ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МабКампат

(MabCampath^®)

Склад.

Діюча речовина: alemtuzumab;

1 мл концентрату   містить 30 мг алемтузумабу;

1 флакон містить 30 мг алемтузумабу;

допоміжні речовини: динатрію едетат, полісорбат 80, розчин фізіологічний, буферизований фосфатом, який складається з калію хлориду, калію дигідро фосфату, натрію хлориду, натрію гідро фосфат безводний, води для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична   група. Протипухлинні засоби. Моноклональне антитіло.

Код АТС  L01X C.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування пацієнтів із хронічним лімфолейкозом (ХЛЛ).

Протипоказання.

• Відома гіпер чутливість або анафілактична реакція на мишачі білки або на будь-який компонент препарату;

• наявність у пацієнта активних системних інфекцій;

• наявність у пацієнта ВІЛ-інфекції;

• наявність у пацієнта активних вторинних злоякісних пухлин;

• вагітність та період годування груддю.

Спосіб застосування та дози.

МабКампат потрібно вводити під наглядом кваліфікованого лікаря, який має досвід проведення   протипухлинної терапії.

Розчин МабКампату має бути приготовлений відповідно до інструкцій, наведених нижче. Препарат вводиться шляхом внутрішньо венної інфузії   протягом приблизно 2 годин, незалежно від дози.

Пацієнтам слід проводити премедикацію перорально або внутрішньо венно стероїдами, відповідними антигістамінними та аналгетичними препаратами за 30-60 хв перед кожною інфузією МабКампат при збільшенні дози та за наявності клінічних показань (див. розділ “Особливості застосування”).

Під час всього курсу лікування та після нього всім пацієнтам слід рутинно призначати антибіотики та противірусні препарати (див. розділ “Особливості застосування”).

Дорослі

Протягом першого тижня лікування МабКампат слід вводити у зростаючих дозах:

3 мг - у 1-й день, 10 мг -   у 2-й день   та 30 мг -   у 3-й день за умови, що кожна доза добре переноситься. Після цього рекомендована доза становить 30 мг на добу, вводиться тричі на тиждень, через день, максимум до 12 тижнів.

У більшості пацієнтів збільшення дози до 30 мг відбувається за 3 - 7 днів. Проте, якщо при введенні МабКампату у дозі 3 мг або 10 мг через вивільнення цитокінів виникають гострі побічні реакції від помірного до тяжкого ступеня тяжкості (гіпотензія, лихоманка, гарячка, задишка, озноб, висипання і бронхоспазм), то наступне введення препарату проводиться в тій же дозі щоденно, доки не буде досягнуто доброї переносимості перед спробами подальшого збільшення дози (див. розділ “Особливості застосування”).

Медіана тривалості лікування становила 11,7 тижнів для пацієнтів першої лінії і 9 тижнів – для пацієнтів, які отримували попередню терапію. Як тільки за лабораторними та клінічними критеріями досягнуто повної ремісії, лікування   МабКампатом слід припинити, а пацієнт повинен перебувати під наглядом. Якщо під час лікування спостерігається покращення стану (тобто досягнуто часткової ремісії або стабілізації стану), а потім протягом 4 чи більше тижнів стан пацієнта залишається стабільним без подальшого покращення, терапію МабКампатом також слід припинити, а пацієнт повинен перебувати під наглядом. Лікування слід припинити також при наявності ознак прогресу вання хвороби.

У разі виникнення тяжкого інфекційного ускладнення або гематологічної токсичності тяжкого ступеня лікування МабКампатом слід припинити до зникнення цих проявів. При зниженні кількості тромбоцитів < 25 000/мкл або абсолютної кількості нейтрофілів (АКН) < 250/мкл рекомендується припинити лікування препаратом МабКампат. Введення МабКампату можна відновити після усунення ознак інфекційного процесу або токсичності. Лікування слід припинити у разі виникнення ауто імунної анемії або ауто імунної тромбоцит опенії, що пов’язані із введенням препарату МабКампат. У таблиці наводяться рекомендовані зміни дози при виникненні гематологічної токсичності під час лікування:

Гематологічна токсичність (тромбоцити < 25000/мкл та/або АКН < 250/мкл)	Поновлення застосування препарату
Перший епізод	Після відновлення показників вводити у дозі 30 мг*
Другий епізод	Після відновлення показників вводити у дозі 10 мг*
Третій епізод	Остаточно припинити
Зниження АКН і/або кількості тромбоцитів до ≤50 % від вихідного рівня у пацієнтів, які починають терапію з вихідною АКН ≤500/мкл і/або вихідною кількістю тромбоцитів ≤25000/мкл	Відміняють терапію препаратом. При поверненні АКН і/або кількості тромбоцитів до вихідного рівня терапію препаратом МабКампат відновлюють*

*У разі, якщо лікування було припинено більше ніж на 7 днів, необхідно відновити введення МабКампату шляхом поступового збільшення дози.

За наявності лімфопенії тяжкого ступеня не рекомендується змінювати дози з огляду на механізм дії препарату МабКампат.

Люди літнього віку (старше 65 років)

Рекомендації такі ж самі, як і наведені вище рекомендації для дорослих. Слід вести ретельне спостереження за станом здоров'я пацієнтів (див. розділ “Особливості застосування”).

Приготування розчину для інфузій

При приготуванні розчину МабКампату для внутрішньо венного введення рекомендується використовувати асептичне обладнання і методи, а розведений для інфузії розчин слід вводити не пізніше ніж через 8 годин після його приготування. Необхідну кількість вмісту флакона потрібно додати до 100  мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Для перемішування розчину пакет слід обережно перевернути. Слід бути обережним, щоб гарантувати стерильність приготованого розчину, оскільки препарат не містить жодних антимікробних консервантів.

Побічні реакції.

Передбачається, що у понад 80 % пацієнтів, які отримували попередню терапію, можуть виникати побічні реакції. Зазвичай реакції, про які найчастіше повідомляється (або дуже поширені побічні реакції),   виникають протягом першого тижня лікування.

Передбачається, що у понад 97 % пацієнтів першої лінії терапії можуть виникати побічні реакції. Зазвичай реакції, про які найчастіше повідомляється (або дуже поширені побічні реакції) виникають протягом першого тижня лікування.

У наведеній нижче таблиці   побічні негативні реакції зазначені відповідно до систем організму і органів та у порядку зменшення її тяжкості та   частоти виникнення  (на підставі даних клінічних досліджень).

Побічні ефекти у пацієнтів першої лінії терапії.

У ході рандомізованого, контрольованого дослідження брали участь 147 пацієнтів першої лінії терапії з хронічним лімфолейкозом. МабКампат вводився внутрішньо венно у вигляді моно терапії в дозі 30 мг тричі на тиждень упродовж 12 тижнів, включаючи період підвищення дози.

Органи та системи	Побічні ефекти
	Дуже поширені (≥ 1/10)	Поширені (≥ 1/100, < 1/10)	Непоширені (≥ 1/1000, < /100)
Інфекційні ускладнення та інвазії	Цитомегаловірусна інфекція Цитомегаловірусна віремія	Пневмонія Бронхіт Фарингіт Кандидоз ротової порожнини	Сепсис Стафілококова бактеріємія Туберкульоз Бронхопневмонія Герпетична інфекція ока Бета гемолітичні стрептококові інфекції Кандидомікоз Кандидомікоз статевих органів Інфекція сечовивідних шляхів Цистит Оперізувальний лишай Рино фарингіт Риніт
Кровоносна та лімфатична системи		Нейтропенічна гарячка Нейтропенія Лейкопенія Тромбоцит опенія Анемія	Агранулоцит оз Лімфопенія Лімфаденопатія Кровотеча з носа
Імунна система			Анафілактична реакція Гіпер чутливість
Система обміну речовин та аліментарна система		Зниження маси тіла	Синдром лізису пухлини Гіперглікемія Зниження загального білка Анорексія
Психіатричні аспекти		Стан стривоженості
Нервова   система		Втрата свідомості Запаморочення Тремор Парестезія Гіпестезія Головний біль	Вертиго
Орган зору			Кон’юнктивіт
Серце		Ціаноз Брадикардія Тахікардія Синусова тахікардія	Зупинка серця Інфаркт міокарда Стенокардія Фібриляція передсердь Суправентрикулярна аритмія Синусова брадикардія Суправентрикулярні екстрасистоли
Судинна система	Гіпотензія	Гіпертензія	Ортостатична гіпотензія Припливи жару Гіперемія
Дихальна система		Бронхоспазм Задишка	Гіпоксія Плевральний випіт Дисфонія Ринорея
Шлунково-кишковий тракт	Нудота	Блювання Абдомінальний біль	Кишкова непрохідність Дискомфорт у ротовій порожнині Дискомфорт у шлунку Діарея
Шкіра та підшкірна клітковина	Кропив’янка Висипи	Алергійний дерматит Свербіж Гіпергідроз Еритема	Висипи, що сверблять Плямисті висипи Еритематозні висипи Дерматит
Кістково-м’язова система		Міалгія Кістково-м’язовий біль Біль у спині	Біль у кістках Артралгія Кістково-м’язовий біль у грудях Судоми м’язів
Нирки та сечовивідні шляхи			Олігурія Дизурія
Загальні розлади та стан місця ін’єкції	Лихоманка Гарячка	Втома Астенія	Запалення слизової оболонки Еритема у місці інфузії Локалізований набряк Набряк у місці інфузії Нездужання

Побічні ефекти у пацієнтів, які отримували попереднє лікування

Дані щодо пацієнтів з хронічним лімфолейкозом, які отримували попереднє лікування, базуються на 149 пацієнтах, що брали участь у дослідженнях препарату МабКампат.

Органи та системи	Дуже поширені (≥ 1/10)	Поширені (≥ 1/100, < 1/10)	Непоширені (≥ 1/1000, < 1/100)
Інфекційні ускладнення та інвазії	Сепсис Пневмонія Простий герпес (Herpes simplex)	Цитомегаловірусна інфекція Інфекція, спричинена Pneumocystis jiroveci Пневмоніт Грибкова інфекція Кандидомікоз Оперізувальний лишай Абсцес Інфекція сечовивідних шляхів Синусит Бронхіт Інфекція верхніх дихальних шляхів Фарингіт Інфекційне ускладнення	Бактеріальна інфекція Вірусна інфекція Грибковий дерматит Ларингіт Риніт Оніхомікоз
Новоутворення доброякісні, злоякісні та не ідентифіковані (включаючи кісти та поліпи)			Захворювання, подібні до лімфоми
Кровоносна та лімфатична системи	Гранулоцит опенія Тромбоцит опенія Анемія	Нейтропенічна гарячка Панцитопенія Лейкопенія Лімфопенія Пурпура	Аплазія кісткового мозку Дисемінована   внутрішньо судинна коагуляція Гемолітична анемія Зниження рівня гаптоглобіну Пригнічення кісткового мозку Кровотеча з носа Кровотеча з ясен Відхилення від норми гематологічних показників
Імунна система			Алергійна реакція
Система обміну речовин та аліментарна система	Анорексія	Гіпонатріємія Гіпокальціємія Зниження маси тіла Дегідратація Спрага	Гіпокаліємія Загострення перебігу цукрового діабету
Психіатричні аспекти		Сплутаність свідомості Тривога Депресія Сонливість Безсоння	Деперсоналізація Зміна особистості Порушення інтелектуальної діяльності Імпотенція Знервованість
Нервова   система	Головний біль	Вертиго Запаморочення Тремор Парестезія Гіпестезія Гіперкінезія Втрата смаку	Втрата свідомості Порушення ходи Дистонія Гіперестезія Нейропатія Спотворення смаку
Органи зору		Кон’юктивіт	Ендофтальміт
Органи слуху			Глухота Дзвін у вухах
Серце		Відчуття серцебиття Тахікардія	Зупинка серця Інфаркт міокарда Фібриляція передсердь Суправентрикулярна тахікардія Аритмія Брадикардія Порушення на ЕКГ
Судинна система	Гіпотензія	Гіпертензія Судинний спазм Гіперемія	Периферична ішемія
Дихальна система	Задишка	Гіпоксія Кровохаркання Бронхоспазм Кашель	Стридор Стискування горла Легеневий інфільтрат Плевральний випіт Ослаблення дихання Порушення дихання
Шлунково-кишковий тракт	Блювання Нудота Діарея	Шлунково-кишкова кровотеча Виразковий стоматит Стоматит Абдомінальний біль Диспепсія Запор Метеоризм	Гастроентерит Укривання виразками язика Гінгівіт Гикавка Відрижка Сухість у роті
Печінка та жовчний міхур		Порушення функції печінки
Шкіра та підшкірна клітковина	Свербіж Кропив’янка Висипання Гіпергідроз	Пухирчасті висипання Еритематозні висипання	Макуло-папульозні висипання Захворювання шкіри
Кістково-м’язова система		Артралгія Міалгія Біль у кістках Біль у спині	Біль у ногах Гіпертонус
Нирки та сечовивідні шляхи			Гематурія Нетримання сечі Олігурія Поліурія Порушення   функції нирок
Загальні розлади та стан місця ін’єкції	Лихоманка Гарячка Втома	Біль у грудях Симптоми, подібні до грипу Мукозит Набряк ротової порожнини Набряк Астенія Нездужання Відчуття зміни температури тіла Реакція в місці інфузії Біль	Набряк легень Периферичний набряк Пері орбітальний набряк Укривання виразками слизової оболонки Крововилив у місці інфузії Дерматит у місці інфузії Біль у місці інфузії

Пост маркетингові дані

Наведені нижче побічні реакції зазначені на підставі пост маркетингових даних (даних,   отриманих після надходження препарату у продаж). Їх частота грунтується на звітах про побічні ефекти: дуже поширені (> 1/10), поширені (≥ 1/100 - < 1/10), непоширені (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000 – < 1/1000), дуже   рідко поширені (< 1/10000).

Реакції, пов’язані із введенням. Дуже частими зареєстрованими реакціями (через вивільнення цитокінів) були гострі реакції, пов’язані із введенням, такі як гарячка, лихоманка, нудота, блювання, гіпотензія, втома, висипання, кропив’янка, задишка, головний біль, свербіж та діарея. Більшість цих реакцій слабкого та помірного ступеня тяжкості. У зв’язку з вивільненням цитокінів виникали серйозні реакції, включаючи бронхоспазм, гіпоксію, непритомність, легеневі інфільтрати, синдром гострої дихальної недостатності, зупинку дихання, інфаркт міокарда, аритмії, гостру серцеву недостатність і зупинку серця, які у поодиноких випадках призводили до летального кінця. Гострі реакції, пов’язані із введенням, зазвичай реєструються протягом першого тижня лікування, і згодом значно зменшуються. Після першого тижня лікування інфузійні реакції 3 або 4 ступеня,   є не частими. Зрідка повідомлялось про розвиток анафілактичних реакцій та інших реакцій гіпер чутливості тяжкого ступеня, включаючи анафілактичний шок та ангіо невротичний набряк після введення препарату МабКампат. Такі реакції можна зменшити або уникнути їх шляхом проведення премедикації та застосування поступового збільшення дози (див. розділ “Особливості застосування”).

Інфекційні ускладнення та інвазії.

Серед пацієнтів першої лінії терапії повідомлялося про розвиток нижченаведених побічних реакцій 3 ступеня тяжкості упродовж періоду лікування: часто реєструвалися ускладнення (інфекція/віремія), спричинені цитомегаловірусом, та пневмонія. Бронхопневмонія, оперізувальний лишай, кандидомікоз статевих органів, сепсис, туберкульоз та інфекційне захворювання   сечовивідних шляхів не були поширеними. Не повідомлялося про жодне інфекційне ускладнення або інвазію 4 ступеня тяжкості , пов’язані з препаратом,.

У пацієнтів, які отримували попереднє лікування, дуже часто повідомлялося про інфекційні ускладнення  3 або 4 ступеня тяжкості, у тому числі простий герпес (Herpes simplex) та пневмонію 3 або 4 ступеня тяжкості. Часто розвиваються інфекційні ускладнення, спричинені умовно-патогенними мікро організмами, у тому числі внаслідок ре активації інфекції (наприклад, пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci (РСР), цитомегаловірусна інфекція (CMV), пневмонія, спричинена Aspergillus та оперізувальний лишай). Повідомлялося, але нечасто, про розвиток рино церебрального мукоромікозу. Інші серйозні та інколи фатальні вірусні (наприклад, аденовірус, парагрип, гепатит В, багато фокальна прогресуюча лейкоенцефалопатія), бактеріальні (у тому числі туберкульоз і атипові мікобактеріози, нокардіоз), протозойні (наприклад, токсоплазмоз) та грибкові інфекції, в тому числі ускладнення внаслідок ре активації латентних інфекцій, спостерігались протягом пост маркетингового дослідження. Очевидно, для зменшення ризику інфекційних захворювань РСР і оперізувального лишаю є ефективним проведення рекомендованих проти інфекційних профілактичних заходів  (див. розділ “Особливості застосування”). Тривале зменшення популяції Т-лімфоцитів, що може бути асоційоване із лікуванням препаратом МабКампат, може зумовлювати підвищення ризику ре активації латентного вірусу Епштейна-Барра (ЕБВ). У поодиноких випадках у пацієнтів з імунними порушеннями спостерігалася трансформація інфекції/ре активації ЕБВ у лімфопроліферативні захворювання, пов’язані з ЕБВ.    

Порушення кровоносної та лімфатичної системи. У пацієнтів першої лінії терапії, які застосовували МабКампат, не спостерігалося жодної пов’язаної з препаратом реакції панцитопенії/гіпоплазії кісткового мозку.

У пацієнтів, які отримували попереднє лікування, часто повідомлялося про виникнення сильної кровотечі при терапії МабКампатом. Часто повідомлялося про розвиток панцитопенії, яка може бути 3 або 4 ступеня тяжкості або мати тяжкий перебіг.

Імунні порушення.

У жодного з пацієнтів першої лінії терапії, які отримували лікування препаратом МабКампат, не розвинулась автоімунна тромбоцит опенія, і не було жодного повідомлення про випадок автоімунної гемолітичної анемії.

Нечасто повідомлялось про розвиток автоімунних захворювань під час або після лікування препаратом МабКампат (наприклад, автоімунної гемолітичної анемії, автоімунної тромбоцит опенії,   а пластичної анемії, синдрому Гійєна-Барре (Guillain Barre) та його хронічної форми, хронічної запальної демієлінізуючої полірадикулонейропатії), які у поодиноких випадках загрожували життю або призводили до летального кінця.

Поширеним явищем є позитивний тест Кумбса.

Розлади системи обміну речовин та аліментарної системи. У поодиноких випадках спостерігався синдром лізису пухлини з летальним кінцем.

Порушення нервової системи. У поодиноких випадках спостерігалися внутрішньо черепні крововиливи у пацієнтів з тромбоцит опенією, що призводили до летального кінця.

Серцеві порушення. Нечасто у пацієнтів, які в попередній період застосовували потенційно кардіотоксичні засоби, спостерігалися застійна серцева недостатність, кардіоміопатія та зниження фракції викиду.    

Передозування.

Пацієнти отримували повторні разові дози МабКампату до 240 мг. Можливо, частота побічних негативних реакцій 3 або 4 ступеня, таких як гарячка, гіпотензія та анемія, у цих пацієнтів може бути вищою. Дотепер специфічний антидот при передозуванні МабКампатом невідомий. Лікування полягає у припиненні застосування МабКампату та у проведенні підтримуючої терапії.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Під час лікування та протягом 6 місяців після завершення лікування МабКампатом чоловікам та жінкам репродуктивного віку слід користуватися ефективними контрацептивними засобами.

• Вагітність

В період вагітності застосування МабКампату протипоказане. Відомо, що IgG людини проникає крізь плацентарний бар’єр; МабКампат також може проникати крізь плацентарний бар’єр і, таким чином, потенційно призводити до зменшення кількості В- та Т-лімфоцитів плода. Дослідження розмноження тварин при застосуванні МабКампату не проводилися. Дотепер невідомо, чи може МабКампат завдати шкоду плоду при введенні препарату вагітній жінці та чи може він впливати на репродуктивну функцію.

• Період годування груддю

В період годування груддю застосування МабКампату протипоказане. Не відомо, чи виділяється МабКампат у материнське молоко. Під час лікування та протягом принаймні 4 тижнів після лікування МабКампатом годування груддю необхідно припинити.

Діти.

Жодних досліджень не проводилось (див. розділ “Особливості застосування”).

Особливі заходи безпеки

Інструкції щодо застосування препарату

Перед введенням вміст флакона слід перевірити на наявність у ньому механічних включень та зміни кольору. У разі присутності механічних включень або зміни забарвлення концентрату флакон використовувати не слід.

Вагітним жінкам або жінкам, які намагаються завагітніти, не можна працювати з препаратом МабКампат.

Слід дотримуватися процедур правильного поводження та утилізації. Будь-яку кількість розлитого препарату або відходи слід знищити шляхом спалення.

Слід бути особливо уважним при приготуванні розчину МабКампату та поводженні з ним. Щоб уникнути контакту з препаратом при розбитті флакона або у випадку іншого випадкового розлиття, рекомендується використовувати латексні рукавички та захисні окуляри.

Особливості застосування.

Гострі побічні реакції, які можуть мати місце під час початкового збільшення дози внаслідок вивільнення цитокінів, включають гіпотензію, лихоманку, гарячку, задишку, озноб та висипання. Крім того, можуть спостерігатися нудота, кропив’янка, блювання, втома, диспное, головний біль, свербіж, діарея та бронхоспазм. Частота пов’язаних із введенням препарату реакцій була найвищою у перший тиждень терапії, та знизилась упродовж другого або третього тижнів лікування препаратом МабКампат у пацієнтів першої лінії терапії та в пацієнтів, які отримували попереднє лікування.

Якщо ступінь прояву цих ефектів варіює від помірного до тяжкого, то в такому випадку дозу препарату слід залишати на тому ж рівні з обов’язковим проведенням премедикації, доки кожна доза не буде добре переноситися, і тільки потім підвищувати дозу препарату. У разі, якщо лікування було припинено більше ніж на 7 днів, необхідно відновити введення МабКампату шляхом поступового збільшення дози.

У пацієнтів, які отримують МабКампат, може розвинутись транзиторна гіпотензія. Слід дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця, стенокардією та/або пацієнтів, які приймають гіпотензивні   препарати. У цієї групи пацієнтів спостерігались інфаркт міокарда і зупинка серця, пов’язані з інфузією МабКампату.

У пацієнтів, які раніше застосовували потенційно кардіотоксичні засоби, слід розглянути питання про оцінку та регулярний моніторинг серцевої функції (наприклад, ехокардіографі я, контроль серцевого ритму та маси тіла).

Всім хворим рекомендується проводити премедикацію перорально або внутрішньо венно стероїдами за 30-60 хв до кожної інфузії МабКампату при збільшенні дози і за наявності   клінічних показань. Застосування стероїдів може бути припинене при нарощуванні дози препарату МабКампат (досягненні збільшення дози). Крім цього, можуть призначатися антигістамінні засоби у таблетках, наприклад, 50 мг димедролу і аналгетики, наприклад, 1 г парацетамолу. У випадку, якщо тяжкі побічні ефекти, пов’язані з інфузією, не проходять, рекомендується збільшити її тривалість до 8 годин, починаючи з моменту приготування розчину для інфузії препарату.

Під час лікування неминуче відбувається значне довготривале зменшення кількості лімфоцитів, що є передбачуваною фармакологічною дією препарату МабКампат. Кількість Т-лімфоцитів СD4 та CD8 починає зростати, починаючи з 8-12 тижнів упродовж лікування і продовжує відновлюватись протягом декількох місяців після припинення лікування. У пацієнтів, які отримують МабКампат як першу лінію терапії, середній час для досягнення рівня, що становить 200 клітин СD4+/мкл, становить 6 місяців після завершення терапії, проте через 2 місяці після закінчення лікування медіана становила 183 клітини СD4+/мкл. У   пацієнтів, які отримували попереднє лікування, при лікуванні препаратом МабКампат середній час для досягнення рівня, що становить 200 клітин СD4+/мкл, становить 2 місяці після останньої інфузії МабКампат, але кількість Т-лімфоцитів може наближуватися до початкових рівнів 12 місяців або довше. Цей процес може призвести до підвищення ризику розвитку ускладнень у пацієнтів, спричинених умовно-патогенними мікро організмами. Наполегливо рекомендується під час лікування МабКампатом розпочати проти інфекційну профілактику (наприклад, триметоприм/сульфаметоксазол, 1 таблетка двічі на добу, 3 рази на тиждень або інші профілактичні засоби проти пневмонії Pneumocystis jiroveci (РСР) та ефективний пероральний протигерпетичний препарат, такий як фамцикловір, 250 мг двічі на добу) та проводити її не менше 2 місяців після закінчення лікування МабКампатом або доти, доки кількість лімфоцитів СD4+ не відновиться до рівня 200 клітин/мкл або вищого.

Через потенційну можливість розвитку реакції “трансплантат проти хазяїну” (GVHD) у пацієнтів з лімфопенією тяжкого ступеня, препарати крові повинні опромінюватись перед застосуванням до зникнення лімфопенії і, особливо, до відповідного відновлення популяції Т-клітин до рівня, що становить, принаймні 200 клітин/мкл або вищого.

Позитивні результати аналізу на цитомегаловірус за відсутності симптомів захворювання не обов’язково повинні розглядатися як серйозне інфекційне ускладнення, що потребує припинення терапії. Слід проводити клінічне обстеження на наявність симптомів цитомегаловірусної інфекції упродовж лікування   препаратом МабКампат і щонайменше протягом 2 місяців після закінчення терапії.  

На 5 - 8 тижні після початку лікування часто розвивається транзиторна нейтропенія 3 або 4 ступеня. Протягом перших 2 тижнів лікування дуже часто розвивається транзиторна тромбоцит опенія 3 або 4 ступеня тяжкості, а потім кількість тромбоцитів починає підвищуватись у більшості хворих. З огляду на це всім хворим, які отримують лікування МабКампатом, повинен проводитись гематологічний   моніторинг. У разі розвитку гематологічної токсичності лікування МабКампатом слід припинити до відновлення показників гемопоезу та поновити після зникнення проявів гематологічної токсичності (див. розділ “Спосіб застосування та дози”). Лікування слід повністю припинити у разі виникнення автоімунної анемії або автоімунної тромбоцит опенії, що пов’язані із введенням препарату МабКампат.

Через рівні проміжки часу під час лікування МабКампатом і частіше у пацієнтів, у яких розвивається цитопенія, слід робити розгорнутий аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів.

Лікування слід припинити за наявності ознак прогресу вання хвороби.

Не рекомендується проводити регулярний та систематичний моніторинг експресії CD52 як рутинну клінічну практику. Проте у разі, якщо розглядається питання про повторне лікування, може бути доцільним підтвердити наявність експресії CD52. У результаті досліджень обох груп пацієнтів, що застосовували препарат як першу лінію терапії, у період, близький до прогресії захворювання або смерті, не спостерігалося припинення експресії CD52.  

У пацієнтів можуть спостерігатися алергійні реакції та підвищена чутливість до МабКампату та до мишачих або химерних моноклональних антитіл.

Рекомендується тримати напоготові засоби невідкладної допомоги або відповідні медикаменти для лікування реакцій гіпер чутливості.

Не проводилося жодних досліджень, спеціально спрямованих на вивчення дії та токсичності МабКампату залежно від вікового фактору. Взагалі, пацієнти літнього віку (старше 65 років) гірше переносять лікування цито токсичними засобами, ніж молодші пацієнти. Оскільки хронічний лімфолейкоз у більшості випадків спостерігається в цій старшій віковій групі, за станом здоров'я таких пацієнтів слід ретельно спостерігати

(див. розділ “Спосіб застосування та дози”). У дослідженнях першої лінії терапії та за участю пацієнтів, які отримували попереднє лікування, не спостерігалося значних відмінностей безпеки та ефективності, пов’язаних із віком, проте ці дані обмежені.

Пацієнти з нирковою або печінковою недостатністю

Не проводилося жодних досліджень щодо вивчення безпеки та ефективності МабКампату у дітей та у пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботу з іншими механізмами.

Не проводилося жодних досліджень з вивчення впливу на здатність пацієнтів керувати автомобілем та працювати з механізмами. Однак слід бути обережними, оскільки серед побічних ефектів зареєстровані сплутаність свідомості та сонливість.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не проводилося жодних офіційних досліджень з вивчення взаємодії МабКампату з іншими лікарськими препаратами. На цей час невідомі жодні клінічно важливі взаємодії препарату МабКампат з іншими лікарськими препаратами. Проте рекомендується не застосовувати МабКампат протягом 3 тижнів від часу лікування іншими хіміотерапевтичними засобами.

Хоча це питання ще не досліджувалося, рекомендується, щоб пацієнти не одержували живі вірусні вакцини протягом принаймні 12 місяців після лікування препаратом МабКампат. Ще не досліджувалася здатність препарату МабКампат спричинювати первинну або анамнестичну гуморальну реакцію на будь-які вакцини.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Алемтузумаб – гуманізоване моноклональне антитіло IgG1 каппа, створене шляхом генної інженерії. Дане антитіло   є специфічним до 21-28 kD глікопротеїну поверхні лімфоцитів (CD52), що екс пресується, головним чином, на поверхні нормальних та патологічних В- та Т-лімфоцитів периферичної крові. Алемтузумаб був створений шляхом введення шести ділянок, які визначають компліментарність, із моноклонального антитіла IgG2а щурів в імуноглобулінову молекулу IgG1 людини.

Алемтузумаб спричинює лізис лімфоцитів шляхом зв’язування з немодулюючим антигеном CD52 з високою експресією,   що присутній   на поверхні,   по   суті,   всіх   В- та    

Т- лімфоцитів, а також моноцитів, тимоцитів та макрофагів. Дія антитіла, що обумовлює лізис лімфоцитів, полягає у комплемент залежній та антитіло залежній клітинній цитотоксичності. Цей антиген був виявлений на невеликій кількості (< 5%) гранулоцитів, але його не виявлено на еритроцитах або тромбоцитах. Не встановлено, чи пошкоджує алемтузумаб гемопоетичні стовбурові клітини або клітини попередниці кровотворення.

Пацієнти з В-ХЛЛ першої лінії терапії.

Ефективність та безпека застосування   препарату МабКампат оцінювались у Фазі 3 відкритого, рандомізованого, порівняльного дослідження пацієнтів з В-ХЛЛ стадії I-IV (за Rai) першої лінії (які не отримували попереднього лікування). Було доведено, що ефективність МабКампат є вищою   порівняно з хлорамбуцилом за первинним показником виживання без прогресу вання (ВБП).

Вторинні показники включали повну відповідь (ПВ)   та загальний показник відповіді (ПВ або часткову відповідь (ЧВ)) з використанням критеріїв NCIWG, тривалість відповіді, час до альтернативного лікування та безпеку у двох групах пацієнтів.

Підсумок та результати лікування у групи пацієнтів першої лінії терапії.

	Незалежний огляд відсотка та тривалості відповідей
	МабКампат n=149	Хлорамбуцил n=148	Значення Р
Медіана віку (роки)	59	60
Стадія хвороби ІІІ/IV IV (за Rai)	33,6 %	33,1 %
Загальний відсоток відповідей	83,2 %	55,4 %	<0,0001
Повна відповідь	24,2 %	2,0 %	<0,0001
Мінімальна залишкова хвороба негативна	7,4 %	0,0 %	0,0008
Часткова відповідь	59,1 %	53,4 %
Тривалість відповіді, ПВ або ЧВ (місяці) Медіана Каплана-Майєра (95% довірчий інтервал)	N=124 16,2 (11,5; 23,0)	N=82 12,7 (10,2; 14,3)
Час до альтернативного лікування (місяці) Медіана Каплана-Майєра (95% довірчий інтервал)	23,3 (20,7; 31,0)	14,7 (12,6; 16,8)	0,0001

Пацієнти з В-ХЛЛ, які отримували попереднє лікування

Визначення ефективності МабКампату базується на загальній відповіді на терапію та виживанні. У наведеній нижче таблиці підсумовані дані трьох неконтрольованих досліджень щодо В-клітинного хронічного лімфолейкозу (В-ХЛЛ).

Параметри ефективності	Дослідження 1	Дослідження 2	Дослідження 3
Кількість пацієнтів	93	32	24
Діагностична група	Пацієнти з В-ХЛЛ, які раніше отримували алкілу вальний препарат і у яких   не досягнуто   відповіді на терапію флударабіном	Пацієнти з В-ХЛЛ, у яких після лікування стандартними хіміотерапевтичними засобами не отримано відповіді на терапію або розвинувся рецидив	Пацієнти з В-ХЛЛ, у яких після лікування флударабіном не отримано відповіді на терапію або розвинувся рецидив
Медіана вікового складу (роки)	66	57	62
Характеристики захворювання (%) Стадія III/IV за Rai В-симптоми	76 42	72 31	71 21
Попередня терапія (%): Алкілу вальні препарати Флударабін	100 100	100 34	92 100
Кількість попередніх режимів терапії (діапазон)	3 (2 – 7)	3 (1 – 10)	3 (1 – 8)
Початкова схема дозування	Поступове збільшення дози від 3-10 до 30 мг	Поступове збільшення дози від 10 до 30 мг	Поступове збільшення дози від 10 до 30 мг
Кінцева схема дозування	30 мг внутрішньо венно 3 рази на тиждень	30 мг внутрішньо венно 3 рази на тиждень	30 мг внутрішньо венно 3 рази на тиждень
Загальна відповідь на терапію (%) (95 % довірчий інтервал) повна ремісія часткова ремісія	33 (23 – 43) 2 31	21 (8 – 33) 0 21	29 (11 – 47) 0 29
Медіана тривалості ремісії (місяці) (95 % довірчий інтервал)	7 (5 – 8)	7 (5 – 23)	11 (6 – 19)
Медіана до настання ремісії (місяці) (95 % довірчий інтервал)	2 (1 – 2)	4 (1 – 5)	4 (2 – 4)
Виживання без прогресу вання (місяці) (95% довірчий інтервал)	4 (3 – 5)	5 (3 – 7)	7 (3 – 9)
Виживання (місяці): (95 % довірчий інтервал) Всі пацієнти Пацієнти, у яких відмічалася відповідь на терапію	16 (12 – 22) 33 (26 – НД)	26 (12 – 44) 44 (28 – НД)	28 (7 – 33) 36 (19 – НД)

НД = не досягнуто

Фармакокінетика. Фармакокінетика вивчалася у пацієнтів з В-клітинним хронічним лімфолейкозом (В-ХЛЛ), які у минулому не отримували лікування алемтузумабом і для яких була неефективною попередня терапія аналогами пурину. Алемтузумаб вводився шляхом 2-годинної внутрішньо венної інфузії при рекомендованому дозуванні, починаючи з дози 3 мг та збільшуючи її до 30 мг, 3 рази на тиждень протягом щонайбільше 12 тижнів. Фармакокінетика алемтузумабу підкоряється 2-частинній моделі і демонструє нелінійну кінетику елімінації. Після введення останньої дози 30 мг середній об’єм розподілу у рівноважному стані становив 0,15 л/кг (діапазон: 0,1-0,4 л/кг), показуючи, що розподіл головним чином відбувався у позаклітинну рідину і плазму. Загальний кліренс зменшується з повторним введенням через знижений опосередкований рецептором кліренс (тобто втрату CD52-рецепторів у периферичній крові). При повторному введенні і подальшій акумуляції концентрації в плазмі швидкість елімінації досягала кінетики нульового порядку. Фактично, період напів виведення з організму становив 8 годин (діапазон: 2-32 години) після першої дози 30 мг і 6 днів (діапазон:1-14 днів) після останньої дози 30 мг. Рівноважні концентрації досягались приблизно після 6 тижнів лікування. Не спостерігалось ні помітного розходження у фармакокінетиці між чоловіками і жінками, ні залежності від віку.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

безбарвний концентрат для приготування розчину для інфузій.

Несумісність.

Цей медичний препарат не слід розводити іншими розчинниками, крім тих, які зазначені у розділі “Спосіб застосування та дози”.

Невідома жодна несумісність з іншими медичними препаратами. Не можна додавати у розчин МабКампату для інфузії інші медичні препарати або одночасно вводити їх через ту ж саму систему для внутрішньо венного введення.

Не виявлено несумісності між препаратом МабКампат та пакетами для інфузії з полівінілхлориду або наборами для введення з поліетиленовими деталями чи фільтрами з низьким зв’язуванням білків.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Фабрично приготовлений розчин:

Зберігати при температурі 2 - 8°С (у холодильнику), не заморожувати, захищати від потрапляння прямих сонячних променів.

Готовий до застосування розчин: МабКампат повинен бути використаний протягом 8 годин після розведення. Розчини можна зберігати при температурі 15-30 °С або заморожувати. Це дозволяється лише в тому випадку, якщо приготування розчину здійснюється при строгому дотриманні асептичних умов та якщо розчин захищений від світла.

Упаковка. Картонна коробка з 3 флаконами ємністю 2 мл, які містять по 1 мл безбарвного концентрату.

Категорія відпуску. За рецептом. Источник

Заявник. Джензайм Європа БВ, Нідерланди.

Місцезнаходження.   Гооімеер 10, 1411 ДД Наарден, Нідерланди (Gooimeer 10, NL-1411 DD Naarden, the Netherlands).

Смотрите также: Цены на Мабкампат в аптеках