Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЕТАЦИЗИН
Назва: ЕТАЦИЗИН
Виробник: АТ "Олайнфарм", Латвія
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 50 мг № 50 (10х5) у блістерах
Діючі речовини: 1 таблетка, вкрита оболонкою містить етацизину 50 мг
Термін придатності: 3 роки
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3771/01/01
Термін дії посвідчення: з 21.10.2015 по 21.10.2020
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЕТАЦИЗИН
АТ код: C01BG
Наказ МОЗ: 687 від 21.10.2015


    Інструкція для застосування ЕТАЦИЗИН

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування лікарського засобу


    ЕТАЦИЗИН

    (ETHACIZIN)



    Склад:

    діюча речовина: етацизин;

    1 таблетка, вкрита оболонкою  містить етацизину 50 мг;

    допоміжні речовини: крохмаль картопляний, метилцелюлоза, сахароза, кальцію стеарат; оболонка: сахароза, повідон, кальцію карбонат, магнію карбонат легкий, кремнію діоксид колоїдний безводний,  віск карнаубський, барвники:  хіноліновий жовтий (Е 104), жовтий захід FCF (Е 110), титану діоксид (Е 171).


    Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою.

    Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою жовтого кольору. На поперечному  розрізі видні оболонка і ядро майже білого кольору.


    Фармакотерапевтична група. Антиаритмічні  засоби. Код АТХ С01ВG.


    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка.

    Етацизин – антиаритмічний препарат IC класу. Має виражену і тривалу антиаритмічну дію. Пригнічує швидкість наростання фронту потенціалу дії, не змінює потенціал спокою. Впливає переважно на натрієві канали (як на зовнішній, так і на внутрішній поверхні клітинної мембрани), зменшує амплітуду та уповільнює процеси інактивації і реактивації швидкого натрієвого струму. Блокує вхід іонів кальцію по повільних каналах мембрани. Подовжує тривалість рефрактерних періодів передсердь і артріовентрикулярного вузла. Уповільнює швидкість наростання потенціалу дії в передсердних і шлуночкових волокнах Пуркіньє і додаткових шляхах проведення збудження по атріовентрикулярному (АV) вузлу і пучку Кента. Пригнічує синоатріальне проведення, особливо при синдромі слабкості синусового вузла, поширює комплекс QRS на електрокардіограмі (приблизно на 25 %), оскільки уповільнює провідність шлуночків (у системі Гіса-Пуркіньє). Має негативну ізотропну дію, проявляє місцевоанестезуючу і спазмолітичну активність.

    Етацизин не змінює частоту серцевих скорочень при короткочасному застосуванні і зменшує при тривалому застосуванні.

    Фармакокінетика.

    При вживанні внутрішньо Етацизин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту і визначається в крові за 30-60 хвилин. Максимальна концентрація Етацизину в плазмі крові реєструється через 2,5–3 годин. Біодоступність – 40 %. 90% зв’язується з білками крові. Період напіввиведення становить у середньому 2,5 год. Усі вказані параметри фармакокінетики підлягають значним індивідуальним коливанням. Етацизин інтенсивно метаболізується під час першого проходження крізь печінку. Деякі з утворюваних метаболітів мають антиаритмічну активність.

    З організму  виводиться з сечею у вигляді метаболітів.


    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Шлуночкова та надшлуночкова екстрасистолія; пароксизми мерехтіння і тріпотіння передсердь; шлуночкова  і надшлуночкова тахікардія, у тому числі і при синдромі передчасного збудження шлуночків.


    Протипоказання.

    • Підвищена чутливість до препарату або допоміжним речовинам;

    • виражені порушення провідності  (у т.ч. синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада II–III ступеня при відсутності штучного водія ритму), порушення внутришньошлуночкової проводимості;

    • виражена гіпертрофія міокарда лівого шлуночка;

    • наявність постінфарктного кардіосклерозу;

    • кардіогенний шок;

    • гострий коронарний синдром;

    • гострий інфаркт міокарда і період три місяці після гострого інфаркту міокарда;

    • виражене розширення порожнини серця;

    • зниження фракції викиду лівого шлуночка (дані ехокардіографії), зупинка синусового вузла;

    • виражена артеріальна гіпотензія;

    • хронічна серцева недостатність ІІІ і ІV класу;

    • виражені порушення функції печінки і/або нирок;

    • порушення електролітного балансу (гіпокаліємії, гіперкаліємії, гіпомагніємії);

    • одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО);

    • одночасне застосування антиаритмічних засобів ІС (морацизин (етмозин), пропафенон, алапінін) і ІА класу (хінідин, прокаїнамід, дізопірамід, аймалін);

    -    порушення ритму серця у поєднанні  з блокадами проведення за системою Гіса − волокна Пуркіньє.


    Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    Одночасне застосування антиаритмічних засобів класу 1С − морацизину, енкаїніду, флекаїніду, пропафенону − протипоказане. Комбінація блокаторів b-адренорецепторів з антиаритмічними засобами класу 1С (Етацизин) посилює протиаритмічний ефект, особливо відносно аритмій, що провокуються фізичним навантаженням або стресом. Така комбінація дозволяє застосовувати  антиаритмічний препарат у невеликих дозах, що знижує частоту їхньої побічної дії. Ця комбінація показана для лікування та профілактики пароксизмальних тахікардій, включаючи шлуночкові.

    Етацизин можна приймати разом з аміодароном (III клас). У таких випадках слід знижувати дози обох препаратів. Для профілактики мерехтіння шлуночків або шлуночкової пароксизмальної тахікардії можна застосовувати комбінацію мексилетин +етацизин+анаприлін.

    При одночасному застосуванні Етацизину з дігоксином посилюється антиаритмічна дія препаратів і покращується скоротлива здатність міокарда. При їх сумісному застосуванні  можливі нудота, анорексія, що пов’язано з підвищенням концентрації дігоксину в сироватці крові. У такому разі слід зменшити дозу дігоксину.

    Застосування глютамінової кислоти разом з Етацизином нівелює кардіодепресивну дію останнього у хворих із початковими ознаками порушення кровообігу.

    Етацизин не слід призначати разом з інгібіторами МАО.

    При лікуванні Етацизином слід враховувати його взаємодію з етанолвмісними препаратами.


    Особливості застосування.

    При інфаркті міокарда препарат можна призначати за умов ретельного контролю лікаря.

    Бажано розпочинати лікування через 3 місяці після розвитку інфаркту міокарда.

    З особою обережністю призначати при синдромі слабкості синусового вузла, брадикардії,       AV блокаді І ступеню, ішемічній хворобі серця, тяжких порушеннях периферичного кровообігу, хронічній серцевій недостатності І функціонального класу, закритокутовій формі глаукоми, доброякісній гіпертрофії передміхурової залози, кардіомегалії (оскільки підвищується ризик розвитку аритмогенної дії), пацієнтам з кардіостимуляторами (збільшення ризику аритмії),     при печінковій/нирковій недостатності.

    Подібно до інших антиаритмічних препаратів Етацизин може діяти аритмогенно. Тому при призначенні Етацизину слід враховувати наступне:  

    1. Суворо брати до уваги протипоказання до застосування препарату.

    2. Попередньо виявити та ліквідувати гіпокаліємію.

    3. Запобігати застосуванню Етацизину одночасно з антиаритмічними препаратами 1А і ІС класу.

    4. Курсове лікування бажано розпочинати у стаціонарі (особливо протягом перших 3-5 днів застосування препарату та з урахуванням динаміки ЕКГ після пробної та повторної доз Етацизину або даних моніторингу ЕКГ).

    5. Негайно припинити курсове лікування в разі збільшення кількості ектопічних шлуночкових комплексів, проявів блокад чи брадикардії. Лікування Етацизином слід також негайно припинити при розширенні шлуночкових комплексів більше ніж на 25 %, зменшення їхньої амплітуди,  при розширенні зубця Р на ЕКГ більше 0,12 секунди або інтервалів QT  більше 500 мс. Препарат слід застотовувати з обережністю, якщо інтервал QT більше 400 мс.

    Факторами ризику аритмогенної дії Етацизину вважаються: органічне ураження серця (особливо перенесений інфаркт міокарда), зниження фракції викиду лівого шлуночка.

    Аритмогенна дія препарату не безпосередньо залежить від дози. Для її зниження рекомендується одночасне застосування Етацизину та невеликих доз β-адреноблокаторів.

    Під час лікування необхідно регулярно контролювати стан хворого і функцію серцево-судинної системи (ЕКГ, АТ, ехокардіографія).

    Не слід застосовувати препарат пацієнтам з рідкісною вродженою непереносимістю фруктози, мальабсорбції глюкози-галактози або недостатністю сахарози-ізомальтази.

    До складу оболонки таблеток входить барвник жовтий захід (Е110), який може викликати алергічні реакції.

    Пацієнтам із синусовим синдромом, особливо при першому застосуванні препарату, необхідний ЕКГ контроль через 2-3 дні від початку прийому препарату.

    Пацієнтам з порушенням функцій печінки при тривалому лікуванні слід дотримуватися обережності, оскільки можлива гепатотоксична дія (при тяжких порушеннях функцій печінки застосування протипоказане).

    При лікуванні Етацизином не можна вживати алкоголь.


    Застосування у період вагітності або годування груддю.

    У період вагітності або годування груддю застосування  препарату протипоказане.


    Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

    При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.


    Спосіб застосування та дози.

    Етацизин приймаюти  внутрішньо, незалежно від прийому їжі, починаючи з 50 мг 2-3 рази на добу. При недостатньому клінічному ефекті дозу слід збільшити (під обов'язковим контролем електрокардіограми) до 50 мг 4 рази на  добу (200 мг) або 100 мг 3 рази на добу (300 мг).

    При досягненні стійкого антиаритмічного ефекту проводити підтримуючу терапію в індивідуально підібраних мінімальних ефективних дозах.

    Деяким пацієнтам для досягнення стабільної антиаритмічної дії необхідне комбіноване лікування Етацизином і β-адреноблокаторами.


    Діти.

    Застосування препарату  дітям протипоказано.


    Передозування.

    Етацизин має малу терапевтичну широту, тому легко може виникнути тяжка інтоксикація (особливо при одночасному застосуванні інших антиаритмічних засобів).

    Симптоми: подовження інтервалів PR і розширення комплексу QRS, збільшення амплітуди зубців Т, брадикардія, синоатріальна і АV-блокада, асистолія, пароксизми поліморфної і мономорфної шлуночкової тахікардії, зниження скоротимості міокарда, стійке зниження артеріального тиску, запаморочення, затуманення зору, головний біль, шлунково-кишкові розлади.

    Лікування: симптоматичне; для лікування шлуночкової тахікардії не застосовувати антиаритмічні  засоби ІА і ІС класів; натрію гідрокарбонат здатний усунути розширення комплексу QRS, брадикардію та артеріальну гіпотензію.


    Побічні реакції.

    Побічні ефекти залежать від величини дози і,  щоб уникнути їх, не слід призначати максимальні дози препарату.

    В осіб з індивідуальною непереносимістю можливі алергічні реакції.

    З боку серцево-судинної системи: зупинка синусового вузла, АV-блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, зниження скоротимості міокарда, зменшення коронарного кровотоку, аритмія. Аритмогенна дія, вірогідність якої найбільша після перенесеного інфаркту міокарда і при інших видах серцевої патології, яка призводить до зниження скоротимості  міокарда і розвитку серцевої недостатності, проаритмогенний ефект з ризиком раптового летального наслідку.

    Зміни на ЕКГ: подовження інтервалу РQ, розширення зубця Р і комплексу QRS.

    З боку центральної нервової системи: запаморочення, головний біль, похитування при ходьбі або поворотах голови, невелика сонливість; в окремих випадках відзначена диплопія, парез акомодації.

    З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, біль в епігастральній ділянці.

    Можливе зменшення побічних ефектів або їх зникнення після застосування препарату протягом 3-4 днів. При тривалому лікуванні Етацизином побічні реакції не посилюються, а з припиненням прийому препарату швидко зникають.


    Термін придатності.

    3 роки.


    Умови зберігання.

    Зберігати в оригінальній упаковці при температурі  не вище 25 оС.

    Зберігати в недоступному для дітей місці.


    Упаковка.

    По 10 таблеток у блістері. По 5 блістерів у картонній пачці.


    Категорія відпуску.

    За рецептом.


    Виробник.

    АТ «Олайнфарм»/JSC «Olainfarm».


    Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Источник

    Вулиця Рупніцу 5, Олайне, LV-2114, Латвія/5 Rupnicu street, Olaine, LV-2114, Latvia.