СПАЗМОБЛОК, інструкція, застосування препарату СПАЗМОБЛОК Таблетки № 20 (10х2), № 100 (10х10)

Фармакотерапевтична група. Синтетичні антихолінергічні засоби в комбінації з аналгетиками. Код АТС А03D А02.

Протипоказання.

Гіперчутливість до активних речовин, до похідних піразолону або до інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).
Тяжка печінкова і ниркова недостатність.
Гостра печінкова порфірія.
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Непрохідність шлунково-кишкового тракту і мегаколон.
Гематологічні захворювання (агранулоцитоз, лейкопенія, апластична анемія).
Аденома передміхурової залози II і III ступеня.
Атонія жовчного і сечового міхура.
Підозра на хірургічну патологію.
Колаптоїдні стани.
Тахіаритмія.
Закритокутова глаукома.
Вагітність та період годування груддю.
Дитячий вік до 15 років.

Особливі застереження.

При лікуванні препаратом Спазмоблок існує ризик розвитку анафілактичних реакцій. При перших ознаках гіперчутливості введення препарату негайно припиняють і приймають термінові заходи для купірування стану (адреналін, глюкокортикоїди, антигістамінні препарати).
Ризик виникнення реакцій гіперчутливості підвищений в осіб з харчовою і медикаментозною гіперчутливістю або з атопічними захворюваннями (сінний нежить, бронхіальна астма).
При лікуванні метамізолом існує ризик появи агранулоцитозу. Розвиток агранулоцитозу не залежить від дози і його не можна передбачити. Він може розвинутися після першої дози або після багаторазового застосування. При лікуванні препаратом Спазмоблок пацієнтів із гематологічними захворюваннями, в тому числі в анамнезі, необхідно проводити оцінку співвідношення ризик/користь та контролювати гематологічний статус під час лікування.
При захворюваннях нирок та печінки режим дозування слід добирати індивідуально через можливі побічні ефекти метамізолу на нирки та подовження періоду напіввиведення метаболітів метамізолу при порушеннях функції гепатоцитів.
Препарат слід обережно застосовувати пацієнтам з обструктивними захворюваннями травного тракту (ахалазія, пілородуоденальний стеноз). Багаторазове застосування препарату Спазмоблок у цих випадках може викликати затримку шлунково-кишкового вмісту і інтоксикацію. Застосування препарату Спазмоблок у пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, атонією кишечнику, паралітичним ілеусом, глаукомою, міастенією гравіс, захворюваннями серця (аритмія, ішемічна хвороба серця, застійна серцева недостатність), гіпертиреоїдизмом потребує особливої обережності і контролю з боку лікаря.
З обережністю застосовують при лікуванні пацієнтів з артеріальним тиском нижче 100 мм рт. ст.
Препарат містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам зі спадковою непереносимістю глюкози-галактози.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовують у період вагітності.
Препарат проникає у грудне молоко, тому при його застосуванні потрібно припинити годування груддю на 48 годин з моменту введення препарату.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Препарат може знижувати психо-фізичні можливості пацієнтів та негативно впливати на діяльність, яка потребує підвищеної уваги, координації рухів та швидкого реагування (наприклад, керування транспортними засобами, робота з механізмами, робота на висоті).

Діти. Дітям віком до 15 років препарат не застосовують.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі та діти старше 15 років. Застосовують внутрішньо після їди, запиваючи водою.

Для дорослих і дітей старше 15 років призначають по 1 таблетці 1-2 рази на добу.

Максимальна добова доза – 2 таблетки. Тривалість застосування – не більше 3 днів.

Передозування. Спостерігаються блювання, відчуття сухості в роті, зменшення потовиділення, порушення акомодації, артеріальна гіпотензія, сонливість, сплутаність свідомості, порушення функції печінки та нирок, судоми.
Лікування: припинити застосування препарату і вжити заходів для його швидкого виведення з організму (форсований діурез, вливання водно-сольових розчинів, за необхідності - гемодіаліз). Застосовуються симптоматичні засоби. Специфічного антидоту немає.

Побічні ефекти.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, тахікардія, порушення серцевого ритму.
З боку кровотворної і лімфатичної системи: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, анемія.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль.
З боку органів чуття (зір): зорові порушення, порушення акомодації, кон’юнктивіт.
З боку травного тракту: сухість у роті, запор, загострення гастриту і виразкової хвороби шлунка, відчуття печіння в епігастральній ділянці.
З боку сечової системи: затримка сечі, утруднене сечовипускання, протеїнурія, олігурія, поліурія, анурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі у червоний колір, порушення функції нирок.
З боку дихальної системи: бронхоспазм.
З боку шкіри і підшкірної тканини: висипання, кропив'янка (у тому числі на кон’юнктиві і слизових оболонках носоглотки), свербіж, синдром Лайєлла і синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, зниження потовиділення, пурпура, макулопапулярна екзантема, мультиформна еритема.
При проявах гіперчутливості, симптомів порушення ниркової функції або гематотоксичної дії застосування препарату слід припинити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні препарату слід уникати вживання алкоголю, оскільки існує ймовірність взаємного потенціювання дії.
Кумаринові антикоагулянти. При одночасному застосуванні метамізол може зменшити активність кумаринових антикоагулянтів у результаті індукції ферментів.
Хлорпромазин і інші похідні фенотіазину. При одночасному застосуванні з метамізолом існує ризик появи тяжкої гіпотермії.
Циклоспорин. Метамізол знижує плазмові рівні циклоспорину при одночасному застосуванні.
Хлорамфенікол та інші мієлотоксичні засоби. При одночасному застосуванні з метамізолом існує підвищений ризик появи пригнічення кісткового мозку.
Індуктори ферментів (барбітурати, глутетимід, фенілбутазон) можуть послабити дію метамізолу.
Метамізол набагато підвищує значення максимальних плазмових концентрацій хлороквіну.
Трициклічні антидепресанти, пероральні протизаплідні засоби, алопуринол уповільнюють метаболізм метамізолу та посилюють його токсичність.
Одночасне застосування з іншими аналгетиками і НПЗЗ збільшує ризик розвитку проявів гіперчутливості та появи інших побічних дій. Тіамазол і сарколізин підвищують ризик розвитку лейкопенії при застосуванні одночасно з метамізолом.
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію препарату.
При одночасному застосуванні препарату Спазмоблок з препаратами хініну можливе посилення антихолінергічного ефекту. Метамізол може посилювати гіпоглікемічну активність пероральних протидіабетичних засобів.
Спазмоблок можна комбінувати з гіосцинбутилбромідом, фуросемідом, глібенкламідом.

АДІФАРМ ЕАТ. Бульвар Сімеоновське шосе, № 130, 1700 Софія, Болгарія.