Про затвердження Методичних вказівок

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

І ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Н А К А З

Про затвердження Методичних вказівок

Відповідно до пункту 4 абзацу четвертого Положення про Державну службу лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року № 789 (із змінами),  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію Методичні вказівки "Контроль стерильності виробів медичного призначення" (додається).

2. Забезпечити опублікування цього наказу в засобах масової інформації.

Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника голови Державної служби Демченко І.Б.

Додаток

ПОГОДЖЕНО                            ЗАТВЕРДЖЕНО

Головний державний                   Голова Державної служби

санітарний лікар України             лікарських засобів

__________________________           і виробів медичного

                                     призначення

"___" ____________ 2004 р.           __________________________

                                     "___" ____________ 2004 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

"Контроль стерильності виробів медичного призначення" МВ-1-2004

1. Загальні положення

Дані Методичні вказівки поширюються на контроль стерильності виробів медичного призначення, за виключенням тих, що містять антисептики та консерванти для всіх видів державного контролю.

2. Вимоги до умов проведення досліджень

2.1. Випробування на стерильність необхідно проводити в боксі класу A з ламінарним потоком повітря, розташованому в чистому приміщенні класу B або в ізоляторі, який не вимагає розміщення в контрольованих умовах (10.4), (10.2).

2.2. Випробування на стерильність необхідно проводити в просторій робочій зоні, у якій достатньо місця для розташування робочого матеріалу таким чином, щоб не порушився ламінарний потік повітря.

2.3. Оточуюче середовище для випробування, яке включає бокс з ламінарним потоком повітря або ізолятор, повинно валідуватися компетентною особою (організацією), як мінімум, щорічно (10.4).

3. Вимоги до персоналу

3.1. Так як випробування на стерильність потребує чіткого і ретельного виконання всіх операцій та контролю асептичних умов, контроль на стерильність повинен проводити персонал, який пройшов навчання та має відповідну кваліфікацію.

3.2. При виконанні випробувань персонал повинен дотримуватись вимог відповідних стандартних робочих методик (СРМ) та інструкцій.

4. Відбір зразків

4.1. Рекомендована мінімальна кількість індивідуальних упаковок (контейнерів) виробів медичного призначення, взята для висівання на кожне поживне середовище, наведена в табл. 1.

4.2.

Таблиця 1

Рекомендовані мінімальні кількості індивідуальних упаковок (контейнерів) для випробувань

4.3. З кожної індивідуальної упаковки (контейнера) для висівання на кожне поживне середовище беруть кількість зразка, що не менша за вказану в табл. 2.

Таблиця 2

Рекомендовані мінімальні кількості зразка для випробування

5. Поживні середовища

5.1. Поживні середовища для випробування можуть готуватися, як описано нижче. Допускається використання готових поживних середовищ промислового виготовлення та сухих поживних середовищ за умов, що після приготування вони відповідають вимогам за стерильністю та ростовими властивостями.

5.2. Поживні середовища необхідно готувати відповідно до стандартних робочих методик, які базуються на валідованих процесах стерилізації.

5.3. Для виявлення анаеробних та аеробних бактерій використовують рідке тіогліколеве середовище.

5.4. Для виявлення грибів, а також аеробних бактерій використовують соєво-казеїнове поживне середовище.

Примітка. Склад поживних середовищ та методики їх приготування наведені в Додатку 1 п. 1.1 та 1.2.

5.5. Допускається використання інших поживних середовищ за умов, що вони задовольняють наведеним нижче вимогам щодо стерильності та ростових властивостей.

5.6. Випробування поживних середовищ на стерильність. Декілька контейнерів з поживним середовищем інкубують при відповідних температурах, зазначених у табл 3, протягом 14 діб.

5.6.1. Після закінчення періоду інкубації не має спостерігатися ріст мікроорганізмів.

5.7. Всім середовищам повинно бути присвоєно номер партії, якщо вони приготовані в умовах лабораторії, або номер серії, для готових поживних середовищ, вказаний виробником. Середовища зберігають відповідно до умов та термінів, встановлених валідаційним шляхом.

5.8. Ростові властивості. Випробування для аеробів, анаеробів і грибів. В порції середовища інокулюють 10-100 клітин (колонієутворюючих одиниць (КУО)) тест-мікроорганізмів.

5.8.1. Кількість клітин життєздатних мікроорганізмів, яка буде внесена в середовище, повинна бути перевірена шляхом паралельного підрахунку на чашках з відповідними середовищами (10.4).

Примітка. Перелік та склад густих поживних середовищ, які можуть бути використані для підрахунку мікроорганізмів, наведено в Додатку 1, п. 2.1 та 2.2.

5.8.2. Одну порцію середовища інокулюють одним тест-мікроорганізмом. Рекомендовані тест-мікроорганізми наведені у табл. 3.

5.8.3. Інкубують за умов, зазначених у табл. 3, не більше трьох діб (для бактерій) і не більше п'яти діб (для грибів).

5.8.4. У тому випадку, коли після закінчення періоду інкубації у випробовуваному поживному середовищі спостерігається виразно видимий ріст мікроорганізмів, його вважають придатним для подальшого використання.

5.8.5. Робочу культуру, що використовується при випробуванні, одержують таким чином, щоб кількість пересівань, зроблених від вихідного тест-штаму, не перевищувала п'яти пасажів (10.6).

5.8.6. Повинні бути СРМ, які містять всі методики приготування, утримання, культивування тест-штамів та перевірки ростових властивостей середовищ, а також протоколи отриманих даних.

Таблиця 3

Тест-мікроорганізми, рекомендовані для контролю ростових властивостей поживних середовищ

6. Підготовка зразка та процедура випробувань

Випробування проводять, використовуючи метод мембранної фільтрації або метод прямого висівання. Незалежно від методу випробування проводять відповідні негативні контрольні досліди (10.1), (10.2), (10.3), (10.5). Кількість зразка, взята для висівання на кожне поживне середовище, має бути не менше зазначеної у табл. 2.

6.1. Кетгут та інші шовні матеріали. Дотримуючись правил асептики, розкривають упаковку і переносять у кожне поживне середовище по три відрізка, відібрані від початку, середини та кінця нитки. Довжина кожного відрізка має становити 30 см. При випробуванні матеріалів у касетній упаковці використовують усю нитку. Кожний відрізок нитки вносять у відповідне поживне середовище. Поживне середовище має цілком покривати випробовуваний матеріал (використовують від 20 мл до 150 мл поживного середовища).

6.2. Стерильні вата, марля, пов'язки та інші аналогічні матеріали. З кожної упаковки (рулону) вати, марлі або хірургічної пов'язки відокремити або відрізати не менше 2-х порцій вагою приблизно від 100 до 500 мг із середини рулону (найглибшого прошарку) та помістити у відповідні поживні середовища.

6.3. Стерильні пристрої. Стерильні пристрої погружають у поживні середовища в цілому або роз'єднаному стані. Для досить великих пристроїв поміщають в поживні середовище тільки ту частину, яка знаходиться в контакті з пацієнтом. За умови наявності з'єднувальних трубок, необхідно приділяти увагу заповнюванню внутрішньої порожнини каналів відповідним поживним середовищем.

6.4. Катетери. Катетери, у яких внутрішній канал і зовнішня поверхня повинні бути стерильними, розділяють на такі частини, щоб їх довжина забезпечувала безперешкодне проникнення відповідного поживного середовища у внутрішню порожнину. Підготований таким чином зразок занурюють у відповідні поживні середовища.

6.5. Медичні вироби, які мають з'єднувальні трубки. Для медичних виробів, які мають з'єднувальні трубки, що повинні бути стерильними, пропускають не менш 10 об'ємів відповідної рідини через кожний виріб. Рідину збирають у стерильну ємність та висівають у відповідні поживні середовища одним із вищезазначених методів (методом мембранної фільтрації або методом прямого висівання).

6.6. Шприці. Об'єм одного шприца разом з голкою промивають рідиною, яку збирають у стерильну ємність та висівають у відповідні поживні середовища одним із вищезазначених методів (метод мембранної фільтрації або метод прямого висівання).

Примітка. В якості промивної рідини можна використовувати розчин натрію хлориду 0,9% або інші придатні рідини (розчини) (10.1), (10.2), (10.3), (10.5).

6.7. Рукавиці. В асептичних умовах розкривають упаковку і розрізають рукавиці на шматки, які занурюють у відповідні поживні середовища.

6.8. Інші вироби з м'яких полімерних матеріалів. В асептичних умовах розкривають упаковку і розрізають виріб на шматки, які занурюють у відповідні поживні середовища.

7. Умови інкубації

7.1. Посіви інкубують не менше 14 діб при температурі 32,5 +- 2,5 град. C (поживні середовища, призначені для виявлення бактерій) і при температурі 22,5 +- 2,5 град. C (поживні середовища, призначені переважно для виявлення грибів).

7.2. Температуру інкубаторів контролюють та реєструють щоденно.

8. Облік результатів

8.1. Посіви переглядають періодично під час і після закінчення інкубаційного періоду, відмічаючи наявність росту мікроорганізмів, виявленого візуально, роблять фіксовані мазки та продивляються під мікроскопом.

8.2. Всі отримані під час інкубаційного періоду результати вносять до протоколу.

9. Інтерпретація результатів

9.1. Якщо випробовуваний зразок викликає помутніння поживного середовища, що робить неможливим візуальний облік, то через 14 діб після початку інкубації з кожної посудини переносять певну кількість середовища в посудини з тим самим свіжим поживним середовищем. Продовжують інкубацію вихідних і повторних посівів. Загальний час інкубації має становити не менш як (14 + 7) діб від початку випробування.

9.2. Зразок витримує випробування на стерильність, якщо при візуальному обліку не виявляють ріст мікроорганізмів (помутніння середовища).

9.3. При наявності росту мікроорганізмів вважають, що зразок не витримує випробування на стерильність, якщо не доведена невірогідність результатів випробування, викликана причинами, не пов'язаними з випробовуваним зразка.

9.4. Результати випробування можуть бути визнані невірогідними, якщо виконується одна або кілька з умов, наведених нижче:

a) одержані незадовільні результати мікробіологічного контролю навколишнього середовища в ході проведення випробування на стерильність;

b) виявлені помилки, допущені в ході випробування;

c) виявлений ріст мікроорганізмів у негативному контролі;

d) після мікроскопування визнано, що причиною виникнення росту є матеріали і/або технічні прийоми, використані при випробуванні на стерильність.

9.5. Якщо результати випробування визнані невірогідними, його повторюють на тій самій кількості зразків, що й початкове.

9.6. Якщо в результаті повторного випробування не було виявлено росту мікроорганізмів, вважають, що зразок витримує випробування на стерильність. Якщо в результаті повторного випробування було виявлено ріст мікроорганізмів, зразок не витримує випробування на стерильність.

10. Література

10.1. Фармакопея США 24, розділ (71) "Випробування на стерильність".

10.2. Фармакопея США 27, розділ (71) "Випробування на стерильність".

10.3. Європейська фармакопея, 3-є видання, розділ 2.6.1 "Стерильність".

10.4. Випробування на стерильність. Рекомендації конвенції фармацевтичних інспекцій/Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій PE 001-2 (PE 001-2 PIC/S), 17 квітня 2000 р.

10.5. Державна Фармакопея України, видання 1, розділ 2.6.1 "Стерильність", розділ 2.6.12.

10.6. Наказ МОЗ України від 14.01.2004 р. № 5 "Про затвердження Порядку одержання, обліку, зберігання та утримання тест-штамів мікроорганізмів для проведення контролю якості лікарських засобів за мікробіологічними показниками".

Додаток № 1

1. Склад та спосіб приготування поживних середовищ для проведення досліджень за показником "Стерильність"

1.1. Рідке тіогліколеве середовище

Змішують L-цистин, агар, натрію хлорид, глюкозу, водорозчинний дріжджовий екстракт і панкреатичний гідролізат казеїну з водою P і нагрівають до розчинення інгредієнтів. До одержаного розчину додають натрію тіогліколят або кислоту тіогліколеву і перемішують до розчинення. Якщо необхідно, додають 1 M розчин натрію гідроксиду так, щоб значення pH поживного середовища після стерилізації становило 7.1 +- 0.2. Якщо необхідно, розчин нагрівають, не доводячи до кипіння, а потім фільтрують гарячим крізь зволожений паперовий фільтр. Додають розчин резазурину натрію і перемішують.

Поживне середовище розливають у контейнери, які забезпечують таке співвідношення площі поверхні поживного середовища до його глибини, щоб на кінець періоду інкубації зміна кольору середовища, що засвідчує про збільшення концентрації кисню, спостерігалася не більш як у верхній третині середовища. Стерилізують у паровому стерилізаторі, застосовуючи валідований метод. Якщо середовище не призначене для негайного використання, його зберігають при температурі від 20 град. C до 25 град. C у стерильному повітронепроникному контейнері. Якщо необхідно, середовище регенерують безпосередньо перед використанням, наприклад, шляхом нагрівання на водяній бані протягом 20 хв. і наступного швидкого охолодження. При цьому необхідно вжити заходів щодо попередження контакту нестерильного повітря з поживним середовищем.

1.2. Соєво-казеїнове поживне середовище

Інгредієнти складу змішують із водою P і злегка нагрівають до розчинення. Охолоджують розчин до кімнатної температури. Якщо необхідно, додають 1 M розчин натрію гідроксиду так, щоб значення pH поживного середовища після стерилізації становило 7.3 +- 0.2. Якщо необхідно, фільтрують для одержання прозорого середовища, розливають у підхожі посудини і стерилізують у паровому стерилізаторі, застосовуючи валідований метод. Якщо середовище не призначене для негайного використання, його зберігають при температурі від 2 град. C до 25 град. C у стерильному герметичному контейнері.

2. Склад та спосіб приготування густих поживних середовищ, які застосовуються для підрахунку кількості мікроорганізмів

2.1. Густе поживне середовище B (соєво-казеїновий агар)

Установлюють pH середовища таким чином, щоб після стерилізації його значення становило 7.3 +- 0.2. Стерилізують у паровому стерилізаторі при температурі 121 град. C протягом 15 хв.

2.2. Густе живильне середовище C (агар Сабуро із глюкозою й антибіотиками)

Установлюють pH середовища таким чином, щоб після стерилізації його значення становило 5.6 + 0.2. Стерилізують у паровому стерилізаторі при температурі 121 град. С протягом 15 хв. Безпосередньо перед використанням поживного середовища додають стерильні розчини антибіотиків з розрахунку 0.10 г бензилпеніциліну натрію і 0.10 г тетрацикліну на літр середовища або перед стерилізацією додають хлорамфенікол із розрахунку 50 мг на літр поживного середовища.

Допускається використання інших поживних середовищ, що не відрізняються за ростовими властивостями.