змішана інфекція, обумовлена чутливими та нечутливими до бензилпеніциліну стафілококами, стрептококами, грам негативними бактеріями;
для профілактики гнійних після операційних ускладнень при хірургічних втручаннях;
для лікування гонореї (при резистентності штамів гонококів до бензилпеніциліну).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до препаратів пеніцилінового ряду, цефалоспоринів, карбапенемів (тієнам, меронем);
підвищена чутливість до компонентів препарату;
виражена печінкова недостатність;
інфекційний мононуклеоз;
лімфолейкоз.
Спосіб застосування та дози.
Препарат приймають внутрішньо за 0,5 години до або через 2 години після їжі, запиваючи 150 – 200 мл води. Разова доза для дорослих становить 0,5 – 1 г (2 – 4 капсули), добова доза – 2 – 4 г (8 – 16 капсул). Дітям від 7 до 9 років – в середньому 1,25 г (4 – 6 капсул) на добу, від 10 до 14 років – в середньому 1,75 г (6 – 8 капсул) на добу – у розрахунку 50 мг/кг маси тіла на добу, від 14 років – у дозі для дорослих.
Добову дозу приймають у 4 – 6 прийомів. Тривалість прийому – від 5 – 7 днів до 2 тижнів залежно від тяжкості хвороби. При тяжкому перебігу хвороби дозу препарату можна збільшити у 1,5 – 2 рази, але тільки за контролем лікаря.
еозинофілі я, анемія, тромбоцит опенія, підвищення активності печінкових трансаміназ;
алергічні реакції (кропив’янка, шкірний висип, набряк Квінке, у поодиноких випадках – анафілактичний шок).
Передозування. Перевищення терапевтичних доз може проявитися токсичною дією на центральну нервову систему у вигляді головного болю, тремору, судом. У випадку передозування лікування слід припинити і застосовувати необхідні заходи невідкладної терапії.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату в період вагітності можливе тільки в тому випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності застосування препарату жінками, що годують груддю, вигодовування слід припинити.
Діти. Дітям до 7 років не призначають препарат в даній лікарській формі.
Особливості застосування.
Можливість розвитку суперінфекції (за рахунок росту нечутливої до препарату мікрофлори), що вимагає відповідної зміни антибактеріальної терапії. Для профілактики грибкової інфекції та дисбактеріозу рекомендовано призначати протигрибкову терапію та пробіотики відповідно. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніциліні в можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспори новими антибіотиками та карбапенемами.
При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функцій органів кровотворення, печінки та нирок. Низька токсичність створює можливість застосовувати препарат при лікуванні інфекції у хворих з нирковою недостатністю. Однак схему терапії необхідно коригувати, зменшуючи дозу препарату або збільшуючи інтервали між прийомами. При застосуванні високих доз Ампіоксу у хворих з нирковою недостатністю можлива токсична дія на ЦНС.
При тривалому лікуванні доцільно призначити вітаміни групи В та С.
З обережністю слід застосовувати у хворих дітей, матері яких мали в анамнезі підвищену чутливість до пеніциліні в. В таких випадках, а також при бронхіальній астмі та інших алергічних захворюваннях препарат призначають одночасно з десенсибілізуючою терапією. При тривалому застосуванні необхідно контролю вати стан функції нирок, печінки, периферичної крові.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Про випадки впливу на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або при роботі з іншими механізмами не повідомлялось.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При застосуванні з бета-блокаторами збільшується імовірність анафілаксії;
антибіотики, що діють бактерицидно (в т. ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин) виявляють синергічну дію, а бактеріостатичні препарати (макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни, сульфаніламіди) – антагоністичний ефект;
Ампіокс підвищує активність непрямих антикоагулянтів (пригнічує кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбі новий індекс);
зменшує ефективність пероральних контрацептивів, етинілест радіолу (ризик розвитку проривних кровотеч);
діуретики, алопуринол, фенілбутазон, не стероїдні протизапальні засоби, пробенецид – підвищують концентрацію Ампіоксу, знижуючи канальцеву секрецію. Алопуринол підвищує також ризик появи шкірного висипу;
великі дози ампіциліну знижують рівень атенололу в плазмі, тому рекомендується застосовувати ці препарати окремо, причому атенолол застосовувати перед ампіциліном.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Комплексний антибактеріальний засіб з групи пеніциліні в, до складу якого входять напівсинтетичні антибіотики широкого спектра дії – ампіцилін та оксацилін. Препарат має бактерицидну дію. Перешкоджає утворенню пептидного зв'язку внаслідок інгібування транспептидази, порушує останні етапи синтезу пептидоглікану клітинної стінки, що призводить до лізису бактерій, що перебувають на стадії ділення. До препарату чутливі грам позитивні (стафілокок, стрептокок, пневмокок) та грам негативні (гонокок, менінгокок, кишкова паличка, паличка Пфейффера, сальмонели, шигели та ін.) мікро організми. Завдяки вмісту оксациліну препарат активний щодо пеніцилін азоутворюючих стафілококів.
До дії препарату стійкі Pseudomonas aeruginosa, більшість штамів P. vulgaris, P. rettgeri, P. morgаnii, віруси, найпростіші, гриби.
Ампіокс має переваги перед кожним із компонентів, що входять до його складу: широкий спектр дії, вищий ступінь бактерицидної дії, уповільнений розвиток стійкості флори до препарату або відсутність такої стійкості.
Фармакокінетика. Добре всмоктується із травного тракту (40 – 60% прийнятого внутрішньо препарату). Терапевтична концентрація зберігається протягом 4 – 6 годин. У крові зв’язується з білками приблизно 20 – 60 %. Препарат добре проникає у різні органи і тканини. Період напів виведення 2 – 4 години, при анурії цей показник досягає 8 – 20 год. Компоненти препарату при прийомі внутрішньо добре проникають у кров. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 1,5 – 2 години. Обидва антибіотики виводяться нирками, частково із жовчю, проникають у грудне молоко. Источник
Кумулятивних властивостей не спостерігається.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості. Тверді капсули білого кольору; вміст капсул – порошок білого кольору, гіркуватий на смак.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігають у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С.
Упаковка. По 10 капсул у блістері, по 2 блістери в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ “Агрофарм” за участю ЗАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».
Місцезнаходження. Україна, 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Центральна, 113-А.