ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛІНКОМІЦИН
(LINCOMYCIN)
Склад.
Діюча речовина: Lincomycin;
одна капсула містить лінкоміцину гідро хлориду, у перерахуванні на лінкоміцин - 0,25 г;
допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, кальцію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.
Лікарська форма. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди та лінкозаміди. Код АТС J01F F02.
Клінічні характеристики.
Показання. Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікро організмами:
- інфекції кісток, суглобів (остеомієліти, септичні артрити);
- інфекції лор-органів та дихальних шляхів, отит, синусит, гострий бронхіт, пневмонія;
- гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин (фурункульози, абсцеси, інфіковані рани, панариції, мастити), бешихове запалення.
Протипоказання. Підвищена чутливість до лінкоміцину або кліндаміцину.
Спосіб застосування та дози. Препарат приймають внутрішньо натще за 30 - 60 хв до їди або через 2 год після їди, запиваючи великою кількістю рідини. Капсули не можна ділити, розкривати.
Дітям віком від 6 до 14 років з масою тіла понад 25 кг призначають у добовій дозі у перерахуванні 30 мг/кг маси тіла, розділені на 3 - 4 прийоми, у тяжких випадках - 60 мг/кг маси тіла на добу за 3 - 4 прийоми.
Дорослим призначають по 0,5 г кожні 8 год при інфекціях середнього ступеня тяжкості, по 0,5 г кожні 6 год при тяжкому перебігу інфекції (на добу - 2 г).
Тривалість курсу лікування становить 7 - 14 днів, при остеомієліті - 3 тижні та більше.
При порушеннях функції печінки та/або нирок необхідно зменшити добову дозу Лінкоміцину на 1/3 – 1/2 та збільшити інтервал між прийомами.
Побічні реакції. При застосуванні препарату Лінкоміцин можливі:
- з боку травного тракту і печінки: нудота, блювання, дискомфорт у ділянці живота, діарея, жовтяниця, зміна функціональних проб печінки (транзиторне підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну в плазмі крові), езофагіт;
- з боку системи кровотворення: оборотна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцит оз, тромбоцит опенія, описані окремі випадки а пластичної анемії і панцитопенії;
- з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія;
- алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, ексфоліативний дерматит, рідко - ангіо невротичний набряк, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, мультиформна еритема.
Інші: запаморочення, м’язова слабкість.
Передозування. При тривалому лікуванні можливі псевдомембранозний коліт, кандидоз.
Лікування. У випадку розвитку псевдомембранозного коліту лікування Лінкоміцином слід припинити.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Застосування при вагітності можливо у виняткових випадках за життєвими показаннями. За необхідності застосування в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Діти. Дана лікарська форма препарату не застосовується дітям віком до 6 років.
Особливості застосування. Як і при застосуванні майже всіх антибіотиків, при застосуванні Лінкоміцину може розвиватись тяжкий коліт. Симптоми коліту можуть варіювати від мізерного водявого випорожнення до тяжкої тривалої діареї. Розвиток пов× язаного з антибіотико терапією коліту відбувається в період лікування або через 2 – 3 тижні після закінчення лікування антибіотиками.
З обережністю призначають Лінкоміцин хворим, які мають в анамнезі захворювання травного тракту; грибкові захворювання шкіри, слизових оболонок порожнини рота та піхви. Під час тривалої терапії препаратом необхідно регулярно контролю вати функцію печінки та нирок. Лінкоміцин не слід призначати при менінгіті.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Немає повідомлень.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не рекомендується застосовувати Лінкоміцин одночасно з:
- наркотичними аналгетиками, тому що можлива дихальна недостатність, включаючи апное;
- засобами, що уповільнюють перистальтику шлунково-кишкового тракту;
- інгаляційними анестетиками, міо релаксантами;
- холестираміном, каоліном, вікаїром, вікаліном та іншими препаратами, які мають адсорбуючі властивості (вони зменшують кількість всмоктування Лінкоміцину);
- піридостигміном, неостигміном, амбеноніумом, тому що ослаблюється їхня дія;
- левоміцетином, еритроміцином (ослаблюють антибактеріальну дію Лінкоміцину);
- з кліндаміцином, доксорубіцином, тому що мають місце випадки перехресної гіпер чутливості.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Антибіотик групи лінкозамідів. У терапевтичних дозах діє бактеріостатично, при вищих дозах має бактерицидну дію. Антибактеріальний механізм ґрунтується на принципі зворотного зв’язування лінкоміцину з 50S субодиницею рибосоми бактерій, що призводить до порушення процесу синтезу білка і руйнування мікро організма.
Препарат активний відносно грам позитивних аеробів: Staphylococcus spp., включаючи штами, що продукують пеніцилін азу; Streptococcus spp. (у т. ч. на Streptococcus pneumoniae), Bacillus anthracis, Сorynebacterium diphtheriae; грам позитивних анаеробів: Actinomices spp., Bacteroides spp., Сlostridium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; внутрішньоклітинних збудників Mycoplasma spp.
Не діє на Enterococcus faecalis, грам негативні мікро організми, гриби, віруси та найпростіші. Стійкість розвивається повільно.
Фармакокінетика. При пероральному прийомі лінкоміцину гідро хлорид швидко всмоктується з травного тракту, якщо приймається натще. Біодоступність становить 20 - 40 % від прийнятої дози. Препарат розподіляється по всьому організму, проникає у більшість рідин і тканин (печінка, нирки, міокард, легені, у тому числі у кісткову тканину, де накопи чується у відносно високих концентраціях). Крізь гематоенцефалічний бар'єр проникає в незначній кількості, але проникність підвищується при менінгіті. Проникає також крізь плаценту та виділяється у молоко матері. Частково метаболізується в печінці до неактивних метаболітів. Звязування з білками зменшується зі збільшенням концентрації препарату в плазмі крові і, в середньому, становить 70 - 76 %.
Період напів виведення у хворих з нормальною функцією печінки та нирок 4 - 6 год, у хворих з термінальною нирковою недостатністю 10 - 20 год. Після одноразового прийому препарату внутрішньо максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 2 - 4 год.
Виводиться в незмінному вигляді та у вигляді метаболітів з сечею, жовчю та калом (приблизно 30 - 40 % від прийнятої внутрішньо дози виводиться з калом за 72 год).
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості. Тверді желатинові капсули з білими корпусом і кришкою; вміст капсул - порошок білого або майже білого кольору.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці, при температурі не вище 25 °С.
Упаковка. Капсули по 0,25 г №10 у блістері, 3 блістери в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ВАТ «Київ медпрепарат». Источник
Місцезнаходження. Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
Смотрите также: Цены на Линкомицин в аптеках