ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

РИСПОЛЕПТ®

(RISPOLEPT®)

Загальна характеристика:

міжнародна назва: рисперидон;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить 1 мг рисперидону;

допоміжні речовини: кислота винна, кислота бензойна, натрію гідроксид,

вода очищена.

Форма випуску. Розчин для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Антипсихотичні засоби. Код АТС N05A Х 08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Рисперидон - це селективний моноамінергічнийантагоніст. Він виявляє високу афінність до серотонінергічних 5-НТ 2 ідофамінергічних D2-рецепторів. Рисперидон зв’язується також з a1-адренергічними рецепторами та, з меншою афінністю, з Н 1-гістамінергічними та a2-адренергічними рецепторами. Рисперидон не виявляє афінності до холінергічних рецепторів. Хочарисперидон є потужним D2-антагоністом, що пов’язують з його ефективністю щодо продуктивної симптоматики шизофренії, він не спричинює значного пригнічення моторної активності та меншою мірою індукує каталепсію в порівнянні з класичними нейролептиками. Збалансований центральний антагонізм до серотоніну та дофамінузменшує схильність до екстра пірамідних побічних ефектів і розширює терапевтичний вплив препарату з охопленням негативних та афективних симптомів шизофренії.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому активний компонент препарату Рисполепт^®- рисперидон повністю абсорбується та досягає пікових концентрацій у плазмі вмежах від однієї до двох годин. Їжа не впливає на абсорбцію препарату, томурисперидон можна призначати незалежно від прийому їжі.

Рисперидон метаболізується через цитохром Р-450 IID6 до 9-гідроксирисперидону, який має аналогічну рисперидону фармакологічну дію. Рисперидон і 9-гідроксирисперидон утворюють активну антипсихотичну фракцію. Іншим шляхом метаболізму Рисполепту^® є N-дезалкілування.

Після перорального прийому у хворих на психози рисперидон виділяється зперіодом напів виведення, що становить близько 3 годин. Період напів виведення 9-гідро-ксирисперидону та активної антипсихотичної фракції досягає 24 годин.

Рівноважна концентрація рисперидону в організмі у більшості пацієнтів досягається протягом 1 дня. Рівноважна концентрація 9-гідроксирисперидонудосягається протягом 4 - 5 діб. Концентрації рисперидону в плазмі пропорційні дозі препарату (в межах терапевтичних доз). Рисперидон швидко розподіляється в організмі. Об’єм розподілу становить 1-2 л/кг. У плазмі рисперидон зв’язуєтьсяз альбуміном і кислим a1-глікопро-теїном. Рисперидон на 88 % зв’язуєтьсябілками плазми, 9-гідроксирисперидон - на 77 %.

Через тиждень після застосування препарату 70 % дози виводиться із сечею, 14 % - з калом. У сечірисперидон і 9-гідроксирисперидон сягає 35-45 % прийнятої дози. Іншу частину становлять неактивні метаболіти.

Дослідження одноразового прийому препарату виявило високі рівні активних концентрацій в плазмі та поступове виведення у пацієнтів похилого вікуз нирковою недостатністю. У пацієнтів з нирковою недостатністю спостерігалисьнормальні рівні концентрації рисперидону в плазмі.

Показання для застосування.

Рисполепт^® показаний для:

лікування різноманітних форм шизофренії (включаючи перший епізод психозу, гострі напади шизофренії, хронічну шизофренію) та інших психотичнихстанів з вираженою продуктивною (галюцинації, марення, розлади мислення, ворожість, підозрілість) та/ або негативною (притуплений афект, емоційна та соціальна відчуженість, убогість мовлення) симптоматикою. Рисполепт^®також зменшує афективну симптоматику (тривога, страх, депресія) у пацієнтів ізшизоафективними розладами та шизофренією. Рисполепт^® також показаний як засіб довго тривалої підтримуючої терапії для попередження рецидивів (гострихпсихотичних станів) при хронічному перебігу шизофренії.

Лікування порушень поведінки у хворих на деменцію із симптомами агресивності (вербальні сполохи, фізичне насильство), розладів поведінки (тривога, ажитація) або при переважанні психотичнихсимптомів.

Як додаткова терапія до стабілізаторів настрою при лікуванні маніакальних епізодів при біполярних розладах. Ці епізоди характеризуються піднесеним, експансивним або дратливим настроєм, підвищеною самооцінкою, зменшенням потреби у сні, прискореним мовленням, розосереджуванням думок, неможливістю сконцентруватись і не сприйняттям критики, а також асоціальною або агресивною поведінкою.

Спосіб застосування та дози.

Шизофренія.

Перехід з терапії іншими антипсихотичними препаратами.

Якщо це клінічно виправдано, під час терапії Рисполептом^® рекомендується поступово припинити попередню терапію іншими препаратами. При цьому, якщо пацієнт переводиться з терапії антипсихотичними препаратами у формі “депо”, то лікування Рисполептом^® рекомендується розпочати замість наступної запланованої ін’єкції. Періодично слід оцінювати необхідність у подовженні поточної терапії антипаркінсонічними препаратами.

Дорослі.

Рисполепт® може призначатись один або два рази на добу.

Пацієнтам слід розпочинати прийом з 2 мг Рисполепту^® на добу, на другий день доза може бути збільшена до 4 мг. Після цього дозу можна підтримувати без змін або, при необхідності, продовжувати індивідуальну корекцію дози. Для більшості пацієнтів встановлюється доза 2-8 мг на добу. Удеяких пацієнтів може бути виправдано поступове підвищення дози та менш значна стартова доза.

Дози, які перевищують 10 мг на добу, не виявили вищої ефективності у порівнянні з меншими дозами, але вони можуть спричинювати появуекстра пірамідних симптомів. Оскільки безпека доз, що перевищують 16 мг на добу, не вивчалась, дози, що перевищують цей рівень, застосовувати не можна.

Якщо є потреба у додатковому седативному ефекті, до терапії Рисполептом^®можна додати бензодіазепіни.

Пацієнти похилого віку.

Рекомендована початкова доза по 0,5 мг на прийом, дварази на добу. Дозу можна індивідуально збільшити з 0,5 мг два рази на добу до 1-2 мг два рази на добу.

Рисполепт^® добре переноситься пацієнтами похилого віку.

Діти.

Застосування препарату у дітей молодше 15 років детально не вивчено.

Пацієнти з захворюваннями печінки та нирок.

Початкова доза, що рекомендується, становить по 0,5 мг, два рази надобу. Зазначену дозу можна індивідуально збільшувати з 0,5 мг два рази на добудо 1-2 мг два рази на добу. При лікуванні пацієнтів цієї групи Рисполепт^®слід застосовувати з обережністю, до отримання більш детальної інформації.

Лікування порушень поведінки у хворих на деменцію.

Лікування слід розпочинати зі стартової дози по 0,25 мг, двічі на добу. За необхідності ця доза може бути індивідуально пристосована прирощуванням нечастіше, ніж через день, по 0,25 мг, двічі на добу. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза по 0,5 мг, два рази на добу. Однак для деяких пацієнтів ефективна доза може бути збільшена до 1 мг, двічі на добу. Після досягнення ефективної дози пацієнт може бути переведений на одноразовий прийом препарату.

Біполярний розлад – додаткова терапія.

Рекомендована початкова доза становить 2 мг на добу. Дозу можна індивідуально збільшити прирощенням дози по 2 мг/добу не частіше, ніж через день. Оптимальною дозою для більшості пацієнтів є доза 2–6 мг надобу.

Асоціальні прояви та інші порушення поведінки.

Пацієнти ≥ 50 кг

Рекомендована початкова доза становить 0,5 мг, один раз на день. Дозу дозволяється

коригувати за допомогою поступового збільшення на 0,5 мг один раз надень і не частіше, ніж через день, за необхідністю. Оптимальна доза для більшості пацієнтів - 1 мг, один раз на день. Однак для деяких пацієнтів потрібно не більш 0,5 мг один раз на день для досягнення позитивного ефекту, втой час як інші можуть потребувати 1,5 мг один раз на день.

Пацієнти < 50 кг

Рекомендована початкова доза - 0,25 мг один раз на день. Дозу дозволяється індивідуально коригувати за допомогою поступового збільшення на 0,25мг один раз на день і не частіше, ніж через день, за необхідністю. Оптимальна доза для більшості пацієнтів -

 0,5 мг, один раз на день. Однак для деяких пацієнтів необхідна доза становить не більше ніж 0,25 мг один раз на день для досягнення позитивного ефекту, в той час як інші можуть потребувати 0,75 мг один раз на день.

Як і при інших видах симптоматичного лікування, довготривале застосування Рисполепту^® необхідно періодично переглядати і коригувати протягом усієї терапії.

Досвід застосування препарату в лікуванні дітей у віці до 5 років обмежений.

Прийом їжі не впливає на абсорбцію Рисполепту.

Рекомендації

Препарат Рисполепт^® пероральний розчин, виробляється уфлаконах по 30 мл і 100 мл

із запобіжними пластиковими кришечками із захистом від дітей.

30 мл флакон поставляється з дозувальною піпеткою з поділками в міліграмах і

мілілітрах, мінімальний об'єм - 0,25 мл, а максимальний - 3 мл. Калібрувальні поділки 0,05 позначені написом “мл” через кожні 0,5 мл до 3 мл.

100 мл флакон поставляється з дозувальною піпеткою з поділками в міліграмах і

мілілітрах, з мінімальним об'ємом 0,25 мл, а максимальним - 4 мл. Калібр овальні ділення нанесені на піпетку через кожні 0,5 мл до 4 мл.

Флакон по 30 мл

Для відкриття флакона та використання піпетки необхідно зробити наступне

(див. схеми 1- 4):

Схема 1. Флакон має кришечку із захистом від дітей і відкривається у такий спосіб: натисніть пластикову кришку вниз до упора і поверніть проти годинникової стрілки.

Схема 2. Вставте піпетку у флакон. Притримуючи нижній обідок піпетки, витягніть поршень піпетки до відповідно необхідної позначки в мілілітрах або міліграмах.

Схема 3. Притримуючи нижній обідок, вийміть піпетку із флакона. Вилийте вміст піпетки у будь-який безалкогольний напій, окрім чаю, шляхом натиску поршня піпетки. Закрийте флакон і прополощіть піпетку водою. Покладіть піпетку в призначене для неї місце.

Схема 4. Звільніть тримач від паперу. Прикріпіть тримач до флакона, так щоб язичок був спрямований вниз. Зараз флакон і піпетка являють собою єдине ціле.

Флакон по 100 мл

Для відкриття флакона та використання піпетки необхідно зробити наступне

(див. схеми 1- 3):

Схема 1. Флакон має кришечку із захистом від дітей і відкривається у такий спосіб: натисніть пластикову кришку вниз до упора і поверніть проти годинникової стрілки. Зніміть розгвинчену кришечку.

Схема 2. Вийміть піпетку з футляра і вставте піпетку у флакон. Притримуючи нижній обідок піпетки, витягніть поршень піпетки до відповідно необхідної позначки в мілілітрах або міліграмах.

Схема 3. Притримуючи нижній обідок, вийміть піпетку із флакона. Вилийте вміст піпетки в будь-який безалкогольний напій, окрім чаю, шляхом натиску поршня піпетки.   Закрийте флакон і прополощіть піпетку водою.

Побічна дія.

Виходячи з досвіду масштабних клінічних випробувань, що включали тривале використання препарату, можна зробити висновок, що Рисполепт^®звичайно добре переноситься. У багатьох випадках було дуже важко відрізнити побічну дію від симптомів основного захворювання. Побічні ефекти, що спостерігаються у зв’язку із застосуванням Рисполепту^®, наведені нижче.

Розповсюджені: безсоння, ажитація, тривога, головний біль.

У дітей та підлітків седативний ефект зустрічається частіше, ніж удорослих. Але в цілому його вплив слабкий і короткотривалий.

Менш розповсюджені: сонливість, втомлюваність, запаморочення, порушення координації рухів, запор, диспепсія, нудота або блювання, абдомінальний біль, нечіткість зору, пріапізм, порушення ерекції, порушення еякуляції, порушення оргазму, нетримання сечі, риніт, висипання та інші алергічні реакції.

Рисполепт^® значно меншою мірою здатен спричинювати появуекстра пірамідних симптомів, ніж класичні нейролептики. Однак у деяких випадках можуть виникнути такі екстра пірамідні симптоми: тремор, ригідність, гіперсалівація, брадикінезія, акатизія, гостра дистонія. Ці симптоми звичайно слабо виражені та є оборотними при зниженні дози та/або призначенні (за необхідності) антипаркінсонічних лікарських засобів.

Іноді при застосуванні Рисполепту^® спостерігаласьортостатична гіпотонія, рефлекторна тахікардія або гіпертензія. Відмічалосьнезначне зниження кількості нейтрофілів та/або тромбоцитів.

Рисполепт^® може індукувати залежне від дози збільшення концентрації пролактину в плазмі, що може виявлятись у вигляді галактореї, гінекомастії, порушення менструального циклу та аменореї.

Під час лікування Рисполептом^® спостерігалося збільшення маси тіла, розвиток ангіо невротичного набряку та підвищення рівнів печінкових ферментів.

Церебральноваскулярні явища були відмічені в період лікуванняРисполептом^® , переважно у літніх пацієнтів із схильністю до цих проявів.

Гіперглікемія і загострення раніше існуючого діабету відмічались у дуже рідких випадках

під час лікування рисперидоном.

Як і при використанні класичних нейролептиків, але значно меншою мірою, у хворих на шизофренію спостерігались: водна інтоксикація через полі диспепсіюабо через синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (SIADH), пізнядискінезія, нейролептичний злоякісний синдром, порушення терморегуляції тасудомні напади.

Протипоказання.

Рисполепт^® протипоказаний пацієнтам із вираженоюгіперчутливістю до препарату.

Передозування.

Симптоми.

У загальному плані ознаки та симптоми передозування, що спостерігались, – це відомі фармакологічні ефекти препарату в посиленій формі. Ці ефекти включають сонливість і седацію, тахікардію та гіпотензію, атакож екстра пірамідні симптоми. Повідомлялось про прийом 360 мг препарату. Отримані дані дозволяють зробити висновок про широкий спектр безпеки препарату. При передозуванні, в поодиноких випадках, спостерігалось подовження інтервалуQT.

У разі гострого передозування слід проаналізувати можливість лікарської взаємодії декількох препаратів.

Лікування.

Слід забезпечити та підтримувати вільну прохідність дихальних шляхівдля забезпечення адекватної вентиляції та оксигенації. Слід розглянути можливість промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт непритомний) та призначення активованого вугілля разом із проносним засобом. Показано серцево-судиннемоні торування, що включає безперервну реєстрацію ЕКГ для виявлення можливих аритмій.

Рисполепт не має специфічного антидоту. Таким чином, повинні виконуватись відповідні підтримуючі заходи. Гіпотензію та судинний колапс слід лікувати такими заходами, як внутрішньо венні вливання та/або симпатоміметичні препарати. У разі розвитку гострих екстра пірамідних симптомів слід призначатиантихолінергічні препарати. Слід продовжувати постійне медичне спостереження та моніторинг до моменту, коли пацієнт одужає.

Особливості застосування.

У зв’язку з тим, що Рисполепт є a-блокатором, може виникати ортостатичнагіпотензія, особливо в початковий період підбору дози. Рисполепт^®слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (наприклад: серцева недостатність, інфаркт міокарда, порушення провідності), а також при зневодненні, гіповолемії абоцереброваскулярних порушеннях; при цьому дозу слід збільшувати поступово, згідно з рекомендаціями (див. “Спосіб застосування та дози”). При виникненнігіпотензії слід розглянути питання щодо зменшення дози.

При застосуванні препаратів із властивостями антагоністів дофаміновихрецепторів відмічалось виникнення пізньої дискінезії, що характеризується мимовільними ритмічними рухами (переважно язика та/чи обличчя). Є повідомлення про те, що виникнення екстра пірамідних симптомів є фактором ризику для розвитку пізньої дискінезії. Оскільки Рисполепт^® значно меншою мірою провокує розвиток екстра пірамідної симптоматики, порівняно з класичними нейролептиками, ризик розвитку пізньої дискінезії у порівнянні з іншими нейролептиками значно менший. Якщо виникають ознаки та симптоми пізньої дискінезії, слід розглянути питання щодо відміни всіх антипсихотичних препаратів.

При використанні класичних нейролептиків відмічаються випадки виникнення нейролептичного синдрому, що характеризується гіпертермією, ригідністю м’язів, нестабільністю вегетативних функцій, порушенням свідомості та підвищенням рівня креатинфосфокінази. У разі розвитку нейролептичного синдрому необхідно відмінити всі антипсихотичні препарати, включаючи Рисполепт^®.

Рекомендується вдвічі зменшити як початкову дозу, так і подальше збільшення дози у пацієнтів похилого віку та хворих з нирковою недостатністю.

Слід також бути обережним при призначенні Рисполепту^®пацієнтам з хворобою Паркінсона, оскільки теоретично це може спричинити погіршення перебігу захворювання.

Відносно класичних нейролептиків відомо, що вони знижують поріг розвитку епілептичного нападу. Рекомендується з обережністю призначатиРисполепт^® хворим на епілепсію.

Пацієнтам слід рекомендувати утримуватись від переїдання в зв’язку з можливістю збільшення маси тіла.

У процесі лікування рекомендується утримуватись від виконання роботи, що потребує підвищеної концентрації уваги, швидких психічних і рухових реакцій, керування автомобілем

Вагітність і лактація.

Безпека впливу Рисполепту^® для використання під час вагітності на людині не перевірялась. Незважаючи на те, що у піддослідних тварин рисперидон не показав прямої репродуктивної токсичності, спостерігалисьдеякі поодинокі непрямі, пролактин о- та ЦНС опосередковані ефекти. У жодному з досліджень не відзначалось тератогенного впливу рисперидону. Отже, Рисполепт^®можна використовувати при вагітності тільки в тому випадку, якщо позитивний ефект виправдовує ризик.

У дослідженнях на тваринах рисперидон і 9-гідроксирисперидон виділялись у грудне молоко. Є спостереження, що рисперидоні 9-гідроксирисперидон можуть також виділятись у грудне молоко людини. Отже, жінкам, які застосовують Рисполепт^®, не слід годувати груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Ризик застосування Рисполепту^® в поєднанні з іншими препаратами ретельно не вивчався. З урахуванням того, що Рисполепт^®має вплив у першу чергу на центральну нервову систему, його слід з обережністю застосовувати в поєднанні з іншими препаратами центральної дії.

Рисполепт може виявляти антагоністичні ефекти до леводопи та інших антагоністів дофаміну.

При використанні карбамазепіну відмічалося зниження концентрації активної антипсихотичної фракції Рисполепту в плазмі крові. Аналогічні ефекти можуть спостерігатись при використанні інших індукторів печінкових ферментів. При відміні карбамазепіну та інших індукторів печінкових ферментів дозуРисполепту^® необхідно переглянути і, за необхідності, знизити.

Фенотіазини, трициклічні антидепресанти та деякі b-блокатори можуть підвищувати концентрацію рисперидону в плазмі. Флуоксетин може збільшити концентрацію рисперидону в плазмі. Це менш стосується антипсихотичної фракції. Коли Рисполепт^® застосовується разом з іншими лікарськими засобами, які значною мірою зв’язуються білками плазми, клінічно вираженого витіснення будь-якого препарату з білкової фракції плазми не спостерігається.

Умови та термін зберігання.

  Рисполепт^® розчин для перорального застосування слід зберігати при температурі від Источник

15 до 30 °С, у місцях, недоступних для дітей. Не заморожувати.

Термін придатності – 3 роки