Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЕДЕМ
Назва: ЕДЕМ
Міжнародна непатентована назва: Desloratadine
Виробник: ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 5 мг № 10
Діючі речовини: 1 таблетка містить: дезлоратадину в перерахуванні на безводну 100 % речовину 5 мг
Допоміжні речовини: Кальцію гідрофосфат дигідрат С9202, целюлоза мікрокристалічна 101 і 102, лактоза, моногідрат (200), крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілметилцелюлоза Е15, магнію стеарат, Opadry II 85F 30571 Blue
Фармакотерапевтична група: Блокатори Н1-рецепторів
Показання: Поліноз та алергічний риніт. Хронічна ідіопатична кропив'янка (для послаблення свербежу, зменшення розміру та кількості елементів висипу).
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/8360/01/01
Термін дії посвідчення: з 30.05.2008 по 30.05.2013
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЕДЕМ
АТ код: R06AX27
Наказ МОЗ: 283 від 30.05.2008


    Інструкція для застосування ЕДЕМ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату



    ЕДЕМ



    Склад:

    діюча речовина: desloratadinе;

    1 мл сиропу містить дезлоратадину 0,5 мг;

    допоміжні речовини: сорбіт (Е 420); цукроза; динатрію фосфат додека гідрат; натрію бензоат (Е 211); динатрію едетат; пропіленгліколь;   лимонна кислота, моногідрат; жовтий захід FCF (E 110); вода очищена.

    Лікарська форма. Сироп.

    Прозора в'язка рідина оранжевого кольору.

    Назва і місцезнаходження виробника.

    ВАТ “Фармак”.

    Україна, 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63.

    Фармакотерапевтична група.  Антигістамінні засоби для системного застосування.   Код АТС R06А Х 27.


    Дезлоратадин є селективним блокатором периферичних гіста мінових Н1-рецепторів тривалої дії. Інгібує каскад реакцій алергічного запалення, в тому числі вивільнення про запальних цитокінів, включаючи інтерлейкіни ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-13, вивільнення про запальних хемокінів, таких як RANTES, продукцію су пероксидних аніонів активованими поліморфно ядерними нейтрофілами, адгезію і хемотаксис еозинофілів, виділення молекул адгезії, таких як Р-селектин, IgЕ-опосередковане вивільнення гістаміну, простагландину D2 і лейкотриєну С4.

    Дезлоратадин є первинним активним метаболітом лоратадину. Дезлоратадин чинить антигістамінну, проти алергічну та протизапальну дію.

    Препарат не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Не впливає на серцево-судинну систему, не викликає подовження інтервалу QT на ЕКГ. Не впливає на центральну нервову систему, не уповільнює швидкість психомоторних реакцій, не викликає седативного ефекту. Попереджає розвиток і полегшує протікання алергічних реакцій, чинить протисвербіжну та проти ексудативну дію (зменшує проникність капілярів, попереджає розвиток набряку тканин, спазму гладкої мускулатури).

    Препарат швидко й легко всмоктується при прийомі внутрішньо, на абсорбцію дезлоратадину не впливає вік хворого та їжа. Дезлоратадин визначають у плазмі крові протягом 30 хвилин після його прийому. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 3 години, період напів виведення становить у середньому 27 годин. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідає його періоду напів виведення (близько          27 годин) та кількості прийомів застосування (1 раз на добу). Біодоступність дезлоратадину пропорційна дозі в діапазоні від 5 мг до 20 мг. Дезлоратадин помірно (83 - 87 %) зв’язується з білками плазми крові. Інтенсивно метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання з утворенням 3-ОН-дезлоратадину, що з’єднується із глюкуронідом, лише невелика частина прийнятої внутрішньо дози виводиться нирками (< 2 %) та з каловими масами (< 7 %).

    Показання для застосування. Алергічний риніт, сезонний та цілорічний для швидкого усунення таких симптомів, як чхання, ринорея, свербіж, набряк слизової оболонки й закладеність носа, свербіж в очах, сльозотеча й гіперемія кон’юнктиви, свербіж у ділянці піднебіння та кашель.                                                                                                                    

    Хронічна ідіопатична кропив’янка (для зменшення свербежу, розміру та кількості елементів висипу).

    Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого   компонента препарату, дитячий вік до 2 років.

    Особливі застереження. При нирковій недостатності тяжкого ступеня (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв) препарат застосовують з обережністю та   контролюють показники функції нирок.                                                                                          

    Застосування у період вагітності або годування груддю. Безпека застосування препарату у вагітних не встановлена, тому його не рекомендується призначати у період вагітності. Дезлоратадин проникає в грудне молоко. За необхідності застосування препарату слід припинити годування груддю.  

    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Дезлоратадин у терапевтичних дозах не впливає на здатність керувати авто транспортом або працювати з іншими механізмами.                            

    Діти. Ефективність і безпека застосування сиропу Едем у дітей віком до 2  років остаточно не вивчені, тому не рекомендується застосовувати його пацієнтам цієї вікової категорії.

    Спосіб застосування та дози. До препарату додається дозуюча ложка місткістю 5 мл        (2,5 мг) сиропу, на якій є поділки 2,5 мл та 1,25 мл.. Препарат приймають внутрішньо в один і той же час доби, незалежно від прийому їжі. Дітям віком від 2 до 5 років призначають по 2,5 мл (½ дозуючої ложки) 1 раз на добу; від 6 до 11 років – по 5 мл         (1 дозуюча ложка) 1 раз на добу, дорослим та підліткам старше 12 років – по 10 мл           (2 дозуючі ложки) 1 раз на добу.

    Тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.

    Передозування. При випадковому прийомі внутрішньо великої кількості препарату рекомендоване промивання шлунка, прийом активованого вугілля; при необхідності – симптоматична терапія. Дезлоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу, ефективність його видалення за допомогою перитонеального діалізу не встановлена.

    Побічні ефекти. Звичайно сироп дезлоратадину добре переноситься, але в поодиноких випадках можливе виникнення побічних ефектів: підвищена стомлюваність, сухість у роті, головний біль. В окремих випадках можливі тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня білірубіну, діарея, біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, розвиток гепатиту, психомоторна гіперактивність.

    У поодиноких випадках – реакції гіпер чутливості (включаючи анафілактичний шок, ангіо невротичний набряк, свербіж та кропив’янку).


    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Клінічно значущих змін у плазмовій концентрації дезлоратадину при неодноразовому сумісному застосуванні разом із кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, флюоксетином, циметидином виявлено не було. У зв'язку з тим, що фермент, який відповідає за метаболізм   дезлоратадину не встановлений, можливість взаємодії з іншими лікарськими засобами повністю виключити не можна.

    Термін придатності. 2 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

    Умови зберігання.    Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

    Упаковка. По 60 мл або 100 мл у флаконах, вкладених у пачку разом із дозуючою ложкою. Источник

    Категорія відпуску. Без рецепта.





    На сайті також шукають: Артрофон, Лаферобіон інструкція, Застосування препарату Раунатин, Інструкція з використання Ретиналамин, Показання для застосування Сторвас, Трикард побічні дії, Сомаксон протипоказання, Спосіб застосування та дози препарату Люкрин депо