Нормативна база

Лікарські засоби

Народний рейтинг лікарів

Інші розділи

Зворотній зв'язок

АНГІЗАР
Назва: АНГІЗАР | Шукати АНГІЗАР в аптеках →
Міжнародна непатентована назва: Losartan
Виробник: "Micro Labs Limited", Індія
Лікарська форма: Таблетки, вкриті оболонкою
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, по 50 мг № 4х1, № 10х3
Діючі речовини: 1 таблетка містить лозартану калію - 50.0 мг
Допоміжні речовини: Крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен, пропілпарабен, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний, тальк очищений, магнію стеарат, гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид, барвник стійкий зелений FCF, барвник хіноліновий жовтий
Фармакотерапевтична група: Блокатори рецепторів ангіотензину II (блокатори АТ1-рецепторів)
Показання: Артеріальна гіпертензія, серцева недостатність (у складі комбінованої терапії з діуретиками і серцевими глікозидами), особливо у випадках непереносимості інгібіторів АПФ.
Термін придатності: 2р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/3252/01/02
Термін дії посвідчення: з 26.05.2005 до 26.05.2010
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату АНГІЗАР
АТ код: C09CA01
Наказ МОЗ: 233 від 26.05.2005


Інструкція для застосування АНГІЗАР

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АНГІЗАР

(ANGIZAAR)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Losartan;2-бутил-4хлор-1[2-(1Н-тетразол-5-іл феніл) бензил]імідазол-5-метанол;

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки 25 мг:круглі, двоопуклі, червонувато-рожевого кольору таблетки, вкриті оболонкою;

таблетки 50 мг:круглі, двоопуклі, блакитно-зеленого кольору таблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить калію лозартану - 25 мгабо 50 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, метилпарабен, пропіл парабен, натрію крохмаль гліколят, кремнію діоксид колоїдний, тальк очищений, магнію стеарат;

оболонка: для таблеток 25 мг - гіпромелоза, пропіленгліколь, заліза оксид червоний, титану діоксид; для таблеток 50 мг – гіпромелоза, пропіленгліколь, титану діоксид, барвний стійкий зелений FCF, барвний хіноліновий жовтий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Код АТС С 09С А 01.

Фармакологічні властивості. Антигіпертензивний засіб, є не пептиднимблокатором рецепторів ангіотензину ІІ, має високу селективність та афінітет до рецепторів типу АТ1, характеризується довго тривалою дією (24 год), що зумовлено утворенням його активного метаболіту.

Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому лозартан швидко всмоктується із травного тракту. Біодоступність становить приблизно 33 %. Метаболізується “при першому проходженні” через печінку з утвореннямкарбоксильного метаболіту, який має більш виражену фармакологічну активність, ніж лозартан і ряд неактивних метаболітів. Максимальна концентрація в плазмі крові лозартану і активного метаболіту досягається через 1 год і 3-4 год.

Період напів виведення лозартану і активного метаболіту становить майже 1,5-2,5 год і 3-9 год. Лозартан та його активний метаболіт не видаляються пригемодіалізі. Приблизно 98 % лозартану і активного метаболіту зв’язується збілками крові. Лозартан виводиться з сечею і калом ( з жовчю) у незміненому станіта у вигляді метаболітів. Майже 35 % виводиться з сечею і майже 60 % - з калом.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози. Ангізар призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі, 1 раз на добу.

При артеріальній гіпертензії середня добова доза становить 50 мг. Максимальний гіпотензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початку лікування. За необхідності добова доза може бути збільшена до 100 мг (максимальна добова доза).

При призначенні пацієнтам, які отримують високі дози діуретиків, початкову дозу слід знизити до 25 мг на добу.

Хворим з порушеннями функції печінки слід призначати нижчі дози препарату. Пацієнтам похилого віку, а також з порушенням функції нирок (ут. ч. тим, які знаходяться на діалізі) немає потреби проводити корекцію початкової дози.

Ангізар можна призначати сумісно з іншими гіпотензивними препаратами.

Початкова доза при серцевій недостатності становить 12,5 мг 1 раз на добу. Як правило, дозу збільшують удвічі з тижневим інтервалом ( тобто 12,5 мг надобу; 25 мг на добу; 50 мг на добу) до середньої підтримуючої дози 50 мг надобу.

Побічна дія. Реєструвались інфекції верхніх дихальних шляхів (зкашлем, підвищенням температури тіла, болем у горлі), підвищена втомлюваність, закладеність носа. Рідко – сухий кашель, порушення сну, біль/спазми м’язів. Можливі запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія, міалгії, алергічні реакції у вигляді шкірного висипу або ангіо невротичного набряку, діарея, диспепсія; в поодиноких випадках – підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, гіперкаліємія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до лозартану.

Препарат протипоказаний під час вагітності та в період годування груддю, а також дітям до 18 років.

Передозування. Найбільш ймовірні прояви передозування –артеріальна гіпотензія і тахікардія, можлива брадикардія за рахунок активації парасимпатичної нервової системи. Лікування симптоматичне і підтримуюче. Слід припинити прийом препарату і вести ретельне спостереження за хворим. Ангізар тайого активний метаболіт не можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.

Особливості застосування. Ангізар не рекомендований хворим з нирковою або гострою печінковою недостатністю. Застосування препарату під час другого або третього триместрів вагітності може викликати ушкодження або навіть смерть плода. При виявленні вагітності слід негайно припинити прийом препарату. У разі виникнення артеріальної гіпотензії необхідно знизити початкову дозу.

При застосуванні Ангізару за умов порушення функції печінки – можливе підвищення концентрації препарату в плазмі крові та його біодоступності, щовимагає призначення нижчих доз лозартану та відповідного медичного контролю.

Двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки –зростає ризик порушень функції нирок.

У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатині ну < 30мл/хв) та серцевою недостатністю необхідно знизити початкову дозу препарату.

Хворим з дефіцитом натрію і дегідратацією слід бути значно обережними. Таким пацієнтам потрібна корекція дефіциту води і електролітів до початку терапії, а також призначення нижчих початкових доз лозартану. На початку лікування можлива гіпотензія з клінічною симптоматикою. Дитячий вік –відомостей щодо ефективності та безпечності препарату в дитячому віцінедостаньо. У зв’язку з цим застосовувати лозартан у пацієнтів цієї вікової групи не рекомендовано.

У разі необхідності хірургічних операцій слід попередити анестезіолога щодо прийому лозартану.

Під час лікування препарат може несприятливо впливати на діяльність, щовимагає високої швидкості психічних і фізичних реакцій (наприклад, керування транспортними засобами, обслуговування машин, робота на висоті тощо).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не виявлено клінічно значущих результатів взаємодії між Ангізаром та варфарином, дигоксином. Циметидин дещо підвищуєбіодоступність лозартану. Проте не впливає на фармакокінетику його основного активного метаболіту.

Фенобарбітал незначно знижує концентрацію лозартану та його метаболіту.

Одночасне застосування з препаратами, що містять спирт, барбітуратами або наркотиками можуть викликати зниження АТ та ортостатичну гіпотензію. Одночасне призначення з калій зберігаючи ми діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, які містять калій, може призвести до гіперкаліємії.

При одночасному застосуванні лозартану з іншими антигіпертензивнимипрепаратами спостерігається взаємне посилення гіпотензивної дії. Одночасне застосування з не стероїдними протизапальними засобами (особливо індометацином) може викликати послаблення гіпотензивної дії лозартану. Поєднання лозартану здіуретиками може викликати значне зниження артеріально тиску, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю, дегідратацією, дефіцитом натрію. Источник

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 0Св сухому та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 2 роки.

Смотрите также: Цены на Ангизар в аптеках


Загрузка...



На сайті також шукають: Артрикюр, Тіоцетам інструкція, Пол-пала застосування, Декстроза побічні дії, Канефрон н протипоказання