Про затвердження Інструкції з планування та організації проведення профілактичних щеплень проти туляремії

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

       ( Наказ скасовано на підставі Наказу Міністерства

                                        охорони здоров'я

         N 342 від 23.07.2003 )

Про затвердження Інструкції з планування та організації проведення профілактичних щеплень проти туляремії

З метою покращання протиепідемічних та профілактичних заходів з туляремії  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з планування та організації проведення профілактичних щеплень проти туляремії (додається).

2. Начальнику управління профілактики інфекційних захворювань Головного санітарно-епідеміологічного управління Мухарській Л.М. у п'ятиденний термін подати наказ на Державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на начальника Головного санітарно-епідеміологічного управління Бережнова С.П. та начальника Головного управління організації медичної допомоги населенню Жданову М.П.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

23.06.2003  № 276

ІНСТРУКЦІЯ

з планування та організації проведення профілактичних щеплень проти туляремії

Профілактичні щеплення проти туляремії населенню проводяться згідно з статтями 27 та 30 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 № 4004-XII, статтями 11, 12 та 16 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 № 1645-III, та у відповідності з календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ України від 31.10.2000 № 276 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні".

Необхідність проведення профілактичних щеплень на тій чи іншій території визначають територіальні санітарно-епідеміологічні станції на підставі багаторічного аналізу епідемічної та епізоотичної ситуації щодо туляремії на підвідомчій території.

Вакцинація забезпечує формування стійкого імунітету у щеплених на протязі 5-7 років. Вакцинацію проводять медичні працівники лікувально-профілактичних установ.

Для імунопрофілактики туляремії використовують живу туляремійну вакцину. Вакцинація або ревакцинація проводиться у відповідності з інструкцією по її застосуванню нашкірно, внутрішньошкірно на протязі року, враховуючи календар щеплень.

1. Відбір контингентів та організація проведення щеплень

Планування й відбір контингентів, які підлягають вакцинації, здійснюють диференційовано з урахуванням епідемічної активності природних осередків.

Щеплення (вакцинація, ревакцинація) здійснюються планово та позапланово (за епідемічними показаннями).

Плановими щепленнями охоплюють:

- населення, яке проживає або працює на території з наявністю активних природних осередків луго-польового, степового, заплавно-болотного, лісового, передгірно (гірно)-річкового типів, за винятком дітей до 7 років та осіб, які мають протипоказання до щеплень;

- контингенти, які мають ризик зараження на цю інфекцію.

В осередках луго-польового типу не щеплюють дітей до 14 років, пенсіонерів, інвалідів і інших осіб, які не залучаються до проведення сільськогосподарських робіт і не мають тварин у приватному господарстві. Вакцинацію населенню, яке проживає на території природних осередків лісового типу проводять тільки у групах ризику: мисливці, рибалки, члени їх сімей, пастухи, рільники і меліоратори, особи, які направляються на тимчасові роботи (геологи, геодезисти та інші).

У містах, що безпосередньо прилягають до активних осередків туляремії, а також на територіях з малоактивними природними осередками туляремії, планові щеплення проводять наступним контингентам: мисливцям і членам їх родин, лісникам меліораторам, робітникам зерносховищ, овочесховищ, елеваторів, цукрових заводів, спиртзаводів, льонозаводів, кормоцехів, тваринницьких та птахоферм, які працюють із зерном, соломою, фуражем і т.п., персоналу підприємств із заготівлі шкір промислових тварин, їх первинної переробки.

Щеплення також проводять медичному персоналу лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій, протичумних установ, які працюють з живими культурами туляремії або зараженим матеріалом, працівникам відділів особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічних станцій, дезінфекційних підрозділів, експедицій та епідзагонів, які здійснюють відлов дрібних ссавців та збір кровососних членистоногих у природних осередках туляремії.

Щеплення повинні проводитись одночасно з іншими заходами, які направлені на ліквідацію джерела інфекції та усунення факторів передачі.

Ревакцинацію слід проводити через 5 років.

Позапланові (за епідпоказаннями) щеплення проводять:

- в населених пунктах, розташованих на територіях, які раніше вважалися благополучними з туляремії при виявленні місцевих випадків захворювань людей, в тому числі поодиноких випадків або при виділенні культур збудника туляремії з об'єктів довкілля;

- в населених пунктах, які розташовані на територіях активних природних осередків туляремії, при виявленні низьких показників імунологічної структури населення (менше 70% в луго-польових осередках, менше 90% - в заплавно-болотних);

- особам, які від'їжджають для проведення постійних або тимчасових робіт на території активних природних осередків туляремії: мисливці, лісники, меліоратори, геодезисти, торфорозробники, заготівельники шкір промислових тварин (водяних щурів, ондатр, зайців), геологи, члени наукових експедицій, особи, які направляються для проведення сільськогосподарських, будівельних та інших робіт. Вакцинацію зазначених груп організують і проводять установи та заклади охорони здоров'я у місцях їх формування.

2. Контроль за станом протитуляремійного імунітету

2.1. Контроль за своєчасністю і якістю вакцинації проти туляремії, а також за станом імунітету здійснюють територіальні санітарно-епідеміологічні станції.

2.2. Імунну структуру населення визначають шляхом вибіркової перевірки працездатного населення за допомогою нашкірної туляринової проби або серологічних методів не частіше 1 разу в 5 років. Кількість осіб, які підлягають перевірці повинна складати не менше 1% загальної чисельності осіб, які проживають в окремому адміністративному районі або не менше 10% в окремому населеному пункті.

Ревакцинацію проводять при рівні імунного прошарку менше 70% в осередках луго-польового типу і менше 90% - заплавно-болотного типу, а також за епідпоказаннями. Особам, у яких визначені негативні серологічні та алергічні результати обстеження необхідно проводити додаткові щеплення.

2.3. У працівників відділів особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічних станцій, протичумних установ, дезінфекційних підрозділів, які виконують дезінсекційні та дератизаційні роботи у природних осередках туляремії, працівникам лабораторій, епідзагонів, які працюють із збудником туляремії і щеплені проти туляремії з позитивним результатом стан імунітету перевіряють 1 раз у 2 роки.

До роботи допускають осіб із наявністю протитуляремійного імунітету, визначеного за допомогою нашкірної туляринової проби (або реакції лейкоцитолізу) або серологічних методів (реакція аглютинації, реакція пасивної гемаглютинації, імуноферментний аналіз). Ревакцинацію проводять лише при отриманні негативних імунологічних показників.

2.4. Вакцинація повинна проводитися у поєднанні з іншими заходами, які направлені на знищення джерела інфекції та усунення факторів його передачі.