорони здоров'я СРСР "Про проведення обов'язкових попередніх при влаштуванні на роботу і періодичних медичних оглядів трудящих, які зазнають впливу шкідливих і несприятливих умов праці", наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР "Про вдосконалення системи медичних оглядів робітників і водіїв індивідуальних транспортних засобів" № 555 від 29.09.89 р., наказом МОЗ України "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" № 45 від 31.03.94 р., наказом МОЗ України і Держкомітету по нагляду за охороною праці "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі" № 263/121 від 23.09.94 р., наказом МОЗ України "Про затвердження Списку професійних захворювань і Інструкції по його застосуванню" № 23/36/9, від 02.02.95 р., постановою Кабінету Міністрів України "Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд" № 1238 від 06.11.97 р.
2.3.74. У всіх підрозділах порту поблизу місць проведення робіт повинні знаходитися аптечки з набором необхідних медикаментів і засобів для надання першої допомоги. Кількість аптечок і місця їх розташування встановлюються керівником цієї виробничої дільниці за погодженням із здоровпунктом, а у портах, де немає поділу на ВПК, - начальником порту за погодженням з медичною установою, що обслуговує цей порт.
Санітарно-карантинні відділи і санітарно-контрольні пункти
2.3.75. У морських і річкових портах, відкритих для міжнародних рейсів суден, у складі басейнових, портових і лінійних СЕС організуються санітарно-контрольні відділи (СКВ) або санітарно-карантинні пункти (СКП). Вони здійснюють медико-санітарний огляд суден та комплекс профілактичних заходів запобігання завезенню і поширенню карантинних та інших інфекційних захворювань. Для розташування СКВ і СК адміністрація порту виділяє необхідні приміщення.
Примітка. СЕС (басейнові, портові, лінійні та інші, що здійснюють функції держсаннагляду у портах) розташовуються поза режимною територією порту (за винятком СКВ або СКП).
2.3.76. На морських вокзалах, відкритих для міжнародних зв'язків, на вимоги Міністерства охорони здоров'я України, повинні передбачатися приміщення для СКО відповідно табл. 2.4.
2.3.77. СКВ передбачається у портах із суднооборотом закордонного плавання й великого каботажу 5 і більше суден на місяць найбільшої роботи.
Примітка. У портах, через які проходить невелика кількість (4 і менше) іноземних і вітчизняних суден закордонного плавання на місяць, функції СКВ може виконувати СЕС.
2.3.78. Склад і площа приміщень СКВ визначаються суднооборотом щодо загранплавання і великого каботажу на місяць (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4
Склад і площа санітарно-карантинного відділу
------------------------------------------------------------------
| | Суднооборот на місяць |
| |-------------------------------|
| Приміщення | 5-30 суден | 31 і більше |
| |-------------------------------|
| | Площа приміщень у кв. м |
|--------------------------------+-------------------------------|
| 1 | 2 | 3 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Вестибюль | 8,0 | 14,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Ізолятор-напівбокс із санітарним|14,0 на 1 ліжко|32,0 на 2 ліжка|
|блоком, вбиральня, умивальня, | | |
|душ | | |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Бокс | 10,0 | 10,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната чергового лікаря | | 10,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната суднових лікарів | | 10,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната старшого лікаря | | 10,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната чергового фельдшера, | 10,0 | 10,0 |
|дезінфекторів | | |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната завідуючого відділом | | 16,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната тимчасового перебування | 12,0 | 15,5 |
|хворих | | |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Приміщення зберігання | 8,0 | 12,0 |
|медикаментів і комплектації для | | |
|постачання суден. | | |
|Робоче місце фармінспектора | | |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Кімната чергового персоналу | | 12,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Маніпуляційна | | 11,5 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Комора | | 12,0 |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Вбиральня | на 1 унітаз | на 2 унітаза |
|--------------------------------+---------------+---------------|
|Душова | на 1 сітку | на 2 сітки |
------------------------------------------------------------------
2.3.79. СКВ повинні бути забезпечені міським і внутрішньопортовим зв'язком, при суднообороті 100 суден на місяць - додатковою короткохвильовою радіостанцією і телетайпом.
2.3.80. Для проведення санітарно-епідеміологічних заходів на суднах, що стоять на рейді, у каналах, затонах, брекваторах і т. ін. на вимогу СКВ адміністрація порту повинна надавати катер.
2.3.81. У портах при СКВ басейнових СЕС повинні бути виділені спеціальні карантинні причали.
Карантинний причал (ділянка) повинен бути обладнаний водопроводом з встановленням гідранта для подачі води на судна достатнім електроосвітленням, компресійною установкою достатньої потужності із калорифером для подачі підігрітого повітря на судна у період дезінфекції.
На території ділянки на відстані не більше 30 м від кордону повинно розташовуватись опалювальне приміщення площею 15-20 кв. м для вахтових дезінструкторів і команди.
2.4. Системи опалення і вентиляції об'єктів порту
2.4.1. У виробничих і допоміжних будинках і приміщеннях порту, громадських будинках і спорудах повинні бути передбачені системи опалення і вентиляції або кондиціонування повітря. Метеорологічні умови і повітряне середовище у приміщеннях повинні відповідати вимогам "Санітарних норм проектування промислових підприємств" СН № 245-71, БНіП "Допоміжні будинки і приміщення промислових підприємств", БНіП "Опалення вентиляція і кондиціонування", ДСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги щодо повітря робочої зони", а також БНіП "Правила виробництва й приймання роботи. Санітарно-технічне обладнання будинків і споруд", "Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень" ДСП 3.3.6.042-99 .
2.4.2. Нормовані параметри мікроклімату і чистоти повітря повинні бути досягнуті технологічними і будівельними рішеннями, застосуванням досконалої технології, герметизацією обладнання, оснащенням його вбудованими відсмоктувачами, теплоізоляцією та екрануванням джерел конвективного і променистого тепла, влаштуванням повітряних завіс, повітряним душуванням на робочих місцях, придавленням пилу водою у місцях його утворення, раціональним плануванням виробничих приміщень.
При вирішенні цих питань враховується кількість працюючих, для яких проектується система опалення і вентиляції і соціально-економічна ефективність робіт.
2.4.3. Розташовані у складах контори та побутові приміщення повинні мати опалення за діючими санітарними нормами незалежно від того, чи склад опалюється чи ні.
2.4.4. У складських приміщеннях, що опалюються, при температурі зовнішнього повітря +10 град. C температура повітря у середині складу повинна бути від +16 до + 18 град. C під час річного навантажування та від +17 до +19 град. C при комплексно-механізованому навантажуванні при швидкості руху повітря не більше 0,5 м/с.
2.4.5. Робота у неопалювальних портових складах прирівнюється до зовнішньої. Для складських приміщень, у яких проектується підтримання позитивної температури у холодний період року, внутрішня температура встановлюється технологічними вимогами.
2.4.6. Всі повітрозабірники повинні обладнуватися фільтрами, що забезпечують відповідно до "Вказівок по розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств", ефективну очистку зовнішнього повітря і розташовуватись у місцях, де виключається попадання на них забрудненого повітря газів, води; при цьому повинні бути враховані вимоги розділу 4 БНіП "Опалення, вентиляція і кондиціонування".
2.4.7. При виборі місця розташування витяжних пристроїв необхідно враховувати характер шкідливих виділень у приміщення і при цьому керуватися даними таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Вибір місця розташування вентиляційних пристроїв
------------------------------------------------------------------
| Характер шкідливих | Місце розташування |
| виділень | витяжних пристроїв |
|---------------------------------------+------------------------|
| Значне тепловиділення |Верхня зона |
|---------------------------------------+------------------------|
| Значне вологовиділення |Верхня зона |
|---------------------------------------+------------------------|
| Значне виділення пару і газів при |Верхня зона (2/3) об'єму|
| щільності їх меншій за щільність |повітря і нижня зона |
| повітря |(1/3) об'єму повітря |
|---------------------------------------+------------------------|
| Те ж саме при більшій щільності пару |Нижня зона (2/3) об'єму |
| і газів за щільність повітря |повітря і верхня зона |
| |(1/3) об'єму повітря |
|---------------------------------------+------------------------|
| Значне пиловиділення |Нижня зона |
|---------------------------------------+------------------------|
| Поєднане виділення газів, пилу і |Верхня зона |
| тепла від високотемпературних джерел | |
|---------------------------------------+------------------------|
| Шкідливі виділення у житлових, |Верхня зона |
| громадських та допоміжних будинках | |
------------------------------------------------------------------
2.4.8. Склади закритого типу повинні мати природну, механічну і мішану вентиляцію, яка забезпечує розбавлення шкідливих домішок у повітрі складських приміщень до рівня ГДК і нижче.
2.4.9. Склади для зберігання небезпечних вантажів повинні мати постійно діючу й аварійну вентиляцію відповідно до правил морського перевезення небезпечних вантажів (МОПНЕВ).
2.4.10. У приміщеннях для складів шкірсировини та інших видів сировини тваринного походження, небезпечних у санітарному відношенні, необхідний пристрій механічної вентиляції, який забезпечуватиме відплив повітря з верхньої зони будинку.
2.4.11. Витяжні вентиляційні канали зі складів для небезпечних вантажів та тих, що пилять і т. ін. повинні бути забезпечені пристроями для знешкодження й обезпилювання повітря.
2.4.12. У закритих складах, де провадяться вантажні роботи з використанням автонавантажувачів, для усунення вихлопних газів повинна передбачатися механічна вентиляція із кратністю повітрообміну не менше 10 обм./год.
2.4.13. У побутових приміщеннях і конторах на складах небезпечних вантажів повинна бути припливно-витяжна вентиляція із переваженням припливу відповідно до БНіП "Опалення вентиляція і кондиціонування".
2.4.14. Подачу припливного повітря необхідно проектувати так, щоб повітря не надходило через зони із більшим забрудненням до зони меншої забрудненості.
2.4.15. У виробничих приміщеннях порту, стіни яких конструктивно виконані зі скла, що займає велику поверхню із значним радіаційним охолодженням (нагріванням), необхідно проектувати опалювальні і вентиляційні системи, які підтримуватимуть метеорологічні умови там на рівні нормованих величин відповідно до "Санітарних норм проектування промислових підприємств" БНіП 2.04.05 86 "Опалення, вентиляція і кондиціонування".
2.4.16. У районах із розрахунковою температурою теплого періоду року +25 град. C і вище у робочих, адміністративних приміщеннях порту, громадських організаціях, учбових кімнатах, бібліотеках, залах нарад і т. ін., а також у приміщеннях вокзалів слід передбачати кондиціонування повітря, яке забезпечує оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря відповідно до ДСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони". Додатково ці приміщення повинні бути обладнані пропелерними вентиляторами для підвищення швидкості руху (переміщення) повітря до 0,3-0,5 м/с. При виконанні таких робіт повинні враховуватись вимоги розділу 4 БНіП "Опалення, вентиляція і кондиціонування".
2.4.17. Санітарні вимоги при експлуатації вентиляції портових приміщень повинні відповідати Інструкції по санітарно-гігієнічному контролю систем вентиляції, затвердженої МОЗ СРСР.
2.5. Системи водопостачання об'єктів порту
2.5.1. У морських та річкових портах повинно бути передбачено спорудження водопроводу, конструкція, набір споруд і умови експлуатації якого забезпечували б повну потребу всіх видів господарсько-питного водоспоживання як об'єктів території порту, так і суден, які базуються в порту.
2.5.2. При виборі водопостачання порту (автономного або введення із центрального господарсько-питного водопроводу чи змішаного) слід керуватися вимогами ДСТ 12.1.03-77 (СТ РЕВ 1924-79) "Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Правила вибору і оцінки якості". Перевага повинна надаватися постачанню порту водою з централізованого міського або селищного водопроводу.
2.5.3. Проектування і будівництво портового водопроводу повинно здійснюватись відповідно до вимог БНіП "Водопостачання. Зовнішні мережі і споруди", "Внутрішній водопровід і каналізація будинків", а також із урахуванням особливостей водорозподілу, водокористування, властивих морським і річковим портам.
Експлуатація портового водопроводу повинна здійснюватися у згоді з вимогами Правил технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України РДП 204/15 України 242-95 .
2.5.4. Незалежно від виду водопостачання якість води, що використовується для господарсько-питних потреб на об'єктах порту, а також подається на судно, повинна відповідати вимогам ДСТ "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" № 383 від 23.12.96 р. На вимогу місцевих установ санітарно-епідеміологічної служби у водопровідну мережу порту можуть бути включені засоби кондиціонування води з метою її додаткового знезараження, аерації та дезодорування.
2.5.5. Водорозбірні колонки (гідранти) і пункти для заправки суден питною водою повинні розміщуватися вздовж причального фронту, безпосередньо біля кордону.
У разі влаштування спеціальних колодязів, їх конструкція повинна виключити можливість вторинного забруднення води при бункеровці та води самих колодязів.
2.5.6. У кожному порту, що є джерелом господарсько-питного водопостачання суден, повинно бути обладнане шлангове господарство із спеціальним приміщенням для зберігання та сушіння шлангів.
2.5.7. Ділянки миття портових автомобілів і автонавантажувачів повинні обладнуватись системою зворотного водозабезпечення.
2.6. Стічні системи портів
2.6.1. Морські та річкові порти повинні бути обладнані системою каналізації для відтоку стічних вод, господарсько-побутових, виробничих і атмосферних стоків. Портпункти, пристані можуть оснащатися засобами збору і подальшої передачі стоків до плавучих збирачів і берегових споруд.
2.6.2. Проектування і будівництво системи каналізації портів здійснюється відповідно до БНіП "Каналізація. Зовнішні мережі і споруди", "Правила санітарної охорони прибережних вод і морів", "Тимчасові рекомендації по проектуванню споруд для очистки поверхневого стоку з територій промислових підприємств і розрахунку умов випуску його у водні об'єкти", "Правила охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами" з урахуванням необхідності відведення стоків об'єктів, розташованих на території порту, а також суден, що базуються у порту.
2.6.3. За відсутністю умов для організації відведення господарсько-побутових стоків у міську каналізацію, за погодженням із органами держсаннагляду слід передбачати будівництво портових очисних споруд.
2.6.4. Баластні та льяльні води, що містять нафту, у каналізаційну мережу не зливають. Для них у портах, що здійснюють операції із нафтовантажами, повинні експлуатуватися плавучі приймально-очисні споруди, які приймають води усіх транспортних, допоміжних суден, суден портофлоту та спеціалізованих плавзбирачів.
2.6.5. У портах, де немає приймально-очисних споруд, повинні бути плавзбирачі льяльних вод від суден, обладнані засобами очистки, або плавзбирачі і плавзасоби для транспортування і здачі зібраних льяльних вод на приймально-очисні споруди найближчого порту, що їх має.
2.6.6. Морські порти повинні бути обладнані особливими пристроями на спеціальному причалі для приймання стічних вод від суден-збирачів.
Необхідність спорудження спецпричалів у річкових портах вирішується за погодженням із Мінрічфлотом і органами держсаннагляду.
Пасажирські причали для морських суден повинні мати обладнання, що забезпечують приймання з цих суден стічних вод і безпосереднє відведення у берегову господарсько-побутову каналізацію.
Води, транспортних суден, що містять нафту, у суховантажних портах повинні прийматися суднами-збирачами.
2.7. Системи збирання і прибирання сміття
2.7.1. При проектуванні порту необхідно передбачати будову (пристрій) по збиранню і прибиранню відходів виробництва і сміття, а також спеціальний санітарний транспорт для вивезення їх із території порту у будь-яку пору року.
2.7.2. Система збирання і прибирання сміття повинна відповідати вимогам "Санітарних правил влаштування і експлуатації удосконаленні звалищ для твердих покидьків", а також "Інструкції по збиранню, видаленню, знезараженню сміття морських портів".
2.7.3. Майданчики під сміттєзбирачі повинні бути забетоновані або заасфальтовані із краями, що виступають не менше 1,5 м від сміттєзбирачів, і мати нахили до лотків для відведення літосферних вод. Над сміттєзбирачами повинні обладнуватись навіси. Місця розташування майданчиків слід обсаджувати деревами та кущами.
2.7.4. Кількість і об'єм сміттєзбирачів, а також транспорту повинні бути достатніми для щоденного приймання та вивезення сміття на міські звалища з території порту і суден, що стоять у причалах і на рейді.
2.7.5. У складі портового флоту слід передбачати судна-сміттєбирачі для приймання твердих відходів від суден.
2.7.6. Місця звалищ відходів виробничого та побутового сміття належить розташовувати поза межами території порту, населеного пункту й охоронної зони джерел водопостачання, - на дільницях, погоджених із органами держсаннагляду.
2.7.7. У портах і портових об'єктах повинні бути обладнані спеціальні установки (термопечі) для знищення промислових відходів (віхті, ганчірки тощо). Організація портових сміттєспалювачів і утилізаційних станцій здійснюється за особливим проектом, що погоджується з органами держсаннагляду.
2.7.8. Місця для збирання й зберігання відходів інфікованих, сильнодіючих хімічних речовин, у тому числі залишків препаратів для фумігації харчових продуктів, які попередньо не знешкоджувались (не пройшли знезараження централізацію і т. ін.), повинні бути обладнані з таким розрахунком, аби повністю виключити можливість забруднення акваторії порту, грунтових вод і атмосферного повітря, а також виключиш присутність сторонніх осіб. Місця збирання й зберігання цих відходів повинні бути погоджені з органами держсаннагляду.
2.7.9. Збирати, зберігати, транспортувати, знищувати і знешкоджувати відходи небезпечних речовин належить додержуючись вимог, передбачених Правилами МОПНЕВ.
2.7.10. Місця збирання і зберігання відходів, що містять радіоактивні речовини, повинні відповідати вимогам "Санітарних норм щодо збирання, видалення і захоронення радіоактивних відходів".
2.8. Освітлення території та об'єктів порту
2.8.1. При проектуванні освітлення порту і портових об'єктів слід керуватися "Нормами штучного освітлення морських портів", "Нормами штучного освітлення річкових портів" (додаток 3 Правил безпеки праці на вантажно-розвантажувальних роботах у портах і на пристанях Мінрічфлоту РРФСР). При цьому необхідно також враховувати основні положення БНіП "Природне і штучне освітлення. Норми проектування" і "Керівництво щодо розробки галузевих норм освітлення", а також для допоміжних приміщень - вимоги галузевих норм освітлення.
2.8.2. Гігієнічні вимоги до систем штучного освітлення у порту повинні відповідати "Методичним вказівкам щодо проведення попереджувального і поточного санітарного нагляду за штучним освітленням на промислових підприємствах" № 1322-75.
2.8.3. Робочі місця перевантаження небезпечних вантажів повинні бути достатньо освітлені. У темний час доби освітлення на робочих дільницях повинно бути не менше 50 лк.
2.8.4. Освітлення об'єктів на відкритих просторах і критих складах портової території повинне відповідати нормам, наведеним у додатку 14 КТМ 31.046-73, а у місцях читання написів на контейнерах, контролю замків, пломб і подібних операцій 30-50 лк від переносних місцевих джерел освітлення.
2.8.5. У районі причальної зони оперативних ділянок відкритої території повинні бути встановлені освітлювальні щогли із скерованим потоком світла на причал у зону вантажно-розвантажувальних робіт, що не утруднюють навігацію суден.
2.8.6. Розміщення фотаріїв, розміри кабін, розрахункова пропускна спроможність визначається згідно з вимогами БНіП "Допоміжні будинки і приміщення промислових підприємств" (10 чол. на 1 кабіну).
2.9. Захист від шкідливого впливу фізичних факторів
Захист від шуму і вібрації
2.9.1. Загальні вимоги до безпеки шумової обстановки у приміщеннях на території портів і пристаней на робочих місцях визначаються ДСТ 12.1.003-83 "Шум. Загальні вимоги безпеки", "Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку" ДСП 3.3.6.037-99 , у місцях знаходження пасажирів - ДСТ 12.1.086-81 "Шум. Припустимі рівні в житлових і громадських будинках" та БНіП "Захист від шуму", Зміни № 1 до ДСТ 12.1.003-83 від 19.12.88 № 4233.
2.9.2. Загальні вимоги до безпеки вібраційної обстановки у приміщеннях і на території портів і пристаней на робочих місцях визначаються ДСТ 12.1.012-90 "Вібраційна безпека. Загальні вимоги", "Державними санітарними нормами виробничої та локальної вібрації" 3.3.6.039-99 , а у місцях знаходження пасажирів - "Методичними рекомендаціями" № 2957-84.
2.9.3. Вимоги до вимірювання шуму визначаються ДСТ 12.1.023-80 "Шум. Методи визначення шумових характеристик і джерел шуму", "Методичні рекомендації щодо проведення вимірів і гігієнічної оцінки шумів на робочих місцях", "Гігієнічні рекомендації щодо встановлення рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості і важкості праці", "Методичні рекомендації щодо дозової оцінки виробничих шумів" № 2908-82, ДСТ 12.1.050-86 "Методи вимірювання шуму на робочих місцях".
2.9.4. Вимоги до вимірів вібрації визначаються ДСТ 12.1.050-86 "Методи вимірювання шуму на на робочих місцях", "Санітарних норм вібрації на робочих місцях" № 3044-84, "Методичні вказівки щодо проведення вимірювань і гігієнічній оцінці виробничих вібрацій" № 3911-85.
2.9.5. Виміри шуму і вібрації на робочих місцях, в зонах і приміщеннях знаходження пасажирів, збудованих чи реконструйованих портів і пристаней провадяться під час здачі об'єкта приймальній комісії.
2.9.6. Якщо на збудованому (реконструйованому) об'єкті рівні шуму або вібрації перевищують припустимі, вживаються додаткові заходи для забезпечення нормативних вимог.
Застосування засобів індивідуального захисту від шуму визначається ДСТ 12.1.029-80 "Засоби і методи захисту від шуму, Класифікація", від вібрації - ДСТ 12.4.024-76 "Взуття спеціальне віброзахисне".
2.9.7. Результати віброакустичних вимірів під час здачі в експлуатацію порту або пристані вносяться у Санітарний паспорт промислового об'єкту.
Захист від електромагнітних полів та іонізуючою випромінювання
2.9.8. При проектуванні об'єктів порту, що слугують джерелом електромагнітних полів, необхідно враховувати вимоги ДСТ 12.1.002-84 "Електричні поля промислової частоти. Припустимі рівні напруженості і вимоги щодо проведення контролю на робочих місцях і вимоги до проведення контролю", ДСТ 12.1.006-84 "Електромагнітні поля радіочастот. Припустимі рівні на робочих місцях", "Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань", Вимоги до проведення вимірювань", "Санітарних норм і правил розміщення радіотелевізійних і радіолокаційних станцій", "Санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів високих, ультрависоких, і надвисоких частот", "Радіоцентри, що передають і приймають. Норми проектування", "Державних санітарних норм захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань" № 239.
2.9.9. При проектуванні ВПК для перевантажування радіоактивних речовин необхідно передбачити вимоги і засоби, що запобігають шкідливому впливові на працюючих іонізуючого опромінення згідно з "Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого опромінення" і "Нормами радіаційної безпеки (НРБ-76/87) і Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
3. САНІТАРНІ ВИМОГИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВИКОНАННЮ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОРТІВ
3.1. Територія порту
3.1.1. Територія порту (пристані, причали) повинні утримуватися у чистоті. Проїзди і підходи повинні бути вільними для руху, вирівняні, не мати вибоїн, освітлені відповідно до розділу 2.8 цих Правил.
Ями, збудовані з технічною метою, повинні бути огороджені.
3.1.2. Робочі місця, проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних і санітарно-побутових приміщень, складів, причалів, необхідно систематично очищати від сміття, залишків вантажу, тари, накопичень бруду, пилу, використовуючи очищення і поливання цих місць.
3.1.3. У місцях проведення перевантажувальних робіт не припускаються ремонтні роботи (фарбування, піскоструминна обробка, різання, зварювання і т. ін.), що створюють небезпеку для портових робітників.
3.1.4. Причали, пірси, естакади і рампи, на яких використовуються внутрішні портові навантажувачі, повинні бути обладнані по краю міцними бортовими брусами (колесовідбивачами), що захищають машини від падіння.
3.1.5. Водостоки (канали) для відведення атмосферних вод належить регулярно прочищати і ремонтувати.
3.1.6. Збирання й утилізація твердих відходів, сміття з території порту та суден повинні здійснюватись згідно з Правилами санітарного утримання території населених місць, Інструкції щодо збору, видаленню і знезараженню сміття морських портів.
3.1.7. Сміття і відходи виробництва необхідно збирати на спеціально обладнані майданчики або у контейнери.
3.1.8. Вивезення сміття і виробничих відходів здійснюється транспортом спеціального призначення на міські звалища або на спеціально встановлені місця. Строки вивезення встановлюються за погодженням із органами держсаннагляду.
3.1.9. Прибирання території порту повинне провадитися по можливості з використанням засобів механізації, вологим або пневматичним способом, стаціонарними або рухомими установками, мийними і прибиральними машинами.
3.1.10. Видалення відходів підприємств громадського харчування здійснюється відповідно до санітарних правил, встановлених до цього населеного пункту.
3.1.11. Харчові відходи підприємств громадського харчування портів і суден каботажного плавання збираються у спеціально для цього призначену тару і можуть використовуватися для згодовування худобі у відповідності з вимогами санітарного утримання населених місць. Харчові відходи портів, що обслуговують міжнародні лінії, знезаражуються відповідно до вимог Інструкції щодо збору, видаленню і знешкодженню сміття морських портів.
3.1.12. На території порту (пристані) у місцях скупчення людей повинні встановлюватися урни для сміття, недопалків і ящики, що щільно замикаються. Ящики й урни повинні систематично очищуватися, а також піддаватися дезінфекції.
3.1.13. Місця для відвалів, відходів виробничого й побутового сміття належить розташовувати за межами території порту населеного пункту й охоронної зони джерел водопостачання на дільниці, погодженій з органами держсаннагляду.
3.1.14. На сміттєвивозних морських і річкових суднах повинні бути передбачені місткості для приймання фекальних стоків із суден.
3.1.15. Для догляду за територією й очистки порту повинна бути виділена спеціальна бригада у кількості осіб, яка відповідає розмірам порту і вантажообігу.
Бригада робітників щодо нагляду за територією порту повинна мати сучасні засоби механізації.
3.1.16. У кожному порту повинен встановлюватися жорсткий порядок догляду за територією і зеленими насадженнями із додержанням відповідного санітарного режиму.
3.1.17. Прибирання порту повинне здійснюватися вологим способом.
3.1.18. Місця для збору, сортування і короткочасного зберігання відходів (несправна тара, настил, залишки вантажу і т. ін.) слід відводити на спеціальних ділянках території порту.
3.1.19. Місця для збору і зберігання відходів, що містять збудників захворювань, сильнодіючі хімічні речовини і не підлягали попередній нейтралізації, дезактивації, знезараженню й дератизації, повинні бути обладнані так, щоб виключити забруднення грунту, підземних вод і атмосферного повітря. Територія повинна бути ізольованою від сторонніх осіб.
3.1.20. Місця для збору і зберігання відходів, що містять радіоактивні речовини, повинні відповідати вимогам "Санітарних правил збору, видалення і захоронення радіоактивних відходів".
3.2. Допоміжні будинки й об'єкти порту
3.2.1. Використовувати побутові приміщення не за призначенням забороняється.
3.2.2. Біля зовнішніх входів у допоміжні будівлі і приміщення повинні бути пристосування для чищення взуття від бруду.
3.2.3. Жолоби, канали, трапи, пісуари й унітази душових і вбиралень повинні регулярно прочищатися і промиватися. Застій промивних і стічних вод на підлозі неприпустимий. Прилади, що слугують для промивання унітазів, пісуарів і т. ін., повинні бути справні. Підлога у вбиральнях повинна постійно утримуватися в сухому стані.
3.2.4. Біля умивальників повинно бути мило і повітряна сушарка для рук.
3.3. Об'єкти громадського харчування
3.3.1. З метою боротьби із гризунами на харчових об'єктах повинні застосовуватися механічні засоби знищення їх (пастки, верші і т. ін.)
3.3.2. Застосування хімічних та інших методів знищення гризунів, мух та ін. комах припускається тільки за умови проведення цих заходів спеціально підготовленими особами за погодженням з представниками держсаннагляду і під їхнім наглядом.
3.3.3. У складських приміщеннях для зберігання сипких харчових продуктів (зерно, борошно, крупа і т. ін.) повинні систематично вживатися заходи боротьби з амбарними шкідниками.
Рекомендується зберігання вищезазначених продуктів провадити в охолоджених складських приміщеннях з температурою не вище +10 град. C.
3.3.4. Усі приміщення продбази повинні мати щуронепроникні вентиляційні отвори. Вентиляційні канали у холодильних камерах повинні бути закриті металевими сітками; всі вікна повинні бути засклені.
3.3.5. У приміщеннях для зберігання й обробки продуктів, естакадах, ліфтах, сходових клітках і т. ін. щоденно повинно провадитись ретельне прибирання. У приміщеннях, де здійснюються приймання та відпуск продуктів і їх сортування, прибирання повинно провадитися одразу після закінчення роботи.
3.3.6. Всі охолоджувальні приміщення продуктових баз повинні бути забезпечені достатнім штучним освітленням. Світильники повинні мати розсіювачі або інші пристосування, що виключають падіння ламп чи сколок скла і потрапляння їх у продукти.
3.3.7. Приміщення складів і бази 2-3 рази на рік, а за вказівкою санітарного нагляду й частіше, повинні білитися вапном, а стіни, що облицьовані плиткою або фарбовані стійкими емалевими фарбами, слід ретельно промивати. Місця, що уражені пліснявою, повинні попередньо дезінфікуватися.
3.3.8. Перед входом до холодильної камери необхідно класти дезінфікуючі килимки або мати.
3.3.9. Обладнання й інвентар продуктових баз повинні бути виготовлені з матеріалу, що не впливає шкідливо на продукти і легко піддається чищенню.
3.3.10. Полиці для зберігання продуктів повинні бути гладкі, рівні, щільні, без щілин і встановлені на висоті не менше 50 см від підлоги.
3.3.11. Для миття і дезінфекції візочків, обладнання, інвентарю повинні бути виділені спеціальні приміщення з водонепроникною підлогою і відповідним пристроєм для підігріву води.
3.3.12. На зберігання повинні прийматися тільки доброякісні харчові продукти у чистій полагодженій тарі, забезпечені відповідними сертифікатами. Для швидкопсувних продуктів додатково вказують дати випуску й строки реалізації.
3.3.13. Не припустимо:
- завозити продукти, що швидко псуються, теплого періоду року на бази (склади), які не забезпечені холодильником;
- зберігання безтарних харчових продуктів безпосередньо на льоду.
Примітка. Тільки в окремих випадках припустиме зберігання харчових продуктів на клейонці або стелажах, покладених на лід.
3.3.14. На крупних базах повинні бути окремі камери для зберігання однорідних харчових продуктів. На дрібних базах і складах продукти повинні розподілятися таким чином, щоб запобігти шкідливому впливу одних продуктів на інші (запах та ін.).
3.3.15. Відпуск харчових товарів з бази (складу) повинен провадитись у чистій і справній тарі. Відпуск безтарних продуктів або у брудній чи неохайній тарі забороняється.
3.3.16. Діючі у портах при продовольчих складах пункти соління й переробки овочів повинні відповідати санітарним правилам підприємств, що виробляють плодоовочеві консерви, сушені фрукти, овочі й картоплю, квашену капусту, солені овочі.
3.4. Транспортування харчових продуктів на судна
3.4.1. Доставка на судна харчових продуктів сировини, як і готової продукції, повинна провадитися на спеціально призначеному з цією метою транспорті, як правило, критому. У разі використання для перевезення харчових продуктів відкритого автотранспорту, кузов повинен покриватися листовим алюмінієм або оцинкованою сталлю, а, крім того, - забезпечений чистим брезентом і парусиною.
3.4.2. Бортові і криті машини, у тому числі ті, що охолоджуються, призначені для перевезення харчових товарів, повинні мати на бортах маркування - "ПРОДУКТОВА". Харчові продукти і півфабрикати, які швидко псуються, повинні перевозитися тільки в охолоджуваному транспорті.
3.4.3. Відповідно до п. 2.4.2 повинні бути обладнані катери, призначені для доставки харчових товарів на судна, що стоять на рейді порту, пристані. На борту таких суден повинне бути маркування "ПРОДУКТОВИЙ".
3.4.4. Забороняється використовувати автотранспорт і катери, призначені для перевезення харчових продуктів з іншою метою.
3.4.5. Для доставки півфабрикатів на судна повинна бути спеціальна тара (металева, дерев'яна) із щільно припасованими покришками, яку забороняється використовувати з іншою метою (зберігання сировини, готової продукції і т. ін.).
3.4.6. Доставка на судна хліба, булочних і кондитерських виробів (здоба, тістечка і т. ін.) повинна провадитись у спеціальних ящиках (із щільно припасованими покришками), не припускається їх деформація і забруднення. Доставка вказаних продуктів у м'якій тарі (мішках) і навалом в автомашинах і т. ін. не припустима.
3.4.7. Забороняється здійснювати вантаження харчових продуктів на судно одночасно із посадкою пасажирів, а також одномоментно із навантаженням вугілля, цементу та інших вантажів, що пилять.
3.5. Експлуатація підйомно-транспортних машин і допоміжних пристроїв
3.5.1. Проведення вантажно-розвантажувальних робіт у порту слід здійснювати відповідно до "Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого обладнання", а також ДСТ 12.3.021-80 "Роботи вантажно-розвантажувальні в портах. Вимоги безпеки".
3.5.2. При навчанні осіб роботі на підйомно-транспортних машинах повинні вивчатися правила виробничої санітарії, а при атестації цих людей необхідна перевірка знань правил.
3.5.3. Кабіни контейнерних перевантажувачів і автоконтейнеровозів, а також інших підйомно-транспортних машин, з метою створення нормальних умов для органу зору працюючих, повинні бути оснащені пристроями сонцезахисту і дзеркалами заднього огляду. Чистка зовнішнього скла, включаючи підлогу кабіни, повинна бути механізована і здійснюватися із середини кабіни ефективними засобами.
3.5.4. Кабіна водія автонавантажувача повинна бути заскленою, обладнана дзеркалами заднього огляду і склоочищувачами.
3.5.5. Конвеєри, транспортери й елеватори для сипучих, отруйних вантажів і тих, що пилять, повинні бути закриті кожухами, які не пропускають пил.
3.5.6. Трюмні машини, які працюють із шкідливими вантажами та такими, що пилять, повинні мати дистанційне управління. У машин трюмної механізації, які рідко змінюють напрям руху (наприклад, машини на гусеничному ходу), за відсутності дистанційного управління повинно бути обладнане місце для водія на машині, захищене від шкідливих впливів вантажу.
3.6. Виробництво й організація перевантажувальних робіт
3.6.1. Вантажно-розвантажувальні роботи у портах повинні відповідати вимогам стандарту РЕВ 31-81-81. "Охорона праці. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки", ДСТ 12.3.021-80 "Роботи вантажно-розвантажувальні в портах. Вимоги безпеки" та ряду інших галузевих нормативних документів, що регламентують перевантажувальні роботи у морських і річкових портах.
3.6.2. Перевантаження різноманітних вантажів у порту (на пристані і причалі) повинно здійснюватися безпечними й іншими засобами, що знижують небезпеку травматизму фізичної перенапруги, можливості інтоксикації, забруднення суднових приміщень, грунту і повітря території й акваторії порту.
3.6.3. У пасажирських районах можуть виконуватися пасажирські і багажні операції або одночасно здійснюватися перевантажувальні роботи з вантажами, що провадяться на пасажирських суднах. Багажні операції і перевантажувальні роботи повинні виконуватися окремо від посадки і висадки пасажирів із забезпечуванням їх безпеки.
3.6.4. Усі перевантажувальні роботи у портах повинні проводитися за технічними картами, погодженими в установленому порядку.
3.6.5. При перевантажуванні вантажів, які пилять, забороняється розкривати завантажений грейфер над люками на висоті вище 1 метра.
3.6.6. Для вантажів, що надходять навалом, повинні використовуватися засоби транспорту, які зручно навантажуються й розвантажуються механізованим способом.
3.6.7. Забороняється перебувати людям навпроти висипних труб, лотків, скреперів та інших транспортних пристроїв, що викидають вантаж. Робітник, який спостерігає за роботою викидувачів (римерів), повинен знаходитися під вітром. Перебування людей у трюмах при навантажуванні сипучих і вантажів, які пилять, забороняється.
3.6.8. Переробка цементу, який перевозиться на суднах навалом, припускається у портах (пристанях), оснащених пневматичними установками та іншими типами перевантажувального обладнання, що мають закритий вантажний тракт.
3.7. Перевантажування тварин, птахів, шкірсировини і т. ін.
3.7.1. Перевантажування і вивантажування тварин, птахів, шкірсировини і т. ін. дозволяється тільки у портах, перелік яких встановлений Міністерством транспорту України за погодженням з МОЗ України, на спеціально виділених причалах, майданчиках, що відповідають санітарним вимогам.
3.7.2. Після вантажно-розвантажувальних робіт із тваринами, птахами і т. ін. вантажні приміщення (майданчики), місця проведення робіт, підйомно-транспортні машини, вантажозахватні пристрої, транспорт та інвентар повинні підлягати обов'язковому прибиранню й дезінфекції. Гній повинен збиратися у відведені з цією метою місця і своєчасно вивозитися; скидання гною, сечі, а також трупів тварин і птахів в акваторію порту забороняється.
3.7.3. Особи, які зайняті у перевантажувальних і прибиральних дезінфекційних роботах, перелічених у п. 3.7.2, повинні після кожної зміни проходити санітарну обробку із зміною білизни.
3.8. Перевантажування харчових продуктів
3.8.1. Вантажно-розвантажувальні роботи з харчовими вантажами дозволяється виконувати особам, які пройшли медичне обстеження відповідно до вимог МОЗ України і підготовлені за програмою санітарного мінімуму.
3.8.2. Особи, які зайняті вантажно-розвантажувальними роботами з фумігованими харчовими вантажами, повинні проходити періодичні медичні обстеження і бути ознайомлені з правилами охорони праці.
3.8.3. У портах із періодичною переробкою харчових вантажів вантажно-розвантажувальні роботи дозволяється провадити на ВПК загального призначення з додержанням відповідних правил і розривів між місцем навантажування (розвантажування) харчових вантажів і вантажів, які пилять, із запахом і небезпечних, згідно з вказівкою щодо компонування портів, наведеною у додатках 1 і 2 до цих Правил.
Примітка. Одночасно проведення перевантажувальних робіт із харчовими вантажами і тими, що пилять, забороняється.
3.8.4. Для навантажування-розвантажування і транспортування у портах харчових вантажів необхідно виділяти окремий інвентар, обладнання, транспортні і перевантажувальні засоби, які виключають забруднення харчових вантажів, а також пошкодження тари й упаковки під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Забороняється використовувати інвентар, обладнання і транспорт не за призначенням.
3.8.5. Режим вантажно-розвантажувальних робіт повинен забезпечувати зберігання швидкопсувних і заморожених продуктів. Робота портових холодильників повинна відповідати вимогам "Санітарних правил для підприємств холодильної промисловості".
3.8.6. Забороняється зберігання солі, цукру безпосередньо біля пилоутворюючих вантажів (вугілля, цемент, апатитовий концентрат, сухий пісок, шрот та ін.), вантажів, що мають різкий запах (нафталін, скипидар, оселедці, тютюн, гас, перець, лавровий лист та ін.), а також вантажів, що виділяють вологу (солена риба у діжках, овочі, фрукти).
3.8.7. Транспорт, що використовується для харчових вантажів, перевантажувальні механізми і пристрої (автомашини, авто- і електронавантажувачі, конвеєри та ін.) після закінчення роботи повинні ретельно промиватися, а при необхідності - дезінфікуватися миючими дезінфікуючими засобами, які наводяться в Інструкції з санітарної обробки автомобілів, зайнятих перевезенням харчових продуктів.
3.9. Умови і режим праці й відпочинку
3.9.1. Раціональні умови праці і режими праці та відпочинку робітників різних портових виробничих підрозділів встановлюються з врахуванням "Галузевих рекомендацій по розробці раціональних режимів праці і відпочинку", "Типових внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку робочих промислових підприємств", "Рекомендацій по попередженню перевтоми робітників фізичної і розумової праці", а також "Міжгалузевих рекомендацій по науковій організації праці робітників промислових підприємств".
3.9.2. Праця портових робітників, докерів-механізаторів, кранівників та інших спеціалістів, які здійснюють перевантажувальні роботи у порту, повинна бути організована відповідно до вимог Правил про умови праці вантажників при вантажно-розвантажувальних роботах, Правил про роботу на відкритому повітрі в холодний період року, "Санітарних правил по влаштуванню кабін машиністів кранів", Правил безпеки праці у портах і пристанях Мінрічфлоту.
3.9.3. При організації робіт у порту за тризмінним графіком послідовність чергування змін повинна відповідати закономірностям біологічних природних ритмів: день - вечір - ніч (денна, вечірня і нічна зміни).
3.9.4. У розпорядку дня працюючих у порту повинні бути передбачені обов'язкові для всіх змін обідні перерви у середині зміни тривалістю від 30 хвилин до 1 години.
3.9.5. Упродовж робочих змін для всіх працюючих у порту повинні бути встановлені регламентовані перерви для відпочинку, що входять у норму робочого дня. Їх призначення повинно відповідати вимогам нормативних документів за п. 3.9.1, а також для докерів-механізаторів - "Єдиних комплексних норм виробки на вантажно-розвантажувальні роботи" (окремо для морських і річкових портів).
3.9.6. Докери-механізатори, які працюють на кранах, машиністи контейнерних перевантажувачів і водії автоконтейнеровозів повинні 2-3 рази у першу і другу половину зміни у період організованих і технологічних пауз проводити фізкультхвилини з метою усунення втоми, пов'язаної з одноманітністю роботи, напругою зорового аналізатора, вимушеним положенням тіла і т. ін.
3.9.7. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на відкритих майданчиках і у неопалювальних приміщеннях у холодну пору року необхідно встановлювати перерви для обігріву працюючих. Час перерв входить у рахунок робочого часу. Несприятливими метеорологічними умовами, при яких обов'язкові перерви для обігріву, вважаються:
- температура повітря від -10 град. C при швидкості вітру 4-5 м/с;
- температура повітря до -15 град. C при швидкості вітру до 2 м/с;
- температура повітря від -15 до -20 град. C при швидкості вітру до 1 м/с;
- температура повітря -20 град. C і нижче при відносному штилі.
Тривалість перерв встановлюється індивідуально для кожного із портів адміністрацією порту за погодженням із профспілковими організаціями і держсаннаглядом, виходячи з вимог Правил про роботу на відкритому повітрі в холодний період року.
3.9.8. При розставленні докерів-механізаторів на перевантажувальних роботах необхідно додержуватися рівномірного розподілу і чергування між членами комплексної бригади робіт різних за ступенем фізичного і нервового навантаження.
3.9.9. Температура поверхні вантажу, що перероблюється портовими робітниками, не повинна перевищувати +35 град. C.
3.9.10. Кожен порт повинен бути належним чином підготовлений до роботи у зимових умовах: виробничі, адміністративно-конторські, службово-допоміжні і побутові приміщення слід утеплити й опалювати так, щоб мікроклімат у них відповідав "Санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень" ДСП 3.3.6.042-99 .
3.10. Виробництво і організація ремонтних робіт
3.10.1. Ремонтні роботи перевантажувальних машин, автотранспорту та іншої допоміжної техніки у порту повинні виконуватися відповідно до вимог "Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого обладнання", "Санітарних норм проектування промислових підприємств", а також галузевих нормативних документів, що регламентують ремонтні роботи у морських і річкових портах і пристанях.
3.10.2. Процеси зарядження акумуляторів, заміни акумуляторів на автовантажувачах і т. ін. повинні бути механізовані, з тим, щоб виключити ручну працю і необхідність контакту із розчинами.
3.10.3. Для зберігання хімічних матеріалів і обладнання в акумуляторних повинно бути виділено спеціальне приміщення, обладнане витяжною шафою для приготування електролітів і ремонту акумуляторів.
3.10.4. У приміщеннях акумуляторної повинні бути: аптечка з набором необхідних медикаментів, умивальник із гарячою і холодною водою, пристрій для застосування нейтралізуючих розчинів, фонтанчик для обробки уражених місць сильним струменем води.
3.10.5. Фарбувальні роботи у портових майстернях повинні провадитися відповідно до вимог "Санітарних правил для фарбувальних робіт із застосуванням розпилювачів".
3.10.6. При фарбуванні, підфарбовуванні і відновленні написів, знаків, емблем, що втратили чіткість, на контейнерах та іншій тарі забороняється застосування фарб, до складу яких входять сполуки міді й важких металів.
3.10.7. Зварювання та різання металів повинні провадитися відповідно до вимог "Санітарних правил при зварюванні, наплавленні та різанні металів".
3.11. Експлуатація систем опалення та вентиляції
3.11.1. Експлуатація систем опалення та вентиляції портових об'єктів повинна відповідати вимогам ДСТ 12.4.021-75 "Системи вентиляції. Загальні вимоги", "Інструкції по санітарно-гігієнічному контролю систем вентиляції" та БНІП "Опалення, вентиляція і кондиціонування".
3.12. Експлуатація систем водопостачання та каналізації
3.12.1. Експлуатація портового водопроводу повинна здійснюватися у згоді із вимогами РДП 204/15 України 242-95 "Правила технической эксплуатации систем водоснабжения и канализации населенных пунктов Украины". Використання суден-водоліїв у портах повинно мати обмежений характер (постачання води на судна, що знаходяться на рейді або на причалах "другим бортом" і т. ін.). При цьому конструкція, стан місткостей зберігання води повинні забезпечити схоронність вихідної кількості води. Подача води із суден-водоліїв повинна здійснюватися тільки спеціальними шлангами, для чого кожне судно-водолій повинно бути обладнане шланговим господарством, вимоги до якого ідентичні до тих, що викладені у п. 2.5 цих Правил.
3.12.2. Шлангове господарство порту повинне мати у розпорядженні достатню кількість запасних елементів, вузлів і пристосувань. Використання для постачання суден водою судових шлангів або шлангів, що не мають спеціального маркування, не припустиме.
3.12.3. Улаштування тимчасового господарсько-питного водопроводу припустиме тільки як виключний захід, за погодженням з органами держсаннагляду і за умови вжиття комплексу заходів, що відвертають можливість вторинного забруднення води.
3.12.4. Випускання стічних вод від порту після очищення повинне здійснюватись на підставі "Правил санітарної охорони прибережних вод морів", "Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами" і "Методичних вказівок для органів державного санітарного надзору щодо застосування правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами".
3.12.5. За відсутності на суднах установок обробки побутових стічних вод, останні підлягають здачі у плавучі збірники і плавучі спорудження (зливні станції), які обладнані необхідними приймальними пристроями. Приймання стічних вод від суден, що стоять на рейді, здійснюється асенізаційними баржами. Прийняті від суден стічні води через побутову каналізацію передаються на міські станції біологічної очистки.
3.12.6. Стоки від механічних майстерень і гаражів, що містять нафту, кислотно-лужні стоки від зарядних станцій і гальванічних дільниць майстерень і стоки від підприємств громадського харчування після їх локальної очистки можуть скидатися у побутову каналізацію порту (міста) із подальшою їх очисткою на міських станціях біологічної очистки, тільки після погодження із місцевою екологічною службою.
3.12.7. Дощові стоки з постійних автостоянок, з території гаражів автомашин і автонавантажувачів повинні очищатися від технічних домішок і нафтопродуктів, після чого вони повинні скидатися у побутову каналізацію порту (міста).
3.12.8. Поточний нагляд за умовами експлуатації і ефективністю праці споруд з очистки, знезараження й умов утримування стічних вод є обов'язком підприємств, які експлуатують ці споруди.
3.13. Експлуатація системи освітлення порту
3.13.1. При перевірці систем штучного освітлення у порту слід керуватися "Методичними вказівками по проведенню попереджувального і поточного санітарного нагляду за штучним освітленням на промислових підприємствах".
3.13.2. Вимірювання освітленості повинно проводитися при здачі освітлювальної установки в експлуатацію і не менше двох разів на рік під час експлуатації. Місця й порядок вимірювання визначаються з урахуванням "Методичних вказівок по проведенню попереджувального і поточного санітарного нагляду за штучним освітленням на промислових підприємствах".
3.13.3. Для забезпечення нормальної експлуатації освітлювальних установок необхідно мати у крупних портах світлотехнічні майстерні для ремонту й очистки освітлювальних приладів.
У цих портах необхідно організувати пункти збору й утилізації ртуті, вилученої з газорозрядних ламп, що вийшли з ладу. Робота цих пунктів повинна задовольняти вимоги "Санітарних правил проектування, обладнання, експлуатації і утримання виробничих і лабораторних приміщень, призначених для проведення робіт з ртуттю, її сполуками і приладами з ртутним заповненням" № 780-69, "Санітарних правил при роботі зі ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням" і "Інструкції по очистці спецодягу, забрудненого металевою ртуттю або її сполуками" № 1442-76 від 26.07.76 р.
3.13.4. Для ремонту й очистки скла, а також обслуговування освітлювальної апаратури складів повинні передбачатися спеціальні пристосування (драбини, підйомники), що забезпечують легке зручне й безпечне виконання цих робіт.
3.14. Вимоги щодо попередження шкідливого впливу фізичних факторів, небезпечних і шкідливих вантажів
Вимоги до попередження шкідливого впливу фізичних факторів
3.14.1. При вивченні санітарного стану виробничих приміщень і обладнання портів та розробці заходів щодо їх поліпшення слід керуватися "Інструкцією по санітарному утриманню приміщень і обладнання промислових підприємств", а також типовим паспортом санітарно-технічного стану умов праці.
3.14.2. Класифікація засобів і методів захисту робітників портів, пристаней від акустичних і механічних коливань здійснюється за ДСТ 12.1.029-80 "Засоби і методики захисту від шуму" і ДСТ 12.4.002-74 "Засоби індивідуального захисту рук від вібрації. Загальні технічні умови".
3.14.3. При захисті від шуму слід керуватися вимогами, викладеними у ДСТ 12.1.003-83 "Шум. Загальні вимоги безпеки" і додатка № 1 до цього ДСТ від 19.12.88 р. № 4233, ДСТ 20445-75 "Будинки і споруди промислових підприємств. Методи вимірювання шуму на робочих місцях", "Санітарних норм проектування промислових підприємств" СН № 245-71, "Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого обладнання", БНіП "Захист від шуму" і "Гігієнічних норм припустимих рівнів звукового тиску і рівнів звуку на робочих місцях".
3.14.4. Вимірювання шуму і вібрації слід провадити не рідше одного разу на рік, а також після ремонту заміни і модернізації окремих вузлів, механізмів і агрегатів. Результати періодичних контрольних вимірювань повинні вноситися до санітарного паспорту об'єктів. Контроль шуму і вібрації здійснювати у робочому режимі машин. У названій роботі керуватися ДСТ 20445-75 "Будинки і споруди промислових підприємств. Метод вимірювання шуму на робочих місцях" і ДСТ 12.4.050-86 "Методи вимірювання шуму на робочих місцях", "Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку" ДСН 3.3.6.037-99 , ДСТ 12.4.012-86 "Вібрація. Засоби вимірювання і контролю вібрації на робочих місцях. Загальні технічні вимоги", ДСТ 12.1.034-81 "Вібрація. Методи вимірювання на робочих місцях в виробничих приміщеннях", "Санітарними нормами виробничої та локальної вібрації" ДСП 3.3.6.039-99 .
3.14.5. Рівні звукового тиску і вібрації повинні відповідати ДСТ 12.1.003-83 "Шум. Загальні вимоги безпеки" і додатка № 1 до цього ДСТ від 19.12.88 р. № 4233, ДСП 3.3.6.037-99 , ДСТ 12.1.012-90 "Вібраційна безпека. Загальні вимоги", ДСП 3.3.6.039-99 .
3.14.6. Інструкції з техніки безпеки повинні вміщувати розділи з правилами порядку застосування засобів індивідуального захисту від шуму і вібрації.
3.14.7. Вводний інструктаж з техніки безпеки повинен супроводжуватись демонстрацією і практичним використанням засобів захисту від шуму і вібрації.
3.14.8. Входи до приміщень із шумом, що дорівнює 80 дБ(А) повинні бути забезпечені попереджувальними написами "УВАГА! НЕБЕЗПЕЧНІ РІВНІ ШУМУ! БЕЗ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ НЕ ВХОДИТИ!" і знаками безпеки, оформленими за ДСТ 12.4.026-76 "Кольори сигнальні і знаки безпеки".
Вимоги безпеки до попередження впливу небезпечних і шкідливих вантажів
3.14.9. Вантажно-розвантажуальні роботи із небезпечними вантажами і їх зберігання повинні здійснюватися відповідно до вимог у морських портах - Правил морського перевезення небезпечних вантажів і Правил безпеки праці в морських портах, у річкових - Правил перевезення вантажів у портах Мінрічфлоту РРФСР і Правил безпеки праці на вантажно-розвантажувальних роботах у портах і на пристанях Мінрічфлоту РРФСР.
3.14.10. Перевантажування небезпечних вантажів, що не ввійшли до переліку названих документів, у кожному окремому випадку регламентуються правилами (інструкціями) або розпорядженнями держсаннагляду.
3.14.11. Перевантажування навалочних вантажів, які пилять, слід здійснювати герметично закритими машинами й апаратами, безпечними і зручними для перевантаження й розвантаження, які виключають небезпеку фізичної перенапруги і травматизму та не забруднюють тіло й одяг працюючих і навколишнє середовище.
При дробленні, розмелюванні, а також перевантажуванні, що супроводжуються виділенням пилу, належить використовувати засоби пилопридавлення із застосуванням води, піни і т. ін.
3.14.12. До вантажно-розвантажувальних робіт із небезпечними вантажами та фумігованими допускаються особи тільки після проходження попереднього медичного огляду відповідно до наказу МОЗ "Про проведення обов'язкових попередніх при влаштуванні на роботу і періодичних оглядів трудящих, які зазнають впливу шкідливих і несприятливих умов праці".
3.14.13. Перевантажування небезпечних вантажів, а також необробленої шкіряної сировини допускається тільки після узгодження з органами держсаннагляду на спеціально відведених і обладнаних ділянках (ПВК).
3.14.14. Про всі передбачувані (імовірні) роботи із шкідливими і небезпечними вантажами диспетчерська служба порту повинна завчасно, до прибуття вантажу до порту, повідомити СЕС, визначивши місце імовірних робіт і рід вантажу.
3.14.15. На отруйні вантажі (клас 6.1. МОПНЕВ) повинні бути сертифікати з означенням фізико-хімічних властивостей та інших особливостей зазначеного вантажу.
3.14.16. Перед початком вивантажування небезпечних вантажів із трюмів і залізничних вагонів останні повинні бути провітрені з метою зниження вмісту небезпечних речовин у повітрі.
3.14.17. До початку проведення робіт із небезпечними вантажами і фумігованими продуктами працюючі повинні бути проінструктовані з техніки безпеки і виробничої санітарії.
3.14.18. Навантажування різних вантажів провадиться у ретельно вичищені від попереднього вантажу, промиті і висушені вагони, трюми, склади.
3.14.19. Спуск у трюм портових робітників може бути дозволений після того, як адміністрація судна підтвердить відсутність у трюмі газоутворення та інших факторів, що загрожують здоров'ю портових робітників.
3.14.20. Склади токсичних, їдких і подразнюючих речовин повинні бути сполучені прямими телефонами і сигналізацією з медпунктом та диспетчерською.
3.14.21. У місцях переробки і складах токсичних і шкіроподразнюючих речовин повинні бути водорозбірні крани, колонки або питні фонтанчики, а також аптечки із засобами першої медичної допомоги (включно із антидотною терапією), з урахуванням характеру вантажу, що перевантажується. Перелік медичних засобів та інструкція їх використання комплектуються відповідно до вимог правил МОПНЕВ.
3.14.22. Під час і після переробки небезпечних вантажів забороняється палити, приймати їжу і відлучатися за особистими потребами доти, як будуть ретельно вимиті руки, прополоскана порожнина роту і виконані інші вимоги особистої гігієни згідно з вказівками медперсоналу.
3.14.23. Забороняється переносити на спині й плечах отруйні й роз'їдаючі шкіру речовини (бром, сірчану, азотну, соляну, хлористоводневу та інші мінеральні кислоти, оцтову есенцію та інші органічні кислоти, пек кам'яновугільний і нафтовий, марганцевокислий калій, негашене вапно і т. ін.). Пляшки з кислотами повинні переноситися у вербових кошиках, застелених соломою (або в іншій відповідній тарі), удвох на висоті 12-15 см від поверхні.
3.14.24. Такелаж, що стикався із небезпечними вантажами, слід піддавати ретельній механічній очистці, а в окремих випадках - спеціальній санітарній обробці. Такий такелаж не повинен застосовуватися для інших вантажів. Механічна чистка, миття й санітарна обробка такелажу, що був у використанні, повинні провадитися у спеціально облаштованих приміщеннях.
3.14.25. Трюм, вагон, автомашина, майданчик, склад і всі інші місця, де провадилася переробка небезпечних вантажів, після закінчення робіт повинні піддаватися ретельному прибиранню й санітарній обробці.
3.14.26. У спеціальних складах для зберігання вантажів, що виділяють при переробці пил, прибирання повинно бути механізоване за допомогою стаціонарних рухомих установок або гідрозмиву.
3.14.27. Для ліквідації аварійного розсипу або розливу хімічних вантажів, а також їх залишків, у портах повинні бути виділені спеціальні бригади з числа навченого за спеціальною програмою персоналу, місце збору й знешкодження хімічних речовин із забезпеченням необхідного набору дезактивуючих засобів і обладнання згідно з вимогами МОПНЕВ.
3.14.28. Вимоги до тари для небезпечних вантажів регламентуються правилами МОПНЕВ. Небезпечні вантажі з пошкодженою упаковкою (тарою) до перевантаження (вивантаження) не допускаються.
У випадках пошкодження тари або при виявленні розсипу чи розливу небезпечних речовин вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути негайно припинені, робітники виведені із вантажного приміщення і викликана аварійна бригада, яка проводить роботи щодо усунення аварійної ситуації у суворій відповідності раніше розроблених рекомендацій.
Примітка. Означене правило не поширюється на небезпечні вантажі класу 4.2 МОПНЕВ і Правил перевезення вантажів Мінрічфлоту (бавовна, жгут, вугілля, ангідрид і т. ін.).
3.14.29. У разі виявлення пошкодження балона з отруйним газом (наприклад сірчистий ангідрид та ін.), його слід швидко віднести на відстань не менш як 100 м у навітряний бік від житлових і виробничих будинків і причалів, на яких провадяться роботи або біля яких стоять судна, і закопати у землю на глибину 1 м. Ями для цього повинні бути наготовлені до початку робіт. Місце схову повинне встановлюватися за згодою з органами держсаннагляду.
3.14.30. По закінченні робіт із небезпечними вантажами усі учасники перевантаження повинні пройти санобробку у душовій (пропускного типу). Обмивальний пункт повинен бути забезпечений аптечкою, нейтральним милом, м'яким рушником і мочалками. При цьому повинні бути обладнані дві роздягальні: одна з індивідуальними шафами для домашнього одягу портових робітників, друга - забрудненого (до обробки) спецодягу. Після використання спецодяг повинен бути знешкоджений (дезінфекція, обезпилювання, прання та ін.).
3.14.31. У портах, де провадяться вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними і пиловими вантажами та фумігованими продуктами, необхідно передбачати можливість проведення обезпилювання, дегазації, дезактивації спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), вантажних майданчиків і підйомно-транспортних засобів відповідно до правил МОПНЕВ.
3.14.32. Перевантажування пеку і матеріалів, які містять пек, здійснюється відповідно до "Санітарних правил при транспортуванні і роботі з пеками".
3.14.33. При експлуатації причалів для перевантажування радіоактивних речовин необхідно передбачати заходи, що запобігають шкідливому впливу на робітників іонізуючого випромінювання відповідно до "Основних санітарних норм роботи з радіоактивними та ін. джерелами іонізуючого опромінення", Норм радіаційної безпеки НРБ-76/87, Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) .
3.14.34. Перед початком розвантажувальних робіт у трюмах із фумігованими харчовими продуктами необхідно провести дегазацію, наприклад, активним вентилюванням із підігрівом.
3.14.35. У місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт із пиловими й небезпечними вантажами повинен здійснюватися систематичний відомчий контроль за вмістом шкідливих парів, газів у повітрі робочої зони відповідно до Положення про санітарну лабораторію на промисловому підприємстві.
Засоби індивідуального захисту
3.14.36. Портові робітники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) в залежності від метеоумов, властивостей вантажів, які переробляються, їх токсикологічної характеристики й умов праці при різних способах і методах їх перевантаження за "Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту", затвердженого наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 29.10.96 р. № 170.
3.14.37. У портах повинні бути передбачені спеціально обладнані приміщення для ремонту, зберігання і перевірки ЗІЗ працюючих.
3.14.38. Спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ та інші запобігаючі пристосування повинні відповідати вимогам ДСТ 12.4.01-75 "Засоби захисту працюючих. Класифікація".
3.14.39. При вмісті у повітрі робочої зони пилу, шкідливих випарів і газу вище ГДК роботи без ЗІЗ забороняються.
3.14.40. При зміні метеорологічних умов, що впливають на більш інтенсивне виділення токсичних речовин у повітря робочої зони (дощ, вітер і т. ін.), роботи повинні бути припинені або вжиті заходи для створення безпечних умов проведення робіт.
3.14.41. За кожним працюючим повинен бути закріплений комплект ЗІЗ: спецодяг, спецвзуття, аспіратор, протигаз, захисні окуляри, рукавички або рукавиці та ін. Протигаз, захисні окуляри повинні бути відповідних розмірів і підбиратись індивідуально для кожного працюючого.
3.14.42. Працюючи з речовинами, що виявляють шкідливий вплив на шкіру, робітникам повинні видаватися профілактичні пасти і мазі, а також змиваючі та дезінфікуючі засоби.
3.14.43. Для захисту органів дихання працюючих від надходження шкідливих речовин у паро-, газоаерозольних фазах повинні використовуватися адекватні виду небезпеки засоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД), відповідно до ДСТ 12.4.034-78, ДСТ 12.4.041-78 "Респіратори фільтруючі. Загальні технічні вимоги" і ДСТ 12.4.042-78 "Протигази промислові фільтруючі. Загальні технічні вимоги. Правила вибору, експлуатації, нормування роботи в них, строки служби", викладені у керівництвах по ЗІЗОД.
3.14.44. При перевантаженні небезпечних вантажів, крім ЗІЗОД, що видаються працюючим для індивідуального користування, повинен бути забезпечений їх аварійний запас, який зберігається у легкоприступних місцях.
3.14.45. Щодня після роботи лицьові частини протигазів і респіратори, повинні бути промиті теплою водою з милом і продезінфіковані ватним тампоном, змоченим спиртом або 0,5% розчином марганцевокислого калію. Після дезінфекції лицьової частини знову необхідно промити теплою водою і висушити при температурі 30-35 град. C.
3.14.46. Для захисту рук і ніг при роботі з пиловими отруйними вантажами слід застосовувати спеціальні рукавиці і захисні чоботи. Забороняється використання медичних гумових рукавичок. Застосування захисних рукавичок і рукавиць не виключає необхідність користування захисними мазями і пастами.
3.14.47. Для захисту очей від шкідливих випарів, газів і пилу слід використовувати протипилові окуляри.
3.14.48. Спецодяг працюючих повинен своєчасно ремонтуватися і пратися, а у портах, де перевантажуються отруйні і небезпечні за інфекцією вантажі, підлягають дегазації і дезінфекції, а захисний одяг - дезактивації і пранню.
3.14.49. Прання, ремонт і знешкодження спецодягу повинні провадитись централізовано. Винесення спецодягу з виробництва і прання його у домашніх умовах забороняється.
3.15. Вимоги щодо недопущення забруднення атмосферного повітря
3.15.1. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони і об'єктах навколишнього середовища у портах (атмосферному повітрі, воді та грунті) не повинен перевищувати ГДК, що затверджені Міністерством охорони здоров'я.
3.15.2. При оцінці ступеня забруднення атмосферного повітря у разі поєднаної присутності декількох речовин необхідно враховувати ефект біологічної суми їх відповідно до списку ГДК, затвердженого Міністерством охорони здоров'я.
3.15.3. У портах для кожного джерела забруднення атмосферного повітря повинні бути розраховані гранично припустимі викиди (ГПВ), що затверджені і погоджені з установами МОЗ України і Міністерства охорони природи.
Примітка. За відсутністю ГДК шкідливих речовин що містяться у викидах підприємства, яке проектується, у розрахунках використовують ОБРВ, розроблені відповідно до Інструкції МОЗ СРСР "Про порядок розробки орієнтовно-безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених міст".
3.15.4. При визначенні забруднення атмосферного повітря керуватися Тимчасовими вказівками щодо розрахунку викидів в атмосферу в морських портах і Методикою визначення викидів пилу в атмосферу при перевантаженні сипучих вантажів.
3.15.5. У складських приміщеннях портів, на суднах забороняється робота автомашин і автонавантажувачів із двигунами внутрішнього згорання, що не обладнані нейтралізаторами і без достатньої вентиляції, яка виключає можливість накопичення у складі, трюмі оксиду вуглецю та інших відпрацьованих газів у концентрації, що перевищує ГДК.
3.15.6. Наливання й зливання нафтопродуктів та інших хімічних вантажів повинні здійснюватися відповідно до правил МОПНЕВ засобами, які запобігають надходженню шкідливих речовин до виробничого та зовнішнього середовища і забезпечують вміст таких у повітрі робочої зони не вище ГДК.
3.16. Вимоги до охорони водоймищ
3.16.1. Вміст шкідливих речовин у воді портових акваторій, морів і річок не повинен перевищувати ГДК, що затверджені МОЗ України для районів господарсько-побутового водокористування.
3.16.2. Порти повинні бути оснащені плавучими загородками, нафтосміттєзбирачами та іншими сучасними засобами, які забезпечують повне усунення нафтопродуктів і сміття і акваторії порту.
3.16.3. Лабораторний контроль за впливом стічних вод на умови господарсько-питного й культурно-побутового водокористування установами СЕС провадиться вибірково, виходячи з місцевої санітарної ситуації водоймища і ступеня її ймовірної небезпеки для здоров'я населення. Тільки в особливих випадках, пов'язаних із з'ясуванням причин несприятливих санітарних обставин, що склалися на водоймищі, повинен здійснюватися контроль за ефективністю роботи очисних споруд.
3.16.4. Державний лабораторний контроль органами й установами СЕС здійснюється відповідно до вимог "Санітарних правил і норм охорони поверхневих вод від забруднення" СанПіН № 4630-88, "Санітарних правил і норм охорони прибережних вод морів від забруднення у містах водокористування населення" СанПіН № 4631-88.
3.16.5. Контроль за технічною ефективністю роботи водоохоронних споруд і загальним вмістом водоймищ здійснюється органами по регулюванню використання й охорони вод.
3.16.6. Для ліквідації можливих аварійних розливів нафтопродуктів та інших шкідливих речовин у портах повинні бути виділені спеціальні бригади, оснащені засобами ліквідації аварійних розливів із поверхні водоймища (нафтосміттєзбирачі, бокові загородження та ін.). Щорічно такі бригади повинні проводити відповідні навчання з участю представників органів державного нагляду по дотриманню природоохоронного законодавства.
3.16.7. Дощові стоки з території причалів ВПК, що здійснюють перевантаження генеральних вантажів, контейнерних терміналів, навалочних вантажів, припустимо скидати в акваторію порту після очищення у колодязях дощової каналізації, обладнаних осадовими камерами.
3.16.8. Дощові стоки з території автостоянок, портових гаражів та ін. повинні підлягати очищенню від нафтопродуктів із подальшим скиданням у систему міської каналізації.
3.16.9. На ВПК, де перевантажуються хімічні вантажі, необхідно забезпечити умови щодо збирання, очищення й знешкодження забруднених вод, які утворюються при промиванні вантажних місткостей, та дощових вод із територій, де здійснюється перевантаження хімічних вантажів.
Додаток 1
до Державних санітарних
правил і норм для морських і
річкових портів
МІНІМАЛЬНІ ВІДСТАНІ,
які повинні встановлюватися між суховантажними дільницями різного технологічного призначення для морських портів (у метрах)
------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Назва |Гене-|Хі- |Об- |Лі- |Цу- |Зер- |Ру- |Ву- |Це- |Ван-|Сіль |Апа-|Швид-|Шкір- |Аг- |Міне-|
|причалів (рід|раль-|міч-|лад-|сові|кор-|нові |ди, |гіл-|мент|та- |(збе-|ти- |ко- |сиро- |ло- |раль-|
| вантажу) |ні |ні |нан-|ван-|си- |ван- |ок- |ля |у |жо- |рі- |то- |псув-|вина, |ру- |ні |
| |ван- |ван-|ня, |тажі|рець|тажі |рім | |тарі|па- |гання|вий |ні |мокро-|да, |буді-|
| |тажі |тажі|кон-| |(на-|(зак-|ра- | | |са- |на |кон-|ван- |солені|сір-|вель-|
| |(ок- |у |тей-| |ва- |ритим|діо-| | |жир-|від- |цен-|тажі |шкіри,|ча- |ні |
| |рім |тарі|нери| |лом)|спо- |ак- | | |ські|кри- |трат| |утиль-|ний |мате-|
| |наз- | | | | |со- |тив-| | |опе-|тих | | |сиро- |кол-|ріали|
| |ваних| | | | |бом) |них | | |ра- |май- | | |вина |че- |(пі- |
| |окре-| | | | | |і | | |ції |дан- | | | |дан,|сок, |
| |мо) | | | | | |наз-| | | |чи- | | | |су- |ще- |
| | | | | | | |ва- | | | |ках) | | | |пер |бінь |
| | | | | | | |них | | | | | | | |фос-|та |
| | | | | | | |ок- | | | | | | | |фат |ін.) |
| | | | | | | |ремо| | | | | | | |та | |
| | | | | | | | | | | | | | | |ін.)| |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Генеральні | x | 100| 0 | 0 | 100| 0 | 200| 200| 200| 0 | 100 | 300| 0 | 200 | 200| 100 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(окрім | | | | | | | | | | | | | | | | |
|названих | | | | | | | | | | | | | | | | |
|окремо) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Хімічні | 100 | x | 100| 0 | 100| 100 | 100| 100| 100| 200| 100 | 100| 100 | 100 | 100| 100 |
|вантажі у | | | | | | | | | | | | | | | | |
|тарі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Обладнання | 0 | 100| x | 0 | 100| 0 | 100| 100| 100| 0 | 100 | 300| 0 | 0 | 200| 100 |
|контейнери | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Лісові | 0 | 0 | 0 | x | 100| 0 | 100| 100| 100| 0 | 0 | 200| 0 | 0 | 100| 100 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Цукор-сирець | 100 | 100| 100| 100| x | 0 | 300| 300| 300| 200| 100 | 400| 0 | 300 | 300| 200 |
|(навалом) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Зернові | 0 | 100| 0 | 0 | 0 | x | 300| 200| 200| 0 | 0 | 300| 0 | 200 | 200| 100 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(закритим | | | | | | | | | | | | | | | | |
|способом) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Руди, окрім | 200 | 100| 100| 100| 300| 200 | 0 | x | 0 | 300| 300 | 100| 200 | 0 | 100| 0 |
|радіоактивних| | | | | | | | | | | | | | | | |
|і названих | | | | | | | | | | | | | | | | |
|окремо | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Вугілля | 200 | 100| 100| 100| 300| 300 | x | 0 | 100| 400| 400 | 100| 300 | 100 | 100| 0 |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Цемент у тарі| 200 | 100| 100| 100| 300| 200 | 100| 0 | x | 300| 300 | 0 | 200 | 100 | 0 | 0 |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Вантажо- | 0 | 200| 100| 0 | 200| 0 | 400| 300| 300| x | 100 | 500| 0 | 300 | 400| 200 |
|пасажирскі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|операції | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Сіль | 100 | 100| 0 | 0 | 100| 0 | 400| 300| 300| 100| x | 400| 0 | 300 | 400| 200 |
|(зберігання | | | | | | | | | | | | | | | | |
|на відкритих | | | | | | | | | | | | | | | | |
|майданчиках) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Апатитовий | 300 | 200| 300| 200| 400| 300 | 100| 100| 0 | 500| 400 | x | 400 | 100 | 200| 0 |
|концентрат | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Швидкопсувні | 0 | 100| 0 | 0 | 0 | 0 | 300| 200| 200| 0 | 0 | 400| х | 300 | 300| 100 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Шкірсировина,| 200 | 100| 0 | 0 | 300| 200 | 100| 0 | 100| 300| 300 | 100| 300 | х | 100| 0 |
|мокросолені | | | | | | | | | | | | | | | | |
|шкіри, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|утильсировина| | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Аглоруда, | 200 | 100| 200| 100| 300| 200 | 100| 100| 0 | 400| 400 | 200| 300 | 100 | x | 0 |
|сірчаний | | | | | | | | | | | | | | | | |
|колчедан, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|суперфосфат | | | | | | | | | | | | | | | | |
|та ін. | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Мінеральні | 100 | 100| 100| 100| 200| 100 | 0 | 0 | 0 | 00| 200 | 0 | 100 | | | |
|будівельні | | | | | | | | | | | | | | | | |
|матеріали | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(пісок, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|щебінь та | | | | | | | | | | | | | | | | |
|ін.) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Генеральні | 0 | 0 | 100| 0 | 200| 200 | 200| 0 | 100| 300| 0 | 200| 200 | 100 | 0 | 0 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(окрім | | | | | | | | | | | | | | | | |
|названих | | | | | | | | | | | | | | | | |
|окремо) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Хімічні | 0 | 0 | 100| 100| 0 | 0 | 0 | 200| 100| 200| 100 | 100| 100 | 0 | 0 | 0 |
|вантажі у | | | | | | | | | | | | | | | | |
|тарі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Обладнання, | x | 0 | 100| 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 100| 300| 0 | 0 | 100 | 0 | x | 0 |
|контейнери | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Лісові | 0 | x | 100| 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 200| 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | x |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Цукор-сирець | 100 | 100| x | 0 | 300| 300 | 300| 200| 100| 400| 0 | 300| 300 | 200 | 100| 100 |
|(навалом) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Зернові | 0 | 0 | 0 | x | 300| 200 | 200| 0 | 0 | 300| 0 | 200| 200 | 100 | 0 | 0 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(закритим | | | | | | | | | | | | | | | | |
|способом) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Руди, окрім | 100 | 100| 300| 200| 0 | x | 0 | 300| 300| 100| 200 | 0 | 0 | 0 | 100| 100 |
|радіоактивних| | | | | | | | | | | | | | | | |
|і названих | | | | | | | | | | | | | | | | |
|окремо | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Вугілля | 100 | 0 | 300| 300| x | 0 | 0 | 400| 400| 100| 300 | 100| 0 | 0 | 100| 0 |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Цемент у тарі| 0 | 0 | 300| 200| 100| 0 | x | 300| 300| 0 | 200 | 100| 0 | 0 | 0 | 0 |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Вантажо- | 0 | 200| 100| 0 | 200| 0 | 400| 300| 300| x | 100 | 500| 0 | 300 | 0 | 200 |
|пасажирскі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|операції | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Сіль | 100 | 100| 0 | 0 | 100| 0 | 400| 300| 300| 100| x | 400| 0 | 300 | 100| 100 |
|(зберігання | | | | | | | | | | | | | | | | |
|на відкритих | | | | | | | | | | | | | | | | |
|майданчиках) | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Апатитовий | 300 | 200| 300| 200| 400| 300 | 100| 100| 0 | 500| 400 | x | 400 | 100 | 300| 200 |
|концентрат | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Швидкопсувні | 0 | 100| 0 | 0 | 0 | 0 | 300| 200| 200| 0 | 0 | 400| x | 300 | 0 | 100 |
|вантажі | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Шкірсировина,| 200 | 100| 0 | 0 | 300| 200 | 100| 0 | 100| 300| 300 | 100| 300 | x | 200| 100 |
|мокросолені | | | | | | | | | | | | | | | | |
|шкіри, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|утильсировина| | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Аглоруда, | 200 | 100| 100| 0 | 300| 200 | 0 | 0 | 0 | 400| 400 | 200| 300 | 100 | 200| 100 |
|сірчаний | | | | | | | | | | | | | | | | |
|колчедан, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|суперфосфат | | | | | | | | | | | | | | | | |
|та ін. | | | | | | | | | | | | | | | | |
|-------------+-----+----+----+----+----+-----+----+----+----+----+-----+----+-----+------+----+-----|
|Мінеральні | 100 | 0 | 0 | 0 | 200| 100 | 0 | 0 | 0 | 200| 200 | 0 | 100 | | 100| 0 |
|будівельні | | | | | | | | | | | | | | | | |
|матеріали | | | | | | | | | | | | | | | | |
|(пісок, | | | | | | | | | | | | | | | | |
|щебінь та | | | | | | | | | | | | | | | | |
|ін.) | | | | | | | | | | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------------------------------------------
Примітки до додатка 1:
1. Під дільницею тут мається на увазі причал або група причалів однакового технологічного призначення.
2. Віддалення між дільницями визначається найкоротшою відстанню між кордоном операційної території однієї дільниці і найближчим джерелом утворення шкідливих виділень на інші дільниці.
3. Знак "x" означає, що припустиме суміжне розташування дільниць, без спеціальної відстані між ними.
4. При перевантаженні вантажів, які пилять, спеціалізованими установками критим способом із додержанням санітарних вимог, що зазначені у додатку, відстань може бути зменшена за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою.
5. Мінімальні відстані від карантинного причалу й причалів, на яких може здійснюватися фумігація, повинні становити: до пасажирських причалів й причалів, де перероблюються харчові вантажі, - 300 м, до інших вантажних причалів - за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою.
6. В обмежених умовах при реконструкції портів відстань у 200 і більше метрів між дільницями, які пилять, та дільницями інших вантажів припускається зменшити на 100 метрів проти вказаних у додатку за умови, що відстань проходитиме водною поверхнею.
7. Відстань на дільницях небезпечних вантажів, у тому числі нафтоналивних, встановлюється за відповідними правилами та інструкціями або за погодженням із органами протипожежного та санітарного нагляду.
8. У портах з невеликим вантажообігом і малими об'ємами всіляких вантажів можна виділяти окремі причали суміжного призначення з додержанням умов збереження вантажів і санітарного віддалення у процесі перевантаження - за погодженням із санітарно-епідеміологічною службою.
9. Відстань між дільницями для перевантажування наливних харчових вантажів і суховантажними дільницями, що перелічені у позиціях 2, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 15, 16 додатка встановлюється 200 м; по відношенню до інших суховантажних дільниць припустиме суміжне розміщення.
Додаток 2
(що рекомендується)
ВЗАЄМОРОЗТАШУВАННЯ
дільниць (причалів) різного технологічного призначення відносно панівного напряму вітру
-------------------------------------------------------------------------------
|Найменування|Штуч-|Зер-|Ву- |Ру- |Це- |Ван-|Сіль |Пек|Швид-|Мок-|Апа-|Міне- |
| дільниць |ні |нові|гіл-|да, |мент|та- |(збе-| |ко- |ро- |ти- |рально-|
| |ван- |ван-|ля |доб-|у |жо- |рі- | |псув-|со- |това|буді- |
| |тажі,|тажі| |ри- |тарі|па- |гання| |ні |лені|ру- |вельні |
| |крім | | |ва, | |са- |нава-| |про- |шкі-|да, |мате- |
| |це- | | |інші| |жир-|лом) | |дукти|ри, |кон-|ріали |
| |менту| | |про-| |ські| | |(хо- |жива|цен-|(пісок |
| |і | | |дук-| |опе-| | |ло- |ху- |трат|і |
| |швид-| | |ти | |ра- | | |диль-|доба| |т. ін.)|
| |ко- | | |хі- | |ції | | |ники)| | | |
| |псув-| | |міч-| | | | | | | | |
| |них | | |ної | | | | | | | | |
| |про- | | |про-| | | | | | | | |
| |дук- | | |мис-| | | | | | | | |
| |тів | | |ло- | | | | | | | | |
| | | | |вос-| | | | | | | | |
| | | | |ті | | | | | | | | |
| | | | |на- | | | | | | | | |
| | | | |ва- | | | | | | | | |
| | | | |лом | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Штучні | x | > | > | > | < | > | > | > | > | > | > | > |
|вантажі | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Зернові | < | x | > | > | > | < | < | > | * | > | > | > |
|вантажі | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Вугілля | < | < | x | < | < | < | < | > | < | > | < | * |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Руда, | < | < | > | x | > | < | < | > | > | > | * | * |
|добрива | | | | | | | | | | | | |
|навалом | | | | | | | | | | | | |
|окремо | | | | | | | | | | | | |
|апатитової | | | | | | | | | | | | |
|руди й | | | | | | | | | | | | |
|концентрату | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Цемент у | < | < | > | < | x | < | < | > | > | > | < | * |
|тарі | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Вантажо- | > | > | > | > | > | x | > | > | > | > | > | > |
|пасажирські | | | | | | | | | | | | |
|операції | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Сіль навалом| < | > | > | > | < | < | x | > | > | > | > | > |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Пек | < | * | > | > | > | < | < | x | < | < | < | < |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Швидкопсувні| < | * | > | > | > | < | < | > | x | > | > | > |
|продукти | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Мокросолені | < | < | < | < | < | < | < | > | < | x | < | * |
|шкіри, жива | | | | | | | | | | | | |
|худоба | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Апатитова | < | < | > | * | > | < | < | > | < | > | x | * |
|руда, | | | | | | | | | | | | |
|концентрат | | | | | | | | | | | | |
|------------+-----+----+----+----+----+----+-----+---+-----+----+----+-------|
|Мінерально- | < | < | > | * | > | < | < | > | < | > | * | x |
|будівельні | | | | | | | | | | | | |
|матеріали | | | | | | | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------------------
Примітки:
1. Знак ">" означає, що дільниця, найменування якої читається по горизонталі, рекомендується розташовувати з навітряного боку по відношенню до дільниці, найменування якої читається по вертикальній графі.
2. Знак "<" означає взаємозв'язок розташування дільниць, знак ">" означає протилежне.
3. Знак "*>" визначає можливість будь-якого взаєморозташування дільниць відносно панівного напряму вітрів.
4. Вказівки таблиці щодо взаєморозташування вантажопасажирських дільниць і дільниць переробки харчових вантажів із дільницями переробки вантажів, які пилять і мокросолених шкір є обов'язковим.
5. Панівний напрям вітру слід приймати за розою повторення вітрів на навігаційний період.
6. Взаєморозташування дільниць (причалів) небезпечних вантажів із іншими дільницями (причалами) по відношенню до панівного напряму вітрів встановлюється за погодженням із органами санепідслужби.
Додаток 3
(обов'язковий)
СКЛАД
побутових приміщень в залежності від санітарної характеристики вантажно-розвантажувальних робіт
------------------------------------------------------------------
|Група|Санітарна |Примірний |Склад побутових приміщень|
|ван- |характеристика |перелік |-------------------------|
|таж- |вантажно- |вантажів, що |загальні |спеціальні |
|но- |розвантажуваль- |переробляються | | |
|роз- |них | | | |
|ван- |процесів | | | |
|тажу-| | | | |
|валь-| | | | |
|них | | | | |
|про- | | | | |
|цесів| | | | |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| I |Вантажно- |Штучні вантажі |Гардеробна, |Обладнання |
| |розвантажувальні|(крім особливо |вмивальня, |для сушіння |
| |процеси з |позначених), |душова, |робочого |
| |вантажами, які |металовантажі, |приміщення |одягу |
| |шкідливо |обладнання, |для | |
| |впливають на |лісові вантажі |обігрівання | |
| |людей і | | | |
| |пов'язані з | | | |
| |напруженою | | | |
| |фізичною | | | |
| |роботою, або | | | |
| |спричиняють | | | |
| |забруднення | | | |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| II |Вантажно- |Навалочні | | |
| |розвантажувальні|вантажі, | | |
| |процеси, які |цемент, зернові| | |
| |відбуваються при|вантажі | | |
| |несприятливих | | | |
| |метеорологічних | | | |
| |умовах або з | | | |
| |вантажами, що | | | |
| |шкідливо | | | |
| |впливають на | | | |
| |людей: | | | |
|-----+----------------| |------------+------------|
| а |- пов'язані із | |Гардеробна, |Обладнання |
| |значним | |вмивальня, |для сушіння |
| |пиловидаленням | |душова, |робочого |
| | | |приміщення |одягу, |
| | | |для |обладнання |
| | | |обігрівання |для |
| | | | |обезпилення |
| | | | |робочого |
| | | | |одягу |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| б |- пов'язані із |Наливні вантажі|Гардеробна, |Обладнання |
| |виділенням |(нафта й |вмивальня, |для сушіння |
| |різкого запаху |нафтопродукти, |душова, |робочого |
| |або забрудненням|китовий жир, |приміщення |одягу |
| |одягу, тіла та |олія рослинна).|для | |
| |рук |Нафтопродукти в|обігрівання | |
| | |тарі | | |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| в |- пов'язані з |Розвантажування|Гардеробна, |Обладнання |
| |вживанням або |піску і гравію,|вмивальня, |для сушіння |
| |значним |добутих у морі,|душова, |робочого |
| |виділенням води |перевантаження |приміщення |одягу |
| |або з різкою |навалочних |для | |
| |зміною |вантажів |обігрівання | |
| |температури |гідромеханічним| | |
| |повітря на |способом. | | |
| |робочих місцях |Роботи на | | |
| | |рибних | | |
| | |причалах. | | |
| | |Обробка | | |
| | |рефрижераторних| | |
| | |суден і | | |
| | |вагонів, роботи| | |
| | |на складах для | | |
| | |швидкопсувних | | |
| | |вантажів | | |
| | |(холодильники) | | |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| III |Вантажно- | | | |
| |розвантажувальні| | | |
| |процеси з різко | | | |
| |вираженими | | | |
| |шкідливими | | | |
| |умовами праці: | | | |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| а |- пов'язані з |Пек, апатитова |Пропускник з|Приміщення |
| |виділенням |руда й |гардеробною,|для |
| |отруйних речовин|концентрат, |душовими, |знешкодження|
| |або токсичного |феромарганець, |вмивальнями,|і |
| |пилу, або пилу, |сульфат, |приміщення |обезпилення |
| |що викликає |вантажі, які |для |робочого |
| |подразнення |належать до |обігрівання |одягу |
| | |категорії | | |
| | |"отруйних" (у | | |
| | |тому числі | | |
| | |фуміговані | | |
| | |харчові | | |
| | |продукти) та | | |
| | |їдкі речовини | | |
| | |відповідно до | | |
| | |Правил | | |
| | |перевезення | | |
| | |вантажів морем | | |
|-----+----------------+---------------+------------+------------|
| б |пов'язані з |Вугілля, |Пропускник з|Камера для |
| |переробкою |тваринна |гардеробною,|дезінфекції |
| |інфікуючих |сировина або її|душовими, |робочого |
| |вантажів |продукти |вмивальнями,|одягу, |
| | |(шкіра, вовна |приміщення |обладнання |
| | |та ін.), у тому|для |для сушіння |
| | |числі продукти |обігрівання |робочого |
| | |китобійного | |одягу |
| | |промислу та | | |
| | |промислу | | |
| | |морських | | |
| | |тварин, жива | | |
| | |худоба | | |
------------------------------------------------------------------
Примітка. У портах, де кількість днів з опадами за навігаційний період менше ніж 150 діб, обладнання для сушіння робочого одягу передбачати необов'язково (крім групи IIа). Для вантажно-розвантажувальних процесів, віднесених до групи IIв, обладнання для сушки робочого одягу обов'язкове, незалежно від кліматичних умов.
Додаток 4
(що рекомендується)
САНІТАРНО-ПОБУТОВІ ПРИМІЩЕННЯ для робітників, ІТР та обслуговуючого персоналу в залежності від груп виробничих процесів (БНіП 2.09.04-87)
------------------------------------------------------------------
|Гру-|Санітарна характеристика|Розра- |Тип гар- |Спеціальні |
|пи |виробничих процесів |хункова |деробних, |побутові |
|ви- | |кіль- |кількість |приміщення й|
|роб-| |кість | |будови |
|ни- | |робітни-| | |
|чих | |ків | | |
|про-| |--------| | |
|це- | | 1 | 1 | | |
|сів | |душ|кран| | |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 1 |Процеси, які викликають| | | | |
| |забруднення речовинами 3| | | | |
| |і 4 класів безпеки: | | | | |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 1а |- тільки рук |25 | 7 |загальні, | - |
| | | | |1 | |
| | | | |відділення| |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 1б |- тіла і спецодягу |15 | 10 |загальні, | - |
| | | | |2 | |
| | | | |відділення| |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 1в |- тіла і спецодягу, що | 5 | 20 |роздільні,|хімчистка та|
| |вилучаються із | | |2 |прання |
| |застосуванням спеціальних| | |відділення|спецодягу |
| |засобів | | | | |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 2 |Процеси, які відбуваються| | | | |
| |при надлишку явного тепла| | | | |
| |або несприятливих | | | | |
| |метеорологічних умовах: | | | | |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 2а |- при надлишку явного | 7 | 20 |загальні, |приміщення |
| |конвекційного тепла | | |2 |для |
| | | | |відділення|охолодження |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 2б |- при надлишку явного | 3 | 20 |загальні, |приміщення |
| |променистого тепла | | |2 |для |
| | | | |відділення|охолодження |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 2в |- пов'язані з впливом | 5 | 20 |роздільні,|сушіння |
| |вологи, яка викликає | | |1 |спецодягу |
| |зволоження одягу | | |відділення| |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 2г |- при температурі повітря| 5 | 20 |роздільні,|приміщення |
| |до 10 град. C, включаючи | | |1 |для обігріву,|
| |роботи на відкритому | | |відділення|сушіння |
| |повітрі | | | |спецодягу |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 3 |Процеси, які викликають | | | | |
| |забруднення речовинами 1 | | | | |
| |і 2 класів безпеки, а | | | | |
| |також речовинами, які | | | | |
| |мають запах: | | | | |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 3а |- тільки рук | 7 | 10 |загальні, | - |
| | | | |1 | |
| | | | |відділення| |
|----+-------------------------+---+----+----------+-------------|
| 3б |- тіла і спецодягу | 3 | 10 |роздільні,|хімчистка, |
| | | | |1 |штучна |
| | | | |відділення|вентиляція, |
| | | | | |місця |
| | | | | |зберігання |
| | | | | |спецодягу, |
| | | | | |дезодорування|
|----+-------------------------+---------------------------------|
| 4 |Процеси, які вимагають |Відповідно до вимог відомчих |
| |особливих умов |нормативних документів |
| |додержування чистоти або | |
| |стерильності при | |
| |виготовленні продукції | |
------------------------------------------------------------------
Примітки:
1. При поєднанні різних груп виробничих процесів тип гардеробних, кількість душових сіток і кранів умивальних слід передбачати по групі із найвисокими вимогами, а спеціальні побутові приміщення й будови - по підсумкових вимогах.
2. У процесах групи 1а душові й шафи, в процесах 1б і 3а лави біля шаф допускається не передбачати.
3. При будь-яких процесах, пов'язаних з виділенням пилу й шкідливих речовин, в гардеробних повинні бути передбачені респіраторні (кількість за списком), а також приміщення й обладнання для обезпилення і знешкодження спецодягу (на кількість осіб у зміну).
4. У мобільних будівлях з блок-контейнерів дозволяється зменшувати розрахункове число душових сіток на 60%.
5. При роботі з інфікованими і радіоактивними матеріалами, а також з речовинами, шкідливими для людини при проникненні через шкіру, санітарно-побутові приміщення слід проектувати згідно з відомчими нормативними документами.
6. Згідно з відомчими нормативними документами, припускається відкрите зберігання спецодягу, у тому числі на вішалці.
7. Шкідливі речовини слід приймати за ГОСТ 12.0.005-74, класи шкідливості речовин - за ГОСТ 12.1.005-88.
Додаток 5
(довідковий)
ПЕРЕЛІК
нормативних документів, інструкцій та інших офіційних постанов, необхідних у роботі щодо врахування вимог "Санітарних правил і норм для морських та річкових портів"
1. Временные санитарные нормы и правила для работников вычислительных центров № 4559-86.
2. Временный классификатор токсических отходов. Методические рекомендации по определению класса токсичности промотходов № 4286-87.
3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності і факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 382 від 31.12.97 р.
4. Гигиенические рекомендации по установлению уровней шума на рабочих местах с учетом напряженности и тяжести труда № 2411-81.
5. Гигиенические требования к устройству и оборудованию санитарно-бытовых помещений для рабочих строительных и строительно-монтажных организаций № 677-67.
6. ГОСТ 12.0.002-80 ССБТ. Термины и определения.
7. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
8. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
9. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
10. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности. Требования к проведению контроля на рабочих местах.
11. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
12. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.
13. ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.
14. ГОСТ 12.1.008-076 ССБТ. Биологическая безопасность.
15. ГОСТ 12.1.014-84 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками.
16. ГОСТ 12.1.016-84 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования к методике измерений концентраций вредных веществ.
17. ГОСТ 12.1.028-80 (СТ СЭВ 1412-78) ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Ориентировочный метод.
18. ГОСТ 12.1.026-80 ССБТ. Шум. Методы определения шумовых характеристик источников шума.
19. ГОСТ 12.1.029-80 (СТ СЭВ 1931-79) ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.
20. ГОСТ 12.1.034-81 ССБТ. Вибрация. Общие требования к проведению измерений и контролю вибрации на рабочих местах.
21. ГОСТ 12.1.036-81 (СТ СЭВ 2834-80) ССБТ. Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях.
22. ГОСТ 12.1.042-84 ССБТ. Вибрация локальная. Методы измерения.
23. ГОСТ 12.1.030-81 (СТ СЭВ) ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.
24. ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые уровни напряжений прикосновения и токов.
25. ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах.
26. ГОСТ 12.1.023-80 ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик машин.
27. ГОСТ 12.1.3.03-77 (СТ СЭВ 1924-79). Правила выбора и оценки качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения.
28. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам.
29. ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования.
30. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.
31. ГОСТ 12.3.003-86 ССБТ. Работы электросварочные. Общие требования безопасности.
32. ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности.
33. ГОСТ 12.3.021-80 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные в портах. Требования безопасности.
34. 12.4.002-74 ССБТ. Средства индивидуальной защиты от вибрации. Технические требования.
35. ГОСТ 12.4.011-75 ССБТ. Средства защиты работающих. Классификация.
36. ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства защиты рук. Рукавицы. Технические условия.
37. ГОСТ 12.4.019-75 ССБТ. Средства защиты рук. Классификация. Общие требования.
38. ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования.
39. ГОСТ 12.4.024-76 ССБТ. Обувь специальная виброзащитная.
40. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные. Знаки безопасности.
41. ГОСТ 12.4.034-85 (СТ СЭВ 4565-84) ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Классификация.
42. ГОСТ 12.4.041-78 ССБТ. Респираторы фильтрующие. Общие технические условия.
43. ГОСТ 12.4.042-78 ССБТ. Противогазы промышленные фильтрующие. Общие требования безопасности.
44. ГОСТ 12.4.023-84 ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы.
45. ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические требования.
46. ГОСТ 12.4.051-78 ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Технические условия.
47. ГОСТ 12.4.080-79 ССБТ. Светофильтры стеклянные для защиты глаз от вредных излучений на производстве. Технические условия.
48. ГОСТ 12.4.046-78 ССБТ. Методы и средства вибрационной защиты. Классификация.
49. ГОСТ 12.2.017-77. ССБТ. Оборудование для технического обслуживания и ремонта автомобилей. Требования безопасности.
50. ГОСТ 2761-84. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора.
51. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.
52. ГОСТ 17.2.3.02-78. Охрана природы. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями.
53. ГОСТ 19433-81. Грузы опасные. Классификация и знаки опасности.
54. ГОСТ 21889-76. Система "человек-машина". Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования.
55. ГОСТ 22269-76. Система "человек-машина". Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места. Общие эргономические требования.
56. Изменение № 1 к ГОСТ 12.1.003-83 от 19.12.88 г. № 4233.
57. Изменение "Санитарных правил по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов" № 1520-76.
58. Инструкция по санобработке автомобилей, занятых в перевязке пищевых грузов.
59. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту № 170 від 29.10.96 р.
60. Инструкция о порядке участия санитарно-эпидемиологических станций в работе комиссии по приемке в эксплуатацию объектов промышленного строительства и реконструкции № 990-72.
61. Инструкция по очистке спецодежды, загрязненной металлической ртутью или ее соединениями № 144-76.
62. Инструкция по санитарно-гигиеническому контролю систем вентиляции № 893-78.
63. Инструкция по ветеринарно-санитарной обработке грузовых помещений судов после перевозки в них животных, птицы, мяса и сырья животного происхождения от 10.07.76 г.
64. Инструкция по санитарному содержанию помещений и оборудования производственных предприятий № 658-66.
65. Изменения и дополнения в "Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах" № 122-6/245-1.
66. МР по дозной оценке производственных шумов № 2998-82.
67. МУ по проведению предупредительного и текущего санитарного надзора за искусственным освещением на промышленных предприятиях № 1322-75.
68. МР по определению класса токсичности отходов № 4281-87.
69. МУ по проведению измерений и гигиенической оценке шумов на рабочем месте № 1844-78.
70. МУ по проведению измерений и гигиенической оценке производственных вибраций № 3911-85.
71. МК "Организация и проведение санитарно-гигиенического надзора при перевозке и перегрузке пылящих навалочных грузов в портах" № 3169-84.
72. МР "Оптимизация условий и организации труда работников вспомогательных производств морских портов" № 6042-91.
73. МР "Оптимизация условий труда докеров-механизаторов при перегрузке навалочных грузов" № 6050-91.
74. МР "Оздоровление условий труда операторов контейнерных комплексов (терминалов) морских портов", Л., 1987 г.
75. МУ по установлению предельно допустимых стоков Минводхоза СССР (1982 г.).
76. МУ для органов Госсаннадзора по применению правил охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами.
77. Изменения к СНиП II-4-79 от 04.12.85 г. № 205.
78. Нормы технологического проектирования морских портов РД 31.3.01.01-93.
79. Нормы радиационной безопасности (НРБ-76/87).
80. О мерах по предотвращению загрязненности моря с судов (постановление СМ СССР № 724 от 07.09.76 г. и приказ ММФ СССР № 165 ПР от 22.09.76 г.).
81. О порядке предоставления проектной документации на согласование с органами Госсаннадзора, циркулярное письмо № 04-14-11 1970 от 06.03.79 г.
82. О порядке рассмотрения и согласования проектов нормативно-технической документации органами и учреждениями санэпидслужбы, приказ МЗ СССР № 990 от 19.08.78 г.
83. О проведении обязательных предварительных при поступлении на работу и периодических медицинских осмотров трудящихся, подвергающихся воздействию вредных и неблагоприятных условий труда (приказ МЗ СССР № 700 от 19.06.84 г.).
84. ОСП-72/87 "Основные санитарные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующего излучения", № 950-72.
85. ОСТ 5.5064-78 "Гигиенические требования по предотвращению загрязнения моря нефтью".
86. ОНД-86 Госкомгидромета СССР.
87. "О типовых отраслевых нормах бесплатной выдачи спецодежды, спецобуви и предохранительных приспособлений", постановление СМ СССР № 930 от 14.10.77 г.
88. Положение о санитарной лаборатории на промышленном предприятии № 822-69.
89. Пособие к ВСН "Вокзалы. Нормы проектирования".
90. "Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами", МЗ СССР 16.05.74 г.
91. ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны № 4617-88.
92. Положение о санитарно-карантинном отделе на водном транспорте и приказ МЗ РСФСР № 511-89.
93. Правила санитарной охраны поверхностных вод морей.
94. Порядок накопления, транспортировки, обезвреживания и захоронения токсических промышленных отходов № 3183-84.
95. Правила устройства электроустановок ПУЭ-76 (раздел VI).
96. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей.
97. Правила ТБ при эксплуатации электроустановок потребителей.
98. РД 31.06.01-79 "Инструкция по сбору, удалению и обезвреживанию мусора морских портов".
99. РД 31.06.05-85 "Методика определения выбросов пыли в атмосферу при перегрузке сыпучих грузов".
100. РД 31.06.02-80 "МУ по оценке запыленности воздуха морских портов".
101. РД 31.82.03-87 "Нормы искусственного освещения морских портов". Приложение 3. "Правила безопасности труда в морских портах".
102. РД 31.31.37-87 "Нормы технологического проектирования морских портов. Основные положения".
103. РД 31.01.16-84 "Положение о паспорте морского торгового порта".
104. РД 31.82.03-75 "Правила безопасности труда в морских портах", № 47 от 07.03.75 г.
105. РД 31.80.12-84 "Система управления охраной труда на морском транспорте. Основные положения".
106. РД 31.04.01-79 "Правила ведения работ по очистке загрязнения акватории порта".
107. РД 31.11.31.04-78 "Правила морской перевозки опасных грузов (МОПОГ)", т. 1 - 3. - М., 1977 - 1978.
108. РД 31.31.27-81 "Руководство по проектированию морских причальных сооружений".
109. РД 31.31.37.50-87 "Руководство по проектированию объектов комплексного обслуживания транспортного флота".
110. РД 31.82.01-79 "Требования безопасности труда, которые должны учитываться при проектировании морских портов".
111. РДМ 31.3044-77 "Временные указания по расчету выбросов в атмосферу морских портов".
112. "Руководство по проектированию санитарно-защитных зон промышленных предприятий". - М.: Стройиздат, 1984.
113. РТМ 31.046-73 "Электроснабжение и электрооборудование морских портов и судоремонтных заводов. Указания по проектированию", ч. III, "Электроосвещение".
114. Руководство по разработке отраслевых норм освещенности.
115. СН допустимых уровней шума на рабочих местах № 3223-85.
116. СН вибрации на рабочих местах № 3044-84.
117. СН допустимых уровней вибрации в жилых домах № 1304-75.
118. СН микроклимата производственных помещений № 4088-86.
119. СНиП размещения радиотелевизионных и радиолокационных станций № 1823-78.
120. СН проектирования промышленных предприятий СН 245-71.
121. СН 274-64 "Указания по проектированию отопления и вентиляции предприятий по обслуживанию автомобилей".
122. СН 276-64 "Указания по проектированию бытовых зданий и помещений пунктов питания и здравпунктов строительно-монтажных организаций", с изменениями в 1966 г.
123. СН 181-70 "Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий".
124. СН 369-74 "Указания по расчету рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий".
125. СНиП III-10-75 "Правила производства и приемки работ. Благоустройство территории".
126. СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения".
127. СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".
128. СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".
129. СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий".
130. СПиП II-34-76 "Горячее водоснабжение".
131. СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования".
132. СНиП 2.04.02-84 "Канализация. Наружные сети и сооружения".
133. СНиП II-71-79, ч. II, "Оздоровительные учреждения и учреждения отдыха".
134. СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".
135. ДСНіП № 239 від 01.08.96 р. "Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань".
136. СНиП 3.05.01-85, ч. III, "Правила производства и приемки работы", гл. 28, "Санитарно-техническое оборудование зданий и сооружений".
137. СНиП II-80-75. "Предприятия бытового обслуживания населения".
138. СНиП 2.08.02-89. "Общественные здания и сооружения".
139. СНиП II-Д.9-62. "Предприятия по обслуживанию автомобилей. Нормы проектирования".
140. ДБН А.3.1-3-94. "Приемка в эксплуатацию законченных строительством объектов. Основные положения".
141. СНиП 2.09.02-85. "Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования".
142. СНиП II-12-77. "Защита от шума".
143. СНиП при работе с машинами и оборудованием, создающими локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих № 3041-84.
144. СНиП 1.02-01-85. "Инструкция о составе, порядке разработки, согласования и утверждения проектно-сметной документации на строительство предприятий, зданий и сооружений".
145. СанПиН "Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения" № 4630-88.
146. СанПиН "Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения" № 4631-88.
147. СНиП по устройству и оборудованию кабин машинистов кранов № 1204-74.
148. СП для предприятий холодильной промышленности № 481-64.
149. ГОСТ 17.606-1979 "Переработка и захоронение радиоактивных отходов. Отходы радиоактивные и дезактивационные".
150. СП при сварке, наплавке и резке металлов № 1009-73.
151. СП проектирования, оборудования эксплуатации и содержания производственных и лабораторных помещений, предназначенных для проведения работ с ртутью, ее соединениями и приборами с ртутным заполнением № 780-69.
152. СП при транспортировке и работе с пеками № 1131-73.
153. СП устройства и эксплуатации усовершенствованных свалок для твердых отбросов № 425-63.
154. СП организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию № 1042-73.
155. СП для катализаторных производств нефтеперерабатывающей и нефтедобывающей промышленности № 5206-91.
156. СП по гигиене труда водителей автомобилей № 4616-88.
157. ТУ по проектированию зеленых насаждений в санитарно-защитных зонах промышленных предприятий № 103 от 12.03.73 г.
158. Указания к проектированию и эксплуатации установок искусственного ультрафиолетового облучения на промышленных предприятиях № 1158-74.
159. АЗ-817. Рекомендации по расчету отсосов от оборудования, выделяющего тепло и газы. ГПИ Сантехпроект, М., 1983 г.
160. СТ СЭВ 3181-81. "Охрана труда. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности".
161. ВСН "Вокзалы. Нормы проектирования".
162. "Санітарні правила при роботі зі ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням" № 4607-88.
163. Приказ Министерства здравоохранения СССР "О совершенствовании системы медицинских осмотров работников и водителей индивидуальных транспортных средств № 555 от 29.09.89 г.
164. Наказ МОЗ України "Положення про медичний огляд працівників певних категорій" № 45 від 31.03.94 р.
165. Наказ МОЗ України і Держкомітету по надзору за охороною праці "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі" № 263/121 від 23.09.94 р.
166. Приказ МЗ Украины "Об утверждении Списка профессиональных заболеваний и Инструкции по его применению" № 23/35/9 от 02.02.95 г.
167. Постанова Кабінету Міністрів України "Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд" № 1238 від 06.11.97 р.
168. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 382 від 31.12.97 р.
169. Державні гігієнічні норми радіаційної безпеки НРБУ-97 .
170. "Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку". ДСН 3.3.6.037-99 .
171. "Державні санітарні норми виробничої та локальної вібрації". ДСН 3.3.6.039-99 .
172. "Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень". ДСН 3.3.6.042-99 .