ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ПУРЕГОН®
(PUREGON®)
Склад:
діюча речовина: follitropin beta;
1 мл містить фолітропіну бета 833 МО (1 картридж містить фолітропіну бета 300 МО/0,36 мл або 600 МО/0,72 мл);
допоміжні речовини: сахароза, натрію цитрат, полісорбат 20, L-метіонин, спирт бензиловий, 0,1 Н кислота хлористоводнева та/або натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма.
Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Гонадотропіни та інші стимулятри овуляції. Фолітропін бета. Код АТС G03G A06.
Клінічні характеристики.
Показання.
У жінок – лікування жіночого безпліддя у таких клінічних випадках:
– ановуляція (включаючи синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) у жінок, у яких лікування кломіфен-цитратом неефективне;
– для контролю гіперстимуляції яєчників при індукції множинного розвитку фолікулів під час проведення методик допоміжної репродукції (наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/перенесення ембріонів (ЕКЗ/ПE), ін’єкцій сперматозоїдів у маткові труби (ВМІ) та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів (ІКСІ).
У чоловіків – недостатній сперматогенез унаслідок гіпогонадотропного гіпогонадизму.
Протипоказання.
Для чоловіків та жінок:
гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату;
пухлини яєчників, молочної залози, матки, яєчок, гіпофіза або гіпоталамуса;
первинна недостатність статевих залоз.
Додатково для жінок:
вагітність;
вагінальні кровотечі невстановленої етіології;
кісти яєчників або збільшення яєчників, не пов’язане із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ);
порушення анатомії репродуктивних органів, не сумісне з вагітністю;
фіброма матки, не сумісна з вагітністю.
Спосіб застосування та дози.
Лікування Пурегоном необхідно розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні безпліддя.
Першу ін’єкцію препарату слід виконувати під беспосереднім медичним наглядом.
При використанні ручки-інжектора («Пурегон® Пентм») необхідно враховувати, що ручка – це прецизійний засіб, який точно вивільняє встановлену на ньому дозу. Показано, що при використанні ручки-інжектора вводиться на 18 % більше ФСГ, ніж при використанні шприца. Це може бути істотним, зокрема, при зміні ручки-інжектора на шприц, і навпаки, в одному циклі лікування. Деяка корекція дози особливо необхідна при переході від шприца на ручку, щоб уникнути неприпустимого завищення дози введення.
Дозування для жінок
Дозу підбирають індивідуально, залежно від реакції яєчників. Для цього проводять УЗД і визначають рівень естрадіолу у плазмі крові.
Клінічний досвід застосування Пурегону базується на проведенні максимум 3 курсів лікування при обох показаннях. Досвід проведення штучного запліднення свідчить про те, що ймовірність успіху лікування залишається постійною протягом перших 4 курсів лікування і в подальшому поступово знижується.
Ановуляція
Рекомендується послідовна схема лікування. Зазвичай вона розпочинається із щоденного введення 50 МО Пурегону, яке проводять протягом 7 днів. У разі відсутності відповіді яєчників щоденну дозу поступово збільшують, поки не буде досягнуто росту фолікулів або рівня естрадіолу, що свідчить про достатню реакцію яєчників. Оптимальним вважається щоденне збільшення концентрації естрадіолу у плазмі крові на 40-100%.
Отриману таким чином дозу підтримують до досягнення стану преовуляції. Стан преовуляції визначається як наявність домінантного фолікула діаметром 18 мм (за даними УЗД) та/або концентрації естрадіолу у плазмі крові 300-900 пікограм/мл (1000-3000 пмоль/л). Зазвичай для досягнення цього стану потрібно 7-14 днів лікування. Після цього введення Пурегону припиняють та індукують овуляцію введенням людського хоріонічного гонадотропіну (лХГ). Якщо кількість фолікулів, які відповідають, занадто велика або концентрація естрадіолу збільшується дуже швидко, тобто більш ніж у 2 рази за добу протягом 2-3 наступних днів, то щоденну дозу слід зменшити. Оскільки кожен фолікул діаметром понад 14 мм може призвести до виникнення вагітності, то наявність декількох преовулянтних фолікулів діаметром більше 14 мм несе ризик багатоплідної вагітності. У цьому разі лХГ не вводять і вживають заходів щодо попередження багатоплідної вагітності.
Індукція суперовуляції при проведенні штучного запліднення
Застосовують різні схеми стимуляції. Протягом щонайменше 4 перших днів рекомендується вводити 100-225 МО препарату. Після цього дозу можна підбирати індивідуально, виходячи з реакції яєчників. У клінічних дослідженнях було показано, що зазвичай буває достатнім застосування підтримуючої дози 75-375 МО протягом 6-12 днів, але у деяких випадках може знадобитися і триваліше лікування.
Пурегон® можна застосовувати як ізольовано, так і в комбінації з агоністом або антагоністом гонадотропін-релізинг гормону (ГнРГ) для запобігання передчасному формуванню жовтого тіла. При застосуванні агоністу ГнРГ можуть знадобитися більш високі дози Пурегону для досягнення відповідного росту фолікулів.
Реакцію яєчників контролюють шляхом УЗД і визначення концентрації естрадіолу у плазмі крові. При наявності не менше 3-х фолікулів діаметром 16-20 мм (за даними УЗД) і позитивної реакції яєчників (концентрації естрадіолу у плазмі крові 300-400 пкг/мл (1000-1300 пмоль/л) на кожен фолікул діаметром понад 18 мм), індукують кінцеву фазу дозрівання фолікула шляхом введення лХГ. Через 34-35 годин проводять аспірацію яйцеклітин.
Дозування для чоловіків
Пурегон® слід призначати у дозуванні 450 МО на тиждень, бажано загальну тижневу дозу розподілити на 3 дози по 150 МО, лікування проводити разом з лХГ. Лікування слід продовжувати протягом не менше 3-4 місяців, саме в цей період очікується покращання сперматогенезу. Для оцінки ефективності через 4-6 місяців після початку лікування рекомендіється провести аналіз сперми. У разі відсутності зрушень комбіноване лікування можна продовжити; клінічний досвід свідчить, що для відновлення сперматогенезу період лікування має становити 18 місяців або довше.
Спосіб застосування
Для запобігання болісних відчутів при виконанні ін’єкції і для зведення до мінімуму витікання з місця ін’єкції розчин Пурегону слід негайно вводити підшкірно. Необхідно чергувати ділянки підшкірного введення, щоб запобігти розвитку жирової атрофії.
Підшкірне введення Пурегону може бути виконано пацієнткою або партнером при наданні відповідних інструкцій лікарем. Самостійне введення Пурегону можуть виконувати під контролем спеціаліста лише відповідно підготовлені пацієнтки.
Інструкція щодо введення препарату
Препарат у картриджах призначається для введення за допомогою ручки-інжектора. У цьому разі препарат вводиться підшкірно. При кожній ін’єкції слід змінювати місце введення, щоб запобігти ліпоатрофії. При використанні Пурегону у картриджі пацієнт може вводити препарат самостійно при отриманні необхідних інструкцій лікаря та керуючись інструкцією з використання ручки-інжектора «Пурегон® Пентм».
Найкраще місце для підшкірного введення – ділянка живота навколо пупка з рухомою шкірою і прошарком жирової клітковини. При кожній ін’єкції слід змінювати місце введення. Можна вводити розчин в інші ділянки тіла.
Навіть незначне подразнення ділянки шкіри, вибраної для ін’єкції, стимулює нервові закінчення та знижує неприємні відчуття при введенні голки. Руки слід вимити, а місце ін’єкції протерти дезінфікуючим розчином (наприклад, 0,5% хлоргексидином) для видалення поверхневих бактерій. Обробити ділянку приблизно у 6 см навколо точки, куди ввійде голка, і дати зачекати приблизно хвилину, щоб дезінфікуючий розчин висох.
Трохи відтягнути шкіру, сформувавши складку шкіри в ділянці введення голки. Зробити ін’єкцію ручкою «Пурегон® Пентм», ввівши голку на всю довжину в шкіру. Натиснути кнопку ін’єкції до упору для введення всього необхідного об’єму розчину. Зачекайте протягом 5 секунд перед видаленням голки із шкіряного покрову. Місце введення голки необхідно негайно сильно притиснути тампоном, змоченим дезінфікуючим розчином. Легкий масаж місця введення – при підтримуванні тиску – допоможе рівномірно розподілитися розчину Пурегону та запобігти неприємним відчуттям.
Побічні реакції.
Застосування препарату Пурегон® може супроводжуватися розвитком місцевих реакцій у ділянці ін’єкції. Нечасто спостерігалися генералізовані алергічні реакції.
Також можуть спостерігатися:
у жінок: під час клінічних досліджень препарату гіперстимуляція яєчників спостерігалася у 3 % випадків. Клінічними симптомами помірної гіперстимуляції яєчників є біль у ділянці таза і/або застійні явища, біль у черевній порожнині і/або здуття живота, симптоми з боку молочних залоз і збільшення яєчників.
У таблиці нижче наведені побічні реакції відповідно до системи органів та частоти спостереження:
| Система органів |
Частота спостереження |
Побічна реакція |
| Нервова система |
Часті |
Головний біль |
| Шлунково-кишковий тракт |
Часті |
Здуття черевної порожнини;
біль у черевній порожнині |
| Нечасті |
Дискомфорт у черевній порожнині;
запор;
діарея;
нудота |
| Репродуктивна система та молочні залози |
Часті |
Синдром гіперстимуляції яєчників
Біль у ділянці таза |
| Нечасті |
Симптоми з боку молочних залоз1;
метрорагія;
кіста яєчника;
збільшення яєчника;
перекручення яєчника;
збільшення матки;
кровотечі з піхви |
| Загальні прояви та прояви у місцях введення |
Часті |
Реакція у місці введення2
|
| Нечасті |
Генералізовані реакції підвищеної чутливості3
|
1. Симптоми з боку молочних залоз: напруженість, біль та/або набухання та біль у сосках.
2. Реакції у місці ін’єкцій: синьці, біль, почервоніння, припухлість і свербіж.
3. Генералізовані реакції підвищеної чутливості: еритема, кропив’янка, висипання та свербіж.
Крім того, повідомлялося про ектопічну вагітність, викидні та багатоплідні вагітності.
При лікуванні Пурегоном у комбінації з хоріонічним гонадотропіном у рідкісних випадках можливий розвиток тромбоемболії.
У чоловіків:
у таблиці нижче наведені побічні реакції відповідно до системи органів та частоти спостереження:
| Система органів |
Частота спостереження |
Побічна реакція |
| Нервова система |
Часті |
Головний біль |
| Шкіра та підшкірна тканина |
Часті |
Акне;
висипання |
| Репродуктивна система та молочні залози |
Часті |
Епідидимальна кіста;
гінекомастія |
| Загальні прояви та прояви у місцях введення |
Часті |
Затвердіння у місці введення |
Передозування.
Дані про гостру токсичність Пурегону® відсутні. Але занадто висока доза ФСГ може призвести до гіперстимуляції яєчників. У такому разі необхідно негайно припинити введення Пурегону і провести, у разі необхідності симптоматичне лікування.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Застосування препарату у період вагітності протипоказане.
У разі ненавмисного застосування клінічних даних недостатньо, щоб виключити тератогенний ефект рекомбінантного ФСГ.
Годування груддю. Немає жодної інформації на підставі клінічного дослідження або дослідження на тваринах щодо виділення фолітропіну бета в грудне молоко. Малоймовірно, що фолітропін бета виділяється у жіноче молоко через його високу молекулярну масу. Якщо б фолітропін бета виділявся в жіноче молоко, він би розпадався у шлунково-кишковому тракті дитини. Фолітропін бета може впливати на продукування молока.
Діти.
Препарат застосовують лише дорослим.
Особливості застосування.
Препарат може містити залишкові кількості стрептоміцину та/або неоміцину. Ці антибіотики можуть спричиняти реакції підвищеної чутливості у пацієнтів. Перед початком лікування слід виключити наявність ендокринних захворювань, які не належать до захворювань статевих залоз (наприклад, захворювань щитовидної залози, надниркових залоз або гіпофіза).
Після індукції овуляції за допомогою гонадотропних препаратів існує підвищений ризик розвитку багатоплідної вагітності. Відповідно підібрана доза ФСГ має попереджувати множинний розвиток фолікулів. Багатоплідна вагітність, особливо на пізніх термінах, підвищує ризик ускладнень у пологовому та перинатальному періодах. Тому необхідно попереджувати пацієнтів про потенційний ризик багатоплідної вагітності/пологів перед початком лікування.
Після лікування фолітропіном бета і після лікування іншими гонадотропінами повідомлялося про перекручення яєчника. Це може бути пов’язано з іншими факторами ризику, такими як синдром гіперстимуляції яєчників, вагітність, попередні хірургічні втручання у черевній порожнині, випадки перекручення яєчника в анамнезі, кісти яєчників або їх наявність в анамнезі і полікістози яєчників. Пошкодження яєчника внаслідок зменшення кровопостачання може бути зменшене при ранньому діагностуванні та якомога швидшому розкручуванні яєчника.
Оскільки у жінок, яким проводять штучне запліднення, часто виявляють аномалії маткових труб, у них існує підвищений ризик розвитку позаматкової вагітності. Тому дуже важливе раннє УЗД підтвердження внутрішньоматкового розташування плода. У жінок, які застосовують методи допоміжної репродукції, ризик розвитку переривання вагітності вищий, ніж при природному зачатті.
Частота виникнення вроджених аномалій розвитку після проведення програм допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) дещо вища, ніж при неплановому зачатті, що пояснюється різницею у характеристиках батьків (вік матері, характеристики сперми), а також незначним підвищенням ймовірності ризику багатоплідної вагітності при проведенні ДРТ. Проте немає даних, що застосування гонадотропінів під час проведення ДРТ пов’язано з підвищенням ризику вроджених вад розвитку.
Синдром гіперстимуляції яєчників (СГСЯ).
До початку лікування і регулярно у процесі лікування слід проводити УЗД розвитку фолікулів і визначати рівень естрадіолу у плазмі крові. Крім можливого розвитку великої кількості фолікулів, може спостерігатися дуже швидке зростання концентрації естрадіолу (тобто більш ніж у 2 рази за добу протягом 2-3 наступних днів), яка може досягти найвищих значень. Діагноз гіперстимуляції яєчників може бути підтверджений УЗД. Якщо відбувається така небажана гіперстимуляція яєчників (тобто не як частина контрольованої гіперстимуляції яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій), введення препарату необхідно припинити. У цьому випадку слід запобігати настанню вагітності, і відмінити застосування лХГ, тому що це може викликати, на додаток до множинної овуляції, розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників. Клінічні симптоми і ознаки синдрому гіперстимуляції яєчників легкого ступеня включають біль у черевній порожнині, нудоту, діарею і легке або помірне збільшення яєчників і кіст яєчників. У зв’язку із синдромом гіперстимуляції яєчників повідомлялося про транзиторні відхилення від норми показників функції печінки, що свідчать про дисфункцію печінки, які можуть супроводжуватися морфологічними змінами біопсії печінки. У рідкісних випадках має місце тяжкий синдром гіперстимуляції яєчників, який може бути небезпечним для життя. Він характеризується розвитком великих кіст яєчників (що можуть розірватися), асцитом, часто гідротораксом і збільшенням маси тіла. У рідкісних випадках у зв’язку з гіперстимуляцією яєчників може розвиватися венозна або артеріальна тромбоемболія. У жінок із загальними факторами ризику розвитку тромбозу, такими як особистий або сімейний анамнез, ожиріння високого ступеня (індекс маси тіла > 30 кг/м2), тромбофілія, може бути підвищений ризик розвитку венозної або артеріальної тромбоемболії при лікуванні гонадотропінами, навіть без розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників. У таких випадках слід зважити переваги штучного запліднення та ризику.
Підвищений рівень ендогенного ФСГ у чоловіків є ознакою первинної недостатності функції яєчок. У таких пацієнтів лікування цим препаратом не ефективне.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Одночасне застосування Пурегону і кломіфен-цитрату може посилити реакцію яєчників.
Після проведення десенситизації гіпофіза за допомогою аналогів гонадотропіну релізинг-гормона, для досягнення достатньої реакції яєчників може знадобитися більш висока доза Пурегону.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Пурегон® містить рекомбінантний фолікулостимулюючий гормон (ФСГ). Його отримують за допомогою технології рекомбінантної ДНК, використовуючи культуру клітин яєчників китайського хом’яка, в які вбудовані субодиниці гена людського ФСГ. Первинна амінокислотна послідовність рекомбінантної ДНК ідентична натуральному людському ФСГ. При цьому існують невеликі різниці у структурі вуглеводневого ланцюга.
ФСГ необхідний для забезпечення нормального росту та дозрівання фолікулів і для синтезу статевих стероїдних гормонів. Рівень ФСГ у жінок є фактором, який визначає початок і тривалість розвитку фолікулів, і, отже, визначає кількість дозріваючих фолікулів, а також час їх дозрівання. Таким чином, Пурегон® можна застосовувати для стимуляції розвитку фолікулів і синтезу стероїдів при деяких порушеннях функцій яєчників. Крім того, Пурегон® може використовуватися для індукції множинного розвитку фолікулів при проведенні штучного запліднення, наприклад, у методиках екстракорпорального запліднення/пересаджування ембріона (ЕКЗ/ПE), ін’єкції сперматозоїдів у маткові труби та інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїдів. Після лікування Пурегоном зазвичай вводять людський хоріонічний гонадотропін (лХГ) для стимуляції останньої фази розвитку фолікулів, продовження мейозу та розриву фолікулів.
При порівнянні Пурегону та сечового ФСГ під час клінічних досліджень було показано, що при лікуванні Пурегоном для досягнення преовуляторного стану потрібна менша загальна доза та коротший термін лікування. Тому вважається більш доцільним введення нижчої дози Пурегону, ніж застосування сечового ФСГ. Це має значення не тільки для оптимізації розвитку фолікулів, але й для зниження ризику небажаної гіперстимуляції яєчників.
Фармакокінетика. Після підшкірного введення Пурегону® максимальна концентрація ФСГ у плазмі крові досягається приблизно через 12 годин. Завдяки поступовому виділенню препарату із ділянки ін’єкції і тривалому періоду напіввиведення (від 12 до 70 годин, у середньому – 40 годин) рівень ФСГ залишається підвищеним протягом 24-48 годин, у зв’язку з чим повторне введення тієї ж самої дози ФСГ призводить до подальшого збільшення концентрації ФСГ у 1,5-2 рази порівняно з першим введенням. Це дозволяє досягнути терапевтичної концентрації ФСГ у крові. Фармакокінетичні показники після внутрішньом’язового і підшкірного введення Пурегону® суттєво не відрізняються. При таких шляхах уведення бідоступність препарату становить приблизно 77 %. Рекомбінантний ФСГ біохімічно подібний до ФСГ із сечі людини і так само розподіляється, метаболізується і виводиться з організму.
Фармацевтичні характеристики:
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин.
Несумісність.
При відсутності досліджень несумісності цей препарат не застосовувати разом із будь-яким іншим лікарським засобом.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 2-8 °С. Не заморожувати.
Упаковка.
По 0,420 мл (300 МО/0,36 мл) або 0,780 мл (600 МО/0,72 мл) у картриджі; по 1 картриджу в пластиковій упаковці у комплекті з голками, по 2 комплекти голок – 2 картонні коробки (кожен комплект по 3 голки, кожна в індивідуальному пластиковому контейнері) у картонній пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Н.В. Органон, Нідерланди / N.V.Organon, the Netherlands.
Органон (Ірландія) Лтд, Ірландія / Organon (Ireland) Ltd, Ireland.
Веттер Фарма-Фертигунг ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина / Vetter Pharma-Fertigung GmbH & Co. KG., Germany.
Місцезнаходження.
Клоостерштраат 6, 5349 АВ Осс, Нідерланди / Kloosterstraat 6, 5349 AB Оss, the Netherlands.
Драйнем Роад, Свордс, Ко. Дублін, Ірландія / Drynam Road, Swords, Со. Dublin, Ireland.
Шутценштрассе 87 і 99-101, 88212 Равенсбург, Німеччина / Schutzenstrasse 87 and 99-101, 88212 Ravensburg, Germany. Источник
Моосвісен 2, 88214 Равенсбург, Німеччина / Mooswiesen 2, 88214 Ravensburg, Germany.