ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МОНТЕЛІВ®
(MONTELIV®)
Cклад:
діюча речовина: montelukast;
1 таблетка жувальна містить монтелукасту натрію 4,16 мг, що еквівалентно монтелукасту 4 мг;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), целюлоза мікрокристалічна (РН 102), натрію кроскармелоза, аспартам (Е 951), ароматизатор вишневий, заліза оксид червоний (Е 172), магнію стеарат.
Лікарська форма. Таблетки жувальні.
Фармакотерапевтична група. Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Антагоністи лейкотрієнових рецепторів.
Код АТС R03D C03.
Клінічні характеристики.
Показання.
Дітям віком від 2 до 5 років:
додаткове лікування бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до помірного ступеня, що недостатньо контролюється інгаляційними кортикостероїдними препаратами, а також при недостатньому клінічному контролі астми за допомогою ß-агоністів короткострокової дії, що застосовуються при необхідності;
як альтернативний спосіб лікування по відношенню до низьких доз інгаляційних кортикостероїдів у пацієнтів з персистуючою астмою легкого ступеня, в яких не було нещодавно серйозних нападів астми, що потребують перорального прийому кортикостероїдів, а також для тих пацієнтів, у яких виявлено непереносимість інгаляційних кортикостероїдних препаратів;
профілактично перед фізичними навантаженнями для запобігання астматичного нападу.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Спосіб застосування та дози.
Застосовують внутрішньо дітям віком від 2 до 5 років. Препарат слід застосовувати дітям під наглядом дорослих. Дітям віком від 2 до 5 років необхідно приймати 1 жувальну таблетку 1 раз на добу ввечері за 1 годину до або через 2 години після прийому їжі. Індивідуальний підбір дози для даної вікової категорії не потребується. Для дітей, яким важко приймати жувальні таблетки, застосовують монтелукаст в іншій лікарській формі.
Побічні реакції.
З боку нервової системи: головний біль.
З боку травного тракту: біль у животі.
Загальні розлади: спрага.
Інфекції та інвазії: інфекції верхніх дихальних шляхів.
Побічні реакції, зареєстровані у постмаркетинговому періоді:
З боку крові та лімфатичної системи: тенденція до посилення кровоточивості.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, в тому числі анафілактичні, еозинофільна інфільтрація печінки.
З боку психіки: порушення сну, в тому числі нічні кошмари, галюцинації, безсоння, сомнамбулізм, тривожність, дратівливість, гнів, нетерплячість, збудження, включаючи агресивну поведінку або ворожість, тремор, депресія, дезорієнтація; дуже рідко – суїцидальні наміри та поведінка (суїцидальність).
З боку нервової системи: млявість і запаморочення, парестезія/гіпостезія, напади.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття.
З боку травного тракту: діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання.
З боку гепатобіліарної системи: підвищений рівень сироваткових трансаміназ (АСТ, АЛТ), гепатит (у тому числі холестатичний, гепатоцелюлярний та змішані ураження печінки).
З боку шкіри та підшкірної клітковини: ангіоневротичний набряк, гематома, кропив'янка, свербіж, висипання, нодозна еритема.
З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини: артралгія, міалгія, в тому числі судоми м'язів.
Загальні розлади: астенія/втома, відчуття дискомфорту, набряк, гарячка.
У поодиноких випадках під час лікування монтелукастом описано виникнення носової кровотечі, синдрому Чарг-Страуса (СЧС) (див. розділ «Особливості застосування»).
Передозування.
Жодної спеціальної інформації щодо лікування передозувань препаратом Монтелів® немає. У дослідженнях у хворих на хронічну астму монтелукаст застосовували в дозах до 200 мг/добу дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів та у короткострокових дослідженнях у дозах до 900 мг/добу протягом приблизно 1 тижня без клінічно значущих небажаних реакцій.
Випадки гострого передозування зафіксовані при застосуванні дорослим та дітям доз, що перевищують 1000 мг (приблизно 61 мг/кг у 42-місячної дитини). Клінічні та лабораторні дані угоджувалися з профілем безпеки у дорослих та дітей.
У більшості випадків передозування небажаних явищ не відмічалося. Найпоширеніші небажані явища узгоджувалися з профілем безпеки монтелукасту та включали біль у животі, сонливість, спрагу, головний біль, блювання та психомоторну гіперактивність.
Невідомо, чи виводиться монтелукаст за допомогою перитонеального діалізу або гемодіалізу.
Лікування симптоматичне.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат призначений для застосування дітям.
Діти. Застосовують дітям віком від 2 до 5 років.
Особливості застосування.
Пацієнтів необхідно попередити, що Монтелів® не слід застосовувати для зняття гострих астматичних нападів. Рекомендується продовжувати лікування звичайними відповідними ліками для зняття нападів. У випадку гострого нападу слід застосовувати інгаляційні бета-агоністи короткої дії. Пацієнтам слід якомога швидше звернутися до лікаря, якщо їм потрібно більша кількість інгаляцій короткодіючих бета-агоністів, ніж звичайно.
Не слід різко замінювати інгаляційні або пероральні кортикостероїди на монтелукаст.
У поодиноких випадках у пацієнтів на тлі терапії препаратами проти астми, в тому числі монтелукастом, може розвинутися системна еозинофілія, інколи з клінічними ознаками васкуліту, так званий синдром Чарг-Страуса (гранулематозний алергічний аргіїт), що часто лікується системними кортикостероїдами. Такі випадки зазвичай, але не завжди, пов'язані зі зменшенням чи припиненням застосування пероральних кортикостероїдів. Можливості того, що застосування антагоністів рецепторів лейкотрієну може призводити до розвитку синдрому Чарг-Страуса, не можна ні виключити, ні довести. Лікарям слід бути готовими до розвитку в пацієнтів еозинофілії, васкулітних висипань, погіршення симптомів з боку легень, кардіологічних ускладнень та/або нейропатії. Пацієнтам, у яких розвинулися такі симптоми, слід пройти повторне обстеження, і режим їх лікування потрібно переглянути.
Монтелів® містить аспартам, джерело фенілаланіну. Пацієнтам із фенілкетонурією слід мати на увазі, що кожна жувальна таблетка 4 мг містить фенілаланіну в кількості, еквівалентній дозі до 0,15 мг фенілаланіну.
Загальні рекомендації щодо застосування препарату.
Терапевтичний ефект препарату Монтелів® на показники контролю астми досягається протягом дня. Пацієнтам слід порадити продовжувати прийом препарату, навіть якщо їх стан під контролем, так само як і в періоди погіршення стану.
У пацієнтів із нирковою недостатністю або легкою чи помірною печінковою недостатністю потреби у корекції дози немає. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (понад 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає, тому рекомендації щодо корегування дози відсутні.
Дозування однакове для пацієнтів жіночої та чоловічої статі.
Монтелів® як альтернативний спосіб лікування по відношенню до низьких доз інгаляційних кортикостероїдів при персистуючій астмі легкого ступеня.
Монтелукаст не рекомендується застосовувати як монотерапію пацієнтам із персистуючою астмою помірного ступеня. Рішення про застосування монтелукасту як альтернативного лікарського засобу по відношенню до низьких доз інгаляційних кортикостероїдних препаратів для дітей, хворих на персистуючу астму легкого ступеня, може бути прийняте лише для пацієнтів без тяжких астматичних нападів у недавньому анамнезі, що потребують перорального застосування кортикостероїдів, а також для тих пацієнтів, які не можуть приймати інгаляційні кортикостероїдні препарати.
Легкою персистуючою астмою вважається стан, за якого симптоми астми відмічаються частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на добу, та в нічний час – частіше 2 разів на місяць, але рідше 1 разу на тиждень, при нормальній функції легень між епізодами. Якщо згодом (зазвичай протягом одного місяця) не вдається досягти задовільного контролю над симптомами астми, слід розглянути застосування додаткової чи іншої протизапальної терапії на основі поетапної системи лікування астми. У пацієнтів слід періодично оцінювати рівень контролю бронхіальної астми.
Препарат Монтелів® профілактично перед фізичними навантаженнями для запобігання астматичного нападу.
У пацієнтів віком 2-5 років зумовлена фізичним навантаженням бронхоконстрикція може бути основним проявом персистуючої астми, що вимагає застосування інгаляційних кортикостероїдів. Через 2-4 тижні застосування монтелукасту слід оцінити стан пацієнтів. Якщо не вдалося досягти задовільного результату, слід вдатися до додаткової чи іншої терапії.
Лікування препаратом Монтелів® порівняно з іншими способами лікування астми.
У випадку застосування Монтеліву® як додаткового засобу до інгаляційних кортикостероїдів не слід різко замінювати інгаляційні кортикостероїди на монтелукаст.
Скорочення супутньої терапії.
Лікування бронхолітиками: Монтелів® може бути доданий до схеми лікування пацієнтів, які не контролюються належним чином на бронхолітиках поодинці. Коли клінічний ефект настане (як правило, після першої дози), бронхолітична терапія пацієнта може бути зменшена до вживання за потребою.
Інгаляційні кортикостероїди: лікування Монтелівом® забезпечує додаткові клінічні переваги для пацієнтів, які отримують інгаляційні кортикостероїди. Скорочення дози кортикостероїдів можливо за наявності контролю над захворюванням. Дозу слід знижувати поступово під медичним наглядом.
У деяких хворих інгаляційні кортикостероїди можуть бути повністю видалені Монтелівом®, тому не слід різко заміняти інгаляційні кортикостероїди.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Препарат може викликати запаморочення та сонливість, що впливає на швидкість психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Монтелів® можна застосовувати з іншими засобами, що зазвичай застосовуються для профілактики та тривалого лікування астми. У дослідженнях взаємодії з іншими лікарськими засобами монтелукаст у рекомендованій клінічній дозі не чинив клінічно важливого впливу на фармакокінетику таких лікарських засобів: теофілін, преднізон, преднізолон, пероральні контрацептиви (етинілестрадіол/норетиндрон 35/1), терфенадин, дигоксин та варфарин.
У пацієнтів, котрі одночасно приймали фенобарбітал, площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для монтелукасту знижувалася приблизно на 40 %. Оскільки монтелукаст метаболізуєтся СYР 3А4, необхідно бути обережним, особливо щодо дітей, якщо монтелукаст призначають одночасно з індукторами СYР 3А4, наприклад, фенітоїном, фенобарбіталом і рифампіцином.
У дослідженнях in vitro було показано, що монтелукаст – це потужний інгібітор CYP 2С8. Однак дані клінічного дослідження взаємодії монтелукасту та розиглітазону (препарат, що метаболізується за допомогою CYP 2С8) показали, що монтелукаст не пригнічує CYP 2С8 in vivo. Тому не очікується, що монтелукаст значно впливатиме на метаболізм лікарських засобів, що метаболізуються за допомогою цього ферменту (таких як паклітаксел, розиглітазон та репаглінід).
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) – потужні ейкозаноїди запалення, що виділяються різними клітинами, в тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв'язуються з рецепторами цистеїніллейкотрієнів (CysLT) у дихальних шляхах людини та викликають реакцію дихальних шляхів, у тому числі бронхоспазм, виділення мокротиння, проникність судин та збільшення кількості еозинофілів.
Монтелукаст – перорально активна сполука, що з високою спорідненістю та селективністю зв'язується з рецепторами CysLT1. Монтелукаст спричиняє значне блокування цистеїніллейкотрієнових рецепторів дихальних шляхів, що було підтверджено його здатністю інгібувати бронхоконстрикцію в астматичних пацієнтів, спричинену вдиханням LTD4. Навіть низька доза 5 мг спричиняє значну блокаду стимульованої LTD4 бронхоконстрикції. Монтелукаст спричиняє бронходилатацію протягом 2 годин після перорального застосування; цей ефект був адитивним до бронходилатації, спричиненої β-агоністами.
Лікування монтелукастом пригнічує бронхоспазм як на ранній, так і на пізній стадії, знижуючи реакцію на антигени. Монтелукаст, порівняно з плацебо, зменшує число еозинофілів периферичної крові у дорослих пацієнтів та дітей. У окремому дослідженні прийом монтелукасту значно зменшував число еозинофілів у дихальних шляхах (за вимірами мокротиння). У дорослих пацієнтів і дітей віком від 2 до 14 років монтелукаст, порівняно з плацебо, зменшує число еозинофілів периферичної крові та покращує клінічний контроль астми.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Монтелукаст швидко всмоктується після перорального застосування. Після застосування 4 мг таблеток натще у дітей віком 2-5 років Cmax досягається через 2 години. Середня Cmax на 66 % вище, а середня Cmin – нижче, ніж у дорослих після прийому таблеток по 10 мг.
Розподіл. Монтелукаст більше ніж на 99 % зв'язується з білками плазми. Стаціонарний об'єм розподілу монтелукасту становить в середньому 8-11 л. Дослідження свідчать про мінімальний ступінь проникності монтелукасту крізь гематоенцефалічний бар'єр. В усіх інших тканинах концентрації радіоактивного матеріалу через 24 години після введення були мінімальними.
Біотрансформація. Монтелукаст екстенсивно метаболізується. У дослідженнях терапевтичних доз концентрації метаболітів монтелукасту в стаціонарному стані у дорослих та дітей не досягають рівня визначення.
У дослідженнях іn vitro із застосуванням мікросом печінки людини було показано, що у метаболізмі монтелукасту задіяні цитохроми Р450 3A4, 2A6 та 2C9. Згідно з подальшими даними досліджень мікросом печінки людини in vitro, терапевтичні плазмові концентрації монтелукасту не пригнічують цитохроми P450 3A4, 2C9, 1A2, 2A6, 2C19 або 2D6. Участь метаболітів у терапевтичній дії монтелукасту мінімальна.
Виведення. Плазмовий кліренс монтелукасту в середньому становить 45 мл/хв у здорових дорослих. Після перорального застосування міченого ізотопом монтелукасту 86 % радіоактивності виводилося протягом 5 днів із калом і < 0,2 % – із сечею. Разом із пероральною біодоступністю монтелукасту це свідчить, що монтелукаст та його метаболіти виводяться майже виключно з жовчю.
Пацієнти особливих груп. Немає необхідності у корекції дози пацієнтам з легкою чи помірною печінковою недостатністю. Дослідження у пацієнтів із нирковою недостатністю не проводилися. Оскільки монтелукаст та його метаболіти виводяться з жовчю, потреби в корекції дози у пацієнтів із нирковою недостатністю немає. Дані з фармакокінетики монтелукасту в пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю (> 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю) відсутні.
У високих дозах (у 20 та 60 разів більше за рекомендовану дозу у дорослих) монтелукаст призводить до зниження плазмових концентрацій теофіліну. При застосуванні рекомендованої дози 10 мг один раз на добу цей ефект не відмічався.
Фармакокінетичні дослідження показали, що профілі концентрації жувальних таблеток 4 мг у дітей у віці від 2 до 5 років та жувальних таблеток 5 мг у дітей у віці від 6 до 14 років аналогічні профілю концентрації вкритих оболонкою таблеток 10 мг у дорослих. Жувальні таблетки 5 мг повинні застосовуватися для пацієнтів у віці від 6 до 14 років, а жувальні таблетки 4 мг – для пацієнтів у віці від 2 до 5 років.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: овальні, двоопуклі таблетки світло-рожевого кольору з біло-рожевими вкрапленнями, з розподільчою рискою з обох боків.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 °С.
Упаковка.
По 14 таблеток у блістері. По 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Заявник.
АстраЗенека ЮК Лімітед
AstraZeneca UK Limited
Місцезнаходження.
Кінгдом стріт, 2, Лондон W2 6BD, Великобританія
2 Kingdom Street, London W2 6BD, United Kingdom
Виробник.
Торрент Фармасьютікалс Лтд.
Torrent Pharmaceuticals Ltd.
Місцезнаходження.
Індрад.ТАЛ: Каді, місто Індрад – 382721, Мехсана, Гуджарат, Індія Источник
Indrad. TAL: Kadi, City: Indrad – 382721, Dist: DIST – Mehsana, Gujarat, India