ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ДИМЕДРОЛ
(DIMEDROL)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: diphenhydramine; b-диметил аміноетиловий ефірбензгідролу гідро хлориду;
основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить дифенгідраміну 0,01 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антигістамінні засоби для системного застосування.
Код АТС R06A A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Димедрол належить до ефективних протигістаміннихзасобів, які блокують гістамінові Н1-рецептори. Знімає спазм гладкої мускулатури (безпосередня дія), зменшує проникність капілярів, попереджує та послаблює алергічні реакції, має місцево анестезуючий, проти блювотний, седативний ефект, помірно блокує холінорецептори вегетативних гангліїв, виявляє снодійний вплив. Основний ефект препарату зумовлений центральною холінолітичноюактивністю і, можливо, впливом на гістамінові Н3-рецептори мозку.
Фармакокінетика. Метаболізується головним чином у печінці, частково – улегенях та нирках. Через 30 хв після введення препарату концентрація у тканинах досягає максимуму (найбільше у легенях, селезінці, нирках, печінці, мозку там’язах), а після 6 год зникає з тканин. Період напів виведення препарату вплазмі крові становить від 3 до 10 год. Дія препарату настає після 15 - 30 хв, досягає максимального ефекту після 1 год, а тривалість дії 4 - 6 год. Протягом доби повністю виводиться з організму з сечею тільки в незначній кількості у незміненому вигляді, а в основному - у вигляді бензгідролу, кон’югованого зглюкороновою кислотою. Можливе виведення препарату за допомогою діалізу.
Показання для застосування. Анафілактичний шок, кропив’янка, сінна пропасниця, сироваткова хвороба, геморагічний васкуліт (капіляротоксикоз), геморагічний діатез, вазомоторний нежить, поліморфна ексудативна еритема, ангіо невротичний набряк Квінке, контактні дерматити різного генезу, сверблячі дерматози, свербіж, алергічний кон’юнктивіт та інші алергічні захворювання очей, алергічні реакції, пов’язані з прийомом ліків. Крім того, Димедрол застосовують при променевій хворобі, бронхіальній астмі (разом з іншими засобами), іноді – при виразковій хворобі шлунка, 12-палої кишки ігіперацидному гастриті, хореї, морській та повітряній хворобах, хворобіМеньєра, блюванні вагітних, після операційному блюванні, струсі мозку, опіках, відмороженнях, безсонні, неврозах, неврастенії. В анестезіології Димедрол входить до складу літичної суміші. Як седативний та снодійний засіб Димедрол застосовують самостійно або в комплексі з іншими снодійними. Використовують для послаблення побічних ефектів при трансфузії крові та кровозамінників, застосуванні ферментних препаратів.
Спосіб застосування та дози. Призначається внутрішньо венно або внутрішньом’язово.
Для дорослих внутрішньом’язово вводять по 1 - 5 мл 1% розчину (0,01 -0,05 г), максимальна разова доза – 0,05 г (5 мл 1% розчину); максимальна добова доза – 0,15 г (15 мл 1% розчину).
Внутрішньо венно вводять краплинно, розводячи необхідну кількість розчину Димедролу у 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
Дітям до 1 року: разова доза становить 0,2 - 0,7 мл; дітям від 2 до 6років – по 0,5 - 1,5 мл (5 - 15 мг) за необхідності кожні 6 - 8 год, але небільше 75 мг на добу; дітям від 6 до 12 років – по 1 - 2,5 мл (10 - 25 мг) кожні 6 - 8 год, але не більше 120 мг на добу.
Побічна дія. Прийом Димедролу спричиняє сонливість, загальну слабкість, порушення координації і швидкість реакції. У деяких випадкахДимедрол, навпаки, призводить до появи, особливо у дітей, безсоння, роздратованості, ейфорії, запаморочення, тремору. При застосуванні препарату в поодиноких випадках відзначалося виникнення реакцій гіпер чутливості (кропив’янка, світлочутливість, свербіж, висипання), порушень у системі крові (гемолітичної анемії, тромбоцит опенії, агранулоцит озу), зниження артеріального тиску, тахікардії, екстрасистол, порушення сечовипускання. Спостерігалися також сухість у роті, носі й горлі. У легенях – підвищення в’язкості мокротиння, розлад функцій шлунково-кишкового тракту (епіг астральний дискомфорт, нудота, блювання, втрата апетиту).
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Новонароджені; періоди вагітності (особливо ІІІ триместр) та лактації.
Передозування. Симптоми: сухість у роті, утруднене дихання, стійкиймідріаз, почервоніння обличчя, пригнічення або збудження (частіше у дітей) центральної нервової системи, сплутаність свідомості; у дітей – розвиток судомі летальний кінець.
Лікування: індукція блювання, промивання шлунка, призначення активованого вугілля; систематична і підтримуюча терапія на фоні ретельного контролю за диханням і рівнем артеріального тиску.
Особливості застосування. З обережністю призначають Димедрол пацієнтам із закрито кутовоюглаукомою, гіпертрофією передміхурової залози, стенозуючою виразкою шлунка і дванадцяти палої кишки, стенозом шийки сечового міхура, бронхіальною астмою. Оскільки Димедрол виявляє седативний та снодійний ефект, препарат не призначають перед і під час роботи водіям транспорту, іншим особам, професійна діяльність яких потребує адекватних психічних і рухових реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Димедрол потенціює ефект снодійних, нейролептиків, наркотичних аналгетиків та інших лікарських засобів, які пригнічують центральну нервову систему, посилює ефект холіноблокаторів ізменшує моторику травного тракту, істотно знижуючи абсорбцію лікарських засобів, які одночасно призначають хворому (наприклад, непрямих антикоагулянтів, парацетамолу). Взаємодіючи з алкоголем, підвищує його токсичність. Источник
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці. Термін зберігання – 4 роки.