Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ЕТОПОЗИД-МІЛІ
Назва: ЕТОПОЗИД-МІЛІ
Міжнародна непатентована назва: Etoposide
Виробник: "Venus Remedies Limited" для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія
Лікарська форма: Розчин для ін'єкцій
Форма випуску: Концентрат для приготування розчину для інфузій по 2.5 мл (50 мг), 5 мл (100 мг), 10 мл (200 мг) у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 мл концентрату містить етопозиду - 20.0 мг
Допоміжні речовини: Полісорбат, спирт бензиловий, спирт етиловий, кислота лимонна, поліетиленгліколь
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: Дрібноклітинний рак легенів; гострий монобластний і мієлобластний лейкоз; злоякісний лімфогрануломатоз і лімфоми на просунутих стадіях; неходжкінські лімфоми; несеміномна карцинома яєчника.
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: Р.05.02/04773
Термін дії посвідчення: з 29.05.2002 до 29.05.2007
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ЕТОПОЗИД-МІЛІ
АТ код: L01CB01
Наказ МОЗ: 241 від 14.05.2004


    Інструкція для застосування ЕТОПОЗИД-МІЛІ

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ЕТОПОЗИД- МІЛІ

    (ETOPOSIDE - MILI)

    Загальна характеристика:

    міжнародна та хімічна назви: Etoposidе; 9-[(4,6-О-етиліден-b-D-глюкопіранозил) окси]–5,8,8а,9-тетрагідро-5-(4-гідрокси-3,5-диметокси- феніл) фуро[3 прим:6,7] нафто [2,3- d]-1,3 діоксол-6 (5а Н)-он;

    4-примедеметиленпіподофілотоксин 9 [4,6 – O –етиліден - D-глюкопіранозид];

    oсновні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;

    склад: 1 мл розчину містить 20 мг етопозиду;

    допоміжні речовини: полісорбат, спирт бензиловий, спирт етиловий, кислота лимонна, полі етиленгліколь.

    Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

    Фармакотерапевтична група. Алкалоїди рослинного походження, похідніподофілотоксину. Код ATC L01C B01.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка: протипухлинна активність.

    Протипухлинна активність спостерігалася стосовно таких видів пухлин: пухлина Murine L1210, лейкемія Р 388, меланома В 16, рак легенів Льюіса, пухлина прямої кишки, рак яєчникаМ 5076 і карцинома Ерліха. Крім того, протипухлинна активність також спостерігалася щодо ліній AH66F і АН 66 гепатоми асцитів пацюків.

    Механізм дії.

    Етопозидвиявляє цитоцидну активність проти клітин у пізній фазі S і у фазі G2клітинного циклу, блокуючи фазу G2. Вважають, що механізм його дії припускає опосередковану стимуляцію розірвання ланцюга ДНК, не впливаючи на неї безпосередньо. Крім того, цитоцидна активність посилюється залежно від тривалості введення і концентрації препарату.

    Фармакокінетика. Зміни концентрації препарату в крові в онкологічних хворих при внутрішньо венному введенні його протягом 5 днів поспіль, описуються двофазною кривою, а період напіврозпаду (t1/2) після введення першої дози становить 0,13 – 0,39 год в альфа-фазі і 3,33 – 4,85год у бета-фазі. Внаслідок порівняльного аналізу змін рівня в крові через 5днів прийому препарату була встановлена відсутність тенденції до кумуляціїетопозиду в крові. Крім того, показник виділення незміненої речовини в сечу протягом 5 днів становив 32 – 61% від введеної дози.

    Показання для застосування. Дрібноклітинний і не дрібноклітинний рак легенів, лімфогранулематоз і неходж кінська лімфома, рак шлунка, пухлини яєчка, хоріонепітеліома, рак яєчників.

    Спосіб застосування та дози. Для кожного курсу терапії призначаютьЕтопозид - Мілі внутрішньо венно в дозі 60 – 100 мг/м2 площі поверхні тіла щодня протягом 5 днів підряд з інтервалом у 3 тижні. За необхідності слід повторити курс лікування. Збільшують або зменшують дозу залежно від захворювання і стану пацієнта.

    Для застосування препарат розводять відповідним розчином для зменшення дефіциту рідини, наприклад, ізотонічним розчином хлористого натрію - для одержання об’єму не менше 250 мл на кожні 100 мг препарату. Потім його повільно вводять внутрішньо венно протягом 30 хв.

    Побічна дія.

    Гемато токсичність

    Лейкопенія, тромбоцит опенія, кровотеча, анемія.

     Гепато токсичність

    Може спостерігатися підвищення рівніваспартат-амінотрансфер ази, аланін-амінотрансфер ази, лужної фосфатази.

    Нефро токсичність

    Можуть підвищитися рівні азоту сечовини та креатині ну.

    Диспептичний синдром

    Нудота, блювання, анорексія, стоматит, діарея, біль у шлунку, запор.

    Реакції гіпер чутливості

    Можуть з’являтися висипання.

    Ураження шкіри

    Алопеція, еритема і свербіж.

    Нейро токсичність

    Оніміння кінцівок, головний біль.

    Кардіо токсичність

    Іноді можуть спостерігатися ознаки патології на електрокардіограмі, аритмія і гіпертензія.

    Інше

    Можуть спостерігатися симптоми нездужання, лихоманка.

    Протипоказання.

    Препарат не призначають пацієнтам:

    із серйозним пригніченням кісткомозкового кровотворення;

    із гіперчутливістю до цього препарату в анамнезі.

    Таким групам пацієнтів призначають препарат з великою обережністю:

    із пригніченням кісткомозкового кровотворення;

    пацієнтам із порушенням функції печінки;

    пацієнтам із порушенням функції нирок;

    пацієнтам з ускладненнями, включаючи інфекційні захворювання;

    хворим на вітряну віспу (прийом препарату може призвести до порушення функцій всього організму зі смертельним кінцем).

    Передозування. Виражена мієлосупресія, стоматит. Лікування -симптоматичне.

    Особливості застосування.

    Призначення препарату під час вагітності і лактації

    В експериментах був встановлений тератогенний вплив препарату, тому небажано його призначати жінкам під час вагітності або жінкам з підозрою на вагітність.

    Експерименти показали, що препарат проникає в молоко матері. Небажано, отже, призначати цей препарат матерям, які годують груддю, або необхідно перервати годування груддю.

    Запобіжні заходи при використанні препарату

    Препарат не можна вводити підшкірно або внутрішньом’язово!

    Оскільки внутрішньо венні ін’єкції цього препарату можуть призвести до розвитку ангіалгії, флебіту, гіпертонії та аритмії, варто уважно ставитися довибору місця і методу введення препарату. Швидкість введення препарату повинна бути дуже малою (протягом 30 – 60 хв).

    Привнутрішньо венних ін’єкціях, що можуть супроводжуватися утворенням ущільнень або некрозом у ділянці введення у разі екстравазації препарату, слід бути гранично обережним, щоб цього уникнути.

    Внаслідок високої концентрації препарату під час його розчинення кристали можуть осідати, тому варто готувати розчин препарату таким чином, щоб концентрація розчину становила 0,6 мг/мл або менше. Крім того, використовувати приготовлений розчин треба по можливості, одразу ж після розчинення.

    Оскільки терапія препаратом може спричиняти такі серйозні побічні ефекти, як пригнічення кісткомозкового кровотворення, слід здійснювати суворий контроль за станом пацієнта та часто проводити відповідне клінічне обстеження (гематологічне, контроль функції печінки і нирок). При виявленні патології вживають відповідних заходів, наприклад, знижують дозування або припиняють застосування препарату. Крім того, при тривалому лікуванні препаратом, коли побічні ефекти стають виразнішими і переходять у затяжну стадію, слід проводи тилікування препаратом дуже обережно.

    Необхідно стежити за виникненням інфекційних захворювань і кровотеч.

    У разі призначення препарату маленьким дітям особливу увагу слід приділяти можливості побічних ефектів і лікування проводити дуже обережно.

    За необхідності введення препарату дітям і пацієнтам репродуктивного віку слід враховувати вплив препарату на статеві органи.

    Інше

    При лікуванні гострої лейкемії тривалість курсу треба або подовжити, або скоротити залежно від результатів постійного контролю за складом периферичної крові.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Комбіноване лікування з іншими протипухлинними препаратами або з променевою терапією може спричинити посилення таких побічних ефектів, як пригнічення кісткомозкового кровотворення. Источник

    Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі. Термін зберігання – 2 роки.





    На сайті також шукають: Лазорин, Аспірин інструкція, Гриппостад с застосування, Рекутан побічні дії, Тіоцетам форте протипоказання