Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні

№ 620; прийнятий: 29-12-2003; чинний
Видавник: Міністерство охорони здоров'я України
Тип документа: Наказ, Перелік, Положення, Принципи, Рекомендації, Форма типового документа


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

29.12.2003  № 620

Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги в Україні

Державні заходи щодо здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності, збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення, визначені в Указі Президента України від 26.03.2001 р. "Про Національну програму "Репродуктивне здоров'я 2001-2005", постанові Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 № 960 "Про затвердження Концепції розвитку охорони здоров'я населення України", розпорядженнях Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 161-р "Про затвердження Концепції безпечного материнства" та від 01.07.2002 р. № 355-р "Про затвердження комплексних заходів щодо заохочування народжуваності на 2002-2007 рр.", передбачають удосконалення організації діяльності акушерсько-гінекологічної служби, в т.ч. стаціонарної ланки.

Стратегія розвитку акушерсько-гінекологічної служби в Україні базується на принципах ВООЗ: забезпечення сталого доступу всіх верств населення до кваліфікованої медичної допомоги, служб планування сім'ї, медико-генетичного консультування. З урахуванням різноманітних факторів, які впливають на стан здоров'я жінок, розроблена нормативна база щодо забезпечення жіночого населення стаціонарною акушерсько-гінекологічною допомогою.

З метою поліпшення стану репродуктивного здоров'я жіночого населення України, зниження рівня материнської та дитячої захворюваності та смертності, ускладнень вагітності і пологів, реалізації рекомендацій ВООЗ та виконання чинного законодавства України щодо охорони здоров'я матерів і дітей  НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Методичні рекомендації щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги (додаються).

1.2. Примірне положення про пологовий будинок (додається).

1.3. Примірне положення про перинатальний центр (додається).

1.4. Примірне положення про пологове відділення (додається).

1.5. Примірне положення про відділення патології вагітності (додається).

1.6. Примірне положення про гінекологічне відділення (додається).

1.7. Примірне положення про пологовий зал сімейного типу (додається).

1.8. Примірне положення про відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (додається).

1.9. Примірне положення про відділення трансфузіології акушерського стаціонару (додається).

1.10. Примірне положення про виїзну акушерсько-гінекологічну консультативну бригаду екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії (додається).

1.11. Примірне положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених (додається).

1.12. Примірне положення про відділення інтенсивної терапії новонароджених (додається).

1.13. Примірне положення про відділення екстрагенітальної патології (додається).

1.14. Примірне положення про денний стаціонар у лікувально-профілактичних закладах акушерсько-гінекологічного профілю (додається).

1.15. Примірне положення про відділення ендокринної гінекології (додається).

1.16. Примірне положення про відділення гнійно-септичної гінекології (додається).

1.17. Примірне положення про відділення дитячої та підліткової гінекології (додається).

1.18. Примірне положення про відділення (ліжка) для вагітних в санаторіях, санаторіях-профілакторіях (додається).

1.19. Примірне положення про головного лікаря пологового будинку (додається).

1.20. Примірне положення про заступника головного лікаря пологового будинку з медичної частини (додається).

1.21. Примірне положення про завідуючого пологовим (гінекологічним) відділенням стаціонару (додається).

1.22. Примірне положення про завідуючого відділенням неонатологічного профілю (додається).

1.23. Примірне положення про завідуючого відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії пологового будинку (додається).

1.24. Примірне положення про лікаря-акушера-гінеколога акушерсько-гінекологічного стаціонару (додається).

1.25. Примірне положення про лікаря-педіатра-неонатолога акушерського стаціонару (додається).

1.26. Примірне положення про головну акушерку пологового будинку / старшу акушерку відділення акушерсько-гінекологічного стаціонару (додається).

1.27. Примірне положення про старшу медичну сестру відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії пологового будинку (додається).

1.28. Примірне положення про акушерку акушерського стаціонару (додається).

1.29. Примірне положення про медичну сестру відділення неонатологічного профілю (додається).

1.30. Нормативи надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міських державних адміністрацій:

2.1. На підставі затверджених цим наказом примірних положень протягом 2004 року розробити й затвердити положення про структурні підрозділи, посадові інструкції співробітників акушерсько-гінекологічних стаціонарів та забезпечити їх діяльність.

2.2. Забезпечити впровадження Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, починаючи з 2004 року.

2.3. Створити протягом 2004 року регіональні відділення екстрагенітальної патології у складі багатопрофільних лікарень з кількістю ліжок відповідно до потреб регіонів.

2.4. Протягом 2004 року завершити створення та оснащення відділень анестезіології з ліжками інтенсивної терапії та виїзних акушерсько-гінекологічних консультативних бригад екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії на базі акушерсько-гінекологічних відділень обласних/міських з функціями обласного закладів.

2.5. Здійснити заходи щодо створення протягом 2004 року перинатальних центрів відповідно до положення, затвердженого цим наказом.

2.6. Розширювати мережу денних стаціонарів у лікувально-профілактичних закладах акушерсько-гінекологічного профілю.

2.7. Завершити до кінця 2005 року створення відділень (ліжок) для вагітних у санаторіях, санаторіях-профілакторіях у кожному регіоні.

2.8. Впровадити в практику роботи родопомічних закладів надання акушерської допомоги за принципами "індивідуальний пологовий зал", "сімейний пологовий зал".

2.9. Вжити заходів щодо підготовки лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного та педіатричного профілю до сертифікації на відповідність статусу "Лікарня, доброзичлива до дитини" згідно з ініціативою ВООЗ/ЮНІСЕФ.

2.10. Створити на базі провідних пологових стаціонарів навчально-методичні центри з підтримки грудного вигодовування.

2.11. Забезпечити спільне перебування матері та дитини в усіх акушерських та неонатологічних стаціонарах.

2.12. Завершити створення навчально-методичних центрів з первинної реанімації новонароджених відповідно до наказу МОЗ України від 06.05.2003 № 194 "Про затвердження галузевої програми "Первинна реанімація новонароджених на 2003-2006 роки".

2.13. Забезпечити:

- оснащення акушерських стаціонарів медичною апаратурою, обладнанням, устаткуванням згідно з табелем оснащення, затвердженим наказом МОЗ України від 05.06.98 № 153 "Про затвердження табелів оснащення виробами медичного призначення структурних підрозділів закладів охорони здоров'я";

- наявність тридобового запасу медикаментів, препаратів крові та її компонентів для надання невідкладної допомоги вагітним, роділлям, породіллям і новонародженим;

- доступність сільського населення до стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги всіх рівнів;

- постійне, систематичне підвищення кваліфікації спеціалістів з питань надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

3. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям (Моісеєнко Р.О.):

3.1. Здійснювати контроль за організацією виконання цього наказу.

3.2. Вжити заходів щодо залучення міжнародних і громадських організацій до вирішення питань поліпшення організації акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню.

3.3. Сприяти проведенню щорічних науково-практичних конференцій з питань збереження та зміцнення репродуктивного і статевого здоров'я, планування сім'ї, діагностики та лікування акушерсько-гінекологічної та неонатологічної патології.

3.4. Здійснювати періодичні перевірки роботи органів охорони здоров'я щодо виконання цього наказу, результати виносити на розгляд колегій, апаратних нарад.

3.5. Протягом 2004 року проаналізувати та здійснити заходи, спрямовані на вдосконалення нормативно-правової бази щодо надання неонатологічної допомоги у дитячих лікарнях.

4. Управлінню освіти та науки (Волосовець О.П.) забезпечити формування державних замовлень на науково-дослідні роботи з актуальних питань стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

5. Управлінню освіти та науки (Волосовець О.П.), Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям (Моісеєнко Р.О.) протягом 2004-2005 рр. організувати розробку та впровадження в програми післядипломної підготовки лікарів-акушерів-гінекологів, лікарів-педіатрів, лікарів-педіатрів-неонатологів питань медичної психології.

6. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям (Моісеєнко Р.О.), Центру медичної статистики (Голубчиков М.В.) внести зміни до звітно-облікової документації щодо роботи акушерсько-гінекологічних стаціонарів відповідно до вимог цього наказу та рекомендацій ВООЗ.

7. Вважати такими, що:

7.1. не застосовуються на території України накази МОЗ СРСР від 08.04.1980 р. № 360 "Об утверждении положений о работниках родильних домов и женских консультаций (отделений)" та від 09.01.1986 р. № 55 "Об организации работы родильных домов (отделений)".

7.2. втратили чинність затверджені наказом МОЗ України від 05.01.1996 р. № 4 "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні": Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку, Положення про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених акушерського стаціонару, Положення про відділення інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку, Методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в акушерських стаціонарах, Методичні рекомендації щодо догляду за новонародженими в обсерваційних післяпологових відділеннях.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О.М.Орду.

В.о. Міністра В.В.Загородній

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

29.12.2003  № 620

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги

1. Загальні положення

1.1. Загальні принципи організації стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги базуються на концепції ВООЗ щодо раціонального ведення пологів (1996), Концепції безпечного материнства, а також на державних засадах щодо здійснення активної демографічної політики.

1.2. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна та неонатологічна допомога в Україні здійснюється в акушерсько-гінекологічних відділеннях районних, центральних районних, міських, обласних лікарень, міських пологових будинках, перинатальних центрах, ІПАГ АМН України і є доступною для всіх верств населення.

1.3. Територія обслуговування пологового будинку (відділення) визначається органами охорони здоров'я. Пацієнтці та її сім'ї має бути забезпечено право обирати стаціонар та лікаря за наявності умов та у відповідному порядку.

1.4. Амбулаторна акушерська допомога у відомчих та лікувально-профілактичних закладах недержавної форми власності надається за умови наявності в їх структурі пологового стаціонару. В інших випадках вагітні скеровуються до лікувально-профілактичних закладів державної форми власності за місцем проживання.

1.5. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна та неонатологічна допомога пацієнтам на всіх рівнях організується цілодобово.

1.6. Право на отримання невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги пацієнтці має бути забезпечено в лікувально-профілактичних закладах незалежно від місця її проживання, за необхідності - з "розгортанням" операційної у терміни надання ургентної допомоги.

1.7. Госпіталізація вагітних, роділь, гінекологічних хворих в акушерсько-гінекологічний стаціонар здійснюється за направленням лікарів швидкої медичної допомоги, амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладів, акушерок, фельдшерів або медичних сестер фельдшерсько-акушерських пунктів. В ургентних ситуаціях госпіталізація пацієнтки може здійснюватись за самозверненням з визначенням показань до госпіталізації лікарем приймального відділення/черговим лікарем.

1.8. Питання планової госпіталізації пацієнтки вирішується черговим лікарем або лікарем-акушером-гінекологом, закріпленим за приймальним відділенням відповідно до внутрішнього розпорядку роботи стаціонару, затвердженим головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

1.9. Під час планової госпіталізації в направленні відображаються результати обстеження хворої на амбулаторному етапі, передбачені "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги" відповідно нозології, а також висновки і рекомендації профільних спеціалістів за наявності супутньої соматичної патології.

1.10. Обгрунтована відмова у плановій госпіталізації фіксується у журналі відмовлень у госпіталізації (форма 001-1/о).

1.11. При госпіталізації первинна медична документація оформляється згідно з документами пацієнтки, що підтверджують її особу. У разі їх відсутності в медичній документації робиться відмітка про те, що паспортні дані записані зі слів пацієнтки.

1.12. Під час госпіталізації пацієнтки до лікувально-профілактичного закладу лікар приймального відділення, а у вихідні, святкові дні та нічний час - черговий лікар здійснює огляд та обстеження пацієнтки, інформує про її права та обов'язки щодо стану здоров'я, попередній діагноз, обсяг необхідних діагностичних та лікувальних заходів, прогнозні та можливі наслідки розвитку хвороби, а також отримує від неї інформацію щодо загального стану здоров'я, перебігу хвороби/вагітності.

1.13. Медична допомога жінкам та новонародженим у лікувально-профілактичних закладах акушерсько-гінекологічного профілю здійснюється відповідно до Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, затверджених цим наказом, а також рівнів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги населенню (додаток 1).

1.14. Штатні посади медичного персоналу акушерсько-гінекологічних стаціонарів встановлюються відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

1.15. Діяльність акушерсько-гінекологічних стаціонарів передбачає постійне впровадження нових методик щодо раціонального ведення пологів, профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, захворювань новонароджених, а також гінекологічної патології, які базуються на принципах доказової медицини.

1.16. Для проведення планового оперативного лікування хворі мають бути обстежені на догоспітальному етапі згідно з Нормативами надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство та гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних лікувальних закладів (наказ МОЗ України від 28.12.02 № 503).

1.17. Напередодні виконання планової операції хвора оглядається анестезіологом із заповненням листа первинного огляду анестезіолога (ф. 003-3/о, завідувачем відділення та керівником клініки (у клінічному закладі). При цьому визначається передбачуваний обсяг хірургічного втручання, в медичній карті стаціонарного хворого записується передопераційний епікриз, у якому фіксується згода пацієнтки на оперативне втручання у вигляді особистого підпису, заповнюється відповідним чином лист одержання інформованої згоди на медичне втручання.

1.18. Склад операційної бригади визначається завідувачем відділення та керівником клініки (у клінічному закладі) відповідно до кваліфікаційної категорії лікарів із забезпеченням пропорційної участі всіх лікарів відділення у наданні хірургічної медичної допомоги та з урахуванням бажання пацієнтки (письмова заява). Склад операційної бригади зазначається в передопераційному епікризі. За умови вибору пацієнткою лікаря його участь погоджується адміністрацією лікувально-профілактичного закладу відповідно до кваліфікаційної категорії лікаря.

1.19. В ургентних ситуаціях рішення про необхідність оперативного втручання та його обсяг, а також залучення спеціалістів відповідної кваліфікації приймається відповідальним черговим лікарем лікувально-профілактичного закладу.

1.20. Санітарно-епідеміологічний режим роботи акушерсько-гінекологічного стаціонару має відповідати вимогам наказу МОЗ України від 10.02.2003 р. № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".

1.21. Персонал акушерсько-гінекологічного стаціонару забезпечує лікувально-охоронний режим, дотримання вимог медичної етики та деонтології (додаток 2), високу культуру медичного обслуговування жінок і новонароджених, застосовуючи різноманітні форми та засоби санітарної просвіти.

1.22. Згідно з планом обстеження і лікування та відповідно до чинного законодавства, в медичній карті стаціонарного хворого, історії пологів здійснюються відповідні відмітки щодо поінформованої згоди пацієнтки на всі запропоновані методи обстеження/лікування з фіксацією дати їх призначення: назви методу обстеження/лікування, прізвища, ім'я, по батькові та підпису лікуючого лікаря, а також особистого підпису пацієнтки (вкладиш у затверджену форму).

1.23. Рівень надання кваліфікованої діагностично-лікувальної допомоги жінкам та новонародженим визначається як професійною підготовкою медичного персоналу, так і матеріально-технічним та медикаментозним забезпеченням пологових будинків (відділень) медичним обладнанням, апаратурою та інструментарієм (сучасними ультразвуковими апаратами, реанімаційними столиками, кувезами, лампами фототерапії, пульсоксиметрами, перфузорами, сучасними апаратами ШВЛ, кардіотокографами, кардіореспіраторними моніторами, шовним матеріалом, хірургічними інструментами, лабораторним обладнанням, медикаментами тощо).

1.24. Госпіталізація вагітних з ускладненим перебігом вагітності до 22 тижнів вагітності, а також для переривання вагітності за показаннями у пізніх термінах здійснюється в гінекологічне відділення (у випадку переривання вагітності у пізніх термінах заводиться медична картка стаціонарного хворого), після 22 тижнів вагітності - у відділення патології вагітних. Вагітні з екстрагенітальною патологією до 22 тижнів вагітності госпіталізуються у відділення екстрагенітальної патології або у профільний стаціонар.

1.25. Діяльність акушерсько-гінекологічного стаціонару передбачає ведення відповідної облікової та звітної документації (додаток 3).

1.26. Так тика дій медичного персоналу у випадку народження дитини з вродженими вадами, материнської або дитячої смерті означена у додатку 4.

2. Організація надання стаціонарної акушерської допомоги

2.1. Організація роботи родопомічних закладів здійснюється за єдиними принципами відповідно до вимог галузевих нормативних документів.

2.2. Стаціонарна акушерська допомога жіночому населенню надається у пологових відділеннях районних, центральних районних, міських, обласних лікарень, у міських пологових будинках, спеціалізованих акушерських стаціонарах, перинатальних центрах, акушерських відділеннях ІПАГ АМН України, в лікувально-профілактичних закладах відомчого підпорядкування та недержавної форми власності.

2.3. Під час госпіталізації вагітної (роділлі) до акушерського стаціонару лікар акушер-гінеколог та акушерка приймально-оглядового відділення здійснюють загальний огляд, вимірювання температури тіла, артеріального тиску, обстеження внутрішніх органів, вимірювання висоти стояння дна матки, окружності живота та розмірів тазу, аускультацію серцебиття плода, внутрішнє акушерське дослідження. Лікар вивчає дані обмінної карти вагітної, збирає загальний та епідеміологічний анамнез, звертаючи особливу увагу на наявність гострих респіраторних захворювань, оглядає видимі слизові оболонки та шкіру з метою виявлення гнійничкових і грибкових, а також інфекційних (гастро-ентероколіт, гепатит, ІПСШ, ВІЛ та ін.) захворювань, встановлює тривалість безводного періоду. Обов'язковою є відмітка в історії пологів щодо відчуття рухів плода самою жінкою.

За результатами анамнезу, даних обмінної карти та проведеного обстеження заповнюється історія пологів (ф. 096/о), і пацієнтка відповідно до показань, скеровується у фізіологічне чи обсерваційне пологове відділення.

2.4. Госпіталізація вагітних (роділь) у лікувально-профілактичні заклади третього рівня надання стаціонарної акушерської та неонатологічної допомоги здійснюється відповідно до показань (додаток 5).

2.5. На підставі даних анамнезу, результатів фізикального обстеження вагітної (роділлі), виявленої акушерської та соматичної (екстрагенітальної) патології лікар-ординатор акушерського відділення встановлює діагноз, визначає і записує в історію пологів фактори ризику, ступінь прогнозованого перинатального та акушерського ризику (низький, високий та вкрай високий) (додаток 6).

2.6. Відповідно до встановленого діагнозу, визначених факторів і ступеню перинатального та акушерського ризику розробляється і записується в історію пологів план ведення пологів, що є важливим моментом прогнозування об'єму надання акушерської допомоги.

2.7. У роділь з групи низького ступеню перинатального та акушерського ризику тактика ведення пологів має відповідати принципам ведення нормальних пологів (додаток 7).

2.8. Оперативне розродження, зокрема операції кесаревого розтину, накладання акушерських щипців, вакуум-екстракції плода, здійснюється за показаннями та наявністю відповідних умов проведення операції (додаток 8).

2.9. Після закінчення пологів в історії пологів записується резюме пологів - стислий опис їх перебігу та перелік медичних втручань, що мали місце (додаток 9).

2.10. Сучасні принципи надання кваліфікованої акушерської допомоги передбачають: ведення партограми (додаток 10), визначення (за показаннями) біофізичного профілю плода (додаток 11), організацію роботи акушерських стаціонарів із впровадженням спільного перебування матері і дитини, грудного вигодовування, практики "індивідуальних" у відповідності до чинного законодавства та "сімейних" пологових залів, забезпеченням запасу медикаментів для надання невідкладної медичної допомоги (додаток 12).

Усі співробітники акушерського стаціонару, відповідно до їх посад і функціональних обов'язків, повинні володіти сучасними методиками щодо психологічної підтримки вагітних, роділь та породіль, гігієни та раціонального харчування породіллі, контрацепції (додаток 13), підтримки грудного вигодовування (додаток 14), забезпечення умов фізіологічної постнатальної адаптації новонароджених, надання первинної реанімації новонароджених.

2.11. Акушерська допомога вагітним (роділлям) з вкрай високим ступенем прогнозованого перинатального та акушерського ризику надається в акушерських стаціонарах III рівня. З метою підвищення якості надання такої допомоги робота зазначених закладів будується на принципах співробітництва з кафедрами акушерства і гінекології, неонатології, анестезіології вищих навчальних закладів відповідно до діючих нормативно-правових актів.

2.12. Новонароджена дитина одразу після народження показується лікарем-акушером-гінекологом або акушеркою матері та особам, які супроводжують роділлю в пологах.

2.13. Порядок допуску останніх до пологового відділення, а також порядок відвідувань породіль та новонароджених під час перебування їх у післяпологовому відділенні родичами або близькими особами встановлюється адміністрацією лікувально-профілактичного закладу. Основними умовами для цього мають бути бажання породіллі, відповідна підготовка зазначених осіб, відсутність у них інфекційних захворювань.

2.14. Вагітним з екстрагенітальною патологією, ускладненнями пологів та післяпологового періоду надаються конкретні рекомендації, поради щодо подальших лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів, консультування відповідних фахівців, про що зазначається в обмінній карті (ф. 113/о).

2.15. Після народження дитини дії медичного персоналу направлені на зменшення ймовірності розвитку гіпотермії у новонародженого (дотримання принципу "теплового ланцюжка") та збереження психо-фізіологічної єдності матері і дитини (викладання дитини на живіт матері, контакт "шкіра до шкіри", раннє прикладання до грудей, спільне їх перебування). Організація спільного перебування матері та дитини здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2003 № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".

2.16. Виписка матері та дитини з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів, післяпологового періоду та періоду постнатальної адаптації здійснюється на 4-5 добу після пологів.

2.17. У разі виникнення ускладнень пологів та післяпологового періоду виписка породіллі здійснюється з відповідною відміткою в історії пологів та в обмінній карті щодо видачі листка непрацездатності працюючим жінкам та довідки - жінкам, не застрахованим у системі загальнодержавного обов'язкового медичного соціального страхування, відповідно до переліку показань ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду (додаток 15).

2.18. Інформація про новонародженого та породіллю в день виписки по телефону надається до дитячої поліклініки (за місцем проживання) та жіночої консультації (за місцем спостереження під час вагітності). Заповнена відповідним чином обмінна карта видається на руки породіллі.

2.19. Перше патронажне відвідування дитини вдома здійснюється дільничним лікарем-педіатром протягом перших 3-х діб після виписки з наступними патронажами дільничної медичної сестри.

2.20. Післяпологовий патронаж здійснюється дільничним лікарем-акушером-гінекологом у перші 7 діб після виписки породіллі з пологового будинку (відділення) з метою попередження або ранньої діагностики післяпологових ускладнень та захворювань новонароджених. Післяпологовий патронаж має на меті з'ясувати:

- стан самопочуття та скарги породіллі;

- стан молочних залоз і характер лактації;

- характер виділень з піхви;

- дотримання жінкою правил особистої гігієни в післяпологовому періоді;

- надання консультації з питань грудного вигодовування та планування сім'ї.

2.21. В організації стаціонарної акушерської та неонатологічної допомоги необхідно забезпечувати чітку наступність між акушерсько-гінекологічним стаціонаром та іншими службами.

3. Організація надання спеціалізованої акушерської допомоги

Спеціалізована акушерська допомога - це вид медичної допомоги, що надається вагітним, роділлям та породіллям в акушерських стаціонарах (відділеннях) лікарями-акушерами-гінекологами, які мають відповідну підготовку, досвід і можуть забезпечити надання більш кваліфікованої консультативної та лікувально-діагностичної допомоги певним категоріям вагітних, роділь та породіль.

Спеціалізована акушерсько-гінекологічна допомога, її форми та обсяг можуть змінюватись у процесі розвитку системи охорони здоров'я шляхом визначення видів патології, які є провідними у структурі гінекологічної, а також материнської та перинатальної захворюваності й смертності.

Високоспеціалізована лікувально-профілактична допомога надається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку в галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, що рідко зустрічаються.

3.1. Спеціалізована планова акушерська допомога надається у лікувально-профілактичних закладах III рівня надання стаціонарної акушерської та неонатологічної допомоги із застосуванням високотехнологічної діагностичної апаратури, інструментарію, обладнання та використанням сучасних ефективних методик діагностики, лікування, рододопомоги.

3.2. Для забезпечення надання ефективної спеціалізованої акушерської та неонатологічної допомоги згідно з сучасними вимогами доцільно створювати перинатальні центри, до складу якого входять взаємодіючі блоки відділень (кабінетів):

консультативно-діагностичний, акушерсько-гінекологічний, неонатологічний, лабораторно-діагностичний, виїзна бригада невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги.

3.4. Спеціалізована акушерська допомога надається за наступними напрямами:

3.4.1. Невиношування вагітності:

- особливості контингенту новонароджених передбачає необхідність цілодобового чергування неонатолога, анестезіолога, цілодобового функціонування лабораторної служби, наявність спеціального обладнання (фетальні монітори, апарати для штучної вентиляції легень, електровідсмоктувачі, спеціальні кувези, інструментарій, медикаменти для проведення інфузійної терапії та парентерального харчування новонароджених).

3.4.2. Екстрагенітальна патологія у вагітних і породіль:

- для забезпечення надання своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги жінкам із тяжкою соматичною патологією у межах одного лікувально-профілактичного закладу, акушерська та неонатологічна допомога надається у відділенні екстрагенітальної патології вагітних, яке створюється при багатопрофільних стаціонарах. До відділення екстрагенітальної патології входять блоки: патології вагітності, акушерський з організацією роботи у режимі обсерваційного та неонатологічний. Госпіталізація до відділення екстрагенітальної патології здійснюється згідно з переліком показань до госпіталізації у лікувально-профілактичні заклади III рівня надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

3.4.3. Інфекційні захворювання у вагітних, роділь, породіль:

- акушерська допомога вагітним, роділлям та породіллям з інфекційними захворюваннями надається в обсерваційних акушерських відділеннях, у структурі яких передбачається наявність боксів.

У містах з чисельністю населення 500 тис. і більше доцільне створення спеціалізованого акушерського інфекційного стаціонару.

3.4.3.1. Надання допомоги ВІЛ-інфікованим вагітним здійснюються згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2000 р. № 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".

3.4.3.2. Акушерська допомога хворим на туберкульоз надається в акушерських відділеннях протитуберкульозних лікарень та в обсерваційних відділеннях родопомічних закладів. Вагітні та роділлі з неактивними формами туберкульозу можуть бути госпіталізовані в обсерваційне відділення акушерського стаціонару, а роділлі з активною формою туберкульозу - в боксовані палати обсерваційного відділення або спеціалізованого акушерського відділення.

3.4.3.3. Медична допомога вагітним з інфекційними захворюваннями може надаватись у відповідних відділеннях інфекційних лікарень за умови відсутності ускладнень перебігу вагітності та забезпечення своєчасної консультативної акушерської допомоги.

3.5. Породіллям під час виписки надаються детальні рекомендації щодо подальшого лікування, диспансерного спостереження та проведення реабілітаційних заходів у відповідних спеціалістів, що фіксуються в обмінній карті.

3.6. Повноцінна спеціалізована акушерська допомога може бути реалізована за умови плідної співпраці акушерсько-гінекологічних закладів з іншими профільними службами. В наданні спеціалізованої акушерської допомоги по кожному напряму разом з акушерами-гінекологами співпрацюють профільні спеціалісти (кардіологи, ендокринологи, генетики, терапевти, фтизіатри, інфекціоністи та інші).

3.7. Науково-методичне керівництво діяльністю спеціалізованих акушерських закладів здійснюється ІПАГ АМН України, кафедрами акушерства і гінекології, неонатології, анестезіології вищих навчальних закладів.

4. Організація надання стаціонарної гінекологічної допомоги

4.1. Забезпечення жіночого населення стаціонарною гінекологічною допомогою здійснюється відповідно до рівнів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню (додаток 2) згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги" та "Примірним положенням про гінекологічне відділення", затвердженими цим наказом.

4.5. У приймальному відділенні хвора (вагітна) оглядається лікарем з відображенням результатів огляду в медичній карті стаціонарного хворого (ф. 003/о) з фіксацією часу огляду і встановленням діагнозу при госпіталізації. Первинний огляд хворої у разі планової госпіталізації здійснюється протягом не більше ніж 30 хвилин після її звернення до приймального відділення.

4.6. Протягом першої доби перебування в стаціонарі пацієнтка оглядається лікуючим лікарем, який встановлює попередній діагноз, у перші 3 дні - завідувачем відділення спільно з лікуючим лікарем із встановленням клінічного діагнозу, уточненням плану лікування, обсягу додаткового обстеження та консультацій профільних спеціалістів (у разі необхідності). У разі утруднень при встановленні клінічного діагнозу хвора має бути оглянута керівником клініки (у клінічному закладі) протягом перших 3-х діб з часу госпіталізації, а при необхідності - в перший день перебування у стаціонарі.

4.7. Стан пацієнтки контролюється лікуючим лікарем щоденно з письмовим відображенням у медичній карті стаціонарного хворого у вигляді щоденника. Зміни в плані обстеження та лікування фіксуються в медичній карті стаціонарного хворого, в листі призначень та листі одержання інформованої згоди на медичне втручання (додаток 1). У разі тяжкого стану хворої терміни огляду визначаються її станом із відповідним записом у медичній карті стаціонарного хворого результатів кожного огляду.

4.8. Тяжкий стан хворої потребує негайного скликання консиліуму лікарів. Для визначення тактики ведення тяжкої хворої заступником головного лікаря з лікувальної роботи за поданням завідувача відділенням призначається консиліум за участю лікарів-консультантів суміжних спеціальностей, лікарів відділення, керівника клініки та співробітників клінічного підрозділу (у клінічному закладі) - не менш 3-х осіб. Протокол і висновок консиліуму фіксується в медичній карті стаціонарного хворого, затверджується підписами всіх учасників консиліуму.

4.9. У разі виконання малих гінекологічних операцій пацієнтка в день операції оглядається лікуючим лікарем та лікарем-анестезіологом за умови необхідності проведення загального знеболювання з відображенням результатів огляду та рекомендованого методу знеболювання в медичній карті стаціонарного хворого. Малі операції виконуються лікуючим лікарем із записом протоколу операції в медичній карті стаціонарного хворого та реєстрацією в журналі (за типом ф. 69-о "Журнал запису амбулаторних операцій").

4.10. Лапароскопічні операції виконуються тільки за умови забезпечення інтраопераційної морфологічної експрес-діагностики, можливості видалення пухлини за допомогою спеціального контейнеру, при виявленні злоякісної пухлини жіночих статевих органів - проведення операції у повному обсязі за участю онкогінеколога.

4.11. У разі перебування хворої в стаціонарі більше 10 днів у медичній карті стаціонарного хворого записується етапний епікриз (додаток 8), де відображається динаміка стану пацієнтки, обсяг проведеного обстеження і лікування, обгрунтовується доцільність подальшого стаціонарного лікування.

4.12. Виписка хворої із стаціонару здійснюється лікуючим лікарем за погодженням із завідуючим відділення з оформленням виписки із медичної карти стаціонарного хворого (форма № 027/о) та документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, які видаються на руки хворій під час виписки (додаток 8).

5. Організація надання спеціалізованої стаціонарної гінекологічної допомоги

5.1. Спеціалізована гінекологічна медична допомога надається у лікувально-профілактичних закладах III рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги (у спеціалізованих відділеннях або центрах, а за відсутності таких - на спеціалізованих ліжках гінекологічних відділень із застосуванням сучасних лікувально-діагностичних технологій, апаратури, інструментарію та обладнання).

5.2. Спеціалізовану гінекологічну стаціонарну допомогу надають фахівці, які пройшли спеціальну підготовку визначеного напрямку в медичних закладах післядипломної освіти.

5.3. Спеціалізована гінекологічна допомога надається за напрямками:

- ендокринна гінекологія;

- гнійно-септична гінекологія;

- гінекологія дитячого та підліткового віку

Завдання та функції зазначених спеціалізованих відділень визначаються відповідними положеннями, затвердженими цим наказом.

5.4. Направлення хворої на госпіталізацію до спеціалізованого гінекологічного відділення здійснюється лікуючим лікарем або лікарями спеціалізованих кабінетів жіночих консультацій та центрів планування сім'ї за погодженням із завідуючим відділення. До направлення додається особиста карта амбулаторного хворого або виписка з амбулаторної карти з даними обстеження та попереднього лікування.

6. Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості

6.1. Надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги мешканкам сільської місцевості здійснюється у рамках єдиної державної системи, що має забезпечити потреби у такій допомозі всіх жінок, незалежно від місця проживання.

6.2. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості надається в центральних районних, районних лікарнях і передбачає чітку взаємодію та наступність з амбулаторною ланкою акушерсько-гінекологічної служби району.

6.3. Стаціонарна акушерська допомога вагітним I та II груп динамічного спостереження надається у пологових відділеннях районних, центральних районних лікарень, в яких відсутні відділення анестезіології та інтенсивної терапії, але забезпечено цілодобове чергування лікаря-анестезіолога (чергування на дому).

6.4. Стаціонарна акушерська допомога вагітним "високого" ризику виникнення ускладнень перинатального періоду надається в лікувально-профілактичних закладах II та III рівня відповідно до визначених показань (додаток 1).

6.5. Порядок скерування жінок на вищі рівні надання медичної допомоги визначено у наказі МОЗ України від 28.12.2003 р. № 503 "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні". Підставою для такого скерування є також консультативний висновок фахівця/фахівців міських, обласних, республіканських лікувально-профілактичних закладів, ІПАГ АМН України.

6.6. Питання надання висококваліфікованої і спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги в ургентних ситуаціях мешканкам сільської місцевості вирішується спільно з головним спеціалістом з акушерства органів охорони здоров'я, фахівцями виїзних консультативних бригад екстреної медичної допомоги. Інформація про гінекологічних хворих, вагітних, роділь, породіль, що потребують такої допомоги, має своєчасно надходити до головного спеціаліста з акушерства і гінекології органів охорони здоров'я, який забезпечує належну координацію та організацію роботи бригади.

7. Організація надання неонатологічної допомоги

7.1. Неонатологічна допомога включає догляд за новонародженим у разі фізіологічного перебігу ранньої постнатальної адаптації та надання кваліфікованої медичної допомоги при її розладах та захворюваннях новонароджених.

7.2. Неонатологічна допомога в родопомічних закладах здійснюється за єдиними принципами відповідно до вимог галузевих нормативних документів лікарем неонатологом, а у разі його відсутності - лікарем-педіатром, лікарем-акушером-гінекологом пологового будинку (відділення), які пройшли підготовку з питань неонатології.

7.3. Догляд за новонародженим за умови фізіологічного перебігу періоду постнатальної адаптації здійснюється у післяпологових відділеннях спільного перебування матері та дитини.

7.4. Медична допомога новонародженим надається у відділеннях неонатального догляду та лікування новонароджених, у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених.

7.5. Забезпечення новонароджених неонатологічною допомогою здійснюється відповідно до Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги, рівнів надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню (додаток 2).

7.6. У випадках ведення пологів високого та вкрай високого перинатального та акушерського ризику з метою забезпечення надання своєчасної кваліфікованої неонатологічної допомоги, лікар-неонатолог залучається до проведення консиліуму, розробки плану та ведення пологів.

7.7. У процесі пологів лікар-неонатолог своєчасно отримує необхідну інформацію щодо ведення пологів та стану плода.

7.8. Після народження дитини лікар-неонатолог здійснює первинний огляд новонародженого, проводить оцінку його стану за шкалою Апгар, за відсутності протипоказань для раннього прикладання до грудей матері забезпечує початок ранньої постнатальної адаптації новонародженого відповідно до принципів ведення нормальних пологів.

7.9. Первинна реанімація новонародженого відповідно до вимог наказу МОЗ України від 06.05.2003 р. № 194 "Про затвердження галузевої програми "Первинна реанімація новонароджених" здійснюється лікарем-неонатологом, у разі його відсутності - лікарем-акушером-гінекологом, лікарем-анестезіологом або лікарем-педіатром. Організація і проведення консиліуму здійснюється на загальних засадах.

7.10. На підставі даних обмінної карти вагітної, перебігу пологів, факторів ризику неонатологом визначається попередній діагноз, режим догляду, обсяг обстеження та лікування, у разі необхідності - здійснення погодинного контролю життєво важливих функцій новонародженого.

7.11. За відсутності неонатолога первинний огляд новонародженого здійснює лікар акушер-гінеколог. При будь-яких проявах порушення ранньої постнатальної адаптації лікар акушер-гінеколог терміново викликає лікаря-неонатолога, забезпечивши до його приїзду надання необхідної медичної допомоги новонародженому (при необхідності - із залученням чергового анестезіолога).

7.12. Новонароджений, переведений до післяпологового відділення спільного перебування з матір'ю, оглядається в палаті лікарем-неонатологом протягом 2-х годин після переведення (при його відсутності - лікарем-акушером-гінекологом).

7.13. У відділенні (палатах) спільного перебування матері і дитини новонароджений може бути одягнутий в домашній одяг (вовняні розпашонку, шапочку, шкарпетки, повзунки). Туге сповивання дитини не рекомендується.

7.14. Мати новонародженого, який знаходиться на лікуванні у відділенні новонароджених, може за бажанням відвідувати його, бути інформованою щодо перебігу захворювання.

7.15. Новонародженим з порушенням ранньої постнатальної адаптації одразу ж після народження забезпечується погодинне спостереження лікаря-неонатолога з визначенням обсягу необхідних діагностичних, лікувальних та консультативних заходів.

7.16. У разі захворювання новонародженого він оглядається завідуючим неонатологічного відділення протягом перших 2-х днів життя.

7.17. Огляд новонароджених проводиться лікарем-неонатологом щоденно. Новонароджені, які знаходяться у відділенні інтенсивної терапії, оглядаються в залежності від стану дитини. Всі огляди новонароджених записуються у вигляді щоденників до карти розвитку новонародженого (ф. 097/о).

7.18. Вакцинація новонароджених проводиться в палаті, де перебуває дитина за календарем щеплень, визначеним наказом МОЗ України від 31.10.2000 № 276 "Про проведення профілактичних щеплень в Україні".

7.19. Обстеження новонароджених на фенілкетонурію, гіпотиреоз, муковісцидоз здійснюється відповідно до галузевих нормативних документів, про що робиться відповідний запис в карті розвитку новонародженого та обмінній карті.

7.20. Переведення новонароджених у разі захворювання з акушерського стаціонару здійснюється згідно вимогами наказу МОЗ України від 10.02.2003 р. № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарніних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".

7.21. Новонароджені, які народились під час транспортування роділлі в пологовий стаціонар або протягом останньої доби вдома, госпіталізуються в обсерваційне відділення з дотриманням умов ізоляції в окремій палаті спільного перебування матері та дитини.

7.22. За умови пологів, які відбулися вдома більше, ніж одна доба, породіллю та новонародженого госпіталізують до боксованих палат обсерваційного відділення.

7.23. Обсяг лікувально-діагностичних заходів у відділеннях новонароджених акушерських стаціонарів повинен чітко відповідати їх рівню:

- на I-ому рівні необхідне обладнання і навички медичного персоналу для проведення первинної реанімації новонароджених та підтримання його життєво важливих функцій протягом 2-4 годин до приїзду виїзної неонатологічної бригади невідкладної допомоги й інтенсивного лікування;

- на II-ому рівні необхідне обладнання і навички медичного персоналу для проведення первинної реанімації новонароджених та підтримання його життєво важливих функцій протягом 24-48 годин;

- на III-ому рівні необхідне обладнання і навички медичного персоналу для проведення первинної реанімації новонароджених та підтримання його життєво важливих функцій протягом не менш 7-10 днів.

Перелік основних медикаментозних засобів, що застосовується для лікування новонароджених у відділенні новонароджених акушерських стаціонарів надається у додатку 16.

7.24. У разі перебування новонародженого в акушерському стаціонарі більше 7 діб оформляється етапний епікриз, в якому відображається динаміка стану новонародженого, обсяг і результати проведених обстежень і лікування, обгрунтовується доцільність його подальшого перебування в акушерському стаціонарі.

7.25. Виписка здорових новонароджених з акушерського стаціонару здійснюється на 4-5 добу життя. Питання про виписку новонароджених, які мали порушення або захворювання у періоді ранньої постнатальної адаптації, вирішується лікарем-неонатологом спільно із завідуючим неонатологічним відділенням.

7.26. Інформація про дату виписки новонародженого по телефону надається в дитячу поліклініку в день виписки.

7.27. Інформація про новонародженого (фактори перинатального ризику, стать дитини, антропометричні дані при народженні та при виписці, характер вигодовування, характер перебігу раннього неонатального періоду, виявлені захворювання, обсяг проведеного обстеження і лікування) фіксується в обмінній карті породіллі (ф. 113/о), яка видається матері на руки для надання дільничному лікарю-педіатру дитячої поліклініки або сімейному лікарю.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

Додаток 1

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

РІВНІ НАДАННЯ

стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню

I рівень - районні, центральні районні та міські лікарні, в яких відсутні відділення анестезіології й інтенсивної терапії. Забезпечується цілодобове чергування анестезіолога (чергування вдома).

Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних з низьким ступенем акушерського та перинатального ризику розвитку ускладнень, надання медичної допомоги гінекологічним хворим. Водночас вони мають:

- налагоджену систему визначення пацієнток високого ризику розвитку ускладнень перинатального періоду і скерування їх до установи вищого рівня;

- можливості діагностувати та забезпечити підтримувальне лікування непередбачених проблем матері і плода, що виникли під час пологів;

- можливості розпочати операцію кесаревого розтину протягом 30 хв. після визначення необхідності її проведення;

- постійний запас препаратів крові, замінників крові та медикаментів для надання ургентної акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги;

- можливості надання анестезіологічної допомоги, а також проведення початкового (невідкладного) лабораторного обстеження цілодобово;

- можливості забезпечити надання медичної допомоги і догляд за здоровими доношеними новонародженими;

- можливості надати повну первинну реанімаційну допомогу, проводити кисневу терапію і стабілізувати життєві функції усіх немовлят, які народились в установі, до моменту їх переведення до ЛПЗ вищого рівня.

I група динамічного спостереження (вагітні "низького" акушерського та перинатального ризику).

II рівень - районні лікарні, центральні районні лікарні і акушерські відділення міських лікарень, міські пологові будинки, у яких є відділення анестезіології й інтенсивної терапії, а також черговий неонатолог цілодобово.

Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних низького і високого (за сукупністю факторів) ступеня акушерського та перинатального ризику, а також виконують усі функції установ I рівня, в тому числі надання кваліфікованої допомоги гінекологічним хворим, окрім спеціалізованої гінекологічної допомоги.

Лікувальні заклади II рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла > 1800 г (термін гестації >= 34 тиж.), які мають захворювання без значних порушень життєвих функцій.

I і II група динамічного спостереження (вагітні низького та високого ступеню акушерського та перинатального ризику).

III рівень - міські, обласні пологові будинки, перинатальні центри та центри репродуктивного здоров'я, які є клінічними базами кафедр акушерства і гінекології III-IV рівня акредитації, а також пологові відділення обласних лікарень, які мають у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених; інститут ПАГ АМН України.

Лікувальні заклади цього рівня забезпечують розродження вагітних вкрай високого та високого ступеня акушерського та перинатального ризику, з важкою екстрагенітальною патологією, надання спеціалізованої допомоги гінекологічним хворим, а також виконують всі функції установ I-II рівня.

Лікувальні заклади III рівня повинні забезпечити надання медичної допомоги новонародженим масою тіла <= 1800 г і терміном гестації <= 33 тиж. незалежно від наявної патології, а також усім новонародженим із важкими формами захворювань або будь-якими порушеннями життєвих функцій.


Додаток 2

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ВИМОГИ

до етики та деонтології в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці

Професійна діяльність лікарів-акушерів-гінекологів пов'язана з вирішенням складних деонтологічних питань: оскільки ситуації, що виникають під час консультування або надання медичної допомоги жінкам у зв'язку із зачаттям, виношуванням, народженням, вигодовуванням дитини, виникненням захворювань жіночих статевих органів, стосуються інтимних сторін життя жінки та її оточуючих. Це вимагає від персоналу лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю дотримуватись у своїй роботі певних деонтологічних та морально-етичних правил, норм поведінки.

1. Питання психологічної підтримки жінки під час пологів, роль та завдання медичних працівників, які надають їй медичну допомогу

Процес пологів є фізіологічним процесом, водночас дуже відповідальним періодом для жінок. Медичні працівники, що надають медичну допомогу під час вагітності та пологів, повинні пам'ятати про це і своїми діями створювати атмосферу спокою, довіри, впевненості у позитивному результаті пологів. Персоналом акушерського закладу вагітна жінка, роділля, породілля має сприйматись не як об'єкт проведення певних медичних маніпуляцій з метою її розродження, а, насамперед, як особистість і основний учасник у важливому моменті її життя - пологах.

На всіх етапах надання акушерської допомоги жінці забезпечується право на своєчасне отримання від медичних працівників інформації щодо стану її здоров'я та плода (новонародженого), всіх медичних втручань та обстежень, їх необхідності або доцільності, можливих наслідків відповідно до чинного законодавства. Така інформація надається лікарем, акушеркою або медичною сестрою у спокійній обстановці з урахуванням психологічного стану жінки (за її бажанням - конфіденційно). Після отримання інформації жінці пропонується дати згоду на проведення їй або її дитині необхідних медичних втручань.

З метою уникнення конфліктних ситуацій, ускладнень під час пологів та післяпологового періоду процес надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим персоналом родопомічних закладів доцільно здійснювати на засадах взаєморозуміння з пацієнтами, поваги до них, залучення їх до прийняття рішень щодо тактики надання медичної допомоги. Нормальний психоемоційний стан вагітної, роділлі сприяє фізіологічному перебігу пологів та післяпологового періоду.

Під час пологів необхідно дотримуватись принципів конфіденційності: в пологовому залі забезпечується перебування однієї роділлі та її (за бажанням) членів родини, завданням яких є психологічна підтримка роділлі, та медичний персонал, що безпосередньо веде пологи. Жінці також забезпечується право обрати людину для психологічної підтримки в пологах та повагу медичного персоналу до її вибору.

2. Психологічні аспекти діяльності медичних працівників при вирішенні питань переривання вагітності за показаннями

2.1. За наявності показань до переривання вагітності лікарем-акушером-гінекологом проводиться консультування з питань надання вагітній інформації щодо обгрунтованості переривання, надання психологічної підтримки, обсягу медичних втручань та реабілітації у післяопераційному періоді.

2.2. Вагітність переривається за поінформованою згодою відповідно до чинного законодавства.

2.3. Інформацію про можливі негативні наслідки пролонгації вагітності недоцільно у таких випадках надавати у вигляді загрозливих стверджень, враховуючи психологічний стан вагітної та її родичів.

2.4. Жінкам, які за бажанням при наявності показань переривають вагітність, надається детальна інформація про можливі наслідки для стану її здоров'я.


Додаток 3

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПЕРЕЛІК

облікової документації, що використовується у стаціонарах акушерсько-гінекологічного профілю

-----------------------------------------------------------------------

| N |              Найменування форми                 | N форми       |

|з/п|                                                 |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|1. |Журнал обліку прийому хворих в стаціонар         |001/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|2. |Журнал відмовлень в госпіталізації               |001-1/о        |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|3. |Журнал обліку прийому вагітних, роділь і породіль|002/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|4. |Медична карта стаціонарного хворого              |003/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|5. |Медична карта переривання вагітності             |003-1/о        |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|6. |Первинний огляд анестезіолога і протокол         |003-3/о        |

|   |загального знеболювання                          ||

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|7. |Листок лікарських призначень                     |003-4/о        |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|8. |Протокол переливання крові та її компонентів     |003-5/о        |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|9. |Температурний лист                               |004/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|10.|Листок реєстрації переливання трансфузійних рідин|005/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|11.|Листок обліку руху хворих і ліжкового фонду      |007/о          |

|   |стаціонару                                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|12.|Журнал запису оперативних втручань у стаціонарі  |008/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|13.|Журнал реєстрації переливання трансфузійних рідин|009/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|14.|Журнал запису пологів у стаціонарі               |010/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|15.|Листок основних показників стану хворого, який   |011/о          |

|   |знаходиться у відділенні (палаті) анестезіології |               |

|   |і інтенсивної терапії                            |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|16.|Направлення на патологогістологічне дослідження  |014/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|17.|Зведена відомість обліку руху хворих і ліжкового |016/о          |

|   |фонду в стаціонарі, відділенні або профілю ліжок |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|18.|Виписка із медичної карти амбулаторного          |027/о          |

|   |(стаціонарного) хворого                          |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|19.|Протокол про виявлення у хворого занедбаної форми|027-2/о        |

|   |злоякісного новоутворення                        |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|20.|Журнал обліку процедур                           |029/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|21.|Журнал реєстрації листків непрацездатності       |036/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|22 |Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання    |038/о          |

|   |населення                                        |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|23.|Щоденник обліку роботи ендоскопічного відділення |039-6/о        |

|   |(кабінету)                                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|24.|Щоденник обліку роботи кабінету (відділення)     |039-7/о        |

|   |функціональної діагностики                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|25.|Щоденник обліку роботи відділення (кабінету)     |039-8/о        |

|   |ультразвукової діагностики                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|25.|Карта хворого, який лікується в кабінеті         |042/о          |

|   |лікувальної фізкультури                          |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|26.|Карта хворого, який лікується в                  |044/о          |

|   |фізіотерапевтичному відділенні (кабінеті)        |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|27.|Журнал реєстрації ендоскопічних досліджень       |046/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|28.|Журнал реєстрації функціональних досліджень      |047/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|29.|Журнал реєстрації ультразвукових досліджень      |048/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|30.|Журнал запису рентгенологічних досліджень        |050/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|31.|Довідка для дільничного педіатра або сімейного   |057/о          |

|   |лікаря                                           |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|32.|Екстрене повідомлення про інфекційне             |058/о          |

|   |захворювання, харчове, гостре професійне         |               |

|   |отруєння, незвичайну реакцію на щеплення         |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|33.|Журнал обліку інфекційних захворювань            |060/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|34.|Статистична карта хворого, який вибув із         |066/о          |

|   |стаціонару                                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|35.|Історія пологів                                  |096/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|36.|Карта розвитку новонародженого                   |097/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|37.|Журнал відділення (палати) для новонароджених    |102/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|38.|Направлення на МСЕК                              |088/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|39.|Повідомлення про хворого з уперше в житті        |089/о          |

|   |встановленим діагнозом активного туберкульозу або|               |

|   |його рецидиву                                    |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|40.|Повідомлення про випадок захворювання на сифіліс,|089-1/о        |

|   |гонококову, хламідійну інфекцію, урогенітальний  |               |

|   |мікоплазмоз та трихомоніаз                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|41.|Повідомлення про хворого з уперше в житті        |090/о          |

|   |встановленим діагнозом раку або іншого           |               |

|   |злоякісного новоутворення                        |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|42.|Листок призначень лікарями наркотичних і         |091/о          |

|   |психотропних лікарських засобів та виконання цих |               |

|   |призначень                                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|43.|Довідка про тимчасову непрацездатність студента, |095/о          |

|   |учня технікуму, професійно-технічного училища,   |               |

|   |про хворобу, карантин і інші причини відсутності |               |

|   |дитини, яка відвідує школу, дитячий дошкільний   |               |

|   |заклад                                           |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|44.|Виписка із карти розвитку новонародженого        |097-1/о        |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|45.|Повідомлення про результат лікування безпліддя   |099/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|46.|Медичне свідоцтво про народження                 |103/о-95       |

|   |                                                 |   |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|47.|Лікарське свідоцтво про смерть                   |106/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|48.|Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть      |106-2/о-95     |

|   |                                                 |   |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|49.|Журнал реєстрації аварії при наданні медичної    |108-1/о        |

|   |допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з             |               |

|   |ВІЛ-інфікованим матеріалом                       |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|50.|Обмінна карта пологового будинку, пологового     |113/о          |

|   |відділення лікарні (відомості жіночої            |               |

|   |консультації про вагітну)                        |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|51.|Завдання лікарю-консультанту                     |119/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|52.|Контрольний журнал реєстрації групи крові і      |127-2/о        |

|   |резус-приналежності                              |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|53.|Журнал реєстрації виданих (отриманих) довідок для|147-1/о        |

|   |призначення і виплати державної допомоги         |   |

|   |у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам,       |               |

|   |не застрахованим в системі загальнообов'язкового |               |

|   |державного соціального страхування               |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|54.|Довідка для призначення і виплати державної      |147/о          |

|   |допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами      |   |

|   |жінкам, не застрахованим в системі               |               |

|   |загальнообов'язкового державного соціального     |               |

|   |страхування                                      |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|55.|Повідомлення про народження дитини та обстеження |149-1/о        |

|   |на наявність вроджених вад розвитку, хромосомної |               |

|   |та спадкової патології                           |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|56.|Журнал обліку померлих                           |151/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|57.|Журнал обліку новонароджених                     |152/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|58.|Журнал обліку випадків перинатальної смерті      |153/о          |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|59.|Повідомлення про вагітну, в крові якої виявлені  |501-1/о        |

|   |антитіла до ВІЛ                                  |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|60.|Повідомлення про закінчення вагітності у         |501-2/о        |

|   |ВІЛ-інфікованої жінки                            |               |

|---+-------------------------------------------------+---------------|

|61.|Робочий журнал лабораторних досліджень           |251/о          |

-----------------------------------------------------------------------

_______________ * - при наявності рентген-кабінету

ПЕРЕЛІК

звітної документації, що використовується в закладах охорони здоров'я акушерсько-гінекологічного профілю

------------------------------------------------------------------

| N |             Найменування форми               |   N форми   |

|з/п|                                              |             |

|---+----------------------------------------------+-------------|

|1. |Звіт про аборти                               |Ф. 13        |

|   |                                              | |

|---+----------------------------------------------+-------------|

|2. |Звіт про медичні кадри                        |Ф. 17        |

|   |                                              | |

|---+----------------------------------------------+-------------|

|3. |Звіт лікувально-профілактичного закладу       |Ф. 20        |

|   |                                              | |

|---+----------------------------------------------+-------------|

|4. |Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям  |Ф. 21        |

|   |та породіллям                                 | |

|---+----------------------------------------------+-------------|

|5. |Звіт про новонароджених та дітей, які померли |Ф. 54-здоров.|

|   |в віці до 1 року                              |             |

|---+----------------------------------------------+-------------|

|6. |Звіт про захворювання, зареєстровані у        |Ф. 12        |

|   |хворих, які проживають в районі               | |

|   |обслуговування ЛПЗ (складається амбулаторним  |             |

|   |ЛПЗ, затверджується головним лікарем)         |             |

------------------------------------------------------------------


Додаток 4

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

РЕКОМЕНДОВАНІ ДІЇ

медичного персоналу у випадку народження дитини з вродженими вадами, мертвонародження, дитячої, материнської смерті та смерті жінки у гінекологічному відділенні

1. Тактика медичного персоналу у випадку мертвонародження, смерті дитини

1.1. Медичний персонал має усвідомлювати, що втрата дитини під час вагітності, пологів чи після народження є тяжким емоційним навантаженням для жінки та її родини. Від медичного персоналу вимагається у такому випадку дотримання коректної, психологічно підтримуючої поведінки (при можливості - участі психолога).

1.2. У випадку антенатальної загибелі плода, що сталась під час перебування вагітної (породіллі) в акушерському стаціонарі, повідомляють про це жінку одразу після встановлення остаточного діагнозу. Ця інформація надається лікуючим лікарем (лікарем, що веде пологи) або завідуючим відділенням з урахуванням психоемоційного стану жінки, з поясненням відомих на даний момент причин та подальшого медичного втручання.

1.3. Після закінчення пологів, ускладнених мертвонародженням, забезпечується право матері на візуальну інформацію щодо народження мертвої дитини (плода). У разі свідомого небажання жінки бачити мертву дитину (плід) або ситуації, загрозливої для стану здоров'я жінки, інформація щодо причин несприятливого результату пологів з показом мертвої дитини (плода) надається близьким родичам породіллі з відповідним записом в історії пологів.

1.4. З батьками дитини/жінкою або близькими обговорюють питання щодо поховання тіла дитини та інформують їх про порядок здійснення його лікувально-профілактичним закладом, передбачений нормативними документами. Отримання згоди на поховання тіла дитини лікувально-профілактичним закладом фіксується відповідним записом в історії пологів з особистим підписом породіллі у відповідності до наказу МОЗ України від 03.07.95 № 124 "Про вдосконалення ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті".

1.5. Батьків/жінку інформують про необхідність та визначений порядок проведення патолого-анатомічного дослідження тіла дитини відповідно до нормативно-правових актів для отримання поінформованої згоди на це.

1.6. Під час перебування жінки в акушерському стаціонарі керівником закладу (завідуючим відділення) у спокійній обстановці, в окремому приміщенні проводиться спільна бесіда з нею та її (за бажанням) чоловіком. Метою такого спілкування є роз'яснення причин смерті дитини, надання необхідних пояснень щодо дій медичних працівників, стану здоров'я породіллі, рекомендацій щодо подальшої реабілітації репродуктивної функції.

1.7. Реєстрація випадку мертвонародження (смерті дитини) та надання необхідних документів батькам здійснюється відповідно до чинного законодавства.

2. Тактика дій медичних працівників у випадках материнської смертності, смерті жінок у гінекологічному відділенні

2.1. У випадках смерті жінки, пов'язаної з вагітністю, пологами або гінекологічним захворюванням, медичні спеціалісти забезпечують право близьких родичів бути інформованими щодо випадку смерті невідкладно.

2.2. Керівником закладу/завідувачем відділенням, де стався випадок, у присутності причетних до випадку медичних працівників, в окремому приміщенні та коректній формі проводиться бесіда з родичами померлої з метою надання їм вичерпної інформації щодо причин смерті та дій медичного персоналу, про що робиться запис в історії пологів (ф. 096/о), медичній карті стаціонарного хворого (ф. 003/о), медичній карті переривання вагітності ф. 003-1/о).

2.3. У випадку смерті жінки під час/після пологів і народження живої дитини надається членам сім'ї померлої інформація щодо вигодовування дитини.

3. Тактика дій медичних працівників у випадках народження дитини із вродженою патологією, відмови від дитини

3.1. У разі народження дитини з вродженою або спадковою патологією (мертвої чи живої), показують її матері та (за її бажанням) близьким родичам. При цьому доцільно дотримуватись рекомендацій, зазначених у п. 1.3. цього додатка.

3.2. При народженні хворої дитини сім'ї надається достовірна інформація про стан її здоров'я та рекомендації щодо подальшого лікування і нагляду.

3.3. За умови наявності наміру роділлі відмовитись від дитини, доцільно провести у коректній формі бесіду щодо подолання перешкод, що заважають забрати дитину із пологового стаціонару та надання інформації про можливі шляхи вирішення проблеми відповідно до чинного законодавства. Доцільно залучити до роботи з жінкою психолога. З метою запобігання відмови матері від новонародженого організація роботи акушерського стаціонару, вся діяльність його персоналу спрямовується на встановлення і підтримку контакту матері і новонародженого, запобігання випадків соціального сирітства.

3.4. Інформація про залишену (покинуту) дитину передається у територіальні органи освіти у порядку, визначеним чинним законодавством.


Додаток 5

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПЕРЕЛІК ПОКАЗАНЬ

до планової госпіталізації у лікувальні заклади III рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги

Направлення до лікувальних закладів III рівня надання акушерсько-гінекологічної допомоги здійснюється за направленням районного, міського, обласного акушера-гінеколога.

При направленні проводиться обстеження жінки у відповідності до Нормативів надання медичної допомоги жіночому населенню за спеціальністю "Акушерство і гінекологія" в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів. Результати обстеження додаються до направлення.

До 22 тижня вагітності спеціалізована допомога вагітним надається у профільних соматичних відділеннях або у гінекологічних відділеннях багатопрофільних лікарень, після 22 тижня - у відділеннях екстрагенітальної патології, перинатальних центрах, спеціалізованих акушерських відділеннях.

1. Хвороби системи кровообігу:

- серцева недостатність IIАст., або вище (незалежно від причини);

- вроджені та набуті вади серця;

- опероване серце; порушення серцевого ритму і провідності;

- гіпертонічна хвороба II-III ст.;

- хвороби міокарда (міокардити, кардіоміопатії та ін.);

- інфекційний ендокардит;

- хвороби вен з тромботичними ускладненнями;

- ревматизм, активна фаза.

2. Хвороби сечостатевої системи:

- гостра або хронічна ниркова недостатність (незалежно від причини);

- гострий або загострення хронічного пієлонефриту, лікування якого було неефективним у стаціонарі II рівня;

- гломерулонефрит;

- ушкодження (травми) органів сечостатевої системи під час вагітності;

- сечокам'яна хвороба, вади розвитку сечостатевої системи або інша патологія, що потребує консультативно-лікувальної допомоги уролога.

3. Ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин:

- цукровий діабет (передгестаційний або гестаційний, що потребує інсулінотерапії);

- хвороби надниркових залоз;

- захворювання щитоподібної залози з порушенням функції;

- нецукровий діабет.

4. Хвороби органів дихання:

- дихальна недостатність II ст. або вище (незалежно від причини);

- пневмонія (тяжкий перебіг);

- хронічний обструктивний бронхіт у фазі загострення;

- бронхоектатична хвороба;

- бронхіальна астма III-IV ст.;

- стан після операцій на легенях;

- первинна легенева гіпертензія.

5. Хвороби органів травлення:

- гостра або хронічна печінкова недостатність (незалежно від причини);

- портальна гіпертензія;

- цироз печінки;

- гостра жирова дистрофія печінки;

- хронічний активний гепатит неінфекційної етіології;

- хвороба Вільсона;

- холестаз вагітних;

- облітеруючий ендофлебіт печінки (синдром Бадда-Кіарі);

- спадкова гіпербілірубінемія;

- ускладнений калькульозний холецистит;

- післяхолецистектомічний синдром;

- хронічний панкреатит у фазі загострення;

- виразкова хвороба у фазі загострення;

- хвороби оперованого шлунка;

- неспецифічний виразковий коліт у фазі загострення;

- хвороба Крона;

- діафрагмальна кила;

- оперована кишкова непрохідність під час вагітності;

- оперована кишкова непрохідність під час вагітності.

6. Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини:

- анкілоз кульшових суглобів;

- артрити різної етіології;

- вроджений вивих кульшового суглоба (одно- та двобічний);

- переломи кісток тазу та хребта в анамнезі;

- сколіоз або кіфосколіоз III-IV ступеня;

- спондилоартроз анкілозуючий;

- хондродисплазії;

- хондропатії;

- системний червоний вовчак;

- системна склеродермія;

- ревматоїдний артрит;

- остеомієліт.

7. Хвороби нервової системи:

- епілепсія;

- міопатія

- міастенія;

- сірингомієлія;

- розсіяний склероз;

- стани після травм черепу або хребта.

- 8. Хвороби крові і кровотворних органів:

- анемія вагітних III-ст. тяжкості;

- гемолітична, апластична та інші види анемій;

- коагулопатії;

- лейкози;

- лімфогранульоматоз;

- ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура;

- тромбоцитопатії.

9. Інфекційні та паразитарні хвороби (госпіталізація до спеціалізованого акушерського відділення):

- вірусні гепатити;

- вірусні інфекції центральної нервової системи;

- хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини;

- активний туберкульоз легень, позалегеневий туберкульоз;

- ускладнення інфекційних та паразитарних хвороб.

10. Новоутворення:

- злоякісні новоутворення будь-якої локалізації (з попередньою консультацією онколога).

11. Недостатність фето-плацентарного комплексу:

I триместр вагітності (для дообстеження, вироблення тактики ведення вагітності):

- вагітні з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (звичне невиношування, викидень, що не відбувся, антенатальна загибель плода) за умови виявлення змін при УЗД:

- відставання розмірів плідного яйця від гестаційного терміну;

- наявність ділянок відшарування хоріону.

II триместр вагітності (для дообстеження, першого етапу лікування та вироблення плану ведення вагітної):

- вагітні з діагностованим синдромом затримки розвитку плода (за даними фетометрії вагітної та УЗД);

вагітні з екстрагенітальною та акушерською патологією, що мають клінічні ознаки фетоплацентарної недостатності (синдром затримки розвитку плода - симетрична та асиметрична форма, маловоддя, багатоводдя, хронічна гіпоксія плода).

III триместр вагітності (для корекції стану фетоплацентарного комплексу та розродження):

- вагітні з діагностованим синдромом затримки розвитку плода;

- вагітні з екстрагенітальною та акушерською патологією, що мають клінічні ознаки фетоплацентарної недостатності (синдром затримки розвитку плода, маловоддя, багатоводдя, хронічна гіпоксія плода).

12. Акушерсько-гінекологічна патологія:

- ABO - та Rh- імуноконфлікт;

- звичне невиношування вагітності;

- вагітні з оперованою маткою;

- вагітність на тлі пухлин чи придатків матки;

- гестози /всі види поєднаних гестозів, прееклампсія середнього та важкого ступенів тяжкості/;

- вагітні з аномаліями розвитку геніталій;

- вагітні після реконструктивно-пластичних операцій на промежині, шийці матки в анамнезі;

- вагітні зі злоякісними захворюваннями молочних залоз;

- вагітні із тяжкою дисплазією шийки матки;

- вагітність після застосування допоміжних репродуктивних технологій.

13. Гінекологічна патологія:

- запальні пухлини додатків матки в разі неефективного лікування в умовах ЦРЛ;

- хворі, що підлягають оперативному лікуванню, при наявності

в них екстрагенітальної патології;

- повторні оперативні втручання;

- хворі, оперативне лікування яких потребує участі профільних спеціалістів;

- проблеми дитячої гінекології;

- переривання вагітності за медичними чи соціальними показаннями у разі наявності екстрагенітальної патології;

- переривання вагітності у зв'язку з фізіологічною незрілістю організму;

- звичне невиношування вагітності.

Гінекологічна ендокринологія:

- розлади менструальної функції в разі неефективного лікування на I та II рівнях надання акушерсько-гінекологічної допомоги (у різні вікові періоди);

- передменструальний синдром;

- дисгормональні захворювання молочної залози, поєднані із гінекологічною патологією;

- синдром полікістозних яєчників, гірсутний синдром;

- ендокринне безпліддя та ендокринні форми невиношування вагітності;

- ендокринна патологія у вагітних (до 20 тижнів);

- для консервативного та оперативного лікування гормонозалежних пухлин та передпухлинних станів (склеро-, полікістоз, кісти яєчників, лейоміома матки, ендометріоз тощо);

- вегетативно-судинні порушення у жінок в пери- та постменопаузі;

- депресивні стани та інші психо-емоціональні розлади у жінок в пери- та постменопаузі;

- трофічні постменопаузальні розлади;

- рання менопауза (хірургічна, хіміо- та радіотерапевтична, передчасне виснаження яєчників та інше);

- екстрагенітальні захворювання, що вперше виникли в період пери- та постменопаузи і потребують залучення гінеколога-ендокринолога поряд із профільними спеціалістами.


Додаток 6

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ФАКТОРИ

акушерського та перинатального ризику

З метою попередження ускладнень вагітності та пологів, зменшення рівня материнської та перинатальної смертності всім гінекологічним хворим, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим має бути забезпечене надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги шляхом:

- сприяння та полегшення доступу всіх жінок до системи медичного обслуговування, забезпечення надання послуг якомога ближче до місця їхнього проживання;

- забезпечення безперервності та наступності допомоги шляхом надання високоякісних інтегрованих послуг у сфері репродуктивного здоров'я;

- здійснення профілактичних заходів з метою поліпшення загального та репродуктивного здоров'я жінок (імунізації проти правця, добавок заліза, фолієвої кислоти та інше), виявлення і лікування існуючих патологічних станів і захворювань, які мають негативний вплив на стан репродуктивного здоров'я жінок;

- забезпечення належної кваліфікації персоналу пологових будинків та акушерсько-гінекологічних відділень, який повинен ефективно проводити пологи, своєчасно виявляти ускладнення та скеровувати жінок на відповідні рівні надання допомоги, вживати необхідних заходів для стабілізації стану жінки, яка має ускладнення, з наступним переведенням її на вищий рівень надання допомоги;

- забезпечення функціонування система зв'язку та транспорту між всіма рівнями системи охорони здоров'я для здійснення відповідних скерувань та надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

За існуючої системи організації акушерсько-гінекологічної служби в Україні, враховуючи високий рівень екстрагенітальної патології та смертності матерів та новонароджених, необхідно проводити оцінку факторів перинатального та материнського ризику за шкалою A.Coopland, яка базується на даних доказової медицини. Особливо важливе значення для прогнозування перинатальних ускладнень мають інтранатальні фактори.

ФАКТОРИ

прогнозування ризику перинатальної та материнської патології (за A. Coopland)

    П.І.Б. ____________ Вік _____ Вагітність _________ Пологи ___

    Аборт ____________ Дата ОМ ___________ ОДП _____________ ОДП,

що встановлена УЗД

----------------------------------------------------------------

|Акушерський анамнез|Супутні             |Дана вагітність      |

|                   |екстрагенітальні    |                     |

|                   |захворювання та     |                     |

|                   |хірургічні          |                     |

|                   |втручання           |                     |

|-------------------+--------------------+---------------------|

|               |ба-|                |ба-|                 |ба-|

|               |ли |                |ли |                 |ли |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Вік < 16 років |- 1|Гінекологічні   |- 1|Кровотеча < 20   |- 1|

|16-35 років    |- 0|операції в      |   |тиж. > 20 тиж.   |- 3|

|> 35 років     |- 2|минулому        |   |                 |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Пологи 0       |- 1|Хронічні        |- 1|Анемія           |- 1|

|1-4            |- 0|захворювання    |   |(Hb < 100 г/л)   |- 1|

|> 5            |- 2|нирок           |   |Переношування    |- 2|

|               |   |                |   |Гіпертензія      |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Два або більше |- 1|Діабет вагітних |- 1|Перед. розрив    |- 2|

|викиднів,      |   |(клас А)        |   |плодових оболонок|   |

|безпліддя в    |   |                |   |                 |   |

|анамнезі       |   |                |   |                 |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Маса плода     |- 1|Діабет (клас В) |- 3|Багатоводдя      |- 2|

|> 4000 г       |   |або більш тяжка |   |                 |   |

|               |   |форма           |   |                 |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Маса плода     |- 1|Хвороби серця   |- 3|Синдром затримки |- 3|

|< 2500 г       |   |                |   |розвитку плода   |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Пізній гестоз  |- 2|Інші тяжкі      |від|Багатоплідна     |- 3|

|або гіпертензія|   |екстрагенітальні|1  |вагітність       |   |

|               |   |захворювання    |до |                 |   |

|               |   |                |3 б|                 |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Кесарів розтин |- 2|                |   |Тазове або інше  |- 3|

|               |   |                |   |неправильне      |   |

|               |   |                |   |передлежання     |   |

|               |   |                |   |плода            |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Патологічні    |- 2|                |   |Rh-ізоімунізація |- 3|

|пологи         |   |                |   |                 |   |

|---------------+---+----------------+---+-----------------+---|

|Загальна сума  |...|Загальна сума   |...|Загальна сума    |...|

|балів у колонці|   |балів у колонці |   |балів у колонці  |   |

|----------------------------------------+---------------------|

|Усього (сумарне число балів у трьох     |Низький ризик - 0-2 б|

|таблицях)                            ...|Високий ризик - 3-6 б|

|                                        |Вкрай високий - 7 і  |

|                                        |більше балів         |

----------------------------------------------------------------

_______________

* Скорочення: ОМ - останні місячні;

                  ОДП - очікувана дата пологів


Додаток 7

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПРИНЦИПИ

ведення нормальних пологів

За визначенням ВООЗ, нормальні пологи - це пологи із спонтанним початком та прогресуванням пологової діяльності у вагітної групи низького ризику у терміні вагітності 37-42 тижні, у головному передлежанні плода потиличного виду, у задовільному стані матері та новонародженого після пологів.

За умови закінчення пологів у вагітних із групи високого ризику без ускладнень такі пологи вважаються неускладненими.

Ведення нормальних пологів передбачає активне спостереження за перебігом пологів, мінімальний обсяг акушерських втручань та медичних процедур і маніпуляцій, що проводяться за показаннями, і включають: застосування спазмолітичних та знеболюючих засобів, надання акушерської допомоги у разі народження плода в потиличному передлежанні, розтин промежини за показаннями, катетеризація сечового міхура після народження дитини (за показаннями), відділення новонародженого від матері (клемування та перетин пуповини); первинний туалет новонародженого, раннє прикладання новонародженого до грудей, масаж матки через черевну стінку після народження посліду, огляд родових шляхів після пологів у дзеркалах, ушивання розривів піхви або розтину промежини; спостереження за загальним станом матері, скорочувальною функцією матки та кількістю кров'яних виділень протягом 2-х годин після пологів у пологовому залі і огляд лікарем у наступні 2 години у післяпологовій палаті.

Призначення клізми та гоління лобка роділлі не рекомендується.

Принципи ведення нормальних пологів:

- оцінка ступеня прогнозованого ризику розвитку материнської та перинатальної патології з метою визначення рівня надання стаціонарної допомоги;

- визначення плану ведення пологів та поінформоване узгодження його з жінкою;

- контроль за станом матері та плода в пологах з веденням партограми;

- знеболювання пологів за показаннями;

- оцінка стану дитини при народженні, проведення первинного туалету новонародженого та раннє прикладання до грудей матері.

Контроль за станом матері та плода в пологах з веденням партограми не передбачає додаткових записів у історії пологів у вигляді текстових щоденників. Запис щоденників проводиться у разі виникнення ускладнень перебігу пологів.

Спостереження за станом роділлі у I періоді пологів включає процедури, які заносяться до партограми:

- частота серцебиття плода - кожні 15 хвилин;

- вимірювання температури тіла - кожні 4 години;

- визначення параметрів пульсу - кожні 2 години;

- вимірювання артеріального тиску - кожні 2 години;

- визначення кількості сечі - кожні 4 години. Визначення рівня білка та ацетону за показаннями;

- періодичне визначення характеру дихання.

Роділлі можна дозволити прийом невеликої кількості їжі та рідини протягом пологів (зважаючи на тривалість пологів). З метою зниження кислотності шлункового вмісту рекомендується призначення антацидних препаратів та молоко.

У першому періоді пологів, у разі положення роділлі на спині може виникнути аорто-кавальна компресія і зменшення кровообігу у матці, що впливає на загальний стан жінки (запаморочення, нудота та ін.) і плода. Положення на спині також зменшує інтенсивність маткових скорочень і негативно впливає на перебіг та тривалість пологів. Вертикальне положення роділлі та "лежачи на боку", сприяє підсиленню скорочувальної активності матки. Найбільш виправданим у першому періоді пологів є активна поведінка жінки, що прискорює процес розкриття шийки матки, зменшує болючість перейм, зменшує кількість випадків із застосуванням родостимуляцій та порушень серцевої діяльності плода.

У першому періоді пологів, крім загального стану роділлі, обов'язковим є визначення ефективності пологової діяльності: частоти, тривалості та інтенсивності перейм, динаміки розкриття шийки матки та просування голівки плода по родовому каналу за даними як зовнішнього, так і внутрішнього акушерського обстеження.

Кількість внутрішніх акушерських досліджень повинно бути оптимально обмеженою: в періоді розкриття шийки матки - кожні 4 години відповідно до ведення партограми. У разі фізіологічного перебігу пологів перше внутрішнє акушерське дослідження проводиться при госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар і встановлення початку пологів, друге - у разі вилиття навколоплідних вод для визначення ефективності пологової діяльності. Показаннями для додаткового піхвового обстеження є відхилення у перебігу пологів з боку роділлі та плода (кровотеча, аномалії пологової діяльності, маніфестація гестозу, гіпоксія плода та інші).

Для визначення фізіологічності перебігу пологів, динаміки розкриття шийки матки слід виділяти фази 1-го періоду пологів за Е.A.Fridmann (1992): латентну, активну та фазу затримки. Тривалість латентної фази у роділь не повинна перевищувати 8 годин, а темп розкриття шийки матки у цій фазі в середньому становить 0,3 см/год. За цей час відбувається згладжування шийки матки та її розкриття на 3-4 см. Темп розкриття шийки матки в активній фазі першого періоду пологів повинен становити не менше 1,0 см/год. Фаза затримки пологової діяльності характеризується ослабленням пологової діяльності протягом 1-1,5 години перед початком періоду потуг (II період пологів). Тривалість пологів у середньому не перевищує 12 годин для повторних пологів та 16 годин для перших пологів.

При фізіологічному перебігу пологів достатньо періодичного контролю за станом серцевої діяльності плода кожні 15 хвилин у I періоді та кожні 5 хвилин у II періоді пологів і занесення цих показників до партограми. Для своєчасної діагностики гіпоксії плода необхідно використовувати дворазову аускультацію (до і після перейм або потуг).

Факторами, що викликають біль під час перейм є: розкриття шийки матки, компресія нервових закінчень, натягування маткових зв'язок. Існуючі методи знеболювання пологів розділяють на немедикаментозні та медикаментозні.

Важливим фактором зменшення болю є психологічна підтримка вагітної до і під час пологів чоловіком, родичами, а також медичним персоналом. Серед немедикаментозних методів, що зменшують больові стимули, є активна поведінка роділлі під час першого періоду пологів. Застосовуються музика та ароматерапія ефірними маслами, а також використання інших неінвазивних, нефармакологічних методів зняття болю (душ, ванна, масаж). Застосування цих методик викликає подразнення аферентних периферичних нервових рецепторів, що призводить до зростанням рівня ендорфінів у спинномозковій рідині, які є ендогенними знеболюючими речовинами.

Вимоги, що ставляться до медикаментозного знеболювання: знеболюючий ефект, відсутність негативного впливу на організм матері і плода, простота та доступність для усіх родопомічних закладів. Для знеболювання пологів використовують неінгаляційні (системні) та інгаляційні анестетики, регіональну анестезію. За фізіологічних пологів з цією метою застосовуються системні анальгетики - опіоїдні алкалоїди (при розкритті шийки матки не більше 5-6 см), похідні фенотіозину та анальгетики інших груп.

Ведення II періоду пологів вимагає вимірювання артеріального тиску, пульсу у роділлі - кожні 10 хвилин, контроль серцевої діяльності плода кожні 5 хвилин та за просуванням голівки плода по родовому каналу. Якщо не відбулося своєчасного вилиття навколоплодових вод, в асептичних умовах проводять амніотомію. Народження голівки плода потребує обережного надання ручної допомоги, метою якої, за головного передлежання, є не тільки збереження цілісності промежини, але й попередження внутрішньочерепної та спінальної травми плода. Епізіо- або перінеотомія проводиться лікарем за показаннями із забезпеченням попереднього знеболення.

У II періоді пологів забезпечується поінформоване право жінки вибрати положення, яке є зручним як для неї, так і для медичного персоналу.

У III періоді пологів з метою профілактики кровотечі протягом першої хвилини після народження плода внутрішньом'язово вводиться 10 ОД окситоцину. Проводиться контрольована тракція за пуповину тільки за умови наявності ознак відділення плаценти від матки. Використання міхура з льодом на низ живота недоцільне. За відсутності ознак відділення плаценти і зовнішньої кровотечі протягом 30 хвилин після народження плода проводиться ручне відокремлення плаценти і виділення посліду. Масаж дна матки через передню черевну стінку породіллі здійснюється відразу після народження посліду. Після цього жінці пропонується випорожнити сечовий міхур. Катетеризація сечового міхура здійснюється за показаннями.

За умови задовільного стану плода при народженні (дитина доношена, чисті навколоплідні води, дитина дихає або кричить, має рожевий колір шкіри та задовільний м'язовий тонус), дитина викладається на живіт матері, проводиться обсушування сухою пелюшкою, накривається іншою сухою пелюшкою, здійснюється клемування пуповини через одну хвилину і перетин пуповини. При необхідності проводиться видалення слизу з ротової порожнини грушею або електровідсмоктувачем. Одягається шапочка, шкарпетки. Протягом знаходження дитини на животі матері здійснюють спостереження за її життєво важливими функціями. Далі дитина укладається на груди матері і накривається разом з матір'ю ковдрою для забезпечення умов "теплового ланцюжка". Контакт "шкіра до шкіри" проводиться до реалізації смоктального рефлексу, але не менш, як 30 хвилин. Після цього проводиться обробка пуповини, дитина вільно пеленається і знаходиться спільно з матір'ю до переведення породіллі у післяпологове відділення. Новонароджений до моменту переведення матері із пологової зали не виноситься.

Оцінку стану новонародженого за шкалою Апгар здійснюють на 1-ій і 5-ій хвилинах, а також забезпечують підтримування температури тіла дитини.

Протягом перших 30 хвилин новонародженому вимірюють температуру тіла і записують у карту розвитку новонародженого.

Профілактику офтальмії усім новонародженим протягом 1-ї години життя проводять із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрацеклінової мазі відповідно до інструкції застосування.

У разі виникнення відхилень у стані новонародженого, діяти необхідно відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.03 № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)".

Ранній післяпологовий період передбачає нагляд за загальним станом породіллі, скороченням матки та характером виділень із пологових шляхів протягом 2 годин у пологовій залі та протягом 2 годин у післяпологовій палаті кожні 15 хвилин.

Вимірювання температури тіла у породіллі здійснюється з урахуванням особливостей післяпологового періоду: під час вимірювання температури тіла жінка знаходиться у положенні на боку, термометр ставиться у пахвову ямку протилежної сторони.


Додаток 8

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПІДХОДИ

до оперативного розродження у сучасному акушерстві

I. Операція кесарів розтин

Операція кесарів розтин здійснюється за визначеними показаннями. Необгрунтоване підвищення частоти проведення кесаревого розтину призводить до збільшення кількості післяпологових ускладнень та порушення адаптаційних можливостей новонародженого. Статистичні дані свідчать про відсутність тенденції до поліпшення показників здоров'я матерів і дітей при перевищенні частоти кесаревого розтину більше 7%. Оптимальним показником частоти кесаревого розтину в цілому для регіонів слід вважати 10%.

З метою попередження випадків материнської і перинатальної захворюваності та смертності, пов'язаних з операцією кесаревого розтину, необхідно суворо дотримуватись переліку показань.

Показання з боку матері:

1. Анатомічно вузький таз III й IV ступенів звуження (с. vera < 7 см) і форми вузького тазу, що рідко зустрічаються (косозміщений, поперечнозвужений, лійкоподібний, спондилолістичний, остеомалятичний, звужений екзостозами і пухлинами кісток та ін.).

2. Клінічно вузький таз.

3. Центральне передлежання плаценти.

4. Часткове передлежання плаценти з вираженою кровотечею та відсутністю умов для термінового розродження через природні пологові шляхи.

5. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти та відсутність умов для термінового розродження через природні пологові шляхи.

6. Розрив матки, що загрожує або почався.

7. Два і більше рубців на матці.

8. Неспроможність рубця на матці.

9. Рубець на матці після корпорального кесаревого розтину.

10. Рубцеві деформації шийки матки і піхви.

11. Аномалії пологової діяльності, які не піддаються медичній корекції.

12. Виражене варикозне розширення вен шийки матки, піхви і вульви.

13. Вади розвитку матки і піхви, які перешкоджають народженню дитини.

14. Стани після розриву промежини III ступеня і пластичних операцій на промежині.

15. Стани після хірургічного лікування сечостатевих і кишково-статевих нориць.

16. Пухлини органів малого тазу, що перешкоджають народженню дитини.

17. Рак шийки матки.

18. Відсутність ефекту від лікування тяжких форм пізнього гестозу при неможливості термінового розродження через природні пологові шляхи.

19. Травматичні пошкодження тазу і хребта.

20. Екстрагенітальна патологія при наявності запису профільного спеціаліста: артеріальна гіпертензія III ст.; коарктація аорти; аневризма аорти чи іншої крупної артерії; систолічна дисфункція лівого шлуночка з фракцією викиду < 40%, "свіжі" крововиливи у сітківку на тлі діабетичної або гіпертонічної ангіопатії; захворювання легень, що обумовлюють загрозу пневмотораксу; легенева кровотеча менш ніж за 4 тижні до розродження; портальна гіпертензія з варикозним розширенням вен стравоходу, шлунка; спленомегалія; діафрагмальна кила; гіпертензійно-лікворний синдром; стан після геморагічного інсульту; необхідність виключення (укорочення) потуг за відсутності головного передлежання).

21. Гостра форма генітального герпесу протягом 3-х тижнів перед пологами.

22. Мертвонародження в анамнезі у поєднанні з іншою акушерською патологією.

23. ВІЛ-інфікування вагітної при вірусному навантаженні більше 1000 копій. Операцію виконують до початку пологової діяльності та розриву плодових оболонок.

Показання з боку плода:

1. Гіпоксія плода, підтверджена об'єктивними методами обстеження, при відсутності умов для термінового розродження через природні пологові шляхи.

2. Тазове передлежання плода при передбачуваній масі більше 3700 г.

3. Випадіння пульсуючих петель пуповини.

4. Неправильне положення плода після злиття навколоплідних вод.

5. Високе пряме стояння стрілоподібного шва.

6. Розгинальні вставлення голівки плода (лобне, передній вид лицьового).

7. Вагітність внаслідок застосування лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій або після тривалого лікування безпліддя.

8. Стан агонії або клінічної смерті матері при живому плоді.

9. Багатоплідна вагітність при тазовому передлежанні I плода.

10. Гіпоксія або тазове передлежання плода, маса плода більше 4000 г при цукровому діабеті у матері.

Протипоказаннями до розродження шляхом операції інтраперитонеального кесаревого розтину є екстрагенітальне і генітальне інфікування, тривалість безводного періоду більше 12 годин, внутрішньоутробна загибель плода, крім з причини передчасного відшарування плаценти або повного передлежання плаценти.

В історії пологів здійснюється запис консиліуму лікарів-акушерів-гінекологів про необхідність її проведення з обгрунтуванням показань та умов виконання.

З метою профілактики можливих післяопераційних ускладнень необхідно:

1. При високому ризику реалізації інфекції в післяопераційному періоді використовувати захисні варіанти з обов'язковим дренуванням черевної порожнини або удаватися екстраперитоніального кесаревого розтину.

2. Залучати до виконання екстраперитоніального кесаревого розтину лише висококваліфікованого лікаря-акушера-гінеколога, який володіє технікою цієї операції.

3. У разі термінового розродження в інтересах матері, наявності ендометриту, внутрішньоутробної загибелі плода і відсутності умов для розродження per vias naturalis виконувати операцію Порро.

4. Планову операцію кесаревого розтину здійснювати з початком пологової діяльності чи зі злиттям навколоплідних вод після проведення повного клінічного обстеження з оцінкою стану вагітної і плода та санації пологових шляхів.

5. У разі проведення планової операції кесаревого розтину проводити допологову підготовку, що передбачає повне клінічне обстеження з оцінкою стану вагітної і плода, санацію пологових шляхів.

6. Операцію повторного кесаревого розтину виконувати переважно у плановому порядку із залученням лікарів високої кваліфікації.

7. Під час планової операції кесаревого розтину з метою зменшення ризику гнійно-септичних і посттрансфузійних ускладнень, передачі ВІЛ-інфекції, сифілісу і сироваткового гепатиту доцільно застосовувати аутогемотрансфузію.

8. При зашиванні рани на матці доцільно використовувати дексон, вікрил, ПДС.

9. При вирішенні питання щодо проведення операції кесаревого розтину при глибоко недоношеній вагітності виходити з інтересів здоров'я матері, наявності достовірних даних щодо життєздатності плода.

10. Після відділення дитини проводиться профілактика виникнення септичних ускладнень шляхом одноразового внутрішньовенного введення антибіотика у середньодобовій дозі за виключенням наявності у пацієнтки сечостатевої інфекції, яка потребує введення антибіотиків відповідно до показань.

11. У жінок групи високого ризику розвитку гнійно-септичних ускладнень одразу починати антибактеріальну терапію в лікувальному режимі.

12. У жінок групи високого ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень обов'язково проводити їх профілактику (гепарин, фраксипарин, клексан з раннього післяопераційного періоду під контролем гемостазіограми).

13. Дотримуватись активного ведення післяопераційного періоду.

14. Дотримуватись норм санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму згідно з вимогами чинних нормативних актів.

15. Стерилізація під час операції кесаревого розтину проводиться відповідно до наказу МОЗ України від 6.07.94 № 121 "Про застосування методів стерилізації громадян".

16. При проведенні повторної операції кесаревого розтину застосовувати обов'язкове введення сечового катетеру на час оперативного втручання. Не слід видаляти сечовий катетер раніше, ніж через 48 годин після операції у випадках розриву матки, затяжних пологів, клінічно вузького тазу, значного набряку промежини, післяпологового сепсису з тазовим перитонітом. У випадках пошкодження сечового міхура - слід залишити катетер на 7 діб.

17. Для зниження ризику травматизму при передачі інструментів слід дотримуватись методики "нейтрального поля" ("безпечних зон"), використовуючи лотки.

18. Антибіотики з профілактичною метою слід вводити після перетинання пуповини.

19. При застосуванні тривалої інфузійної терапії (понад 48 годин) у зв'язку з високим ризиком розвитку порушень електролітного балансу необхідно контролювати рівень електролітів кожні 48 годин.

За наявності спроможного рубця на матці, відсутності великого плода, звуження тазу, показань до розродження шляхом кесаревого розтину при даній вагітності та інтервалі між вагітностями 2-5 років, перевагу слід віддавати пологам через природні пологові шляхи з оцінкою в динаміці під час вагітності і під час пологів стану післяопераційного рубця.

II. Операція накладання акушерських щипців

Операція накладання акушерських щипців застосовується за наявності умов для її виконання у разі виникнення ускладнень, які вимагають негайного закінчення пологів.

Показання з боку матері:

1. Тяжкі форми пізніх гестозів (прееклампсія, еклампсія в пологах).

2. Екстрагенітальна патологія, яка потребує виключення (укорочення) потуг.

3. Ендометрит у пологах.

4. Первинна чи вторинна слабкість родової діяльності.

5. Гострі інфекційні захворювання матері (пневмонія, гепатит, вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів).

6. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, якщо є умови для закінчення пологів через природні пологові шляхи (голівка плода у порожнині чи у площині виходу з тазу ).

Протипоказання для застосування акушерських щипців:

1. Мертвий плід.

2. Гідроцефалія плода.

3. Розгинальні вставлення (лобне, лицеве).

4. Неповне розкриття шийки матки.

5. Наявність цілого плідного міхура.

6. Невизначене положення передлеглої голівки та її високе стояння.

Операція накладання акушерських щипців проводиться з обов'язковим застосуванням знеболення (інгаляційний або внутрішньовенний наркоз), що необхідно також для розслаблення м'яких тканин.

III. Операція вакуум-екстракції плода

До сучасних методів оперативного розродження належить операція витягання голівки плода за допомогою вакуум-екстрактора. Сучасні матеріали та технології виготовлення та конструкції апаратів, що розміщується на голівці і фіксується за допомогою від'ємного тиску, створюють умови для застосування у сучасному акушерстві за умови наявності відповідних показань.

Основні показання для операції вакуум-екстракції плода:

1. Первинна та вторинна слабкість родової діяльності.

2. Ендометрит у пологах.

3. Пізні гестози легкого та середнього ступеня.

4. Гіпоксичний стан плода (за умови відсутності умов здійснення кесаревого розтину.

5. За наявності у роділлі екстрагенітальної патології, що вимагає виключення (скорочення) потуг.

Протипоказання для операції вакуум-екстракції плода:

1. Розгинальні вставлення голівки.

2. Невідповідність розмірів тазу та голівки плода.

3. Захворювання роділлі та ускладнення вагітності, що потребують виключення потуг.

Знеболення показане у випадку неспокійного поводження жінки.


Додаток 9

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оформлення етапного та виписного епікризів у медичній документації акушерсько-гінекологічного стаціонару

Етапний епікриз

Етапний (послідовний) епікриз обов'язково записується у карті стаціонарного хворого або історії пологів після 10 днів перебування пацієнтки у стаціонарі. Це коротко викладені результати обстеження та лікування, а також обгрунтування подальшого перебування у стаціонарі. Етапний епікриз також записується у разі зміни лікуючого лікаря.

Етапний епікриз повинен відображати:

- зміни в загальному стані хворого (суб'єктивні, об'єктивні та за даними обстеження);

- зміни в діагнозі, якщо вони мале місце;

- додаткові прояви захворювання, ускладнення, що виникли за час перебування у стаціонарі та обстеження з метою їх виявлення;

- доцільність подальшого лікування в стаціонарі;

- план подальшого обстеження та лікування.

Резюме пологів

Резюме пологів - це стислий висновок лікаря щодо перебігу пологів, в якому відмічається точний час пологів, порядковий номер пологів, строки (передчасні, строкові, запізнілі), перебіг (фізіологічні або патологічні).

Біомеханізм пологів з урахуванням положення, виду, позиції та передлеглої частини плода. Необхідно відмітити загальну тривалість та тривалість пологів за періодами.

Якщо мали місце відхилення від фізіологічного перебігу вагітності і пологів, необхідно вказати патологічні відхилення. Викласти динаміку пологової діяльності, тривалість безводного періоду, перебіг пологів; стать плода, масо-ростові показники, стан при народжені за шкалою Апгар; об'єм крововтрати.

Необхідно зазначити показання чи протипоказання до спільного перебування матері і дитини. Якщо мали місце оперативні втручання, докладно викласти показання, умови, знеболювання, характер операції та її особливості.

Виписний епікриз

Виписний епікриз - заключна частина карти стаціонарного хворого або історії пологів. Це стислий висновок лікаря про перебіг хвороби, результати обстеження та лікування, визначення стану хворого на час виписки із стаціонару, прогноз захворювання, поради щодо подальших лікувально-реабілітаційних заходів.

В епікризі стисло викладається паспортна частина, скарги хворої, історія хвороби, (факти, що мають відношення до хвороби), клінічні прояви хвороби; основні дані лабораторної та інструментальної діагностики, результати консультації профільних спеціалістів.

Потім записується клінічний діагноз та проведене у стаціонарі лікування (добові та разові дози препаратів), результати та ефективність лікування. Наслідки захворювання: повне одужання, незначне погіршення, стан без змін, погіршення стану хворої, хронічний перебіг чи загострення процесу, смерть.

Необхідно зазначити спроможність пацієнтки виконувати професійні обов'язки: працездатна, обмежено працездатна, показання для переводу на легкі умови праці чи інвалідність.


Додаток 10

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо ведення пологів з використанням партограми

Порядок запису партограми

Партограма (вкладиш до історії пологів (ф. 096/о)) - це графічний запис перебігу пологів, стану роділлі та плода, призначена для занесення інформації про результати спостереження під час пологів за станом матері, плода, процесами розкриття шийки матки та просування голівки плода. Партограма дозволяє чітко розрізняти нормальний перебіг пологів від патологічного та визначати період ускладнення пологів, що потребує втручання.

Партограма складається з трьох основних компонентів, які відображають 7 таблиць:

I - стан плода - частота серцевих скорочень, стан плодового міхура та навколоплідних вод, конфігурацію голівки (табл. 1, 2).

II - перебіг пологів - темп розкриття шийки матки, опускання голівки плода, скорочення матки, режим введення окситоцину (табл. 3, 4, 5).

III - стан жінки - пульс, артеріальний тиск, температура, сеча (об'єм, білок, ацетон), ліки, що вводяться під час пологів (табл. 6, 7).

Заповнення партограми починається за умови упевненості у відсутності ускладнень вагітності, які вимагали б термінових дій.

Паспортна частина містить інформацію про прізвище, ім'я, по батькові роділлі, кількість вагітностей, пологів, назву лікарні, дату та час госпіталізації, час розриву навколоплідних оболонок, N історії пологів.

I - Стан плода

Частота серцевих скорочень

Таблиця 1 служить для запису частоти серцевих скорочень плода, які у I періоді пологів підраховуються і заносяться до партограми кожні 15 хвилин, а у II періоді вислуховуються кожні 5 хвилин після потуги і заносяться до партограми кожні 15 хвилин. Кожен квадрат у таблиці представляє собою проміжок часу в 15 хв. Частоту серцевих скорочень плода потрібно реєструвати впродовж 1 хв. (до і після перейм або потуг), жінка при цьому лежить на боці.

Навколоплідні води та конфігурація голівки плода

Таблиця 2 відображає:

а) цілісність плідного міхура (Ц - цілий плодовий міхур) і стан навколоплідних вод при розриві плодових оболонок (П - навколоплідні води прозорі, М - меконіальне забарвлення вод; К - води, забарвлені кров'ю), що визначається при кожному внутрішньому акушерському дослідженні;

б) ступінь конфігурації голівки плода (I ст. - кістки черепа роз'єднані сполучною тканиною, шви легко прощупуються, II ст. - кістки стикаються одна з одною, шви не визначаються, III ст. - кістки находять одна на другу, не розділяються, виражена конфігурацію голівки). На партограмі I ст. конфігурації позначається позначкою (-), II ст. - (+), III ст. - (++).

II - Перебіг пологів

Розкриття шийки матки та опускання голівки плода

Таблиця 3 відображає:

а) динаміку розкриття шийки матки і просування голівки плода. Ці дані визначаються під час кожного внутрішнього акушерського дослідження, що здійснюється при поступленні у пологове відділення, після злиття навколоплідних вод або кожні 4 години протягом пологів. Результати відмічаються на партограмі позначкою (Х) у клітинці відповідно ступеню розкриття і часу обстеження. З лівого боку графіка біля квадратів проставлені числа від 0 до 10: кожен квадрат представляє 1 см розкриття. Знизу графіка є числа 0-24: кожен квадрат - 1 год.

У I-му періоді пологів виділяють латентну, активну фази та фазу затримки. Тривалість латентної фази не повинна перевищувати 8 годин. За цей час відбувається згладжування шийки матки та її розкриття до 3 см. Темп розкриття шийки матки в активній фазі першого періоду пологів становить не менше 1,0 см/год. Фаза затримки характеризується ослабленням пологової діяльності протягом 1-1,5 години наприкінці I періоду.

Лінія тривоги (1) - починається у тій точці, що відповідає розкриттю 3 см і продовжується до позначки повного розкриття шийки матки з темпом розкриття 1 см/год.

Лінія дії (2) - проходить паралельно лінії 1, відступивши на 4 години вправо від лінії тривоги.

За умови нормального перебігу пологів, графічне зображення розкриття шийки матки не заходить вправо за лінію тривоги. Якщо це відбувається, то вважається, що необхідно провести критичну оцінку причини затримки та прийняти рішення щодо відповідного лікування такого стану.

Коли жінка поступає в активній фазі I періоду пологів, ступінь розкриття шийки матки наноситься на лінію тривоги. За умови задовільного перебігу пологів відображення процесу розкриття буде на лінії тривоги або зліва від неї.

У випадках, коли тривалість пологів у латентній фазі менше 8 годин, відображення процесу пологів слід одразу перенести пунктирною лінією з області латентної фази в область активної фази на лінію тривоги.

б) - опускання голівки плода може не спостерігатись, поки шийка матки не розкриється приблизно на 7 см. Для визначення відношення голівки плода до площини входу у малий таз зовнішнім акушерським дослідженням (мал. 1) використовується метод пальпації голівки плода над симфізом і ширина пальців акушера, кількість яких відповідає ступеню вставлення голівки плода до малого тазу - (позначається знаком - о). Наприклад, 5/5 - ширина 5 пальців акушера визначає голівку плода над симфізом - голівка плода знаходиться над входом до малого тазу, 4/5 - ширина 4 пальців акушера, голівка притиснута до входу у малий таз, 3/5 - ширина 3 пальців акушера, голівка малим сегментом у вході до м/тазу, 2/5 - ширина 2 пальців акушера, голівка великим сегментом у вході до м/тазу, 1/5 - ширина 1 пальця, голівка знаходиться у порожнині тазу, 0/5 - на тазовому дні. Цей метод є більш надійним за внутрішнє дослідження у разі формування великого набряку передлежачої частини голівки плода. Відношення нижнього полюсу голівки плода до lin. Interspinalis визначається у разі проведення внутрішнього акушерського дослідження.

Мал. 1

                       

Таблиця 4. Кожен квадрат відповідає 1 переймі. Спостереження за переймами проводяться щогодини в латентній фазі та кожні 30 хвилин в активній фазі. Частота перейм підраховується за 10 хвилин спостереження у секундах. Тривалість перейм визначається від моменту, коли перейма відчувається у черевній порожнині до моменту, коли вона проходить, виміряється в секундах; відповідно до цього заштриховується необхідна кількість квадратів (зразок заштриховки квадратів).

Для того, щоб почати заповнення партограми, слід пересвідчитись, що у жінки спостерігається достатня кількість перейм. В латентній фазі - 1 чи більше перейм протягом 10 хв., кожна з яких триває 20 сек. або довше. В активній фазі - 2 чи більше - за 10 хв. тривалістю 20 сек. або довше.

Таблиця 5 заповнюється у разі стимуляції пологової діяльності. Кожні 30 хвилин записується кількість крапель окситоцину за хвилину. Записується доза та спосіб введення утеротонічного засобу.

III - Стан жінки

Таблиця 6 заповнюється у разі застосування інших медикаментів.

Таблиця 7 відображає АТ (визначається кожні 2 години), частоту пульсу (відмічається кожні 2 години позначкою .), температуру тіла (відмічається кожні 4 години), об'єм виділеної сечі (кожні 4 години), білок, ацетон сечі (за показаннями).

ПАРТОГРАМА

(вкладиш до історії пологів N ...)


Додаток 11

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ТАБЛИЦЯ ОЦІНКИ

біофізичного профілю плода (за А.Vintzileos)

------------------------------------------------------------------

|Дата "___"_________ 2000 р. П.І.Б.: _______________ Вік: ___ р. |

|Біофізичний профіль плода (за А.Vintzileos)                     |

|                    (БПП)                           N ІП:       |

|----------------------------------------------------------------|

|Параметри:   |                     Бали                         |

|-------------+--------------------------------------------------|

|             |        2       |        1       |       0        |

|-------------+----------------+----------------+----------------|

|Нестресовий  |5 і більше      |2-4 акцелерацій |1 акцелерація   |

|тест         |акцелерацій     |амплітудою не   |або відсутність |

|             |амплітудою не   |менше 15 уд./хв.|її за 20 хв.    |

|             |менше           |тривалістю не   |спостереження   |

|             |15 уд./хв.,     |менше 15 с,     |                |

|             |тривалістю не   |пов'язаних із   |                |

|             |менше 15 с.,    |рухами плода за |                |

|             |пов'язаних із   |20 хв.          |                |

|             |рухами плода за |спостереження   |                |

|             |20 хв.          |                |                |

|             |спостереження   |                |                |

|-------------+----------------+----------------+----------------|

|Дихальні рухи|Не менше одного |Не менше одного |ДРП тривалістю  |

|плода (ДРП)  |епізоду ДРП     |епізоду ДРП     |менше 30 с. або |

|             |тривалістю 60 с.|тривалістю від  |їх відсутність  |

|             |і більше за 30  |30 до 60 с. за  |за 30 хв.       |

|             |хв.             |30 хв.          |Спостереження   |

|             |спостереження   |спостереження   |                |

|-------------+----------------+----------------+----------------|

|Рухова       |Не менше 3      |1 або 2         |Відсутність     |

|активність   |генералізованих |генералізованих |генералізованих |

|плода        |рухів за 30 хв. |рухи за 30 хв.  |рухів           |

|             |спостереження   |спостереження   |                |

|-------------+----------------+----------------+----------------|

|Тонус плода  |Один епізод і   |Не менше одного |Кінцівки в      |

|             |більше розгинань|епізоду         |розгинальному   |

|             |із поверненням у|розгинання із   |положенні       |

|             |згинальне       |поверненням у   |                |

|             |положення хребта|згинальне       |                |

|             |та кінцівок за  |положення       |                |

|             |30 хв.          |за 30 хв.       |                |

|             |спостереження   |спостереження   |                |

|-------------+----------------+----------------+----------------|

|Об'єм        |Води            |Вертик. розмір  |Тісне           |

|навколоплідни|визначаються у  |вільної ділянки |розташування    |

|х вод        |матці, вертик.  |вод більше 1 см,|дрібних частин  |

|             |діаметр вільної |але не менше    |плода, вертик.  |

|             |ділянки вод 2 см|2 см            |Діаметр вільної |

|             |і більше        |                |ділянки менше   |

|             |                |                |1 см            |

|-------------+----------------+----------------+----------------|

|Ступінь      |0, 1 і 2 ступені|Плацента по     |3 ступінь       |

|зрілості     |зрілості        |задній стінці,  |зрілості        |

|плаценти за  |                |її важко дослід.|плаценти        |

|Grannum      |                |3 ст. зрілості  |кальциноз       |

|             |                |                |плаценти        |

------------------------------------------------------------------

Оцінка та діагноз:

9-12 балів - задовільний стан плода;

7-8 балів - сумнівний тест (повторити через 2-3 дні після лікування);

    6 балів  і  нижче  - патологічна оцінка БПП (вирішити питання

про термінове розродження

    Підпис лікаря: ___________________

ПОКАЗАННЯ

для проведення оцінки біофізичного профілю плода в акушерському стаціонарі:

1. Ареактивний нестресовий тест плода (НСТ) у разі запису КТГ.

2. Синдром затримки розвитку плода.

3. Хронічна фето-плацентарна недостатність.

4. Високий та вкрай високий ступінь ризику у вагітної за наявної акушерської та екстрагенітальної патології за шкалою А.Coopland.


Додаток 12

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПЕРЕЛІК

медикаментів для надання невідкладної допомоги в акушерсько-гінекологічних відділеннях

------------------------------------------------------------------

|N з/п|          назва препарату           |      кількість      |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 1.  |Адреналін 0,1% - 1,0                |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 2.  |Альбумін 10% - 100,0                |      1 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 3.  |Аміназин 2,5% - 1,0                 |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 4.  |Атропін 0,1% - 1,0                  |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 5.  |Баралгін 5,0                        |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 6.  |Вітамін С 5% - 1,0                  |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 7.  |Верапаміл 0,25% - 2,0               |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 8.  |Гідрокортизон 100 мг                |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 9.  |Гепарін 5,0                         |      1 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 10. |Гелофузін 1000 мл.                  |      1 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 11. |Дексаметазон 4 мг                   |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 12  |Дібазол 1% - 1,0                    |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 13. |Дроперідол 0,25% - 5,0              |      2 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 14. |Димедрол 1% - 1,0                   |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 15. |Дофамін 0,5% - 5,0                  |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 16  |Клофелін 0,01% - 1,0                |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 17. |Контрикал 10000 од.                 |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 18. |Кальцію глюконат 10% - 10,0         |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 19. |Корглікон 0,06% - 1,0               |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 20. |Кордарон 5% - 3,0                   |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 21. |Діпірідамол 2,0                     |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 22. |Лазикс 1% - 2,0                     |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 23. |Магнія сульфат 25% - 10,0           |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 24. |Манит 200,0                         |      1 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 25. |Мезатон 1% - 1,0                    |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 26. |Метилергометрин 0,02% - 1,0         |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 27. |Нітрогліцерин 1% - 1,0              |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 28. |Натрію бікарбонат 4% - 150,0        |      1 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 29. |Новокаінамід 10% - 5,0              |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 30. |Окситоцин 5 од.                     |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 31. |Памба 50 мг                         |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 32. |Папаверин 2% - 2,0                  |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 33. |Піпольфен 2,5% - 2,0                |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 34. |Пірацетам 20% - 5,0                 |      3 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 35. |Простин Е2 1,0                      |      3 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 36. |Протамін Ц сульфат 1% - 5,0         |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 37. |Реополіглюкін 200,0                 |      2 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 38. |Рефортан 500,0                      |      2 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 39. |Діазепам 0,5% - 2,0                 |      2 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 40. |Стабізол 500,0                      |      2 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 41. |Строфантин 0,05% - 1,0              |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 42. |Трентал 2% - 5,0                    |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 43. |Тропафен 20 мг                      |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 44. |Фуросемід 1% - 2,0                  |     10 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 45. |Фраксипарин 0,3                     |      2 шп.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 46. |Етамзилат 12,5% - 2,0               |      5 амп.         |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 47. |Цефтриаксон 1,0                     |     10 фл.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 48. |Шприці 5,0                          |     10 шт.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 49. |Шприці 10,0                         |     10 шт.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 50. |Шприці 20,0                         |     10 шт.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 51. |Системи для внутрішньовенного       |      5 шт.          |

|     |вливання                            |                     |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 52. |Катетери внутрішньовенні            |      5 шт.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 53. |Комплект для епідуральної анестезії |      2 шт.          |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 54. |Комплект для катетеризації          |      1 шт.          |

|     |підключичної вени                   |                     |

|-----+------------------------------------+---------------------|

| 55. |Катетер сечовий                     |      1 шт.          |

------------------------------------------------------------------


Додаток 13

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо післяпологового та післяабортного консультування

I. Післяпологове консультування

1. Післяпологове консультування проводиться у післяпологовому відділенні акушеркою, лікарем-акушером-гінекологом, лікарем-неонатологом.

2. Мета післяпологового консультування - ознайомити породіллю та її близьких із змінами в організмі жінки, що відбуваються у післяпологовому періоді; надати інформацію з питань гігієни у післяпологовому періоді, сучасних методів попередження несвоєчасної та небажаної вагітності, в т.ч. контрацепції, раціонального харчування, переваг грудного вигодовування новонародженого та догляду за новонародженим.

3. Під час чергових лікарських оглядів у післяпологовому відділенні особлива увага приділяється основним показникам стану породіллі: температурі тіла (дотримання правил вимірювання температури породіллі у післяпологовому періоді); артеріальному тиску; рівню глюкози в крові (якщо були якісь зміни під час вагітності); характеру виділень зі статевих шляхів; розмірам матки (темп інволюції); стану швів після ушивання розривів, епізіотомії, перинеотомії; стану молочних залоз та психологічного стану.

4. Під час виписки з акушерського стаціонару породілля інформується щодо особливостей фізіологічного перебігу пізнього післяпологового періоду (характер лохій, значимість випорожнення кишечника, набряк та болючість молочних залоз, можливу депресивність). Породілля також інформується про можливі методи корекції стану. У разі тривалості симптомів, більше 2-х тижнів, особливо з появою безсоння, зниження апетиту, почуття безпорадності і безнадійності, варто звернутись за медичною допомогою.

5. Породілля також інформується щодо можливості виникнення симптомів захворювання або ускладнень післяпологового періоду: підвищення температури тіла, що може бути пов'язано з початком післяпологових інфекційних ускладнень, проблемами лактації та запальними захворюваннями молочних залоз, респіраторними захворюваннями; посилення больового відчуття внизу живота, кров'яні виділення за 7-10 днів після пологів, почервоніння післяопераційного рубця. В такому випадку велике значення має своєчасність звернення породіллі за медичною допомогою.

6. За умови відсутності ускладнень післяпологового періоду статеві стосунки можливі через 6-8 тижнів після пологів. Дефіцит естрогенів, що має місце у післяпологовому періоді, спричинює сухість піхви, тому доцільно використовувати під час статевих стосунків зволожуючий гель чи вазелін, бажано порадившись із дільничним лікарем жіночої консультації. Консультування з цих питань доцільно проводити (за бажанням породіллі) разом із чоловіком.

7. Загальні аспекти контрацепції після пологів. У тих жінок, хто не годує грудним молоком, менструація зазвичай починаються через 4-8 тижнів. У тих породіль, які годують дитину грудним молоком, - через 3-4 місяці після пологів. Проте мають місце коливання цих періодів від 6 тижнів до 18 місяців. Лактаційна аменорея під час грудного вигодовування розглядається як природній контрацептивний метод у післяпологовому періоді з 98% ефективності за умови дотримання відповідних умов, а саме: дитина вигодовується виключно грудним молоком, інтервали між годуваннями не перевищують більше 3-4 години, включаючи нічне годування, наявність аменореї, вік дитини менше 6 місяців.

Окрім лактаційної аменореї, найбільш рекомендованими із засобів контрацепції після пологів є презервативи, сперміцидні мазі та креми. Не рекомендується використання гормональних комбінованих контрацептивів відразу після пологів через ризик гіперкоагуляції, який характерний для післяпологового періоду та можливість попадання гормонів у грудне молоко.

Кваліфіковане призначення засобів контрацепції та застосування їх згідно з сучасними вимогами потребує їх індивідуального підбору для кожної особи на основі: надання повної інформації щодо методів контрацепції, бажання жінки або подружньої пари користуватись тим або іншим методом, стану здоров'я та віку партнерів. При виписці із акушерського стаціонару в епікризі та обмінній карті зазначається конкретний для кожної породіллі метод контрацепції.

Породіллі забезпечується надання інформації щодо лікувально-профілактичних закладів у регіоні, де можна отримати індивідуальне консультування з питань планування сім'ї.

8. Інформування породіллі щодо харчування в період грудного вигодовування проводиться із зазначенням раціональності харчування з урахуванням того, що для повноцінної лактації необхідно додатково близько 500 калорій на добу. Харчування після пологів повинно бути збалансованим з достатньою кількістю білків, жирів та вуглеводів. Необхідно уникати продуктів, які можуть викликати у дитини прояви диспепсії та діатезу (цибуля, часник, капуста, шоколад, банани, цитрусові та ін.) Доцільність у прийомі вітамінів; виключення паління та прийому алкоголю, а також медикаментозні засоби без порад лікаря, обмеження вживання кофеїну. Харчові продукти бажано використовувати хорошої якості з дотриманням терміну зберігання з огляду на значний ризик виникнення порушень або захворювань ще незформованих органів травлення малюка.

9. Породіллі надається інформація щодо переваги та правил "10 кроків" грудного вигодовування.

Серед такої мотивації слід виділити, що:

- материнське молоко містить близько 100 речовин необхідних дитині, яких немає у коров'ячому молоці і не можуть бути повністю синтезовані у штучних формулах харчування;

- материнське молоко краще перетравлюється дитиною;

- годування материнським молоком попереджає розвиток багатьох захворювань. Практично в жодної дитини немає алергії на материнське молоко;

- материнське молоко не викликає запору у дітей, підвищує імунітет, ссання допомагає нормальному розвитку зубів, піднебіння і щелеп;

- годування грудьми допомагає встановити тісний та сильний психологічний зв'язок з дитиною, воно підсилює скорочення матки і її інволюцію;

- доведено науковцями, що грудне вигодовування зменшує ризик розвитку раку молочної залози.

Післяабортне консультування

Післяабортне консультування проводиться лікарем акушером-гінекологом, який здійснював аборт.

Мета: інформування жінки про можливі ускладнення післяабортного періоду і методи їх профілактики, з питань гігієни статевих відносин, сучасних методів контрацепції, здорового способу життя, запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Велике значення має своєчасність застосування методів контрацепції у попередженні небажаної вагітності. Індивідуальний підбір контрацептиву здійснюється підготовленим спеціалістом з питань планування сім'ї відповідно до сучасних методів та принципів застосування.


Додаток 14

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо вигодовування новонароджених в акушерських стаціонарах

Види вигодовування новонароджених в акушерських стаціонарах:

I. Грудне:

- виключно грудне вигодовування;

- годування материнським зцідженим молоком через зонд;

- годування материнським зцідженим молоком з чашечки, з шприца, піпетки;

II. Штучне - годування молочними сумішами (за медичними та соціальними показаннями) із застосуванням зондів, сосок, пляшечок.

1. Ентеральне:

2. Парентеральне.

Організація грудного вигодовування новонароджених в акушерських стаціонарах

Найбільш оптимальним видом годування новонароджених та дітей першого року життя є грудне вигодовування, яке забезпечує формування фізіологічного імунобіологічного захисту дитини, розвиток та здоров'я немовляти, профілактику гнійно-септичних та кишкових захворювань новонароджених, спалахів нозокоміальних інфекцій у родопомічних закладах, сприяє психоемоційній єдності матері та дитини.

Підтримка лактації та грудного вигодовування з перших хвилин життя дитини є одним з основних завдань організації роботи акушерського стаціонару і реалізується шляхом впровадження в його повсякденну роботу 10 принципів ВООЗ/ЮНІСЕФ щодо грудного вигодовування, які є критеріями "Лікарні, доброзичливої до дитини"

Особливості діяльності лікувально-профілактичного закладу зі статусом, визначеним ВООЗ, як "лікарня, доброзичлива до дитини"

1. Статус "Лікарня доброзичлива до дитини" може надаватись лікувально-профілактичному закладу, що надає медичну допомогу жінкам та новонародженим (пологовий будинок, жіноча консультація, дитяча лікарня/поліклініка).

2. Статус "Лікарня доброзичлива до дитини" і пам'ятний знак вищезазначені заклади отримують після проведення оцінки їх діяльності національними експертами відповідно до положень Глобальних критеріїв ВООЗ/ЮНІСЕФ та затвердження результатів оцінки Координаційною Радою МОЗ України.

3. Організація роботи лікувально-профілактичних закладів зі статусом "Лікарня доброзичлива до дитини" має бути направленою на реалізацію сучасних принципів ведення післяпологового періоду і лактації, наказу МОЗ України від 09.03.2000 р. № 50 "Про впровадження програми "Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні на 2000-2005 роки" та 10 принципів підтримки грудного вигодовування, що зазначені у спільній декларації ВООЗ/ЮНІСЕФ "Охорона, заохочення, підтримка практики грудного вигодовування. Особлива роль родопомічних установ". З цією метою здійснюються наступні заходи:

3.1. Розробка і затвердження плану конкретних заходів щодо заохочення і підтримки грудного вигодовування немовлят у даному лікувально-профілактичному закладі, інформування медичного персоналу, вагітних і породіль, а також організація роботи всіх структурних підрозділів відповідно до цього плану.

3.2. Навчання всіх співробітників необхідному обсягу теоретичних знань і практичних навичок з питань грудного вигодовування за спеціально розробленими для різних категорій медичного персоналу планами, попереднього інструктажу кожного нового співробітника.

3.3. Впровадження у лікувально-профілактичному закладі системи інформування вагітних та жінок, які годують немовлят, а також членів їх сімей про переваги, сучасні принципи, техніку грудного вигодовування з використанням спеціально розроблених матеріалів, відеофільмів, наочних посібників.

3.4. Відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2003 № 59 "Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)" створювати в пологових відділеннях необхідні умови для здійснення раннього прикладання новонароджених до грудей матері. Медичні працівники забезпечують раннє прикладання дитини до грудей протягом перших 30 хвилин після пологів (за відсутності протипоказань). Матерям, які народили немовлят шляхом операції кесаревого розтину, медичним персоналом забезпечується допомога з моменту можливості початку грудного вигодовування.

3.5. Надання інформації щодо правил прикладання дитини до грудей, профілактики лактостазу, а також методів збереження лактації у разі тимчасового відокремлення немовляти від матері.

3.6. Впровадження в практику правил грудного вигодовування (за умови відсутності медичних показань), виключення догодовування та/або напування новонароджених.

3.7. Організація спільного цілодобового перебування матері і дитини із забезпеченням умов згідно з вимогами чинних галузевих нормативних документів.

3.8. Грудне вигодування здійснюється за вимогою немовляти, включаючи годування у нічний час.

3.9. Новонародженим, які знаходяться на грудному вигодовуванні, не застосовують заспокійливі засоби та пристрої, що імітують материнську грудь (соски, пустушки). У родопомічному закладі (відділенні) не проводиться реклама продукції, що замінює грудне вигодовування (молочні суміші та засоби, що імітують груди матері).

3.10. Здійснюються заходи щодо організації волонтерських груп з підтримки грудного вигодовування та надання матерям інформації про їх діяльність під час виписки з акушерського стаціонару.

3.11.Важливими моментами процесу становлення тривалої лактації є також підготовка вагітних до грудного вигодовування на етапі спостереження в жіночій консультації та підтримка роділлі її близькими.

3.12. Проведення постійної інформаційно-навчальної роботи з персоналом родопомічних лікувально-профілактичних закладів з питань грудного вигодовування новонароджених.

4. У лікувально-профілактичному закладі із статусом "Лікарня, доброзичлива до дитини" мають бути доступними для жінок інформаційні матеріали (плакати, альбоми, стенди, буклети, відеофільми, ін.) щодо пропаганди грудного вигодовування. Матерів забезпечують пам'ятками, що містять доступну інформацію з цих питань.

Загальні протипоказання до грудного вигодовування з боку матері:

- ВІЛ-позитивний статус;

- активна форма туберкульозу з бактеріовиділенням;

- гострі психічні розлади;

- лікування цитостатичними, антитиреоїдними препаратами.

Тимчасові протипоказання до грудного вигодовування з боку дитини:

- народження дитини з оцінкою за шкалою Апгар менш ніж 5 балів;

- гестаційний вік дитини при народженні менш ніж 32 тижні;

- стан декомпенсації органів та систем організму;

- гемолітична хвороба новонароджених;

- пологова травма.

Тимчасові протипоказання до грудного вигодовування з боку матері:

- стан декомпенсації життєво-важливих органів і систем організму;

При годуванні грудьми мати повинна дотримуватись наступних правил:

- під час годування прийняти зручне положення, що є важливим для надходження молока з грудей та запобігання тріщинам соска, лактостазу, маститу;

- слідкувати, щоб дитина захоплювала не тільки сосок, а й навколососкову зону, особливо нижню її частину, підборіддя дитини має бути притиснутим до грудей матері, ротик широко відкритим;

- після годування навколососкову область слід змастити краплями залишкового молока, що сприятиме запобіганню тріщин (обробляти сосок дезінфекційними розчинами недоцільно);

- один раз на добу приймати теплий душ або обполіскувати груди проточною водою;

- прикладати дитину до грудей за її вимогою, включаючи годування у нічний час;

- протягом першої-третьої доби життя часто прикладати дитину до грудей (10-12 разів);

- зціджування молока здійснювати лише у разі тимчасового відокремлення від дитини;

- відпочивати між годуванням.

Організація штучного вигодовування новонароджених

- годування молочними сумішами (за медичними та соціальними показаннями) із застосуванням зондів, сосок, пляшечок.

II. Парентеральне:

Показання для вигодовування новонароджених молочними сумішами:

- ВІЛ-позитивний статус матері;

- активна форма туберкульозу з бактеріовиділенням;

- стан декомпенсації життєво-важливих органів та систем організму матері;

- гострі психічні розлади у матері;

- лікування матері з застосуванням цитостатиків, антитиреоїдних препаратів;

- спадкові порушення обміну амінокислот, жирів, вуглеводів;

- дитина залишена (покинута) матір'ю або загибель матері.

Молочна суміш готується в кімнаті для приготування молочних сумішей із забезпеченням санітарно-протиепідемічних правил відповідно до чинного законодавства.

У разі абсолютних протипоказань (відсутності умов) для грудного вигодовування годування дитини проводиться за допомогою соски та пляшечки.

Вигодовування недоношених та хворих новонароджених, а також дітей, які не можуть бути прикладені до грудей матері.

Види вигодовування:

1. Ентеральне:

1) зондове:

- повне зондове;

- комбіноване - зондове та парентеральне;

2) вигодовування з чашечки

2. парентеральне:

- повне;

- часткове;

Для недоношених та хворих новонароджених характерні:

- функціональна незрілість шлунково-кишкового тракту (ШКТ);

- зниження або відсутність рефлексів смоктання та ковтання, координації між смоктанням, ковтанням та диханням (для дітей гестаційного віку менше 32 тижнів та дітей з ураженням нервової системи);

- порушення всмоктування у кишечнику та/або пригнічення перистальтики;

- підвищена потреба в харчових речовинах та енергії.

У перші дні та тижні життя більшість дітей цієї категорії потребують проведення парентерального харчування (ПХ) для забезпечення їх потреб у харчових та мінеральних речовинах згідно з існуючими рекомендаціями (таблиці 1, 2).

Таблиця 1

ПОТРЕБА

в основних харчових речовинах та енергії глибоконедоношених дітей на першому тижні життя

------------------------------------------------------------------

|Доба |Вуглеводи   |Білки г/кг/доб|Жири        |Калорії          |

|життя|г/кг/доб    |              |г/кг/доб    |                 |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  1  |5,5-8,5     |0,5-1,0       |0,5         |35,0-40,0        |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  2  |7,5-10,0    |1,0           |1,0         |40,0-45,0        |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  3  |8,5-10,0    |1,5           |1,5         |46,0-50,0        |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  4  |10,0-12,0   |2,0           |2,0         |55,0-65,0        |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  5  |11,5-13,0   |2,5           |2,5         |67,0-73,0        |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  6  |13,0-14,5   |3,0           |2,5-3,0     |75,0-84,0        |

|-----+------------+--------------+------------+-----------------|

|  7  |14,5-15,5   |3,0-3,5       |2,5-3,0     |75,0-85,0        |

------------------------------------------------------------------

Таблиця 2

ДОБОВА ПОТРЕБА

глибоконедоношених дітей в основних мінералах

------------------------------------------------------------------

|Основні мінерали|Добова потреба|Розчини                         |

|                |(ммоль/кг/доб)|                                |

|----------------+--------------+--------------------------------|

|Na+             |2,0-3,0       |10% NaCl; 1 мл = 1,7 ммоль Na+  |

|----------------+--------------+--------------------------------|

|K+              |1,5-2,0       |7.45% KCl; 1 мл = 1 ммоль K+    |

|----------------+--------------+--------------------------------|

|Cl-             |3,0           |                                |

|----------------+--------------+--------------------------------|

|Mg++            |0,18-0,3      |25% MgSO4; 1 мл = 0,9 ммоль Mg++|

|----------------+--------------+--------------------------------|

|Ca++            |1,5-2,5       |10% Ca глюконат; 1 мл =         |

|                |              |0,23 ммоль Ca++                 |

|----------------+--------------+--------------------------------|

|P+++            |1,3-2,0       |                                |

|----------------+--------------+--------------------------------|

|Ca++/P+++       |1,2-1,0       |                                |

------------------------------------------------------------------

Проведення ПХ не виключає ентерального харчування (ЕХ). Їх комбінація позитивно впливає на загальний стан та адаптаційні можливості недоношеної чи хворої дитини.

Для ЕХ цієї категорії дітей використовується грудне молоко матері, яке має імунобіологічні властивості, містить більш високу кількість білків, у тому числі амінокислот, необхідних для росту та розвитку дитини, а також необхідну кількість калорій для забезпечення білково-енергетичних потреб дитини. ЕХ дитини материнським молоком через зонд або з чашечки сприяє дозріванню кишково-шлункового тракту, запобігає виникненню виразково-некротичного ентероколіту, інших захворювань.

Протипоказаннями для ЕХ таких дітей материнським молоком є загальні протипоказання до грудного вигодовування.

Ентеральне харчування (ЕХ)

У перші 1-3 тижні життя (з врахуванням клінічного стану) здійснюється комбінація ПХ та ЕХ, що дозволяє адекватно забезпечити організм новонародженого харчовими речовинами та підготовити його до переходу на повне ентеральне харчування. У перші 6-7 днів життя на тлі проведення ПХ застосовується мінімальне ентеральне (трофічне) харчування (харчування кишечника).

Мінімальне трофічне харчування (МТХ) передбачає введення малих об'ємів їжі через зонд впродовж проведення ПХ для прискорення функціонального та структурного дозрівання ентероцитів, профілактики патологічних морфологічних змін слизової оболонки кишечнику.

МТХ починають з 3-8 години життя дитини і проводять протягом 6-7 днів (при необхідності - довше) за схемою (таблиця 3).

Таблиця 3

СХЕМА

проведення МТХ глибоконедоношеним дітям

------------------------------------------------------------------

|     |             Маса тіла дитини при народженні              |

|Доба |----------------------------------------------------------|

|життя|      < 1000 г         |   1000-1500 г   |    > 1500 г    |

|     |-----------------------+-----------------+----------------|

|     |Інфузія |Порція        |Порція           |Порція мл/кожні |

|     |мл/год  |мл/кожні 4 год|мл/кожні 4 год   |4 год           |

|-----+--------+--------------+-----------------+----------------|

|  1  |0,1     |0,4           |0,5              |1,0-1,5         |

|-----+--------+--------------+-----------------+----------------|

|  2  |0,2     |0,8           |1,0              |1,5-2,0         |

|-----+--------+--------------+-----------------+----------------|

|  3  |0,3     |1,2           |1,5-2,0          |2,5-3,5         |

|-----+--------+--------------+-----------------+----------------|

|  4  |0,4     |1,6           |2,5              |3,5-4,0         |

|-----+--------+--------------+-----------------+----------------|

|  5  |0,5     |2,0           |2,5-3,0          |4,5             |

|-----+--------+--------------+-----------------+----------------|

|  6  |0,6     |2,5           |3,0-3,5          |5,0             |

------------------------------------------------------------------

Деякій категорії дітей з масою тіла менше 1200 г при постійному (безперервному) зондовому годуванні (3 години годування, 1 година перерви) можна призначати більші об'єми, ніж при болюсному.

Протипоказання для проведення МТХ:

- вроджені вади розвитку ШКТ;

- некротичний ентероколіт;

- шлунково-кишкова кровотеча;

- стаз в шлунку, шок;

- стійкі судоми.

У випадку такого стану дитина знаходиться на повному парентеральному харчуванні (ППХ).

Для проведення МТХ використовують: грудне молоко, молочні суміші для вигодовування недоношених дітей, низькокалорійні білкові суміші. Не рекомендується проводити МТХ дистильованою водою або розчинами глюкози.

Материнське молоко - "золотий стандарт" у перші дні та місяці життя як для доношених, так і для дітей, які народились передчасно. Молоко жінок, які народили передчасно, має більшу енергетичну цінність, що відповідає потребам недоношеної дитини у перші 2 місяці життя.

За наявності протипоказань до грудного вигодовування або медичних показань для застосування молочних сумішей використовують адаптовані суміші для харчування доношених та недоношених дітей, енергетична цінність яких відповідає потребам дітей.

Незалежно від гестаційного віку дитини (визначальне значення має загальний стан дитини при народженні) "годувати" (МТХ) слід починати протягом перших 3-8 годин життя, використовуючи доступні у неонатологічній практиці методи комбінації ентерального зондового (болюсного чи безперервного) та ПХ.

Зондове годування (ЗГ) - годування через назогастральний зонд болюсно (порційно) або безперервно (методом тривалої інфузії із застосуванням перфузійного насосу), яке проводиться дітям із відсутністю рефлексу смоктання та/або ковтання. ЗГ дозволяє визначити функціональні можливості ШКТ та поступово адаптувати дитину до бажаного методу, а також об'єму вигодовування.

При болюсному ЗГ материнське молоко або молочну суміш вводять кожні 2-3 год. Недоношені діти з масою тіла <1000 г краще переносять тривалу інфузію молока або суміші через назогастральний зонд (МТХ та часткове або повне ЕХ). Повільна інфузія стабілізує моторику ШКТ, поліпшує його функціональну активність, призводить до зменшення стазу в шлунку, знижує інтенсивність та ступінь жовтяниці.

Показання для ЗГ:

- гестаційний вік < 32 т, маса тіла< 1500 г;

- розлади дихання;

- оцінка за шкалою Апгар < 5 балів;

- пологова травма;

- важкі метаболічні порушення;

- генералізована внутрішньоутробна інфекція.

Ускладнення ЗГ:

- механічні (набряк слизової оболонки, езофагіт, пролежень) - виникнення їх залежить від введення та положення зонду;

- функціональні (виникають за причини неадекватного об'єму та концентрації суміші). З метою попередження виникнення цих ускладнень користуватись постійним зондом необхідно якомога короткий час.

У перші дні життя об'єм одного годування складає: від 1-5 мл у першу добу до 5-15 мл на третю добу життя.

Техніка ЗГ:

1) ввести зонд через ніс або рот до шлунка, надійно закріпити його;

2) зміна зонда здійснюється через кожні днів 2-4;

3) зміна шприца з харчовою сумішшю проводиться кожні 4 години;

4) кожні 2-4 години необхідно перевіряти шлунковий залишок (незалежно від метода годування), який не повинен перевищувати об'єм харчової суміші, визначений для 1-2 годин годування; залишки без патологічних домішок необхідно влити назад до шлунку з метою профілактики метаболічних ускладнень. Відсутність залишків їжі (молока чи суміші) у шлунку дозволяє поступово збільшувати об'єм харчування у недоношених та хворих дітей.

При поліпшенні стану дитини протягом перших 2-3-х тижнів життя, встановленні рефлексу смоктання та ковтання доцільно переходити до харчування з чашечки (або пляшечки) із прикладанням 1-2 разів до грудей матері із подальшим повним грудним вигодовуванням.

З метою запобігання "стомлення" дитини і забезпечення більш плавного переходу до грудного годування можливі комбінації методик вигодовування: "зонд + груди матері", "зонд + пляшечка чи чашечка".

При проведенні ЕХ необхідно враховувати загальний стан дитини та фізіологічні можливості ШКТ.

Кількість годувань - визначається масою тіла дитини, його загальним станом та ступенем морфофункціональної зрілості. Найбільш часто використовують 7-8 - разове годування (кожні 3 години). Для дітей з масою тіла < 1000 г та дітей, які мають стаз або зригування, кількість годувань може бути збільшена до 10-12 разів водночас зі зменшенням об'єму їжі.

Тривалість (режим) годування - фіксована, що забезпечує ефективне засвоєння їжі. Для недоношених і хворих доношених дітей не застосовують вільний режим годувань (за вимогою), оскільки вони не здатні регулювати об'єм їжі, що поступає. Темп збільшення об'єм їжі при ЕХ залежить від загального стану новонародженого і толерантності його до їжі і встановлюється індивідуально.

З метою стимулювання рефлексу смоктання та збереження лактації у матері після стабілізації стану дитини доцільно використовувати метод "кенгуру" - викладання дитини на груди матері, розміщуючи його вертикально в улоговинці між молочними залозами.

Толерантність (переносимість) ЕХ. Погана толерантність до ЕХ супроводжується збільшеним об'ємом залишку в шлунку, контуруванням петель кишечника та збільшенням об'єму живота, наявністю патологічних домішок у калових масах новонародженого. Це потребує корекції або відміни ЕХ.

Потреба в рідині. При ЕХ (особливо молочними сумішами) діти потребують додаткового введення рідини у вигляді кип'яченої води (можна використовувати розчин Рінгера або 5% розчин глюкози). Наприкінці 1-го тижня кількість рідини за добу має складати 70-80 мл/кг для дітей із масою тіла до 1500 г , 80-100 мл/кг - для дітей з масою тіла 1500 г і більше. Після 10 днів об'єм рідини складає 125-130 мл/кг.

Потреба дитини в рідині визначається індивідуально, залежно від клінічного стану дитини та гестаційного віку.

Парентеральне харчування (ПХ) новонароджених - це метод внутрішньовенного (парентерального) введення речовин, необхідних для забезпечення життєдіяльності організму дитини у разі відсутності умов для їх повного або часткового надходження ентеральним шляхом. Основним завданням ПХ є підтримка в організмі метаболічних процесів, що забезпечують життєво важливі функції організму, шляхом безпосереднього введення у кров продуктів кінцевого ентерального харчування - білків, вуглеводів, жирів, вітамінів, мінералів, води.

Основні інгредієнти парентерального харчування:

- рідина (вода);

- енергетичні субстрати (вуглеводи, жири);

- азотисті продукти (амінокислоти);

- електроліти (натрій, калій, кальцій, магній);

- мікроелементи;

- вітаміни.

Види ПХ:

- повне парентеральне харчування (ППХ), коли весь об'єм необхідних нутрієнтів вводиться внутрішньовенно;

- часткове парентеральне харчування (ЧПХ), коли більше третини необхідних нутрієнтів вводиться через травну систему;

- додаткове парентеральне харчування (ДПХ), коли на фоні ЕХ окремі нутрієнти (вуглеводи, білки, жири) вводяться внутрішньовенно, компенсуючи їх недостатнє надходження в організм чи підвищену потребу, якщо вона не може бути забезпечена через травну систему.

На відміну від ЧПХ введення основних інгредієнтів при проведенні ППХ необхідно здійснювати протягом доби у постійному режимі, перерва не повинна перевищувати 15-20 хв.

Для проведення ППХ використовують 2 системи:

1. Скандинавська або "збалансована" (присутні всі необхідні елементи харчування, включаючи жири), використовується переважно у дітей, які потребують довготривалого ППХ і не мають протипоказань для внутрішньовенного введення жирових емульсій.

2. Система гіпераліментації або система Кадрика (енергетичні витрати організму забезпечуються внутрішньовенним введенням тільки вуглеводів), частіше застосовується у новонароджених при ЧПХ.

Для проведення ПХ використовують центральні або периферичні вени. Периферичні вени здебільшого використовують за умови короткочасного (5-7 днів) ПХ. Через центральні вени (переважно порожнисті - vena cava) здійснюють введення препаратів ПХ за необхідності його довготривалого (більше 7-10 днів) застосування, коли необхідно вводити високі концентрації глюкози (більш ніж 12,5%) або коли доступ до периферичних вен неможливий. Перевагу слід надавати катетеризації центральної вени з периферичним доступом (підшкірні вени ніг, передньо ліктьова, пупкова, яремна). Катетер, через який проводиться ПХ, не рекомендується використовувати для введення медикаментів, крові, плазми, взяття аналізів.

ПХ повне або часткове слід розпочинати лише після стабілізації показників газообміну, гемокардіодинаміки, гемостазу, після корекції метаболічних порушень.

Об'єм рідини. Необхідний щоденний об'єм внутрішньовенно введеної рідини визначається у кожної дитини індивідуально з урахуванням її кількості, що поступає ентерально, втратами з перспірацією, калом, сечею, шлунковим вмістом, прогнозованої зміни маси тіла за добу (так звана "рекомендована маса тіла на завтра"). Загальний об'єм внутрішньовенно введеної рідини включає всі краплинні і струйні її введення. При ЧПХ з нього виключається об'єм рідини, яка надходить ентерально.

Потреби в основних інгредієнтах ПХ

Енергетичні затрати. В "ідеальному" варіанті при ППХ необхідно забезпечити енергетичні затрати на: основний обмін - 40-50 ккал/кг/добу, рухову активність - 10-15 ккал/кг/добу, охолодження (вплив довкілля) - 5-10 ккал/кг/добу, з калом - 2-10 ккал/кг/добу, ріст - 30-60 ккал/кг/добу, що в середньому складає 87-145 ккал/кг/добу. У новонароджених з важкою патологією при ППХ, особливо при використанні системи "гіпераліментації", необхідно забезпечувати не менше 50 ккал/кг/добу.

Забезпечення потреб організму дитини в енергії здійснюється за рахунок введення 5-20% розчинів глюкози та 10-20% розчинів жирових емульсій ("Інтраліпід", "Ліпофундин-С"). Рекомендується 20-40% добової енергетичної потреби при ППХ забезпечувати за рахунок жирових емульсій.

Кількість внутрішньовенно введеної глюкози, яку новонароджена дитина може засвоїти, є дуже індивідуальною і нестабільною. Розрахунок необхідної кількості розчину глюкози для внутрішньовенного введення проводиться з урахуванням: 1 грам внутрішньовенно введеної глюкози забезпечує 4 ккал, 5% розчин глюкози дає 278 мосмоль, 10% розчин - 555 мосмоль, 20% розчин - 1110 мосмоль. У периферичну вену можна вводити 5%-12,5% розчини глюкози, для введення більш високих концентрацій глюкози слід використовувати центральні вени. Темп введення розчину глюкози і її засвоєння при ППХ вважаються адекватними, якщо рівень глюкози в крові становить від 3,5-4,0 до 6,0-7,0 ммоль/л.

Доношені новонароджені в перші дні життя засвоюють введення глюкози зі швидкістю 7-8 мг/кг/хв (0,4-0,5 г/кг/год). У послідуючі дні швидкість засвоєння введеної глюкози зростає і може становити 11-16 мг/кг/хв (0,7-1,0 г/кг/год).

Недоношені новонароджені з масою тіла менше 1000 г при народжені у перші дні життя засвоюють глюкозу зі швидкістю 3-5 мг/кг/хв (0,2-0,3 г/кг/год). Новонароджені з масою тіла 1000-1500 г і гестаційним віком 29-32 тижні в перші дні життя засвоюють глюкозу, що вводиться зі швидкістю 6-7 мг/кг/хв (0,4-0,5 г/кг/год).

Зростання темпу засвоєння глюкози, яка вводиться внутрішньовенно, дуже індивідуальне, тому збільшення швидкості її введення слід проводити під контролем рівня глюкози в крові не менше 2-3 рази на добу.

У новонароджених з важкими порушеннями гемокардіодинаміки, мікроциркуляції та газообміну засвоєння введеної глюкози різко зменшується (до 3-5 мг/кг/хв), і, щоб уникнути гіперглікемії та гіперосмолярності, швидкість її введення необхідно контролювати кожні 4-6 годин, утримуючи рівень глюкози в крові 4,0-7,0 ммоль/л.

Жири. Для ППХ найбільш широко використовують жирові емульсії "Інтраліпід", "Ліпофундін-С". Енергетична цінність 10% розчину жирової емульсії складає 1,1 ккал/мл, 20% - 2,0 ккал/мл.

Жирова емульсія вводиться з метою забезпечення енергетичних потреб і для запобігання дефіциту незамінних жирних кислот при довготривалому (більше 7 днів) ППХ. Вводять жирові емульсії зі швидкістю 0,1 г/кг/год. Розпочинають введення жирової емульсії з дози 0,5-1,0 г/кг/добу (2,5-5,0 мл/кг/добу 20% розчину), поступово збільшуючи добову дозу до 2,0-3,0 г/кг/ (10,0-15,0 мл/кг/добу 20% розчину), оскільки толерантність до неї поступово зростає.

Не рекомендується вводити жирові емульсії новонародженим із загрозою або наявністю набряку мозку, значною гіпербілірубінемією (при рівнях білірубіну в крові, що потребують фототерапії), важкій дихальній недостатності, важких захворюваннях печінки, нирок, розладах гемостазу, тромбоцитопенії.

Жирова емульсія вводиться через окремий катетер і не змішується з іншими розчинами, медикаментами. Флакон жирової емульсії використовується лише протягом 24 годин за умови її зберігання і використання в стерильних умовах.

Білки. У першій тиждень життя дитини за допомогою ПХ забезпечується 0,5-1,0 г/кг/добу білка, на II тижні - 1,5-2,0 г/кг/добу, на III тижні - 2,5-3,0 г/кг/добу. Не рекомендується новонародженим вводити внутрішньовенно амінокислоти (АК) в дозі 3,5 і більше г/кг/добу.

Потреба організму в білках при ПХ забезпечується амінокислотами. У новонароджених для ПХ використовують розчини сумішей амінокислот, до складу яких, окрім незамінних амінокислот, входять таурин, гістидин, карнітин, тирозин, глютамінова та аспарагінова кислоти.

Оптимальна швидкість введення амінокислот - 0,1-0,2 г/кг/год. Вводять амінокислоти одночасно з глюкозою, змішуючи їх в одній пляшечці в стерильних умовах. Утилізація 1 г амінокислот здійснюється лише за умови одночасного введення 25-30 небілкових калорій, а тому при системі гіпераліментації в суміші на 1 г амінокислот слід ввести не менше 7-8 г глюкози.

Розчини амінокислот є оптимальним азотистим препаратом для ПХ і при введенні в судинне русло зразу ж асимілюються клітинами для побудови своєї білкової молекули. Необхідну кількість амінокислот визначають за умовним білком, помноживши кількість амінокислот на коефіцієнт 1,23 (Б.В. Кочаровський).

Електроліти. Добова потреба в електролітах визначається лише після корекції дефіциту чи надлишку того чи іншого електроліту.

Добова потреба в електролітах у новонароджених складає:

- натрій - 2,0-3,0 ммоль/кг

- калій - 1,5-2,0 ммоль/кг

- кальцій - 150- 200 мг/кг

- магній - 50 мг/кг.

Визначена доза електролітів повинна вводитись внутрішньовенно рівномірно протягом доби.

Вітаміни.

Таблиця 4

НЕОБХІДНІ ДОЗИ

вітамінів для дітей, які знаходяться на ППХ

------------------------------------------------------------------

|Вітаміни              |Добова доза у      |Добова доза у        |

|                      |доношених на кг    |недоношених на кг    |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Жиророзчинні:         |                   |                     |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|А (мкг)               |     700           |   500               |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Е (мкг)               |     7             |     2,8             |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Д (мкг/МО)            |     10/400        |     4/160           |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|К (мкг)               |   200             |    80               |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Водорозчинні:         |                   |                     |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Аскорбінова кислота   |    80             |    32               |

|(мг)                  |                   |                     |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Фолієва кислота (мкг) |   140             |    56               |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Ціанокобаламін        |     0,8-1         |     0,4             |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Тіамін (мг)           |     1,2           |     0,48            |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Рибофлавін (мг)       |     1,4           |     0,56            |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Піридоксин (мг)       |     1,0           |     0,4             |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Ніацин (мг)           |    17             |     6,8             |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Пантотенат            |     5             |     2,0             |

------------------------------------------------------------------

Мікроелементи. При довготривалому ППХ (більше 2-ох тижнів) необхідно внутрішньовенно вводити препарати цинку, міді, селену, хрому, марганцю, молібдену, йоду, потреба в яких представлена в таблиці 5.

Таблиця 5

ДОЗИ

мікроелементів для дітей, які знаходяться на ППХ

------------------------------------------------------------------

|Мікроелемент          |Недоношені         |Доношені             |

|                      |(мкг/кг/добу)      |(мкг/кг/добу)        |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Цинк                  |      400          |        250          |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Мідь                  |       20          |         20          |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Селен                 |        2,0        |          2,0        |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Хром                  |      200          |        200          |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Марганець             |        1,0        |          1,0        |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Молібден              |        0,25       |          0,25       |

|----------------------+-------------------+---------------------|

|Йод                   |        1,0        |          1,0        |

------------------------------------------------------------------

За відсутності розчинів мікроелементів і тривалості ППХ більше 7-10 днів рекомендується вводити свіжозаморожену плазму в дозі 10-15 мл/кг 1-2 рази на тиждень.

Ефективність ПХ визначається за сукупністю показників - фізіологічного збільшення маси тіла (при забезпеченні не менше 70-80 ккал/кг/добу і не менше 2,0-2,5 г/кг/добу білка), нормалізації вмісту сечовини, білка, альбуміну, глюкози, показників гемоглобіну, еритроцитів.


Додаток 15

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПЕРЕЛІК

ускладнень пологів та післяпологово періоду, що потребують продовження післяпологової відпустки до 70 днів

1. Багатоплідні пологи.

2. Передчасні пологи, якщо породілля виписана з живою дитиною.

3. Прееклампсія тяжкого ступеня або еклампсія.

4. Пологи, що супроводжувались оперативними втручаннями:

- кесаревим розтином або лапаротомією за іншими показаннями (гіпотонія, розрив матки, тощо);

- екстракцією плода за тазовий кінець;

- накладанням акушерських щипців;

- витягненням плоду за допомогою вакуум-екстрактора;

- плодоруйнівними операціями;

- ручним відділенням та виділенням посліду;

- ручним або інструментальним обстеженням порожнини матки.

5. Крововтрата під час пологів або в післяпологовому періоді, що обумовлює необхідність переливання крові або її препаратів, кровозамінників, або яка спричинює вторинну анемію (вміст гемоглобіну 80 г/л і нижче).

6. Розрив шийки матки III ступеня, розрив промежини III ступеня, розходження лобкового зчленування (симфізу).

7. Ускладнення післяпологового періоду:

- тяжка форма ендоміометриту;

- флебіт або тромбофлебіт;

- параметрит;

- перитоніт;

- інфекція акушерської або хірургічної рани;

- гнійний мастит;

- інші форми гнійно-запальних ускладнень;

- анемія (у разі зменшення вмісту гемоглобіну до 80 г/л та нижче).

8. Пологи у жінок з екстрагенітальною патологією, що виникла вперше або існувала раніше та супроводжується порушенням функції органів чи систем (серцева, дихальна, ниркова, печінкова, надниркова та інші види недостатності, гіпотиреоз, тиреотоксикоз, тощо), активацією або загостренням патологічного процесу;

- захворювання серця та судин (всі форми багатоклапанних вад серця, стеноз мітрального отвору та всі вроджені вади, незалежно від ступеня порушення гемодинамики, недостатність мітрального клапану при явищах декомпенсації, наявність активного ревматичного процесу під час вагітності і пологів, стан після операції на серці, стійкі форми гіпертонічної хвороби, стійкий гіпотонічний синдром під час вагітності і пологів).


Додаток 16

до Методичних рекомендацій

щодо організації надання

стаціонарної

акушерсько-гінекологічної

та неонатологічної допомоги

ПЕРЕЛІК

рекомендованих основних медикаментозних засобів, що застосовуються для лікування новонароджених неонатологічних відділень акушерських стаціонарів

------------------------------------------------------------------

|Пор. N|                  назва препарату                        |

|------+---------------------------------------------------------|

|  1.  |Адреналін 0,1% - 1,0                                     |

|------+---------------------------------------------------------|

|  2.  |Альбумін 5% - 50,0; 100,0                                |

|------+---------------------------------------------------------|

|  3.  |Амінол 10% - 200,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  4.  |Аміноглікозиди II-III покоління                          |

|------+---------------------------------------------------------|

|  5.  |Аміноплазмаль 10% - 200,0                                |

|------+---------------------------------------------------------|

|  6.  |Атропін 0,1% - 1,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  7.  |Вікасол 1% - 1,0                                         |

|------+---------------------------------------------------------|

|  8.  |Гідрокортизон ацетат 2,5% - 2,0                          |

|------+---------------------------------------------------------|

|  9.  |Гепарін 5,0                                              |

|------+---------------------------------------------------------|

|  10. |Глюкоза 5% - 100,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  11. |Глюкоза 10% - 100,0                                      |

|------+---------------------------------------------------------|

|  12. |Глюкоза 20% - 10,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  13. |Дексаметазон 4 мг - 1,0                                  |

|------+---------------------------------------------------------|

|  14. |Добута мін - 250 мг                                      |

|------+---------------------------------------------------------|

|  15. |Допамін 0,5% - 5,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  16. |Дроперідол 0,25% - 5,0                                   |

|------+---------------------------------------------------------|

|  17. |Імуноглобулін нормальний людини для внутрішньовенного    |

|      |введення 5% - 25,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  18. |Еритроміцинова мазь 0,5% - туба 7 г; 10 г                |

|------+---------------------------------------------------------|

|  19. |Еуфілін 2,4% - 10,0                                      |

|------+---------------------------------------------------------|

|  20. |Калія хлорид 7,5% - 50,0, 100,0;                         |

|------+---------------------------------------------------------|

|  21. |Кальцію глюконат 10% - 10,0                              |

|------+---------------------------------------------------------|

|  22. |Контрикал 10000 од.                                      |

|------+---------------------------------------------------------|

|  23. |Кофеїн-бензоат натрію 10%; 20% - 1,0                     |

|------+---------------------------------------------------------|

|  24. |Магнія сульфат 25% - 5,0; 10,0                           |

|------+---------------------------------------------------------|

|  25. |Морфін гідрохлорид 1% - 1,0                              |

|------+---------------------------------------------------------|

|  26. |Налоксону гідрохлорид 0,4 мг/мл - 1,0                    |

|------+---------------------------------------------------------|

|  27. |Натрію гідрокарбонат 8,4% - 10, 50,0;                    |

|------+---------------------------------------------------------|

|  28. |Натрію хлорид 0,9% - 10,0; 50,0; 100,0                   |

|------+---------------------------------------------------------|

|  29. |Натрію хлорид 10% - 10,0                                 |

|------+---------------------------------------------------------|

|  30. |Оксибутірат натрію 20% - 10,0                            |

|------+---------------------------------------------------------|

|  31. |Папаверин 2% - 2,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  32. |Пеніциліни напівсинтетичні                               |

|------+---------------------------------------------------------|

|  33. |Пентоксифілін 2% - 5,0                                   |

|------+---------------------------------------------------------|

|  34. |Перекис водню 3%                                         |

|------+---------------------------------------------------------|

|  35. |Піпольфен 2,5% - 2,0                                     |

|------+---------------------------------------------------------|

|  36. |Рефортан 6%, 10% - 250,0; 500,0                          |

|------+---------------------------------------------------------|

|  37. |Свіжозаморожена плазма - 50,0; 100,0                     |

|------+---------------------------------------------------------|

|  38. |Сибазон 0,5% - 2,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  39. |Симбітер 1 доза - 10,0                                   |

|------+---------------------------------------------------------|

|  40. |Спирт етиловий 96%, 70%                                  |

|------+---------------------------------------------------------|

|  41. |Тетрациклінова мазь 1%                                   |

|------+---------------------------------------------------------|

|  42. |Фенобарбітал 5 мг; порошки                               |

|------+---------------------------------------------------------|

|  43. |Флюконазол (дифлюкан)- 2 мг/мл - 50,0;                   |

|------+---------------------------------------------------------|

|  44. |Фуросемід 1% - 2,0                                       |

|------+---------------------------------------------------------|

|  45. |Етамзилат 12,5% - 2,0                                    |

|------+---------------------------------------------------------|

|  46. |Цефалоспорини I-III покоління                            |

|------+---------------------------------------------------------|

|  47. |Шприці 2,0                                               |

|------+---------------------------------------------------------|

|  48. |Шприці 5,0                                               |

|------+---------------------------------------------------------|

|  49. |Шприці 10,0                                              |

|------+---------------------------------------------------------|

|  50. |Шприці 20,0                                              |

|------+---------------------------------------------------------|

|  51. |Катетери внутрішньовенні                                 |

|------+---------------------------------------------------------|

|  52. |Зонди для годування                                      |

|------+---------------------------------------------------------|

|  53. |Комплект для катетеризації пупкової вени                 |

|------+---------------------------------------------------------|

|  54. |Катетер сечовий                                          |

|------+---------------------------------------------------------|

|  55. |Сечоприйомники                                           |

|------+---------------------------------------------------------|

|      |                                                         |

------------------------------------------------------------------


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про пологовий будинок

1. Пологовий будинок є самостійним лікувально-профілактичним закладом, який забезпечує надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної стаціонарної допомоги.

2. Пологовий будинок підпорядковується територіальному органу охорони здоров'я.

3. Пологовий будинок може бути клінічною базою кафедр акушерства та гінекології, неонатології вищих медичних навчальних закладів (відповідно до наказу МОЗ України від 05.06.1997 р. № 174 "Про затвердження Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я").

4. Керівництво пологовим будинком здійснюється головним лікарем, який призначається на посаду та звільняється власником майна.

5. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення пологових будинків медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

6. Структурні підрозділи пологового будинку:

- приймально-оглядове відділення;

- відділення патології вагітності;

- пологове фізіологічне відділення з індивідуальними пологовими залами та передпологовими палатами (індивідуальні пологові зали без передпологових палат за наявності умов);

- післяпологове фізіологічне відділення з ліжками спільного перебування матері та дитини; (із спільним перебуванням матері та дитини);

- відділення неонатального догляду та лікування новонароджених;

- обсерваційне відділення з індивідуальними пологовими залами та передпологовими палатами (індивідуальні пологові зали без передпологових палат за наявності умов), з боксами;

- відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (для жінок);

- відділення інтенсивної терапії новонароджених;

- відділення трансфузіології;

- пологовий зал сімейного типу;

- відділення оперативної гінекології;

- відділення консервативної гінекології;

- жіноча консультація;

- лікувально-діагностичні відділення з кабінетами ультразвукової діагностики, рентгенологічним відділенням (кабінетом);

- лабораторія;

- денний стаціонар;

- організаційно-методичний відділ з кабінетом обліку і медичної статистики, оснащений сучасними засобами отримання та передачі інформації;

- аптека;

- центральний стерилізаційний блок з відділенням дезинфекції;

- господарчий підрозділ (пральня, харчоблок, склади);

- медичний архів;

- медична бібліотека.

7. Персонал пологового будинку керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

8. Розрахункова площа приміщень пологового будинку повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

9. Штатний розклад пологового будинку складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

10. Основними завданнями пологового будинку є:

10.1. Надання кваліфікованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим та гінекологічним хворим згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

10.2. Забезпечення пацієнтів невідкладною акушерсько-гінекологічною та неонатологічною допомогою.

10.3. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

10.4. Впровадження у практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.

10.5. Своєчасне скерування при необхідності пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги згідно з визначеними рівнями організації акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні.

10.6. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

10.7. Організація лікувально-діагностичної допомоги з питань репродуктивного здоров'я подружжю, молоді, особам, що беруть шлюб на стаціонарному етапі.

10.8. Організація та забезпечення спеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам пологового будинку.

10.9. Проведення цитологічного скринінгу на патологію шийки матки усіх пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою вперше за звітний рік.

10.10. Організація спільного перебування матері та новонародженого відповідно до вимог чинних галузевих нормативних документів.

10.11. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим та хворим на гінекологічну патологію.

10.12. Вивчення та впровадження сучасних методик ведення пологів та післяпологового періоду, діагностики та лікування гінекологічних захворювань, ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо сучасних технологій надання акушерсько-гінекологічної допомоги.

10.13. Аналіз показників стану здоров'я жінок і дітей, показників якості надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню, розробка заходів щодо їх поліпшення.

10.14. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності закладу територіальним органам охорони здоров'я.

10.15. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворих. Аналіз та розробка заходів щодо її зниження.

10.16. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу пологового будинку.

10.17. Забезпечення взаємозв'язку та наступності у роботі зі станцією швидкої медичної допомоги, жіночими консультаціями, амбулаторно-поліклінічними закладами та дитячими поліклініками, спеціалізованими ЛПЗ (дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний диспансер та ін.).

10.18. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

10.19. Надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

10.20. Забезпечення організації проведення патологоанатомічного дослідження згідно з чинним законодавством, участі у ньому фахівців, причетних до надання медичної допомоги померлим пацієнтам.

10.21. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками.

10.22. Організація роботи щодо попередження випадків раннього соціального сирітства та оформлення документів на новонароджених, від яких відмовились батьки, згідно з чинним законодавством.

10.23. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем пологового будинку.

10.24. Створення ліжок денного перебування у гінекологічному та відділенні патології вагітних згідно з показаннями, визначеними у наказі МОЗ від 28.12.02 № 503 "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні".

10.25. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї;

первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

11. Адміністрація пологового будинку має право:

11.1. Від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем, відповідачем та третьою особою.

11.2. Пологовий будинок має у своєму розпорядженні на правах оперативного управління приміщення з відповідною територією, медичне обладнання, апаратуру, медикаменти та розхідні матеріали, господарський інвентар та інше майно, яким володіє, користується та розпоряджається згідно з чинним законодавством.

12. Пологовий будинок із функціями обласного здійснює організаційно-методичне керівництво діяльністю усіх лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю регіону, у тому числі спеціалізованих служб (планування сім'ї, дитячої та підліткової гінекології).

13. Пологовий будинок співпрацює з іншими закладами охорони здоров'я (центри здоров'я, реабілітаційні центри, клініки, фітотерапевтичні заклади), кафедрами вищих медичних навчальних закладів, відділами науково-дослідних інститутів МОЗ та АМН України, громадськими організаціями з метою проведення медико-соціальних програм, спрямованих на поліпшення охорони здоров'я матерів та дітей згідно з чинним законодавством.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про перинатальний центр

1. Перинатальний центр (далі - Центр) є самостійним лікувально-профілактичним закладом III рівня надання спеціалізованої висококваліфікованої медичної допомоги жінкам, вагітним з акушерською та екстрагенітальною патологією, роділлям та породіллям, новонародженим.

2. Центр створюється з метою забезпечення надання ефективної висококваліфікованої консультативно-діагностичної та лікувально-профілактичної медичної допомоги шляхом об'єднання діяльності акушерської, неонатологічної та педіатричної служб.

3. Керівництво перинатальним центром здійснюється головним лікарем, який призначається на посаду та звільняється власником майна.

4. У своїй діяльності персонал Центру керується чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами, посадовими інструкціями.

5. Перинатальний центр може бути клінічною базою кафедр акушерства та гінекології, неонатології, анестезіології та реанімації вищих медичних навчальних закладів.

5. Основними завданнями Центру є:

5.1. Надання кваліфікованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги жінкам, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

5.2. Надання висококваліфікованої консультативно-діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги вагітним з невиношуванням, іншою акушерською та екстрагенітальною патологією групи високого та вкрай високого ступеня ризику.

5.3. Забезпечення кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою пацієнтів.

5.4. Раціональне розродження вагітних високого та вкрай високого ступеня перинатального та акушерського ризику.

5.5. Надання медичної допомоги хворим та недоношеним новонародженим з подальшим проведенням реабілітаційних заходів.

5.6. Впровадження сучасних організаційних, діагностичних і лікувальних технологій, спрямованих на зниження репродуктивних втрат та збереження репродуктивного здоров'я.

5.7. Проведення аналізу стану надання медичної допомоги жінкам, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим у перинатальному центрі.

5.8. Аналіз причин перинатальної захворюваності та смертності, захворюваності вагітних.

5.9. Планування заходів щодо поліпшення медичної допомоги жінкам та новонародженим, зниження перинатальної захворюваності та смертності.

5.10. Забезпечення підвищення кваліфікації медичних кадрів з питань охорони репродуктивного здоров'я, неонатології.

5.11. Проведення заходів щодо профілактики вертикальної трансмісії від матері до дитини.

5.12. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім"ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

6. Для здійснення своїх задач Центр має право згідно з чинним законодавством:

6.1. Подавати для затвердження територіальним органом охорони здоров'я структуру і штатний розклад Центру.

6.2. Закуповувати, орендувати обладнання, транспортні засоби, інвентар, медикаменти, інші матеріальні цінності у встановленому порядку за рахунок основного і додаткових джерел фінансування.

6.3. Організовувати та брати участь в конференціях, з'їздах, семінарах, симпозіумах, виставках з питань охорони репродуктивного здоров'я.

7. Структура Центру включає наступні взаємопоєднані блоки:

7.1. Консультативно - діагностичний блок, представлений консультативною жіночою консультацією, до складу якої входять:

- кабінет невиношування;

- кабінет планування сім'ї;

- кабінет діагностики та лікування безпліддя;

- кабінет психопрофілактичної підготовки вагітних (подружніх пар) до пологів;

- кабінет патології шийки матки;

- кабінет (відділення) пренатальної діагностики та медико-генетичного консультування;

- денний стаціонар;

7.2. Акушерсько-гінекологічний блок:

- приймальне відділення;

- пологове відділення з індивідуальними пологовими залами;

- післяпологове фізіологічне відділення з ліжками спільного перебування матері і дитини;

- обсерваційне акушерське відділення з боксами;

- відділення акушерської патології;

- відділення екстрагенітальної патології (за умови створення Центру на базі багатопрофільної лікарні);

- відділення діагностики та лікування невиношування вагітності;

- гінекологічне відділення (консервативне);

- гінекологічне відділення (оперативне, ендоскопічне відділення);

- відділення дитячої та підліткової гінекології;

- відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії;

- виїзна бригада невідкладної акушерсько-гінекологічної допомоги.

- відділення трансфузіології.

7.3. Неонатологічний блок:

- відділення неонатального догляду та лікування новонароджених (фізіологічне, обсерваційне - з боксами для інфекційних хворих);

- відділення інтенсивної терапії новонароджених;

- виїзна неонатологічна бригада невідкладної допомоги та інтенсивного лікування;

- спеціалізовані відділення для новонароджених (створюється лише у Центрі з окремим неонатологічним блоком для новонароджених, переведених з інших пологових стаціонарів регіону);

- регіональне відділення інтенсивної терапії новонароджених;

- відділення для новонароджених з ураженням нервової системи;

- відділення для недоношених новонароджених, як другий етап виходжування;

- хірургічне неонатологічне відділення;

- відділення патології новонароджених з боксами для інфекційних хворих.

7.4. Лабораторно-діагностична служба.

7.5. Адміністративно-господарчі служба:

- централізоване стерилізаційне відділення;

- гараж;

- харчоблок;

7.5.4. Пральня;

8. Перинатальний центр співпрацює з іншими закладами охорони здоров'я (центри здоров'я, реабілітаційні центри, клініки, фітотерапевтичні заклади), кафедрами вищих медичних навчальних закладів, відділами науково-дослідних інститутів МОЗ та АМН України, вітчизняними та зарубіжними громадськими організаціями з метою проведення медико-соціальних програм, спрямованих на поліпшення охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про пологове відділення

1. Пологове відділення є структурним підрозділом районної, центральної районної, міської, обласної лікарень, пологового будинку, перинатального центру і забезпечує надання стаціонарної акушерської та неонатологічної допомоги.

2. Керівництво відділенням здійснюється завідувачем відділення, який призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Пологове відділення може бути клінічною базою кафедри акушерства і гінекології вищих медичних навчальних закладів.

4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

5. Персонал відділення керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

6. Розрахункова площа приміщень відділення повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

7. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються територіальним органом охорони здоров'я.

8. Основними завданнями відділення є:

8.1. Надання кваліфікованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

8.2. Забезпечення пацієнтів невідкладною акушерською та неонатологічною допомогою.

8.3. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

8.4. Впровадження в практику сучасних засобів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності, ведення пологів та післяпологового періоду, порушень адаптації та захворювань новонароджених.

8.5. Своєчасне скерування пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги згідно з визначеними рівнями надання населенню стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

8.6. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

8.7. Організація та забезпечення спеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам відділення.

8.8. Проведення заходів щодо профілактики вертикальної трансмісії від матері до дитини.

8.9. Організація спільного перебування матері та новонародженого відповідно до вимог чинних галузевих нормативних документів.

8.10. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим.

8.11. Вивчення та впровадження сучасних методик ведення пологів та післяпологового періоду, діагностики та лікування ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо сучасних технологій надання акушерської та неонатологічної допомоги.

8.12. Аналіз показників діяльності відділення, якості надання населенню акушерської та неонатологічної допомоги, розробка заходів щодо їх поліпшення.

8.13. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

8.14. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу відділення.

8.15. Забезпечення взаємозв'язку та наступності у роботі зі станцією швидкої медичної допомоги, жіночими консультаціями, амбулатоно-полклінічними закладами, дитячими поліклініками, спеціалізованими закладами охорони здоров'я (дермато-венерологічні і протитуберкульозні диспансери та лікарні та ін.).

8.16. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

8.17. Надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

8.18. Забезпечення організації проведення патологоанатомічного дослідження згідно з чинним законодавством за участю фахівців, причетних до надання медичної допомоги померлим пацієнтам, у проведенні патологоанатомічного дослідження.

8.19. Організація оформлення документів на новонароджених, від яких відмовились батьки, згідно з чинним законодавством.

8.20. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім"ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

8.21. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

8.22. Забезпечення прав пацієнта згідно з чинним законодавством.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про гінекологічне відділення

1. Гінекологічне відділення є структурним підрозділом районної лікарні, центральної районної лікарні, міської лікарні, обласної лікарні, пологового будинку, перинатального центру і забезпечує надання стаціонарної гінекологічної допомоги.

2. Керівництво відділенням здійснюється завідувачем відділення, який призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря закладу охорони здоров'я. В своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Персонал відділення у своїй діяльності керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

5. Гінекологічне відділення може бути клінічною базою кафедри акушерства і гінекології вищих медичних навчальних закладів.

4. Розрахункова площа приміщень відділення повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

5. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

6. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

7. Основними завданням гінекологічного відділення є:

7.1. Надання стаціонарної гінекологічної допомоги жінкам різних вікових груп з патологією репродуктивної системи та вагітним з ускладненим перебігом вагітності у термінах до 22 тижнів згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

7.2. Проведення своєчасної діагностики, консервативного та оперативного лікування захворювань репродуктивної системи у жінок відповідно до "Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

7.3. Забезпечення надання пацієнтам невідкладної гінекологічної допомоги.

7.4. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

7.5. Впровадження нових, сучасних методів діагностики, лікування та профілактики гінекологічних захворювань, патологічного перебігу вагітності.

7.6. Проведення цитологічного скринінгу на патологію шийки матки усіх пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою вперше за звітний рік.

7.8. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності, аналізу та розробки заходів щодо зниження цих показників.

7.9. Організація реабілітаційних заходів для жінок з патологією репродуктивної системи.

7.10. Організація лікувально-діагностичної допомоги подружжю, молоді, що вступають до шлюбу, на стаціонарному етапі.

7.11. Забезпечення підвищення кваліфікації працівників відділення.

7.12. Забезпечення взаємозв'язку і спадкоємності в роботі з жіночою консультацією, станцією швидкої медичної допомоги, спеціалізованими закладами охорони здоров'я (дермато-венерологічні лікарні, протитуберкульозний, онкологічний диспансери та ін.).

7.13. Здійснення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у відділенні.

7.14. Аналіз показників діяльності відділення, розробка заходів щодо поліпшення надання гінекологічної допомоги населенню.

7.15. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

7.16. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

7.17. Надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

7.18. Забезпечення організації проведення патологоанатомічного дослідження згідно з чинним законодавством та участь фахівців, причетних до надання медичної допомоги померлим пацієнтам, у проведенні патологоанатомічного дослідження.

7.19. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

7.20. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

7.21. Забезпечення прав пацієнта згідно з чинним законодавством.

7.22. Співпраця з іншими закладами охорони здоров'я (центри здоров'я, реабілітаційні центри, клініки), кафедрами вищих медичних навчальних закладів, відділами науково-дослідних інститутів МОЗ та АМН України, вітчизняними та зарубіжними громадськими організаціями з метою проведення медико-соціальних програм, спрямованих на поліпшення охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про пологовий зал сімейного типу

1. Пологовий зал сімейного типу є структурним підрозділом акушерського стаціонару.

2. Пологовий зал сімейного типу може бути організований в родопомічних лікувальних закладах будь-якого рівня.

3. В організації діяльності пологового залу сімейного типу необхідно дотримуватись діючих галузевих нормативних документів.

4. Керівництво пологовим залом сімейного типу здійснює завідуючий пологовим відділенням. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

5. Правила внутрішнього розпорядку пологового залу сімейного типу затверджуються головним лікарем закладу охорони здоров'я.

6. Приміщення для організації пологового залу сімейного типу повинне бути просторим з наявністю індивідуального санітарного блоку.

7. Внутрішній інтер'єр повинен бути наближений до домашнього, крім ліжка для роділлі.

8. Меблі пологового залу сімейного типу повинні бути з матеріалів, що дозволяють робити дезинфекцію після завершення пологів.

9. Медичне обладнання, медикаменти у пологовому залі сімейного типу необхідно розмістити на відстані від роділлі та членів сім'ї.

10. Медичне обслуговування у пологовому залі сімейного типу здійснюється черговим медперсоналом.

11. Умови для проведення пологів у пологовому залі сімейного типу:

11.1. фізіологічний перебіг цієї вагітності;

11.2. відсутність тяжкої екстрагенітальної патології;

11.3. фізіологічні пологи.

12. Детальний порядок прийому пологів у пологовому залі сімейного типу розробляється в кожному лікарняному закладі, враховуючи специфіку, профіль та обсяг надання медичної допомоги у ньому.

13. Основними завданнями пологового залу сімейного типу є:

13.1 Проведення підготовки сімейної пари або близьких роділлі з питань участі в пологах.

13.2. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку пологового залу сімейного типу, затверджених головним лікарем ЛПЗ.

13.3. Надання акушерської та неонатологічної допомоги згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

13.4. Забезпечення сприятливих умов для народження дитини у пологовому залі сімейного типу відповідно до чинного законодавства.

13.5. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

13.6. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

13.7. Дотримання принципів ВООЗ щодо організації медичної допомоги під час пологів роділлям, породіллям та новонародженим.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення патології вагітності

1. Відділення невиношування вагітності є структурним підрозділом пологового будинку, перинатального центру.

2. Керівництво відділенням здійснюється завідуючим відділенням, який призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря закладу охорони здоров'я. В своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються територіального органу охорони здоров'я.

4. Планування діяльності, фінансування, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

5. Персонал відділення керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

6. Розрахункова площа приміщень відділення повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

7. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

8. Основними завданнями відділення є:

8.1. Надання вагітним кваліфікованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

8.3. Забезпечення пацієнтів невідкладною акушерською та неонатологічною допомогою.

8.4. Впровадження у практику сучасних засобів профілактики, діагностики та лікування ускладнень вагітності.

8.5. Своєчасне скерування пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги згідно з визначеними рівнями надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги населенню.

8.6. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

8.7. Організація та забезпечення спеціалізованої консультативної допомоги пацієнтам відділення.

8.8. Підготовка вагітних до пологів, грудного вигодовування новонароджених.

8.9. Проведення заходів щодо профілактики вертикальної трансмісії від матері до дитини.

8.10. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги вагітним.

8.11. Вивчення та впровадження сучасних методик діагностики та лікування ускладнень вагітності, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо сучасних технологій надання медичної допомоги.

8.12. Аналіз показників діяльності відділення, якості надання акушерської допомоги населенню, розробка заходів щодо їх поліпшення.

8.13. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

8.14. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу відділення.

8.15. Забезпечення взаємозв'язку та наступності у роботі зі станцією швидкої медичної допомоги, жіночими консультаціями, амбулатоно-полклінічними закладами, дитячими поліклініками, спеціалізованими закладами охорони здоров'я (дермато-венерологічні і протитуберкульозні диспансери та лікарні та ін.).

8.16. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

8.17. Надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я протягом перших 12 годин.

8.18. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

8.19. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

8.20. Забезпечення прав пацієнта згідно з чинним законодавством.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення екстрагенітальної патології

1. Відділення екстрагенітальної патології є структурним підрозділом багатопрофільного закладу охорони здоров'я, або (як виняток) спеціалізованого пологового будинку і забезпечує надання спеціалізованої акушерської та неонатологічної стаціонарної допомоги.

5. Відділення екстрагенітальної патології може бути клінічною базою кафедри акушерства і гінекології вищих медичних навчальних закладів.

2. Керівництво відділенням екстрагенітальної патології здійснюється завідувачем відділення, який призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря ЛПЗ. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

5. Персонал відділення екстрагенітальної патології керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

6. Розрахункова площа приміщень відділення екстрагенітальної патології повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

7. Штатний розклад відділення екстрагенітальної патології складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

8. Основні завдання відділення екстрагенітальної патології:

8.1. Надання кваліфікованої спеціалізованої стаціонарної лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим хворим згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

8.2. Консультування, дообстеження та вирішення питання щодо можливості виношування вагітності.

8.3. Забезпечення невідкладною акушерською та неонатологічною допомогою пацієнтів.

8.4. Переривання вагітності за умови тяжкого екстрагенітального захворювання, яке є протипоказанням для подальшого виношування вагітності.

8.5. Здійснення допологової підготовки та розробка спільно з профільними фахівцями плану ведення пологів, розродження.

8.6. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

8.7. Здійснення динамічного спостереження вагітних та породіль з екстрагенітальною патологією.

8.8. Розробка плану діяльності щодо подальшого лікування, реабілітації пацієнтів, планування сім'ї.

8.9. Впровадження у практику сучасних засобів діагностики та лікування ускладнень вагітності, захворювань породіль, гінекологічних захворювань.

8.10. Своєчасне, за необхідності, скерування пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги, згідно з визначеними рівнями організації акушерсько-гінекологічної допомоги.

8.11. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

8.12. Організація спільного перебування матері та новонародженого відповідно до вимог чинних галузевих нормативних документів.

8.13. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим.

8.14. Вивчення та впровадження сучасних методик ведення пологів та післяпологового періоду, діагностики та лікування гінекологічних захворювань, ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо сучасних технологій надання акушерської допомоги.

8.15. Аналіз показників стану здоров'я жінок і дітей, показників якості надання акушерської допомоги населенню, розробка заходів щодо їх поліпшення.

8.16. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

10.15. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу відділенням екстрагенітальної патології.

8.16. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

8.17. Надання своєчасної інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

8.18. Забезпечення організації проведення патологоанатомічного дослідження згідно з чинним законодавством за участю фахівців, причетних до надання медичної допомоги померлим пацієнтам у проведенні патологоанатомічного дослідження.

8.19. Надання організаційно-методичної допомоги лікарям-акушерам-гінекологам області з питань удосконалення медичної допомоги вагітним.

8.20. Вивчення та аналіз динаміки показників акушерської та неонатологічної служб області з метою поліпшення здоров'я населення регіону.

8.21. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

8.22. Організація оформлення документів на новонароджених, від яких відмовились батьки згідно з чинним законодавством.

8.23. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії пологового будинку

1. Відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (далі - ВАІТ) створюється як структурний підрозділ пологового будинку, який має 100 і більше ліжок.

2. ВАІТ очолює завідувач, який призначається та звільняється головним лікарем пологового будинку і у своїй діяльності підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення ВАІТ медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів.

4. Персонал ВАІТ керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

5. ВАІТ може бути клінічною базою кафедри анестезіології та інтенсивної терапії.

6. Основними завданнями ВАІТ є:

6.1. Забезпечення своєчасною та ефективною спеціалізованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою вагітних, роділь, породіль та гінекологічних хворих.

6.2. Відновлення, корекція і підтримання порушених функцій життєво важливих органів і систем, які виникли внаслідок захворювань, оперативних втручань, патологічного перебігу вагітності та пологів до стійкої їх стабілізації.

6.3. Здійснення комплексу заходів щодо підготовки і проведення загальної та регіональної анестезії під час операцій, пологів, діагностичних та лікувальних процедур.

6.4. Забезпечення цілодобової лікувально-консультативної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та гінекологічним хворим, що знаходяться у стаціонарах адміністративної території (області, міста) та визначення показань для їх транспортування і госпіталізації у ВАІТ.

6.5. Проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації лікарів-анестезіологів з питань анестезіології та інтенсивної терапії акушерської та гінекологічної патології.

6.6. Проведення інтенсивної терапії при патологічних станах, що виникли внаслідок захворювань, оперативних втручань, інших причин із залученням, у разі необхідності, консультантів інших спеціальностей для визначення тактики, корекції лікування основного чи супутнього захворювання, диференційної діагностики.

6.7. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

6.8. Проведення експертної оцінки якості надання анестезіологічної допомоги та інтенсивної терапії вагітним, роділлям та породіллям, гінекологічним хворим у лікувально-профілактичних закладах території обслуговування закладу.

6.9. Організація навчальних семінарів, конференцій з питань анестезіології та інтенсивної терапії в акушерстві та гінекології.

6.10. ВАІТ у відповідності до профілю діяльності взаємодіє з Центрами екстреної медичної допомоги, центрами медицини катастроф, родопомічними закладами згідно з чинним законодавством.

6.11. Впровадження нових медичних технологій і методів знеболювання та інтенсивної терапії вагітних, роділь та породіль, гінекологічних хворих.

7. Показаннями до госпіталізації у ВАІТ є:

7.1. Гострі розлади органів дихання:

- необхідність дихальної терапії;

- наявність стійкого ціанозу;

- патологічний тип дихання;

- гострі порушення прохідності верхніх і нижніх дихальних шляхів будь-якого походження;

- пневмоторакс, гідроторакс, гемоторакс;

- пневмонія тяжкого перебігу;

- астматичний статус.

7.2. Розлади кровообігу:

- гостра серцева недостатність;

- гострі стійкі порушення ритму серця будь-якої етіології;

- гострі коронарні синдроми;

- гострий тромбоз магістральних судин;

- шок будь-якої етіології;

- постасистолічний синдром.

7.3. Гостра печінкова недостатність будь-якої етіології.

7.4. Гостра ниркова недостатність будь-якої етіології.

7.5. Порушення функції центральної нервової системи:

- кома будь-якої етіології;

- судомний синдром;

- ускладнення після проведеної регіональної анестезії;

- гострі порушення мозкового кровообігу;

7.6. Ранній післяопераційний період, який потребує динамічної корекції порушень фізіологічних функцій.

7.7. Спеціальні показання:

- для проведення гемодіалізу;

- для проведення еферентних методів терапії.

7.8. Діабетичний кетоацидоз. Невідкладні стани у хворих на цукровий діабет.

7.9. Септичні стани.

7.10. Тяжка форма раннього токсикозу вагітних. Прееклампсія тяжкого ступеня. Еклампсія.

7.11. Анемія тяжкого ступеня (Hb < 70 г/л).

7.12. Гострі коагулопатії.

7.13. Гемолітичний криз.

8. Тривалість перебування пацієнтів у ВАІТ визначається показаннями до стійкого відновлення основних фізіологічних параметрів дихання, кровообігу та метаболізму.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення трансфузіології акушерського стаціонару

1. Відділення трансфузіології акушерського стаціонару (далі - відділення трансфузіології) є структурним підрозділом пологового будинку або лікувально-профілактичного закладу.

2. Керівництво відділенням трансфузіології здійснюється завідувачем відділення, який призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря закладу охорони здоров'я. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Завідувач відділенням трансфузіології у своїй діяльності підпорядковується головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

4. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділенням трансфузіології медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

5. Персонал відділення трансфузіології керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

6. Розрахункова площа приміщень відділення трансфузіології повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

7. Основними завданнями відділення трансфузіології є:

7.1. Забезпечення акушерського стаціонару компонентами, препаратами донорської та аутологічної крові.

7.1. Надання діагностичної та лікувальної медичної допомоги пацієнткам з різними видами порушень гомеостазу.

7.2. Вивчення та впровадження сучасних методів екстракорпоральної гемокорекції, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо сучасних технологій надання трансфузіологічної допомоги в акушерській практиці.

7.3. Розробка тактики ведення вагітних, породіль і гінекологічних хворих з гематологічними та гемостазіологічними порушеннями.

7.4. Ведення протоколів інфузійно-трансфузійної терапії у разі патологічних станів, визначення показань до застосування компонентів і препаратів донорської крові, а також широке застосування альтернативних гемотрансфузії методів.

7.5. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

7.6. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу відділення.

7.7. Забезпечення взаємозв'язку та наступності у роботі зі станцією переливання крові.

7.8. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

7.9. Дотримання персоналом санітарно-протиепідемічного режиму відповідно до чинного законодавства.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про виїзну акушерсько-гінекологічну консультативну бригаду екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії

1. Виїзна акушерсько-гінекологічна консультативна бригада екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії (далі - Бригада) є структурним підрозділом обласної лікарні (перинатального центру, міського з функціями обласного пологового будинку) і забезпечує надання невідкладної високоспеціалізованої акушерської допомоги населенню регіону.

2. Бригада створюються за рахунок посад відділень планової та екстреної консультативної допомоги населенню області при обласних лікарнях або (у разі їх відсутності) - за рахунок територіальних Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Штатні посади лікарів розраховуються з розрахунку 0,65 посади (сумарно) на 100 тис. дорослого населення (відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

3. З числа лікарського персоналу призначається старший лікар Бригади (досвідчений лікар-акушер-гінеколог), який має першу або вищу кваліфікаційну категорію.

4. Бригада у своїй діяльності підпорядковується головному лікарю лікувально-профілактичного закладу.

5. Організаційно-методичне керівництво діяльністю Бригади здійснює обласний (республіканський, міський) головний спеціаліст з акушерства та гінекології органу охорони здоров'я адміністративної території.

6. Планування діяльності, фінансування, оснащення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів.

7. Персонал Бригади у своїй діяльності керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

8. Діяльність Бригади здійснюється цілодобово.

9. Для організації роботи Бригади виділяється транспорт (реанімобіль), обладнаний спеціальною медичною апаратурою та оснащений необхідним медичним інструмантарієм і лікарськими засобами.

10. Адміністрація ЛПЗ виділяє приміщення для персоналу.

11. Основними завданнями діяльності Бригади є:

11.1. Забезпечення вагітних, роділь, породіль та гінекологічних хворих високоспеціалізованою невідкладною акушерсько-гінекологічною, анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

11.2. Проведення у разі необхідності консультування по телефону з питань екстреної медичної допомоги.

11.3. Організація транспортування хворих на III рівень надання акушерсько-гінекологічної допомоги одночасно з проведенням лікувального процесу.

11.4. Взаємодія у разі залучення до надання медичної допомоги спеціалістів відповідного профілю.

11.5. Здійснення контролю за комплектацією і використанням обладнання та медикаментів.

11.6. Проведення оперативного аналізу якості надання медичної допомоги пацієнтам виїзною акушерсько-гінекологічною бригадою невідкладної допомоги та інтенсивної терапії.

12. Медичний персонал Бригади має володіти всіма методами ургентної діагностики та повним обсягом методів лікування, в тому числі хірургічних, акушерської та гінекологічної патології.

13. Водій-санітар реанімобіля повинен пройти спеціальний інструктаж і навчання з питань роботи на спеціалізованому транспорті.

14. Всі дії персоналу відображаються у медичній документації відповідно до вимог нормативно-правових актів.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення неонатального догляду та лікування новонароджених пологового будинку

1. Відділення неонатального догляду та лікування новонароджених є структурним підрозділом пологового будинку (відділення).

2. Відділення очолює завідуючий, який одночасно здійснює керівництво доглядом за новонародженими в палатах спільного перебування матері і дитини. Завідувач відділенням призначається та звільняється головним лікарем пологового будинку. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

4. Персонал відділення керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

5. Розрахункова площа приміщень відділення повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

6. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

7. Основні завдання відділення новонароджених:

7.1. Забезпечення кваліфікованою медичною допомогою хворих новонароджених згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

7.2. Надання консультативної та практичної допомоги породіллям з питань догляду за новонародженими, грудного вигодовування у палатах спільного перебування матері та дитини.

7.3. Забезпечення пацієнтів невідкладною неонатологічною допомогою.

7.4. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

7.4. Догляд за здоровими новонародженими, які не можуть перебувати з матір'ю в палаті.

7.5. Переведення новонароджених до палати спільного перебування з матір'ю, у відділення інтенсивної терапії пологового будинку або до спеціалізованих відділень дитячих та інших лікарень.

7.6. Впровадження у практику сучасних засобів профілактики, діагностики та лікування порушень адаптації та захворювань новонароджених.

7.7. Своєчасне скерування пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги згідно з визначеними рівнями надання населенню стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

7.8. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

7.9. Організація та забезпечення спеціалізованої консультативної допомоги батькам пацієнтів відділення.

7.10. Проведення заходів щодо профілактики вертикальної трансмісії від матері до дитини.

7.11. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги новонародженим.

7.12. Вивчення та впровадження сучасних методик діагностики та лікування новонароджених, досвіду роботи кращих лікувально-профілактичних закладів щодо впровадження сучасних технологій надання неонатологічної допомоги.

7.13. Аналіз показників діяльності відділення, якості надання неонатологічної допомоги населенню, розробка заходів щодо їх поліпшення. Аналіз захворюваності і смертності новонароджених в акушерському стаціонарі.

7.14. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

7.15. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу відділення.

7.16. Забезпечення взаємозв'язку та наступності зі станцією швидкої медичної допомоги, жіночими консультаціями, дитячими поліклініками, спеціалізованими ЛПЗ (дермато-венерологічні і протитуберкульозні диспансери та лікарні та ін.).

7.17. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

7.18. Своєчасне надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, перинатальної смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

7.19. Забезпечення організації проведення патологоанатомічного дослідження згідно з чинним законодавством за участю фахівців, причетних до надання медичної допомоги померлим пацієнтам, у проведенні патологоанатомічного дослідження.

7.20. Організація оформлення документів на новонароджених, від яких відмовились батьки, згідно з чинним законодавством.

7.21. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи з батьками пацієнтів з питань грудного вигодовування та догляду за новонародженими, збереження та зміцнення здоров'я новонародженого; профілактики ускладнень перинатального періоду; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та ін.

7.22. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

7.23. Забезпечення прав пацієнтів згідно з чинним законодавством.

8. У відділенні новонароджених знаходяться:

8.1. Здорові новонароджені, які не можуть перебувати в одній палати з матір'ю через стан її здоров'я.

8.2. Новонароджені з порушеннями ранньої постнатальної адаптації.

8.3. Новонароджені гестаційного віку менше 34 тижнів і масою тіла менше 2000 г.

8.4. Переведені з відділення спільного перебування матері і дитини за умови погіршення стану та захворювання дитини.

8.5. Новонароджені, що переведені з відділення інтенсивної терапії.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення інтенсивної терапії новонароджених пологового будинку

1. Відділення інтенсивної терапії новонароджених (далі - ВІТН) створюється в акушерських стаціонарах III рівня надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги та в пологових будинках, які мають 60 і більше ліжок новонароджених.

2. ВІТН очолює завідуючий, лікар-педіатр-неонатолог першої або вищої кваліфікаційної категорії, який призначається та звільняється головним лікарем ЛПЗ. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення акушерсько-гінекологічного відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

4. Персонал ВІТН керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

5. Розрахункова площа приміщень ВІТН повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

6. Штатний розклад акушерсько-гінекологічного відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

7. Основними завданнями ВІТН є:

7.1. Здійснення комплексу діагностичних та лікувальних заходів щодо відновлення, корекції та підтримання функцій життєво важливих органів і систем у новонароджених з порушенням ранньої постнатальної адаптації.

7.2. Надання реанімаційної допомоги (при необхідності) новонародженим у ВІТН, відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених, відділенні сумісного перебування матері і дитини, у пологовому залі.

7.3. Консультація (за викликом) щодо лікування і обстеження хворих у відділенні новонароджених пологового будинку.

7.4. Визначення показань до переведення у ВІТН новонароджених, які потребують інтенсивного лікування, з пологового залу, відділень новонароджених, спільного перебування матері та дитини.

7.5. Впровадження нових медичних технологій і методів діагностики та лікування новонароджених різного гестаційного віку.

7.6. Здійснення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

7.7. Консультація новонароджених за показаннями суміжними спеціалістами.

7.8. Своєчасне переведення новонароджених у відділення неонатального догляду та лікування новонароджених пологового будинку, спеціалізовані відділення новонароджених дитячих та інших лікарень (з відділення інтенсивної терапії пологового будинку новонароджені не виписуються додому).

7.9. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних та отруйних засобів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

7.10. Організація та проведення на базі відділення навчальних семінарів з питань інтенсивної терапії та реанімації новонароджених.

7.11. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

7.12. Проведення організаційно-методичної роботи з питань підвищення кваліфікації лікарів-педіатрів-неонатологів, лікарів-акушерів-гінекологів з реанімації і інтенсивної терапії новонароджених, у тому числі первинної реанімації новонароджених.

7.13. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

7.14. Забезпечення прав пацієнтів згідно з чинним законодавством.

7.15. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи з батьками пацієнтів з питань грудного вигодовування та догляду за новонародженими, збереження та зміцнення здоров'я новонародженого; профілактики ускладнень перинатального періоду; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань, профілактики соціального сирітства , передусім серед батьків дітей з обмеженими можливостями здоров'я та ін.

8. Показання до госпіталізації новонароджених у ВІТН пологового будинку:

- стан яких після народження оцінено за шкалою Апгар 5 балів і менше;

- гестаційний вік 34 тижні і менше, незалежно від оцінки за шкалою Апгар після народження;

- погіршення стану новонароджених, який потребує інтенсивної терапії.

9. Протипоказанням до госпіталізації новонароджених у ВІТН є переведення їх з інших пологових будинків або лікарень.

10. У ВІТН акушерського стаціонару новонароджені можуть знаходитись 3-5 днів і лише у виключних випадках затримуватись до 10 днів. При необхідності більш тривалого проведення інтенсивного лікування новонародженого переводять до регіонального відділення інтенсивної терапії новонароджених дитячої лікарні.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про денний стаціонар акушерсько-гінекологічного профілю

1. Денний стаціонар акушерсько-гінекологічного профілю (далі - денний стаціонар) організовується на базі жіночої консультації, амбулаторно-поліклінічного закладу акушерсько-гінекологічного профілю.

2. Керівництво денним стаціонаром здійснює завідувач жіночої консультації або керівник амбулаторно-поліклінічного закладу акушерсько-гінекологічного профілю. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Потужність ліжкового фонду денного стаціонару та графік його роботи визначається керівником лікувально-профілактичного закладу і затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

4. Чисельність штатних посад медичного персоналу денного стаціонару визначається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

3. Госпіталізація гінекологічних хворих та вагітних до денного стаціонару здійснюється за направленням дільничних лікарів-акушерів-гінекологів.

4. Перебування вагітних і гінекологічних хворих у денному стаціонарі здійснюється у денний період часу відповідно до встановленого графіку роботи закладу.

5. Основними завданнями денного стаціонару є:

5.1. Забезпечення акушерсько-гінекологічною допомогою пацієнток, стан яких вимагає залучення стаціонарних методів лікування, щоденного нагляду, не потребує цілодобового лікарського спостереження.

5.2. Надання акушерсько-гінекологічної допомоги у денному стаціонарі здійснюється згідно з переліком захворювань у додатку № 14 наказу МОЗ України від 28.12.2002 р. № 503 "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні" та "Нормативам надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

5.3. Впровадження у практику роботи сучасних методів діагностики та лікування вагітних і жінок, хворих на гінекологічну патологію.

5.4. Зниження рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

5.5. Забезпечення надання пацієнтам невідкладної гінекологічної допомоги.

5.6. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною допомогою.

5.8. Організація реабілітаційних заходів для жінок з патологією репродуктивної системи.

5.8. Організація лікувально-діагностичної допомоги подружжю, молоді, що збирається до шлюбу.

5.9. Забезпечення підвищення кваліфікації працівників денного стаціонару.

5.10. Здійснення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у відділенні.

5.11. Аналіз показників діяльності відділення, розробка заходів щодо поліпшення надання гінекологічної допомоги населенню.

5.12. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

5.13. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз своєї діяльності.

5.14. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

5.15. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

5.16. Забезпечення прав пацієнта згідно з чинним законодавством.

6. У своїй роботі персонал денного стаціонару використовує лікувально-діагностичну базу закладу, до складу якого входить жіноча консультація.

7. Звіт про роботу денного стаціонару подається у встановлені терміни і у встановленому порядку.

8. До складу денного стаціонару входять:

- палати для денного перебування хворих;

- операційно-перев'язувальний блок;

- маніпуляційна;

- кімната медичного персоналу;

- допоміжні приміщення.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення для вагітних жінок в санаторіях, санаторіях-профілакторіях

1. Відділення для вагітних жінок у санаторіях, санаторіях-профілакторіях (далі - відділення) або ліжка для надання лікувально-реабілітаційної допомоги вагітним створюються у санаторному закладі.

2. Відділення очолює завідувач відділення (лікар-акушер-гінеколог), який має першу або вищу атестаційну кваліфікаційну категорію за спеціальністю. Робота ліжок для вагітних керується завідуючим відділення, на базі якого вони розгорнуті.

3. Завідуючий відділення у своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

4. Штатний розклад відділення розраховується на підставі діючих нормативних документів та затверджується головним лікарем санаторію.

5. Персонал відділення у своїй роботі керується чинним законодавством, галузевими нормативними актами, наказами, державними стандартами з надання акушерсько-гінекологічної допомоги, цим положенням.

6. Прийом вагітних до відділень здійснюється за направленням центральних комісій з питань відбору пацієнтів для лікування, за наявності санаторної путівки та санаторно-курортної карти (ф. 072/о) з даними обстеження, попереднього лікування та рекомендаціями щодо санаторного лікування, обмінної карти.

7. Надання санаторної допомоги у санаторіях-профілакторіях здійснюється жінкам у терміні вагітності 12-32 тижнів вагітності.

8. Основними завданнями відділення є:

8.1. Забезпечення належних умов для повноцінного відпочинку, зміцнення здоров'я вагітних жінок.

8.2. Проведення комплексу діагностичних, лікувально-профілактичних заходів з використанням кліматичних факторів, спрямованих на лікування та запобігання ускладнень вагітності та пологів.

8.3. Забезпечення раціонального, при необхідності - дієтичного харчування.

8.4. Проведення санітарно-просвітницької роботи щодо підготовки вагітної до пологів, культурно-масових заходів.

8.5. Забезпечення наступності у спостереженні та лікуванні вагітних на етапах стаціонар-санаторій-жіноча консультація.

8.6. Надання висококваліфікованої консультативної допомоги провідних фахівців.

8.7. Організаційне забезпечення надання ургентної акушерської допомоги при невідкладних станах.

8.8. Забезпечення своєчасної госпіталізації до спеціалізованих стаціонарів у разі виникнення відповідних показань.

8.9. Аналіз ефективності санаторного лікування та оздоровлення вагітних.

8.10. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем ЛПЗ.

8.11. Забезпечення прав пацієнтів згідно з чинним законодавством.

9. Відділення у своїй діяльності користується лікувально-діагностичною базою санаторію-профілакторію.

10. У структурі відділення мають бути процедурний та оглядовий кабінети.

11. У відділенні мають бути забезпечені умови (у разі необхідноості) для прийому пологів.

12. Показання для направлення вагітних у відділення для вагітних жінок санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв:

- юні вагітні (молодші 18 років), літні першовагітні (старші 30 років);

- вагітні, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гіггієнічним нормам;

- вагітні, які проживають на радіаційно-забруднених територіях;

- жіноча неплідність в анамнезі;

- недостатність харчування при вагітності;

- несприятливий перебіг попередніх вагітностей та пологів (прееклампсія, загроза невиношування, мертвонародження, інші ускладнення);

- звичне невиношування (як етап реабілітації після стаціонарного лікування);

- хронічна фетоплацентарна недостатність;

- патологічні стани плода;

- анемія вагітних I ст.;

- гестоз вагітних I половини вагітності - легкий та середній ступінь тяжкості;

- вагітні з пізнім гестозом (після проведення курсу стаціонарного лікування);

- вагітні, які мають рубець на матці, у терміні вагітності до 28 тижнів (за умови спроможності рубця).

12.2. Екстрагенітальна патологія:

Серцево-судинні захворювання:

- нейро-циркуляторна дистонія;

- гіпертонічна хвороба I ст. (без ознак пізнього гестозу);

- хронічні ревматичні хвороби серця у стадії компенсації;

- вроджені вади серця у стадії компенсації;

- стан після операцій на серці при компенсованій гемодинаміці;

- хронічна ішемічна хвороба серця у стадії компенсації;

- міокардіосклероз без порушень гемодинаміки;

- міокардіодистрофії різного генезу без ознак недостатності кровообігу;

- варикозне розширення вен різної локалізації без явищ флебіту або флеботромбозу;

- хронічна гіпотензія.

Ендокринні хвороби:

- у стадії медикаментозної компенсації;

Захворювання нирок:

- хронічний гломерулонефрит у період ремісії без ускладнень;

- хронічний пієлонефрит у фазі ремісії;

- вроджені аномалії розвитку нирок без супутнього пієлонефриту та ниркової недостатності;

- нирковокам'яна хвороба в період ремісії і без нападів ниркової коліки.

Інші екстрагенітальні захворювання:

- хронічні неспецифічні бронхо-легеневі захворювання без дихальної недостатності у фазі ремісії;

- захворювання органів травлення у фазі ремісії;

- системні захворювання сполучної тканини в неактивній фазі при відсутності вісцеральних уражень;

- інші хронічні захворювання та патологічні стани в стадії компенсації.

13. Протипоказання для направлення вагітних до спеціалізованих відділень санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв:

- гестози з тяжким перебігом хвороби;

- акушерська патологія: загроза переривання вагітності, передлежання або низьке прикріплення плаценти, ізоімунний конфлікт, рубець на матці після 28 тижнів вагітності;

- інфекційні захворювання (у тому числі інфекційні захворювання очей і шкіри), всі форми туберкульозу;

- вади розвитку, новоутворення статевих органів;

- захворювання крові: лейкемія, лейкоз, анемія (перніциозна, гіпопластична, гемолітична), порушення згортання крові та інші геморагічні стани;

- захворювання нервової системи з епілептиформними приступами, епілепсія;

- психічні захворювання з порушенням поведінки і соціальної адаптації, хронічний алкоголізм;

- тяжкі форми цукрового діабету, тиреотоксикоз з порушенням або без порушення функції.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення ендокринної гінекології

1. Відділення ендокринної гінекології (далі - ВЕГ) є структурним підрозділом лікувально-профілактичного закладу III рівня надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги.

2. ВЕГ організовується у складі багатопрофільної лікарні (клінічної регіональної, обласної, міської) відповідно до діючого законодавства.

3. ВЕГ може бути клінічною базою профільних кафедр вищих навчальних закладів.

2. Керівництво відділенням здійснюється завідувачем відділення, який призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря ЛПЗ. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Персонал відділення у своїй діяльності керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

4. Розрахункова площа приміщень відділення повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

5. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

6. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

7. Ліжковий фонд і штати ВЕГ затверджуються головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

8. Основними завданням ВЕГ є:

8.1. Надання висококваліфікованої медичної допомоги щодо діагностики, лікування та профілактики гормональних порушень репродуктивного здоров'я у жінок відповідно до "Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

8.2. Розробка, удосконалення та впровадження нових, сучасних методів профілактики та лікування гормональних порушень репродуктивної системи у жінок.

8.3. Розробка інструктивно-методичних матеріалів з питань діагностики та лікування патологічних станів, обумовлених гормональною дисфункцією репродуктивної системи у жінок.

8.4. Вивчення та попередження факторів ризику розвитку гормональних розладів репродуктивної системи у жінок.

8.5. Забезпечення проведення своєчасної діагностики, консервативного та оперативного лікування дисгормональних розладів репродуктивної системи у жінок.

8.6. Проведення консервативного та оперативного лікування гінекологічної патології у жінок з ендокринною патологією (дисфункції щитовидної залози, цукровий діабет тощо).

8.7. Забезпечення своєчасної кваліфікованої консультації суміжних спеціалістів - невропатолога, терапевта, ендокринолога та ін.

8.8. Організаційно-методична робота з питань профілактики, лікування та реабілітації дисгормональних розладів для зазначеної категорії хворих.

8.9. Забезпечення для пацієнток оптимальних умов лікувально-оздоровчого процесу.

8.10. Аналіз показників діяльності відділення, розробка заходів щодо поліпшення якості надання гінекологічної допомоги населенню.

8.11. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

8.12. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

8.13. Здійснення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

8.14. Своєчасне надання інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

8.15. Забезпечення складання статистичних звітів за встановленими зразками, на основі яких проводити систематичний аналіз своєї діяльності.

8.16. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

8.17. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

8.18. Забезпечення прав пацієнта згідно чинного законодавства.

8.19. Підвищення кваліфікації медичних працівників з питань профілактики, діагностики та лікування дисгормональних порушень репродуктивної системи у жінок.

8.20. Співпраця з іншими закладами охорони здоров'я (центри здоров'я, реабілітаційні центри, клініки, фітотерапевтичні заклади), кафедрами вищих медичних навчальних закладів, відділами науково-дослідних інститутів МОЗ та АМН України, вітчизняними та зарубіжними громадськими організаціями з метою поліпшення охорони здоров'я згідно з чинним законодавством.

9. Показання для направлення хворих у ВЕГ:

- розлади менструальної функції у жінок репродуктивного віку;

- дисгормональні розлади репродуктивної функції,

- нейрогормональні розлади після операції позаматкової вагітності та мимовільного переривання вагітності;

- гірсутний синдром;

- ендокринне безпліддя;

- гормонообумовлені пухлини та передпухлинні стани у жінок репродуктивного віку;

- ендокринні форми невиношування вагітності;

- важкі форми патології клімактеричних розладів;

- патологія ендокринної системи у вагітних (до 22 тижнів вагітності).

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення гнійно-септичної гінекології

1. Відділення гнійно-септичної гінекології (далі - ВГСГ) є структурним підрозділом лікувально-профілактичного закладу.

2. ВГСГ створюється у складі багатопрофільної лікарні (регіональної, обласної, міської), що має гінекологічне та загальнохірургічне відділення, бактеріологічні лабораторії, а також реанімаційне відділення, оснащене обладнанням для проведення гемодіалізу.

3. ВГСГ може бути базою профільних кафедр вищих медичних навчальних закладів.

4. ВГСГ у своїй діяльності керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

5. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я.

6. Керівництво ВГСГ здійснюється завідувачем відділення, який призначається та звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

7. Завідувач ВГСГ у своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

8. Основними завданням ВГСГ є:

8.1. Надання жінкам з гнійно-септичними захворюваннями жіночих статевих органів висококваліфікованої медичної допомоги відповідно до Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

8.2. Розроблення, удосконалення та впровадження нових, сучасних методів діагностики, лікування та реабілітації жінок з гнійно-септичними захворюваннями жіночих статевих органів.

8.3. Розроблення інструктивно-методичних документів з питань діагностики, лікування та профілактики патологічних станів, обумовлених інфекцією жіночих статевих органів.

8.4. Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у відділенні відповідно до чинного законодавства.

8.5. Проведення на сучасному рівні діагностики, консервативного та оперативного лікування гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів.

8.6. Визначення факторів ризику, засобів та методів профілактики щодо зазначеної групи захворювань.

8.7. Забезпечення хворим своєчасної кваліфікованої консультації суміжних спеціалістів.

8.8. Проведення організаційно-методичної роботи з питань профілактики, лікування та реабілітації гнійно-септичних захворювань жіночих статевих органів.

8.9. Забезпечення пацієнток оптимальних умов лікувально-оздоровчого процесу для.

8.10. Аналіз показників діяльності відділення, розробка заходів щодо поліпшення надання гінекологічної допомоги населенню.

8.11. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

8.12. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

8.13. Здійснення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

8.14. Надання своєчасної інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, материнської смертності, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

8.15. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем ЛПЗ.

8.16. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

8.17. Забезпечення прав пацієнта згідно з чинним законодавством.

8.18. Підвищення кваліфікації медичних працівників з питань, профілактики, діагностики та лікування дисгормональних порушень репродуктивної системи у жінок.

9. Показання для госпіталізації у ВГСГ:

9.1. Гнійно-септичні ускладнення у вагітних і породіль:

- тяжка форма ендометриту;

- перитоніт;

- сепсис;

- параметрит.

9.2. Гнійно-септичні ускладнення після гінекологічних операцій та внутрішньоматкових втручань.

9.3. Гнійно-септичні захворювання органів малого таза (пельвіоперітонит, гнійні утворення додатків матки та ін.).

9.4. Вагітні з антенатальною загибеллю плода при вагітності до 22 тижнів вагітності.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення дитячої та підліткової гінекології

1. Відділення дитячої та підліткової гінекології (далі - відділення) або ліжка дитячої та підліткової гінекології створюються на базі обласної (міської) багатопрофільної лікарні, обласного гінекологічного відділення.

2. Відділення може бути клінічною базою кафедри акушерства і гінекології вищих медичних навчальних закладів.

3. Керівництво роботою відділення здійснюється завідуючим, на посаду якого призначається лікар - гінеколог дитячого та підліткового віку (лікар-акушер-гінеколог, який пройшов спеціалізацію з дитячої гінекології) з вищою або першою кваліфікаційною категорією.

4. Завідувач відділення призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря ЛПЗ. В своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

5. Планування діяльності, фінансування, укомплектування штатами, оснащення відділення медичною апаратурою, інструментарієм, господарським інвентарем та обладнанням проводиться відповідно до діючих нормативів у встановленому порядку.

6. Персонал відділення керується діючим чинним законодавством, цим положенням, наказами, інструкціями, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, посадовими інструкціями.

7. Розрахункова площа приміщень відділення дитячої та підліткової гінекології повинна відповідати нормативним вимогам, що пред'являються до лікувальних закладів ("Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В.2.2-10-2001").

8. Штатний розклад відділення складається відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я" і затверджуються відповідним органом охорони здоров'я. Кількість ліжок відділення визначається з розрахунку 0,2 спеціалізованих гінекологічних ліжок на 10 тис. дитячого населення та повинна відповідати санітарним нормам.

9. Основні завдання відділення дитячої та підліткової гінекології:

9.1. Надання стаціонарної кваліфікованої гінекологічної допомоги дівчаткам та дівчаткам-підліткам згідно з "Нормативами надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

9.2. Виконання ургентних та планових хірургічних втручань при захворюваннях статевих органів у дівчаток та дівчаток-підлітків.

9.3. Впровадження нових методів діагностики та лікування дітей та підлітків із захворюваннями статевих органів.

9.4. Забезпечення пацієнтів невідкладною гінекологічною допомогою дітей та підлітків.

9.5. Забезпечення пацієнтів кваліфікованою анестезіологічною та реанімаційною допомогою.

9.6. Розроблення плану щодо подальшого лікування, реабілітації пацієнтів.

9.7. Впровадження у практику сучасних методів та засобів діагностики та лікування гінекологічних захворювань.

9.8. Своєчасне при необхідності скерування пацієнтів на вищий рівень надання медичної допомоги згідно з визначеними рівнями організації акушерсько-гінекологічної допомоги.

9.9. Здійснення заходів щодо профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

9.10. Удосконалення організаційних форм надання медичної допомоги дітям і підліткам.

9.11. Аналіз показників діяльності відділення, розробка заходів щодо їх поліпшення.

9.12. Ведення відповідних форм обліково-звітної та статистичної документації, надання у встановлені терміни інформації щодо діяльності відділення.

9.13. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу відділення.

9.14. Організація зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів відповідно до вимог чинних нормативних документів.

9.15. Надання своєчасної інформації про всі випадки внутрішньолікарняних інфекцій, нещасні випадки та надзвичайні події територіальним органам охорони здоров'я.

9.16. Надання організаційно-методичної допомоги лікарям-гінекологвм дитячого та підліткового віку, лікарям-акушерам-гінекологам області з питань удосконалення медичної допомоги дітям та підліткам.

9.17. Організація і проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

9.18. Дотримання персоналом, пацієнтами та відвідувачами правил внутрішнього розпорядку, затверджених головним лікарем закладу охорони здоров'я.

9.19. Забезпечення прав пацієнта згідно з чинним законодавством.

10. Госпіталізації у відділення підлягають дівчата віком від 0 до 18 років.

11. Показання для госпіталізації у відділення:

11.1. Порушення менструальної функції:

- пубертатні маткові кровотечі;

- аменорея;

- олігоменорея;

- дисменорея;

- передменструальний синдром.

11.2. Запальні захворювання статевих органів.

11.3. Доброякісні утворення яєчників.

11.4. Затримка статевого дозрівання.

11.5. Синдром полікістозних яєчників.

11.6. Передчасне статеве дозрівання.

11.7. Хвороби бартолінієвої залози та вульви.

11.8. Вроджені вади розвитку статевих органів.

11.9. Травма зовнішніх статевих органів.

11.10. Стороннє тіло у вульві та піхві.

11.11. Інші патологічні стани у дівчат та дівчат-підлітків.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про головного лікаря пологового будинку

1. Головний лікар пологового будинку (далі - головний лікар) здійснює керівництво лікувально-профілактичною, організаційно-методичною, адміністративно - господарською та фінансовою діяльністю пологового будинку.

2. На посаду головного лікаря пологового будинку призначається кваліфікований спеціаліст, який має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю "акушерство і гінекологія" та не нижче першої кваліфікаційної категорії з організації охорони здоров'я.

3. Головний лікар призначається і звільняється власником майна відповідно до діючого законодавства.

4. Головний лікар у своїй роботі керується чинним законодавством, цим положенням, посадовою інструкцією, наказами, розпорядженнями та вказівками вищестоящих органів охорони здоров'я.

5. Основним завданням головного лікаря є організація роботи лікувально-профілактичного закладу з метою надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги.

6. Головний лікар забезпечує:

6.1. Розробку та здійснення заходів щодо організації надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги.

6.2. Створення умов діяльності медичного персоналу пологового будинку.

6.3. Організацію наступності і взаємозв'язок у роботі структурних підрозділів пологового будинку з амбулаторною ланкою акушерсько-гінекологічної служби підпорядкованої території та іншими лікувально-профілактичними закладами.

6.4. Умови для надання невідкладної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги;

6.5. Організацію та проведення заходів щодо підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу.

6.6. Здійснення аналізу якісних показників роботи закладу та заходів щодо їх поліпшення.

6.7. Впровадження нових організаційних форм медичного обслуговування жіночого населення, нових методик діагностики, лікування, реабілітації акушерсько-гінекологічної патології, досвіду роботи інших лікувально-профілактичних закладів,

6.8. Здійснення заходів, спрямованих на поліпшення матеріально-технічної бази пологового будинку.

6.9. Постійний контроль за діяльністю структурних підрозділів пологового будинку, веденням облікової та звітної документації.

6.10. Розробку та затвердження правил внутрішнього та трудового розпорядку.

6.11. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

7. Головний лікар пологового будинку несе відповідальність за:

7.1. Якість надання медичної допомоги жінкам та новонародженим.

7.2. Організацію праці медичного, адміністративно-господарського персоналу, впровадження в роботу наукової організації праці.

7.3. Раціональне використання ліжкового фонду, медичного обладнання, матеріально-технічних засобів та інше.

7.4. Фінансову діяльність закладу.

7.5. Забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму пологового будинку та проведення профілактичних протиепідеміологічних заходів.

8. Головний лікар пологового будинку зобов'язаний:

8.1. Своєчасно доводити до відома персоналу пологового будинку накази, розпорядження та інструктивно - методичні вказівки керівних органів охорони здоров'я.

8.2. Проводити оперативні наради з питань діяльності пологового будинку.

8.3. Розглядати та затверджувати в установленому порядку плани роботи та звіти керівників структурних підрозділів, плани підвищення кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу, графіки роботи медичного персоналу, правила внутрішнього розпорядку пологового будинку, а також посадові інструкції персоналу.

8.4. Проводити щоденні лікарняні конференції, звіти чергового персоналу.

8.5. Проводити планові та позачергові адміністративні обходи структурних підрозділів.

8.6. Забезпечити проведення лікарської експертизи непрацездатності хворих.

8.7. Забезпечити організацію заходів щодо попередження інфікування медичного персоналу інфекційними агентами, що передаються через кров.

8.8. Забезпечити своєчасний розгляд пропозицій, скарг та заяв громадян, прийняття по кожному із них конкретних рішень, контроль за їх виконанням.

8.9. Забезпечувати своєчасне складання та представлення до територіальних органів охорони здоров'я планів роботи та звітної інформації щодо діяльності пологового будинку.

8.10. Постійно підвищувати свій професійний рівень.

8.11. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

9. Головний лікар пологового будинку має право:

9.1. Представляти пологовий будинок у державних органах, судових інстанціях, громадських та інших організаціях.

9.2. Укладати договори згідно з чинним законодавством.

9.3. Приймати на роботу та звільняти з роботи працівників пологового будинку, затверджувати посадові інструкції.

9.4. Заохочувати працівників за досягнення в роботі, накладати стягнення за порушення трудової дисципліни.

9.5. Подавати на погодження до територіальних органів охорони здоров'я кандидатури на посади заступників головного лікаря, визначати повноваження своїх заступників.

9.6. Вносити у встановленому порядку зміни до штатного розкладу.

9.7. Залучати, за згодою, громадські організації, юридичних, фізичних осіб, що опікуються проблемами охорони здоров'я жінок та дітей, до вирішення організаційно-технічних питань щодо надання їм медичної допомоги.

10. У разі відсутності головного лікаря його обов'язки виконує заступник з лікувальної роботи або один із завідуючих відділення, що оформляється відповідним наказом (розпорядженням) по пологовому будинку.

11. Головний лікар несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про заступника головного лікаря пологового будинку з медичної частини

1. Заступник головного лікаря пологового будинку з медичної частини (далі - заступник) безпосередньо керує лікувально-профілактичною і санітарно-протиепідемічною роботою всіх структурних підрозділів пологового будинку.

2. На посаду заступника призначається висококваліфікований лікар-акушер-гінеколог, який має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю та досвід організаційної роботи.

3. Призначення та звільнення заступника здійснюється головним лікарем пологового будинку за погодженням із закладами охорони здоров'я. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю закладу охорони здоров'я.

4. Заступник організовує роботу пологового будинку відповідно до Положення про пологовий будинок, цього положення, посадової інструкції, наказів, розпоряджень, інструкцій та вказівок органів охорони здоров'я.

5. Основними завданнями діяльності заступника є:

5.1. Організація роботи підпорядкованих йому підрозділів пологового будинку у відповідності до нормативних документів.

5.2. Забезпечення спадкоємності між підрозділами пологового будинку, жіночої консультації (поліклініки), іншими лікувально-профілактичними закладами в обстеженні та лікуванні жінок і новонароджених.

5.3. Надання лікувально-діагностичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, гінекологічним хворим.

5.4. Забезпечення готовності пологового будинку до надання невідкладної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги.

5.5. Здійснення заходів щодо зниження захворюваності і смертності вагітних, роділь, породіль, новонароджених і гінекологічних хворих.

5.6. забезпечення дотримання правил санітарно-протиепідеміологічного режиму пологового будинку і проведення відповідних протиепідеміологічних заходів.

5.7. Керівництво роботою комісії з питань організації профілактичних заходів щодо виникнення внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах.

5.8. Раціональне використання наявної матеріально-технічної бази закладу, медикаментозних засобів, а також кровозамінників та інших лікувальних засобів.

5.9. Раціональне використання ліжкового фонду пологового будинку.

5.10. Впровадження у роботу пологового будинку сучасних наукових досягнень та передового досвіду щодо діагностики, лікування, профілактики, організації медичної допомоги.

5.11. Забезпечення підвищення кваліфікації медичного персоналу забезпечення технічно-грамотної експлуатації персоналом лікувально-діагностичної апаратури та іншої медичної техніки.

5.12. У разі відсутності головного лікаря у встановленому порядку виконувати його обов'язки і користуватись всіма правами, що передбачені Положенням про головного лікаря пологового будинку.

5.13. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

6. Заступник головного лікаря зобов'язаний:

6.1. Здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю завідуючих структурними підрозділами пологового будинку.

6.2. Розробляти і контролювати виконання плану роботи стаціонару пологового будинку, представляти в установлені терміни звітну документацію щодо діяльності пологового будинку.

6.3. Здійснювати організацію проведення лікарської експертизи.

6.4. Організовувати проведення заходів щодо підвищення кваліфікації лікарів та середніх медичних працівників лікувально-профілактичних закладів акушерсько-гінекологічного профілю на базі пологового будинку.

6.5. Забезпечувати дотримання правил захисту медичного персоналу при роботі з кров'ю.

6.6. Проводити планові перевірки роботи підрозділів, з наступним обговоренням результатів перевірки на медичній раді.

6.7. Здійснювати аналіз якісних показників роботи структурних підрозділів пологового будинку, ведення медичної документації.

6.8. Організовувати та особисто брати участь у проведенні консиліумів тяжких хворих.

6.9 Розробляти правила внутрішнього розпорядку для пацієнтів.

6.10. здійснювати контроль за проведенням експертизи тимчасової непрацездатності хворих та видачі листків непрацездатності;

6.11. Організовувати та проводити медичні наради, конференції для спеціалістів та фахівців.

6.12. Організовувати проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; первинної профілактики вроджених вад розвитку; профілактики онкозахворювань та інше.

6.13. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

6.14. Підвищувати свій професійний рівень.

7. Заступник головного лікаря має право:

7.1. Віддавати розпорядження та вказівки керівникам та працівникам підвідомчих йому структурних підрозділів пологового будинку.

7.2. Представляти підпорядкованих йому працівників для заохочення і вносити пропозиції щодо дисциплінарних стягнень на осіб, що порушують правила внутрішнього трудового розпорядку.

9. Заступник головного лікаря несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про завідуючого пологовим (гінекологічним) відділенням стаціонару

1. Завідуючий пологовим (гінекологічним) відділенням стаціонару (далі - завідуючий відділенням) здійснює безпосереднє керівництво діяльністю підпорядкованого йому медичного персоналу і несе повну відповідальність за якість і культуру медичного обслуговування вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих у відділенні.

2. На посаду завідуючого відділення призначається кваліфікований лікар акушер-гінеколог, який має першу або вищу кваліфікаційну категорію за фахом та організаторські здібності.

3. Призначення і звільнення завідуючого відділенням проводиться головним лікарем лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить відділення.

4. Завідуючий відділенням у своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з медичної частини.

5. Завідуючий відділенням керується у своїй роботі положенням про пологовий будинок, даним положенням, посадовою інструкцією, наказами та інструкціями органів охорони здоров'я.

6. Основною метою діяльності завідуючого відділенням є організація надання кваліфікованої стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги.

7. У відповідності з цим завідуючий відділенням:

7.1. Забезпечує організацію обстеження і лікування вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих на сучасному рівні досягнень медичної науки та техніки.

7.2. Спільно з лікарем-ординатором відділення здійснює огляд хворої (вагітної) в день госпіталізації, але не пізніше 3-го дня стаціонарного лікування.

7.3. Забезпечує належну розстановку та організацію праці персоналу відділення.

7.4. Забезпечує планове підвищення кваліфікації лікарського, середнього та молодшого медичного персоналу.

7.5. Організовує надання консультативно-діагностичної та лікувальної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, гінекологічним хворим підпорядкованого йому відділення із залученням спеціалістів інших відділень (інших лікувально-профілактичних закладів), при необхідності - із заступником головного лікаря з медичної частини.

7.6. Налагоджує тісний взаємозв'язок і контакт в роботі з завідуючим жіночою консультацією (поліклінікою) та іншими лікувально-профілактичними закладами щодо вирішення питань надання медичної допомоги жіночому населенню району.

7.7. Вирішує питання переводу хворих (вагітних) зі стаціонару в стаціонар.

7.8. Забезпечує впровадження в практику роботи відділення нових методів та засобів діагностики і лікування, сучасних медичних технологій.

7.9. Організовує раціональне використання наявної діагностичної та лікувальної апаратури, інструментарію та іншого медичного обладнання.

7.10. Контролює ведення облікової медичної документації відповідно до вимог галузевих нормативних документів.

7.11. Забезпечує створення належних умов для проведення навчально-виховної і науково-дослідницької роботи кафедри (відділу) вищого медичного закладу освіти IV рівня акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), які розташовані на базі відділення.

7.12. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

8. Завідуючий відділенням несе відповідальність за:

8.1. Якість надання медичної допомоги хворим (вагітним) персоналом відділення.

8.2. Раціональне використання наявного ліжкового фонду, обладнання, медикаментозних засобів та препаратів.

8.3. Дотримання медичним персоналом правил захисту при роботі з кров'ю.

8.4. Забезпечення належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму відділення.

8.5. Обгрунтованість видачі та продовження листків непрацездатності, своєчасність направлення хворих на лікарсько-консультативну комісію та ВТЕК.

8.6. Здійснення заходів третинної профілактики та організацію реабілітаційних заходів.

8.7. Ведення первинної медичної та обліково-звітної документації.

8.8. Проведення заходів профілактики щодо передачі ВІЛ-інфекції від матері до плода.

8.9. Проведення планової санітарно-просвітницької роботи серед пацієнтів з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї вроджених вад розвитку; онкозахворювань та інше.

9. Завідуючий відділенням зобов'язаний:

9.1. Розробляти графіки роботи персоналу відділення.

9.2. Систематично проводити обходи відділення сумісно з лікарями, проводити огляди хворих (вагітних).

9.3. Надавати планову консультативну допомогу лікарям-акушерам-гінекологам щодо обстеження та лікування хворих (вагітних).

9.4. Проводити аналіз показників роботи відділення.

9.5. Забезпечувати належний рівень організації надання невідкладної допомоги.

9.6. інформувати головного лікаря пологового будинку, а у разі його відсутності - заступника головного лікаря з лікувальної роботи, про всі надзвичайні ситуації, що відбуваються у відділенні (раптова смерть, групові захворювання, нещасні випадки та інше).

9.7. Постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію.

9.8. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

10. Завідуючий відділенням має право:

10.1. Брати участь у вирішенні питань щодо підбору та розстановці кадрів у відділенні.

10.2. Подавати головному лікарю (заступнику з медичної частини) кандидатури кращих працівників для заохочення та вносити пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень.

10.3. Організовувати та проводити адміністративні збори, практичні заняття, клінічне обговорення хворих та інше.

11. Завідуючий відділенням несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про завідуючого відділенням неонатологічного профілю

1. На посаду завідуючого відділення неонатологічного профілю призначається лікар-педіатр-неонатолог, який пройшов спеціалізацію з неонатології та має першу або вищу кваліфікаційну категорію за фахом і досвід організаційної роботи.

2. Завідуючий відділенням неонатологічного профілю пологового будинку (далі - завідуючий відділенням) здійснює безпосереднє керівництво роботою відділення неонатологічного профілю.

3. Призначення і звільнення завідуючого відділенням проводиться головним лікарем пологового будинку, до складу якого входить відділення.

4. Завідуючий відділенням у своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

5. Завідуючий відділенням у своїй роботі керується положенням про пологовий будинок, цим положенням, наказами та інструкціями органів охорони здоров'я.

6. Основним завданням завідуючого відділенням є:

6.1. Організація кваліфікованої лікувально-діагностичної допомоги новонародженим.

6.2. Організація догляду за новонародженими згідно із сучасними вимогами.

6.3. Організація роботи відділення, дотримання режиму, визначеного нормативними документами.

6.4. Організація підвищення кваліфікації персоналу відділення.

6.5. Організація консультативної допомоги новонародженим із залученням суміжних спеціалістів;

6.6. Організація наступності, взаємозв'язку у роботі з іншими відділеннями, лікувально-профілактичними закладами щодо вирішення питань переводу новонароджених до інших відділень, стаціонарів.

6.7. Впровадження у практику роботи відділення нових методів та засобів діагностики і лікування новонароджених.

6.8. Контроль за впровадженням в роботу відділення "Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

6.9. Контроль за веденням облікової медичної документації відповідно до затверджених форм.

6.10. Створення належних умов для проведення навчально-педагогічної і науково-дослідницької роботи кафедри (відділу) вищого, середнього медичного закладу, які розташовані на базі відділення.

6.11. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

7. Завідуючий відділенням несе безпосередню відповідальність за:

7.1. Керівництво діяльністю лікарів-педіатрів-неонатологів, фахівців та робітників відділення.

7.2. Виконання лікарями-педіатрами-неонатологами, фахівцями та робітниками відділення відповідних положень про їх роботу, посадових обов'язків.

7.3. Раціональне використання наявної діагностичної та лікувальної апаратури, інструментарію та іншого медичного обладнання.

7.4. Дотримання медичним персоналом правил захисту при роботі з кров'ю.

7.5. Забезпечення належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму роботи відділення.

7.6. Впровадження сучасних медичних технологій та прогресивних методів роботи медичного персоналу, навчання їх користуватися сучасною апаратурою та технікою.

7.7. Організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу відділення.

7.8. Проведення планової санітарно-просвітнтцької роботи серед породіль щодо профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу, принципів і переваг грудного вигодовування, основних принципів догляду за новонародженими, профілактики інфікування новонароджених.

7.9. Правильність зберігання, обміну та видачі отруйних та сильнодіючих медикаментів, інших засобів.

7.10. Правильність заповнення та видачі документів, що засвідчують народження/смерть новонародженого.

8. Завідуючий відділенням зобов'язаний:

8.1. Розробляти графіки роботи лікарів, фахівців та робітників відділення.

8.2. Проводити огляди хворих та здорових новонароджених у відділенні спільного перебування матері та дитини.

8.3. Надавати інформаційно-методичну допомогу лікарям-педіатрам-неонатологам у проведенні спеціальних методів обстеження та лікування новонароджених.

8.4. Систематично аналізувати показники якості роботи відділення та приймати відповідні рішення щодо їх поліпшення;

8.5. Контролювати проведення профілактичних щеплень новонародженим;

8.6. Доводити до відома головного лікаря пологового будинку, а у разі його відсутності - до відома заступника головного лікаря з медичної частини про всі надзвичайні ситуації, які стались із новонародженими та обслуговуючим персоналом;

8.7. Складати та представляти головному лікарю чи його заступнику заявку на необхідне для відділення медичне та господарське обладнання, апаратуру, ремонт приміщень та обладнання;

8.8. Постійно підвищувати свій професійний рівень.

8.9. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

9. Завідуючий відділенням має право:

9.1. Брати участь у роботі адміністрації пологового будинку по формуванню кадрового забезпечення відділення.

9.2. Подавати головному лікарю для заохочення кандидатури кращих працівників відділення та вносити пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень.

9.3. Організовувати та проводити для працівників відділення адміністративні збори, практичні заняття, клінічне обговорення стану хворих та інше.

9.4. Спільно з акушерами-гінекологами проводити клініко-патологоанатомічні конференції.

10. Завідуючий відділенням несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про завідуючого відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії пологового будинку

1. На посаду завідуючого відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (далі - завідуючий ВАІТ) призначається спеціаліст, який має першу або вищу кваліфікаційну категорію спеціальністю анестезіологія, досвід лікувальної та організаційної роботи за фахом.

2. Завідуючий ВАІТ призначається та звільняється з посади головним лікарем лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить ВАІТ. У своїй роботі підпорядковується головному лікарю та безпосередньо заступнику головного лікаря з лікувальної роботи.

3. Завідуючий ВАІТ у своїй роботі керується чинними нормативними актами, положенням про пологовий будинок, про відділення анестезіології та інтенсивної терапії, цим положенням, посадовою інструкцією.

4. Основним завданням завідуючого ВАІТ є організація роботи лікарського, середнього та молодшого медичного персоналу відділення щодо забезпечення надання кваліфікованої анестезіологічної, інтенсивної та реанімаційної медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, гінекологічним хворим.

5. Відповідно до завдань завідуючий ВАІТ забезпечує:

5.1. Створення оптимальних умов щодо підготовки і проведення знеболювання оперативних втручань, пологів, спеціальних діагностичних і лікувальних процедур.

5.2. Контроль проведення реанімаційних заходів та інтенсивної терапії у хворих з розладами життєво важливих функцій.

5.3. Оптимальний розподіл персоналу відділення по робочих місцях та організацію його роботи.

5.4. Організацію та проведення заходів щодо підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу відділення.

5.5. Раціональне використання матеріальних ресурсів (обладнання, медичного інструментарію, лікарських препаратів).

5.6. Дотримання співробітниками відділення правил охорони праці.

6. Завідуючий ВАІТ зобов'язаний:

6.1. Складати графік роботи співробітників відділення;

6.2. Здійснювати обходи в палатах інтенсивної терапії.

6.3. Надавати консультативну і практичну медичну допомогу, в тому числі і за викликом чергового лікаря-анестезіолога.

6.4. Проводити аналіз показників діяльності відділення, подавати звіт про роботу відділення за встановленою формою.

6.5. Своєчасно доповідати головному лікарю або його заступнику з лікувальної роботи про всі екстраординарні випадки, що трапляються з хворими або персоналом у відділенні.

6.6. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

6.7. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

7. Завідуючий відділенням має право:

7.1. Запрошувати консультантів і організовувати консиліуми за погодженням із заступником головного лікаря з лікувальної роботи або з головним лікарем.

7.2. Брати безпосередню участь у підборі кадрів відділення.

7.3. Представляти головному лікарю кан дидатури співробітників для морального та матеріального заохочення, вносити пропозиції про накладання дисциплінарних стягнень на осіб, які порушують трудову дисципліну, незадовільно виконують свої службові обов'язки.

8. Завідуючий ВАІТ може одночасно виконувати обов'язки обласного (міського) позаштатного спеціаліста з анестезіології.

9. Завідуючий відділенням несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про лікаря-акушера-гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення

1. На посаду лікаря-акушера-гінеколога акушерського (гінекологічного) відділення (далі - лікар-акушер-гінеколог) призначається спеціаліст з вищою медичною освітою, який пройшов первинну спеціалізацію і має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство і гінекологія.

2. Лікар-акушер-гінеколог призначається на посаду та звільняється головним лікарем ЛПЗ за узгодженням з завідуючим відділенням.

3. Лікар-акушер-гінеколог підпорядковується завідуючому відділенням і здійснює роботу під його керівництвом.

4. Лікар-акушер-гінеколог у своїй роботі керується цим положенням, чинним законодавством, наказами та інструкціями органів охорони здоров'я, посадовою інструкцією.

5. Основним завданнями лікаря-акушера-гінеколога є:

5.1. Надання кваліфікованої планової та невідкладної стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги відповідно до кваліфікаційної категорії.

5.2. Дотримання правил медичної етики та деонтології.

5.3. Контроль виконання фахівцями лікарських призначень, маніпуляцій.

5.4. Проведення аналізу показників своєї роботи, ефективності і віддалених результатів лікування хворих.

5.5. Забезпечення своєчасного оформлення та видачі документів щодо відпустки по вагітності та пологах, лікарняного листка у випадках тимчасової непрацездатності, направлення на лікарсько-консультативну комісію та ВТЕК.

5.6. Проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; вроджених вад розвитку, онкозахворювань та інше.

5.7. Впровадження у діяльність "Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

5.8. Підвищення рівня своєї кваліфікації.

5.9. Володіння сучасними методами обстеження, діагностики та лікування акушерської, гінекологічної патології.

5.10. Ведення первинної медичної документації відповідно до вимог галузевих нормативних документів.

5.11. Участь у обходах завідуючого відділенням.

5.12. Своєчасне інформування завідуючого відділенням про стан тяжких пацієнтів.

5.13. Чергування відповідно до затвердженого графіку.

5.14. Надання інформації родичам (близьким) про стан здоров'я пацієнтів відповідно до принципів медичної етики та деонтології.

5.15. Дотримання правил особистого захисту при роботі з кров'ю.

5.16. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

6. Лікар акушер-гінеколог має право:

6.1. Давати вказівки підлеглим йому фахівцям та робітникам.

6.2. Вносити пропозиції про заохочення співробітників відділення чи накладення на них дисциплінарних стягнень.

7. Лікар-акушер-гінеколог несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про лікаря-педіатра-неонатолога акушерського стаціонару

1. На посаду лікаря-педіатра-неонатолога відділення новонароджених пологового будинку призначається спеціаліст із вищою медичною освітою, який пройшов первинну спеціалізацію і має сертифікат за спеціальністю неонатологія.

2. Лікар-педіатр-неонатолог призначається на посаду і звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу за узгодженням із завідуючим неонатологічним відділенням.

3. Лікар-педіатр-неонатолог підпорядковується завідуючому неонатологічним відділенням і працює під його керівництвом.

4. Лікар-педіатр-неонатолог у своїй роботі керується цим положенням, чинним законодавством, наказами й інструкціями органів охорони здоров'я, посадовою інструкцією.

5. Відповідно до завдань акушерського стаціонару та цього положення лікар-неонатолог забезпечує:

5.1. Догляд за здоровими новонародженими та кваліфіковану планову і невідкладну медичну допомогу при розладах ранньої адаптації та захворюваннях новонароджених.

5.2. Дотримання правил медичної етики і деонтології у відділенні.

5.3. Контроль виконання середнім медичним персоналом лікарських призначень, маніпуляцій, догляду за новонародженим.

5.4. Проведення аналізу показників своєї роботи, вивчення ефективності і віддалених результатів лікування хворих.

5.5. Впровадження у практичну роботу "Нормативів надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатологічної допомоги".

5.6. Дотримання санітарно-гігієнічного режиму, протиепідемічних заходів у відділенні відповідно до нормативних документів

5.7. Проведення заходів щодо підвищення кваліфікації фахівців та робітників неонатологічних відділень.

6. Лікар-педіатр-неонатолог зобов'язаний:

6.1. Володіти сучасними методами догляду за новонародженим, обстеження, діагностики і лікування захворювань періоду новонародженості.

6.2. Вести первинну медичну документацію.

6.3. Проводити щоденні огляди новонароджених (обхід) разом з медичною сестрою та брати участь в обходах завідуючого відділенням, працівників кафедри.

6.4. Своєчасно інформувати завідуючого відділенням про новонароджених у важкому стані та тих, які потребують повторного огляду; про необхідність проведення консиліуму для визначення об'єму діагностичних та лікувальних заходів, про заплановану виписку, переведення новонароджених до інших відділень, лікувальних закладів, про грубі порушення правил внутрішнього розпорядку з боку медичного персоналу, пацієнтів, про випадки смерті новонароджених.

6.5. Нести чергування відповідно до графіку роботи.

6.6. Систематично підвищувати свою кваліфікацію.

6.7. Проводити заходи щодо підвищення кваліфікації фахівців та робітників неонатологічних відділень.

6.8. Надавати інформацію матерям і родичам (близьким) про стан здоров'я новонароджених відповідно до принципів медичної етики і деонтології.

6.9. Дотримуватись правил особистого захисту, уникаючи безпосереднього контакту з кров'ю й іншими біологічними рідинами пацієнтів і донорів.

6.10. Проводити аналіз показників своєї роботи, вивчати ефективність і віддалені результати лікування хворих.

6.11. Проводити санітарно-просвітницьку роботу з питань догляду і раціонального вигодовування новонародженої дитини; переваг грудного вигодовування; профілактичної вакцинації; профілактики соматичних та інфекційних захворювань у новонароджених тощо.

6.12. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

6.13. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

7. Лікар-педіатр-неонатолог має право:

7.1. Спільно з лікарями-акушерами-гінекологами обговорювати план ведення вагітних груп високого ризику з метою прогнозування стану плода і новонародженого, визначення методу та терміну розродження.

7.2. Своєчасно отримувати інформацію щодо ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду.

7.3. Давати вказівки підлеглим йому фахівцям та робітникам відділення щодо догляду та лікування новонароджених.

7.4. Вносити пропозиції щодо заохочення співробітників відділення чи накладення на них дисциплінарних стягнень.

8. Лікар-педіатр-неонатолог несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про головну акушерку пологового будинку / старшу акушерку пологового відділення закладу охорони здоров'я

1. Посаду головної акушерки пологового будинку / старшої акушерки пологового відділення лікувально-профілактичного закладу (далі - головна/старша акушерка) може обіймати молодший спеціаліст із медичною освітою, який має кваліфікацію акушерки, досвід практичної та організаційної роботи і стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років.

2. Головна/старша акушерка призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного лікаря.

3. Головна/старша акушерка знаходиться у підпорядкуванні головного лікаря лікувально-профілактичного закладу та його заступника з медичної частини.

4. Головна/старша акушерка у своїй роботі керується цим положенням, положенням про пологовий будинок/відділення, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, правилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні головної/старшої акушерки знаходиться середній і молодший медичний персонал пологового будинку/відділення.

6. Основним завданням головної/старшої акушерки є раціональна організація праці фахівців та робітників пологового будинку/відділення.

7. Відповідно до основних завдань головна/старша акушерка забезпечує:

7.1. Проведення заходів щодо раціональної організації праці фахівців та робітників пологового будинку/відділення

7.2. Контроль виконання лікарських призначень фахівцями, дотримання правил догляду та обслуговування вагітних, роділь, породіль, новонароджених, гінекологічних хворих.

7.3. Контроль за дотриманням медичним персоналом та пацієнтами санітарно-протиепідемічного режиму та правил внутрішнього розпорядку пологового будинку/відділення.

7.4. Контроль за проведенням стерилізації інструментарію та перев'язувального матеріалу.

7.5. Дотримання правил надходження, обліку та зберігання медикаментів (у тому числі сильнодіючих та наркотичних лікарських засобів), витратних матеріалів, інструментарію, предметів господарського призначення та інше.

7.6. Виконання інструкцій щодо зберігання, ведення облікової медичної документації (в тому числі бланків особливого обліку), бланків документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

7.7. Розробку та здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації фахівців та робітників (проведення сестринських конференцій, семінарів, тематичних занять, лекцій лікарів та інше), вивчення та обмін досвідом роботи з іншими закладами акушерсько-гінекологічного профілю.

7.8. Контроль за дотриманням фахівцями та робітниками інструкцій щодо правил особистого захисту при роботі з кров'ю.

7.9. Контроль проходження виробничої та переддипломної практики студентами медичних коледжів (училищ).

7.10. Організацію проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження репродуктивного здоров'я, планування сім'ї, профілактики ускладнень вагітності та пологів, ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу, онкозахворювань, первинної профілактики вроджених вад розвитку та інше.

7.11. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

7.12. Дотримування принципів медичної етики та деонтології.

8. При здійсненні своїх обов'язків головна/старша акушерка має право:

8.1. Давати вказівки підлеглим їй фахівцям та робітникам.

8.2. Вносити пропозиції щодо заохочення підлеглих співробітників чи накладення на них дисциплінарних стягнень.

8.3. Регулярно проводити обходи палат, кабінетів, інших приміщень пологового будинку/відділення.

8.4. Проводити інструктаж середнього та молодшого персоналу відділення з питань санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

8.5. Систематично проводити роботу з питань дотримання медичним персоналом принципів медичної етики та деонтології, належного виконання своїх обов'язків, дотримання прав пацієнта.

8.6. Систематично підвищувати свій професійний рівень.

9. Головна акушерка несе відповідальність за належне виконання покладених на неї завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про старшу медичну сестру відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії акушерського стаціонару

1. На посаду старшої медичної сестри відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії (далі - старша медична сестра ВАІТ) призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію медичної сестри (акушерку), має досвід роботи з анестезіології та інтенсивної терапії в акушерському стаціонарі і стаж роботи не менше 5 років.

2. Старша медична сестра ВАІТ приймається на посаду та звільняється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить відділення анестезіології та інтенсивної терапії, та безпосередньо підпорядковується його завідуючому.

3. Старша медична сестра ВАІТ у своїй роботі керується чинним законодавством, положеннями про пологовий будинок, відділення анестезіології та інтенсивної терапії акушерського стаціонару, цим положенням, посадовою інструкцією.

4. Відповідно до завдань відділення старша медична сестра ВАІТ зобов'язана:

4.1. Раціонально організовувати працю фахівців та робітників відділення.

4.2. Складати графіки роботи і відпусток фахівців та робітників відділення.

4.3. Забезпечувати трудову дисципліну, дотримування правил внутрішнього розпорядку і техніки безпеки фахівців та робітників відділення.

4.4. Забезпечувати дотримання встановленого санітарно-протиепідемічного режиму відділення.

4.5. Стежити за наявністю та своєчасним систематичним поповненням відділення медичним інструментарієм, медикаментами та обладнанням.

4.6. Забезпечувати технічно грамотне використання, експлуатацію і своєчасний ремонт обладнання та апаратури, раціональне використання медикаментів.

4.7. Здійснювати контроль за зберіганням, обліком та використанням сильнодіючих та отруйних препаратів.

4.8. Контролювати якість проведення стерилізації інструментарію та перев'язувального матеріалу.

4.9. Під керівництвом завідуючого відділенням розробляти і забезпечувати виконання планів підвищення кваліфікації фахівців і проведення сестринських конференцій.

4.10. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

4.11. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

4.12. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

5. Старша медична сестра ВАІТ мас право:

5.1. Давати вказівки підлеглим фахівцям та робітникам.

5.2. Подавати пропозиції завідуючому відділенням щодо заохочення та накладання дисциплінарних стягнень на фахівців та робітників відділення.

5.3. Брати участь у роботі ради медичних сестер пологового будинку.

6. Старша медична сестра несе відповідальність за належне виконання покладених на неї завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про акушерку акушерського стаціонару

1. Посаду акушерки акушерського стаціонару (далі - акушерка) може обіймати молодший спеціаліст із медичною освітою, який має кваліфікацію акушерки.

2. Акушерка призначається на посаду та звільняється керівником лікувально-профілактичного закладу.

3. Акушерка знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні лікаря-акушера-гінеколога, старшої акушерки та завідуючого відділенням акушерського стаціонару.

4. У своїй роботі акушерка керується цим положенням, положенням про пологовий будинок/акушерське відділення, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, правилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні акушерки знаходиться робітники акушерського відділення.

6. Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітницької роботи з пацієнтами відділення.

7. Відповідно до основних завдань акушерка здійснює:

7.1. Лікувально-діагностичні маніпуляції вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим за призначенням лікаря відділення.

7.2. Підготовку вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих до медичного огляду.

7.3. Інформує вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих про правила внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму відділення, здійснює контроль за їх дотриманням.

7.4. Допомагає лікарю у проведенні оглядів вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

7.5. Медичну допомогу при пологах, первинну обробку новонароджених;

7.6. Проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; вроджених вад розвитку, онкозахворювань та інше.

7.7. Контроль за роботою робітників.

7.8. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

8. Акушерка зобов'язана:

8.1. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку та санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму відділення, асептики та антисептики при виконанні своїх службових обов'язків.

8.2. Виконувати прості лабораторні дослідження (аналіз сечі на білок, аналіз крові на гемоглобін, визначення групової приналежності крові).

8.3. Виконувати при необхідності обов'язки операційної сестри.

8.4. Вести відповідну медичну документацію.

8.5. Здійснювати контроль за станом вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, своєчасно доповідати лікарю-акушеру-гінекологу, завідуючому відділенням, а при їх відсутності - черговому лікарю про всі зміни стану здоров'я пацієнтів, ускладнення та захворювання, при необхідності негайно викликати лікаря.

8.6. Надавати першу невідкладну допомогу при гострих захворюваннях та нещасних випадках.

8.7. Систематично підвищувати рівень професійної підготовки.

8.8. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології

9. Акушерка має право:

9.1. Застосовувати за призначенням лікаря консервативні методи лікування, здійснювати деякі лікувальні процедури та внутрішньовенні ін'єкції.

9.2. Вводити за призначенням лікаря сильнодіючі лікарські речовини, наркотики, протишокові засоби хворим.

9.3. Здійснювати переливання крові у присутності та під контролем лікаря.

9.4. Здійснювати деякі акушерські втручання за життєвими показаннями.

10. Акушерка несе відповідальність за належне виконання покладених на неї завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

29.12.2003  № 620

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про медичну сестру відділення неонатологічного профілю

1. Посаду медичної сестри відділення неонатологічного профілю (відділення неонатального догляду, відділення інтенсивної терапії новонароджених) (далі - медична сестра) може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який має кваліфікацію медичної сестри.

2. Медична сестра призначається на посаду та звільняється керівником лікувально-профілактичного закладу.

3. Медична сестра знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні, старшої медичної сестри та завідуючого відділенням неонаталогічного профілю (відділення неонатального догляду та лікування новонароджених, відділення інтенсивної терапії новонароджених).

4. У своїй роботі медична сестра керується цим положення, положенням про пологовий будинок/відділення, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров'я, правилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні фахівців знаходяться робітники відділення.

6. Основним завданням медичної сестри є проведення лікувально-профілактичної та санітарно-просвітницької роботи з матерями пацієнтів відділення.

7. Відповідно до основних завдань медична сестра здійснює:

7.1. Призначення лікаря-педіатра-неонатолога відділення при проведенні інтенсивної терапії та первинної реанімації новонароджених.

7.2. Консультування та надання практичної допомоги матерям з питань підтримки грудного вигодовування та догляду за новонародженими.

7.3. Підготовку новонароджених до огляду їх лікарем-педіатром-неонатологом.

7.4. Участь у проведенні оглядів новонароджених, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

7.5. Контроль за дотриманням правил внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму відділення.

7.6. Проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім'ї; вроджених вад розвитку, онкозахворювань та інше.

7.7. Контроль за роботою робітників відділення.

7.8. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

8. Медична сестра зобов'язана:

8.1. Дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та санітарно-епідеміологічного режиму відділення, асептики та антисептики при виконанні своїх службових обов'язків.

8.2. Вести необхідну медичну документацію.

8.3. Здійснювати контроль за станом новонароджених, своєчасно доповідати лікарю-ординатору, завідуючому відділенням, а при їх відсутності - черговому лікарю про всі ускладнення та захворювання, зміни стану здоров'я пацієнтів, при необхідності негайно викликати лікаря.

8.4. Надавати першу невідкладну допомогу при гострих захворюваннях та нещасних випадках.

8.5. Дотримуватись правил особистого захисту при роботі з кров'ю.

8.6. Систематично підвищувати рівень своєї професійної підготовки.

8.7. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

9. Медична сестра має право:

9.1. Застосовувати за призначенням лікаря консервативні методи лікування, здійснювати деякі лікувальні процедури та внутрішньовенні введення медикаментів новонародженим.

9.2. Вводити за призначенням лікаря сильнодіючі лікарські речовини, протишокові засоби.

9.3. Здійснювати переливання крові та її компонентів у присутності та під контролем лікаря.

10. Медична сестра несе відповідальність за належне виконання покладених на нього завдань і функцій та використання наданих прав.

Начальник управління
організації медичної допомоги
дітям і матерям


Р.О.Моісеєнко




На сайті також шукають: Рисполепт, Пірацетам інструкція, Діоксидин застосування, Дифлазон побічні дії, Тетурам протипоказання