ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Роксера
(Roxera)
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 5 мг, 10 мг, 20 мг або 40 мг розувастатину (у вигляді кальцію розувастатину);
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;
плівкова оболонка: метакрилатний сополімер, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171), лактози моногідрат.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.
Код АТС С10A A07.
Клінічні характеристики.
Показання.
– Первинна гіперхолестеринемія (тип ІІа) чи змішана дисліпідемія (тип ІІб). Як доповнення до дієти, коли дієта та інші немедикаментозні методи лікування (наприклад фізичні вправи, зниження маси тіла) не є ефективними.
– Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія - як доповнення до дієти та інших терапевтичних заходів, спрямованих на зниження рівнів ліпідів (наприклад аферез ЛПНЩ), або у випадках, коли такі види лікування не застосовуються.
- Профілактика серцево-судинних порушень.
Роксера показана для зниження ризику виникнення серйозних серцево-судинних порушень у дорослих пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, про що свідчить наявність таких факторів ризику як вік, артеріальна гіпертензія, низький рівень ХС-ЛПВЩ, підвищений рівень С-реактивного білка, паління або наявність у родинному анамнезі раннього розвитку ішемічної хвороби серця.
- Зниження прогресування атеросклерозу.
З метою зниження чи припинення прогресування атеросклерозу у дорослих пацієнтів, яким показана ліпідознижувальна терапія.
Протипоказання.
Дози 5 мг, 10 мг та 20 мг протипоказані:
пацієнтам з підвищеною чутливістю до розувастатину чи будь-якого неактивного інгредієнта;
пацієнтам із захворюванням печінки в активній фазі, в тому числі невідомої етіології, стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові та підвищення рівня будь-якої трансамінази в сироватці більше ніж у 3 рази понад верхню межу норми;
пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);
пацієнтам з міопатією;
пацієнтам, які супутньо приймають циклоспорин;
пацієнтам з вже існуючими факторами для міотоксичних ускладнень;
під час вагітності та періоду годуваннч груддю, а також жінки репродуктивного віку, які не використовують відповідні засоби контрацепції;
дітям віком до 18 років.
Доза 40 мг протипоказана:
пацієнтам із підвищеною чутливістю до розувастатину чи будь-якого неактивного інгредієнта;
пацієнтам з активною хворобою печінки, включаючи незрозуміле, стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові та будь-яке підвищення трансаміназ у сироватці більше ніж у 3 рази понад верхню межу норми;
пацієнтам, які супутньо приймають циклоспорин;
під час вагітності та годування груддю та жінкам репродуктивного віку, які не використовують відповідні засоби контрацепції;
дітям віком до 18 років;
пацієнтам з міопатією чи вже існуючими факторами для міопатії/рабдоміолізу; такі фактори включають: помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв.); гіпотиреоз; наявність в особистому чи сімейному анамнезі вроджених порушень з боку м’язів; наявність в анамнезі токсичності з боку м’язів, спричиненої іншим інгібітором ГМГ-КоА-редуктази чи фібратом; алкогольну залежність; ситуації, коли може бути збільшення рівнів у плазмі (наприклад тяжка печінкова недостатність); азітське походження; супутнє застосування фібратів; вік понад 70 років.
Спосіб застосування та дози.
Перед початком застосування пацієнт повинен перейти на стандартну дієту зниження рівня холестерину, якої потрібно дотримуватися протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально відповідно до мети терапії та її ефективності, застосовуючи сучасні стандартні норми. Препарат Роксера можна приймати в будь-який час дня, незалежно від прийому їжі. Не слід розжовувати або дробити. Таблетку ковтають, запиваючи водою.
Лікування гіперхолестеринемії
Рекомендована початкова доза становить 5 мг чи 10 мг перорально 1 раз на день як для пацієнтів, які ще не приймали статини, так і для тих, хто раніше приймав інший інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. При виборі початкової дози слід враховувати рівень холестерину конкретного пацієнта та майбутній серцево-судинний ризик, а також можливий ризик виникнення побічних реакцій (див. нижче). За необхідності коригування дози до наступного рівня дозування можливе через 4 тижні. Враховуючи, що побічні реакції при прийомі дози 40 мг порівняно з меншими дозами виникають частіше (див. розділ «Побічні реакції»), питання титрування до дози 40 мг слід розглядати для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком з боку серцево-судинної системи (зокрема для тих, хто має сімейну гіперхолестеринемію), яким застосування препарату у меншій дозі не дало бажаного ефекту і які повинні перебувати під регулярним спостереженням (див. розділ «Особливості застосування»). Рекомендується нагляд лікаря при прийомі початкової дози 40 мг.
Запобігання серцево-судинних захворювань
При високому ризику серцево-судинних захворювань слід призначати дозу 20 мг на добу.
Дозування при порушенні функції нирок
Зміни дозування не потрібно для пацієнтів з легкими порушеннями функції нирок, але слід застосовувати обережніше.
Рекомендована початкова доза становить 5 мг для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв). Доза 40 мг протипоказана для пацієнтів з помірним порушенням функції нирок. Застосування препарату Роксера протипоказано для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок на всіх рівнях дозування.
Дозування при порушенні функції печінки
Не було підвищення системної експозиції розувастатину у пацієнтів з показниками 7 чи нижче за класифікацією Чайлд-П’ю. Однак підвищена системна експозиція спостерігалась у пацієнтів з показниками 8 та 9 за класифікацією Чайлд-П’ю (див. розділ «Фармакокінетика»). Таким пацієнтам слід провести обстеження функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Немає жодного досвіду застосування препарату пацієнтам з показниками вище 9 за класифікацією Чайлда-П’ю. Препарат Роксера протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній фазі (див. розділ «Протипоказання») та пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.
Побічні реакції.
Побічні ефекти класифіковані в групи згідно з їх частотою:
– дуже часто (≥ 1/10);
– часто (≥ 1/100, < 1/10);
– нечасто (≥ 1/1000, < 1/100);
– рідко (≥ 1/10000, < 1/1000);
– дуже рідко (< 1/10000);
– невідомо (не можна підрахувати за наявними даними).
З боку імунної системи
Рідко: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк.
З боку нервової системи
Часто: головний біль, запаморочення.
З боку травної системи
Часто: запор, абдомінальний біль, нудота.
Рідко: панкреатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: висипання, свербіж та кропив’янка.
З боку скелетної мускулатури
Часто: міалгія.
Рідко: міопатія та рабдоміоліз.
Загальні порушення
Часто: астенія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів
Часто: протеїнурія.
Як і з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, частота появи побічних реакцій на препарат залежить від дози.
Вплив на нирки. Протеїнурія, виявлена за допомогою тест-смужки та яка за природою є більш канальцевою, спостерігалась у пацієнтів, які приймали розувастатин. Відхилення показника білка в сечі від норми чи слідів до ++ чи більше спостерігались у < 1 % пацієнтів під час лікування дозами 10 та 20 мг та приблизно у 3 % пацієнтів, які приймали дозу 40 мг. Мінімальне збільшення відхилення від норми чи слідів до + спостерігалося при прийомі дози 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася чи зникала спонтанно при продовженні терапії, але не було показано, що протеїнурія є передвісником гострої та прогресуючої хвороби нирок.
Вплив на скелетну мускулатуру. Про ефекти з боку скелетних м’язів, наприклад міалгію, міопатію та рідко - рабдоміоліз, повідомляли пацієнти, які приймали розувастатин у всіх дозуваннях, зокрема в дозі вище 20 мг. Пов’язане з дозою підвищення рівнів КФК спостерігалось у пацієнтів, які приймали розувастатин; більшість випадків були легкими, асимптоматичними та минущими. Якщо рівні КФК значно підвищені (> ніж у 5 разів понад верхню межу норми), то лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Вплив на печінку. Як і з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, пов’язане з дозою підвищення рівнів трансаміназ спостерігалось у незначної кількості пацієнтів, які приймали розувастатин; більшість випадків були легкими, асимптоматичними та тимчасовими. Рекомендовано, щоб дослідження функції печінки проводилися попередньо до, а також наступні 3 місяці після початку лікування.
Крім вищезазначеного, на основі постмаркетингового досвіду застосування розувастатину повідомлялося про такі побічні явища.
З боку ШКТ
Невідомо: діарея.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Дуже рідко: жовтяниця, гепатит.
Рідко: підвищення рівнів трансаміназ.
З боку кістково-м’язової системи
Дуже рідко: артралгія.
З боку нервової системи
Дуже рідко: поліневропатія, втрата пам’яті.
З боку нирок та сечовивідних шляхів
Дуже рідко: гематурія.
З боку шкіри та підшкірних тканин
Невідомо: синдром Стівенса-Джонсона.
Повідомлення при прийомі деяких статинів
- депресія;
- порушення сну (включаючи безсоння і нічні кошмари);
- сексуальна дисфункція;
- випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо при довготривалому лікуванні.
Відсоток повідомлень про рабдоміоліз, серйозні явища з боку нирок та печінки (головним чином підвищення рівнів трансаміназ у печінці) є вищим при прийомі дози 40 мг.
Передозування.
Специфічного лікування у випадку передозування немає. Лікування симптоматичне. За необхідності вживають підтримуючих заходів. Слід перевірити рівні КФК та провести тест на функціональність печінки. Малоймовірна користь від проведення гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат Роксера протипоказаний під час вагітності та годування груддю.
Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати відповідні засоби контрацепції. Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину є важливими для розвитку плода, то потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази переважає користь від лікування під час вагітності. Дослідження на тваринах дали обмежені докази репродуктивної токсичності. Якщо пацієнтка завагітніє під час застосування препарату, то лікування слід негайно припинити. Розувастатин проникає у грудне молоко тварин. Немає жодних даних щодо проникнення препарату у грудне молоко у людини (див. розділ «Протипоказання»).
У період годування груддю препарат не застосовують.
Діти.
Препарат Роксера протипоказаний для застосування дітям.
Особливості застосування.
Ефекти з боку нирок
Протеїнурія, виявлена за допомогою тест-смужки та яка за природою є більш канальцевою, спостерігалась у пацієнтів, які приймали великі дози розувастатину, зокрема 40 мг, та у більшості випадків вона була тимчасовою та перехідною. Не було показано, що протеїнурія є передвісником гострої та прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Відсоток повідомлень про серйозні побічні явища з боку нирок під час постмаркетингового дослідження був вищим при дозі 40 мг. Слід проводити обстеження функції нирок перед лікуванням та спостереження (щонайменше, через кожні 3 місяці) у пацієнтів, які приймають дозу 40 мг.
Ефекти з боку скелетно-м’язової системи
Про ефекти з боку скелетно-м’язової системи, наприклад міалгію, міопатію та рідко рабдоміоліз, повідомляли пацієнти, які приймали розувастатин у всіх дозуваннях, зокрема в дозі вище 20 мг. Про випадки рабдоміолізу дуже рідко повідомлялося при застосуванні езетимібу в комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії та слід з обережністю призначати таку комбінацію.
Вимірювання КФК
Рівень креатинкінази не слід вимірювати після інтенсивних фізичних вправ чи при наявності будь-якої ймовірної альтернативної причини підвищення КФК, оскільки це ускладнить тлумачення результату. Якщо рівні КФК значно підвищені на початку (> ніж у 5 разів понад верхню межу норми), то для підтвердження результатів рівні слід повторно виміряти протягом 5-7 днів після цього. Якщо повторний аналіз підтверджує підвищення КФК на початку > 5 разів верхньої межі норми, то лікування не слід розпочинати.
Під час лікування
Пацієнти повинні негайно повідомляти про біль у м’язах, слабкість чи спазми, особливо якщо це супроводжується дискомфортом чи гарячкою. У таких пацієнтів необхідно перевірити рівні КФК. Якщо виявляється, що ці рівні є значно збільшеними (> ніж у 5 разів понад верхню межу норми), чи якщо є симптоми з боку м’язів (навіть якщо рівні КФК дорівнюють чи < ніж у 5 разів понад верхню межу норми), то лікування слід припинити. Якщо симптоми зникають, а рівні КФК повертаються до норми, то потім можна прийняти рішення про повторне введення препарату Роксера чи введення альтернативного інгібітору ГМГ-КоА-редуктази в найменшій клінічно ефективній дозі та під ретельним наглядом. Немає потреби в стандартному моніторингу рівнів КФК у пацієнтів з відсутністю симптомів. Немає жодного доказу збільшення ефектів з боку скелетних м’язів невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутню терапію. Однак підвищення частоти появи міозиту та міопатії спостерігалось у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом з похідними фібрової кислоти (наприклад гемфіброзилам), циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками.
Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому прийомі деяких інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Тому комбінація препарату Роксера та гемфіброзилу не рекомендується. Слід ретельно зважити співвідношення користь/ризик подальшого впливу на рівні ліпідів при супутньому застосуванні препарату Роксера з фібратами чи ніацином. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібрату (див. розділи «Побічні реакції» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Циклоспорин
Препарат Роксера не слід застосовувати пацієнтам із гострим серйозним станом, що вказує на міопатію чи на схильність до розвитку ниркової недостатності, вторинної до рабдоміолізу (наприклад із сепсисом, артеріальну гіпотензією, великим хірургічним втручанням, травмою, тяжкими метаболічними, ендокринними та електролітними розладами чи неконтрольованими судомами).
Ефекти з боку печінки
Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, препарат Роксера слід з обережністю призначати пацієнтам, які мають в анамнезі хворобу печінки.
Рекомендується провести тести на функціональність печінки до початку лікування та через 3 місяці після його початку. Якщо рівні трансаміназ збільшилися більше ніж у 3 рази понад верхню межу норми, лікування препаратом Роксера слід припинити.
У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом чи нефротичним синдромом, слід вилікувати основне захворювання перед початком прийому препарату Роксера.
Раса
Фармакокінетичні дослідження показують підвищення експозиції у пацієнтів монголоїдної раси порівняно з пацієнтами європеоїдної раси (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Інтерстиціальне захворювання легень
Виняткові випадки інтерстиціального захворювання легень можуть бути зареєстровані при прийомі деяких статинів, особливо при довготривалій терапії (див. розділ «Побічні ефекти»). Основними симптомами можуть бути: задишка, сухий кашель, погіршення загального стану здоров’я (втомлюваність, втрата маси тіла, гарячка). При підозрі появи подібних симптомів лікування статинами слід припинити.
Препарат Роксера містить лактозу. Тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами галактозної непереносимості, дефіциту лактози Лаппа чи синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не проводились дослідження щодо визначення впливу розувастатину на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. На основі фармакодинамічних властивостей розувастатину ймовірність такого впливу незначна. Однак при керуванні автомобілем та іншими механічними засобами слід враховувати, що під час лікування може виникнути запаморочення.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Циклоспорин
Під час супутнього лікування розувастатином та циклоспорином значення AUC розувастатину були в середньому в 7 разів вищі, ніж рівні, що спостерігались у здорових добровольців (див. розділ «Протипоказання»). Супутній прийом не вплинув на концентрацію циклоспорину в плазмі.
Антагоністи вітаміну К
Як і з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, початок лікування чи підвищення шляхом титрування дози препарату Роксера у пацієнтів, які приймають супутньо антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин), може призвести до підвищення Міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС). Припинення прийому чи зниження шляхом титрування дози препарату Роксера може призвести до зниження МНС. У таких ситуаціях бажаний відповідний моніторинг МНС.
Езетиміб
Супутнє застосування розувастатину та езетимібу не призвело до змін AUC та Сmax жодного з цих препаратів. Однак не можна виключати фармакодинамічну взаємодію між препаратом Роксера та езетимібом (див. розділ «Особливості застосування»).
Гемфіброзил та інші препарати, що знижують ліпіди
Супутнє застосування розувастатину та гемфіброзилу призводить до збільшення у 2 рази Сmax та AUC розувастатину (див. розділ «Особливості застосування»). На основі даних спеціальних досліджень не очікується жодної фармакокінетичної значущої взаємодії з фенофібратом, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та дози ніацину (нікотинової кислоти), що знижують ліпіди (вищі чи дорівнюють 1 г/день), підвищують ризик появи міопатії при супутньому прийомі з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, можливо, тому, що вони можуть викликати міопатію при їх самостійному прийомі. Дози 40 мг та 30 мг протипоказані при супутньому застосуванні фібрату (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Ці пацієнти повинні також розпочинати прийом з дози 5 мг.
Інгібітори протеази
Хоча точний механізм взаємодії невідомий, але супутнє застосування інгібітору протеази може призвести до значної експозиції до розувастатину. Тому не рекомендується супутній прийом розувастатину пацієнтам з ВІЛ, які приймають інгібітори протеази (див. розділ «Особливості застосування»).
Антацидні препарати
Одночасне дозування розувастатину із суспензією антациду, що містить алюміній та магнію гідроксид, призвело до зниження концентрації розувастатину в плазмі приблизно на 50 %. Цей ефект зменшувався при прийомі антациду через 2 години після введення препарату Роксера. Клінічна значущість цієї взаємодії не досліджувалась.
Еритроміцин
Супутнє застосування розувастатину та еритроміцину призвело до зниження на 20 % AUC(0-t) та на 30 % Сmax розувастатину. Ця взаємодія може бути викликана підвищенням рухливості кишечнику, яку спричинив еритроміцин.
Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія
Супутнє застосування розувастатину та пероральних контрацептивів призвело до збільшення AUC етинілу естрадіолу та норгестреля відповідно на 26 % та 34 %. Ці підвищені рівні в плазмі слід враховувати при виборі дози пероральних контрацептивів.
Немає жодних наявних фармакокінетичних даних про супутній прийом розувастатину з гормонозамісною терапією, тому не можна виключати подібного ефекту.
Інші лікарські засоби
Не виявлено жодної клінічно значущої взаємодії з дигоксином.
Ферменти цитохрому P450
Розувастатин не є ні інгібітором, ні стимулятором ізоферментів цитохрому Р450. Крім того, розувастатин піддається тільки мінімальному метаболізму на основі Р450, і цей метаболізм не є клінічно важливим. Жодної клінічно значущої взаємодії не спостерігалося між розувастатином та флуконазолом (інгібітором CYP2С9 та CYP3А4) чи кетоконазолом (інгібітором CYP2А6 та CYP3А4). Супутній прийом ітраконазолу (інгібітору CYP3А4) та розувастатину призвів до збільшення на 28 % AUC розувастатину. Це збільшення не вважається клінічно значущим. Тому не очікуються взаємодії з лікарськими засобами, які виникають внаслідок опосередкованого через цитохром Р450 метаболізму.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Розувастатин знижує підвищені концентрації холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів і збільшує концентрації холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Він також значно знижує концентрацію аполіпопротеїну B, холестерину ліпопротеїдів невисокої щільності (ЛПНВЩ), холестерину ЛПДНЩ, тригліцеридів ЛПДНЩ та збільшує концентрацію аполіпопротеїну А-І. Препарат Роксера також зменшує співвідношення холестерину ЛПНЩ/холестерину ЛПВЩ, загального холестерину/холестерину ЛПВЩ та холестерину ЛПНВЩ/холестерину ЛПВЩ, а також аполіпопротеїну В/аполіпопротеїну А-І.
Терапевтичний ефект досягається протягом 1 тижня після початку лікування, а 90 % максимального ефекту лікування досягається через 2 тижні. Максимальний ефект, як правило, досягається через 4 тижні та підтримується протягом лікування.
Фармакокінетика.
Абсорбція
Максимальні концентрації розувастатину в плазмі досягаються приблизно через 5 годин після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить приблизно 20 %.
Розподіл
Розувастатин екстенсивно перетворюється в печінці, яка є первинним центром синтезу холестерину та кліренсу холестерину ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатину становить приблизно 134 л. Приблизно 90 % розувастатину зв’язуються з білками плазми, головним чином з альбуміном.
Метаболізм
Розувастатин проходить обмежений метаболізм (приблизно 10 %). Дослідження метаболізму in vitro із застосуванням гепатоцитів людини вказують на те, що розувастатин піддається тільки мінімальному метаболізму на основі Р450 і цей метаболізм не є клінічно важливим. CYP2C9 був основним ізоферментом, що брав участь у метаболізмі, з 2С19, 3А4 та 2D6, що були залучені меншою мірою. Основними визначеними метаболітами є метаболіти N-дезметилу та лактону. Метаболіт N-дезметил є приблизно на 50 % менш активним, ніж розувастатин, форма лактону вважається клінічно неактивною. Розувастатин має більше ніж 90 % інгібіторної активності відносно ГМГ-КоА-редуктази, що циркулює в загальному кровообігу.
Виведення
Приблизно 90 % дози розувастатину виводиться у незміненому вигляді з фекаліями (складається з абсорбованої та неабсорбованої активної речовини), а залишок виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться у незміненому вигляді із сечею. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 20 годин. Період напіввиведення не збільшується при високому дозуванні. Геометрично середній кліренс з плазми становить приблизно 50 літрів/годину (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, захоплення печінкою розувастатину залучає мембранний транспортер OATP-C. Цей транспортер є важливим для виведення розувастатину з печінки.
Лінійність
Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно до збільшення дози. Немає жодної зміни за фармакокінетичними параметрами після багаторазового щоденного застосування.
Групи пацієнтів:
Раса
Фармакокінетичні дослідження демонструють підвищення приблизно в 2 рази AUC та Сmax розувастатину у пацієнтів - представників народів Азії (японців, китайців, філіппінців, в’єтнамців та корейців), порівняно з пацієнтами європеоїдної раси; у індусів спостерігається збільшення приблизно в 1,3 раза середніх значень AUC та Сmax. Фармакокінетичний аналіз групи пацієнтів не виявив жодної клінічно значущої різниці у фармакокінетиці між представниками європеоїдної та негроїдної раси.
Ниркова недостатність
Під час дослідження за участі пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок легке або помірне захворювання нирок не вплинуло на концентрацію розувастатину чи метаболіту N-дезметилу в плазмі. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) концентрація в плазмі збільшилася у 3 рази, а концентрація метаболіту N-дезметилу порівняно з відповідними показниками у здорових добровольців – у 9 разів. Концентрації розувастатину в плазмі у стабільному стані у пацієнтів, які проходять сеанси гемодіалізу, були приблизно на 50 % більшими, ніж у здорових добровольців.
Печінкова недостатність
Під час дослідження за участі пацієнтів з різним ступенем порушення функції печінки не було жодного доказу підвищення експозиції до розувастатину у пацієнтів з показниками 7 та менше за класифікацією Чайлд-П’ю. Однак підвищена системна експозиція щонайменше у 2 рази спостерігалась у 2 пацієнтів з показниками 8 та 9 за класифікацією Чайлд-П’ю.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: вкрита плівковою оболонкою таблетка.
5 мг: білого кольору, круглі, дещо двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки зі скошеними краями та з гравіруванням «5» з одного боку.
10 мг: білого кольору, круглі, дещо двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки зі скошеними краями та з гравіруванням «10» з одного боку.
20 мг: білого кольору, круглі, вкриті плівковою оболонкою таблетки зі скошеними краями.
40 мг: білого кольору, дещо двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки у формі капсули.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Для лікарського препарату не потрібні спеціальні умови зберігання.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
10, 20, 30 та 60 таблеток по 5 мг, 10 мг, 20 мг та 40 мг (1, 2, 3 та 6 блістерів по 10 таблеток) у картонній коробці;
14, 28 та 56 таблеток по 5 мг, 10 мг та 20 мг (1, 2 та 4 блістери по 14 таблеток) у картонній коробці;
14, 28 та 56 таблеток по 40 мг (2, 4 та 8 блістерів по 7 таблеток) у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. КРКА, д.д., Ново место. Источник
Місцезнаходження. Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія.