Про організацію навчання медичних та немедичних працівників з надання медичної допомоги в екстрених ситуаціях

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

Про організацію навчання медичних та немедичних працівників з надання медичної допомоги в екстрених ситуаціях

З метою вдосконалення надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях медичними та немедичними працівниками  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Уніфіковану програму підготовки медичних працівників системи швидкої медичної допомоги та служби медицини катастроф з невідкладної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях (додаток 1).

1.2. Уніфіковану програму медичної підготовки рятувальників та інших фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і не мають медичної освіти (додаток 2).

1.3. Уніфіковану програму підготовки викладачів з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях (додаток 3).

2. Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Вороненко Ю.В.) за рахунок планових циклів тематичного удосконалення на кафедрі медицини катастроф з 01.04.05 організувати навчання викладачів-інструкторів з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях за навчальною програмою (додаток 3) згідно розподілу місць по областях, що додається.

3. Департаменту кадрової політики, освіти і науки (Банчук М.В.) розробити та затвердити типові сертифікати щодо проходження навчання з екстреної медичної допомоги медичних працівників та фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і не мають медичної освіти.

4. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської держадміністрацій та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської держадміністрації:

4.1. Завершити до 01.06.2005 створення територіальних центрів екстреної медичної допомоги як юридичних осіб згідно з Положенням про державну службу медицини катастроф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. № 827.

4.2. Створити у складі територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф учбово-тренувальні відділи (центри) підготовки з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях згідно з тимчасовим штатним нормативом (додаток № 31 до наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33.

4.3. Забезпечити відділи (центри) підготовки з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях учбовими приміщеннями та устаткуванням для моделювання невідкладних станів та відпрацювання практичних навичок з надання невідкладної медичної допомоги хворим та постраждалим в екстремальних ситуаціях згідно з переліком типового оснащення, затвердженого наказом МОЗ та АМН України від 23.05.2002 № 191/38.

4.4. Протягом 2005 року розпочати навчання медичних працівників та водіїв швидкої медичної допомоги, служби медицини катастроф з метою стажування та підвищення кваліфікації з невідкладної медичної допомоги в екстремальних ситуаціях за уніфікованими програмами (додатки 1, 2) на базі створених відділів (центрів), які отримали ліцензії Міністерства освіти та науки на здійснення освітніх послуг в установленому порядку.

4.5. Дозволити відділам (центрам) підготовки з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях проведення медичної підготовки водіїв автотранспорту, рятувальників та інших фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуаціях і не мають медичної освіти за уніфікованими програмами (додаток 2) на госпрозрахункової основі.

4.6. Забезпечити перепідготовку медичних та немедичних працівників, перерахованих в пп. 4.4 та 4.5 цього наказу, з періодичністю 1 раз на 3 роки.

Не допускати до атестації медичних працівників швидкої медичної допомоги та служби медицини катастроф за спеціальністю "Медицина невідкладних станів", що не пройшли навчання згідно з п. 4.4. даного наказу.

4.7. Доповісти Міністерству охорони здоров'я України (Департамент організації і розвитку медичної допомоги дорослому населенню) до 01.12.2005 р. про виконання даного наказу.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра Ханенка С.М.

Додаток 1

до наказу МОЗ України

18.03.2005  № 120

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УЗГОДЖЕНО                            ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор департаменту                Перший заступник

вищої освіти                         Міністра охорони

Міністерства освіти                  здоров'я України

і науки України                      _____________ О.М. Орда

_____________ Я.Я. Болюбаш

                                     12.01.2005 р.

14.01.2005 р.

ПРОГРАМА

підготовки медичних працівників системи швидкої медичної допомоги та служби медицини катастроф з невідкладної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях

Київ-2005

Програма підготовлена Українським науково-практичним Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Склад робочої групи: доцент Г.Г. Рощін, доцент М.В. Нацюк, О.С. Кузнєцов, В.М. Падалка, О.Л. Зіневич.

Рецензенти:

доктор медичних наук, професор М.І. Тутченко,

доктор медичних наук, професор І.П. Шлапак.

Програма розглянута і схвалена на засіданні Вченої ради УНП ЕМД та МК.

Протокол № 5 від 24.06.2004 р.

Програма відповідає вимогам підготовки медичних працівників швидкої медичної допомоги та служби медицини катастроф.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма призначена для підготовки лікарів та середнього медичного персоналу системи швидкої медичної допомоги та служби медицини катастроф з невідкладної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

Метою підготовки є удосконалення теоретичних знань та набуття практичних навичок з надання медичної допомоги хворим та постраждалим, що знаходяться у невідкладних станах, пов'язаних з порушенням життєво важливих функцій організму, які можуть привести до летальних наслідків.

В програмі особлива увага надається проведенню практичних занять з вивчення сучасних методів проведення серцево-легеневої реанімації, зупинки кровотечі, іммобілізації шиї та хребта, а також техніці маніпуляцій, що виконуються під час надання невідкладної медичної допомоги з використанням табельних заходів (пункція центральних вен, інтубація трахеї, крікотіреоідотомія або конікотомія, дефібріляція).

В основу програми покладено освоєння медичними працівниками найбільш оптимальних практичних прийомів з надання невідкладної медичної допомоги при порушеннях або зупинці дихання, серцево-судинних порушеннях, зупинці серця, значній кровотечі, пошкодженнях голови і хребта та інш.

Навчальна програма містить три складові частини:

1. Тематичні плани для лікарів та середніх медичних працівників з визначенням часу для вивчення кожної теми.

2. Зміст програми з вивченням розділів, тем та елементів кожної теми.

3. Перелік практичних навичок, якими повинні володіти медичні працівники, що пройшли навчання за цією програмою.

Програма складена за блоковою системою, де блок несе назву окремого розділу як самостійної частини, що включає декілька тем. Тема - частина розділу, яка об'єднує ряд конкретних достатньо вузьких теоретичних положень; практичних навичок, кожний з яких є елементом теми і програми в цілому. Усі частини програми кодуються. На перше місце ставиться код розділу, далі послідовно - код теми, елементу.

При потребі, в тематичні плани може бути внесена корекція в межах 10-20% від загального числа навчальних годин, передбачених програмою, без скорочення їх загальної кількості.

Для виконання програми в процесі навчання використовуються наступні види занять: лекції практичні заняття, рішення ситуаційних задач. Практичні заняття проводяться з малими групами в складі 8-10 чоловік. Співвідношення навчальних годин теоретичної і практичної частин занять приблизно 1 : 3,5.

Після закінчення курсу проводиться екзамен, що передбачає перевірку теоретичних знань методом тестового контролю та практичних навичок з основних розділів програми.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

підготовки лікарів з невідкладної медичної допомоги в екстремальних ситуаціях

Тривалість навчання - 96 годин

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

підготовки середніх медичних працівників з невідкладної медичної допомоги в екстремальних ситуаціях

Тривалість навчання - 96 годин

ЗМІСТ

учбової програми підготовки медичних працівників

ПЕРЕЛІК

практичних навичок, якими повинні володіти медичні працівники, що пройшли підготовку за навчальною програмою "Невідкладна медична допомога в екстремальних ситуаціях"

Умовні позначки: "+" - повинен вміти;

"0" - може вміти

Додаток 2

до наказу МОЗ України

18.03.2005  № 120

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УЗГОДЖЕНО                            ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор департаменту                Перший заступник

вищої освіти                         Міністра охорони

Міністерства освіти                  здоров'я України

і науки України                      _____________ О.М. Орда

_____________ Я.Я. Болюбаш

                                     12.01.2005 р.

14.01.2005 р.

УНІФІКОВАНА ПРОГРАМА

медичної підготовки рятувальників та інших фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і не мають медичної освіти

Київ-2005

УЗГОДЖЕНО                            УЗГОДЖЕНО

Перший заступник Міністра            Перший заступник Міністра

МНС України                          МВС України

________ В.М. Чучковський            ____________ В.О. Жук

09.09.2004 р.                        18.10.2004 р.

Програма підготовлена фахівцями Українського науково-практичного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, а також кафедри медицини катастроф КМАПО ім. П.Л. Шупика.

Склад робочої групи: Г.Г. Рощін, М.В. Нацюк, О.С. Кузнєцов, В.М. Падалка, О.Л. Зінкевич, Н.І. Іскра.

Рецензенти:

доктор медичних наук, професор М.І. Тутченко,

доктор медичних наук, професор І.П. Шлапак.

Програма розглянута і схвалена на засіданні Вченої ради УНПЦ ЕМД та МК. Протокол № 5 від 24.06.2004 р.

Програма відповідає вимогам медичної підготовки фахівців, що приймають участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і не мають медичної освіти.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма підготовлена у відповідності з вимогами пункту 10 Указу Президента України від 4 лютого 2003 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 року "Про стан техногенної та природної безпеки України" до підготовки з надання першої медичної допомоги населенню.

Метою підготовки рятувальників (особовий склад аварійно-рятувальних формувань та пожежники) є теоретична підготовка та набуття практичних навичок з надання першої медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях, що виникають внаслідок катастроф та терористичних актів.

Така допомога включає в собі:

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів.

2. Штучну вентиляцію легень.

3. Серцево-легеневу реанімацію.

4. Невідкладну допомогу при травматичних ушкодженнях:

- зупинка кровотечі;

- перев'язка ран;

- іммобілізація пошкоджених кінцівок.

5. Забезпечення невідкладної медичної допомоги при пологах.

6. Забезпечення медичної допомоги при невідкладних станах і станах, які виникають під впливом оточуючого середовища.

7. Невідкладну медичну допомогу при гострих отруєннях.

Навчання таких людей проводиться у відповідності трьох рівнів підготовки. Кожний рівень підготовки вимагає відповідного числа академічних годин (від 12 до 120), потрібних для теоретичної підготовки та відпрацювання практичних навичок.

У програмі особлива увага приділяється проведенню практичних занять з вивчення сучасних методів проведення серцево-легеневої реанімації, зупинки кровотечі, накладання пов'язок та транспортної іммобілізації тяжко ураженим з метою зберігання їм життя.

В основу програми покладено освоєння рятівниками найбільш оптимальних і ефективних практичних прийомів з надання першої медичної допомоги при порушеннях або зупинці дихання, серцево-судинних порушеннях, зупинці серця, значній кровотечі, пошкодженнях голови та хребта, термічних ураженнях та гострих отруєннях.

Навчальна програма містить три складові частини:

1. Навчальні тематичні плани трьох рівнів підготовки.

2. Зміст навчальної програми.

3. Перелік практичних навичок, якими повинні володіти фахівці після проходження курсу навчання, в залежності від рівня їх підготовки.

Програма побудована за принципом послідовності, починається простими і короткими курсами, переходячи до більш подовжених і докладних. Успішне завершення одного рівня попереджує перехід до наступного, більш складного рівня програми.

Кожен рівень навчання має ключовий компонент, який являє собою необхідний мінімум. Цей структурний мінімум не може бути скороченим жодним викладачем курсу. Проте, кожний курс може мати додатковий матеріал, враховуючи особливості навчального закладу, де проводяться курси, контингент фахівців, що навчаються.

Метою початкового навчання на кожному курсі є підготовка персоналу, що здібний надати безпосередню допомогу пацієнтам. Наступне навчання цього персоналу може бути продовжено на більш високих рівнях.

Кожний курс робить акцент на ключовому умінні, необхідному для відповідного рівня тренувань і затвердження практичних навичок.

Для забезпечення необхідного рівня кваліфікації та норм навчання незалежно від того, де воно проводиться, повинен бути постійний контроль за навчанням та підготовкою викладачів-інструкторів.

Усі складові частини програми кодуються. На перше місце ставиться код розділу, далі послідовно - код теми, елементу.

Для виконання програми в процесі навчання використовуються наступні види занять: лекції, практичні заняття, рішення ситуаційних задач. Практичні заняття проводяться з групою у складі 8-10 чоловік. Співвідношення навчального часу, теоретичної та практичної частини занять приблизно 1:3.

Після закінчення курсу проводиться іспит, що передбачає перевірку теоретичних знань методом тестування та відпрацювання прийомів практичних навичок з основних розділів програми.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

медичної підготовки з питань першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях (I рівень)

Контингент: співробітники установ та організацій, водії автотранспорту, працівники комунальних та інших громадських установ

Тривалість навчання - 12 годин

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

медичної підготовки з питань невідкладної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях (II рівень)

Контингент: співробітники МВС України, провідники пасажирських вагонів, стюардеси та інші

Тривалість навчання - 48 годин

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

підготовки з питань надання першої медичної допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях (III рівень)

Контингент: особовий склад аварійно-рятувальних формувань, пожежники

Тривалість навчання - 120 годин

ЗМІСТ

учбової програми

Курс 1 Основи анатомії та фізіології людини

Курс 2 Особливості патологічних порушень, які виникають в екстремальних ситуаціях

Курс 3 Загальні принципи надання першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях

Курс 4 Правила поведінки та дотримання заходів безпеки під час роботи в осередках катастроф

ПЕРЕЛІК

практичних навичок, якими повинні володіти фахівці, що пройшли підготовку за цією навчальною програмою

Умовні позначки: "+" - повинен вміти;

"0" - може вміти

"-" - може не вміти

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з питань організації навчання та проведення занять у відповідності з вимогами навчальної програми

I. Організація підготовки та проведення навчання відповідно програмі

1. Вимоги до викладачів - інструкторів, що проводять навчання

Викладачами - інструкторами курсів можуть бути медичні працівники, які мають досвід практичної роботи в системі невідкладної медичної допомоги і пройшли підготовку за спеціальною програмою курсів першої медичної допомоги для викладачів-інструкторів.

Обов'язки викладача - інструктора полягають в наступному:

- вміти продемонструвати і навчити слухачів курсів правилам поведінки і подання першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях;

- планувати, узгоджувати та проводити учбові заняття у відповідності з вимогами місцевого керівництва;

- знати матеріали курсу і вміти ефективно ними користуватись;

- створювати під час занять доброзичливу атмосферу, що сприяє успішному виконанню поставлених перед слухачами завдань;

- міняти методи викладання в залежності від рівня підготовки слухачів, враховуючи їх життєвий досвід і інтелектуальні здібності. Разом з тим, домагатися виконання завдань, які поставлені;

- бути готовим до запитань слухачів або знати, де знайти відповіді на їх запитання;

- пояснювати слухачам порядок оцінки їх знань та практичних навичок, а також вимоги для успішного закінчення навчального курсу;

- робити конструктивні зауваження під час практичних занять та приймати спільні рішення під час ігрових ситуацій;

- оцінювати практичні навички слухачів;

- визначати, хто із слухачів зазнає труднощі під час засвоєння нового матеріалу або виконанні практичних навичок, уміти знаходити ефективні способи усування труднощів, які виникають;

- подавати заповнені відомості та звіти у строки, визначені місцевим керівництвом;

- проявляти турботу про здоров'я та безпеку слухачів під час проведення будь-яких видів занять.

Переатестація викладачів - інструкторів курсів проводиться кожні три роки.

2. Оснащення навчальної бази.

Ознайомлення слухачів з теоретичним матеріалом супроводжується демонстраційним показом його змісту у вигляді слайдів, відео матеріалів та інше.

Практичні заняття проводиться з демонстрацією прийомів надання першої медичної допомоги на манекенах.

Для проведення практичних занять призначається один викладач - інструктор на групу не більше ніж 10 курсантів.

В оснащенні навчального класу повинні бути:

2.1. Манекени:

- модель для реанімації новонародженого;

- модель для реанімації (підлітка);

- модель для реанімації дорослого;

- модель внутрішньо м'язової ін'єкції;

- модель для надання допомоги при травмах (манекен людини);

- демонстративна модель дихальних шляхів.

2.2. Оснащення для проведення занять:

- набір ротоглоточних повітроводів;

- апарати маска-мішок (немовлята, діти, дорослі);

- дошка транспортувальна довга;

- дошка транспортувальна коротка;

- ноші;

- набір шин;

- шийний комір-корсет (6 розмірів);

- підставка для голови;

- ножиці;

- шприци;

- перев'язувальний матеріал.

2.3. Технічне оснащення:

- комп'ютер (ноутбук);

- принтер;

- відео плейєр/магнітофон;

- телевізор;

- проектор для слайдів (215 мм х 279 мм);

- 35 мм слайдпроектор;

- LCD-проектор;

- копіювальний апарат;

- екран для проекцій;

- дошка для написання крейдою;

- дошка для написання маркером;

- пристрій для акумуляторних батарей повторної перезарядки;

- відеокасети;

- дискети;

- плівка для слайдів (215 мм х 279 мм);

- канцелярські засоби;

- тематичні плакати.

3. Організація навчання.

3.1. Планування занять

План навчання - це короткий огляд всього курсу. Він визначає загальну стратегію викладання та послідовність вивчення матеріалу на заняттях. У плані визначається зміст (тема) кожного заняття, і намічається час на кожний розділ навчальної діяльності.

План допомагає:

- забезпечити якість, потрібний напрямок та структуру навчання;

- правильно розподілити в часі обсяг матеріалу, що підлягає вивченню;

- своєчасно зрозуміти, наскільки виправдані ваші сподівання темі навчання;

- найбільш логічно спланувати практичні заняття та виділити пріоритетні напрямки, необхідні для розвитку певних навиків та формування позитивного відношення до занять у слухачів;

- продумано використовувати учбові посібники, технічні засоби навчання та обладнання.

При складанні плану необхідно враховувати:

- теми, які викладатимуться, та засвоєнні знання;

- організацію подання матеріалу (рух від простого до складного, об'єднуючи зв'язані між собою питання);

- загальну тривалість курсу;

- час відведений на повторення, закріплення та систематизацію знань;

- види занять, які відповідають потребам слухачів, їх віку та рівню розвитку;

- види занять для активного залучення до роботи всіх слухачів.

Навички, набуття яких потребує більш тривалого часу, слід починати відробляти якомога раніше, щоб залишився час для їх повторення та закріплення.

Можливо, після знайомства із слухачами та визначення рівня їх підготовки буде потрібне корегування первісно складеного вами плану, а потім і повторне корегування, враховуючи темпи засвоєння матеріалу. Якщо слухачі рухаються вперед скоріше, ніж передбачалося, час, який залишився, треба присвятити повторенню та додатковій практиці.

3.2. Проведення практичних занять

Під час практичних занять слухачі отримують і удосконалюють навики. Крім практичних занять, для відпрацювання відповідних навичок імітуються реальні ситуації.

Викладач - інструктор сам розробляє і планує практичні заняття з метою досягнення максимальних результатів. Практичні заняття повинні включати демонстрацію прийомів інструктором з поясненням і самостійне відпрацювання прийомів. Під час самостійної роботи інструктор знаходиться поряд, підказує, виправляє помилки та підбадьорює слухачів.

Після практичних занять слухачі повинні вміти:

- розповісти, коли і яким чином треба викликати швидку медичну допомогу і продемонструвати, яку інформацію необхідно сповістити диспетчерові;

- показати, яким чином використовуються принципи надання першої медичної допомоги в конкретній ситуації і як визначити, яка саме допомога потрібна;

- пояснити, як діяти, якщо при огляді установлено ушкодження таких життєво важливих функцій організму, як дихання та кровообіг;

під час відпрацювання таких прийомів надання першої медичної допомоги, як первинний та вторинний огляд, допомога при непрохідності дихальних шляхів при наявності свідомості, зупинка кровотечі, накладання шини, слухачі курсів будуть працювати парами. Такі прийоми надання першої медичної допомоги, як серцево-легенева реанімація при непрохідності дихальних шляхів (постраждалий без свідомості) та штучна вентиляція легень, відпрацьовуються тільки на манекенах.

3.3. Дезинфекція манекенів

Манекени - це обладнання, необхідне для проведення даного курсу. Треба мати як мінімум один манекен на кожну групу з 4 слухачів. Використовуйте манекени дорослої людини (моделі на повний зріст або торс).

Для дезинфекції манекенів під час роботи необхідно мати дезинфікуючий розчин та достатню кількість марлевих серветок. Розчин рекомендується готувати з розрахунку чверті чашки (50 г) порошку хлораміну на 5 л води. Перед кожним заняттям необхідно знову готувати свіжий розчин і виливати його після використання. Не використовуйте дезодоровані відбілювачі, бо пластмаса може увібрати запах. Як альтернативу можна використовувати 70% спиртовий розчин (ізопропиловий або етиловий). Спирт вбиває більшість бактерій та вірусів, хоч і не всі. Проте, якщо ретельно протерти серветкою, змоченою 70% спиртовим розчином, передача будь-якої інфекції малоймовірна.

Під час практичних занять обличчя та ротову порожнину манекена необхідно дезінфікувати кожного разу після використання кимсь із слухачів. Продемонструйте слухачам процедуру дезинфекції обличчя манекена та скажіть, що вони повинні робити це кожного разу після використання манекена.

1. Витерти обличчя манекена чистою серветкою.

2. Взяти другу чисту серветку та спирт (або упаковану серветку для дезинфекції) і протерти обличчя манекена зовні, а ротову порожнину - зсередини.

3. Викинути використані серветки та дати манекену просохнути протягом 30-60 сек. При необхідності витерти манекен чистою серветкою.

Після закінчення кожного заняття слід якомога скоріше провести дезинфекцію всіх манекенів (голів або знімних лицьових масок). Крім дезинфікуючого розчину та марлевих серветок, вам знадобиться пляшковий йоржик, вода і мило, тази або відра, гумові рукавички або інші приладдя, рекомендовані виробником. Розберіть манекени у відповідності з інструкцією.

- Ретельно вимити деталі манекена теплою мильною водою.

- Змити мило.

- Опустити манекени в розчин хлораміну (50 г хлораміну на 5 л води) на 10-15 хв.

- Достати деталі з розчину та промити чистою водою.

- Покласти їх у чистому місці для просушування.

3.4. Оцінка результатів навчання

Оцінка - це процес визначення успішності слухачів, згідно з прийнятими критеріями. Оцінка, з одного боку, є схваленням та заохочуванням, з другого - стимулом для подальшого росту та удосконалення.

Для того, щоб оцінка була вірною та об'єктивною, вона повинна виставлятись з урахуванням наступних вимог:

1. Слухачеві повинно бути завчасно відомо, що саме буде оцінюватись. Оціночні критерії для слухачів повинні бути визначені на початку курсу; як правило, вони установлюються у відповідності з метою навчання.

2. Слухачам повинна бути відома методика виставляння оцінок, тобто процес збирання та обробки інформації, яка надходить від слухачів до інструктора.

3. Слухач повинен знати, наскільки його успіхи у навчанні відповідають завданням навчання та отриманій їм оцінці.

Ефективність системи виставлення оцінок визначається виходячи з того, що оцінка може покращити успішність. У більшості випадків інструктор виставляє оцінку неформально під час занять. Офіційна оцінка готується завчасно, це може бути письмова, усна чи практична перевірка.

Курсовий іспит, що проводиться згідно з установленим зразком, вважається частиною загального курсу надання першої допомоги. Форма проведення іспиту залежить від здібностей слухачів та навчальної обстановки у даному класі.

Важливим обов'язком викладачів-інструкторів є перевірка практичних навичок. На основі цих перевірок складається точне та вивірене уявлення про уміння кожного слухача.

Оцінка практичних навичок слухачів дозволяє:

- Виявити слухачів, що правильно виконують практичні завдання.

3.5. Посвідчення про закінчення курсів

Посвідчення вказує, що знання і практичні навички, отримані слухачами під час курсів, відповідають стандартам з надання першої медичної допомоги і вони мають право надавати першу медичну допомогу. Це до певної міри гарантія того, що населення отримає відповідну допомогу. Крім того, це підвищує професійний престиж служб, що приймають участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Для успішного закінчення курсу слухач повинен після його завершення оволодіти усіма необхідними теоретичними і практичними знаннями і навиками.

Використовуючи різні методи, викладач - інструктор перевіряє знання слухачів та оцінює їх. Посвідчення видані слухачам, які успішно склали іспити, дійсні протягом трьох років. Посвідчення підписуються уповноваженими на це службовими особами. І, нарешті, слухачам курсів повинні бути відомі умови переатестації.

II. Методика навчання з основних розділів програми

1. Основи анатомії та фізіології людини

Завдання: ознайомити слухачів з основними органами та системами, які розглядаються в курсі першої медичної допомоги.

Під час лекції звернути увагу на кістково-м'язову, дихальну та серцево-судинну системи, демонструючи ці органи та системи на екрані або на спеціальних плакатах.

1.1. Кістково-м'язова система, що виконує опірну та рухову функції представлена великим числом кісток та м'язів, які разом взяті надають тілу людини форму та захищають життєво важливі органи.

Виділити найчастіші місця переломів кісток, особливо кінцівок. Показати місця натискання на грудину при закритому масажі серця.

Звернути увагу на структуру шийного відділу хребта, пошкодження якого приводить до тяжких наслідків, небезпечних для життя.

Визначити три типи м'язів:

- М'язи, що скорочуються свовільно (скелетні), відповідають за рух. Вони закріплюються до кісток скелету, забезпечують форму і рух тіла.

- М'язи, що скорочуються не свавільно (гладкі). Ці м'язи скорочуються незалежно від волі людини, і знаходяться в кровеносних судинах, бронхах, в трубчатих структурах шлунково-кишкового тракту і сечо-статевої системи.

- Серцевий м'яз - особливий м'яз, який знаходиться тільки в серці і забезпечує роботу серця.

1.2. Дихальна система.

Виконує життєво важливу функцію доставки кисню в тканини організму та виділення вуглекислого газу із організму.

Кисень - це життєво необхідний елемент усіх живих клітин організму, а вуглекислота - продукт клітинного метаболізму, що виділяється з організму. Порушення будь-якої з цих функцій приводить до ушкодження клітин і тяжких наслідків.

Анатомія дихальної системи починається з порожнини носа і рота, продовжується у пролозі і гортані. У нижньому відділі гортані знаходиться надгортанник, під ним - вхід у трахею. Трахея ділиться на більш мілкі дихальні шляхи: бронхи, бронхіоли, які входять в легені.

Легені - це орган, в якому проходить газообмін кисню та окису вуглецю. Пояснити як проходить газообмін в альвеолах легень та ускладнення, що виникають при набряку легень або емфіземі.

1.3. Серцево-судинна система.

Функція системи кровообігу - доставляти кисень та інші поживні речовини в тканини організму, а також відводити продукти життєдіяльності з цих тканин.

Описати: систему кровообігу, до якої входять серце та кровоносні судини (артерії, вени та капіляри), анатомію та фізіологію серця.

Визначити анатомічні орієнтири аорти та найважливіших артерій, особливо сонної.

Описати анатомію та фізіологію центральної та периферійної нервової системи та систему покрову тіла.

2. Особливості порушень, які виникають в екстремальних ситуаціях.

2.1. Порушення основних життєвоважливих функцій організму.

Завдання: ознайомити слухачів з основними причинами та ознаками порушень дихання та серцево-судинної діяльності.

Патфізіологія, клініка гострої дихальної недостатності (ГДН) - порушення вентиляції, дифузії газів легеневого кровообігу.

Причини, які призводять до ГДН. Компенсаційні реакції організму при порушенні газообміну.

Види гіпоксії:

1. Гіпоксична (порушення функції ЦНС, периферичної нервової системи, цілісності легеневої тканини, порушення прохідності дихальних шляхів, захворювання легеневої тканини і ателектази).

2. Гемічна (анемія, отруєння чадним газом (СО), гостра крововтрата).

3. Циркуляторна (тяжкі захворювання серцево-судинної системи, набряки).

Характеристика видів пневмотораксу (відкритий, закритий, напружений), бронхіальна астма. Набряк легень, сторонні тіла у трахеї та бронхах. Клініка, діагностика, лікувальна тактика.

Утоплення. Види. Реанімаційна допомога.

Основні ознаки гострої судинної недостатності (непритомність, колапс). Клініка, діагностика, допомога.

Синдром малого викиду. Причини гострої серцевої недостатності. Клініка, діагностика, допомога.

Гострий інфаркт міокарда. Клініка типових і атипових форм (гастрологічна, церебральна, астматична) інфаркту міокарда. Ускладнений перебіг інфаркту міокарда (больовий шок, істинно кардіогенний шок, гостра лівошлуночкова недостатність серця тощо).

Основні принципи лікування при гострому інфаркті міокарда (усунення болю, зменшення гострої лівошлуночкової недостатності).

Набряк легень. Клініка, діагностика, лікування. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА). Клініка, діагностика, лікування.

Життєво важливі порушення ритму серця. Клініка, діагностика, допомога.

2.2. Травми.

Завдання: Ознайомити слухачів з механізмом травм, що виникають під час автомобільних та інших аварій. Навчити, як стабілізувати стан потерпілого з травмою голови, хребта, як іммобілізувати переломи кінцівок, як попередити виникнення синдрому тривалого стиснення.

Спостереження на місці події повинні проводитись з розрахунком на те, що постраждалий може бути травмований в залежності від сил, що діяли на його тіло під час аварії.

- Лобові зіткнення

- Удар ззаду

- Бокове обертання

- Перевертання

Під час зіткнення всі системи в організмі людини схильні до травмування, яке може бути дуже серйозним.

Травма голови.

При численних травмах часто зустрічаються травми голови, які можуть привести до летальних наслідків. Оцінюючи стан постраждалого з травмою голови, слід звертати увагу на специфічні ознаки і симптоми, його психічний стан.

Травми опорно-рухового апарату.

Травми опорно-рухового апарату часто виникають при автомобільних аваріях. Вони варіюють від звичайних синців до тяжких переломів або вивихів.

Існують чотири основних види травм опорно-рухової системи:

- переломи

- вивихи

- розтяги або розриви зв'язок

- розтяги або розриви м'язів і сухожилля

Ознаки і симптоми травм опорно-рухового апарату:

- біль

- припухлість

- неможливість виконання звичайної рухової функції

- зміна кольору шкіри

- деформація

- зовнішня кровотеча

РАНИ

Звернути увагу на різницю між великою і незначною відкритою раною (сила кровотечі і глибина пошкодження тканин). А також потрібно:

- Розповісти, як попередити попадання інфекції у відкриту або закриту рани.

- Перелічити 4 основні ознаки і симптоми інфікованої рани.

Багато ран можна попередити, якби люди думали про безпеку і уникали небезпечних ситуацій, користувалися б захисними засобами, наприклад, шоломами, пристібалися в машині ременями безпеки.

КРОВОТЕЧІ

Під час розповіді звернути увагу на три види кровотеч (капілярна, венозна та артеріальна) і зосередитись на слідуючих моментах:

1. Назвати 2 ознаки і симптоми значної кровотечі.

2. Назвати п'ять ознак і симптомів внутрішньої кровотечі.

3. Як розпізнати артеріальну, венозну і капілярну кровотечу.

4. Причини внутрішньої і зовнішньої кровотечі.

ШОК

Визначення: шок - це стан, що загрожує життю постраждалого, при якому порушується система кровообігу, що зменшує приплив кисню до всіх органів тіла. Коли порушується діяльність життєво важливих органів, виникає дуже складна відповідна реакція, яка характеризується специфічними симптомами і ознаками, що в сукупності називається шоком.

Ознаки і симптоми.

Перші показники шоку - це хвилювання і роздратування, які виникають в результаті недостатнього подання кисню до мозку. Серед інших симптомів і ознак шокового стану - частий і слабий пульс, прискорене дихання, прохолодна і волога шкіра блідого або синюшного відтінку, надмірна спрага, нудота або блювота, сонливість або втрата свідомості.

2.3. Термічні ураження.

Завдання: Ознайомити слухачів з ознаками та симптомами термічних уражень.

Опіки.

1. Перерахувати причини опіків.

2. Перелічити ознаки і симптоми.

3. Перелічити ситуації, коли необхідно викликати швидку допомогу.

Причини: термічні, хімічні, електричні, радіаційні.

Види опіків: 1, 2, 3 ступеня.

Симптоми і ознаки (почервоніння, біль, пухирі, обвугленість).

Відмороження.

1. Перерахувати причини відморожень.

2. Перелічити ознаки і симптоми.

3. Перелічити ситуації, коли необхідно викликати швидку допомогу.

Види відморожень: 1, 2, 3 ступеня.

2.4. Гострі отруєння.

Завдання: Ознайомити слухачів з основними ознаками та симптомами гострих отруєнь.

Для цього:

- Назвати причини гострих отруєнь, та види отруєнь.

- Перелічити основні ранні ознаки гострих отруєнь: непритомність, порушення дихання, серцевої діяльності, ураження органів травлення.

- Підкреслити, що сприятливим виходом з отруєння, а інколи і рятування життя потерпілого залежить від своєчасного надання першої медичної допомоги.

- Звернути увагу, що навіть при підозрі на гостре отруєння необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.

Основні моменти:

Гострі отруєння дуже часто виникають після проникнення отруйної речовини в шлунок разом з їжею, напоями або у вигляді ліків.

Із числа інгаляційних отруєнь особливої уваги заслуговують отруєння окислом вуглецю (чадний газ), аміаком та хлором, парами кислот.

На місці отруєння потрібно якомога детально вияснити чим визване отруєння. Для цього треба використати всі можливості: розпитати потерпілого (якщо він у свідомості), оточуючих. Велике значення має огляд приміщення, в якому знаходиться постраждалий. Всі зібрані відомості необхідно передати медичним працівникам.

3. Принципи надання першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях.

Послідовність дій при наданні першої медичної допомоги на місці пригоди.

Зверніть увагу слухачів на необхідність додержуватись правил особистої безпеки і:

- Перерахувати чотири принципи надання першої медичної допомоги.

- Пояснити, чому необхідно дотримуватися принципів надання першої медичної допомоги у будь-якій ситуації.

- Пояснити, що потрібно робити, якщо місце пригоди небезпечне, що ускладнює доступ до постраждалого.

- Розказати, як потрібно звернутись до постраждалого, що сказати перш ніж надати йому першу медичну допомогу.

- Сказати, про які юридичні аспекти повинен пам'ятати той, хто надає першу медичну допомогу.

Первинний огляд.

Завдання: Навчити слухачів як перевірити наявність основних ознак життя і визначити наявність пошкоджень.

Викладач звертає увагу слухачів, якщо внаслідок дорожньо-транспортної або іншої пригоди є постраждалі, основне завдання присутніх якнайшвидше забезпечити їм допомогу лікарів. Але допомога лікарів може бути забезпечена тільки через де-який час.

Перша медична допомога може бути надана негайно і це допоможе спасти життя постраждалому. Якщо ви навчені наданню першої медичної допомоги, приступіть до цього негайно, знаючи про те що:

- При будь-якій невідкладній ситуації треба провести первинний огляд.

- Проведення первинного огляду має свою послідовність.

Пояснити , чому потрібно проводити первинний огляд, описати його послідовність, продемонструвати первинний огляд.

Продемонструвати на манекені і описати випадок з постраждалим без свідомості, розказати три кроки проведення первинного огляду і пов'язати це з основними принципами надання першої медичної допомоги. Потім попросити слухачів проробити це один на одному.

Перший крок - відкрити дихальні шляхи (закинути голову і підняти підборіддя).

Другий крок - перевірити наявність дихання (біля рота і носа протягом 5 сек.):

- Прослідкувати чи рухаються груди;

- Чи чутно дихання;

- Чи відчувається на вашій щоці;

- Якщо немає дихання, зробити два повних вдування (якщо дихання є, перейти до третього кроку).

Третій крок - перевірити пульс на сонній артерії: помістити 2 пальці з боку від адамового яблука (кадика) на 10 секунд.

Покликати на допомогу і попросити кого-небудь подзвонити 03.

Відпрацювати на практиці всі перелічені вище кроки.

Стабільне положення.

Якщо постраждалий втратив свідомість і дихає слухачі повинні вміти розташувати його в стабільне положення.

Пояснити:

- Навіщо класти постраждалого в стабільне положення?

- Коли необхідно покласти постраждалого в стабільне положення?

Продемонструвати стабільне положення на одному із слухачів.

В парах по черзі слухачі відпрацьовують прийоми, як покласти постраждалого в стабільне положення, якщо у нього пошкоджений хребет.

3.1. Основні принципи реанімації при порушенні дихання та кровообігу.

Гострі порушення дихання.

Завдання: Ознайомити слухачів, як надавати відповідну допомогу в залежності від причин, що викликали порушення дихання.

- Назвати причини і основні симптоми неадекватного вентилювання легенів.

- Розповісти, як надавати першу медичну допомогу постраждалому з неадекватним вентилюванням легенів.

- Звернути увагу на те, коли необхідно викликати швидку медичну допомогу хворій людині з нападом астми.

Перша медична допомога при астмі, гіпервентиляції, алергічній реакції.

Підкреслити, що розпізнавання і допомога при неадекватній вентиляції легень може зменшити ризик зупинки дихання.

Виділити декілька мінігруп, кожна з них повинна вирішити одну проблему з диханням, за 5 хвилин приготувати і розповісти про її причини, симптоми і першу медичну допомогу.

Порушення прохідності дихальних шляхів.

Завдання: навчити слухачів вміти розпізнати проблеми з диханням і діяти у відповідності з цим.

Для цього:

- Перелічити основні причини, ознаки і симптоми часткового або повного порушення прохідності дихальних шляхів.

- Продемонструвати першу медичну допомогу дорослому при свідомості і непритомному з порушення прохідності дихальних шляхів, а також спеціальні прийоми такої допомоги для повних і вагітних.

- Продемонструвати поштовхи в живіт і грудину (метод Хеймліка).

Перша медична допомога при:

- Частковій прохідності

- Повній непрохідності (постраждалий при свідомості)

- Повній непрохідності у повних і вагітних

- Повній непрохідності (постраждалий без свідомості)

- Повній непрохідності у дитини

В парах по черзі відпрацьовують прийоми надання першої медичної допомоги при непрохідності дихальних шляхів.

Щоб показати, що відбувається при проведенні поштовхів у грудину або живіт (прийом Хеймліка), можна користуватися дуже простою моделлю. Взяти пусту пластикову пляшку з щільно прилягаючою вставною пробкою і дріт довжиною біля 50 см. Пляшку щільно закрити корком. Один кінець дроту прив'яжіть до пляшки, а інший до корка. При сильному і різкому стисненні пляшки з обох боків тиск повітря усередині неї збільшиться і корок вилетить назовні.

Штучна вентиляція легень

Завдання: навчити слухачів як розпізнавати зупинку дихання у дорослого і дитини та діяти у відповідності з цим.

Враховуючи знання, якими оволоділи слухачі під час вивчення попередніх питань з причин зупинки дихання:

- Перерахувати симптоми і ознаки зупинки дихання.

- Пояснити коли і навіщо проводити штучну вентиляцію легень.

- Описати, як проводити штучну вентиляцію легень.

- Продемонструвати штучну вентиляцію легень дорослого та дитини на манекенах.

Крок перший - відкрити дихальні шляхи.

Крок другий - перевірити дихання (5 секунд слухаю, дивлюсь, відчуваю).

Немає дихання, зробити 2 повних вдування.

Крок третій - перевірити пульс (10 сек. на сонній артерії)

- Покликати на допомогу і попросити викликати швидку медичну допомогу.

- Якщо пульс є, продовжувати штучну вентиляцію легень. Через хвилину штучної вентиляції легень знову перевірити пульс і так продовжувати до відновлення дихання. Під час проведення штучної вентиляції легень слід пам'ятати про зубні протези, блювання, висування нижньої щелепи, повітря в шлунку.

Нагадайте слухачам про засоби захисту і покажіть, як їх використовувати.

Біль у грудях

Завдання: навчити слухачів, як діяти у відповідності з ситуацією, коли хворий при свідомості відчуває біль у грудях.

Звернути увагу на основні причини гострої серцево-судинної недостатності.

- Перелічити не менше 4 ознак і симптомів інфаркту.

- Розповісти про першу медичну допомогу при інфаркті.

- Знати, коли потрібно викликати швидку медичну допомогу.

- Визначати фактори ризику серцево-судинних захворювань, які можна проконтролювати.

Назвіть ознаки і симптоми інфаркту:

- Біль у грудях

- Заперечення проблеми хворим

- Пульс: повільний, прискорений або нерегулярний

- Шкіра бліда або з синюшним забарвленням

- Утруднене дихання

- Нудота, блювання, пітливість

Перша допомога, хворому якому цей біль відомий або стався вперше.

Хворий повинен припинити будь-яку діяльність. Ослабити краватку, ремінь та інше.

Розпитати хворого: якщо йому цей біль невідомий, викликати швидку медичну допомогу. Якщо відомий, доти йому його ліки (дотримуйтесь схеми прийому нітрогліцерину: дати 1 таблетку; якщо через п'ять хвилин біль не пройшов, дати другу таблетку; якщо біль не проходить, то через 5 хвилин дати третю і останню таблетку і викликати швидку медичну допомогу).

Серцево-легенева реанімація

Завдання: Навчити слухачів, як розпізнавати зупинку серця і діяти у відповідності з обставинами. Знайти ознаки і симптоми зупинки серця. Нагадати, що при оцінці СЛР необхідно звернути увагу на первинний огляд (кроки 1, 2, 3).

Продемонструвати і розповісти, як проводити серцево-легеневу реанімацію для дорослого та дитини.

Основні моменти:

Визначення зупинки серця (вона виникає, коли серце перестає битися або б'ється ритмічно, щоб кров могла циркулювати і забезпечувати доступ кисню до життєво важливих органів.

Причини:

Серцевий напад, серйозна травма, удушення, отруєння, гіпотермія, ураження електричним струмом.

Ознаки і симптоми:

Втрата свідомості, відсутність дихання і пульсу.

Перша допомога - серцево-легенева реанімація:

Крок 1 - відкрити дихальні шляхи;

Крок 2 - перевірити дихання (5 сек. слухаю, дивлюсь, відчуваю), немає дихання - зробити два повних вдування;

Крок 3 - перевірити пульс (10 сек. на сонній артерії).

При відсутності пульсу зайняти відповідну позицію і продовжувати СЛР до відновлення пульсу та дихання.

Звернути увагу на правильне виконання усіх дій серцево-легеневої реанімації.

Особливості надання медичної допомоги постраждалим з психогенними реакціями

Звернути увагу на те, що в умовах надзвичайних ситуацій у багатьох людей виникають гострі стресові розлади. Ці розлади являють собою загрозу для самого постраждалого а також для оточуючих, вони спричиняють складності для надання першої допомоги і понижують шанси на виживання в екстремальних ситуаціях.

Привести основні ознаки та симптоми психозу та гострих психогенних порушень невротичного регістра. Ознайомити з загальними принципами та методами поводження з такими постраждалими і надання їм першої медичної допомоги.

3.2. Зупинка кровотечі

Завдання: Навчити слухачів, як розпізнавати види кровотеч, вміти надавати відповідну допомогу як при внутрішніх, так і при зовнішніх кровотечах.

Під час розповіді звернути увагу на три види кровотеч (капілярна, венозна, та артеріальна) і зосередитись на наступних моментах:

- Назвати 2 ознаки і симптоми значної кровотечі.

- Описати першу допомогу при значній внутрішній і зовнішній кровотечі.

- Розповісти про необхідність накладання пов'язки.

- Розповісти, як поводитися з раною в якій стирчить сторонній предмет.

- Звернути увагу на особливості вигляду вогнепальної рани (вхідний та вихідний отвори, можливість опіку та інш.).

Продемонструвати спосіб зупинки сильної зовнішньої кровотечі.

Задати питання: "В чому полягає перша допомога при зовнішній кровотечі?" (давляча пов'язка, підняття пошкодженої кінцівки вище рівня серця і спокій).

Перша допомога при значній кровотечі - накласти давлячу пов'язку, підняти кінцівку, покласти з піднятими ногами (щоб запобігти шоку).

Необхідність та правила накладання джгута (закрутки).

Ознайомити слухачів з табельними засобами для пов'язок (бинти, перев'язувальні пакети, косинки, контурні пов'язки). Розповісти про види пов'язок.

Відпрацювати техніку накладання пов'язок на різні поверхні тіла і на кінцівки.

3.3. Іммобілізація.

Ознайомити слухачів з табельними засобами іммобілізації. Навчити правилам накладання шин.

Відпрацювати техніку накладання шин на кінцівки та іммобілізації ушкоджених кінцівок за допомогою підручних засобів.

3.4. Переміщення та транспортування постраждалого.

Завдання: навчити слухачів, як вірно приймати рішення, коли і яким чином потрібно переміщувати постраждалого з місця пригоди, якщо там виникла небезпека.

Конкретизувати основні моменти:

а. Основні випадки, коли необхідне термінове переміщення постраждалих:

- пожежа, наявність отруйних речовин, ризик вибуху, ураження небезпечним струмом;

- небезпечна ситуація на дорозі;

- неможливість надати першу медичну допомогу в тому місці, де він перебуває (постраждалий лежить у недоступному місці автомобіля).

б. Назвати основні правила, яких потрібно дотримуватись при переміщенні постраждалого:

- впевненість в тому, що можете з цим впоратися;

- вірно переміщати ноги, тримати спину;

- пересуватись обличчям вперед;

- дивитись у напрямку місця, куди рухаєтесь;

- завжди пам'ятати про можливості травми голови, хребта.

в. Продемонструйте техніку перенесення постраждалого однією людиною, двома людьми.

Способи та техніку переміщення постраждалих відпрацювати в групах по 3 чоловіки.

3.5. Невідкладна медична допомога при гострих отруєннях.

Звернути увагу, що на місці отруєння потрібно якомога детально вияснити чим визване отруєння. Для цього треба використати всі можливості: розпитати потерпілого (якщо він у свідомості), оточуючих. Велике значення має огляд приміщення, в якому знаходиться постраждалий. Всі зібрані відомості необхідно передати медичним працівникам.

Перша медична допомога при гострих отруєннях.

Якщо отрута попала в шлунок, в перші 1-2 години потрібно видалити її із організму. Для цього постраждалому дають випити 2-3 склянки холодної води і викликають штучне блювання. Таку процедуру можна повторити декілька раз.

При отруєнні речовинами, що припікають, штучне блювання може бути небезпечним тому, що вони можуть проникнуть в дихальні шляхи.

Для зменшення всмоктування отрути слизовою оболонкою шлунка можна використати активоване вугілля (2-3 столові ложки розмішати в холодній воді і випити).

При наданні першої медичної допомоги при гострих інгаляційних отруєннях постраждалого негайно винести на свіже повітря. Найкращим лікувальним засобом є вдихання кисню. Якщо постраждалий у свідомості напоїти його міцно завареним чаєм.

При зупинці дихання - штучне дихання, якщо необхідно - серцево-легенева реанімація.

Гострі отруєння аміаком чи хлором частіш за все виникають при хімічних аваріях.

3.6. Невідкладна медична допомога при екстрених пологах.

Ознайомити слухачів з анатомією дітородних органів жінки. Розповісти про основні періоди пологового процесу. Визначити найбільше часті причини патологічних пологів та особливості їх ведення.

На спеціальних манекенах відпрацювати техніку прийому пологів та правила догляду за новонародженим.

4. Правила поведінки та дотримання заходів безпеки під час роботи в осередках катастроф

Завдання: Ознайомити слухачів з організацією надання першої медичної допомоги постраждалим під час різних типів стихійного лиха та техногенних катастроф. Навчити правилам поведінки та дотримання заходів безпеки при роботі у вогнищах катастроф.

Під час теоретичних занять дати коротку характеристику різних видів стихійного лиха та техногенних катастроф. Описати ситуацію, яка виникає у вогнищах катастроф. Звернути увагу на дотримання заходів безпеки для людей, що виконують рятувальну роботу, та постраждалих.

Відпрацювання практичних навичок роботи у вогнищах катастроф виконується методом проведення ситуаційних (рольових) ігор. Це є процес, коли розігруються ситуації різних видів стихійного лиха або техногенних катастроф, що вимагають надання першої допомоги постраждалих.

При проведені таких занять слухачі можуть бути розділені на дві групи: "постраждалі" та "рятувальники".

У відповідності з заздалегідь підготовленим сценарієм слухачі відпрацьовують конкретні завдання. Особлива увага звертається на дотримання заходів безпеки та використання засобів захисту при виконанні роботи.

В кінці проведених занять слухачі повинні вміти розпізнавати і діяти відповідно ситуації, що склалася у вогнищі катастрофи і потребує надання першої допомоги постраждалим з додержанням заходів безпеки та проведенням спеціальної обробки (при необхідності).

ЛІТЕРАТУРА

1. Курс обучения по неотложной медицинской помощи. Региональные учебные центры в ННГ. Бостон, 1994.

2. Курс обучения по неотложной медицинской помощи. Бостон, Массачусетс, 1995.

3. Руководство по технике врачебных манипуляций (перевод с английского). Киев, 1997.

4. Первая медицинская помощь (Учебник для населения) Российское общество Красного Креста. М., 1997.

5. Первая медицинская помощь (Учебник для Инструктора) Российское общество Красного Креста. М., 1997.

6. Rettungsassistent und Rettunngssanitater. Munchen, 1996.

7. First Aid. The Vital Link. Toronto, 1997.

8. Курс обучения по неотложной медицинской помощи курсантов. AIHA, 1998.

9. Директивные указания Европейского, 1998 года совещания по основам спасения и поддержки жизни. Европейский учебноинформационный центр первой медицинской помощи. Брюссель, 1998.

10. Перша допомога. (Підручник для населення). Видавничий дім. "Скарби", Київ, 1999.

11. Перша допомога (Підручник для інструктора Червоного Хреста). Київ, 1999.

12. Протоколы по неотложной медицинской помощи на догоспитальном этапе. Киев, 2000.

13. Методическое пособие по технике выполнения лечебных манипуляций. Киев, 2001.

14. Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів. Київ "Фарм АРТ", 2001.

15. Курс по неотложной медицине для Учебных центров в Евразии (Руководство для слушателей). АМСЗ, 2003.

16. Довідник з надання медичної допомоги потерпілим при дорожньо-транспортних пригодах. Київ, 2004.

17. Система невідкладної медичної допомоги США. Особливості її організації та підготовки фахівців (довідковий посібник). Київ, 2004.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка.

Навчальний план медичної підготовки з питань першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях (I рівень).

Навчальний план медичної підготовки з питань невідкладної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях (II рівень).

Навчальний план підготовки з питань надання першої медичної допомоги потерпілим у надзвичайних ситуаціях (III рівень).

Зміст учбової програми.

Курс 1. Основи анатомії та фізіології людини.

Курс 2. Особливості патологічних порушень, які виникають в екстремальних ситуаціях.

Курс 3. Загальні принципи надання першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях.

Курс 4. Правила поведінки та дотримання заходів безпеки під час роботи в осередках катастроф.

Перелік практичних навичок, якими повинні володіти фахівці, що пройшли підготовку за цією навчальною програмою.

Методичні рекомендації з питань організації навчання та проведення занять у відповідності з вимогами навчальної програми.

I. Організація підготовки та проведення навчання відповідно програмі.

1. Вимоги до викладачів-інструкторів, що проводять навчання.

2. Оснащення навчальної бази.

3. Організація навчання.

II. Методика навчання з основних розділів програми.

1. Основи анатомії та фізіології людини.

2. Особливості порушень, які виникають в екстремальних ситуаціях.

3. Принципи надання першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях.

4. Правила поведінки та дотримання заходів безпеки під час роботи в осередках катастроф.

Література

Додаток 3

до наказу МОЗ України

18.03.2005  № 120

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УЗГОДЖЕНО                            ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор департаменту                Перший заступник

вищої освіти                         Міністра охорони

Міністерства освіти                  здоров'я України

і науки України                      _____________ О.М. Орда

_____________ Я.Я. Болюбаш

                                     12.01.2005 р.

14.01.2005 р.

ПРОГРАМА

підготовки викладачів з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях

КИЇВ-2005

Програма підготовлена Українським науково-практичним Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Склад робочої групи: доцент Г.Г. Рощін, доцент М.В. Нацюк, асистент Н.І. Іскра, О.С. Кузнєцов, В.М. Падалка, О.Л. Зіневич.

Рецензенти:

доктор медичних наук, професор М.І. Тутченко,

доктор медичних наук, професор І.П. Шлапак.

Програма розглянута і схвалена на засіданні Вченої ради УНП ЕМД та МК.

Протокол № 5 від 24.06.2004 р.

Програма відповідає вимогам підготовки викладачів-інструкторів з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма призначена для підготовки викладачів (інструкторів) курсів навчання населення прийомам першої медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.

Програма підготовлена відповідно до вимог пункту 10 Указу Президента України від 4 лютого 2003 року № 76/2003 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 року "Про стан техногенної та природної безпеки України" до підготовки з надання першої медичної допомоги населенню.

Метою навчання є набуття теоретичних знань, методичних та практичних навичок медичними працівниками, які зможуть проводити підготовку населення до дій у надзвичайних ситуаціях і, перш за все, навчати прийомам надання першої медичної допомоги постраждалим.

Програма містить в собі дві частини:

А. Організація навчального процесу.

В цей частині програми вивчається організація планування та проведення занять, а також оцінка результатів навчання.

Б. Методика проведення занять з першої медичної допомоги потерпілим при екстремальних ситуаціях.

Ця частина програми передбачає не тільки вивчення змісту навчальних питань з різних тем програми, а, перш за все, методику проведення практичних занять з слухачами для оволодіння навичками надання першої медичної допомоги при невідкладних станах.

Основними складовими частинами програми є:

1. Навчальний план з визначенням учбового часу для вивчення кожного розділу програми.

2. Зміст програми з визначенням розділів, тем та елементів кожної теми.

Програма складена за блоковою схемою, де блок несе назву розділу, який включає кілька тем. Тема - це частина розділу, що об'єднує ряд конкретних достатньо вузьких теоретичних знань і практичних навичок, кожний з яких є елементом теми і програми в цілому. Усі складові частини програми кодуються.

На перше місце ставиться код розділу, далі послідовно - код теми, елементів.

При потребі в навчальні плани може вноситись корекція в межах 15-20% від загального обсягу числа навчальних годин для окремих розділів (тем), при цьому загальний термін навчання, передбачений програмою, не скорочується.

Для виконання програми в процесі навчання використовуються наступні види занять: лекції, практичні заняття, рішення ситуаційних завдань, самостійне проведення занять. Лекції супроводжуються показом демонстраційних матеріалів (слайди, відеофільми, комп'ютерні діскети). Практичні заняття проводяться з невеликими групами слухачів у складі 8-10 чоловік. Орієнтувальне співвідношення навчальних годин теоретичної і практичної частини занять приблизно 1 : 3.

Після успішного закінчення навчання і складання іспиту слухачам видається посвідчення за встановленим зразком.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

підготовки викладачів з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях

Контингент: медичні працівники, що мають досвід з надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі

Тривалість навчання - 156 годин

ЗМІСТ

учбової програми

ЛІТЕРАТУРА

1. Курс обучения по неотложной медицинской помощи. Региональные учебные центры в ННГ. Бостон, 1994.

2. Курс обучения по неотложной медицинской помощи. Бостон, Массачусетс, 1995.

3. Руководство по технике врачебных манипуляций (перевод с английского). Киев, 1997.

4. Первая медицинская помощь (Учебник для населения) Российское общество Красного Креста. М., 1997.

5. Первая медицинская помощь (Учебник для инструктора) Российское общество Красного Креста. М., 1997.

6. Rettungsassistent und Rettunngssanitater. Munchen, 1996.

7. First Aid. The Vital Link. Toronto, 1997.

8. Курс обучения по неотложной медицинской помощи курсантов. АІНА, 1998.

9. Директивные указания Европейского, 1998 года совещания по основам спасения и поддержки жизни. Европейский учебно-информационный центр первой медицинской помощи. Брюсель, 1998.

10. Перша допомога (Підручник для населення). Видавничий дім. "Скарби", Київ, 1999.

11. Перша допомога (Підручник для інструктора Червоного Хреста). Київ, 1999.

12. Протоколы по неотложной медицинской помощи на догоспитальном этапе. Киев, 2000.

13. Методическое пособие по технике выполнения лечебных манипуляций. Киев, 2001.

14. Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів. Київ "Фарм АРТ", 2001.

15. Довідник з надання медичної допомоги потерпілим при дорожньо-транспортних пригодах. Київ, 2004.

16. Курс по неотложной медицине для Учебных центров в Евразии (Руководство для слушателей). АМСЗ, 2003.

Додаток

до п. 2 наказу МОЗ України

18.03.2005  № 120

РОЗПОДІЛ

місць для навчання викладачів-інструкторів з надання медичної допомоги в екстремальних ситуаціях