Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

АНТИСЕПТ 96 %
Назва: АНТИСЕПТ 96 %
Міжнародна непатентована назва: Ethanol
Виробник: Дочірнє підприємство "Прикарпатська фармацевтична компанія",Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Підгайчики, Україна
Лікарська форма: Розчин для зовнішнього застосування
Форма випуску: Розчин для зовнішнього застосування 96% по 50 мл або по 100 мл у флаконах; по 20 л у каністрах
Діючі речовини: не менше 95,1 % і не більше 96,9 % етанолу за об'ємом
Допоміжні речовини: Вода очищена
Фармакотерапевтична група: Антисептичні препарати
Показання: Етанол застосовують як зовнішній антисептичний засіб для дезінфекції шкіри рук. Етанол є антидотом метилового спирту.
Термін придатності: не обмежений
Номер реєстраційного посвідчення: UA/5618/01/02
Термін дії посвідчення: з 15.12.2006 до 15.12.2011
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату АНТИСЕПТ 96 %
АТ код: D08AX08
Наказ МОЗ: 835 від 15.12.2006


    Інструкція для застосування АНТИСЕПТ 96 %

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    АНТИСЕПТ 96 %

    (ANTYSEPT96 %)

    Склад:

    діюча речовина: етанол;

    не менше 95,1 % і не більше 96,9 % етанолу за об’ємом;

    допоміжні речовини: вода очищена.

    Лікарська форма.

    Розчин 96 %.

     

    Фармакотерапевтична група.

    Антисептичні та дезінфекційні засоби.

    Код АТС D08A X08.

     

    Клінічні характеристики.

    Показання.

    Етанол застосовують як зовнішній антисептичний засіб для дезінфекції шкіри рук. Етанол є антидотом метилового спирту.

    Протипоказання.

    Не можна застосовувати при гострих запальних процесах шкіри. При лікуванні набряку легень відносними протипоказаннями є психомоторне збудження і некупірований больовий синдром при інфаркті міокарда (через малу ефективність і погану переносимість цієї терапії у хворих з вищезазначеними синдромами). Дитячий вік до 14 років. Підвищена індивідуальна чутливість.

     

    Спосіб застосування тадози.

    Зовнішньо – наносять на шкіру за допомогою ватних тампонів, серветок. При отруєнні метиловим спиртом внутрішньо призначають 30 % розчин етанолу або його 5 % розчин внутрішньо венно в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду.

     

    Побічні реакції.

    При місцевому застосуванні –подразнення шкіри або слизових оболонок. Пригнічення центральної нервової системи.

    У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

    Передозування.

    При зовнішньому застосуванні випадки передозування невідомі. У разі почервоніння і подразнення шкіри, що єознаками передозування, необхідно змити рідину водою і припинити застосування препарату.

    При застосуванні внутрішньо увеликих дозах можливе пригнічення діяльності дихального центру. При застосуванні внутрішньо або внутрішньо венно у великих дозах швидко розвивається кома (холодна липка шкіра, гіперемія обличчя, зниження температури тіла, блювання, мимовільне виділення сечі та калу, звуження зіниць, а при прогресу ванні порушення дихання - розширення. Горизонтальний ністагм, дихання уповільнене, пульс частий, слабкий). Іноді - судоми, аспірація блювотних мас, ларингоспазм. Можлива зупинка дихання внаслідок механічної асфіксії з подальшим пригніченням серцево-судинної діяльності. При отруєнні внаслідок прийому етанолу внутрішньо викликають блювання, промивають шлунок. При необхідності вживають реанімаційні заходи.

     

    Особливі заходи безпеки.

    Не допускати потрапляння препарату в очі !

     

    Особливості застосування.

    Під час інгаляційного застосування етанолу для запобігання інтенсивному його всмоктуванню та появі збудження кожні 30-35 хв необхідно вдихати кисень або киснево-повітряну суміш.

    Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

     

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

    При застосуванні етанолу внутрішньо сумісно з нітрофуранами відмічається збільшення токсичності останніх. При сумісному застосуванні етанолу і пероральних протидіабетичних засобів (похіднихсульфанілової кислоти) можливий розвиток гіпоглікемічної коми. Етанол знижує ефективність тіаміну, збільшує ризик виникнення виразки шлунка при поєднанні зкислотою ацетил саліциловою. При сумісному прийомі із снодійними засобами різних груп - значне утруднення дихання. Відбувається підвищення нейротоксичності пеніциліні в, цефалоспоринів, фторхінолонів під впливом етанолу, що застосовується перорально або внутрішньо венно.

     

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. При зовнішньому застосуванні чинить антисептичну, дезінфікуючу, місцеву подразнювальну дію. Етанол коагулює білки, активний відносно грам позитивних і грам негативних бактерій та вірусів. Чинить „дубильну” дію на шкіру та слизові оболонки. При прийомі внутрішньо етанол, впливаючи на клітини центральної нервової системи (особливо кори мозку), викликає характерне алкогольне збудження, зумовлене ослабленням процесів гальмування. Після цього спостерігається ослаблення процесів збудження у корі, пригнічення спинного та довгастого мозку, функції дихального центру. При інгаляційному застосуванні можливі системні ефекти дії спирту. Його терапевтична дія як піногасника розпочинається через 10-15 хв, а повна терапевтична дія – через 1 год.

    Фармацевтичні характеристики.

    Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, рухома, летка рідина з характрним спиртовим запахомі пекучим смаком;

    Термін придатності.

    Не обмежений.

    Умови зберігання. Источник

    У добре закупореній тарі, у недоступному для дітей місці. Не допускати контактів з відкритим вогнем.





    На сайті також шукають: Ринза, Квеста інструкція, Мірена застосування, Креон 25000 побічні дії, Меронем протипоказання