Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності

Відповідно до частини першої статті 69 Основ законодавства України про охорону здоров'я і з метою встановлення єдиного порядку організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, що додається.

2. Керівникам органів та закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності:

2.1. При визначенні тимчасової непрацездатності застосовувати Положення про експертизу тимчасової непрацездатності.

2.2. Забезпечити неухильне виконання Положення про експертизу тимчасової непрацездатності при її застосуванні.

3. Департаменту розвитку медичної допомоги населенню забезпечити державну реєстрацію цього наказу у Міністерстві юстиції України у порядку, визначеному чинним законодавством України.

4. Вважати таким, що не застосовується на території України, "Положение об экспертизе временной нетрудоспособности в лечебно-профилактических учреждениях (в том числе в клиниках высших медицинских учебных заведений, институтов усовершенствования врачей и научно-исследовательских институтов)", затверджене Міністерством охорони здоров'я СРСР 14 липня 1975 року та узгоджене з ВЦРПС 8 серпня 1975 року.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Митника З. Г.

Міністр

В.М.Князевич

Положення про експертизу тимчасової непрацездатності

1. Загальні положення

1. Цим Положенням установлюється єдиний порядок організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності (далі - ЕТН).

1.2.     ЕТН здійснюється за умови наявності ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження господарської діяльності з медичної практики та сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я незалежно від форм власності.

1.3.     У цьому  Положенні основні терміни та поняття вживаються в такому значенні:

Здатність до трудової діяльності (працездатність) – сукупність  фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.

Непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я.

Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Випадок тимчасової непрацездатності – тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров`я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

Експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, установлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно  до встановленого діагнозу.

Страховий анамнез (експертний анамнез) – дані про випадки тимчасової непрацездатності, їх терміни та причини протягом останніх 12 місяців, дані щодо наявності групи інвалідності, перебування хворого у відпустці (черговій, без збереження заробітної плати, учбовій, у зв’язку з вагітністю і пологами, для догляду за дитиною тощо), зміни умов праці, переведення на повний чи неповний робочий день, наявності шкідливих або небезпечних умов праці, професійних захворювань, перебування у відрядженні.

Діагноз – стислий лікарський висновок про сутність захворювання і функціональний стан хворого, виражений в термінах сучасної медичної науки (позначення захворювання за прийнятою класифікацією та визначення індивідуальних особливостей організму хворого).

Обґрунтування тимчасової непрацездатності в разі захворюваності та травми – докладне і зрозуміле формулювання діагнозу відповідно до виявлених при обстеженні хворого нозологічної форми захворювання та травми, характеру та ступеня порушення функцій органів і систем, яке дає змогу визначити факт непрацездатності з урахуванням умов праці та можливості її виконувати, терміни непрацездатності, призначити амбулаторне або стаціонарне лікування, направити хворого на консультацію, обстеження, для огляду до МСЕК.

                2. Завдання ЕТН

2.1. Установлення у працівників факту тимчасової непрацездатності та визначення її термінів, надання рекомендацій про відповідні умови праці для хворих, які не мають групи інвалідності, але потребують тимчасово чи постійно особливих умов праці за станом здоров'я.

2.2. Проведення повного та своєчасного обстеження, лікування хворих, надання відповідних рекомендацій.

2.3.     Вирішення питання про направлення на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК) хворого при встановленні в нього стійкого чи незворотного характеру захворювання, наявності несприятливого трудового прогнозу незалежно від терміну тимчасової непрацездатності; при тривалій тимчасовій непрацездатності в терміни відповідно до вимог Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за № 1005/6196 (далі - Інструкція).

                    3. Організація ЕТН

3.1. Міністерство охорони здоров'я України (далі - МОЗ), Міністерство

охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської державної адміністрації та Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (далі-органи охорони здоров`я) координують роботу з питань ЕТН.

    3.2. Організація ЕТН здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства у тому числі, Інструкції, та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136‑ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 за № 1456/10055.

3.3.     Безпосередньо в закладах охорони здоров’я незалежно від форм власності, у тому числі в клініках вищих медичних навчальних закладів та науково-дослідних інститутів (далі - заклади охорони здоров’я), організацію ЕТН здійснює керівник (головний лікар) шляхом:

видання наказів та надання розпоряджень стосовно організації ЕТН у закладі охорони здоров’я та вдосконалення її якості;

затвердження персонального складу ЛКК, порядку, часу та режиму її роботи;

установлення порядку оформлення і видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, з урахуванням особливостей роботи закладу;

призначення осіб, відповідальних за облік, одержання, збереження, розподіл, видачу та використання документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян;

визначення потреби в документах, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, і забезпечення звіту про їх використання згідно з чинним  законодавством;

призначення комісії для знищення корінців та зіпсованих бланків листків непрацездатності;

затвердження програми підвищення кваліфікації лікарів з питань ЕТН;

вирішення питання щодо надання дозволу на видачу документів, що

засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у яких вона настала поза постійним місцем проживання та роботи;

розгляду звернень з боку хворих (пацієнтів) на дії лікарів з питань ЕТН;

повідомлення органів охорони здоров`я, фондів соціального страхування та правоохоронних органів про випадки втрати чи крадіжки бланків листків непрацездатності;

уживання заходів щодо притягнення до відповідальності згідно з чинним законодавством медичних працівників, які допустили порушення проведення ЕТН, порядку видачі, продовження та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, оформлення медичної облікової документації;

створення комісій для повторного розгляду звернень громадян з приводу конфліктних питань ЕТН;

унесення пропозицій до органів охорони здоров’я з удосконалення ЕТН.

3.4.     Відповідальними за стан організації та якості ЕТН є керівники закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності.

4. Рівні проведення ЕТН:

4.1.    Перший – лікуючий лікар.

4.2.    Другий – завідувач профільного відділення.

4.3.    Третій – лікарсько-консультаційна комісія закладу охорони здоров’я (далі - ЛКК).

4.4.    Четвертий – заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН.

4.5.    П’ятий –відповідальна особа органу охорони здоров’я з ЕТН.

5. Порядок проведення ЕТН за рівнями

5.1.    Перший рівень

Лікуючий лікар:

5.1.1.   Вирішує питання про видачу документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання або травми, по догляду за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, дитиною віком до 3 років, дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною, у зв'язку з вагітністю і пологами, при карантині на підставі даних всебічного медичного обстеження пацієнта, ураховуючи ступінь функціональних порушень органів та систем, характер та перебіг патологічного процесу, умови праці.

5.1.2.      Видає документ, що засвідчує тимчасову непрацездатність громадян, при відвідуванні хворих удома особам, що визнані непрацездатними. При виході на дільницю лікар повинен мати при собі необхідну кількість бланків листка непрацездатності.

5.1.3. Видає разом із завідувачем відділення документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, на період лікування в стаціонарі.

5.1.4. Відображає в медичних картах амбулаторного (стаціонарного) хворого скарги, анамнез, у т.ч. страховий (за останні 12 місяців), дані об'єктивного огляду, додаткових методів обстеження та інше, які є підставою для визначення діагнозу та видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, перелік необхідних лікувальних та оздоровчих заходів, консультацій відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, рекомендований режим; номер документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, термін, з якого до якого він виданий, дату наступної явки хворого на прийом, направлення на ЛКК.

5.1.5.            При чергових оглядах хворого в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової непрацездатності та його продовження із зазначенням номера документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи.

У разі виписки хворого зі стаціонару при відновленні працездатності у виписці з медичної карти стаціонарного хворого (ф. 027/о) обов’язково зазначає дату висновку ЛКК (за наявності), лікувальні та трудові рекомендації, дату закриття листка непрацездатності, дату, з якої необхідно стати до роботи, номери документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Якщо хворий продовжує хворіти, у виписці зазначає дату явки на прийом до лікаря поліклініки, обґрунтовує продовження листка непрацездатності та направлення на амбулаторне лікування після виписки хворого зі стаціонару.

5.1.6.      У разі звернення хворого з приводу нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві без направлення підприємства в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого вказує дату та час звернення хворого; дату, час, місце та обставини травми; вид травми (виробнича чи побутова) зі слів хворого, які надалі не можуть виправлятись або змінюватись, детальний опис характеру враження та оформлює відповідну документацію (згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112, та Порядком  розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270).

5.1.7. Формулює діагноз, який обумовлює тимчасову непрацездатність відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду, прийнятої 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я 1 січня 1993 року, відображаючи ступінь функціональних порушень органів і систем, ускладнень, ступінь їх тяжкості.

5.1.8. Забезпечує реєстрацію документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у день встановлення тимчасової непрацездатності хворого з дня прийому; а при виписуванні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, при відвідуванні хворого вдома строком не пізніше 10 години наступного дня.

5.1.9. Надає медичні рекомендації щодо подальшого лікування, працевлаштування, дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування тощо.

    5.1.10. Забезпечує своєчасне направлення хворих на лікування до стаціонарів, надає при цьому виписку з медичної карти амбулаторного хворого про проведене попереднє обстеження, лікування, терміни тимчасової непрацездатності за останні 12 місяців.

5.1.11. Представляє пацієнта завідувачу відділення у складних випадках з питань діагностики та лікування, видачі, продовження та оформлення листків непрацездатності, направлення на ЛКК, а також у випадках звернення хворого до лікаря наступного дня або через вихідні дні після закриття попереднього документа, що засвідчував тимчасову непрацездатність, з позначкою "працездатний".

5.1.12. Формує диспансерні групи, у тому числі з числа хворих, що часто та тривало хворіють (особи, які за останні 12 місяців були непрацездатними з приводу одного захворювання не менше чотирьох випадків із загальною кількістю днів непрацездатності 40 днів і більше або з приводу різних захворювань не менше 6 випадків за останні 12 місяців із загальною кількістю днів непрацездатності понад 60 днів).

5.1.13. Разом із завідувачем відділення представляє на ЛКК амбулаторного чи стаціонарного хворого, якщо його непрацездатність триває 30 і більше днів,  для вирішення питання про продовження лікування, його корекції, раціонального працевлаштування, протезування, видачі довідок на санаторно-курортне лікування та хворих, що мають ознаки стійкої втрати працездатності незалежно від тривалості хвороби, для вирішення питання про направлення їх на МСЕК.

5.1.14.     Аналізує причини тимчасової непрацездатності серед працюючого населення, особливо диспансерної групи хворих, групи тих, хто часто та тривало хворіє, працюючих інвалідів, показників інвалідності, упроваджує заходи щодо їх зниження та профілактики.

5.1.15. Залучає до огляду хворого для уточнення діагнозу, плану лікування та визначення причини непрацездатності фахівців інших спеціальностей.

5.1.16.  Направляє на огляд завідувача відділення, ЛКК хворих із захворюваннями, складними відносно діагностики, лікування, трудових рекомендацій тощо.

5.1.17. Уносить пропозиції керівництву щодо вдосконалення організації ЕТН у закладі охорони здоров’я.

5.2.  Другий рівень

Завідувач профільного відділення:

5.2.1.      Здійснює організаційно-методичне керівництво з питань ЕТН.

5.2.2.      Консультує хворих зі складними щодо визначення працездатності захворюваннями, тривалими термінами лікування й ознаками стійкої втрати працездатності, разом з ЛКК вирішує питання про направлення їх для огляду МСЕК.

5.2.3.      Аналізує якість ЕТН на рівні лікарів поліклініки (відділення) на підставі проведених експертних оцінок медичної документації хворих та проведення аналізу помилок та недоліків щодо якості медичної допомоги, причин тимчасової непрацездатності, порядку видачі та продовження листків непрацездатності, термінів лікування з обговоренням на лікарських конференціях, нарадах тощо.

5.2.4.      Здійснює аналіз причин збільшення випадків тимчасової непрацездатності, їх тривалості в розрізі нозологій, по лікарях підпорядкованого відділення та днях тижня, помісячно. Вивчає причини негативних показників, розробляє і здійснює заходи щодо зниження рівня тимчасової непрацездатності.

5.2.5.      Аналізує стан первинної інвалідності та розробляє заходи щодо її профілактики.

5.2.6.      Спільно з лікуючими лікарями оформлює санаторно-курортні карти (ф.072).

5.2.7.      Здійснює комісійний огляд хворих з лікуючим лікарем та  вирішує питання стану непрацездатності хворих при тривалості хвороби понад 10 днів до строків направлення їх на ЛКК.

5.2.8.      Контролює:

своєчасність та повноту обстеження, діагностики та лікування хворих на догоспітальному і госпітальному етапах, їх відповідність стандартам медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями;

своєчасність направлення та якість представленої медичної облікової документації до ЛКК, МСЕК;

дотримання лікарями порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідно до діючих нормативно-правових актів з питань ЕТН;

орієнтовні терміни та якість лікування хворих під час тимчасової непрацездатності в амбулаторних чи стаціонарних умовах;

якість оформлення записів у медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого, а саме:

повноту відображення скарг та відповідність їх визначеному діагнозу;

якість зібраного страхового анамнезу хворого та анамнезу

захворювання;

відповідність записів об’єктивному стану хворого;

достатнє обґрунтування діагнозу, який поставлено хворому;

наявність плану обстеження та лікування хворого;

наявність та правильність лікувальних та трудових рекомендацій;

            наявність записів про видачу листка непрацездатності, термін продовження (з якого числа до якого) та дати наступного відвідування лікаря, при закритті листка непрацездатності - запис про його закриття  із зазначенням дати, з якої необхідно стати до роботи;

обґрунтування продовження листка непрацездатності в разі потреби продовження лікування в амбулаторних умовах після стаціонарного лікування у медичній карті стаціонарного хворого та витягу з неї;

своєчасність направлення хворого до стаціонару при наявності медичних показань з урахуванням профілю захворювання;

правильність оформлення медичної облікової документації;

правильність відбору при направленні хворих до санаторно-курортних закладів, реабілітаційних центрів та реабілітаційних відділень санаторно-курортних і спеціалізованих закладів охорони здоров’я;

якість надання медичної допомоги з унесенням до медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого записів щодо корекції діагнозу, плану обстеження, лікування, стану працездатності;

якість ефективності диспансерного спостереження, оздоровлення хворих, які часто та тривало хворіють;

якість проведення профілактичних медичних оглядів та виявлення професійної захворюваності, узяття на диспансерний облік хворих, проведення їх оздоровлення та працевлаштування, у т.ч. інвалідів і потерпілих на виробництві, яким МСЕК розроблена індивідуальна програма реабілітації інваліда;

унесення відміток про порушення хворим лікувального режиму до листка непрацездатності (довідки) та медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;

дату закриття листка непрацездатності при встановленні групи інвалідності та проведенні реабілітаційних заходів;

роботу лікуючих лікарів з вивчення і профілактики захворюваності та інвалідності.

5.2.9.   Виносить на розгляд керівництву закладу питання про проведення консиліумів для визначення діагнозу, плану лікування, лікувальних, трудових та інших рекомендацій у складних у діагностичному та експертному плані випадках.

5.2.10.  Направляє хворих у складних для діагностики та (або) лікування випадках на консультації до інших спеціалізованих та високоспеціалізованих закладів охорони здоров'я.

5.2.11.  Уносить пропозиції керівництву закладу охорони здоров’я щодо притягнення до відповідальності медичних працівників відділення (кабінету) які припустилися порушень при встановленні діагнозу, призначення відповідного обстеження та лікування, видачі, продовженні та заповненні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, та оформленні медичної облікової документації.

5.2.12.  Уносить пропозиції керівництву закладу охорони здоров’я щодо вдосконалення організації ЕТН.

    5.3. Третій рівень

    Лікарсько-консультаційна комісія закладу охорони здоров’я:

5.3.1.   Вирішує питання експертизи тимчасової непрацездатності за поданням лікуючого лікаря та завідувача відділення після особистого огляду та вивчення даних медичної облікової документації хворого щодо обстеження, подальшого лікування, надання рекомендацій щодо раціонального працевлаштування та інших питань.

5.3.2.   У своїй діяльності керується діючими нормативно-правовими документами, стандартами медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколами надання медичної допомоги за спеціальностями, іншими чинними законодавчими та нормативними актами.

5.3.3.   Приймає рішення щодо стану працездатності та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян. Рішення (висновок) ЛКК записується в медичну карту амбулаторного (стаціонарного) хворого та в журнал запису висновків ЛКК (ф. 35/о) за підписами голови та членів ЛКК.

5.3.4.   Контролює правильність проведеного обстеження, встановленого діагнозу, призначеного лікування, обґрунтованість видачі та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

5.3.5.   Надає рекомендації щодо раціонального працевлаштування хворих.

5.3.6.   Ухвалює рішення щодо направлення хворих при необхідності на консультацію, обстеження та лікування, встановлення зв`язку захворювання з умовами праці до спеціалізованих та високоспеціалізованих закладів охорони здоров'я.

5.3.7.   Вирішує в окремих випадках питання щодо видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, за минулий час при наявності документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність хворого.

5.3.8.   Вирішує питання про направлення до МСЕК на огляд або консультацію у випадках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994  № 221 "Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності".

5.3.9.   Надає висновки або рекомендації про необхідність:

       тимчасового чи постійного переведення на роботу з полегшеними умовами праці за станом здоров’я (за згодою хворого) чи з усуненням протипоказаних виробничих факторів, визначати характер роботи, що рекомендується, з урахуванням професії хворого;

       тимчасового переведення на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, на період карантину після контакту з інфекційними хворими чи бактеріоносіями (разом з органами санітарно-епідеміологічної служби);

       тимчасового переведення на іншу роботу непрацездатних унаслідок професійного захворювання або захворювання на туберкульоз;

       догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), – до досягнення дитиною 16-річного віку;

       отримання відпустки без збереження заробітної плати працівникам для догляду за хворим (членом сім’ї), який потребує постійного стороннього догляду, тривалістю не більше 30 календарних днів;

       видачі застрахованим особам довідки для отримання путівки в санаторно-курортний заклад за формою (ф.070/о).

5.3.10. Здійснює розгляд клініко-експертних питань з якості ЕТН щодо дотримання чинного законодавства:

       у випадках подання позовів і претензій медичних страхових організацій та фондів соціального страхування;

       за запитами заявників;

       при надходженні звернень, претензій пацієнтів щодо стану їх здоров’я та працездатності.

    5.3.11. Направляє пацієнтів в інші заклади охорони здоров'я, залучає у разі потреби до роботи ЛКК суміжних фахівців.

5.3.12.  Проводить контрольні обстеження, огляд хворих, перевірку виконання режиму, призначеного лікарем.

5.3.13.  Звертається до інших закладів та організацій з питань надання медико-соціальної допомоги пацієнтам, їхнього працевлаштування, професійної орієнтації та інших питань, що входять до компетенції комісії.

5.3.14.  Бере участь у встановленому порядку в засіданні МСЕК.

5.3.15.  Надає керівнику закладу охорони здоров’я за результатами аналізу якості ЕТН пропозиції щодо відповідності фахівців займаним посадам, кваліфікаційним категоріям, про накладання дисциплінарних стягнень та передачу справ у слідчі органи.

5.3.16.  Уносить пропозиції керівництву лікарні щодо поліпшення організації ЕТН у закладі охорони здоров’я та підвищення якості надання медичної допомоги населенню.

5.4. Четвертий рівень

Заступник головного лікаря з ЕТН або відповідальна особа з ЕТН:

5.4.1.   Здійснює роботу щодо підвищення кваліфікації лікарів з питань ЕТН.

5.4.2.   Забезпечує своєчасне вивчення лікарями діючих нормативно-правових актів з питань ЕТН.

5.4.3.   Організовує заходи, спрямовані на підвищення якості експертизи тимчасової непрацездатності.

5.4.4.   Проводить інструктаж з ЕТН з лікарями, які прийняті на роботу до закладу охорони здоров'я.

5.4.5.   Консультує хворих із складними щодо визначення працездатності випадками і після особистого огляду хворого за поданням завідувача відділення та лікуючого лікаря, з залученням необхідних фахівців, вирішує подальшу тактику лікування хворого і стан його працездатності.

5.4.6. Забезпечує постійний контроль і перевірку щодо дотримання лікарями закладу охорони здоров’я діючого законодавства, інших нормативно–правових документів з ЕТН:

 правильності і своєчасності встановленого діагнозу, проведеного обстеження, призначеного лікування, обґрунтованості видачі та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність;

  термінів тимчасової непрацездатності з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, орієнтовних термінів тривалості лікування хворих (по закладу охорони здоров’я, відділеннях, кабінетах, по днях тижня, лікарях, нозологічних формах захворювань, інше);

  додержання стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями;

  обґрунтованості відбору і направлення працюючих осіб до санаторно–курортних закладів, а також реабілітаційних центрів і реабілітаційних відділень санаторно–курортних і спеціалізованих закладів охорони здоров’я;

  виконання заходів з медико-соціальної реабілітації;

         проведення експертизи якості первинної медичної облікової документації на різних рівнях експертизи і в різні терміни тимчасової непрацездатності та за результатом проведеного лікування з оцінкою ефективності лікувально–діагностичного процесу;

                   порядку обліку, зберігання, розподілу та використання документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність.

         5.4.7. Очолює ЛКК і забезпечує її роботу згідно з наказом керівника закладу.

5.4.8. Забезпечує взаємодію з:

 МСЕК з питань якості обстеження і лікування хворих, їхньої реабілітації, вивчення причин інвалідності;

        фондами соціального страхування з питань дотримання лікарями нормативно–правових актів з питань ЕТН.

5.4.9.  Здійснює аналіз виявлених недоліків, що впливають на якість ЕТН та прийняття рішення за результатами аналізу в межах своєї компетенції.

Вирішує питання про необхідність додаткового обстеження хворих зі складною щодо встановлення діагнозу патологією.    

5.4.10. Організовує роботу лікарів з вивчення причин захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності на підприємствах, прикріплених до закладу охорони здоров’я, а також населення, якому надається медична допомога, бере участь у проведенні системи заходів щодо профілактики і зниження захворюваності. Узагальнює матеріали та готує аналітичні довідки з даного питання для розгляду на медичній раді, колегіях закладів та органів охорони здоров’я.

5.4.11. Розглядає звернення громадян з питань визначення їхньої працездатності, професійної орієнтації і придатності, складних і конфліктних випадків, претензій громадян і зацікавлених організацій, страхових компаній, фондів соціального страхування.

5.4.12. Відповідно до плану проводить оперативні наради з питань ЕТН з медичними працівниками підрозділів закладу охорони здоров’я, наради із залученням представників фондів соціального страхування.

5.4.13. Приймає рішення відносно проведення повторної ЕТН з оглядом хворого у випадках виявлення необґрунтованої видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність.

5.4.14. Надає пропозиції керівництву закладу охорони здоров’я щодо притягнення до відповідальності медичних працівників, які порушили порядок видачі, продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, та оформлення медичної облікової документації.

5.4.15. Виносить на розгляд медичної ради закладу питання з ЕТН.

5.4.16. Подає керівнику пропозиції щодо вдосконалення ЕТН.

5.4.17. За відсутності в закладі охорони здоров’я посади заступника головного лікаря або відповідального з ЕТН (з числа заступників головного лікаря) проведення ЕТН здійснює керівник закладу.

5.5. П'ятий рівень

Відповідальна особа органу охорони здоров'я з ЕТН:

5.5.1.   Уживає заходів щодо поліпшення організації та якості ЕТН у закладах охорони здоров’я.

5.5.2.   Проводить перевірки стану організації та якості ЕТН у підпорядкованих закладах охорони здоров’я згідно з затвердженим планом.

5.5.3.   Контролює якість надання медичної допомоги працюючому населенню відповідно до стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями.

5.5.4.   Виносить на розгляд органу охорони здоров’я проблемні питання організації ЕТН у підпорядкованих закладах охорони здоров’я.

5.5.5.   Бере участь у роботі конфліктних ЛКК органу охорони здоров’я.

5.5.6.   Розглядає листи, заяви, звернення  і скарги громадян до органу охорони здоров`я  з питань ЕТН.

5.5.7.   Вивчає причини тимчасової непрацездатності, первинної інвалідності серед працюючого населення та впроваджує заходи щодо профілактики, скорочення термінів перебування хворих на листку непрацездатності.

5.5.8.   Надає організаційно-методичну допомогу заступникам головних лікарів закладів охорони здоров’я або відповідальним особам з ЕТН, головам ЛКК з питань організації та контролю якості ЕТН у підпорядкованих закладах охорони здоров’я шляхом проведення семінарів з проблемних питань ЕТН, надання аналітичних довідок, інформаційних листів, доведення до відома та роз’яснення застосування  нормативно-правових актів, що  регламентують проведення ЕТН.

5.5.9.   Взаємодіє з головними спеціалістами органу управління охорони здоров’я відповідно до профілю з питань вдосконалення медичної допомоги працюючому населенню, якості діагностики та лікування хворих.

5.5.10.  Контролює розподіл бланків листків непрацездатності серед закладів охорони здоров’я та своєчасно звітує про їх використання.

5.5.11.  Співпрацює з фондами соціального страхування у проведенні контролю за дотриманням чинних нормативно-правових актів з ЕТН.

5.5.12.  Контролює належне виконання обов’язків з організації та контролю якості ЕТН спеціалістами, відповідальними за ЕТН, у закладах охорони здоров’я, підпорядкованих органу охорони здоров’я.

5.5.13.  Уносить у встановленому порядку до органу охорони здоров’я пропозиції з питань поліпшення організації та якості ЕТН.

5.5.14.  За результатами перевірок стану організації та якості ЕТН надає пропозиції керівникам органів і закладів охорони здоров`я щодо відповідності фахівців займаній посаді, кваліфікаційній категорії, про накладення дисциплінарних стягнень.

5.5.15.  Бере участь у підготовці та проведенні засідань колегій, нарад органів охорони здоров’я, на яких обговорюються питання ЕТН

5.5.16. Виносить на розгляд конфліктної ЛКК складні щодо експертизи працездатності та конфліктні випадки при неможливості їх вирішення в межах своєї компетенції.

5.5.17.  Представляє первинних хворих на МСЕК. Бере участь разом з фахівцями МСЕК у вивченні умов праці, що негативно впливають на здоров’я і працездатність працівників.

5.5.18. Бере участь у планових та позапланових перевірках стану ЕТН у межах підпорядкованих закладів охорони здоров’я.

5.5.19.  Виходить з пропозицією до керівництва органу охорони здоров’я щодо проведення позапланових перевірок закладів охорони здоров’я з питань ЕТН.

В.о. директора Департаменту

організації медичної допомоги                                                    З.Г. Крушинська