Нормативна база

Лікарські засоби

Інші розділи

Зворотній зв'язок

ГЛЮКОЗА
Назва: ГЛЮКОЗА
Міжнародна непатентована назва: Dextrose
Виробник: ТОВ НВК "Донспецпродукт", м.Артемівськ, Донецька обл., Україна
Лікарська форма: Розчин для інфузій
Форма випуску: Розчин для інфузій 5% по 200 мл, 400 мл у пляшках
Діючі речовини: 100 мл розчину містять глюкози - 5.0 г
Фармакотерапевтична група: Цукри
Показання: Поповнення об'єму циркулюючої крові, блокування легких гіпоглікемічних станів, як розчинник або інфузійне середовище для введення інших лікарських засобів.
Термін придатності:
Номер реєстраційного посвідчення: UA/0145/01/01
Термін дії посвідчення: з 11.12.2003 до 11.12.2008
Термін дії реєстраційного посвідчення закінчився.
Пошук даних про реєстрацію препарату ГЛЮКОЗА
АТ код: B05BA03
Наказ МОЗ: 572 від 11.12.2003


    Інструкція для застосування ГЛЮКОЗА

    ІНСТРУКЦІЯ

    для медичного застосування препарату

    ГЛЮКОЗА

    (GLUCOSUM)

    Загальна характеристика:

    міжнародна назва: dextrose;

    основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

    склад: 100 мл розчину містять глюкози 5 г;

    допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

    Форма випуску. Розчин для інфузій.

    Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального живлення. Вуглеводи.

    Код АТС В 05В А 03.

    Фармакологічні властивості.

    Фармакодинаміка. 5% розчин Глюкози ізотонічний відносно плазми кровіі при його внутрішньо венному введенні добре поповнює об’єм циркулюючої кровіпри її втраті є джерелом поживного матеріалу, а також сприяє знешкодженню та виведенню отрут з організму. Глюкоза забезпечує субстрат не поповненняенергозатрат. При внутрішньо венних ін’єкціях збільшує осмотичний тиск крові, посилює ток рідини із тканин у рокв, активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини, збільшує діурез.

    Фармакокінетика. При внутрішньо венному введенні ефект розвивається в міру надходження препарату укров, поповнює організм рідиною та поживним матеріалом, короткочасно збільшуючи об’єм циркулюючої крові, особливо при сильній дегідратації. Після введення швидко розподіляється у тканинах організму. Екскретується нирками.

    Показання для застосування. Поповнення об’єму циркулюючої крові (при дегідратації внаслідок блювання в після операційному періоді, проносу, при шоку, колапсі). Гіпоглікемія, інфекційні захворювання, хвороби печінки, серцева недостатність, набряк легенів, токсикоінфекції та інші інтоксикації, шок, колапс, геморагічний діатез. Розчин глюкози також використовують як розчинник або інфузійне середовище для введення різних лікарських засобів. Для поповнення нестачі вуглеводів в організмі при фізичних та розумових навантаженнях.

    Спосіб застосування та дози. Ізотонічний розчин вводять підшкірно, внутрішньо венно краплинно та у клізмах.

    Дорослим та дітям старше 15 років підшкірно та внутрішньо веннокраплинно вводять 300 -500 мл та більше на добу, у клізмах від 300 - 500 мл до 1000 - 2000 мл на добу, бажано краплинно.

    Максимальна доза рідини для рутинного клінічного застосування не повинна перевищувати 2 л/24 год., у разі шокового стану – максимум 2 л/год. Максимальна добова доза Глюкози становить 0,75 г/кгмаси тіла на годину.

    Дітям у разі необхідності поповнення об’ємуциркулюючої крові дозування 5% розчину Глюкози проводять з урахуванням дефіциту рідини в організмі та добової потреби в рідині дитини, що становить у дітей до 1 року 130 - 150 мл/кг/добу; у дітей старше 1 року, як і у дорослих – 20 - 30мл/кг/добу.

    Об’єм клізми з 5% розчином Глюкози повинен відповідати віку дитини у тій самій дозі, що для внутрішньо венних інфузій, бажано краплинно.

    Побічна дія. Можливі порушення іонного балансу.

    Протипоказання. Цукровий діабет і різні стани, що супроводжуються гіперглікемією.

    Передозування. Можливий розвиток гіперглікемії тагіпергідратації. При цьому у пацієнтів спостерігається сухість шкіри та слизових оболонок, зниження напруження очного яблука, часте поверхневе дихання, тахікардія, аритмія, можливі втрата свідомості, підвищення температури тіла. Уразі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та введення препаратів звичайного інсуліну в дозі 0,1 ОД/кг внутрішньом’язово або внутрішньо венно.

    Особливості застосування. При тривалому внутрішньо венному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові. Для підвищення осмолярності 5% розчин Глюкози можна комбінувати з ізотонічним розчином хлориду натрію. Для повного та швидкого засвоєння глюкози можна ввести підшкірно 4 - 5 одиниць інсуліну.

    Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Глюкоза несумісна у розчинах з амінофіліном, розчинними барбітуратами, еритроміцином, гідрокортизоном, варфарином, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанкобаламіном.

    До складу препарату входить хлористоводнева кислота. Таким чином, препарат не може бути розчинником для препаратів, що дестабілізуються у кислій рН.

    Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище +25°С.

    Заморожування препарату при умовах зберігання герметичності флакона не є протипоказанням до його застосування. Источник

    Незмочуваність внутрішньої поверхні флаконане є протипоказанням для застосування препарату. Термін придатності - 2 роки.





    На сайті також шукають: Транексам, Мастодинон інструкція, Рексетин застосування, Пекторал побічні дії, Уросепт протипоказання