ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ціанокобаламіН (ВІТАМІН в 12)
(CYANOCOBALAMINUM,VITAMINUM B12 )
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: сyanоcobalamin;{3α-[α-(5,6-диметилбензимідазоліл)]-3β- ціанокобамід};
основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин рожевого або яскраво-червоного кольору;
склад: 1 мл розчину містить ціанокобаламіну 0,2 мг або 0,5 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Антианемічні засоби. Препарати вітаміну В12 тафолієвої кислоти. Код АТС В 03В А 01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Ціанокобаламін активує обмін вуглеводів, білків іліпідів, бере участь у синтезі лабільних груп, в утворенні холіну, метіоніну, нуклеїнових кислот, креатину, сприяє накопиченню в еритроцитах сполук з сульфгідрильними групами. Як фактор росту стимулює функцію кісткового мозку, що необхідно для нормобластичного еритропоезу.
Ціанокобаламін сприяє нормалізації порушених функцій печінки та нервової системи, активує систему згортання крові, викликає (високі дози) підвищення тромбопластичної активності та активності протромбіну.
В організмі людини та тварин синтезується мікрофлорою кишечнику, але цим синтезом потреба увітаміні не забезпечується і додаткову кількість його організм одержує з продуктами харчування.
Фармакокінетика. Зв’язується з білками на 90%, час досягнення максимальної концентрації після підшкірного і внутрішньом’язового введення – 1година. Екскретується нирками, з жовчю. Проникає крізь плацентарний бар’єр.
Показання для застосування. Злоякісні, постгеморагічні тазалізо дефіцитні анемії, а пластичні анемії у дітей, анемії аліментарного характеру, а також спричинені токсичними речовинами і лікарськими засобами, інші анемії, пов’язані з дефіцитом вітаміну В12, незалежно відпричин дефіциту (резекція шлунка, глистові інвазії, порушення процесу всмоктування із кишечнику, вагітність). Полі неврити, невралгії трійчастого нерва, радикуліт, каузалгії, мігрень, діабетичні неврити, аміотрофічний боковий склероз, дитячий церебральний параліч, хвороба Дауна, алкогольний делірій. Спру (разом з кислотою фолієвою), захворювання печінки (гепатити, цирози, хворобаБоткіна), променева хвороба, псоріаз, герпетиформний дерматит, нейродерміти, фото дерматози.
Спосіб застосування та дози. Ціанокобаламін вводять внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньо венно, а при фунікулярному мієлозі і аміотрофічномубоковому склерозі також інтралюмбально.
При В12-дефіцитних анеміях препарат призначають дорослим удозах 100 - 200 мкг (0,1 - 0,2 мг) через день до досягнення ремісії.
При появі симптомів фунікулярного мієлозу і при макроцитарних анеміях з ушкодженням нервової системи Ціанокобаламін призначають дорослим у разовій дозі 400 - 500 мкг (0,4 - 0,5 мг) і більше. На першому тижні вводять щоденно, апотім з інтервалами між введеннями 5 - 7 днів (одночасно призначають фолієвукислоту).
У тяжких випадках вводять у спинномозковий канал починаючи з разової дози
15 – 30 мкг, і при кожній наступній ін’єкції дозу збільшують (50, 100,150, 200 мкг). Інтралюмбальні ін’єкції роблять кожні 3 дні, всього на курс необхідно 8 - 10 ін’єкцій. У період ремісії за відсутності явищ фунікулярногомієлозу для підтримуючої терапії призначають по 100 мкг двічі на місяць, за наявності неврологічних симптомів – по 200 - 400 мкг 2 - 4 рази протягом місяця.
При постгеморагічних і залізо дефіцитних анеміях дорослим призначають по 30 - 100 мкг 2 - 3 рази на тиждень. При а пластичних анеміях у дітей вводять по 100 мкг до настання клініко гематологічного поліпшення. При анеміях аліментарного характеру в ранньому дитячому віці і анеміях у недоношених дітей застосовують по 30 мкг протягом 15 днів.
При боковому аміотрофічному склерозі, енцефаломієліті, неврологічних збольовим синдромом захворюваннях дорослим вводять у зростаючих дозах - від 200до 500 мкг на ін’єкцію (при поліпшенні – 100 мкг на добу). Курс лікування - до 2 тижнів. При травмах периферичних нервів призначають 200 - 400 мкг 1 раз у 2дні протягом 40 - 45 днів.
Дітям раннього віку при хворобі Дауна, дитячому церебральному паралічі призначають по 15 - 30 мкг через день.
При гепатитах і цирозах печінки дорослим і дітям призначають по 30 - 60мкг на добу або по 100 мкг через день протягом 25 - 40 днів.
При діабетичних невропатіях, спру, променевій хворобі дорослим вводять 60 - 100 мкг щоденно протягом 20 - 30 днів.
Тривалість лікування Ціанокобаламіном і проведення повторних курсів залежать від характеру захворювання і ефективності лікування.
Побічна дія. При підвищеній чутливості до Ціанокобаламіну можуть спостерігатися алергічні явища, головний біль, запаморочення, нервове збудження, біль у ділянці серця, тахікардія. У цих випадках застосуванняЦіанокобаламіну тимчасово припиняють або взагалі відміняють. За необхідності лікування Ціанокобаламіном відновлюють починаючи з малих доз препарату (15 - 30мкг).
Протипоказання. Застосування Ціанокобаламіну протипоказано при еритремії, еритроцитозі, новоутвореннях, за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластною анемією та дефіцитом вітаміну В12, при гострих тромбоемболічних захворюваннях, підвищеній чутливості до препарату.
Передозування. При застосуванні у терапевтичних дозах – неспостерігалось.
Особливості застосування. При лікуванні Ціанокобаламіном необхідно проводити систематичний аналіз крові. При тенденції до розвитку лейко- та еритроцитозудозу препарату необхідно зменшити або тимчасово припинити лікування препаратом. Потрібно також контролю вати згортання крові. З обережністю призначають хворимна стенокардію.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується сумісне введення в одному шприці вітамінів В12, В1 і В6, тому що іон кобальту чинить руйнування інших вітамінів.
Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 8 до 25°С. Термін придатності – 2 роки. Источник
Зберігати у недоступному для дітей місці.