ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
НАТРІЮ АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ
(NATRII ADENOSINTRIPHOSPHATUM)
Склад:
діючі речовини: натрію аденозинтрифосфат двозаміщений тригідрат у перерахуванні на 100 % кислоту аденозинтрифосфорну тригідрат;
1 мл розчину містить натрію аденозинтрифосфат двозаміщений тригідрат у перерахуванні на 100 % кислоту аденозинтрифосфорну тригідрат – 10 мг;
допоміжні речовини: натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Кардіологічні препарати. Код АТС С01Е В.
Клінічні характеристики.
Показання.
У комплексній терапії м’язової дистрофії й атрофії, для купірування пароксизмів надшлуночкової тахікардії, при спазмах периферичних судин (хвороба Рейно, облітеруючий тромбангіїт). При периферичних, змішаних і центральних формах пігментної дегенерації сітківки ока.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату; кардіогенний шок та інші види шоку; декомпенсована стадія серцевої недостатності, синдром пролонгації QT, гострий інфаркт міокарда, геморагічний інсульт, тяжкі форми брадиаритмій, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, обструктивні захворювання бронхолегеневої системи; тяжкі форми бронхіальної астми; артеріальна гіпотензія; гіперкаліємія, гіпермагніємія. Не можна вводити одночасно із серцевими глікозидами у великих дозах.
Спосіб застосування та дози.
Вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Для лікування м’язових дистрофій, порушень периферичного кровообігу в перші 2-3 дні призначають по 1 мл внутрішньом’язово 1 раз на добу, в наступні дні – по 1 мл 2 рази на добу або одразу 2 мл 1 раз на добу. Курс лікування – 30-40 днів. У разі необхідності курс повторюють через 1-2 місяці.
При спадковій пігментній дегенерації сітківки вводять внутрішньом’язово по 5 мл 2 рази на добу з інтервалом у 6-8 годин щоденно протягом 15 днів. За необхідності курси можна повторювати з інтервалом у 8-12 місяців. Для купірування надшлуночкових тахіаритмій вводять внутрішньовенно 1-2 мл протягом 5-10 секунд (ефект спостерігається через
20-40 секунд). За необхідності повторно вводять у такій же дозі через 2-3 хвилини.
Побічні реакції.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, короткочасна втрата свідомості, відчуття стиснення у голові, фобії.
З боку органів зору: нечіткість зору.
З боку травного тракту: нудота, металевий присмак у роті, посилення моторики травного тракту (при внутрішньовенному введенні).
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, відчуття дискомфорту у грудній клітці, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпотензія, аритмія, порушення AV-провідності (атріовентрикулярна блокада), асистолія.
З боку опорно-рухового апарату: біль у руках, спині, шиї.
З боку сечовидільної системи: посилення діурезу.
З боку дихальної системи: задишка, бронхоспазм.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: гіперемія обличчя, свербіж, шкірні висипання.
Порушення у місці введення: зміни та відчуття поколювання.
Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, алергічний дерматит, кропив'янка, анафілактичний шок, набряк Квінке.
Загальні розлади: посилене потовиділення, гіпертермія, відчуття жару.
Передозування.
Симптоми: запаморочення, артеріальна гіпотензія, короткочасна втрата свідомості, аритмія, атріовентрикулярна блокада II та III ступенів, асистолія, бронхоспазм, шлуночкові порушення, синусова брадикардія та тахікардія. Також можливий розвиток алергічних реакцій.
Лікування. Введення препарату негайно припиняють і призначають кардіотонічні засоби. Терапія симптоматична. Конкурентними антагоністами аденозину є ксантини (еуфілін, теофілін).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Дані щодо застосування препарату в період вагітності або годування груддю відсутні.
Діти.
Досвід застосування препарату дітям відсутній, тому препарат протипоказаний цій категорії пацієнтів.
Особливості застосування.
Внутрішньовенне введення препарату проводять лише в умовах стаціонару під медичним наглядом і при контролі функції серця.
Внутрішньовенне введення препарату необхідно проводити повільно, після чого виміряти артеріальний тиск.
Обережно застосовувати при вираженій брадикардії, синдромі слабкості синусового вузла, атріовентрикулярній блокаді І ступеня, схильності до артеріальної гіпотензії.
При тривалому застосуванні необхідно контролювати рівень калію і магнію в крові. З обережністю призначати при схильності до бронхоспазмів. Обмежити вживання продуктів, до складу яких входить кофеїн (кава, чай, напої з колою).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
При одночасному прийомі з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та інгібіторами АПФ підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, з препаратами магнію – гіпермагніємії.
Препарат може посилювати антиангінальну дію бета-адреноблокаторів, нітратів.
При одночасному застосуванні з дипіридамолом посилюється дія дипіридамолу, зокрема судинорозширювальний ефект.
Виявляється деякий антагонізм при одночасному застосуванні препарату з похідними пурину (кофеїн і теофілін).
Не можна вводити одночасно з серцевими глікозидами у великих дозах, оскільки посилюється ризик розвитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи.
При одночасному застосуванні з ксантинолу нікотинатом знижується ефект натрію аденозинтрифосфату.
Карбамазепін може посилювати ефекти аденозину, призвести до розвитку блокади.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Натрію аденозинтрифосфат (АТФ) є природною складовою частиною багатьох органів і тканин організму людини і тварин. У найбільшій кількості міститься в скелетних м’язах. Є природною макроергічною сполукою. Утворюється в організмі внаслідок окисних реакцій і в процесі гліколітичного розщеплення вуглеводів.
Під впливом натрію аденозинтрифосфату розслаблюється гладка мускулатура, полегшується проведення нервових імпульсів у вегетативних вузлах і передача збудження з блукаючого нерва на серце, підвищується скоротливість міокарда. Це метаболічний засіб, який наділений антиаритмічним ефектом, чинить також гіпотензивну дію, розширює коронарні і мозкові артерії. У процесі метаболізму АТФ пригнічує автоматизм синусо-передсердного вузла і волокон Пуркіньє (блокада кальцієвих каналів і збільшення проникності для іонів калію). Покращує мозковий кровообіг, бере участь у проведенні нервових імпульсів у холінергічних і адренергічних синапсах.
Фармакокінетика.
Після парентерального введення проникає у клітини органів, де, взаємодіючи зі скорочувальним білком актоміозином, АТФ розпадається на аденозиндифосфорну кислоту і неорганічний фосфат і вивільняє енергію, що використовується м’язами для здійснення механічної роботи, а також синтетичних процесів (синтез білка, сечовини). У подальшому продукти розпаду включаються у синтез АТФ.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка жовтуватий розчин.
Несумісність.
Препарат не можна вводити одночасно з карбамазепіном, дипіридамолом, ксантинами, антиаритмічними засобами та серцевими глікозидами.
Термін придатності. 1 рік.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1 мл в ампулах. По 10 ампул в коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ДП «Львівдіалік» ДАК «Укрмедпром».
Місцезнаходження. Источник
Україна, 79005, м. Львів, вул. Зелена, 12.