Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

АЙРА-САНОВЕЛЬ
Назва: АЙРА-САНОВЕЛЬ | Шукати АЙРА-САНОВЕЛЬ в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Candesartan
Виробник: Сановель Іляч Санаі ве Тиджарет А.Ш., Туреччина
Лікарська форма: Таблетки
Форма випуску: Таблетки по 16 мг № 14х2, № 28
Діючі речовини: 1 таблетка містить: кандесартану цилексетилу 16 мг
Допоміжні речовини: Лактози моногідрат, кальцію карбоксиметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, крохмаль кукурудзяний, поліетиленгліколь 8000, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172)
Фармакотерапевтична група: Блокатори рецепторів ангіотензину II (блокатори АТ1-рецепторів)
Показання: Есенціальна гіпертензія.
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/8667/01/02
Термін дії посвідчення: з 21.08.2008 по 21.08.2013
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату АЙРА-САНОВЕЛЬ
АТ код: C09CA06
Наказ МОЗ: 485 від 21.08.2008


Інструкція для застосування АЙРА-САНОВЕЛЬ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату


АЙРА–сановель  

(AYRA–sanovel)



Загальна характеристика:

міжнародна назва: candesartan;

основні фізико-хімічні властивості:

8 мг - круглі пласкі таблетки світло-рожевого кольору, з рискою з одного боку;

16 мг - круглі пласкі таблетки рожевого кольору, з рискою з одного боку;

склад: 1 таблетка містить кандесартану цилексетилу 8 мг або 16 мг;

допомiжнi речовини: лактози моногідрат, кальцію карбоксим етилцелюлоза, гідроксипропіл целюлоза, крохмаль кукурудзяний, полі етиленгліколь 8000, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172).


Форма випуску. Таблетки.


Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Код АТС С 09С А 06.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ангіотензин ІІ є первинним вазоактивним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, він відіграє роль у патофізіології артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних порушень. Основні фізіологічні ефекти ангіотензину ІІ, такі як звуження кровоносних судин, стимуляція секреції альдостерону, регуляція сольового та водного гомеостазів та стимуляція росту клітин, є опосередкованими через рецептор типу І (АТ1).

Кандесартану цилексетил є неактивною формою ефективного антагоніста ангіотензину ІІ −   кандесартану. При прийомі внутрішньо у процесі абсорбції в шлунково-кишковому тракті кандесартану цилексетил піддається гідролізу й переходить в активну форму − кандесартан. Кандесартан, блокуючи   процес зв'язування ангіотензину ІІ з АТ1-рецептором у прямих м'язах судин, адреналових залозах, перешкоджає   вазоконстриктор ній та альдостерон-секреторній функції ангіотензину ІІ. Кандесартан не здатний зв'язуватися з іншими гормональними рецепторами або блокувати іонні канали,   нормальне функціонування яких необхідне для серцево-судинної регуляції.

При терапії артеріальної гіпертензії кандесартан   впливає на     артеріальний тиск і, залежно від   дози,   зменшує його. Антигіпертензивна дія кандесартану пов'язана зі зменшенням системного периферичного опору без посилення серцевих рефлексів. Застосування кандесартану 1 раз на добу сприяє стійкому зниженню артеріального тиску.

При недостатньому зниженні артеріального тиску можливе   спільне   застосування тіазидових діуретиків (кандесартану гідрохлоротіазиду) і кальцієвих антагоністів (амлодипіну).

Кандесартан поряд   зі зниженням ниркової судинної опірності й фільтраційної фракції прискорює ниркове кровопостачання й клуб очкову фільтрацію.

Після прийому кандесартану здоровими добровольцями й хворими з підвищеним артеріальним тиском, залежно від   дози, спостерігалося підвищення концентрації ангіотензину І й ангіотензину ІІ в плазмі, а також активності реніну в плазмі. При повторному застосуванні кандесартану цилексетилу у здорових добровольців активність АПФ (ангіотензин- перетворювального ферменту) не змінилася. Прийом кандесартану цилексетилу у дозі до 16 мг

1 раз на день здоровими добровольцями не вплинув на плазмову концентрацію альдостерону. Однак прийом 32 мг кандесартану цилексетилу хворими, які страждають на артеріальну гіпертензію,   сприяв зменшенню плазмової концентрації альдостерону у цих хворих.

При багаторазовому застосуванні кандесартану цилексетилу хворими, які страждають на артеріальну гіпертензію, особливих клінічних змін у метаболічних функціях, включаючи   загальний рівень холестеролу, три гліцеридів, глюкози, не спостерігалося. Під час 12-тижневого дослідження, проведеного у хворих на цукровий діабет ІІ ступеня, а також у хворих, які страждають на артеріальну гіпертензію, кількісних змін HbAlc не спостерігалося.

Фармакокінетика.

Всмоктування: кандесартану цилексетил при всмоктуванні в шлунково-кишковому тракті у результаті гідролізу складно ефірної групи швидко й абсолютно селективно перетворюється в підтип АТ1 антагоніста рецептора ангіотензину ІІ - кандесартан. Після прийому кандесартану цилексетилу абсолютна біодоступність   кандесартану досягає 15 %. Максимальна концентрація (Сmax) досягається протягом 3-4 годин після прийняття таблетки. Концентрації кандесартану в сироватці зростають лінійно з підвищенням доз у межах терапевтичної дози. Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.

Розподіл: об’єм розподілу кандесартану становить 0,13 л/кг. Ступінь зв'язування з білками дуже високий (> 99 %).

Виведення: кандесартан виводиться з організму із сечею й калом (з жовчю). Піддаючись

О-діетиляції, перетворюється в мінорний метаболіт, що згодом розпадається в печінці. Період напів виведення кандесартану − приблизно 9 годин. При одноразовому й багаторазовому прийомі кандесартану фармакокінетика останнього носить лінійний характер (при прийомі внутрішньо рівень доз може досягати 32 мг). Багаторазовий прийом кандесартану й неактивного метаболіту 1 раз/добу не призводить до кумуляції.

Загальний плазмовий кліренс кандесартану − 0,37 мл/хв/кг, нирковий кліренс − 0,19 мл/хв/кг. При прийомі внутрішньо кандесартану приблизно 26 % дози в незмінному стані виводиться із сечею. Після перорального введення 14С-міченого кандесартану цилексетилу приблизно 33 % радіо активної мітки виявляється в сечі, 67 % виводиться з калом.


Фармакокінетика в особливих категорій пацієнтів.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією й нирковою недостатністю спостерігається підвищення Сmax кандесартану. При багаторазовому застосуванні у хворих з гострою нирковою недостатністю (нирковий кліренс < 30 мл/хв/1,73м2), порівняно з хворими без порушень ниркових функцій,   значення AUC (площа під фармакокінетичною кривою) і Сmax зростають у два рази. Після гемодіалізу фармакокінетика кандесартану у хворих з артеріальною гіпертензією приймає схожий характер з фармакокінетикою кандесартану у хворих з артеріальною гіпертензією й гострою нирковою недостатністю. Кандесартан не виводиться   з організму за допомогою гемодіалізу. У хворих із нирковою недостатністю корекція дози не обов'язкова. У хворих з легкою та помірною хронічною печінковою недостатністю змін у фармакокінетиці кандесартану не спостерігалося. Хворим з   печінковою недостатністю легкого ступеня корекція   дози також не потрібна.

Фармакокінетика кандесартану цилексетилу у хворих віком до 18 років не розглядалася. Величина плазмової концентрації кандесартану у літніх хворих (≥ 65 років) порівняно з молодими, при прийомі однакової дози досягає вищого рівня (Сmax >50 %, AUC >80 %). В осіб літнього віку корекція дози не проводиться.


Показання для застосування.

Есенціальна гіпертензія.


Спосіб застосування та дози.

Початкова рекомендована доза Айра-сановель для дорослих становить 4 мг/добу. При тривалому лікуванні щоденна доза збільшується до 8 мг. Максимальна щоденна доза – 16 мг. Лікування проводиться до досягнення бажаної величини артеріального тиску. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 4 тижні після   початку терапії.

Препарат приймають 1 раз на день до вживання або під час вживання їжі. Тривалість лікування визначається індивідуально.


При нирковій недостатності: хворим з легкою нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.   Початкова доза, рекомендована хворим із   нирковою недостатністю середнього ступеня, – 4 мг/добу. Доза може змінюватися залежно від   реакції хворого. Через   обмежену кількість клінічних досліджень хворих з гострою нирковою недостатністю застосування кандесартану цилексетилу цими хворими не рекомендується (кліренс креатині ну <15 мл/хв).


При печінковій недостатності: початкова доза, рекомендована хворим з   печінковою недостатністю легкого й помірного ступеня, – 4 мг/добу. Доза може змінюватися залежно від   реакції хворого. Досвід застосування цього препарату у хворих з гострою печінковою недостатністю відсутній.


В осіб літнього віку: у хворих без порушень ниркової й печінкової функції початкова доза становить 4 мг. Залежно від   реакції хворого доза підлягає корекції.


Побічна дія.

Під час контрольних клінічних досліджень, порівняно з плацебо, побічні ефекти, що розвивалися, мали помірний і тимчасовий характер. Число випадків припинення прийому препарату через побічні ефекти було аналогічним у групах пацієнтів, які приймали кандесартану цилексетил (2,4 %) і плацебо (2,6 %).

У контрольних клінічних дослідженнях з подвійною сліпою плацебо-групою, у групи, яка приймала кандесартану цилексетил незалежно від причини,   спостерігалися наступні побічні ефекти (частота виникнення побічних ефектів, що спостерігалися при застосуванні кандесартану цилексетилу, щонайменше на 1 % перевищували частоту виникнення таких ефектів, що спостерігалися при застосуванні плацебо):

Порушення з боку нервової системи

Головний біль, запаморочення/вертиго.

Інфекції та інвазії

Інфекції   дихальних шляхів.


Пост маркетингове дослідження.

За час існування препарату на ринку дуже рідко надходили повідомлення про наступні побічні явища: нудота, артралгія, міалгія, біль у спині, ангіо невротичний набряк, висип, запаморочення, головний біль.


Результати лабораторних досліджень.

Під час контрольних клінічних досліджень при застосуванні кандесартану цилексетилу у стандартних лабораторних умовах дуже рідко виявлялися   зміни, важливі з клінічної точки зору.

Креатинін, азот сечовини в крові: спостерігаються невеликі зміни рівня креатині ну й азоту сечовини в сироватці крові.

Гіперурикемія: у хворих, які проходять лікування кандесартаном цилексетилом, дуже рідко розвивається гіперурикемія.

Гемоглобін і гематокрит: у хворих, які проходять лікування тільки кандесартану цилексетилом, спостерігається незначне зменшення концентрації гемоглобіну й гематокриту, що не має клінічного значення.

Калій: у хворих, які приймають тільки кандесартану цилексетилом, спостерігається невелике збільшення концентрації (середня величина  0,1 мекв/л)   калію. Цей результат також не має клінічного значення.

Тестування функцій печінки: дуже рідко має місце підвищення концентрації ферментів печінки й/або плазмового білірубіну.

У хворих, які приймають кандесартану цилексетил, постійний контроль лабораторних аналізів не проводиться. Однак хворим із нирковою недостатністю необхідно проводити постійний контроль концентрації калію й креатині ну в сироватці крові.


Протипоказання.  

Гіпер чутливість до компонентів препарату.

Вагітність і період годування груддю.

Гостра печінкова недостатність та/або холестаз.


Передозування.

Симптоми.

З огляду на фармакологічні особливості, проявами передозування можуть бути симптоматична гіпотензія та запаморочення.

Лікування.

При артеріальній гіпотензії необхідно проводити симптоматичне лікування при постійному контролі життєвих функцій хворого. Пацієнтові слід надати горизонтальне положення, трохи підняти ноги, при необхідності збільшити обсяг плазми шляхом інфузії ізотонічного сольового розчину. При відсутності ефекту рекомендується застосування симпатоміметичних лікарських засобів.

Кандесартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.


Особливості застосування.

Стеноз ниркової артерії: подібно до інгібіторів АПФ, інших лікарських засобів, що впливають на систему ренін-ангіотензин-альдостерон, у хворих з білатеральним стенозом або стенозом артерії єдиної нирки прийом кандесартану цилексетилу може призвести до підвищення концентрації сечовини й креатині ну в сироватці крові. Подібний ефект може спостерігатися при застосуванні антагоністів рецептора ангіотензину ІІ.

Зменшення обсягу циркулюючої крові (ОЦК): як повідомлялося, при застосуванні лікарських засобів, що впливають на   ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у хворих з вираженим зменшенням ОЦК (наприклад, у хворих, які приймають діуретики у високих дозах) може розвиватися симптоматична гіпотензія. У зв'язку з цим до початку прийому кандесартану цилексетилу необхідно провести відповідну корекцію стану пацієнтів.

Ниркова недостатність: при застосуванні кандесартану цилексетилу у хворих з нирковою недостатністю необхідно періодично контролю вати рівень калію й креатині ну. Досвід застосування у пацієнтів з дуже тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну

<15 мл/хв) обмежений. У таких пацієнтів слід уважно титрувати Айра-сановель у поєднанні з ретельним моніторингом артеріального тиску.

Трансплантація нирки: прикладів застосування кандесартану цилексетилу у хворих, які нещодавно перенесли трансплантацію нирок, немає.

Стеноз аорти й мі тральних клапанів (обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія): як і при застосуванні інших вазодилататорів, застосування кандесартану цилексетилу у хворих зі стенозом гемодинамічної аорти, мі тральних клапанів або у хворих з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією вимагає підвищеної уваги.

Первинний гіперальдостеронізм: хворі з первинним гіперальдостеронізмом не чутливі до антигіпертензивних препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. У зв'язку з цим у цих хворих застосування кандесартану цилексетилу не рекомендується.

Гіперкаліємія: як і при застосуванні препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, прийом кандесартану цилексетилу разом із калій зберігаючи ми діуретиками, препаратами калію, зі штучними солями, що містять калій, або з препаратами, що підвищують рівень калію (наприклад, гепарин), може підвищити концентрацію калію в плазмі крові.

Загальні відомості: у хворих, судинний тонус і ниркові функції яких прямо залежать від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, тяжка серцева недостатність, стеноз ниркової артерії), лікування препаратами, що також впливають на цю систему, може призвести до гострої гіпотензії, азотемії, олігурії, дуже рідко, − до гострої ниркової недостатності. Подібні ефекти, що спостерігалися при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, при прийомі кандесартану цилексетилу не спостерігалися. Як і будь-який антигіпертензивний препарат, кандесартану цилексетил у хворих з ішемічною кардіопатією й ішемічним цереброваскулярним порушенням може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Вагітність і період годування груддю:

Відомості щодо застосування кандесартану цилексетилу у вагітних обмежені. Лікарські препарати, що прямо впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, при застосуванні під час ІІ − ІІІ триместрів вагітності можуть призвести до серйозних порушень у життєдіяльності плода й навіть до загибелі ембріона. Тому не рекомендується засосовувати кандесартану цилексетил під час вагітності. При виявленні вагітності в період лікування кандесартаном прийом препарату слід припинити.

Ймовірність виділення кандесартану в материнське молоко не встановлена. Через наявність потенційної небажаної реакції у дітей, яких годують материнським молоком, при необхідності   застосування кандесартану цилексетилу в період лактаціі, годування слід припинити.


Вплив на здатність керувати авто транспортом або працювати зі складними механізмами.

Досліджень про вплив кандесартану цилексетилу на здатність керувати авто транспортом не проводилося, проте, враховуючи фармакодинамічні властивості кандесартану, подібний вплив відсутній. Застосування антигіпертензивних засобів під час керування автомобілем або роботи зі складними механізмами може спричинити запаморочення або відчуття втоми.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами.  

Клінічно значимої взаємодії кандесартану цилексетилу з іншими лікарськими засобами не виявлено. Лікарські препарати, що були застосовані при проведенні фармакокінетичних випробувань, - гідрохлоротіазид, варфарин, дигоксин, пероральні контрацептиви (наприклад, етинілестрадіол/евоноргестрел), глібенкламід, ніфедипін та еналаприл. Невелика частина кандесартану цилексетилу після розпаду в печінці виводиться з організму (CYP2C9). Дослідження взаємодії показали відсутність   впливу кандесартану на CYP2C9 й CYP3A4, на здатність взаємодіяти з ферментами системи цитохрому P450.

Антигіпертензивний ефект кандесартану зростає при спільному застосуванні його з іншими антигіпертензивними засобами, незалежно від того, чи були вони призначені як антигіпертензивні засоби, чи за іншими показаннями.  

Як і при застосуванні препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, прийом кандесартану цилексетилу з калій зберігаючи ми діуретиками, препаратами калію, зі штучними солями, що містять калій, або з препаратами, що підвищують рівень калію (наприклад, гепарин), може підвищити кількісний рівень калію в плазмі крові.

Застосування літію у поєднанні з інгібіторами АПФ може призвести до оборотних підвищень   токсичності   й концентрації літію в сироватці крові. Подібна картина спостерігається й при застосуванні антагоністів рецептора ангіотензину ІІ. При поєднаному застосуванні необхідно проводити постійний контроль рівнів літію в плазмі.

При одночасному застосуванні антагоністів рецептора ангіотензину ІІ з не стероїдними протизапальними засобами може виникнути ослаблення антигіпертензивного ефекту. Така комбінація може підвищити ризик погіршення ниркової функції, включаючи можливу гостру ниркову недостатність та підвищення рівня калію в сироватці, особливо у пацієнтів, в яких діагностовані порушення ниркової функції. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо в осіб літнього віку. Пацієнти повинні одержувати достатню кількіть рідини, а також слід враховувати необхідність моніторингу ниркової функції після початку супутньої терапії та періодичного моніторингу згодом.

Прийом їжі не впливає на біодоступність кандесартану.


Умови та термін зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, в недоступному   для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Термін придатності  - 2 роки.


Умови відпуску. За рецептом.


Упаковка.

По 14 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.


Виробник. «Сановель Іляч Санаі ве Тиджарет А. Ш.». Источник


Адреса. Проспект Буюкдере, вулиця Деребою, діловий центр Загра, блок С, 34398 Maслaк/Стамбул/Туреччина.  




Смотрите также: Цены на Айра в аптеках


Загрузка...



На сайті також шукають: Кардура, Гуарем інструкція, Вес-норма застосування, Азмарил побічні дії, Тимолол протипоказання