Про затвердження методичних вказівок "Оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення від споживання хлорованої питної води"

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

Про затвердження методичних вказівок "Оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення від споживання хлорованої питної води"

У відповідності до вимог статей 9 і 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та з метою науково-методичного забезпечення діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби з питань проведення гігієнічної регламентації небезпечних факторів  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні вказівки "Оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення від споживання хлорованої питної води" (додаються).

2. Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України методичні вказівки довести до установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту державного санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я України Пономаренка А.М.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

21.10.2005  № 545

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

оцінка канцерогенного ризику для здоров'я населення від споживання хлорованої питної води

1. Загальні положення

Методичні вказівки призначені для установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що здійснюють оцінку рівня забруднення питної води хлорорганічними сполуками, які утворюються у процесі хлорування, а також можуть бути використані підприємствами, установами, організаціями та закладами, що вирішують питання розробки та впровадження нових технологій водопідготовки з метою перевірки дотримання вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом МОЗ від 23 грудня 1996 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1997 року за № 136/1940 (далі - ДСанПіН).

2. Терміни та визначення

Ризик - імовірність того чи іншого несприятливого результату (ефекту) під впливом тих чи інших чинників для здоров'я окремої особи, певної частини населення або населення у цілому.

Канцерогенний ризик - очікувана частота випадків онкологічних хвороб, зумовлених дією певної дози канцерогенного чинника.

Індивідуальний канцерогенний ризик - імовірність появи у окремої людини захворювання на рак внаслідок дії факторів ризику за певний проміжок часу або протягом усього життя.

Популяційний канцерогенний ризик характеризує загальне число очікуваних онкозахворювань (додаткових до фонових) у конкретній популяції (наприклад, у населенні міста, району тощо).

Оцінка ризику - наукове визначення генезису і масштабів ризику у конкретній ситуації.

Управління ризиком - аналіз ситуації та розробка рішень, спрямованих на мінімізацію ризику.

3. Характеристика хлорорганичних сполук - продуктів хлорування питної води

Забруднення питної води хлорорганічними сполуками (далі - ХОС) відбувається за рахунок утворення їх у процесі хлорування вихідної води. У питній воді міст багатьох країн світу виявляється близько 300 ХОС - аліфатичних, зокрема тригалометанів, ароматичних, сумарна кількість яких може варіювати від 0,1 до 1000 мкг/куб. дм. З усіх представників ХОС найбільш численну групу складають хлорвмісні аліфатичні сполуки, індикаторним показником яких є хлороформ - питома вага його сягає 75% загального вмісту речовин цього класу.

Більшості ХОС притаманна токсичність та виражені кумулятивні властивості, для 20 з них існують різного ступеня докази канцерогенної активності. Найбільш небезпечними серед них є хлороформ, чотирихлористий вуглець, трихлоретилен, тетрахлоретан, тетрахлоретилен (перхлоретилен), дихлорметан, 1,2-дихлоретан тощо. Деякі з цих сполук мають мутагенні властивості (тетрахлоретан, трихлоретилен, дибромхлорметан, тетрахлоретилен, 1,2-дихлоретан).

Епідеміологічні спостереження закордонних дослідників (Young T.B. et al, 1981; Clark R.M. et al, 1986; Pereira M.A.,1989) свідчать про наявність прямого зв'язку між рівнем захворюваності на рак нирок, сечового міхура, кишківника та інших локалізацій з тривалим вживанням хлорованої питної води, яка містить ХОС і, перш за все, хлороформ.

За результатами моніторингових досліджень, в Україні вміст хлороформу у питній воді водопровідної мережі міст Дніпровського басейну (зокрема Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Нікополя) складає 0,03-0,2 мг/куб. дм, а в окремі періоди (весняний паводок, період цвітіння водойм тощо) значно підвищується.

Наявність ХОС у питній воді з огляду на існуючий закордонний досвід та матеріали вітчизняних експериментальних і натурних спостережень варто розглядати як один із дійових чинників ризику підвищення онкологічної захворюваності населення.

З огляду на вищезазначене, первинна профілактика раку потребує при впровадженні ДСанПіНу більш широко провадити дослідження якості питної води з метою визначення умов утворення ХОС та їх реального рівня у питній воді в залежності від вмісту органічних речовин у вихідній воді, температури води у водоймах, сезонних особливостей режиму хлорування тощо.

У першу чергу необхідно контролювати вміст хлороформу як одного із найбільш небезпечних і найбільш часто ідентифікованих сполук із ряду тригалометанів. Проте, для визначення канцерогенного ризику необхідно враховувати і інші ХОС, для яких визначено потенціали ризику, хоча може і не бути обґрунтованих гігієнічних стандартів.

4. Аналіз небезпеки і оцінки ризику

Аналіз ризику для здоров'я людини, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища, передбачає такі умови:

1) існування джерела ризику (шкідливої речовини чи суміші сполук);

2) присутність даного джерела ризику у певній, небезпечній для здоров'я людини, дозі або концентрації;

3) реальність впливу означеної дози шкідливого чинника на людину;

Із урахуванням зазначеного, оцінка ризику включає 4 етапи:

1. Ідентифікація небезпеки - врахування усіх хімічних речовин, що забруднюють навколишнє середовище, визначення шкідливого характеру їх дії на людей або екосистеми.

2. Оцінка експозиції - оцінка того, якими шляхами і через які об'єкти середовища, на якому кількісному рівні і за якої тривалості впливу має місце реальна чи очікувана експозиція; це також оцінка отриманих доз та чисельності населення, що підлягає впливу такої експозиції.

Оцінка експозиції базується, по-перше, на фактичних даних моніторингу забруднення різних компонентів довкілля, по-друге - на математичному моделюванні поведінки забруднювачів у різних об'єктах і накопичення їх у біосередовищах людини.

Прикладом такого моделювання є розрахунок середньодобової дози шкідливої речовини (далі - СДД) (мг/кг або мкг/кг), яка може надходити до організму з питною водою:

                  СДД = [С   х ОП] : [МТ]                     (1)

                          ср

    де С   - середня арифметична концентрація токсичної  речовини

        ср

у відповідному компоненті середовища (мг/куб. дм або мкг/куб. дм);

ОП - об'єм питної води, що споживається за добу (3 куб. дм); МТ - вага тіла (70 кг).

3. Оцінка залежності "доза-ефект" - пошук кількісних закономірностей, що пов'язують дозу речовини з виникненням шкідливих для здоров'я ефектів. Аналіз провадиться окремо для канцерогенних та неканцерогенних речовин.

Як правило, реакція організму на вплив шкідливого чинника визначається експериментально на рівні досить високих, явно діючих доз, а оцінка реального навантаження здійснюється методом екстраполяції. Зважаючи на обмеженість існуючих на сьогодні знань щодо механізмів процесів, що протікають в організмі, а також складність математично-статистичного аналізу, який застосовується для описання біологічних (канцерогенних) ефектів, очевидно, що отримати точний і в той же час достатньо простий математичний вираз, який пов'язував би величину ефекту з рівнем та тривалістю дії канцерогенної речовини (залежність "доза-час-ефект"), можна лише у рамках певних обмежень - як за механізмом, так і за умов експерименту.

При відсутності даних із експериментального визначення канцерогенних ризиків останні рекомендується розраховувати за допомогою офіційних даних, розроблених фахівцями US EPA (1), в яких наводяться уніфіковані характеристики потенціалів канцерогенних або неканцерогенних ризиків окремих сполук.

Зважаючи на викладене, для розрахунку ризику застосовується лінійна залежність:

                       Ризик = SFo x СДД                      (2)

    де SFo  -  величина  потенціалу  канцерогенного   ризику   за

перорального  надходження  тієї  чи  іншої  канцерогенної  сполуки

                           -1

(кг/мг-доба або кг/мкг-доба)  .

4. Характеристика ризику - аналіз всіх отриманих даних, розрахунків ризиків для популяції і її окремих підгруп, порівняння ризиків з допустимими (прийнятними) рівнями, порівняльна оцінка і ранжування різних ризиків за ступенем їх статистичної, медико-біологічної і соціальної значущості. Мета даного етапу - встановлення медичних пріоритетів і тих ризиків, які повинні бути попереджені або знижені до припустимого для даного суспільства рівня.

Додаток 1

до методичних вказівок

"Оцінка канцерогенного

ризику для здоров'я

населення від споживання

хлорованої питної води"

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

1. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 № 4004-XII (ст. 9, 18).

2. Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.02 № 2928-III.

3. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".

4. ДСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджені наказом МОЗ від 23 грудня 1996 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1997 р. за № 136/1940 .

5. СанПіН 4630-88 "Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения".

6. Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України" від 19.08.2002 р. № 1218 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2004 року № 1273.

7. Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2004 р. № 1272 "Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу".

8. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки (п. 27), затверджені постановою Верховної Ради України від 05.03.98 № 188/98-ВР.

Додаток 2

до методичних вказівок

"Оцінка канцерогенного

ризику для здоров'я

населення від споживання

хлорованої питної води"

ПРИКЛАД

розрахункового визначення канцерогенного ризику, пов'язаного із забрудненням питної води хлорорганічними сполуками

Для практичного використання системи оцінки ризику використовують, як правило, лінійну модель (формули 1, 2).

Рівень ХОС, зокрема хлороформу, доля якого складає 70-90% від їх загальної кількості, у питній воді залежить від багатьох факторів, провідним з яких є кількість хлору, що вводиться в процесі водопідготовки для очищення та знезараження. Похідними для утворення хлороформу та інших ХОС є органічні сполуки природного (гумінові та фульвокислоти) та техногенного походження (ароматичні й аліфатичні вуглеводні, дифеніли, нафталін, пестициди тощо), що містяться у необробленій воді. Різний вміст похідних екзогенного синтезу ХОС обумовлює різний рівень забруднення питної води хлороформом.

Для прикладу, використовуючи величину канцерогенного потенціалу (табл. 1), розрахуємо ризик дії хлороформу, який міститься у питній воді у концентрації 0,3 мг/л, з використанням наведеної вище методики UA EPA.

Таблиця 1 - Стандартні критерії розрахунку канцерогенного ризику, пов'язаного із забрудненням води хлорорганічними сполуками

В основу розрахунку покладаються такі вимоги:

- ризик визначається з огляду на щоденне споживання води з даною концентрацією хлороформу протягом всього життя людини;

- існують дані щодо канцерогенного потенціалу сполуки;

- середньодобове споживання води становить 3 куб. дм;

- середня вага людини - 70 кг;

- розрахований ризик є кумулятивним за 70 років (середня тривалість життя).

Таким чином, середньодобова доза (СДД) хлороформу, що надходить в організм з питною водою, складає:

   СДД = (3 куб. дм x 0,3 мг/куб. дм) : 70 кг = 0,0128 мг/кг

    Тоді Ризик = 0,031 x 0,0128 = 0,0003968

    Це означає,  що за вживання протягом  життя  питної  води  із

вмістом хлороформу   0,3   мг/куб.  дм  можна  очікувати  розвиток

397 додаткових випадків захворювання на рак  у  когорті  населення

                           -6

чисельністю 1 млн. (397 x 10  ).

Таким же чином можна розрахувати канцерогенний ризик дії інших сполук.

Використовуючи такі розрахунки, ми розробили критеріальні шкали для тих хлорвмісних сполук, які регламентуються вимогами ДСанПіН і рекомендуються для практичного використання (рис. 1-4).

Рис. 1 - Критеріальна шкала для оцінки ризику виникнення новоутворень у людини при різних концентраціях хлороформу (мг/куб. дм) у питній хлорованій воді.

Рис. 2 - Критеріальна шкала для оцінки ризику виникнення новоутворень у людини при різних концентраціях трихлоретилену (мг/куб. дм) у питній хлорованій воді.

Рис. 3 - Критеріальна шкала для оцінки ризику виникнення новоутворень у людини при різних концентраціях чотирихлористого вуглецю (мг/куб. дм) у питній хлорованій воді.

Рис. 4 - Критеріальна шкала для оцінки ризику виникнення новоутворень у людини при різних концентраціях дибромхлорметану (мг/куб. дм) у питній хлорованій воді.

При необхідності визначення ризику за рахунок дії комбінації цих речовин, загальний ризик буде дорівнювати сумі ризиків окремих сполук:

                       сума n              i

                  Ризик       = сума ризик  n

Запропоновані підходи дозволяють визначати не тільки ступінь небезпеки існуючого стану забруднення питної води для здоров'я населення, а й оцінювати ефективність заходів щодо зменшення рівня вмісту шкідливих речовин у воді за показниками кількості попереджених захворювань на злоякісні новоутворення у даному регіоні (місті, районі, області).